ј Ѕ ¬ ƒ « »   Ћ ћ Ќ ќ ѕ ÷ Ў Ё ё я

 

–еферат: ƒоговорные отношени¤ в банковском деле

 


 

ƒоговорные отношени¤ в банковском деле

ƒоход, затраты и прибыль коммерческого банка
¬—“”ѕ
” недавньому минулому комерц≥йн≥ банки займали особливе положенн¤ в економ≥ц≥ зах≥дних крањн. ƒержавн≥ органи завжди п≥дтримували банки у раз≥ кризи л≥кв≥дност≥ або при загроз≥ банкрутства, щоб гарантувати стаб≥льн≥сть ф≥нансовоњ системи. ѕри цьому ф≥нансове законодавство обмежувало сферу д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, точно визначаючи що ≥ ¤к вони можуть робити, ≥ одночасно обер≥гало банки в≥д по¤ви конкурент≥в. Ѕанки при цьому грали традиц≥йну роль посередника м≥ж вкладниками ≥ позичальниками ≥ забезпечували функц≥онуванн¤ плат≥жноњ системи, в≥дносно мало думаючи про застосуванн¤ нових метод≥в ≥ технолог≥й.
ќднак останн¤ чверть в≥ку була пер≥одом глибоких зм≥н в банк≥вськ≥й справ≥, численних новин в орган≥зац≥њ, методах управл≥нн¤ банками ≥ формах обслуговуванн¤ корпоративних ≥ ≥ндив≥дуальних кл≥Їнт≥в.
÷≥ процеси в р≥зн≥й м≥р≥ ≥ з р≥зною ≥нтенсивн≥стю торкнулис¤ вс≥х крањн, включаючи ”крањну. ѕ≥дкреслюючи значим≥сть виникаючих зм≥н, експерти нер≥дко називають њх Уф≥нансовою революц≥Їю". ѕрийоми ≥ методи банк≥вськоњ д≥¤льност≥ ускладнюютьс¤, приймаючи нов≥ меж≥. ” той же час виникають абсолютно нов≥ види операц≥й ≥ послуг, що не мали аналог≥в в св≥тов≥й практиц≥ ≥ що стали можливими завд¤ки складному поЇднанню причин, що впливають на попит ≥ пропозиц≥ю грошового кап≥талу.
«а останн≥ дек≥лька рок≥в банк≥вська система ”крањни потерп≥ла глобальн≥ зм≥ни. —тавс¤ р≥зкий перех≥д в≥д централ≥зованоњ до комерц≥йн≥ децентрал≥зован≥й двор≥внев≥й банк≥вськоњ систем≥, в ¤к≥й ч≥тко розмежован≥ функц≥њ центрального ≥ комерц≥йних банк≥в. ¬насл≥док цього посилилас¤ конкуренц≥¤ в банк≥вському середовищ≥.
ќдин з найважлив≥ших аспект≥в банк≥вських зм≥н отримав назву ≥нтернац≥онал≥зац≥њ або глобал≥зац≥њ. ÷е процес розширенн¤ сфери д≥¤льност≥ великих банк≥в за меж≥ нац≥ональних кордон≥в, що супроводитьс¤ створенн¤м мереж≥ заруб≥жних ф≥л≥й, з одного боку, ≥ зростанн¤м числа ≥ноземних банк≥в - з ≥ншою. ¬насл≥док ≥нтернац≥онал≥зац≥њ ф≥нансових ринк≥в, банки стикаютьс¤ ≥з зм≥нами кон'юнктури ринк≥в не т≥льки нац≥ональних, але ≥ св≥тових, що ще б≥льш ускладнюЇ управл≥нн¤ банк≥вським портфелем. ” умовах ринковоњ економ≥ки можлив≥сть залученн¤ додаткових ресурс≥в дл¤ банк≥в однозначно зумовлена м≥рою њх ф≥нансовоњ ст≥йкост≥. «ростаЇ зац≥кавлен≥сть в ¤кост≥ ф≥нансового становища банку з боку його кл≥Їнт≥в ≥ власник≥в. ‘≥нансова стаб≥льн≥сть банку стаЇ питанн¤м його виживанн¤, оск≥льки банкрутство в умовах ринку виступаЇ в≥рог≥дним результатом ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ нар≥вн≥ з ≥ншими можливост¤ми. Ќад≥йн≥сть банку стаЇ першочерговим запитанн¤м на сьогодн≥шн≥й момент.
ƒл¤ визначенн¤ над≥йност≥ комерц≥йного банку перш за все анал≥зують доходи банку, його видатки та прибуток, ¤к≥ ¤вл¤ютьс¤ основними показниками результативност≥ його ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.
“аким чином метою даноњ роботи Ї теоретичне обгрунтуванн¤ методик оц≥нки доход≥в, видатк≥в та прибутк≥в комерц≥йного банку .
ѕредмет досл≥дженн¤ Ц доходи, витрати та прибутки комерц≥йного банку.
ќб'Їктом Ї безпосередньо комерц≥йний банк.
«адач≥, поставлен≥ перед даною роботою:
визначенн¤ пон¤ть та сутн≥сть доход≥в, витрат та прибутку комерц≥йного банку ;
розгл¤д основних показник≥в оц≥нки доход≥в, витрат та прибутку комерц≥йного банку ;
розгл¤д нових методик та м≥жнародного досв≥ду оц≥нки доход≥в, видатк≥в та прибутку комерц≥йного банку .
1. ƒоходи, видатки та прибуток комерц≥йного банку
¬с¤ господарська д≥¤льн≥сть комерц≥йного банку Ц зд≥йсненн¤ банк≥вських угод - маЇ назву статутна д≥¤льн≥сть. ѓњ проведенн¤ вимагаЇ в≥д комерц≥йного банку значних витрат,але кр≥м витрат виникають доходи, ¤к результат д≥¤льност≥ комерц≥йного банку. –езультатом сп≥вставленн¤ доход≥в та витрат Ї ф≥нансовий результат статутноњ д≥¤льност≥, ¤кий виступаЇ у вигл¤д≥ прибутку чи збитк≥в.
ѕон¤тт¤ доходност≥ комерц≥йного банки в≥дображаЇ позитивний сукупний результат д≥¤льност≥ банку у вс≥х сферах його господарсько-ф≥нансовоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥. «а рахунок доход≥в банку покриваютьс¤ ус≥ його операц≥йн≥ видатки, включаючи адм≥н≥стративно-управл≥нськ≥, формуЇтьс¤ прибуток банку, розм≥р ¤кого визначаЇ р≥вень див≥денд≥в, зб≥льшенн¤ власних кошт≥в ≥ розвиток пасивних ≥ активних операц≥й.
ƒл¤ оц≥нки доход≥в та видатк≥в необх≥дно розрахувати загальну суму доход≥в банку, отриманоњ њм за пер≥од, ≥з наступним под≥лом њњ на види доход≥в, що над≥йшли в≥д проведенн¤ р≥зноман≥тних вид≥в банк≥вських операц≥й.
¬алов≥ доходи банку прийн¤то розд≥л¤ти на процентн≥ ≥ непроцентн≥.
ƒо процентних доход≥в банку в≥днос¤тьс¤:
нарахован≥ й отриман≥ в≥дсотки по позичках у гривневому вираз≥;
нарахован≥ й отриман≥ в≥дсотки по позичках в ≥ноземн≥й валют≥.
—труктура процентних доход≥в банку може бути подана також у вигл¤д≥:
процентних доход≥в, отриманих по м≥жбанк≥вських позичках;
процентних доход≥в, що над≥йшли по комерц≥йних позичках.
Ќепроцентн≥ доходи складають:
доходи в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ (див≥денди по ц≥нних паперах, доходи в≥д участ≥ в сп≥льн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥њ й ≥н.);
доходи в≥д валютних операц≥й;
доходи в≥д отриманих ком≥с≥й ≥ штраф≥в;
≥нш≥ доходи.
“акож доходи можна розд≥лити на банк≥вськ≥ ≥ небанк≥вськ≥.
Ѕанк≥вськ≥ доходи Ц це т≥, що безпосередньо повТ¤зан≥ з банк≥вською д≥¤льн≥стю.
Ќебанк≥вськ≥ Ц т≥, ¤к≥ не в≥днос¤тьс¤ до основноњ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, але забезпечують ≥≥ зд≥йсненн¤.
ѕри оц≥нц≥ доход≥в банку визначаЇтьс¤ питома вага кожного виду доходу в њхн≥й загальн≥й сум≥ або в≥дпов≥дн≥й груп≥ доход≥в. ƒинам≥ка дох≥дних статей може пор≥внюватис¤ з попередн≥ми пер≥одами, у тому числ≥ ≥ по кварталах. —таб≥льний ≥ ритм≥чний прир≥ст доход≥в банку св≥дчить про його нормальну роботу ≥ про квал≥ф≥коване управл≥нн¤.
ѕ≥сл¤ проведенн¤ оц≥нки структури доход≥в банку по укрупнених статт¤х варто б≥льш детально вивчити структуру доход≥в, що формують укрупнену статтю, що займаЇ найб≥льшу питома вагу в загальному обс¤з≥ доход≥в. )
јнал≥зуючи одночасно доходи конкретного банки ≥ динам≥ку структури активу балансу, можемо зробити висновок, що не вс≥ активи банку принос¤ть йому адекватний прибуток. ÷е в≥дноситьс¤ до актив≥в, що звичайно не принос¤ть доходу (наприклад, кошти в кас≥ ≥ на кореспондентському рахунку, резерви в ЌЅ” ≥ власн≥ основн≥ засоби), а також до таких актив≥в, ¤к ц≥нн≥ папери й ≥нш≥ права участ≥, придбан≥ банком ≥ нематер≥альн≥ активи. ÷е означаЇ, що ¤к≥сть сп≥льних проект≥в, придбаних ц≥нних папер≥в ≥ нематер≥альних актив≥в Ї вкрай невисокою.
ќтже, доход комерц≥йних банк≥в залежить в≥д норми прибутку по позичкових ≥ ≥нвестиц≥йних операц≥¤х, розм≥ру ком≥с≥йних платеж≥в, ст¤гнутих банком за послуги, а також в≥д суми ≥ структури актив≥в.
ƒоходн≥сть банка Ї результатом оптимальноњ структури його балансу ¤к у частин≥ актив≥в, так ≥ пасив≥в, ц≥льовоњ спр¤мованост≥ в д≥¤льност≥ банк≥вського персоналу в цьому напр¤мку. ≤ншими важливими умовами забезпеченн¤ доходност≥ банка Ї рац≥онал≥зац≥¤ структури видатк≥в ≥ доход≥в, розрахунки процентноѓ маржу ≥ ви¤вленн¤ тенденц≥й у доходност≥ позичкових операц≥й, плануванн¤ м≥н≥мальноњ дох≥дноњ маржњ дл¤ прогнозуванн¤ ор≥Їнтованого р≥вн¤ в≥дсотк≥в по активних ≥ пасивних операц≥¤х. ”мовою доходност≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ безумовно Ї п≥дтримка л≥кв≥дност≥, управл≥нн¤ банк≥вськими ризиками, њхн¤ м≥н≥м≥зац≥¤.
ќц≥нка витрат банка зд≥йснюЇтьс¤ по т≥Їњ ж схем≥, що й оц≥нка його доход≥в. ¬алов≥ витрати банку можна розд≥лити на процентн≥ ≥ непроцентн≥.
ѕроцентн≥ витрати складають:
Х нарахован≥ ≥ сплачен≥ в≥дсотки в гривн¤х;
Х нарахован≥ ≥ сплачен≥ в≥дсотки у валют≥.
ƒо непроцентних витрат в≥днос¤ть:
операц≥йн≥ витрати:
сплачен≥ ком≥с≥йн≥ по послугах ≥ кореспондентських в≥дносинах;
витрати по операц≥¤х ≥з ц≥нними паперами;
витрати по операц≥¤х на валютному ринку;
витрати по забезпеченню функц≥онуванн¤ банку:
витрати на утриманн¤ апарата управл≥нн¤;
господарськ≥ витрати;
≥нш≥ витрати:
штрафи, пен≥, неустойки сплачен≥;
в≥дсотки ≥ ком≥с≥йн≥ минулого рок≥в ≥ т.д.
Ќайб≥льше значними статт¤ми операц≥йних витрат банку традиц≥йно Ї витрати:
Х по виплат≥ в≥дсотк≥в по поточних ≥ строкових вкладах;
Х пов'¤зан≥ з виплатою ком≥с≥йних ≥ншим банкам ≥ ≥ншим ф≥нансово- кредитним заснуванн¤м за надан≥ послуги;
Х по утриманню й експлуатац≥њ будинк≥в ≥ устаткуванн¤;
Х на зароб≥тну плату персоналу;
Х на створенн¤ спец≥альних резерв≥в.
” останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ зр≥ст питомоњ ваги видатк≥в на виплату в≥дсотк≥в по вкладах кл≥Їнт≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤, по-перше, п≥двищенн¤м р≥вн¤ процентних ставок по депозитах у результат≥ посиленн¤ конкурентноњ боротьби ≥, по-друге, зб≥льшенн¤м питомоњ ваги депозитних рахунк≥в у загальн≥й сум≥ прит¤гнутих кошт≥в.
Ѕанки, що виконують м≥жнародн≥ розрахунков≥ операц≥њ, сплачують ком≥с≥йн≥ банку, що виконуЇ дорученн¤ на зд≥йсненн¤ операц≥й (акредитивних, ≥нкасових ≥ ≥н.). јле к≥нцевим платником виступаЇ кл≥Їнт банку, ≥з дорученн¤ ¤кого проведена операц≥¤. Ѕанк у повному обс¤з≥ списуЇ з його рахунку сплачену њм ком≥с≥ю.
¬идатки банку на утриманн¤ й експлуатац≥ю будинк≥в ≥ устаткуванн¤, оплату персоналу ≥ соц≥альн≥ пос≥бники нос¤ть щодо пост≥йний характер. ѓхн¤ питома вага в загальн≥й сум≥ видатк≥в банку дуже значний.
¬изначена частина кошт≥в банка витрачаЇтьс¤ на створенн¤ резерв≥в. ≤нш≥ видатки в рахунку прибутк≥в ≥ збитк≥в банку показуютьс¤ по статт≥ Ђ≤нш≥ операц≥йн≥ видаткиї. ÷е внески, видатки на рекламу, ≥нвентар ≥ матер≥али, на оплату послуг аудиторських ф≥рм, судов≥ ≥ транспортн≥ витрати, а також де¤к≥ види податк≥в.
«р≥ст операц≥йних видатк≥в не т≥льки в≥дбиваЇ неспри¤тливий стан кон'юнктури ринку, на ¤кому банк залучаЇ ресурси, але ≥ може св≥дчити про пог≥ршенн¤ менеджменту. ќсоблива увага заслуговуЇ оц≥нка двох груп статей: видатки, пов'¤зан≥ з забезпеченн¤м функц≥онуванн¤ банку (особливо адм≥н≥стративно-господарськ≥) ≥ видатки, пов'¤зан≥ з п≥двищенн¤м ризикованост≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ (створенн¤ обов'¤зкових ≥ ≥нших страхових резерв≥в).
ќдна з основних ц≥лей комерц≥йних банк≥в - це одержанн¤ прибутку, що Ї джерелом виплати див≥денд≥в акц≥онерам (пайовикам), створенн¤ фонд≥в банку, базою п≥двищенн¤ добробуту роб≥тник≥в банку ≥ т.д. ѕрибуток банку ¤вл¤Ї собою р≥зницю м≥ж його валовими доходом ≥ витратами, тобто це Ц ф≥нансов≥ результати д≥¤льност≥ комерц≥йного банку, ¤к≥ в≥дображаютьс¤ в зв≥т≥ про ф≥нансов≥ результати комерц≥йного банку.
¬≥дпов≥дно до д≥ючоњ методики, комерц≥йн≥ банки визначають прибуток або збитки в≥д своЇњ д≥¤льност≥ раз в квартал, в останн≥й операц≥йний день кварталу. ѕрот¤гом кварталу прибутки ≥ витрати враховуютьс¤ наростаючим п≥дсумком. –озпод≥л прибутку банку зд≥йснюЇтьс¤ по п≥дсумкам д≥¤льност≥ за р≥к в≥дпов≥дно до р≥шенн¤ загальних збор≥в акц≥онер≥в (пайовик≥в) банку.
ѕрибуток комерц≥йних банк≥в оподатковуЇтьс¤ зг≥дно «акона "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" по ставц≥ 30 %.
ѕ≥сл¤ сплати податк≥в ≥ штраф≥в, що накладаютьс¤ податковою ≥нспекц≥Їю, Ќац≥ональним банком ”крањни ≥ ≥ншими органами з прибутку банку провод¤тьс¤ в≥драхуванн¤ в його резервний фонд в розм≥р≥ не менш н≥ж 5 % прибутку, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ банку. ѕот≥м зд≥йснюютьс¤ в≥драхуванн¤ в фонди економ≥чного стимулюванн¤ банку, на доброд≥йн≥ ≥ спонсорськ≥ заходи, на виплату винагород кер≥вництву банку. « суми, що залишилас¤ виплачуютьс¤ див≥денди акц≥онерам (пайовикам). якщо ≥ п≥сл¤ цього залишаЇтьс¤ нерозпод≥лений прибуток, в≥н може бути направлений на ≥ндексац≥ю акц≥й (пањв) або ж на прир≥ст кап≥талу банку.
«битки банку по п≥дсумкам д≥¤льност≥ за р≥к покриваютьс¤ за рахунок резервного фонду, а при його недостатност≥ - за рахунок зменшенн¤ кап≥талу.
ѕри збитков≥й д≥¤льност≥ банку акц≥онерами (пайовиками) або Ќац≥ональним банком ”крањни вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про доц≥льн≥сть його подальшого функц≥онуванн¤ : збереженн¤, реорган≥зац≥¤ або л≥кв≥дац≥¤.
ѕрибуток Ї найважлив≥шим показником оц≥нки д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ¬≥н використовуЇтьс¤ анал≥тиками дл¤ визначенн¤ рейтинг≥в банк≥в на основ≥ њх баланс≥в.

ѕоказники оц≥нки ф≥нансових результат≥в д≥¤льност≥ комерц≥йного банку
2.1 ќсновн≥ методики оц≥нки доход≥в
ƒл¤ оц≥нки доход≥в та видатк≥в, необх≥дно спочатку визначити питому вагу груп доход≥в та видатк≥в в загальн≥й сум≥ доход≥в та видатк≥в. ƒл¤ цього ми розносимо доходи та видатки по вищезазначених групах та визначаЇмо њх питому вагу в валових доходах та витратах.
«ростанн¤ процентних доход≥в переважно може в≥дбуватис¤ внасл≥док двох фактор≥в:
зб≥льшенн¤ середн≥х залишк≥в за виданими кредитами;
п≥двищенн¤ середнього р≥вн¤ застосовуваноњ процентноњ ставки за кредит.
¬плив першого фактору на одержанн¤ банком доходу може бути визначений формулою:
DVP = (V1 Ц V2)*r1,
в ¤к≥й V2 Ч середн≥ залишки за виданими кредитами в пер≥од≥, що анал≥зуЇтьс¤;
V1 Ч те ж саме в попередньому пер≥од≥;
r1 Ч середн≥й р≥вень процентноњ ставки в попередньому пер≥од≥.
Ќаприклад, ¤кщо брати доходи по ѕриватбанку станом на 01,10,98р, можна зробити наступн≥ розрихунки:
V1 = 855,920
V2 = 840.6
r1= 0.55
DVP = 15.32 * 0.55 = 8.426
¬им≥р¤ти вплив зм≥ни середнього р≥вн¤ процентноњ ставки на дох≥д банку можна зг≥дно ≥з формулою:
DRr=(r2 Ц r1 )*V1,
в ¤к≥й r2 Ч середн≥й розм≥р процентноњ ставки, що беретьс¤ за користуванн¤ кредитом у пер≥од≥, ¤кий анал≥зуЇтьс¤;
r1 Ч середн≥й розм≥р процентноњ ставки, що Ї платою за користуван кредитом у попередньому пер≥од≥;
V1 Ч середн≥ залишки за виданими кредитами в попередньому пер≥од≥.
ѕо ѕриватбанку розрахунки будуть мати такий вигл¤д:
DRr=(0,6 Ц 0,55 )* 855,920 = 42,796
¬плив обох фактор≥в на динам≥ку банк≥вського доходу можна виразити за допомогою формули:
DP=DPV*DRr.
ѕо ѕриватбанку: DP = 8.426*42,796=360,59
ѕроведений анал≥з даЇ ф≥нансовому менеджеров≥ можлив≥сть зд≥йснювати к≥льк≥сну оц≥нку того, ¤кий з двох фактор≥в (середн≥ залишки за виданими кредитами чи середн≥й розм≥р процентноњ ставки) б≥льшою м≥рою в≥добразитьс¤ в процентному доход≥.
Ќаступний етап анал≥зу Ч ¤к≥сний. ¬≥н даЇ змогу з'¤сувати причини, що викликають зм≥ни вказаних фактор≥в.
«б≥льшенн¤ середн≥х залишк≥в за виданими кредитами зумовлено такими факторами:
1. «агальним зростанн¤м позичкових актив≥в у пер≥од≥, що анал≥зуЇтьс¤ пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року чи попередн≥м пер≥одом.
“емп зростанн¤ (“) дор≥внюЇ: позичков≥ активи цього пер≥оду под≥лен≥ на активи минулого пер≥оду.
¬ ѕриватбанку цей показник дор≥внюЇ 1,02
якшо “ > 1, то можна вважати, що д≥¤льн≥сть комерц≥йного банку була позитивною, ¤кшо “ —пов≥льненн¤ темп≥в зростанн¤ означаЇ дл¤ банку втрату його позиц≥й ≥ т≥сненн¤ його з ринку внасл≥док зниженн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥.
2. «б≥льшенн¤м питомоњ ваги позичкових актив≥в, що принос¤ть дох≥д у вигл¤д≥ процент≥в, сукупних актив≥в.
ј Ч позичков≥ активи, под≥лен≥ на загальну суму актив≥в. якщо буде одержаний результат, за ¤ким ј > 0,80, то можна зробити висновок щодо позитивноњ оц≥нки д≥¤льност≥ банку, ¤кщо ј (132,400 + 855,920)/ 1614,262 = 0,612243,
тобто ѕриватбанку необх≥дно пол≥пшити структуру актив≥в.
ќдержаний показник доц≥льно з≥ставити з аналог≥чним показником переднього пер≥оду.
¬ ѕриватбанку цей показник за попередн≥й р≥к дор≥внював 0,7824, тобто структура актив≥в в пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м роком пог≥ршилас¤.
«ростанн¤ середнього р≥вн¤ процентноњ ставки за кредитними операц≥¤ми може бути зумовлено:
Ч п≥двищенн¤м загального р≥вн¤ процентноњ ставки на кредитному ринку (зовн≥шн≥й фактор, що не залежить в≥д д≥¤льност≥ банку);
Ч структурою кредитного портфел¤, тобто зб≥льшенн¤м питомоњ вага ризикових кредит≥в у кредитному портфел≥ банку, наданих п≥д висок≥ проценти (кредити без забезпеченн¤ чи гарант≥й, бланков≥ кредити);
зб≥льшенн¤м прострочених кредит≥в, за ¤кими кл≥Їнти плат¤ть проценти, що ≥стотно перевищують базовий (середн≥й) р≥вень.
«ростанн¤ середнього р≥вн¤ позичкового процента, зумовлене п≥двищен≥м частки високоризикових кредит≥в ≥ простроченою заборгован≥стю, потребуЇ поглибленого додаткового анал≥зу з метою забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ ¤ансу й ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку.
Ќаступний етап анал≥зу процентних доход≥в пол¤гаЇ в досл≥дженн≥ њхньоњ структури. ¬ ц≥лому серед украњнських банк≥в останн≥ми роками спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ зниженн¤ частки процентних доход≥в в њхньому загальному обс¤з≥. ѕри цьому непроцентн≥ доходи зб≥льшуютьс¤ переважно за рахунок розширенн¤ обс¤гу касово-розрахункового обслуговуванн¤. « одного бо це ¤вище позитивне, бо св≥дчить про розширенн¤ к≥лькост≥ кл≥Їнт≥в, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ послуг за розрахунково-касовим обслуговуванн¤м. « ≥ного боку, ц≥ цифри також св≥дчать про нерозвинен≥сть в ”крањн≥ ринку послуг взагал≥ ≥ факторингових, л≥зингових, трастових, ¤к≥ пос≥дають ≥стотне м≥сце в д≥¤льност≥ зах≥дних банк≥в, зокрема.
¬ анал≥з≥ та управл≥нн≥ процентними доходами, на наш погл¤д, сл≥д виходити з де¤ких висновк≥в.
ѕо-перше, зростанн¤ надходжень процент≥в за короткостроковими, позиками пор≥вн¤но з довгостроковими в умовах ≥нфл¤ц≥њ сл≥д розц≥нювати позитивно, тому що лише короткостроков≥ й надкороткостроков≥ вкладенн¤ можуть ви¤витис¤ ефективними ≥ визначити швидк≥сть знец≥ненн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.
ѕо-друге, з точки зору перспективи не можна повн≥стю в≥дмовитис¤ довгострокових позик, ¤к≥ найб≥льшою м≥рою зазнають негативного впливу ≥нфл¤ц≥њ. ”часть банку в довгострокових проектах може в майбутньому принести значн≥ доходи, що окупить тепер≥шн≥ втрати. «а довгостроковими позиками доц≥льно встановлювати "плаваючу" процентну ставку. ќптимальна частка процент≥в, що надходить за довгостроковими позиками, в загальному обс¤з≥ процентних доход≥в, очевидно, не повинна перевищувати 15% дл¤ банк≥в, ¤к≥ не займаютьс¤ ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю.
ѕо-третЇ, питома вага надходжень за простроченими позиками в загальному обс¤з≥ процентних доход≥в не повинна перевищувати 2Ч3%. якщо ≥ р≥вень не витримуЇтьс¤, то його перевищенн¤ можна квал≥ф≥кувати ¤к сигнал про незадов≥льний стан ¤кост≥ кредитного портфел¤ банку ≥ можливу загрозу дл¤ л≥кв≥дност≥ й ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку.
ѕо-четверте, зростанн¤ доход≥в в≥д м≥жбанк≥вських кредит≥в св≥дчить про спец≥ал≥зац≥ю банку на м≥жбанк≥вських операц≥¤х. ћ≥жбанк≥вськ≥ позики - ≥стотне джерело надходженн¤ процент≥в, але менш дох≥дне, н≥ж короткост≥ ков≥ позики комерц≥йним структурам, ¤к≥ одночасно Ї ≥ ризиков≥шими.
јнал≥зов≥ процентних витрат передуЇ розрахунок в≥дносних показник≥в, що дають змогу оц≥нити середн≥й р≥вень дох≥дност≥ кредитних операц≥й у ц≥лому ≥ кожноњ окремоњ групи кредит≥в. (табл. 1)
“аблиц¤ 1
–≥вень дох≥дност≥ кредитних операц≥й

ѕроцентн≥ доходи (валов≥) / середн≥ залишки за вс≥ма позичковими рахунками

ќдержан≥ проценти за короткостроковими позиками / середн≥ залишки за досл≥джуваною групою кредит≥в

ѕроценти, одрежан≥ за довгостроковими позиками / середн≥ залишкуи за довгостроковими позиками

ѕроценти, одержан≥ за факторингом / середн≥ залишки за факторингом


ƒинам≥ка показник≥в у таблиц≥ даЇ змогу оц≥нити, за рахунок ¤ких кредитних операц≥й дос¤гнуте зростанн¤ процентних доход≥в. “ут доц≥льно зосередити увагу на найдох≥дн≥ших кредитах, але не на шкоду л≥кв≥дност≥ свого балансу. ѕри розрахунку дох≥дност≥ вс≥х кредитних операц≥й банк може ор≥ентуватис¤ на р≥вень 12Ч13%, прийн¤тий в американськ≥й практиц≥.
«д≥йснений анал≥з процентних доход≥в показано на схем≥ 1:
—хема1
¬ умовах високоњ ≥нфл¤ц≥њ можливост≥ зростанн¤ доход≥в обмежен≥ за рахунок процент≥в за наданими кредитами. Ќаск≥льки банк активно використовуЇ ≥нш≥ джерела одержанн¤ доход≥в, показуЇ анал≥з структури непроцентних доход≥в у динам≥ц≥.
‘≥нансисти банку мають зробити програму розширенн¤ спектра платних послуг та ≥нших нетрадиц≥йних операц≥й, зокрема таких, ¤к:
Ч поданн¤ консультац≥йноњ допомоги;
Ч посередництво в розм≥щенн≥ ц≥нних папер≥в своњх кл≥Їнт≥в;
Ч наданн¤ гарант≥й, поручництв;
Ч участь у прибутках тощо.
‘ормуванн¤ валових доход≥в банк≥в можна виразити у вигл¤д≥ залежност≥, зображеноњ на схем≥ 2.
—хема 2
”загальнюючим показником дох≥дност≥ комерц≥йного банку Ї середн¤ величина доходу на одного прац≥вника, що розраховуЇтьс¤ шл¤хом д≥ленн¤ валового доходу на фактичну чисельн≥сть банк≥вських прац≥вник≥в.
“аким чином, на зростанн¤ валових доход≥в банку впливають:
Ч п≥двищенн¤ р≥вн¤ дох≥дност≥ кредитних операц≥й (процентн≥ доходи);
зб≥льшенн¤ частки "працюючих" актив≥в, тобто тих, що принос¤ть дох≥д, у сумарних активах (оптимальний р≥вень маЇ бути не нижчий за 85%.
ƒо актив≥в, що принос¤ть дох≥д, належать:
короткостроков≥ позики (за вин¤тком безкоштовних кредит≥в); довгостроков≥ кредити;
кредити ≥ншим банкам;
ц≥нн≥ папери, пањ, акц≥њ, заборгован≥сть за факторингом;
кошти, перерахован≥ п≥дприЇмствами дл¤ участ≥ в њхн≥й господарськ≥й д≥¤льност≥.
¬изначити дох≥дн≥сть банку за активами можна, застосувавши формулу
D = A0 / A1,
в ¤к≥й ј0 Ч активи, що принос¤ть дох≥д (середн≥ залишки);
ј1 Ч сумарн≥ активи (середн≥ залишки).
якщо розраховувати показник, спираючись на данн≥ по ѕриватбанку станом на 01,10,98, ми получимо наступн≥ результати:
D = (132,400+855,920+139,535)/ (127,063+294,241+65,108)= 2,318724.
2.2 ќц≥нка видатк≥в
ѕлан рахунк≥в комерц≥йного банку передбачаЇ под≥л операц≥йних витрат на дек≥лька груп, дл¤ ¤ких в≥дкриваютьс¤ самост≥йн≥ балансов≥ рахунки другого пор¤дку: в≥дсотки, сплачен≥ за прит¤гнут≥ кредити (рах. 70201), в≥дсотки, сплачен≥ юридичним особам по запозичених засобах (рах. 70202), в≥дсотки, сплачен≥ ф≥зичним особам по депозитах (рах. 70203), витрати по операц≥¤х ≥з ц≥нними паперами (рах. 70204), витрати по операц≥¤х з ≥ноземною валютою (рах. 70205), ≥нш≥ витрати (рах. 70209).
¬итрати на утриманн¤ апарата керуванн¤ враховуютьс¤ на рахунку 70207, а штрафи, пен≥ ≥ неустойки - на рахунку 70208.
“аким чином, нова система урахуванн¤ даЇ б≥льш детальне угрупованн¤ витрат по ¤к≥сн≥й ознац≥, дозвол¤Ї розд≥лити процентн≥ ≥ безпроцентн≥ витрати, тобто забезпечуЇ б≥льш повну ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть банку.
ƒе¤к≥ витрати можуть ставитис¤ на видатков≥ рахунки банку, тобто на соб≥варт≥сть його операц≥й, у межах «аконодавчих норм. ÷е - витрати на в≥др¤дженн¤, компенсац≥њ за службов≥ поњздки на особистих автомоб≥л¤х, представительськ≥ витрати, витрати на рекламу, процентн≥ витрати на оплату м≥жбанк≥вського кредиту.
¬ид≥л¤Їтьс¤ також група витрат, що ставитьс¤ безпосередньо на рахунок Ђѕрибутку ≥ збитки зв≥тного рокуї: збитки в≥д розкрадань, прорахунки ≥ недостач≥ по касових операц≥¤х, збитки в≥д прийн¤тт¤ неплатоспроможних ≥ фальшивих грошових знак≥в ≥ монети. ¬с≥ ц≥ витрати по утриманню подають пр¤м≥ збитки банку.
“аким чином дл¤ оц≥нки видатк≥в необх≥дно провести структурний анал≥з, котрий допоможе визначити питому вагу кожноњ групи видатк≥в в загальн≥й њх сумм≥.
ќц≥нка прибутковост≥ банку
ќсобливе м≥сце у валовому доход≥ комерц≥йного банку дл¤ забезпечен¤ його ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ належить прибутку.
ѕрибуток - це головний показник результативност≥ роботи банку.  ≥льк≥сна ≥ ¤к≥сна оц≥нка прибутковост≥ провадитьс¤ з метою з'¤совуванн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку. —истема ц≥Їњ оц≥нки грунтуЇтьс¤ на прийн¤тоњ у св≥тов≥й банк≥вськоњ практиц≥ модел≥ формуванн¤ чистого прибутку. ÷¤ модель побудована таким чином, що доходи ≥ витрати групуютьс¤ на основ≥ ¤к≥сних критер≥њв, що дозвол¤Ї дати не т≥льки к≥льк≥сну, але ≥ ¤к≥сну оц≥нку р≥вн¤ прибутковост≥ банку.
—аме така характеристика блок≥в формуванн¤ чистого прибутку банку лежить в основ≥ к≥льк≥сного ≥ ¤к≥сного анал≥зу њњ р≥вн¤. ќдним ≥з п≥дход≥в до оц≥нки р≥вн¤ прибутковост≥ банка Ї ви¤вленн¤ сформованоњ тенденц≥њ зростанн¤ прибутку банку.
ѕроте така форма анал≥зу прибутку можливий на основ≥ даних за дек≥лька рок≥в. ѕозитивна оц≥нка р≥вн¤ прибутковост≥ даЇтьс¤ в тому випадку, ¤кщо склалас¤ тенденц≥¤ њњ росту в основному за рахунок процентного маржу ≥ непроцентних прибутк≥в. Ќегативний висновок про прибутков≥сть банку може бути зроблений, ¤кщо позитивн≥ тенденц≥њ зростанн¤ прибутку пов'¤зан≥ в основному з прибутками в≥д операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в, ≥з непередбаченими прибутками, а також ≥з в≥дстрочками по сплат≥ податк≥в.
ќсоблив≥стю функц≥онуванн¤ банк≥в Ї те, що велика дол¤ њхн≥х збитк≥в покриваЇтьс¤ поточними доходами. “ому в банках, на в≥дм≥ну в≥д п≥дприЇмств, платоспроможн≥сть забезпечуЇтьс¤ лише частиною власного кап≥талу. Ѕанк вважаЇтьс¤ платоспроможним, доки залишаЇтьс¤ недоторканим його акц≥онерний (пайовий) кап≥тал, тобто варт≥сть актив≥в банка дор≥внюЇ сум≥ його забезпечених зобов'¤зань плюс акц≥онерний (пайовий) кап≥тал.
–≥зниц¤ м≥ж доходами ≥ витратами комерц≥йного банки складаЇ його валовий прибуток (валовий прибуток).
—аме показник валового прибутку (тобто без урахуванн¤ сплати податк≥в ≥ розпод≥ли залишкового прибутку) даЇ характеристику ефективност≥ д≥¤льност≥ комерц≥йного банки.
” банк≥вськ≥й практикц≥ не ≥снуЇ ¤когось одного показника, ¤кий би характеризував рентабельн≥сть роботи комерц≥йного банки.
” загальноеконом≥чному значенн≥ пон¤тт¤ рентабельност≥ ≥ прибутковост≥ зб≥гаютьс¤. “ому фактично необх≥дно розрахувати показник рентабельност≥ банку
–ентабельн≥сть характеризуЇ р≥вень в≥ддач≥ на 1 грн. вкладених кошт≥в, що стосовно до комерц≥йного банку означаЇ сп≥вв≥дношенн¤ кошт≥в, внесених акц≥онерами (пайовиками) банку, до розм≥ру отриманого ними валового прибутку. ÷ей показник абстрагований в≥д системи оподатковуванн¤ комерц≥йних банк≥в ≥ може слугувати дл¤ м≥жрег≥онального пор≥вн¤нн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.
ƒл¤ того щоб оц≥нити ефективн≥сть д≥¤льност≥ комерц≥йного банки в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими суб'Їктами економ≥ки, доц≥льно використовувати такий показник, ¤к в≥дношенн¤ чистого прибутку до розм≥ру оплаченого статутного фонду комерц≥йного банку. ¬≥н характеризуЇ ефективн≥сть ≥ доц≥льн≥сть вкладень кошт≥в у той або ≥нший банк, ступ≥нь Ђв≥ддач≥ї статутного фонду.
ѕо ѕриватбанку цей показник буде розраховуватис¤ таким чином:
ѕк = 66,454/45,00=1,476756%
ѕроте статутний фонд банку, ¤к ≥ багато ≥нших показник≥в його д≥¤льност≥ (наприклад, розм≥р власних ≥ прит¤гнутих кошт≥в, розм≥р кредитних вкладень ≥ т.д.), маЇ прот¤гом року значн≥ коливанн¤. “ому б≥льш правильним Ї њхнЇ застосуванн¤ не на визначену дату, а використанн¤ середн≥х за пер≥од значень.
≤ншим загальновизнаним показником, що характеризуЇ ефективн≥сть ¤к активних операц≥й, так ≥ вс≥Їњ д≥¤льност≥ комерц≥йного банки, Ї сп≥вв≥дношенн¤ валового прибутку й актив≥в комерц≥йного банку. ƒл¤ розрахунку ефективност≥ активних операц≥й комерц≥йного банки варто використовувати не моментальне, а середнЇ значенн¤ розм≥ру актив≥в комерц≥йного банку.
ѕо данним ѕриватбанку це буде дор≥внювати:
ѕк2 = 66,454 /1614,262 =0,041167%
¬ище уже в≥дзначалос¤, що прибуток комерц≥йного банку визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж доходами ≥ витратами. “ому необх≥дно з'¤сувати чинники, що вплинули на балансовий р≥чний прибуток даного комерц≥йного банки.
Ѕудь-¤кий комерц≥йний банк залучаЇ (акумулюЇ) кошти ≥ пот≥м розм≥щаЇ њх у р≥зноман≥тних видах актив≥в, одержуючи при цьому прибуток.
≤снують ≥ ≥нш≥ показники, що характеризують прибутков≥сть д≥¤льност≥ комерц≥йного банки. ƒо њхнього числа в≥дноситьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ доходу ≥ суми прибутк≥в комерц≥йного банки. ÷ей показник в≥дбиваЇ питома вага прибутку в загальн≥й сум≥ прибутк≥в комерц≥йного банки. ≤ншими словами, в≥н показуЇ, ¤ка частина доход≥в комерц≥йного банки йде на формуванн¤ прибутку. якщо в≥дн¤ти значенн¤ цього показника (у дол¤х одиниц≥) з одиниц≥, то буде отриманий показник, що характеризуЇ ту частину загальноњ суми прибутк≥в, що банк спр¤мовуЇ на в≥дшкодуванн¤ своњх витрат. «ниженн¤ цього показника Ї вкрай небажаним дл¤ банку, оск≥льки означаЇ зб≥льшенн¤ дол≥ доход≥в банку, використовуваних на покритт¤ витрат, ≥ одночасне зниженн¤ дол≥ прибутку в доходах .

.

3. ¬икористанн¤ нових методик оц≥нки доход≥в, видатк≥в та прибутку комерц≥йного банку
¬ наш час на ”крањн≥ банк≥вська система розвиваЇтьс¤, зм≥нюютьс¤ також ≥ методи оц≥нки ефективност≥ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку. ѕоказники, що показують р≥вень та ¤к≥сть доход≥в, витрат та прибутку зам≥нюютьс¤ на нов≥ Ц б≥льш сучасн≥ш≥, ¤к≥ краще в≥дпов≥дають сучасним вимогам украхнськоњ банк≥вськоњ системи. ¬≥дчизн¤н≥ фах≥вц≥ розробл¤ють ≥х, спираючись на м≥жнародний досв≥д.
3.1 ќц≥нка видатк≥в
‘ах≥вц≥ банк≥в св≥ту оц≥нюют ризик накладних витрат банку.
–изик накладних витрат банку - це ризик, при ¤кому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростанн¤ доход≥в банку ≥, ¤к результат, зниженн¤ прибутковост≥ ≥ рентабельност≥ роботи банку. Ѕанк може дос¤гти ц≥л≥ росту комерц≥йних результат≥в д≥¤льност≥ т≥льки в тому випадку, ¤кщо в≥н зд≥йснюЇ суворий контроль за своњми витратами.
—тратег≥¤ банку в цьому напр¤мку включаЇ:
Х пошук щодо дешевих кошт≥в на ф≥нансових ринках;
Х дос¤гненн¤ економ≥њ при ≥снуючому обс¤з≥ ресурс≥в ≥ рост≥ обс¤гу виробництва;
Х економ≥ю при зб≥льшенн≥ числа банк≥вських продукт≥в ≥ послуг, наданих одним банк≥вським роб≥тником, р≥ст продуктивност≥ прац≥, узаемозам≥нн≥сть, економ≥ю на поЇднанн≥ функц≥й, пол≥валентн≥сть;
Х економ≥ю ¤к результат досв≥ду роб≥тник≥в банку. «ах≥дн≥ експерти п≥дтверджують, що кр≥м осв≥ти банк≥ру потр≥бно ще, ¤к м≥н≥мум, 5 рок≥в, щоб стати гарним менеджером по керуванню кредитним портфелем;
Х забезпеченн¤ темп≥в росту, що випереджають, доход≥в банку над темпами росту його витрат;
Х проведенн¤ оптимальноњ пол≥тики ц≥ноутворенн¤ на банк≥вськ≥ продукти ≥ послуги ¤к результат поглибленого вивчанн¤ витрат банку ≥ контролю за його д≥¤льн≥стю.
ќдним ≥з показник≥в, використовуваних дл¤ оц≥нки результативност≥ пол≥тики банку по керуванню ризиком непроцентних прибутк≥в ≥ витрат, Ї коеф≥ц≥Їнт продуктивност≥ прац≥. ¬≥н маЇ такий вид:
 пр = Ќепроцентн≥ витрати / ƒоходи банку = Ќепроцентн≥ витрати / („истий процентний доход + ≤нш≥ доходи)
 ритер≥альний р≥вень даного коеф≥ц≥Їнта складаЇ б≥л¤ 60%. якщо банком управл¤ють добре, те коеф≥ц≥Їнт знижуЇтьс¤ приблизно до р≥вн¤ 55%, але знижувати його до 50% уже небезпечно, тому що значну долю в чисельнику формули займаЇ зароб≥тна плата банк≥вських роб≥тник≥в. якщо вона буде знижуватис¤, те, природно, банк загубить частину роб≥тник≥в, а сл≥дом за цим ≥ долю ринку.
” табл. 1 подан≥ практичн≥ дан≥ по канадському Ѕанку ћонреаль. „ист≥ операц≥йн≥ витрати за в≥драхуванн¤м спец≥альних чинник≥в по банку зросли на 4,4%, а прибутки банку зросли в≥дпов≥дно на 6,9%, що св≥дчить про щодо усп≥шному розвитку банку за даними показникам у 1994 р.
ќц≥нка прибутковост≥ комерц≥йного банки включаЇ к≥льк≥сний ≥ ¤к≥сний анал≥з.  ≥льк≥сний анал≥з заснований на застосуванн≥ ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в, анал≥з≥ динам≥ки показник≥в, ви¤вленн≥ основних тренд≥в, а також пор≥вн¤льному анал≥з≥ значень показник≥в (коеф≥ц≥Їнт≥в) даного банку в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими банками. як≥сний анал≥з заснований на анал≥з≥ структури доход≥в банку, оц≥нц≥ тенденц≥й у зм≥н≥ структури ≥ к≥льк≥сноњ оц≥нц≥ структури прибутк≥в ≥ витрат банку.
Ќепроцентн≥ видатк≥ Ѕанку ћонреаль в 1997 р.
(млн канад. долл.)
ѕоказники
сума

 ”сього чист≥ непроцентн≥ витрати
3223

 репутац≥¤ (goodwill)
спец≥альн≥ (особлив≥) списанн¤ (утрати банку у вин¤ткових ситуац≥¤х, наприклад утрати по фондових операц≥¤х)
= ќперац≥йн≥ непроцентн≥ витрати
брокерськ≥ ком≥с≥йн≥
ур¤дов≥ (обов'¤зков≥) платеж≥
вплив зм≥н валютних курс≥в
= „ист≥ операц≥йн≥ витрати за в≥драхуванн¤м спец≥альних перерахованих вище чинник≥в
31
71
3121
177
311
50
2583

 «агальн≥ чист≥ непроцентн≥ витрати


 «ароб≥тна плата ≥ прем≥њ роб≥тник≥в банку ”триманн¤ будинк≥в, споруджень ≥ устаткуванн¤  омун≥кац≥њ
«агальна сума ≥нших витрат
–епутац≥¤ (goodwill)
—пец≥альн≥ (особлив≥) списанн¤
1795
600
180
546
31
71

 «агальна сума чистих непроцентних витрат
3223


3.2 јнал≥з доходност≥ банку.

¬изначенн¤ доходност≥ власного кап≥талу зах≥дного банку зд≥йснюЇтьс¤ за формулою:
ROE = Net income : Equity,
де ROE (return on equity) - рентабельн≥сть кап≥талу;
Net income - чистий прибуток;
Equity - власний кап≥тал банку (прост≥ акц≥њ + нерозпод≥лений прибуток).
÷е загальна оц≥нка д≥¤льност≥ банку, що дозвол¤Ї пор≥вн¤ти ефективн≥сть функц≥онуванн¤ р≥зних банк≥в (у тому числ≥ приналежним р≥зним крањнам).
¬икористовуючи факторний анал≥з, ROE можна у¤вити у вигл¤д≥ р≥вн¤нн¤ з тим, щоб визначити чинники, що впливають на його р≥вень
ROE=ROAХLf,
де ROA (return on assets) - чистий доход актив≥в,
Lf (leverige factor) - ф≥нансовий важ≥ль, мультипл≥катор кап≥талу (розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ актив≥в до кап≥талу банку).
“ак≥им чином формула дл¤ розрахунку ROE маЇ такий вид:
ROE = ROA Х Lf = („истий доход/ јктиви) * (јктиви /  ап≥тал ) = („истий доход /  ап≥тал )
Ѕ≥льш докладний анал≥з фактор≥в, що робл¤ть вплив на р≥вень ROA, проведемо з використанн¤м формули:
ROA =( Net income/ Total income)*( Total income/ Assets) = („истий прибуток/ ¬аловий прибуток)*( ¬аловий прибуток/ јктиви)
ќтже, ми визначили 3 основних елемента, що визначають прибуткову роботу банку. “акий п≥дх≥д дозвол¤Ї анал≥зувати, контролювати й управл¤ти њхн≥м станом ≥ в к≥нцевому рахунку зд≥йснювати найб≥льше ефективне керуванн¤ банком ≥з позиц≥й доходност≥ його д≥¤льност≥. ÷им же ц≥л¤м слугуЇ ≥ в≥дома формула ƒюпона:
roe = (Net income/ Total income)*( Total income/ Assets)*( Assets/ Equity) = (NI/ TI)*( TI/ј)*(ј/ Equity)
‘ормула ƒюпона Ц це Їфективна моддель контрол¤ ≥ керуванн¤ д≥¤льн≥стю комерц≥йного банку .
јнал≥з проводитьс¤ за визначений пер≥од (наприклад, за 5 рок≥в) ≥з тим, щоб визначити динам≥ку зм≥ни значень даних фактор≥в. ѕо в≥дхиленн¤х приймаютьс¤ м≥ри, спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ банку. –езультати пор≥вн¤нн¤ прибутковост≥ банк≥в на м≥жнародному р≥вн≥ зазначен≥ в таблиц≥ 2
“абл 2
ѕор≥вн¤нн¤ доходност≥ банк≥в на м≥жнародному р≥вн≥ 1996 г.
 рањна
 ‘≥нансовий важ≥ль
 ROA, %
 ROE, %

 јвстр≥¤
 21.51
 0,31
 6,67

 Ѕельг≥¤
 29.41
 0,27
 7,94

  анада
 17.70
 0,77
 13,63

 ƒан≥¤
 12.72
 -0,25
 -3,18

 ‘≥нл¤нд≥¤
 13.91
 (0,06)
 (0,83)

 ‘ранц≥¤
 39.06
 0,26
 10,16

 Ќ≥меччина
 19.31
 0,49
 9,46

 √рец≥¤
 26.53
 0,57
 15,12

 ≤тал≥¤
 15.97
 0,70
 11,18

 япон≥¤
 34.13
 0,18
 6,14

 Ћюксембург
 31.15
 0,16
 4,98

 Ќ≥дерланди
 22.88
 0,38
 8,69

 Ќорвег≥¤
 28.41
 -1,04
 - 29,55

 ѕортугал≥¤
 9.69
 0,78
 7,56

 ≤спан≥¤
 10.0
 1,22
 12,20

 Ўвец≥¤
 60.24
 (0,16)
 (9,64)

 Ўвейцар≥¤
 15.77
 0,40
 6,31

 “уреччина
 21.28
 2,64
 56,17

 ¬еликобритан≥¤
 21.41
 0,34
 7,28

 —Ўј
 17.45
 0,38
 6,63



ќтже, основною ц≥ллю моделюванн¤ за допомогою формули ƒюпона Ї анал≥з найважлив≥ших фактор≥в, що визначають прибутков≥сть роботи конкретного банки, ≥ пор≥вн¤нн¤ отриманих результат≥в ≥з даними його конкурент≥в. Ќаприклад, дл¤ банк≥в даноњ крањни (або рег≥ону) середн≥ значенн¤ показника ROE мали такий вигл¤д: ROE = 15% Х 10% Х 30 = 45%.
÷е значить, що в конкретного банку Ї необх≥дна база дл¤ пор≥вн¤нн¤. —кажемо, у банку A ROE = 10% Х 10% Х 20 = 20%. ќтриман≥ дан≥ св≥дчать про те, що банк ј не використовуЇ вс≥ можливост≥ позикового кап≥талу (ф≥нансовий важ≥ль банку значно нижче середнього), що позначилос¤ також на р≥вн≥ дох≥дного маржу:
AROE == AROA Х ALf.
” банк≥вськ≥й справ≥ особливе значенн¤ надаЇтс¤ анал≥зу впливу ф≥нансового важел¤, оск≥льки його значенн¤ в банк≥вському сектор≥ значно вище, чим, наприклад, у промисловост≥. —кажемо, при однаковому р≥вн≥ ROE у банку ≥ промислового п≥дприЇмства (15%) доходн≥сть на активи ≥стотно р≥знитьс¤ (припустимо, 0,6% у банку ≥ 6% у п≥дприЇмства), але в цьому випадку ≥ ф≥нансовий важ≥ль банку, ¤к в≥дношенн¤ актив≥в до власного кап≥талу, буде в 10 раз≥в вище (25 у пор≥вн¤нн≥ з 2,5) . ÷е пов'¤зано з тим, що загальний р≥вень ризику банка визначаЇтьс¤ насамперед операц≥йним ризиком ≥ ф≥нансовими ризиками. ѕри цьому ¤кщо операц≥йному ризику щодо невисокий, те банк може проводити б≥льш ризиковану пол≥тику, тобто виконувати операц≥њ з п≥двищеним р≥внем ф≥нансового ризику. “ому в банк≥вськ≥й справ≥ банк≥ри можуть дозволити соб≥ високий р≥вень ф≥нансового важел¤. “аким чином, у банк≥вському б≥знес≥ надзвичайно важливо дотримувати р≥вноваги м≥ж операц≥йним ≥ ф≥нансовим ризиками, що дозволить одержати оптимальний р≥вень загального ризику банку.

3.3 јнал≥з прибутковост≥ комерц≥йного банку
” сучасн≥й закордонн≥њ банк≥вськ≥њ практикц≥ показники прибутковост≥ розраховують з допомогою показник≥в рентабельност≥. ¬ид≥л¤ють три основних засоби розрахунку рентабельност≥ банку:
1. јнал≥зують доходн≥сть кап≥талу банку (ROE) виход¤чи з балансових даних банку.
–ентабельн≥сть кап≥талу (ROE) = „истий прибуток / јкц≥онерний кап≥тал

ќптимальн≥ значенн¤ ROE, на думку зах≥дних анал≥тик≥в, повинн≥ знаходитис¤ в межах 10 - 20%. «наченн¤ ROE засновано на показниках ринку. ƒана формула рентабельност≥ кап≥талу або прибутку на власний кап≥тал банку приблизно 30 рок≥в тому використовувалас¤ дл¤ розрахунку р≥вн¤ рентабельност≥ банку, а в даний час њњ застосовують дл¤ визначенн¤ поточного доходу.
2. ¬икористовують дан≥ про р≥вень ставки доходност≥, необх≥дноњ ≥нвестором. ћожна сказати, що це ринкова величина, тому що вс≥ ≥нвестори потребують одного р≥вн¤ прибутку.
«агальна рентабельн≥сть банку = ƒив≥дендний прибуток + ѕрир≥ст кап≥талу.
ќтже, загальну рентабельн≥сть банку можна представити у вигл¤д≥ сп≥вв≥дношенн¤:
«агальна рентабельн≥сть = D1 / –0 + (–1 Ц –0) / –0 (ћодель √ордона).
де D1 - див≥денди на к≥нець року;
–о - ц≥на покупки ц≥нного паперу;
–1 - ц≥на продажу акц≥й.
Ќаприклад, ¤кщо Di = 5 долл. , –о = 100 долл. , Pi = 110 долл. , те, п≥дставивши отриман≥ дан≥ у формулу √ордона, одержимо загальну рентабельн≥сть банку, р≥вну 15%. [5:100 + (110 - 100):100 = 15%]. «вичайно ц¤ формула використовуЇтьс¤ дл¤ розрахунку рентабельност≥ банку на к≥нець року. ѓњ застосовують також дл¤ визначенн¤ поточноњ рентабельност≥.
÷≥на акц≥онерного кап≥талу банку (–) залежить в≥д доходност≥ акц≥й (≈), темп≥в зростанн¤ доход≥в на одну акц≥ю (G), коеф≥ц≥Їнта виплати див≥денд≥в (DPR) ≥ р≥вн¤ ризику. ÷ю залежн≥сть математично можна записати так:
–/≈ = F (G, DPR, RISK).
3. ” останн≥ роки дл¤ розрахунку рентабельност≥ банку усе част≥ше стали використовувати формулу Ўарпа. ѕрофесор Ўарп запропонував досл≥джувати оч≥кувану ставку доходност≥ таким способом:
E(R) = Rf + [ ≈ (Rm) - Rf] Х ¬ ( ћодель Ўарпа)
де E(R) - оч≥кувана ставка доходност≥ (розрахункова величина);
Rf - безризикова процентна ставка (наприклад, по державних ц≥нних паперах);
Rm - ринкова ставка доходност≥, що укладаЇтьс¤ з безризиковоњ ставки ≥ ризиковоњ прем≥њ;
[ ≈ (Rm) - Rf] - ризик-прем≥¤,
≈ (Rm) - оч≥кувана ринкова ставка;
¬ - поправочний коеф≥ц≥Їнт, що визначаЇ ринковий ризик.
Ќаприклад, ¤кщо Rf = 8%, ≈ (Rm) = 20%, pm (загальний ринковий ризик) = 1, те, отже, дл¤ банк≥в рE(R) = 8 + [20 - 8] Х 0,70 = 16,4%.
¬ даний час на «аход≥ ≥снують спец≥альн≥ компан≥њ, що розраховують оч≥куваний ринковий р≥вень доходност≥, рентабельност≥ дл¤ кожного банку ≥ кожноњ компан≥њ. ÷≥ дан≥ використовують дл¤ анал≥зу роботи банк≥в у динам≥ку. ¬≥домо, що ступ≥нь ризику - це результат роботи банку: чим б≥льше в≥дхиленн¤, коливанн¤ результат≥в, тим б≥льше ризик.
ќтже, ≥снують три основних методи розрахунку ставки рентабельност≥ дл¤ банку. ÷е:
Х рентабельн≥сть власного кап≥талу банку - ROE;
Х загальна рентабельн≥сть банку - ставка доходност≥, запропонована банком, що розраховуЇтьс¤ на к≥нець пер≥оду;
Х оч≥кувана ставка доходност≥, що розраховуЇтьс¤ на початок пер≥оду.
ѕри пор≥вн¤нн≥ отриманих результат≥в у ход≥ застосуванн¤ перерахованих вище трьох п≥дход≥в зробимо так≥ висновки. Ќаприклад, ¤кщо оч≥кувана на початку роки ставка р≥вн¤лас¤ 16,4% (1), реально отримана наприк≥нц≥ роки (розрахована виход¤чи з балансових ≥ ринкових даних) - 15% (2), a ROE розраховано по баланс≥, то ц≥на акц≥й знижувалас¤. «агальний висновок:
якщо 1>2, то ц≥на акц≥й банка знижуЇтьс¤.
якщо 1=2, то ц≥на акц≥й залишаЇтьс¤ незм≥нноњ.
якщо 1ѕреваги акц≥онер≥в залежать в≥д наступного : (1) чи зможуть вони ре≥нвестувати кошту на б≥льш виг≥дних умовах ≥з погл¤ду доходност≥ (з урахуванн¤м ступен¤ ризику), чим њм може запропонувати комерц≥йний банк, акц≥онером ¤кого вони Ї; (2) на¤вност≥ податковоњ системи, що стимулюЇ одержанн¤ ними див≥денд≥в або ≥нших прибутк≥в на кап≥тал; (3) пр≥оритетного використанн¤ кошт≥в акц≥онер≥в на поточне або в≥дстрочене споживанн¤.
ƒл¤ урахуванн¤ цих преваг акц≥онер≥в, у банках провод¤ть анал≥з елемент≥в див≥дендноњ пол≥тики банку.

«аключенн¤.
√оловний висновок, ¤кий можна зробити на основ≥ вищевикладеного, торкаЇтьс¤ оц≥нки доход≥в, видатк≥в та прибутку комерц≥йного банку загалом. –≥зн≥ показники можуть бути корисн≥ дл¤ оц≥нки д≥¤льност≥ банк≥в ≥ њњ регулюванн¤.
–озгл¤нут≥ в робот≥ методики анал≥зу доход≥в, видатк≥в та прибутку комерц≥йних банк≥в, що використовуютьс¤ в украњнськ≥й практиц≥ ≥ за кордоном, св≥дчать про те, що вс≥ вони по сут≥ оц≥нюють одн≥ ≥ т≥ ж об'Їктивно ≥снуюч≥ чинники, що впливають на функц≥онуванн¤ банку. ќднак вс≥ ц≥ методики в≥др≥зн¤тьс¤ один в≥д одного безл≥ччю конкретних п≥дход≥в до обл≥ку цих чинник≥в, набором чинник≥в, системою конкретних оц≥нних показник≥в, що в≥дображають р≥зн≥ сторони банк≥вськоњ д≥¤льност≥; оц≥нкою значущост≥ тих або ≥нших чинник≥в в загальн≥й сукупност≥ ≥ в≥дпов≥дно визначенн¤м њх критер≥альних значень; системою угрупуванн¤ оц≥нних показник≥в в Їдину модель ≥ отриманн¤ результату оц≥нки доход≥в, видатк≥в та прибутку банку загалом.
¬с≥ п≥дходи до оц≥нки ф≥нансового становища комерц≥йного банку можна под≥лити на емп≥ричн≥, економ≥ко-математичн≥, статистичн≥ ≥ зм≥шаних.
≈мп≥ричний п≥дх≥д передбачаЇ, що в≥дб≥р, угрупуванн¤, зважуванн¤ ≥ визначенн¤ критер≥альних значень чинник≥в анал≥зу доход≥в, видатк≥в та прибутку банку провод¤тьс¤ на основ≥ суб'Їктивноњ думки одн≥Їњ або групи експерт≥в. “аким чином можна сказати, що емп≥ричний п≥дх≥д ¤вл¤Ї собою алгоритм≥зац≥ю думок в≥дпов≥дальних прац≥вник≥в банк≥в ≥ фах≥вц≥в в област≥ оц≥нки ф≥нансового становища останн≥х. ¬≥домо, що саме експертний п≥дх≥д в цей час Ї переважаючим не т≥льки в украњнськ≥й, але ≥ в св≥тов≥й практиц≥. ѕричиною под≥бного п≥дходу Ї:
складн≥сть формал≥зац≥њ ≥ оц≥нки в к≥льк≥сному вираженн≥ окремих стор≥н д≥¤льност≥ банку;
¤к≥сна р≥знор≥дн≥сть чинник≥в, що впливають на к≥нцев≥ результати роботи банк≥в, що ускладн¤Ї визначенн¤ ваги, значущост≥ кожного чинника в загальн≥й њх сукупност≥ ≥ оц≥нки њх математичним шл¤хом.
≈коном≥ко-математичн≥ ≥ статистичн≥ методи оц≥нки ф≥нансового становища комерц≥йного банку передбачають широке використанн¤ математичного ≥нструментар≥ю при створенн≥ системи оц≥нних показник≥в. —учасна практика анал≥зу роботи банк≥в св≥дчить про те, що под≥бного роду методики в чистому вигл¤д≥, ¤к правило, не зустр≥чаютьс¤, а застосовуютьс¤ нар≥вн≥ з емп≥ричними, т. е. банки створюють звичайно методики, в основ≥ ¤ких лежить зм≥шаний п≥дх≥д.
“аким чином, в св≥т≥ не ≥снуЇ Їдиного п≥дходу до проведенн¤ под≥бноњ роботи, але необх≥дн≥сть ≥ доц≥льн≥сть анал≥зу не викликаЇ сумн≥в≥в. —аме тому необх≥дно консол≥дувати зусилл¤ вс≥х зац≥кавлених стор≥н по широкому застосуванню на практиц≥ ≥снуючих метод≥в оц≥нки доход≥в, видатк≥в та прибутку та досконаленн¤м ≥снуючих п≥дход≥в до њх анал≥зу.

 

Ёлектронные рефераты /  онтакты
 

Hosted by uCoz