ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: јвтомобильна¤ промышленность в –‘
јвтомобильна¤ промышленность в –‘
” ќќѕ—ѕ≤Ћ ј
Ћьв≥вська комерц≥йна академ≥¤
афедра рег≥ональноњ економ≥ки
урсова робота
“уризм в св≥тов≥й економ≥ц≥
¬иконав студент 381гр.
‘акультету ћ≈¬
спец≥альност≥ ћ≈¬
ƒанков ќ. ќ.
Ќауковий кер≥вник
—коропад ≤. —.
Ћьв≥в 1999
«м≥ст
«ћ≤—“ 2
ѕЋјЌ 3
1. ≤Ќƒ”—“–≤я ћ≤∆Ќј–ќƒЌќ√ќ “”–»«ћ” 5
1.1. “уризм ≥ його розвиток в сучасних умовах 5
1.2. “уристична ≥ндустр≥¤ ≥ њњ складов≥ 8
1.3. Ўенгенська угода 11
1.4. ƒисконтн≥ картки, Ївровалюта ≥ ≥н. 12
1.5. –еал≥њ св≥тового туризму 15
2. —“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя “ј –≈√”Ћё¬јЌЌя ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ‘≤–ћ» ¬ ћ≤∆Ќј–ќƒЌќћ” “”–»«ћ≤ 20
2.1. —труктура та д≥¤льн≥сть туристичноњ ф≥рми 20
2.1.1. –озрахунки ц≥ни туристичного продукту. 25
2.1.2. ќрган≥зац≥¤ виконанн¤ операц≥й м≥жнародного туризму. 27
2.1.2. —трахуванн¤ та оформленн¤ в≥з 29
2.2. ƒогов≥рне оформленн¤ операц≥й м≥жнародного туризму 31
¬»—Ќќ¬ » 33
ѕлан
≤ндустр≥¤ м≥жнародного туризму.
“уризм ≥ його розвиток в сучасних умовах.
“уристична ≥ндустр≥¤ ≥ њњ складов≥.
Ўенгенська угода
ƒисконтн≥ картки, Ївровалюта ≥ ≥н.
–еал≥њ св≥тового туризму
—тановленн¤ та регулюванн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми в м≥жнародному туризм≥
—тановленн¤ ≥ регулюванн¤
–озрахунки ц≥ни туристичного продукту
ќрган≥зац≥¤ виконанн¤ операц≥й м≥жнародного туризму.
—трахуванн¤ та оформленн¤ в≥з
ƒогов≥рне оформленн¤ операц≥й м≥жнародного туризму ¬—“”ѕ
” багатьох державах св≥ту туризм розвиваЇтьс¤ ¤к система, що даЇ вс≥ можливост≥ дл¤ ознайомленн¤ з ≥стор≥Їю, культурою, звича¤ми, духовними ≥ рел≥г≥йними ц≥нност¤ми даноњ крањни ≥ њњ народу, ≥ даЇ прибуток у скарбницю. Ќе говор¤чи вже про те, що ц¤ система УгодуЇФ дуже багато ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, так чи ≥накше зв'¤заних ≥з наданн¤м туристичних послуг.
“уристична д≥¤льн≥сть у розвитих крањнах Ї важливим джерелом п≥двищенн¤ добробуту держави. ” 1995 роц≥ —Ўј в≥д реал≥зац≥њ туристичних послуг ≥ноземним громад¤нам одержали 58 млрд. $, ‘ранц≥¤ й ≤тал≥¤ - по 27 млрд. $, ≤спан≥¤ - 25 млрд. $
¬ ”крањн≥ з њњ багатою ≥сторичною спадщиною ≥ безц≥нними рекреац≥йними ресурсами туристичний б≥знес розвиваЇтьс¤ з переважною ор≥Їнтац≥Їю на вињзд. Ѕагато д≥ючих у нас туристичних ф≥рм в≥ддають перевагу перевезенн¤м украњнц≥в за кордон у новомодн≥ курорти Ѕолгар≥њ та до старовинних памТ¤ток ≥стор≥њ ‘ранц≥њ, √рец≥њ, ≥ лише невелика њх частина працюЇ на запрошенн¤ гостей в ”крањну. ” сучасному св≥т≥ в ”крањн≥ з њњ економ≥чними проблемами надходженн¤ грошей ≥з сфери туризму могла б стати стаб≥льним джерелом прибутку.
яка ж картина м≥жнародного ринку туристичних послуг зараз, ¤к в≥н у перспектив≥ зм≥нюЇтьс¤? ¬ умовах, що створилис¤, ц≥ питанн¤ представл¤ютьс¤ мен≥ актуальними.
1. ≤ндустр≥¤ м≥жнародного туризму
1.1. “уризм ≥ його розвиток в сучасних умовах
¬ даний час ≥ндустр≥¤ туризму Ї одн≥Їњ з найб≥льших форм м≥жнародноњ торг≥вл≥, що розвиваютьс¤ динам≥чно, послугами. ” останн≥ 20 рок≥в середньор≥чн≥ темпи росту числа прињжджих ≥ноземних турист≥в у св≥т≥ склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. ¬≥дпов≥дно до даних всесв≥тньоњ туристичноњ орган≥зац≥њ, у 1995 роц≥ у св≥т≥ було зареЇстровано 576 м≥льйон≥в прињжджих турист≥в, а надходженн¤ в≥д м≥жнародного туризму дос¤гло 372 м≥ль¤рда долар≥в (без обл≥ку надходжень в≥д м≥жнародного транспорту). ” ц≥лому об'Їми валютних надходжень в≥д туризму за пер≥од ≥з 1950 по 1995 р≥к зросли в 144 раз.
«а прогнозами експерт≥в, бурхливий розвиток м≥жнародного туризму буде продовжуватис¤ ≥ дал≥. «а њх п≥драхунками, до 2000 року ц¤ галузь стане головною експортною галуззю у св≥т≥. ќч≥куЇтьс¤, що при збереженн≥ таких темп≥в росту число м≥жнародних подорожей до 2005 року дос¤гне 900 млн. чолов≥к, а в 2010 роц≥ складе пор¤дку 937 млн. чолов≥к.
Ќа думку р≥зних анал≥тик≥в, в основ≥ розвитку м≥жнародного туризму лежать наступн≥ чинники:
≈коном≥чний р≥ст ≥ соц≥альний прогрес привели до розширенн¤ об'Їму д≥лових поњздок ≥ поњздок ≥з п≥знавальними ц≥л¤ми;
”досконалюванн¤ ус≥х вид≥в транспорту та здешевленн¤ транспортних послуг;
«б≥льшенн¤ числа найманих роб≥тник≥в та службовц≥в у розвинутих крањнах ≥ п≥двищенн¤ њх матер≥ального ≥ культурного р≥вн¤;
≤нтенсиф≥кац≥¤ прац≥ й одержанн¤ працюючими б≥льш тривалих в≥дпусток;
–озвиток м≥ждержавних зв'¤зк≥в ≥ культурних обм≥н≥в м≥ж крањнами призв≥в до розширенн¤ м≥жособистих зв'¤зк≥в;
–озвиток сфери послуг стимулювало розвиток сфери перевезень ≥ технолог≥чний прогрес в сфер≥ телекомун≥кац≥й;
ѕослабленн¤ обмежень на вив≥з валюти в багатьох крањнах ≥ спрощенн¤ процесу переходу кордону;
«наченн¤ туризму у св≥т≥ пост≥йно зростаЇ ≥ це повТ¤зано ≥з зростанн¤м впливу туризму на економ≥ки окремих крањн. ¬ економ≥ц≥ окремоњ крањни м≥жнародний туризм виконуЇ р¤д важливих функц≥й:
ћ≥жнародний туризм - джерело валютних надходжень дл¤ крањни ≥ зас≥б дл¤ забезпеченн¤ зайн¤тост≥;
ћ≥жнародний туризм розширюЇ внески в плат≥жний баланс ≥ ¬Ќѕ крањни;
ћ≥жнародний туризм спри¤Ї диверсиф≥кац≥њ економ≥ки, створюючи галуз≥, що обслуговують сфери туризму;
« ростом зайн¤тост≥ в сфер≥ туризму зростають прибутки населенн¤ ≥ п≥двищуЇтьс¤ р≥вень добробуту нац≥њ.
–озвиток м≥жнародного туризму приводить до розвитку економ≥чноњ ≥нфраструктури крањни. “аким чином, м≥жнародний туризм варто розгл¤дати у сп≥вв≥дношенн≥ з економ≥чними в≥дносинами окремих крањн.
ћ≥жнародний туризм входить у число трьох найб≥льших галузей, поступаючись нафтовидобувноњ промисловост≥ й автомоб≥лебудуванню, питома вага ¤ких у св≥товому експорт≥ 11% ≥ 8,6% в≥дпов≥дно. ” 1991 роц≥ сумарний прибуток крањн св≥ту в≥д м≥жнародного туризму складав 7% в≥д загального об'Їму св≥тового експорту ≥ 3% в≥д св≥тового експорту послуг.
«наченн¤ туризму ¤к джерела валютних надходжень, забезпеченн¤ зайн¤тост≥ населенн¤, розширенн¤ м≥жособистисних контакт≥в зростаЇ. ћ≥жнародний туризм у св≥т≥ нер≥вном≥рний, що по¤снюЇтьс¤ в першу чергу р≥зними р≥вн¤ми соц≥ально-економ≥чного розвитку окремих крањн ≥ рег≥он≥в.
Ќайб≥льший розвиток м≥жнародний туризм маЇ м≥сце у зах≥дноЇвропейських крањнах. Ќа частку цього рег≥ону доводитьс¤ понад 70% св≥тового туристичного ринку ≥ б≥л¤ 60% валютних надходжень. ѕриблизно 20% приходитьс¤ на јмерику, менше 10% - на јз≥ю, јфрику й јвстрал≥ю разом уз¤т≥.
¬сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ з туризму у своњй класиф≥кац≥њ вид≥л¤Ї крањни, що Ї переважно постачальниками турист≥в (—Ўј, Ѕельг≥¤, ƒан≥¤, Ќ≥меччина, √олланд≥¤, Ќова «еланд≥¤, Ўвец≥¤, анада, ¬еликобритан≥¤) ≥ крањни що приймають турист≥в (јвстрал≥¤, √рец≥¤, ≥пр, ≤тал≥¤, ≤спан≥¤, ћексика, “уреччина, ѕортугал≥¤, ‘ранц≥¤, Ўвейцар≥¤, Ѕолгар≥¤, ”крањна, ™гипет, авказький рег≥он).
ѕод≥бний бурхливий розвиток м≥жнародних туристичних зв'¤зк≥в спричинило створенн¤ численних м≥жнародних орган≥зац≥й, що спри¤ють пол≥пшенню роботи ц≥Їњ сфери св≥товоњ торг≥вл≥. ” њх число вход¤ть: спец≥ал≥зован≥ ≥нститути системи ќќЌ, орган≥зац≥њ, де питанн¤ розвитку м≥жнародного туризму обговорюютьс¤ еп≥зодично ≥ не Ї головними в сфер≥ д≥¤льност≥; неур¤дов≥ спец≥ал≥зован≥, м≥жнародн≥, комерц≥йн≥, нац≥ональн≥ ≥ рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ з туризм≥.
¬≥дпов≥дно до —татуту ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ з “уризму (¬ќ“), ц≥л¤ми њњ д≥¤льност≥ Ї заохоченн¤ туризму ¤к засобу економ≥чного розвитку ≥ м≥жнародного взаЇморозум≥нн¤ дл¤ забезпеченн¤ миру, добробуту, поваги ≥ дотриманн¤ прав людини незалежно в≥д раси, стат≥, мови ≥ рел≥г≥њ, а також дотриманн¤ ≥нтерес≥в крањн, що розвиваютьс¤, в област≥ туризму.
¬ќ“ прийн¤ла р¤д декларац≥й в сфер≥ м≥жнародного туризму, серед ¤ких:
- ћан≥льська декларац≥¤ про туризм в св≥т≥ (1980);
- ƒокументи јкапулько (1982);
- ’арт≥¤ про туризм ≥ одекс повед≥нки туриста (—оф≥¤, 1985);
- √аагська¤ декларац≥¤ по туризм (1989).
ƒо числа орган≥зац≥й ќќЌ, що займаютьс¤ питанн¤ми розвитку м≥жнародного туризму еп≥зодично, в≥днос¤тьс¤:
онференц≥¤ ќќЌ про туризм ≥ подорож≥, економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ –ада (Ё ќ—ќ—);
ом≥тет ќќЌ ≥з питань утворенн¤, науки ≥ культури (ёЌ≈— ќ);
ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ прац≥ (ћј–Ќќ“–ј“);
ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ транспортноњ ав≥ац≥њ (≤ј“ј).
1.2. “уристична ≥ндустр≥¤ ≥ њњ складов≥
ѕ≥д туристичною ≥ндустр≥Їю розум≥Їтьс¤ сукупн≥сть виробничих, транспортних ≥ торгових п≥дприЇмств, що робл¤ть ≥ реал≥зують туристичн≥ послуги ≥ товари туристичного попиту.
« розвитком масового орган≥зованого туризму ≥ переходом його на нову основу, що спираЇтьс¤ на розвинуту туристичну ≥ндустр≥ю ≥ сучасн≥ засоби транспорту, в≥дбулис¤ де¤к≥ зм≥ни у формах орган≥зац≥њ м≥жнародного туризму.
ѕо-перше, ≥стотно зросло число роздр≥бних ф≥рм, що пропонують туристичн≥ послуги (так зван≥ турагенства), ¤к≥ найчаст≥ше нав≥ть не мають юридичноњ ≥ господарськоњ незалежност≥.
ѕо-друге, зм≥нивс¤ характер д≥¤льност≥ туристичних оптових ф≥рм, що перетворилис¤ в туроператор≥в, ¤к≥ пропонують повний комплекс послуг в вигл¤д≥ ≥нклюзив - тур≥в.
ѕо-третЇ, з'¤вилис¤ велик≥ корпорац≥њ, заснован≥ на кап≥тал≥ транспортних, торгових, страхових компан≥й ≥ банк≥в, що зд≥йснюють операц≥њ по наданню туристичних послуг кл≥Їнтам.
¬с≥ вищезгадан≥ категор≥њ ф≥рм в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ по функц≥¤х ≥ характеру д≥¤льност≥.
“уристичн≥ агентства - це роздр≥бн≥ ф≥рми, що виконують роль посередник≥в м≥ж туроператорськими ф≥рмами й обслуговуючими п≥дприЇмствами, з одного боку, ≥ кл≥Їнтами-туристами, з ≥ншого. “урагенства або орган≥зують тури, запропонован≥ туроператорськими ф≥рмами, або займаютьс¤ наданн¤м окремих вид≥в послуг ≥ндив≥дуальним туристам або групам ос≥б, встановлюючи безпосередн≥ зв'¤зок ≥з транспортними орган≥зац≥¤ми, готельними корпорац≥¤ми, екскурс≥йними бюро. ѕродаж тур≥в зд≥йснюЇтьс¤ за ц≥нами, встановленим туроператорами ≥ зазначеними у њх проспектах. «а реал≥зац≥ю ≥нклюзив тур≥в турагенства одержують визначену ком≥с≥йну винагороду в≥д туроператор≥в.
–еал≥зац≥¤ окремих вид≥в послуг зд≥йснюЇтьс¤ за ц≥нами, встановленими њх виробниками, а за наданн¤ окремих послуг турагенства можуть встановлювати визначен≥ нац≥нки до роздр≥бних ц≥н виробника. Ѕ≥льш≥сть турагенств знаходитьс¤ в сфер≥ впливу великих туристичних оптових ф≥рм, ав≥ац≥йних компан≥й, готельних корпорац≥й або торгових ф≥рм.
“уроператорськ≥ ф≥рми - це, насамперед оптов≥ ф≥рми, що виступають посередниками м≥ж п≥дприЇмствами туристичноњ ≥ндустр≥њ ≥ турагенствами. ¬они реал≥зують тури в≥д свого ≥мен≥ через турагенства або безпосередньо кл≥Їнтам. ” процес≥ орган≥зац≥њ поњздок туроператори встановлюють зв'¤зки з п≥дприЇмствами, що надають послуги у розм≥щен≥, харчуванн≥, транспорт≥ й з екскурс≥йними бюро. „асто туроператори орендують на основ≥ довгострокових контракт≥в готел≥ чи ≥нш≥ засоби розм≥щенн¤, л≥таки, автобуси, забезпечуючи њхнЇ максимальне завантаженн¤ й одержуючи значн≥ знижки.
“уроператорськ≥ ф≥рми в залежност≥ в≥д виду транспорту, що використовуЇтьс¤, п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на: т≥, що спец≥ал≥зуютьс¤ на використанн≥ спец≥ально обладнаних л≥так≥в; автобусних екскурс≥й; зал≥зничних екскурс≥й; морських круњз≥в ≥ подорожей в одну крањну або спец≥ал≥зован≥ тури.
“уристичн≥ корпорац≥њ - це велик≥ п≥дприЇмства, що шл¤хом участ≥ об'Їднують широке коло ф≥рм, що представл¤ють р≥зн≥ види туристичних послуг. ¬они в значн≥й м≥р≥ монопол≥зували ринок ≥ перетворилис¤ в потужн≥ м≥жгалузев≥ виробничо - господарськ≥ комплекси, що включають п≥дприЇмства самих р≥зних галузей промисловост≥, що обслуговують туристичний б≥знес (транспортн≥, банк≥вськ≥, страхов≥ й ≥нш≥ компан≥њ) ≥ реал≥зують тури через широку мережу туроператор≥в ≥ турагенства в р≥зних крањнах.
ќбладнанн≥ самими сучасними автоматизованими системами керуванн¤ ≥ зв'¤зку дозвол¤Ї њм оперативно вивчати ≥ задовольн¤ти потреби й ≥нтереси турист≥в. Ќайб≥льшого розвитку под≥бн≥ велик≥ компан≥њ дос¤гли в розвинутих кап≥тал≥стичних крањнах. ” ‘ранц≥њ, наприклад, на частку 13 найб≥льших туристичних корпорац≥й доводитьс¤ 50% реал≥зованих тур≥в, у Ќ≥меччин≥ 3 найб≥льш≥ туристичн≥ корпорац≥њ УTUIФ, УNekkermanФ ≥ УITSФ зосередили у своњх руках 70% ринку.
р≥м великих корпорац≥й, у д≥йсний час одержали широкий розвиток готельн≥ комплекси, що дають туристам послуги не т≥льки по њх розм≥щенню, але ≥ широкий комплекс ≥нших послуг, наприклад, харчуванн¤ в ресторан≥ при готел≥, наданн¤ зал≥в дл¤ проведенн¤ нарад, придбанн¤ квитк≥в на транспорт, виклик такс≥, екскурс≥йне обслуговуванн¤, орган≥зац≥¤ розваг, торг≥вл¤ сувен≥рами й ≥ншими товарами.
Ќайб≥льш≥ готельн≥ комплекси об'Їднуютьс¤ через автоматизован≥ системи керуванн¤ ≥ розпод≥лу готельного фонду в так називан≥ УланцюгиФ, що дозвол¤Ї швидко ≥ точно враховувати кожну ≥ндив≥дуальну угоду ≥ з м≥н≥мальними витратами часу робити резервуванн¤ м≥сць у готел¤х, на транспорт≥ без затримки видавати всю розрахункову документац≥ю ≥ зд≥йснювати платеж≥. ”сього у св≥т≥ нараховуЇтьс¤ б≥л¤ ста таких готельних Уланцюг≥вФ ≥з загальним числом номер≥в 1,6 млн. √оловн≥ з них - УHoliday InnФ, УSharatonФ, УHiltonФ, УINTER-CONTINENTALФ.
¬ажливою особлив≥стю сучасного етапу розвитку м≥жнародного туризму ≥ зм≥ни його орган≥зац≥йних форм Ї проникненн¤ в туристичний б≥знес транспортних, торгових, банк≥вських, промислових, страхових компан≥й. “ранспортн≥ компан≥њ надають ¤к окрем≥ види послуг, так ≥ самост≥йно розроблен≥ тури на основ≥ готельноњ бази. “ак≥ ф≥рми орган≥зують обслуговуванн¤ на основ≥ д≥лових в≥дносин ≥з готельними й ≥ншими п≥дприЇмствами на звичайних умовах туроператора. “оргов≥ ф≥рми стали активно займатис¤ реал≥зац≥Їю туристичних послуг приблизно з початку 70-х рок≥в. ÷е в≥дноситьс¤, в основному, до великих роздр≥бних концерн≥в ≥ до торгово - посилкових ф≥рм.
—початку ун≥версальн≥ магазини, намагаючись пол≥пшити обслуговуванн¤ кл≥Їнтури, здавали в оренду своњ помешканн¤ дл¤ д≥¤льност≥ турагенств. Ќадал≥, у м≥ру попиту, вони перейшли до практики орган≥зац≥њ у своЇму склад≥ формально не залежних туристичних ф≥рм з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, що пот≥м стали њхн≥ми доч≥рн≥ми ф≥рмами.
« метою швидкого ≥ м≥цного завоюванн¤ ринку ц≥ компан≥њ почали калькулювати ц≥ни на тури з розрахунком лише на м≥н≥мальний прибуток, що було можливо завд¤ки величезному кап≥талу торгових ф≥рм. ѕромислов≥ ф≥рми, що представл¤ють у першу чергу галуз≥, що обслуговують туристичний б≥знес, на основ≥ системи участ≥ стали купувати ≥ включати у свою структуру туристичн≥ ф≥рми. ѕом≥тно п≥дсилилос¤ проникненн¤ банк≥в ≥ страхових компан≥й у сферу м≥жнародного туризму шл¤хом придбанн¤ усього або частини контрольного пакета акц≥й. ¬олод≥ючи розгалуженою мережею ф≥л≥й ≥ великого штату страхових агент≥в, банки ≥ страхов≥ компан≥њ стали усп≥шно зд≥йснювати ц≥ операц≥њ, одержуючи додатковий прибуток за рахунок економ≥њ на ком≥с≥њ, що виплачувалась турагенту. “ури, запропонован≥ банками, ¤к правило, дешевше, н≥ж у турагент≥в. р≥м того, банки ≥ страхов≥ компан≥њ мають власн≥ автоматизован≥ системи обл≥ку ≥ керуванн¤, у пам'¤т≥ ¤ких закладен≥ вс≥ основн≥ дан≥ про вкладник≥в ≥ застрахован≥ особи. ÷е дозвол¤Ї њм зд≥йснювати ц≥леспр¤моване розсиланн¤ реклами й ≥нформац≥њ, пропонуючи кл≥Їнту так≥ тури, що можуть в≥дпов≥дати його ≥нтересам ≥ засобам.
1.3. Ўенгенська угода
14 червн¤ 1985 року в люксембургському м≥ст≥ Ўенген державами Ѕен≥люкса, ‘ранц≥Їю ≥ Ќ≥меччиною була п≥дписана угода про майбутнЇ поступове скасуванн¤ паспортного контролю на своњх внутр≥шн≥х межах.
” червн≥ 1991 року до Ўенгенськоњ угоди приЇдналис¤ ≤спан≥¤ ≥ ѕортугал≥¤, ≥ був складений список крањн, що обов'¤зково повинн≥ мати в≥дкритий в≥зовоњ режим. 17 грудн¤ 1992 року був затверджений список ≥з 120 крањн, громад¤ни ¤ких дл¤ перетинанн¤ меж повинн≥ мати в≥зу Їдиного зразка (до них в≥дноситьс¤ ≥ ”крањна), був прийн¤тий бланк Їдиноњ в≥зи ≥ 22 грудн¤ 1994 року представники ур¤д≥в цих крањн п≥дписали оф≥ц≥йний протокол про вступ у силу Ўенгенськоњ угод ≥з 26 березн¤ 1995 року. ” 1997 роц≥ до Ўенгенськоњ угоди приЇдналис¤ Ўвец≥¤ ≥ ƒан≥¤. —аме з цього часу украњнськ≥ туристи, що вињжджають в одну з цих держав на терм≥н менше трьох м≥с¤ц≥в, одержують Ўенгенську в≥зу, при б≥льш тривалому перебуванн≥ в крањн≥ потр≥бно отримати нац≥ональн≥ в≥зи.
« одного боку, пересуванн¤ по територ≥њ семи Ївропейських держав при оформленн≥ одн≥Їњ в≥зи безумовно дуже зручно, але, з ≥ншого боку, ≥стотно подовживс¤ терм≥н (до чотирьох тижн≥в), прот¤гом ¤кого розгл¤даЇтьс¤ питанн¤ про видачу дозволу на вињзд. ÷е зроблено з тим, щоб посольства цих держав мали час посилати одна ≥нш≥й запити на ту або ≥ншу людину, що просить дозволу на вТњзд.
≤снують також держави, в ¤ких оформленн¤ на в'њзд зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо на кордон≥. ƒо них в≥днос¤тьс¤ Ѕахрейн, ™гипет, ен≥¤, Ћ≥ван, ћальта, Ќепал, ќб'Їднан≥ јрабськ≥ ≈м≥рати ≥ “уреччина.
Ѕезв≥зовий в'њзд за запрошенн¤м без оформленн¤ закордонного паспорта дозволений у крањни —х≥дноњ ™вропи, ћонгол≥ю, убу.
”крањнськ≥ громад¤ни мають право на в'њзд без оформленн¤ в≥з у олумб≥ю, ћалайз≥ю, ≈квадор, ≥пр, ѕольшу ≥ ≥н. крањни.
ѕри оформленн≥ документ≥в в обов'¤зковост≥ турф≥рми входить ≥нформуванн¤ турист≥в про вимоги прикордонних ≥ митних служб.
1.4. ƒисконтн≥ картки, Ївровалюта ≥ ≥н.
ƒисконтн≥ картки, що випускаютьс¤ банками, на в≥дм≥ну в≥д кредитних ≥ дебетових пластикових, що Ї плат≥жним засобом, не призначен≥ дл¤ оплати, але дають своњм власникам права на найр≥зноман≥тн≥ш≥ знижки. ” св≥т≥ ≥снуЇ дек≥лька глобальних систем дисконтних карток. Ћ≥дируюче положенн¤ займають УETNФ, УIAPAФ, УCOUNTDOWNФ.
” умовах, коли конкуренц≥¤ в туристському б≥знес≥ й ≥ндустр≥њ в≥дпочинку ≥ розваг дуже висока, власники готел≥в беруть участь у дисконтних програмах, тому що безкоштовна ≥нформац≥¤ про знижки, що даЇтьс¤ в каталогах дл¤ власник≥в карток, залучаЇ потенц≥йних кл≥Їнт≥в. Ѕанк≥вськ≥ структури також зац≥кавлен≥ в поширенн≥ карток. ¬они видають њх ¤к доповненн¤ до кредитних карток, що ем≥туютьс¤, безкоштовно або набагато дешевше роздр≥бноњ ц≥ни, тим самим розшир¤ючи спектр послуг дл¤ своњх кл≥Їнт≥в.
√еограф≥¤ дисконтних карток дуже р≥зноман≥тна, найб≥льше попул¤рно УETN-CARDФ. ƒл¤ мандр≥вник≥в ц¤ система Ї клубом, членство в ¤кий дозвол¤Ї зменшувати дорожн≥ витрати. ƒо перевагою використанн¤ карток УETNФ в≥днос¤ть:
- знижки дл¤ власник≥в в≥д 20 до 50% вартост≥ у дес¤тьох тис¤чах готел≥в у 175 крањнах св≥ту, у тому числ≥ ≥ в де-¤ких крањнах —Ќƒ. ” —Ўј у 400 готел¤х власник картки заплатить лише 50% в≥д вартост≥ номера;
- широку систему знижок у ресторанах (в≥д 20 до 50%);
- зниженн¤ (до 1/3) тариф≥в при оплат≥ оренди автомоб≥л¤;
- знижка при покупц≥ ав≥а-, зал≥зничних, автомоб≥льних квитк≥в у розм≥р≥ 3-10%;
- можлив≥сть безкоштовно одержати картки УETN- TelecardФ ≥ УSprint FonecardФ, що дозвол¤ють вести телефонн≥ переговори по п≥льгових тарифах.
ѕри одержанн≥ картки власнику видаЇтьс¤ ≥люстрований каталог з адресами серв≥сних служб, що вход¤ть у систему. ќбравши готель, власник замовл¤Ї знижку на резервуванн¤ номера. „асто цю процедуру бере на себе сама дисконтна система.
р≥м поширенн¤ дисконтних карток, банки реал≥зують дорожн≥ чеки. —истема дорожн≥х чек≥в схожа ≥з системою акредитив≥в, але, на в≥дм≥ну в≥д останн≥х, можна не т≥льки обм≥нювати в банку на грош≥, але ними можна розраховуватис¤ в магазинах, що њх приймають.
ƒорожн≥ чеки дозвол¤ють забезпечити грош≥ в≥д крад≥жки, тому що плат≥жний документ стаЇ д≥йсним т≥льки п≥сл¤ зв≥ренн¤ п≥дпису власника з п≥дписом на кор≥нц≥ книжки. Ќа в≥дм≥ну в≥д пластикових карток, дл¤ придбанн¤ чека не обов'¤зково мати рахунок у банку.
ƒорожн≥й чек ще називають туристським чеком, п≥д ¤ким розум≥Їтьс¤ плат≥жний документ, грошове зобов'¤занн¤ виплатити позначену в ньому суму валюти його власнику.
” ™вроп≥ з 1968 року широку попул¤рн≥сть придбав еврочек - чек у Ївровалют≥, що виписуЇтьс¤ банком без попереднього внеску кл≥Їнтом гот≥вки в рахунок банк≥вського кредиту терм≥ном до м≥с¤ц¤. „ек оплачуЇтьс¤ в будь-¤к≥й крањн≥-учасниц≥ угоди У≈врочекФ, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ крањни ™—.
Ќа св≥товому ринку пор≥вн¤но недавно з'¤вивс¤ новий вид розм≥щенн¤ - тайм-шер. ÷е не продаж стандартноњ нерухомост≥ ≥ не розм≥щенн¤ в готел≥, а середнЇ м≥ж ними - власн≥сть, обмежена по користуванню в часу. «а одиницю часу приймаЇтьс¤ один тиждень.
—ьогодн≥ тайм-шер-≥ндустр≥¤ складаЇтьс¤ з двох частин:
- продаж клуб≥в або апартамент≥в, розд≥лених на тижн≥;
- обм≥н цих тижн≥в через Їдиний центр по обм≥н≥, ¤кий зветьс¤ клубом дл¤ в≥дпочинку, де власники можуть обм≥н¤тис¤ своњми тижн¤ми.
” св≥т≥ нараховуЇтьс¤ п'¤ть обм≥нних орган≥зац≥й, серед ¤ких л≥дирують УRCIФ ≥ УIIФ (Interval International).
≤ндустр≥¤ тайм-шер неухильно розвиваЇтьс¤ з початку с≥мдес¤тих рок≥в. « 1989 року св≥тове число курорт≥в, що працюють по систем≥ тайм-шер, зросло на 600%, р≥чний об'Їм продаж≥в тижн≥в зб≥льшивс¤ на 300%. ƒо 1994 року у св≥т≥ було продано тайм-шер≥в на чотири м≥ль¤рда долар≥в.
« ростом попул¤рност≥ тайм-шер≥в зм≥нювалас¤ ≥ сама ≥ндустр≥¤. якщо в роки формуванн¤ вона залучала в основному др≥бних п≥дприЇмц≥в, то зараз нею займаютьс¤ так≥ корпорац≥њ ¤к У’≥лтонФ, Ућарр≥отФ, Уƒ≥снейФ, УЎератонФ, УЅарратФ, У¬амл≥Ф.
—ьогодн≥ тайм-шер Ї одн≥Їњ з найб≥льше галузей ≥ндустр≥њ, що розвиваютьс¤ швидко, в≥дпочинку. ¬≥н вважаЇтьс¤ самою сучасною технолог≥Їю в област≥ м≥ж туризмом ≥ нерухом≥стю.
урорти тайм-шер Ї в 75 крањнах. ™вропа займаЇ друге м≥сце по розвитку тайм-шера п≥сл¤ —Ўј. Ѕагато крањн, що приймають турист≥в, розгл¤дають тайм-шер ¤к ≥стотний елемент ус≥Їњ системи орган≥зац≥њ в≥дпочинку. ” б≥льшост≥ рег≥он≥в в≥н розширюЇ сезон кан≥кул, спри¤Ї тривалому економ≥чному росту, пол≥пшуЇ перспективи дл¤ ≥нвестиц≥й, п≥двищуЇ зайн¤т≥сть.
як ≥ будь-¤ка ≥нша сфера господарськоњ д≥¤льност≥, ≥ндустр≥¤ туризму Ї дуже складною системою, ступ≥нь розвитку ¤коњ залежить в≥д ступен¤ розвитку економ≥ки крањни в ц≥лому.
1.5. –еал≥њ св≥тового туризму
Ќа ѕ– доводитьс¤ понад 60% ус≥х прибутт≥в ≥ноземних турист≥в ≥ 70-75% поњздок, що в≥дбуваютьс¤ у св≥т≥. ѕри цьому на частку ™— доводитьс¤ б≥л¤ 40% прибутт≥в турист≥в ≥ валютних надходжень (див. табл. 1). « таблиц≥ також видно, що другим найб≥льшим за к≥льк≥стю доход≥в в≥д туризму рег≥оном Ї јмерика. ÷е по¤снюЇтьс¤ потужним розвитком туристичноњ ≥ндустр≥њ.
“аблиц¤ 1:
–озпод≥л турист≥в ≥ прибутк≥в
в≥д њхнього перебуванн¤ в 1994 роц≥.
–ег≥они, ¤к≥ в≥дв≥дуютьс¤
ѕрийн¤то турист≥в
(млн. чолов≥к)
ѕрибуток
(млн. долар≥в)
—п≥вв≥дношенн¤ до 93 р.
( %)
ѕрибутт¤
ѕрибуток
¬есь св≥т
™вропа
јмерика
—х≥дна јз≥¤
јфрика
Ѕлижн≥й —х≥д
ѕ≥вденна јз≥¤
528,4
315,0
108,5
74,4
18,6
7,9
3,7
321,446
153,295
97,405
59,988
5,675
3,672
2,431
3,0
1,9
4,05
7,6
1,5
-4,0
7,0
5,1
0,6
8,9
14,0
-4,0
-12,0
11,2
анадськ≥ фах≥вц≥в зауважують, що функц≥онуванн¤ економ≥к ≥ндустр≥ально розвитих крањн, з одного боку, робило об'Їктивно необх≥дним зм≥цненн¤ мирогосподарських зв'¤зк≥в ≥ р≥ст виробничих витрат на п≥дприЇмницьк≥ перем≥щенн¤, а, з ≥ншого боку, - створювало прац≥вникам матер≥альн≥ можливост≥ дл¤ досугових перем≥щень, у тому числ≥ ≥ за кордон.
як≥сний р≥ст ≥ндустр≥њ туризму в окремих крањнах в≥дбитий у таблиц≥ 2. ƒл¤ оц≥нки застосовуЇтьс¤ метод рейтингових оц≥нок. ” ¤кост≥ параметр≥в вз¤то ¤к абсолютн≥ (число турист≥в, розм≥р прибутк≥в ≥ витрат), так ≥ в≥дносн≥ (прибутки ≥ витрати в розрахунку на один туриста, що в≥дв≥дав крањну) показники.
“аблиц¤ 2:
–ейтинг крањн по показниках туристського серв≥су.
рањна
ѕрийн¤то турист≥в
ѕрибутки
¬итрати
ѕитом≥ прибутки
ѕитом≥ витрати
ѕ≥дсумковий показник
јвстрал≥¤
27
15
14
2
3
9
јвстр≥¤
6
6
8
22
17
8
Ѕагами
29
28
29
12
22
29
Ѕельг≥¤
22
16
11
5
4
7
Ѕермуди
35
33
32
6
20
31
Ѕразил≥¤
30
29
23
3
12
20
¬еликоб-
–итан≥¤
8
5
3
15
7
2
”горщина
5
31
25
35
31
32
¬енесуела
36
35
20
10
20
30
Ќ≥меччина
7
7
2
20
5
3
√онконг
16
11
20
13
20
17
√рец≥¤
11
22
19
33
24
26
™гипет
26
26
30
23
28
34
≤нд≥¤
28
25
20
11
20
23
≤рланд≥¤
24
27
18
24
16
25
≤спан≥¤
3
4
13
27
23
14
≤тал≥¤
4
3
4
19
14
4
анада
9
9
6
31
13
12
ќднак у цьому анал≥з≥ варто враховувати р¤д чинник≥в, пр¤мо не зв'¤заних ≥з туристичною сферою, але без врахуванн¤ ¤ких неможлива об'Їктивна оц≥нка показник≥в таблиц≥. ƒо таких чинник≥в в≥днос¤тьс¤ розм≥р крањни, чисельн≥сть населенн¤ й економ≥чний потенц≥ал крањни.
«вичайно, найважлив≥ший чинник, що визначаЇ географ≥ю туризму у св≥т≥, - економ≥чний. « погл¤ду окупност≥ кап≥таловкладень туристська ≥ндустр≥¤ входить у число економ≥чних форвард≥в, що дають значний розм≥р доданоњ вартост≥. “уристичн≥ послуги на св≥товому ринку виступають ¤к УневидимийФ товар, характерною рисою ¤кого Ї те, що значна частина цих послуг робитьс¤ з м≥н≥мальними витратами на м≥сц≥.
”загальнюючи д≥¤льн≥сть багатьох розвинутих крањн у сфер≥ туризму, ом≥с≥¤ ™— опубл≥кувала прогноз основних тенденц≥й розвитку туризму на пер≥од 1995-2000 роки. «окрема, у ньому в≥дзначаЇтьс¤, що:
” ™вроп≥ потр≥бно буде витримувати жорстку конкуренц≥ю за прибутки в≥д туризму, що, в свою чергу, буде вимагати в≥д Ївропейськоњ ≥ндустр≥њ туризму п≥двищенн¤ ¤кост≥ наданих послуг.
¬итрати на ус≥ види подорожей ≥, у першу чергу, витрати на транспорт, будуть зб≥льшуватис¤ швидше, а н≥ж ≥нш≥ статт≥ с≥мейного бюджету. ѕодорож≥ стануть б≥льш частими, але менше тривалими, тому що витрати на одну поњздку зниз¤тьс¤. ” ц≥лому ж витрати на подорож≥ зростуть за рахунок споживанн¤ б≥льш ¤к≥сного в≥дпочинку.
„исло поњздок буде зб≥льшуватис¤ за рахунок м≥жконтинентальних подорожей ≥з ™вропи в јмерику, јз≥ю й ќкеан≥ю.
—езонн≥ зм≥ни ринковоњ кон'юнктури в найближчому майбутньому перестануть бути проблемою дл¤ ≥ндустр≥њ туризму, тому що вдалий маркетинг буде спри¤ти њхньому виг≥дному використанню. ƒл¤ цього буде потр≥бно активне сп≥вроб≥тництво м≥ж державами ≥ приватними туристськими структурами.
¬икористанн¤ пов≥тр¤ного транспорту буде розширюватис¤ швидше завд¤ки зб≥льшенню числа зручних пр¤мих рейс≥в.
√рупи, включаючи с≥мейн≥, будуть зменшуватис¤ ≥ вибирати ус≥ б≥льш гнучку програму в≥дпочинку.
¬ м≥ру вс≥ б≥льш активного впровадженн¤ комп'ютерних систем бронюванн¤ будуть зменшуватис¤ терм≥ни бронюванн¤.
јктивн≥ше ≥нших будуть подорожувати дв≥ в≥ков≥ групи: люди л≥тнього в≥ку ≥ молодь.
Ѕуде продовжувати зростати попит на туризм, зв'¤заний ≥з в≥дв≥данн¤м визначних пам'¤ток культури, а також з активним в≥дпочинком.
—тан навколишнього середовища стане одним ≥з дом≥нуючих чинник≥в у прит¤гненн≥ турист≥в, особливо в с≥льських ≥ приморських районах.
ћаркетингове сегментуванн¤ ринку стане б≥льш ч≥тко вираженим. ѕропозиц≥ю необх≥дно бутити налагоджувати п≥д потреби кожноњ групи споживач≥в.
„инники росту попул¤рност≥ рег≥он≥в
√еограф≥¤ ж м≥жнародного туризму буде визначати пр≥оритетн≥ дл¤ турист≥в чинники принадност≥ тих або ≥нших рег≥он≥в, крањн.
“аблиц¤ 3:
„инники росту принадност≥ дл¤ турист≥в
окремих рег≥он≥в св≥ту
Ќайб≥льше попул¤рн≥ крањни рег≥ону.
„инники росту принадност≥
ѕ≥вденно-американський рег≥он
Ѕразил≥¤
1. Ўирокий розвиток еколог≥чних тур≥в по јмазон≥њ.
2. ≈кзотична природа.
3. —учасна арх≥тектура ≥ дизайн столиц≥ крањни.
™вропейський рег≥он
‘ранц≥¤
јнгл≥¤
Ќ≥меччина
‘≥нл¤нд≥¤
Ўвец≥¤
1. ¬исока концентрац≥¤ ≥сторичних ≥ культурних визначних пам'¤ток.
2. —прощений в≥зовий режим (можлив≥сть широкого спектра комплексних тур≥в).
3. ¬исокий р≥вень серв≥су.
”крањна, –ос≥¤, Ѕолгар≥¤
1. ¬исока концентрац≥¤ ≥сторичних ≥ культурних визначних пам'¤ток.
—прощений в≥зовий режим (можлив≥сть широкого спектра комплексних тур≥в).
ƒосить невисок≥ ц≥ни.
—ередн≥й р≥вень серв≥су.
—ередземноморський рег≥он
≥пр
1. ¬иг≥дна система оподатковуванн¤.
2. —учасна банк≥вська мережа.
3. ƒобре налагоджена структура телекомун≥кац≥й .
4. —прощена процедура створенн¤ офшорних компан≥й (10 дн≥в).
5. «абезпечувана державою повна конф≥денц≥йност≥ у вс≥х питанн¤х, що стосуютьс¤ засновник≥в компан≥й ≥ банк≥вських рахунк≥в.
≤зрањль
1. –≥ст паломницького туризму.
2. Ќа¤вн≥сть широкого спектра оздоровчих центр≥в.
3. “ур по чотирьох мор¤х.
4. Ќа¤вн≥сть молод≥жних баз в≥дпочинку.
5. –≥ст д≥лових зв'¤зк≥в.
–ег≥он у ц≥лому
1. –озвинута ≥нфраструктура туризму.
2. ¬исокий р≥вень обслуговуванн¤.
3. омфортний кл≥мат.
4. ¬елика тривал≥сть туристського сезону.
5. —полученн¤ в≥дпочинку б≥л¤ мор¤ з огл¤дом визначних пам'¤ток.
јз≥атський рег≥он
ќб'Їднан≥ јрабськ≥ ≈м≥рати
1. Ќизьк≥ ц≥ни на електрон≥ку ≥ побутову техн≥ку високоњ ¤кост≥.
2. ¬исокий р≥вень серв≥су.
3. ћ≥н≥мальн≥ податки. ѕрактика системи УTAX FREEФ.
4. ¬еликий досв≥д каргоперевоз≥в.
5.—прощена система в≥зового режиму.
–ег≥он у ц≥лому
1. ≈кзотична природа ≥ культура.
2. ѕол≥тична стаб≥льн≥сть.
3. «ручний транзитний шл¤х дл¤ турист≥в, що лет¤ть в јвстрал≥ю й ќкеан≥ю.
4. √оловний напр¤мок Упл¤жногоФ в≥дпочинку взимку.
якщо пор≥вн¤ти таблицю 1 ≥ 3, то можна визначити, ¤к≥ чинники найб≥льше приваблюють турист≥в. ќсновна маса турист≥в приходитьс¤ на ™вропу та јмерику (в≥дпов≥дно до табл. 1). ¬≥дпов≥дно до цого найб≥льше турист≥в приваблюЇ ≥сторичн≥ памТ¤тки стародавньоњ культури, ¤к≥ найб≥льше сконцентрован≥ у ™вроп≥, дал≥ туристи њдуть подивитис¤ на екзотику ѕ≥вденноњ јмерики ≥ технократичн≥ м≥ста Ц мегапол≥си ѕ≥вноч≥. —ередземноморський рег≥он Ї досить розвинутим рег≥оном в план≥ туризму, он в останн≥ часи дещо зменшилась його попул¤рн≥сть. јз≥атський рег≥он славитьс¤ своЇр≥дною культурою ≥ зимовим напр¤мком Упл¤жногоФ в≥дпочинку. Ќасл≥дки аз≥атськоњ кризи 1997 р. дещо болюче вразили економ≥ку цих крањн ≥ вплинули вц≥лому на к≥льк≥сть турист≥в.
2. —тановленн¤ та регулюванн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми в м≥жнародному туризм≥
2.1. —труктура та д≥¤льн≥сть туристичноњ ф≥рми
—труктура орган≥зац≥њ ≥ керуванн¤ туристичноњ ф≥рми визначаЇтьс¤ задачами ≥ стратег≥Їю компан≥њ, але, ¤к правило, маЇ кер≥вника, що зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво ≥ розробл¤Ї загальну стратег≥ю ф≥рми, а також в≥дд≥ли посередницьких операц≥й, маркетингу ≥ реклами, бухгалтер≥ю.
генеральний директор
в≥дд≥л посередницьких операц≥й в≥дд≥л маркетингу ≥ реклами бухгалтерський в≥дд≥л
ћал.2: ќрган≥зац≥йна структура турф≥рми
¬≥дд≥л по орган≥зац≥њ посередницьких операц≥й м≥жнародного туризму веде роботу з плануванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ туристичних поњздок на п≥дстав≥ дилерських договор≥в ≥з туроператорами. Ќа початку кожного сезону на п≥дстав≥ даних про попит ≥ стан ринку, наданих в≥дд≥лом маркетингу, складаЇтьс¤ план набору груп з р≥зних напр¤мк≥в, запит пересилаЇтьс¤ туроператору на наданн¤ окремих тур≥в на визначений пер≥од. ¬с¤ робота по забезпеченню договору: формуванн¤ груп, доб≥р кер≥вник≥в ≥ г≥д≥в-перекладач≥в, наданн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ, списк≥в груп при в≥зовому оформленн≥ ≥ страхуванн≥ зд≥йснюЇтьс¤ також цим в≥дд≥лом.
онтроль за роботою ф≥рми зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою бухгалтерського в≥дд≥лу, куди надходить ≥нформац≥¤ про на¤вн≥сть ≥ рух кошт≥в ≥ зд≥йсненн≥ р≥зних господарських операц≥й.
ћаркетингова ≥ рекламна стратег≥¤, а також розробка туристичного продукту зд≥йснюЇтьс¤ в≥дд≥лом маркетингу.
” туристичному б≥знес≥, ¤к ≥ в будь-¤кому ≥ншому вид≥ д≥¤льност≥, необх≥дно вивченн¤ проблем попиту ≥ пропозиц≥њ на ринках, тобто проведенн¤ маркетингових досл≥джень.
ѕри наданн≥ послуг ф≥рма повинна ор≥Їнтуватис¤ на потреб≥ турист≥в, обумовленого за допомогою опитуванн¤ потенц≥йних кл≥Їнт≥в. ¬ажливим джерелом ≥нформац≥њ Ї й анал≥з рекламних проспект≥в ≥ лист≥вок, що доставл¤ютьс¤ украњнськими ≥ закордонними ф≥рмами-партнерами ≥ конкурентами.
¬арто враховувати, що за ц≥л¤ми поњздки туризм класиф≥куЇтьс¤ на:
- курортний туризм ≥з метою в≥дпочинку ≥ л≥куванн¤;
- екскурс≥йний туризм - знайомство з природними, ≥сторичними ≥ культурними визначними пам'¤тками;
- д≥ловий туризм - дл¤ проведенн¤ д≥лових переговор≥в;
- науковий туризм - знайомство з дос¤гненн¤ми науки ≥ техн≥ки, участь у конгресах, конференц≥¤х ≥ т.п.
ѕо чисельност≥ учасник≥в розр≥зн¤ють груповий ≥ ≥ндив≥дуальний туризм.
ѕри вибор≥ свого сегмента на ринку туристичних послуг анал≥зуютьс¤ наступн≥ чинники:
÷≥л≥ поњздки: в≥дпочинок б≥знес, навчанн¤, шоп≥нг.
√еограф≥чн≥ чинники: в≥дпочинок на мор≥, розваги, ≥нтерес до культурних ≥ арх≥тектурних ц≥нностей.
¬≥ков≥ ≥ с≥мейн≥ групи: школ¤р≥, студенти, доросл≥, с≥м'¤ без д≥тей або з д≥тьми.
≈коном≥чн≥ потреби ≥ престиж: економ≥¤ часу ≥ зусиль при дос¤гненн≥ комфорту, прагненн¤ належати до визначеноњ соц≥альноњ групи.
Ќа рис. 3 в≥дображена структура потреб турист≥в, що лежить в основ≥ туристичноњ програми, ¤ка показуЇ, що орган≥зац≥¤ тур≥в на в≥дпочинок повинна враховувати так≥ чинники, ¤к м≥сце в≥дпочинку, престиж або, навпроти, економ≥ю засоб≥в, а також в≥к турист≥в; при орган≥зац≥њ д≥лових поњздок ≥ шоп-тур≥в особливе значенн¤ маЇ м≥сце розташуванн¤ крањни туризму, а дл¤ турпоњздок ≥з метою навчанн¤ до останнього добавл¤Їтьс¤ й анал≥з в≥ковоњ структури турист≥в.
÷≥л≥ туризму
в≥дпочинок ƒ≥лов≥ навчанн¤
географ≥¤ поњздки ≥ географ≥¤
шоп≥нг-тури
в≥к в≥к
географ≥¤
престиж економ≥¤
ћал. 3: —егментац≥¤ ринку м≥жнародного туризму
ѕроцес створенн¤ будь-¤коњ туристичноњ програми починаЇтьс¤ з розробки загальних ц≥лей, виробленн¤ попередн≥х прогноз≥в, заснованих насамперед на вивченн≥ попиту споживач≥в ≥ пропозиц≥њ конкурент≥в.
” д≥¤льност≥ туристичних ф≥рм, особливо на етап≥ њњ виходу на ринок, велике значенн¤ надаЇтьс¤ правильно розроблен≥й рекламн≥й компан≥њ.
“уристична компан≥¤ може бути спр¤мована на турагент≥в або на потенц≥йних кл≥Їнт≥в. ≤нформац≥¤ стосовна перших, поширюЇтьс¤ насамперед на туристичних виставках, де представл¤ють своњ продукти вс≥ сам≥ велик≥ компан≥њ р≥зних крањн.
ƒуже велике значенн¤ в туристичн≥й реклам≥ мають спец≥ал≥зован≥ документи - лист≥вки, брошури й ≥н.
«вичайно двухз≥рков≥ ≥ б≥льш високого класу готель випускаЇ своњ власн≥ брошури, на¤вн≥сть котрих необх≥дно насамперед у курортних зонах, центрах спортивних заход≥в, арх≥тектурних ≥ культурних центрах.
¬с≥ перерахован≥ вище засоби використовують турагенти та туроператори, ¤к≥ також використовують проспекти курортних зон ≥ в≥деорекламу, де в≥дбиваЇтьс¤ насамперед своЇр≥дн≥сть даноњ м≥сцевост≥, культурн≥ традиц≥њ й ≥сторичн≥ пам'¤тники. ” даному випадку основною ц≥ллю, що вибираЇтьс¤ туроператором, Ї створенн¤ ≥м≥джу того або ≥ншого рег≥ону. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ наб≥р продуманих кадр≥в, що висв≥тлюють даний рег≥он ≥з визначених позиц≥й ≥ в≥др≥зн¤ють його в≥д будь-¤кого ≥ншого.
–екламою р≥зних туристичних зон ≥ туристичних програм займаютьс¤ насамперед туроператори: користуючись тим, що потенц≥йного споживача волод≥Ї ¤коюсь ≥нформац≥Їю, публ≥кують невелик≥ оголошенн¤ в друкарських чорно-б≥лих виданн¤х, що стосуютьс¤ запропонованих послуг ≥ р≥вн¤ тариф≥в, причому дл¤ майбутн≥х кл≥Їнт≥в основним аргументом Ї низьк≥ ц≥ни.
ќдин з основних етап≥в - просуванн¤ товару. Ќа м≥жнародному р≥вн≥ необх≥дна не просто реклама, а насамперед участь на м≥жнародних ¤рмарках ≥ виставках, що дають можлив≥сть привернути увагу не до одного конкретного продукту, а до ф≥рми в ц≥лому. –озр≥зн¤ють наступн≥ види виставок:
- туристичн≥ виставки загального призначенн¤ дл¤ профес≥онал≥в ≥ публ≥ки
- спец≥ал≥зован≥ виставки, що орган≥зуютьс¤ по визначених критер≥¤х, наприклад, що стосуютьс¤ зимових вид≥в спорту.
- багатоц≥льов≥ ¤рмарков≥ експозиц≥њ.
ќсновними туристичними центрами, що орган≥зують в≥дом≥ у усьому св≥т≥ ¤рмарки ≥ виставки, Ї Ѕрюссель, ћ≥лан, Ћюксембург, ѕариж, Ћондон.
р≥м сегментац≥њ ринку ≥ вибору маркетинговоњ стратег≥њ, необх≥дно враховувати, що туристичн≥ послуги мають св≥й життЇвий цикл, ¤кий формуЇтьс¤ з дек≥лькох фаз (дивис¤ рис. 4):
- розробки - пер≥од досл≥дженн¤ ринку, анал≥зу ≥нформац≥њ, розрахунку вартост≥ послуг на даний момент пошуку партнер≥в, налагодженн¤ зв'¤зк≥в.
- УзапускуФ - пер≥од поширенн¤ рекламних оголошень, завоюванн¤ потенц≥йних кл≥Їнт≥в, дл¤ ¤кого характерний непост≥йний об'Їм збуту ≥ коливанн¤ ц≥ни.
- зр≥лост≥ - пер≥од, коли продукт стаЇ в≥домим, з'¤вл¤ютьс¤ пост≥йн≥ кл≥Їнти, число бажаючих скористатис¤ послугами зростаЇ, зб≥льшуЇтьс¤ об'Їм продаж≥в.
- занепаду - пер≥од, коли попит на даний вид послуг падаЇ завд¤ки по¤в≥ нових удосконалених тур≥в.
–≥вень
прибули
час
розробка запуск зр≥л≥сть занепад (фази циклу)
ћал. 4: ∆иттЇвий цикл туристичного продукту
Ќеобх≥дно ретельно анал≥зувати ≥ продукти, що Ї малов≥домими, новими дл¤ даного ринку, ≥ добре в≥дом≥, дл¤ збуту ¤ких потр≥бно зм≥на ≥м≥джу.
р≥м того, дл¤ туризму характерн≥ фази, що залежать в≥д пори року. ¬они заснован≥ насамперед на перевагах кл≥Їнт≥в, що можуть вибрати дл¤ в≥дпочинку найб≥льше прийн¤тний дл¤ њх ≥нтерес≥в сезон (рис. 5).
рањна
‘ранц≥¤
Ѕолгар≥¤
≤нд≥¤
≥пр
ѕора
«има ¬есна Ћ≥то ќс≥нь року (сезон)
ћал. 5: «м≥на попиту на туристичн≥ послуги
в окремих крањнах в залежност≥ в≥д сезону
2.1.1. –озрахунки ц≥ни туристичного продукту.
¬арт≥сть пут≥вки м≥стить у соб≥ наступн≥ статт≥:
варт≥сть проњзду;
варт≥сть харчуванн¤;
варт≥сть проживанн¤;
варт≥сть трансферту;
варт≥сть екскурс≥йноњ програми;
варт≥сть оформленн¤ в≥зи;
варт≥сть страхового пол≥са.
÷≥на ж туристичноњ пут≥вки б≥льше соб≥вартост≥ на величину витрат ≥ доходу туристичноњ ф≥рми.
¬итрати, подан≥ в цих статт¤х, д≥л¤тьс¤ на пост≥йн≥ ≥ зм≥нн≥. ƒо категор≥њ пост≥йних витрат в≥днос¤тьс¤:
- варт≥сть проњзду;
- варт≥сть трансферту;
- варт≥сть страхового пол≥са;
- оформленн¤ вс≥х необх≥дних документ≥в.
як правило, пост≥йн≥ витрати не залежать в≥д тривалост≥ туру ≥ ¤кост≥ обслуговуванн¤.
„астка готельного обслуговуванн¤ ≥ харчуванн¤ в загальн≥й вартост≥ пут≥вки складаЇ 60 - 65%. ќбидва ц≥ елементи Ї зм≥нними ≥ залежать в≥д зм≥ни ц≥н на дан≥ види послуг, а також в≥д сезонноњ градац≥њ, географ≥чноњ зони розташуванн¤ готелю, виду ≥ класу обслуговуванн¤, догов≥рних комерц≥йних умов м≥ж турагенством ≥ адм≥н≥страц≥Їю готельного п≥дприЇмства.
Ќа варт≥сть готельного обслуговуванн¤ ≥ харчуванн¤ впливаЇ ≥ тривал≥сть проживанн¤. „им вона б≥льше, тим нижче варт≥сть одного туродн¤.
ѕри розрахунку готельного обслуговуванн¤ ц≥на проживанн¤ ≥ харчуванн¤ розбиваЇтьс¤ на тарифну с≥тку, що маЇ д≥апазон 7 дн≥в.
¬ даний час основна частина потоку турист≥в перебуваЇ з укомплектованих груп. ÷е означаЇ, що туристична ф≥рма визначаЇ оптову ц≥ну поњздки дл¤ вс≥Їњ групи. ѕри цьому звичайно даЇтьс¤ знижка дл¤ масовоњ оптовоњ угоди в залежност≥ в≥д об'Їму опера - до 10%, по терм≥нах ≥ тривалост≥ - до 5%, знижка в залежност≥ в≥д тривалост≥ проживанн¤ турист≥в у готельному п≥дприЇмств≥ - до 10%.
« оптовоњ ц≥ни можуть робитис¤ додатков≥ знижки за участь ф≥рми в реклам≥ ≥ виданн≥ рекламних проспект≥в по крањн≥, окремому м≥сту, окремому готелю, куди ф≥рма в≥дправл¤Ї турист≥в. “ак, нер≥дко турф≥рма реал≥зуЇ рекламн≥ проспекти крањни, рекламуючи в такий спос≥б не т≥льки своњ тури, але ≥ крањну в ц≥лому.
«нижки можуть також робитьс¤ при попередн≥й оплат≥ туристичного обслуговуванн¤.
” ц≥лому ц≥на на туристичне обслуговуванн¤ груп може бути нижче ринковоњ ц≥ни дл¤ разових угод у середньому на 10-20%.
“аким чином, на варт≥сть пут≥вки впливаЇ чинник к≥лькост≥ запропонованих послуг. “уристу можуть бути надан≥ або визначен≥ види послуг по його вибор≥, або повний комплекс послуг. ѕовний комплекс послуг може бути наданий шл¤хом продаж≥ так званих ≥нклюзив≥в-тур≥в (inclusive tour) або пекидж-тур≥в (packadge tour).
ѕри ≥нклюзивах-турах, ¤к≥ застосовуютьс¤ при ав≥аперевезенн¤х, варт≥сть перевезенн¤ турист≥в до м≥сц¤ призначенн¤ й назад визначаЇтьс¤ на основ≥ спец≥ально розроблених ≥нклюзив≥в-тариф≥в, що можуть бути наполовину нижче звичайних. “ур включаЇ також варт≥сть розм≥щенн¤ турист≥в у готел≥, харчуванн¤ (повне або часткове) ≥ ≥нш≥ послуги, надан≥ на визначене число дн≥в перебуванн¤ турист≥в у крањн≥ призначенн¤, ¤к≥ використовуютьс¤ при групових ≥ ≥ндив≥дуальних поњздках.
«агальний р≥вень рентабельност≥ ≥ ц≥ни ≥нклюзив-тура повинна бути не нижче звичайного тарифу вартост≥ транспортуванн¤. л≥Їнту пов≥домл¤Їтьс¤ паушальна (загальна) ц≥на ≥нклюзив-тура без розбивки њњ на окрем≥ види послуг.
ѕри розрахунку вартост≥ ≥нклюзив-тура ф≥рма включаЇ в нењ кр≥м вартост≥ туристичних послуг, власн≥ витрати на утриманн¤ апарата ф≥рми, витрати на рекламу, а також визначений прибуток. Ќезважаючи на це, загальна варт≥сть ≥нклюзив-туру дл¤ окремого туриста обходитьс¤ дешевше, н≥ж при ≥ндив≥дуальн≥й поњздц≥ без допомоги турф≥рми з таким же комплектом ≥ р≥внем послуг.
ѕек≥дж-тури припускають наданн¤ кл≥Їнту повного комплексу послуг, що, однак, може ≥ не включати транспортн≥ витрати. ќрган≥зуютьс¤ вони по визначеноњ, заздалег≥дь рекламован≥й програм≥. —труктура тур≥в вар≥юЇтьс¤ в залежност≥ в≥д крањни, складу турист≥в, њхньоњ куп≥вельноњ спроможност≥, характеру, асортименту ≥ ¤кост≥ послуг.
2.1.2. ќрган≥зац≥¤ виконанн¤ операц≥й м≥жнародного туризму.
«д≥йсненн¤ м≥жнародних туристичних операц≥й припускаЇ визначен≥ в≥дношенн¤ м≥ж туристами - споживачами туристичних послуг ≥ туристичних ф≥рм - њхн≥ми виробниками ≥ реал≥заторами (дистрибТюторами), а також в≥дношенн¤ останн≥х ≥з р≥зними орган≥зац≥¤ми (банками, транспортними ≥ страховими компан≥¤ми ≥ т.п.), що забезпечують виконанн¤ цього виду м≥жнародних послуг.
—истема в≥дношень цих головних суб'Їкт≥в м≥жнародного туристичного б≥знесу подана на схем≥
турист
посольства, консульства турагент банки
страхов≥ компан≥њ туроператор державн≥ органи
транспортн≥ компан≥њ закордонн≥ партнери
ћал. 6: —уб'Їкти операц≥й м≥жнародного туризму
–обота туристичних ф≥рм ≥з туристами м≥стить у соб≥:
- пропозиц≥¤ туристу або груп≥ турист≥в визначеного набору туристично-екскурс≥йних послуг;
- одержанн¤ в≥д кл≥Їнта кошт≥в за пут≥вку (тур);
- перерахуванн¤ кошт≥в визначеним орган≥зац≥¤м за розм≥щенн¤, проживанн¤, екскурс≥йне обслуговуванн¤.
ƒогов≥рн≥ в≥дношенн¤ туриста ≥ туристичноњ ф≥рми складаютьс¤ ¤к в≥дношенн¤ покупц¤ (замовника) ≥ продавц¤ (виконавц¤). ѕри цьому варто п≥дкреслити особливий характер УпродуктФ, що купуЇтьс¤ в туристичноњ ф≥рми. ¬ступаючи з н≥й у догов≥рн≥ в≥дносини, турист розраховуЇ одержати в остаточному п≥дсумку необх≥дний йому наб≥р послуг. ‘≥рма ж даЇ йому, ¤к правило, ще не сам≥ послуги, а права (гарант≥њ) одержанн¤ у визначений час, у визначеному м≥сц≥ послуг, безпосередньо зд≥йснюваних ≥ншими ф≥рмами, що не мають пр¤мих догов≥рних в≥дношень ≥з даним туристом, але перебувають у догов≥рних в≥дношенн¤х ≥з направл¤ючою туристичною ф≥рмою. “урист купуЇ також ≥ гарант≥њ наданн¤ визначених вид≥в послуг ≥ самоњ направл¤ючоњ ф≥рми. —укупн≥сть цих прав в≥дображаЇтьс¤ в пут≥вц≥, що Ї к≥нцевим УпродуктомФ д≥¤льност≥ туристичноњ ф≥рми ≥ в≥дпов≥дно предметом њњ реал≥зац≥њ.
“уроператорська д≥¤льн≥сть - це д≥¤льн≥сть по формуванню, просуванню ≥ реал≥зац≥њ туристичного продукту, зд≥йснювана на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ юридичною особою або ≥ндив≥дуальним п≥дприЇмцем (туроператором).
“урагентська д≥¤льн≥сть - д≥¤льн≥сть по просуванню ≥ реал≥зац≥њ туристичного продукту, зд≥йснювана на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ юридична особа або ≥ндив≥дуальний п≥дприЇмець (турагентом).
¬заЇмов≥дносини м≥ж туроператором ≥ туристом част≥ше усього будуютьс¤ на п≥дстав≥ агентського договору про наданн¤ першим другому права на реал≥зац≥ю туристичного продукту, сформованого туроператором. —аме тому при орган≥зац≥њ тур≥в туристичн≥ ф≥рми сп≥впрацюють ≥з страховими компан≥¤ми.
2.1.2. —трахуванн¤ та оформленн¤ в≥з
—траховий внесок входить у варт≥сть пут≥вки. …ого розм≥р залежить в≥д тарифу. ≤снують чотири р≥зновиди тариф≥в, що грунтуютьс¤ на:
- умовах посольств, що можуть визначити м≥н≥мальний розм≥р страховоњ суми, наприклад, дл¤ «ах≥дноњ ™вропи це приблизно 30 долар≥в —Ўј;
- терм≥н≥ поњздки;
- к≥лькост≥ чолов≥к в груп≥ (можлив≥ знижки в≥д 5 до 20%);
- в≥к (дл¤ людей старше 60 рок≥в страхова сума може бути зб≥льшена в два рази).
Ќа сьогодн≥шн≥й день ≥снують дв≥ форми страхового обслуговуванн¤ турист≥в.
омпенсац≥йна.
ѕередбачаЇ оплату самим мандр≥вником ус≥х медичних витрат ≥ в≥дшкодуванн¤ њх лише п≥сл¤ поверненн¤ на батьк≥вщину, що, ¤к правило, незручно, тому що змушуЇ туриста мати при соб≥ значний грошовий запас на цей випадок.
ѕрограма страхуванн¤ багажу.
—ума страхового л≥м≥ту б≥л¤ 2000 долар≥в. ¬она виплачуЇтьс¤ по пред'¤вленн≥ документ≥в, що п≥дтверджують, що багаж був втрачений або ушкоджений п≥д час збереженн¤ або транспортуванн¤. ÷е найб≥льше поширений вид страхуванн¤, тому що тариф страхуванн¤ багажу складаЇ б≥л¤ 50 цент≥в у день.
—ерв≥сна.
—трахуванн¤ медичних витрат.
ёридичний ≥ ≥нформац≥йний ассистанс - забезпеченн¤ правовоњ п≥дтримки мандр≥вникам у випадку адм≥н≥стративних або цив≥льних порушень, а також гарант≥¤ одержанн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ про найб≥льше зручн≥ маршрути.
—трахуванн¤ в≥д нещасливого випадку.
ѕрограма страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ за нанесенн¤ збитку майну трет≥х ос≥б, нанесених туристом у результат≥ Уненавмисних д≥йФ.
—траховий пол≥с - обов'¤зковий документ при турпоњздц≥. Ѕ≥льш≥сть крањн св≥ту не видаЇ в≥зи без на¤вност≥ спец≥ального страхового пол≥са. ƒо них в≥днос¤тьс¤ б≥льш≥сть розвитих крањн: јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥меччина, √олланд≥¤, ƒан≥¤, ≤спан≥¤, Ќорвег≥¤, ‘ранц≥¤, Ўвейцар≥¤, Ўвец≥¤, —Ўј.
—траховий пол≥с ¤к документ, що гарантуЇ оплату необх≥дного медичного обслуговуванн¤ при настанн≥ страхового випадку, обов'¤зково м≥стить номер телефону ф≥рми-партнера, по ¤кому можна звернетьс¤ по допомогу, ≥нформац≥ю про страхувальника, страховику, умовах, вартост≥ страховки ≥ зв≥льненн¤ в≥д (в≥дпов≥дальност≥) зобов'¤зань компан≥њ у випадку в≥йни, ¤дерних вибух≥в, дорожн≥х авар≥й, хрон≥чних захворювань ≥ т.д.
“уристична ф≥рма пересилаЇ постачальнику запит ≥ гарант≥йний лист ≥з терм≥нами поњздки, найменуванн¤м крањни призначенн¤, засоб≥в пересуванн¤, що приймаЇ ф≥рми, к≥льк≥стю турист≥в по≥менно з указ≥вкою номера паспорта ≥ в≥ку.
ѕод≥бним способом оформл¤ютьс¤ ≥ в≥за.
≤снуЇ дек≥лька вид≥в в≥з у залежност≥ в≥д ц≥лей поњздки - туристичн≥, в≥зи по приватному запрошенню, в≥зи по д≥ловому запрошенню.
ќформленн¤ в≥з по приватних ≥ д≥лових запрошенн¤х зд≥йснюЇтьс¤ в консульств≥ крањни. ¬ипадки в≥дмови у в≥з≥ складають 5 - 7% в≥д числа вс≥х що звернулис¤, причому в≥дмова може бути перегл¤нутий. онсульський зб≥р за даний вид послуг складаЇ 10-60 долар≥в —Ўј.
ќформленн¤ туристичних в≥з зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою виклику закордонноњ ф≥рми на визначену к≥льк≥сть турист≥в за списком, за¤вленим ран≥ше туристичним агентством. ѕ≥сл¤ розгл¤ду консульством видаЇтьс¤ в≥за, загальна дл¤ вс≥Їњ групи або призначена дл¤ окремих турист≥в.
ѕри розробц≥ програм враховуЇтьс¤ не ст≥льки варт≥сть, ск≥льки складн≥сть процедури оформленн¤.
¬се описане характерно насамперед дл¤ —Ўј ≥ «ах≥дноњ ™вропи, де до дозволу на в'њзд в≥днос¤тьс¤ дуже суворо.
2.2. ƒогов≥рне оформленн¤ операц≥й м≥жнародного туризму
—истема взаЇмов≥дносин м≥ж основними суб'Їктами операц≥й м≥жнародного туризму юридичний оформл¤Їтьс¤ р≥зними договорами (контрактами).
” догов≥р м≥ж туристичною ф≥рмою ≥ туристом, ¤к правило, м≥стить наступн≥ типов≥ умови:
- предмет договору (придбанн¤ туристом прав(гарант≥й) на тур, оформлених у вид≥ пут≥вки);
- варт≥сть послуг ф≥рми ≥ форма њхньоњ оплати (на¤вними або переказ грошей на розрахунковий рахунок ф≥рми);
- обов'¤зки туристичноњ ф≥рми (по наданню туристичного продукту в повному об'Їм≥ ≥ ¤к≥сно; по медичному страхуванню турист≥в; по оформленню дл¤ них посольських в≥з);
- в≥дпов≥дальн≥сть ≥ зв≥льненн¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ стор≥н (у випадках форс - мажорних обставин, зм≥ни ¤кост≥ наданих послуг, терм≥н≥в њхн≥й наданн¤, в≥дмови стор≥н в≥д туру);
- обов'¤зки туриста (по оплат≥, наданн≥ необх≥дних документ≥в дл¤ оформленн¤ в≥з ≥ т.п.).
” договор≥ з кл≥Їнтом доц≥льно в≥дбити наступн≥ дан≥: дату договору, терм≥ни наданн¤ послуг, вид транспорту до м≥сц¤ в≥дпочинку й назад, клас готелю, його найменуванн¤ ≥ м≥сце розташуванн¤.
ƒогов≥р м≥ж туроператором ≥ турагентом у залежност≥ в≥д зм≥сту в≥дносин м≥ж турф≥рмами може бути дек≥лькох вид≥в.
јгентськ≥ договори передбачають передачу виробником послуг туристичному агенту прав на продаж окремих вид≥в послуг ≥ ≥нклюзив≥в-тур≥в в≥д ≥мен≥ ≥ за рахунок туроператора. ” договор≥ звичайно м≥ст¤тьс¤ ч≥тк≥ ≥нструкц≥њ з виконанн¤ покладених задач, територ≥альне обмеженн¤ сфери д≥њ, встановлюютьс¤ права й обов'¤зки стор≥н, а також пор¤док виплат ком≥с≥йних винагород. ќб'Їм ≥ характер вимог до агента неоднаковий ≥ залежить в≥д конкретних умов, що ≥снують на нац≥ональних ринках.
¬ угоду може бути внесений додаток, що зобов'¤зуЇ агента не вступати в д≥лов≥ в≥дносини з ≥ншими ф≥рмами, а також додаток про монопольне право продаж≥ окремих туристичних послуг. ѕод≥бна форма д≥¤льност≥, з одного боку, даЇ можлив≥сть працювати, не маючи великих витрат на рекламу, маркетинг, орган≥зац≥ю тур≥в ≥ одержуючи ком≥с≥йн≥, але, з ≥ншого боку, не даЇ можливост≥ ≥стотного розширенн¤ й одержанн¤ великих прибутк≥в. р≥м того, агент найчаст≥ше занадто залежить в≥д туроператора ≥ по сут≥ справи позбавлений самост≥йност≥.
—аме тому часто туристичн≥ ф≥рми купують пут≥вки ¤к готову продукц≥ю, сформовану ≥нш≥й компан≥Їю, ≥ перепродають њњ дорожче. ¬ обов'¤зки продавц¤ входить бронюванн¤ м≥сць у готел≥, оформленн¤ необх≥дних дл¤ поњздки документ≥в, забезпеченн¤ туристичноњ групи г≥дом-перекладачем ≥ ≥нформуванн¤ покупц¤ про можлив≥ зм≥ни, а покупець зд≥йснюЇ наб≥р, комплектац≥ю ≥ в≥дправленн¤ турист≥в, забезпечуЇ наданн¤ њх списк≥в у трьох екземпл¤рах дл¤ оформленн¤ документ≥в ≥ бронюванн¤ м≥сць на транспорт≥ ≥ готел≥, ≥нформуЇ турист≥в про варт≥сть ≥ пор¤док розрахунк≥в.
” випадку не виконанн¤ зобов'¤зань ≥ не дотриманн¤ терм≥н≥в переводу вартост≥ обслуговуванн¤ або не наданн¤ анкет ≥ списк≥в громад¤н продавець маЇ право анулювати поњздку, а покупець в≥дшкодовуЇ збитки.
¬исновки
¬ ц≥й робот≥ ¤ спробував розкрити причини, що формують м≥жнародний туризм, основн≥ його реал≥њ в сучасному св≥т≥, а також в≥добразив структуру ≥ орган≥зац≥ю д≥¤льност≥ окремоњ юридичноњ особи (турф≥рми, туроператора чи ≥н.) в сфер≥ ц≥Їњ д≥¤льност≥.
’оча туризм ≥ Ї одн≥Їю з найдавн≥ших форм д≥¤льност≥ людини, його мала досл≥джен≥сть вражаЇ. ¬се б≥льше галузей економ≥ки пр¤мо чи опосередковано починають працювати в структур≥ туризму, створюючи тим самим немал≥ прибутки. √рош≥, ¤к≥ Ї в сфер≥ туризму можна пор≥внювати з торг≥влею нафтою.
ƒивл¤чись на все вищезгадане сл≥д зазначити, що необх≥дн≥сть розвитку туристичноњ д≥¤льност≥ (а саме Ц п≥двищенн¤ р≥вн¤ обслуговуванн¤ до св≥тових стандарт≥в, створенн¤ довгострокових закордонних звТ¤зк≥в, перегл¤д законодавчоњ бази ≥ ≥н.) в ”крањн≥ Ї досить висока. ¬ищезгадана сфера м≥жнародноњ д≥¤льност≥, при належному функц≥онуванн≥, може прискорити вих≥д ”крањни з важкого економ≥чного становища, ¤ке склалос¤ на даний момент. —писок використаноњ л≥тератури
√ерчиков ј. ». (1990) ћаркетинг и международна¤ коммерческое дело Ц ћ., ¬нешторгиздат 503 с.
Ќиконов ј. (1995) Ёкспорт услуг и налогообложени¤. // Ёкономика и жизнь є42.
Travel&Tourism (1995) є14
Ћегорнев —.‘. (1994) “уризм в экономике открытого типа. // ¬естник московского ”ниверситета є2.
ƒобрецов ј. (1995) Ёкспорт услуг и международный туризм. // Ёкономика и жизнь. є42.
“уризм: де в≥дпочивають н≥мц≥ // Deutschland 1999 є3.
√ерасименко ¬.√. (1997) ќсновы турбизнеса Ц ќ.
»льина ≈.Ќ. (1998) “уризм Ц ѕутешестви¤ Ц ћ., с. 43.
ћаркова ¬.ƒ. (1996) ћаркетинг услуг Ц ћ., с. 52.
ириллова ј.“., ¬олкова Ћ.ј. (1996) ћаркетинг в туризме. // —ѕб., с. 56.
http://www.tour.com.ua
http://www.world-tourism.org
–≈÷≈Ќ«≤я
|
