ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: ¬нешнеэкономическа¤ де¤тельность ”краины
¬нешнеэкономическа¤ де¤тельность ”краины
ћалюнок 2.2. «овн≥шн≥ зв'¤зки ”крањни. [6,598]
јдже в≥домо, що ”крањна виробл¤ла й може виробл¤ти ц≥лий спектр науко-
Їмноњ, складноњ машинно-техн≥чноњ продукц≥њ: л≥таки, автобуси, автомоб≥л≥,
трактори, комбайни, суда р≥зного призначенн¤, ракетн≥ комплекси, верстати,
турб≥ни, засоби зв'¤зку, електрон≥ку, рад≥о- ≥ телеапаратуру тощо. –еально ос-
новними експортерами конкурентноњ на св≥товому ринку продукц≥њ можуть
швидко стати п≥дприЇмства воЇнно-промислового комплексу, на ¤ких зосе-
реджен≥ високо¤к≥сне обладнанн¤, сучасна технолог≥¤, висококвал≥ф≥кован≥
фах≥вц≥.
” товарн≥й структур≥ вивозу переважають вироби чорноњ металург≥њ, зал≥зна
руда ≥ кокс, продукти харчовоњ промисловост≥. ѕромисловий потенц≥ал ”крањни достатн≥й дл¤ надходженн¤ валюти, необх≥дноњ дл¤ сплати зовн≥ш-
нього боргу, закуп≥вл≥ найнеобх≥дн≥шого ≥мпорту та оплати ≥нших загально-
державних потреб.
–еал≥зац≥¤ цього потенц≥алу можлива за в≥дпов≥дноњ пропускноњ здатност≥
транспортноњ ≥нфраструктури, спри¤тливоњ соц≥ально-пол≥тичноњ ≥ правовоњ
ситуац≥њ та здатност≥ зовн≥шньоторгових орган≥зац≥й та ≥нших виконавчих
структур до реал≥зац≥њ продукц≥њ.
≈кспортно-≥мпортн≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ ¤к на валютн≥й основ≥, так ≥ у
форм≥ кл≥рингу. л≥ринг - система безгот≥вкових розрахунк≥в, ¤к≥ грунтують-
с¤ на зал≥ку взаЇмних вимог ≥ зобов'¤зань ≥ зд≥йснюютьс¤ через банки або спе-
ц≥альн≥ розрахунков≥ палати (перша створена в Ћондон≥ в 1775 р.). ѕопул¤р-
ною нин≥ стала форма бартерних операц≥й, тобто безпосереднього обм≥ну то-
варами. “ак≥ товарообм≥нн≥ операц≥њ були найб≥льш поширен≥ в ”крањн≥ у 1992 р. ≥ становили тод≥ майже 50 % загального товарообороту. ќднак при такому товарообм≥н≥ ”крањна втрачала велик≥ кошти через неекв≥валентний
варт≥сний обм≥н продовольчих товар≥в (зерна, цукру, ол≥њ) на паливно-мас-
тильн≥ матер≥али.
ќсновним напр¤мом зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни Ї розвиток
≥ поглибленн¤ торгово-економ≥чного сп≥вроб≥тництва з республ≥ками колиш-
нього —–—–, крањнами —х≥дноњ ™вропи, розвиненими крањнами св≥ту, особли-
во з тими, що мають чисельну украњнську д≥аспору.
«овн≥шньоторгов≥ орган≥зац≥њ та ≥нш≥ виконавч≥ структури повинн≥ не т≥льки
реал≥зовувати продукц≥ю а традиц≥йних ринках, а й виходити на нов≥ перс-
пективн≥ рег≥они (особливо в јз≥ю, јфрику, Ћатинську јмерику та јвстра-
л≥ю). Ќайважлив≥шою формою економ≥чного сп≥вроб≥тництва з крањнами
близького заруб≥жж¤ нин≥ Ї взаЇмний обм≥н р≥зними видами сировини, гото-
воњ продукц≥њ та наукове сп≥вроб≥тництво. ќднак необх≥дними Ї посл≥довна
≥ радикальна перебудова механ≥зму економ≥чних зв'¤зк≥в, зд≥йсненн¤ карди- нальних заход≥в дл¤ њх оптим≥зац≥њ. «окрема, передбачено захист економ≥чних
≥нтерес≥в ”крањни через встановленн¤ митного кордону з республ≥ками ко-
лишнього —–—–. ѕ≥дписано обоп≥льн≥ угоди з –ос≥Їю та Ѕ≥лоруссю про сп≥в-
роб≥тництво у галуз≥ зовн≥шньоекном≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ не допускають ре-
експорту товар≥в, до ¤ких ≥нш≥ учасники угоди застосовують заходи регулю-
ванн¤. –еекспорт таких товар≥в маЇ зд≥йснюватис¤ лише за письмовоњ згоди та на умовах, що визначаютьс¤ уповноваженим органом держави, ¤ка Ї ви-
робником цих товар≥в. ”крањна вивозить до крањн —Ќƒ кам'¤не вуг≥лл¤, чавун
прокат чорних метал≥в, зал≥зну руду, самородну с≥рку, цемент, с≥ль, промис-
лове устаткуванн¤, автобуси, тепловози, екскаватори, продукц≥ю х≥м≥чноњ промисловост≥, цукор, масло, фрукти, консерви тощо. ¬ загальному обс¤з≥
вантаж≥в, ¤к≥ щороку вивоз¤тьс¤ з ”крањни у ц≥ крањни, найб≥льшу частку
мають кокс≥вне вуг≥лл¤ ≥ чорн≥ метали.
ѕонад 72 % наших поставок отримуЇ –ос≥¤. ќсновним споживачем њх Ї ÷ентральний район –ос≥њ, на ¤кий припадаЇ майже 3/4 вивозу продукц≥й з
”крањни. «начними споживанн¤ми зал≥зноњ руди, чорних метал≥в, ¤к≥ над-
ход¤ть з ”крањни, Ї ѕоволж¤, ѕ≥вн≥чний авказ. ѕевна к≥льк≥сть чорних
метал≥в, зокрема прокату, вивозитьс¤ з ”крањни до —анкт-ѕетербурга, Ѕ≥ло-
рус≥, держав Ѕалт≥њ, ћолдови, цукор - в ус≥ республ≥ки колишнього —–—– (за
вин¤тком ћолдови), м'¤со, масло, м'¤сн≥ вироби - здб≥льшого в –ос≥ю.
¬ ”крањну з ≥нших республ≥к колишньго —–—– найб≥льше ввозить –ос≥¤ -70%
÷е - нафта, газ, л≥с, пап≥р, де¤к≥марки чорних ≥ кольорових метал≥в, машини,
устаткуванн¤ та ≥нша продукц≥¤.
Ѕ≥лорусь постачаЇ в ”крањну трактори, вантажн≥ автомоб≥л≥, електронно-об-
числювальн≥ машини, м≥неральн≥ добрива, л≥с, пап≥р; азахстан - кольоров≥ метали, шк≥рсировину, концентратикольорових метал≥в; ћолдова - продукц≥ю прладобудуванн¤, виноробноњ промисловост≥, килими, виноград;
республ≥ки —ередньоњ јз≥њ - газ, бавовну, концентрати кольорових метал≥в,
тканини, каракуль; республ≥ки «акавказз¤ - нафту ≥ автомашини, алюм≥н≥Ї-
вий прокат, чай, фрукти, вино, тютюн; держави Ѕалт≥њ - електротовари, трам-
вањ, пральн≥ машини, холодильники, рад≥оприймач≥, м≥кроавтобуси, рибу ≥ рибопродукти, трикотажн≥ ≥ галантерейн≥ вироби та ≥нш≥ товари широкого
вжитку.
«овн≥шньоторговий товарооб≥г ”крањни з –ос≥Їю, $млн. [5,77]
«а сучасних умов ”крањна налагоджуЇ пр¤м≥ зовн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини
з багатьма крањнами св≥ту. “ак, на к≥нець 1996 року нашу державу визнали
понад 160 крањн св≥ту, 132 з них встановили з ”крањною дипломатичн≥ в≥д-
носини. ” крањни далекого заруб≥жж¤ ми поставл¤Їмо машини, трактори, за-
л≥зну руду, устаткуванн¤ дл¤ г≥рничо-шахтових, буд≥вельних, електротехн≥ч-
них п≥дприЇмств, засоби автоматизац≥њ, обчислювальну техн≥ку, автомоб≥л≥,
прокатн≥ стани, океанськ≥ суда, силов≥ трансформатори, маг≥стральн≥ тепло-
вози та багато ≥ншоњ продукц≥њ.
«а даними ћ≥н≥стерства статистики, ”крањна мала в 1995 р. у торг≥вл≥ з крањнами далекого заруб≥жж¤ позитивне сальдо розм≥ром майже 1346,4 млн.
дол. —Ўј. ќсновна частина експорту ”крањни припадаЇ на ™вропу (49,4%),
друге м≥сце пос≥даЇ јз≥¤ (38%), на третьому м≥сц≥ јмерика (8,3%), дал≥ йдуть
јфрика (4%) та јвстрал≥¤ та ќкеан≥¤ (0,3%). ≤мпортн≥ поставки за цей самий пер≥од надходили в ”крањну т≥льки з чотирьох континент≥в. Ќайб≥льша частка
украњнського ≥мпорту припадаЇ на ™вропу (68,5%), менша - на јз≥ю (17,3%),
јмерику (10,2%) ≥ јфрику (4%).
—ьогодн≥ н≥ розм≥ри експоту, н≥ його стуктура не можуть задовольнити ”крањну. –≥ч у т≥м, що розм≥ри експорту поки що недостатн≥: в 1995 р. вони
становили 11566,5 млн. дол. —Ўј. ” його структур≥ найб≥льшу частку мають
сировина, матер≥али ≥ товари народного споживанн¤ - 87,6 %; машини ≥
устаткуванн¤ - 10,3 %, ≥нш≥ товари (у тому числ≥ послуги) - 2,1 %. “ому необх≥дно переор≥Їнтувати експорт з первинноњ сировини на нову техн≥ку й технолог≥ю, товари високого р≥вн¤ переробки, р≥зн≥ послуги.
”крањна отримуЇ з р≥зних крањн св≥ту промислове устаткуванн¤, медичне об-
ладнанн¤, р≥зн≥ прилади, х≥м≥чн≥ товари, джут, цитрусов≥, каву, продукц≥ю
х≥м≥чноњ промисловост≥ та легкоњ промисловост≥. ѕроте необх≥дно створювати
економ≥чн≥ бар'Їри (високе мито тощо) дл¤ таких товар≥в, ¤к жувальна гумка,
напоњ, тютюнов≥ вироби, рад≥отовари ≥нш≥ товари широкого вжитку. ÷е зменьшить деф≥цит плат≥жного балансу ≥ п≥дн≥ме попит на аналог≥чну в≥тчизн¤ну продукц≥ю, стаб≥л≥зуючи виробництво.
Ќайт≥сн≥ш≥ економ≥чн≥ зв'¤зки п≥дтримуЇ ”крањна з крањнами —х≥дноњ ™вропи,
зокрема з ”горщиною та ѕольщею. ” структур≥ вивозу в ц≥ крањни переважаЇ
продукц≥¤ галузей важкоњ ≥ндустр≥њ: кокс, руда, с≥рка, чорн≥ метали, устатку-
ванн¤ дл¤ г≥рничодобувноњ та металуррг≥йноњ промислов≥ст≥, тепловози, екс-
каватори, бульдозери, телев≥зори, трансформатори, с≥льськогосподарськ≥ машини тощо.
ѕрот¤гом тривалого часу спостер≥гаЇтьс¤ стал≥сть поставок на експорт донецького вуг≥лл¤, що визначаЇтьс¤ попитом на нього ¤к у колишн≥х крањнах
–≈¬, так ≥ в р¤д≥ кап≥тал≥стичних крањн (≤тал≥њ, ‘ранц≥њ, ™гипт≥). ќб'Їктивною
передумовою попиту на це вуг≥лл¤ на Ївропейському, п≥вн≥чноафрикансько-
му та близькосх≥дному ринках Ї практична в≥дсутн≥сть на «емл≥ антрацитово-
го палива, ¤ке маЇ високу калор≥йн≥сть, а головне - недимн≥сть.
«ал≥зну руду ”крањна вивозить до ѕольщ≥, „ех≥њ, —ловаччини, ”горщини, –умун≥њ, Ѕолгар≥њ та ≥н. —амородна с≥рка з ”крањни надходить до „ех≥њ, —лова-
ччини, ‘–Ќ, ”горщини, –умун≥њ.
« крањн —х≥дноњ ™вропи ”крањна ≥мпортуЇ машини, верстати, комплексне промислове устаткуванн¤ дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥, рухомий зал≥зничний
склад, судна, автошини, побутов≥ електроприлади, медикаментами тощо.
” сучасних умовах економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з крањнами —х≥дноњ ™вропи
трохи послабилис¤, але в майбутньому, очевидно, вони, розвиватимутьс¤
б≥льш ефективно.
”крањна бере участь в економ≥чному сп≥вроб≥тництв≥ з промислово розвине-
ними крањнами св≥ту. ѕонад 20 крањн (јвстр≥¤, √олланд≥¤, ≤тал≥¤, Ќорвег≥¤,
‘ранц≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, ‘–Ќ, Ўвейцар≥¤, Ўвец≥¤, —Ўј, анада, ¬еликобрита-
н≥¤, япон≥¤ та ≥н.) отримують з ”крањни промислову продукц≥ю ≥ промислову
сировину: зал≥зну ≥ марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних метал≥в,
граф≥т, скло, металург≥йне та г≥рничо-шахтове устаткуванн¤, штучн≥ алмази,
велосипеди, металообробн≥ верстати, прилади автонавантажувач≥, а також
цукор, льоноволокно, ол≥ю тощо.
ƒо ¬еликобритан≥њ з ”крањни надход¤ть прокат чорних метал≥в, чавун, феро-
сплави, металообробн≥ верстати, бензол, цукор, льноволокно, хм≥ль, а ”крањн≥
¬еликобритан≥¤ постачаЇ р≥зн≥ машини, промислове устаткуванн¤, х≥м≥чн≥
продукти, вовн¤н≥ тканини.
ƒо ‘–Ќ ”крањна експортуЇ феросплави, чорн≥ метали, автонавантажувач≥,
в≥конне скло, ол≥ю тощо. « ‘–Ќ ”крањна ≥мпортуЇ р≥зн≥ машини й промисло-
ве устаткуванн¤, прокат чорних метал≥в, х≥м≥чну продукц≥ю.
ƒо ‘ранц≥њ з ”крањни вивоз¤ть антрацит, помпи, металообробн≥ верстати,
фотоапарати, льоноволокно, ол≥ю. ‘ранц≥¤ поставл¤Ї ”крањн≥ потоково-меха-
н≥зован≥ й автоматизован≥ л≥н≥њ зварюванн¤ ≥ складанн¤ кузов≥в каб≥н тракто-
ра “-150. Ќа французьких суднобуд≥вних п≥дприЇмствах виконують замов-
ленн¤ „орноморського пароплавства.
”крањнськ≥ машинобуд≥вники виготовили дл¤ —Ўј ун≥кальний трансфор-
матор на 500 тис. к¬т, ‘≥нл¤нд≥њ - комплект устаткуванн¤ дл¤ атомноњ еле-
ктростанц≥њ.
”крањна бере участь в економ≥чному сп≥вроб≥тництв≥ з крањнами, що розви-
ваютьс¤. ” попередн≥ роки, за ≥снуванн¤ —–—–, цим крањнам було надано кредити прот¤гом 10 - 12 рок≥в. „астка ”крањни в цих кредитах за поперед-
н≥ми розрахунками, становить майже 18 млрд. дол.
“радиц≥йн≥ товари експорту крањн, що розвиваютьс¤, бавовна, джут, вова, арах≥с, оливкова ол≥¤, натуральний каучук, какао-боби, цитрусов≥, тютюн та
≥нше.
”крањна вивозить своњ товаи до баатьох крањн, що розвиваютьс¤. ” стуктур≥
експорту основне м≥сце пос≥дають машини ≥ промислове устаткуванн¤. “ак,
вантажн≥ автомоб≥л≥ ременчуцького заводу поставл¤ють до ≤нд≥њ, Ћатинськоњ
јмерики, Ѕлизького —ходу; помпи ≥з —умського заводу - до ≤нд≥њ, ѕакистану,
—≥р≥њ. ћашини, устаткуванн¤, прилади дл¤ африканських, аз≥атських ≥ лати-
ноамериканських крањн виготовл¤ють з урахуванн¤м њх роботи в умовах тро-
п≥чного кл≥мату.
ѕ≥дписано угоду про постачанн¤ нафти ≥ газу з ≤рану в ”крањну. « ц≥Їю ме-
тою створено украњнсько-≥рансько-азербайджанську компан≥ю, ¤ка збудуЇ ц≥лу систему трубопровод≥в через –ос≥ю в ”крањну. 45 % внеску - ”крањни,
така сама частка ≤рану, 10 % - јзербайджану. ”года розрахована на 15 рок≥в
”крањна поставл¤тиме до ≤рану машини ≥ обладнанн¤ дл¤ г≥рничо-добувноњ
та металург≥чних п≥дприЇмств, дор≥г ≥ морських порт≥в.
ѕ≥дписана угода м≥ж ”крањною ≥ “ун≥сом про сп≥вроб≥тництво в галуз≥ ≥рига-
ц≥њ, за ¤кою тун≥ських ≥ригац≥йних спорудах працюватимуть украњнськ≥ фа-
х≥вц≥. “ун≥с постачатиме ”крањн≥ фосфорити.
ќстанн≥м часом право на зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й надано
окремим п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м, внасл≥док чого п≥двищилась актив-
н≥сть њх у зовн≥шньоеконом≥чн≥й сфер≥. «ареЇстровано б≥льш ¤к 30 тис. учас-
ник≥в зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в.
¬ економ≥чних зв'¤зках ”крањни ≥з заруб≥жними странами використовуЇтьс¤
науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво. ƒо цього належить торг≥вл¤ патентами, л≥-
ценз≥¤ми, техн≥чним досв≥дом тощо. Ќауково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво спри¤Ї прискоренню темп≥в економ≥чного розвитку, вт≥ленню найнов≥ших
техн≥чних дос¤гнень, рац≥ональному використанню природних ресурс≥в, автотоматизац≥њ ≥ механ≥зац≥њ технолог≥чних процес≥в, скороченню строк≥в
буд≥вництва сучасних п≥дприЇмств, п≥двищенню ефективност≥ кап≥тало-
вкладень, розширенню сфери м≥жнародних в≥дносин. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤
в к≥лькох формах:
матер≥альний, тобто обм≥ном продукц≥Їю, насамперед наукоЇмною, створе-
ною за найнов≥шими технолог≥¤ми;
нематер≥альний - у вигл¤д≥ креслень, формул, обм≥ну ≥нформац≥Їю, л≥тера-
турою та ≥н.;
послуг фах≥вц≥в ≥ техн≥чного персоналу в галуз≥ менеджменту, маркетингу,
контролю за ¤к≥стю.
«д≥йснюЇтьс¤ науково-техн≥чне кооперуванн¤ м≥ж ф≥рмами у форм≥ консал-
тингу (техн≥чного консультуванн¤ ≥ експертизи проект≥в), л≥зингу.
” зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зках ”крањни використовуЇтьс¤ ≥ така форма нестаб≥льност≥ економ≥чного сп≥вроб≥тництва, ¤к кредити. ¬ сучасних умовах нестаб≥льност≥ економ≥чного розвитку ”крањна зац≥кавлена в надходженн≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в украњнську економ≥ку. ¬ перспектив≥ ”крањна може надавати ц≥льов≥ кредити у нац≥ональн≥й валют≥ заруб≥жним державам, п≥д-
приЇмствам та ≥ншим споживачам п≥д закуп≥влю в≥тчизн¤ноњ машинотехн≥ч-
ноњ продукц≥њ. “аке кредитуванн¤ спри¤тиме зовн≥шньому конвертуванню
украњнськоњ грошовоњ одиниц≥.
—творенн¤ сп≥льних п≥дприЇмсв - одна з форм економ≥чного сп≥вроб≥тництва
”крањни ≥з заруб≥жними странами. ÷≥ п≥дприЇмства д≥ють самост≥йно, над≥-
лен≥ широкими правами дл¤ зд≥йсненн¤ експортних ≥ ≥мпортних операц≥й. —п≥льн≥ п≥дприЇмства погоджують ц≥ни на сп≥льно вироблену прдукц≥ю ≥ ук-
ладають в≥дпов≥дн≥ угоди. ѓх прибуток м≥ж учасниками пропорц≥йно вкладу в
статутний фонд.
” 1995 р. на територ≥њ ”крањни д≥¤ло понад 2,5 тис. сп≥льних п≥дприЇмств. «а
участю ф≥рм —Ўј створено 120 сп≥льних п≥дприЇмств, Ќ≥меччини - 40, јвстр≥њ - 22 та р¤ду ≥нших крањн. Ќайб≥льше њх у м≥ст≥ иЇв≥ (204) та ќдеськ≥й
област≥ (143).
–≥зними Ї проф≥л≥ сп≥льних п≥дприЇмств. “ак, льв≥вське виробниче об'Їднан-
н¤ " онвеЇр" ≥ болгарсько-угорське товариство "≤нтрасмаш", а також гомель-
ське виробниче об'Їднанн¤ "√≥дроавтоматика" уклали догов≥рпро пр¤м≥
зв'¤зки щодо сп≥льного проектуванн¤ ≥ виробництва автоматизованих транс-
портно-складських систем ≥ засоб≥в г≥дроавтоматики.
Ќалагоджуютьс¤ пр¤м≥ стосунки ≥з заруб≥жними ф≥рмами. «аслуговуЇ уваги сп≥вроб≥тництво з ф≥рмою BASF (‘–Ќ) у галуз≥ впровадженн¤ ≥нтенсивноњ
технолог≥њ виробництва соњ на основ≥ застосуванн¤ х≥м≥чних препарат≥в ф≥рми
ѕерспективним напр¤мком розширенн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, створенн¤ спец≥альних зон "в≥льного п≥дприЇмництва" на територ≥њ ”крањни.
¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони спри¤тимуть створенн¤ умов дл¤ залученн¤ ≥нозем-
ного кап≥талу.
”кања маЇ прид≥л¤ти велику увау м≥жнародному туризму - галуз≥, ¤ка най-
швидше даЇ прибуток. Ќин≥ ми приймаЇмо в себе майже 250 тис. ≥ноземних турист≥в, що становить лише 0,05 % св≥товоњ к≥лькост≥. ѕроте реально ми вже
тепер можемо обслуговувати до 5 млн. турист≥в, що може дати майже 1 млрд.
дол. р≥м того, резервом дл¤ надходженн¤ ≥нвестиц≥й до ”крањни Ї плата за транзитн≥ зал≥зничн≥, автомоб≥льн≥, пов≥тр¤≥ перевезенн¤, транспортуванн¤ нафти ≥ газу. ¬се це разом може давати 6 млрд. дол. щороку.
ƒержава повинна забезпечити експортерам продукц≥њ з високим р≥внем об-
робки юридично-правовий (законодавч≥ акти, положенн¤, митн≥ бар'Їри), м≥жнародно-пол≥тичний (спри¤тлив≥ умови дл¤ украњнських експортер≥в на
м≥ждержавних переговорах; у м≥жнародних орган≥зац≥¤х) та рекламно-про-
пагандистський захист. Ќеобх≥дно також орган≥зовувати кредитуванн¤ ≥ п≥дтримку експортер≥в конкурентних на св≥товому ринку товар≥в. ј разом з
тим захистити нашу економ≥ку, виробництво в≥д низько¤к≥сних товар≥в, ¤к≥ надход¤ть з ≥нших крањн. ƒл¤ цього впроваджуютьс¤ св≥доцтва та сертиф≥-
кати, створюютьс¤ р≥зн≥ нетарифн≥ бар'Їри.
—творюЇтьс¤ система зов≥шньоторгових орган≥зац≥й, представництв, торго-
вих будинк≥в та ≥нших структур, ¤к≥ на високому р≥вн≥ займатимутьс¤ проб-
лемами просуванн¤ товар≥в на св≥тов≥ ринки, рекламою, та реал≥зац≥Їю продукц≥њ украњнських п≥дприЇмств.
ќтже, перебудова зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни значною м≥рою
спри¤тиме њњ просуванню на св≥товий ринок та ≥нтегруванн¤ у м≥жнародну
економ≥ку.
ѕопередн≥ дан≥ ƒержкомстату ”крањни, ¤к≥ базуютьс¤ на митн≥й статистиц≥,
св≥дчать про те, що в минулому роц≥ ”крањна вперше отримала додатнЇ саль-
до зовн≥шньоеконом≥чного балансу - $424 млн. «а рахунок чого це дос¤гну-
то? ѕо-перше, за рахунок зниженн¤ ≥мпортних товар≥в на $862 млн. ѕо-друге
за рахунок росту експорту товар≥в та послуг на $390 млн, з ¤ких на послуги
отримано $288 млн. як ≥ в попередн≥ роки, торг≥вл¤ товарами принесла нега-
тивне сальдо $2896 млн., ¤ке знизилось на в≥дм≥ну в≥д показника 1996 року
на чверть. ƒодаткове сальдо в торговл≥ послугами зб≥льшилось в 1997 роц≥
десь на одну дес¤ту, дос¤гло $3319 млн.
ўо ж трапилось? ƒе¤кою м≥рою зиеншилась частка в товарооб≥гу найкруп-
н≥шого партнера - –ос≥њ. ¬дв≥ч≥ зменьшивс¤ товарооб≥г з “уркмен≥станом. ¬
обох випадках за рахунок скороченн¤ енергонос≥њв.
ј ось розклад з перших дес¤ти найб≥льших партнер≥в ”крањни на мав зм≥н.
ѕросто крањни зм≥нили м≥сц¤. « третього на друге п≥дн¤лась √ерман≥¤, з п'¤то-
го на третЇ - —Ўј.
¬ минулому роц≥ дек≥лька звищилась диференц≥йован≥сть зовн≥шньоторгово-
го об≥гу. —каж≥мо, ¤кщо в 1996 роц≥ на першу дес¤тку партнер≥в приходилось
70% об≥гу, то в 1997 роц≥ - близько 65%.
Ќав≥ть поверховий анал≥з показуЇ, що положенн¤ зовн≥шньоњтог≥вл≥ всьго
лише в≥дразило кризис, в ¤кому знаходилась украњнська економ≥ка в минуло-
му роц≥. «бережен¤ позиц≥й в експорт≥ послуг зв'¤зано з геопол≥тичним поло-
женн¤м ”крањни, до того ж дв≥ третини його прийшлос¤ на транзат рос≥йсь-
кого газу. ј "транзитний" газ, ¤к в≥домо, в≥ддаЇтьс¤ енергетиц≥ та комуналь-
н≥й сфер≥, причому, ¤к правило, без оплати.
ќск≥льки основний внесок в справу "оздоровленн¤" украњнського зовн≥шньо-
торгового об≥гу внесло зниженн¤ ≥мпорту товар≥в, Ї сенс б≥льш уважно погл¤-
нути на тог≥влю товарами.
якщо в≥рити оф≥ц≥йн≥й статистиц≥, по р¤ду традиц≥йних статей украњнський експорт в минулому роц≥ зменьшивс¤ пор≥вн¤но з 1996 роком. Ќаприклад, вдв≥ч≥ (до $106 млн) зменьшивс¤ вив≥з молочних продукт≥в, втрич≥ (до $127)
експорт зерна, вдв≥ч≥ (до $104) - продаж за кордон муки, в п≥втора рази (до
$122 млн) - експорт жир≥в та масел рослинного та животного походженн¤,
вдв≥ч≥ (до $331 млн) - вив≥з цукру, одн≥Їњ з основних статей експорту, в чоти-
ри рази (до $114 млн) - вив≥з алкогольних та безалкогольних напоњв, на чверть (до $433 млн) - експорт добрив, ( до $186 млн) - вив≥з одеж≥ з тексти-
лю. ѕравда, були ≥ невелик≥ перемоги: з $236 млн до $278 млн зб≥льшивс¤
експорт нас≥нн¤ п≥дсолнуха, в п≥втора рази (до $131 млн) - продаж продукц≥њ
м'¤сопереробки.
ƒинам≥ка експорту де¤ких вид≥в пордукц≥њ нав≥ваЇ кер≥вницту крањни думки:
варто було на чверть (до $129 млн) зб≥льшитьс¤ вивозу з крањни кожсирови-
ни, ¤к абм≥н вже в нин≥шньому роц≥ вир≥шив призупинити цей б≥знес.
Ќайвагом≥шим в абсолютному вираженн≥ був зр≥ст експорту продукц≥њ чорноњ металург≥њ (з $4187 млн до $5452 млн).
” зв'¤зку з останн≥м дос¤гненн¤м серйозн≥ сумн≥ви визивають дан≥ про ≥м-
порт природного газу. ¬ минулому роц≥ в≥дм≥чено зр≥ст виробництва металу ¤к раз на величину приросту його експорту. јнал≥з плат≥жного балансу не визвав у ф≥нансист≥в сумн≥в≥в що до оф≥ц≥йноњ статистики, проте щЇ в лютому
украњнське кер≥вництво признало на¤вн≥сть боргу в≥тчизн¤них споживач≥в
перед –јќ "√азпром" в розм≥р≥ $750 млн. ќзначаЇ це, що дана сума не зара-
хована у зовн≥шньоторгов≥й статистиц≥, знаЇ лише один абм≥н. райньою м≥рою лише одна цифра може з'њсти все додаткове сальдо, та щЇ ≥ на негатив-
не сальдо три сотн≥ м≥льйон≥в залишитьс¤. јле це щЇ не вс≥ сюрпризи ≥мпорту
ѕо м≥лочах щЇ багато наберетьс¤.
–озпод≥ленн¤ ≥мпорту та експорту серед перших п'¤ти найкрупн≥ших крањн
торгових партнер≥в ”крањни [5,76]
.
≈ —ѕќ–“
1 - –ос≥¤ 2 - ≥нш≥ крањни 3 - итай 4 - Ѕ≥лорус≥¤ 5 - —Ўј
6 - √ерман≥¤ 7 - “уркмен≥стан
≤ћѕќ–“
ер≥вництво прийн¤ло немало шаг≥в дл¤ виводу ≥мпорту б≥льшост≥ товар≥в
з "с≥рого" стану. јле поки без результату. Ќаприклад, введенн¤ м≥н≥мальноњ
митноњ вартост≥ тютюнових вироб≥в не вплинули на способи њх ≥мпорту.
якщо в 1996 роц≥ на середню украњнську душу приходилось ≥мпортного тю-
тюну на пару долар≥в, то в 1997 роц≥ весь цей показник зр≥с в п≥втора рази,
≥мпорт тютюнових вироб≥в ($175 млн).
¬веденн¤ м≥н≥мальних ц≥н на легков≥ автомоб≥л≥ зб≥льшило в п≥втора рази
статтю ≥мпорту, але дан≥ про обс¤г ввозу автомоб≥л≥в маЇ малу сходн≥сть.
ўе б≥льш см≥шними мають вигл¤д обс¤ги ≥мпорту кожаноњ одеж≥ (близько
$6,5 млн), що нав≥ваЇ думку про колективну галюц≥нац≥ю - бо вс≥ ринки за-
бит≥ турецькою "кожею".
ожна середньоукрањнська душа витрачаЇ не б≥льше $1 в оптових ц≥нах на
придбанн¤ ≥мпортного взутт¤, та одеж≥.
¬се перел≥чене вказуЇ на той канал зовн≥шньоњ торг≥вл≥, ¤кий не т≥льки взуваЇ
та од¤гаЇ наших сп≥вв≥тчизник≥в, але також частково годуЇ ≥ нав≥ть постачаЇ
мебл≥.
≤снують р≥зн≥ оц≥нки обс¤г≥в "човникового" ≥мпорту. Ќаприклад, аналоги з
рос≥йськими обс¤гами дають цифру на р≥вн≥ $4 млрд. јле оц≥нки, ¤к≥ базу-
ютьс¤ на даних про рух гот≥вковоњ валюти з ”крањни та назад, - цифру вдв≥ч≥
меньшу. ≤стина, ¤к ведетьс¤, десь по середин≥.
ѕоруч з "човниковим" ≥мпортом ≥снуЇ ≥ "човниковий" експорт, ¤кий маЇ мень-
ш≥ маштаби. …ого обс¤ги оц≥нюють м≥н≥мум в $1 млрд., ≥ направлен в≥н вза-
гал≥ на –ос≥ю. √оловними статт¤ми такого експорту Ї харч≥ та де¤к≥ види текстильноњ та взуттЇвоњ продукц≥њ.
ћинулор≥чний оф≥ц≥йний прогноз про 10 % зростанн¤ зовн≥шньоторгового
обс¤гу не в≥дбувс¤. ћожливо, ц≥Їю невеселою обставиною по¤сн¤Їтьс¤ дружнЇ мовчанн¤ держструктур з нагоди оф≥ц≥йних цифр, ¤к≥ описують стан
украњнськоњ зов≥шньоњ торг≥вл≥ в минулому роц≥.
Ќе виключаЇтьс¤, що скоро будуть обнародован≥ ≥нш≥ цифри, ¤к≥ в≥дл≥чають-
с¤ в≥д вже опубл≥кованоњ митноњ ститистики. јле смисл д≥йсност≥ не зм≥нитьс¤
”крањна так ≥ Ї крањною з негативним сальдо реального зовн≥шнього об≥гу, крањною, ¤ка проњдаЇ зовн≥ш≥ займи дл¤ п≥ддержанн¤ хоч ск≥льки-небудь жит-
тЇвого р≥вн¤ населенн¤. ¬она всеж оплачуЇ частину "с≥рого" ≥мпорту за раху-
нок "с≥рого" експорту, хоч з кожним роком це стаЇ все важче.
«овн≥шньоторгов≥ компан≥њ, ¤к≥ сформувалис¤, неодм≥нно будуть лобб≥ровати
чергов≥ м≥ри, ¤к≥ направлен≥ на подавленн¤ "човникового" б≥знесу. ƒо цього
справа, взагал≥-то, ≥ йде. “аким чином вже в цьому роц≥ можливо, крайньою м≥рою, частковий "вих≥д з т≥н≥" ц≥лих товарних груп реального ≥мпорту, що
приведе до "зросту" в≥дпов≥дних статей оф≥ц≥йного товарооб≥гу. Ѕоротьба з
"давальц¤ми" дасть так≥ ж результати. Ћюб≥ зверхзусилл¤ кер≥вництва "по
захисту в≥тчизн¤ного товаровиробника", ¤к ≥ ран≥ше, будуть мало ефективн≥,
але дуже докучлив≥. —труктура оф≥ц≥йного товарооб≥гу така, що т≥льки чверть
його в≥дноситьс¤ до товар≥в споживанн¤ ( продовольч≥ та непродовольч≥). Ќи-
н≥шн≥й р≥к буде дл¤ експортер≥в б≥льш вдалий, н≥ж минулий, оск≥льки вс≥
можливост≥ " зростанн¤ в ширину" вже вичерпанн≥. Ќайб≥льш вирог≥дним в
нин≥шньому роц≥ у¤вл¤Їтьс¤ р≥ст оф≥ц≥йного ≥мпорту при зменьшен≥ експор-
ту, що знову дасть негативне зовн≥шньоторгове сальдо. „ого, взагал≥-то, ≥ зас-
луговуЇ украњнська економ≥ка, ¤ка знаходитьс¤ в кризис≥. ™дина рад≥сть - в
”крањн≥ схоже з'¤вилас¤ Їдина методика оц≥нки зовн≥шньоторгового об≥гу.
≈кспрот та ≥мпорт ”крањни в 1994-1996 роках, млн USD [5,76]
ќб'Їм зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни товарами та послугами з дес¤ткою
найб≥льш крупних партнер≥в ”крањни, млн USD [5,76]
|
