ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: јлбани¤
јлбани¤
„орна металург≥¤ Ї важливою галуззю важкоњ промисловост≥, одн≥Їю з основних частин фундаменту всього народного господарства крањни. ѕрактично немаЇ такого п≥дприЇмства, ¤ке у т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ не використовувало б продукц≥ю чорноњ металург≥њ, адже чорн≥ метали Ц це основний конструкц≥йний матер≥ал дл¤ виготовленн¤ засоб≥в та знар¤дь виробництва, в≥д к≥лькост≥ та ¤кост≥ ¤кого в значн≥й м≥р≥ залежать р≥вень розвитку виробничих сил крањни, темпи ≥ масштаби техн≥чного прогресу.
„орна металург≥¤ впливаЇ на розвиток ус≥х галузей народного господарства ¤к найголовн≥ший споживач палива й електроенерг≥њ та води. ƒо њњ складу належать видобуток, збагаченн¤ та агломерац≥¤ зал≥зних, марганцевих ≥ хром≥тових руд, виробництво чавуну, стал≥, прокату, труб, метизу, випуску концентрат≥в зал≥зноњ та марганцевоњ руд, електроферосплав≥в, окатиш≥в, флюсових вапн¤к≥в, вогнетрив≥в, коксу ¤к основного виду палива, феросплав≥в, вторинна переробка чорних метал≥в та ≥н.
„орна металург≥¤ з повним техн≥чним циклом виробництва Ї важливим районотворчим чинником, так ¤к њњ супровод¤ть р¤д галузей промисловост≥, що використовують в≥дходи, ¤к≥ утворюютьс¤ в процес≥ виробництва метал≥в. Ќайтипов≥шими з них Ї теплова електроенергетика ≥ металом≥стке машинобудуванн¤. ѕотреба рац≥онального використанн¤ прац≥ ж≥нок в металург≥йних районах зумовлюЇ розвиток легкоњ ≥ харчовоњ промисловост≥. р≥м того, розвиток чорноњ металург≥њ зумовлюЇ ≥ стимулюЇ зростанн¤ виробництва в р¤д≥ галузей промисловост≥, особливо в зал≥зорудн≥й ≥ камТ¤новуг≥льн≥й, у видобутку м≥неральноњ сировини.
«наченн¤ чорноњ металург≥њ дл¤ економ≥ки ”крањни важко недооц≥нити. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що чорна металург≥¤ не т≥льки впливаЇ на розвиток ус≥х без виключенн¤ галузей народного господарства ”крањни ≥ Ї базою њх формуванн¤, але й ¤вл¤Їтьс¤ важливою експортоутворюючою галуззю ≥ значною м≥рою визначаЇ експортний потенц≥ал нашоњ крањни (на продукц≥ю чорноњ металург≥њ припадаЇ б≥льше 40% експорту ”крањни). « огл¤ду на все це немаЇ сумн≥ву, що в умовах економ≥чноњ кризи чорна металург≥¤ може виступити у рол≥ пот¤га, ¤кий, в≥дновивши, а може нав≥ть ≥ зб≥льшивши св≥й виробнич≥ обс¤ги, зможе Уп≥дн¤ти з кол≥нФ промислов≥сть, а отже ≥ економ≥ку нашоњ крањни.
”ћќ¬» ≤ ‘ј “ќ–» –ќ«¬»“ ” “ј –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя
„ќ–Ќќѓ ћ≈“јЋ”–√≤ѓ.
ѕ–»–ќƒЌ≤ ѕ≈–≈ƒ”ћќ¬» –ќ«¬»“ ”
”крањна маЇ досить спри¤тлив≥ природн≥ передумови дл¤ виплавки чорних метал≥в. “ак, наприклад, загальн≥ запаси зал≥зних руд ”крањни становл¤ть 27,4 млрд тонн, що становить 22% розв≥даних запас≥в у крањнах —Ќƒ (св≥товий запас зал≥зних руд становить 160 млрд тонн). ¬они представлен≥ головним чином докембр≥йськими зал≥зистими кварцитами, де м≥ст¤тьс¤ магнетит, гематит та ≥нш≥ м≥нерали, ¤к≥, власне, становл¤ть сировину дл¤ чорноњ металург≥њ ”крањни, та бурими зал≥зн¤ками осадового походженн¤. «а вм≥стом чистого металу розр≥зн¤ють багат≥ (б≥льше 60% зал≥за) та б≥дн≥ (35-40% зал≥за) зал≥зн≥ руди. ѕотенц≥йн≥ можливост≥ нарощуванн¤ розв≥даних запас≥в визначаютьс¤ значними прогнозними ресурсами, ¤к≥ складають за даними ƒ√ѕ У√еопрогнозФ 30 млрд тонн (Ћ. √алецький, Ћ. Ѕогай).
ќсновна маса зал≥зних руд у наш≥й крањн≥ зосереджена у 48 родовищах, сконцентрованих у ривор≥зько- ременчузькому ≥ Ѕ≥лозерсько- онському басейн≥ на сход≥ риму та у ѕриазовському зал≥зорудному басейн≥ (√ул¤йп≥льське, Ѕазавлуцьке та ≥нш≥ родовища). р≥м того, високо¤к≥сн≥ зал≥зн≥ руди в≥дкрит≥ у чисельних окремих родовищах:
¬овчанському (п≥вн≥ч ’арк≥вськоњ обл, у межах п≥вденного схилу ¬оронезького кристал≥чного масиву, де ц≥ руди, очевидно, пов¤зан≥ з урською магн≥тною аномал≥Їю);
ћатуському (ƒонецька обл) та ≥нших.
¬и¤влен≥ родовища зал≥зноњ руди у «акарпатт≥ та у верх≥вТњ р≥чки ѕрут. —ьогодн≥ ц≥ руди не становл¤ть господарського ≥нтересу через низький вм≥ст зал≥за (в≥д 4 до 16%) та незначн≥ запаси окремих родовищ.
–озгл¤немо б≥льш детально основн≥ райони зал¤ганн¤ зал≥зних руд.
ривор≥зько- ременчуцький зал≥зорудний басейн. ќкремими авторами розгл¤даЇтьс¤ ¤к два окремих родовища, тому що ривор≥жж¤ було досл≥джене, почало експлуатуватись ще з 1877р., коли ременчуцька частина басейну Ц з 1924-1928рр. ѕроте за геолог≥чними та структурними особливост¤ми це Ї Їдиний рудоносний масив, що вузькою (2-7км) мерид≥анальною смугою прост¤гнувс¤ б≥льш ¤к на 100 км. ѕлоща басейну становить 300 км2, загальн≥ запаси Ц 27,1 млрд тонн (83% загальнодержавних), а промислов≥ запаси Ц 24 млрд тонн. “ут Ї всього 26 родовищ. Ѕагат≥ руди добуваютьс¤ шахтним методом, а б≥дн≥ руди Ц здеб≥льшого в≥дкритим способом (10 карТЇр≥в та 5 збагачувальних комб≥нат≥в). «окрема, 75% зал≥зноњ руди ривбасу видобуваЇтьс¤ в≥дкритим способом. р≥м багатих зал≥зних руд ≥з вм≥стом зал≥за 50-67%, тут освоюютьс¤ велик≥ запаси пор≥вн¤но б≥дних руд ≥ зал≥зистих кварцит≥в ≥з вм≥стом зал≥за 28-35%. ѓх збагачують на ѕ≥вденному ривор≥зькому, ÷ентральному, ѕ≥вн≥чному, ≤нгулецькому г≥рничозбагачувальних комб≥натах. «багачена зал≥зна руда перетворюЇтьс¤ на концентрат ≥з вм≥стом зал≥за близько 62% ≥ надходить на агломерац≥йн≥ фабрики, а з них у домни. ѕонад 30 млн т збагаченоњ зал≥зноњ руди поставл¤Їтьс¤ на металург≥йн≥ заводи Ївропейськоњ частини –ос≥њ, —ловаччини, ”горщини, ѕольщ≥.
Ѕ≥лозерсько- онський зал≥зорудний басейн, що майже паралельно субмеред≥альною смугою прост¤гнувс¤ на 45 км. «агальн≥ запаси Ц 1,4-1,7 млрд тонн, прмислов≥ запаси Ц 0,7 млрд тонн. “ут 60% багатих руд. ¬≥дкритий у 1955р.
ерченський зал≥зорудний басейн пос≥даЇ особливе м≥сце серед основних зал≥зорудних осередк≥в ”крањни (його запаси становл¤ть 1,4 млрд т руди). “ут концентруютьс¤ переважно так зван≥ коричнев≥ руди осадового походженн¤. ¬они мають пор≥вн¤но невисокий вм≥ст чистого металу (30-40%), до того ж забруднен≥ значним вм≥стом фосфору (до 1%) та мишТ¤ку. ѕроте тут неглибоке зал¤ганн¤ рудних пласт≥в, можлив≥сть з в≥дход≥в (фосфатних шлак≥в) виготовл¤ти добрива тощо. Ќа ерченський зал≥зорудний басейн припадаЇ 4,2% загального видобутку руди ”крањни. ќсновн≥ споживач≥ керченських зал≥зних руд Ц металург≥йн≥ заводи ћар≥упол¤.
¬ ”крањн≥ Ї спри¤тлив≥ умови дл¤ освоЇнн¤ прогнозних запас≥в зал≥зних руд (понад 20 млрд тонн) Ц здеб≥льшого зал≥зистих кварцит≥в у ƒн≥пропетровськ≥й, ѕолтавськ≥й, «апор≥зьк≥й, ≥ровоградськ≥й, ќдеськ≥й, ¬≥нницьк≥й област¤х.
«агальн≥ запаси марганцевих руд складають 3,5 млрд тонн, з них 2,5 млрд тонн Ц промислов≥. «а њх запасами ”крањна пос≥даЇ 2 м≥сце в св≥т≥, п≥сл¤ ѕј–, забезпечуючи 32% св≥тового виробництва марганцевих сплав≥в. (ќсобливе значенн¤ мають саме осадов≥ марганцев≥ руди, що формувалис¤ завд¤ки х≥м≥чним процесам.) ўор≥чний видобуток марганцевих руд Ц 16-17 млн тонн (85-98% припадаЇ на легкозбагачувальн≥ оксидн≥ руди). ќднак, ¤к показують нов≥ш≥ оц≥нки ƒ√ѕ У√еопрогнозФ, загальн≥ запаси таких руд швидко вичерпуютьс¤ (њх вистачить приблизно на 20 рок≥в).
ћарганцеворудною базою чорноњ металург≥њ ”крањни Ї ѕридн≥провський марганцеворудний басейн. ¬≥н склавс¤ з 3 великих район≥в: Ќ≥копольського, ≤нгулецько-ƒн≥провського та ¬еликотокмацького (зосереджуЇ основн≥ промислов≥ запаси ”крањни Ц 1,4 млрд тонн). ћарганцев≥ руди зал¤гають горизонтальними пластами на глибинах в≥д 15 до 170 м, що дозвол¤Ї вести розробку ¤к в≥дкритим (2/5), так ≥ шахтним способами, ≥ м≥ст¤ть в≥д 27 до 33% чистого металу. Ќа збагачувальних комб≥натах вм≥ст марганцю в руд≥ довод¤ть майже до 50-60%.
” “окмакському район≥ «апор≥зькоњ област≥ освоюютьс¤ родовища марганцевоњ руди, споруджений найб≥льший в ”крањн≥ “авр≥йський г≥рничозбагачувальний комб≥нат.
ѕерспективним Ї й ≤нгулецьке родовище на ƒн≥пропетровщин≥, загальн≥ запаси ¤кого становл¤ть 500-600 млн тонн з≥ вм≥стом марганцю 8-33%.
ћарганцеву руду ”крањна постачаЇ металург≥йним п≥дприЇмствам –ос≥њ та р¤ду Ївропейських держав.
”крањна, на жаль, маЇ незначн≥ запаси хром≥тових руд, ¤к≥ не мають по сут≥ промислового значенн¤ та ≥мпортуютьс¤ ≥з итаю ≥ азахстану.
” ƒонбас≥ Ї досить значн≥ запаси кокс≥вного вуг≥лл¤. «авд¤ки цьому у металург≥йних центрах ƒонбасу й ѕридн≥провТ¤, де розм≥щен≥ велик≥ коксох≥м≥чн≥ комб≥нати (ћак≥њвка, ћар≥уполь, √орл≥вка, —таханов, ƒн≥продзержинськ, «апор≥жж¤, ривий –≥г, ƒн≥пропетровськ), виробл¤Їтьс¤ кокс, ¤кий використовуЇтьс¤ ¤к техн≥чне паливо дл¤ виплавленн¤ чавуну, ≥ кокс≥вний газ, що Ї висококалор≥йним паливом дл¤ металург≥йних агрегат≥в. ѕроте понад половину коксу дають коксокомб≥нати ƒонбасу, де зосереджено 13 з 18 коксох≥м≥чних комб≥нат≥в, оск≥льки розм≥щенн¤ коксох≥м≥чних комб≥нат≥в здеб≥льшого прив¤зане до кокс≥вного вуг≥лл¤.
‘люси ≥ вогнетривк≥ глини також Ї складовою частиною металург≥йного галузевого комплексу. ¬огнетривк≥ глини видобувають у Ќоворос≥йському ≥ ¬еселин≥вському родовищах (ƒонецька обл.), високо¤к≥сн≥ флюсов≥ вапн¤ки, формовочний п≥сок ≥ долон≥ти Ц у ƒонецьк≥й (ƒокучаЇвську, омсомольську, ѕервомайську), ƒн≥пропетровськ≥й област¤х ≥ автономн≥й республ≥ц≥ рим. ¬огнетривк≥ матер≥али Ї основою виробництва вогнетривноњ цегли, буд≥вництва домн. ‘люси використовуютьс¤ дл¤ виплавленн¤ металу ≥ вилученн¤ шк≥дливих сполук з зал≥зноњ руди. ўор≥чн≥ потреби чорноњ металург≥њ ”крањни у флюсах ≥ вогнетривких глинах становл¤ть к≥лька м≥льйон≥в тонн. ѕотужн≥ заводи вогнетривких глин розм≥щен≥ в ƒонбас≥ ≥ ѕридн≥провТњ.
”крањна маЇ величезн≥ запаси каол≥ну, найб≥льш≥ родовища ¤кого розв≥дан≥ у ƒн≥пропетровськ≥й (ѕрос¤н≥вське), ¬≥нницьк≥й (√луховецьке), ƒонецьк≥й (¬олодимирське) та „еркаськ≥й (Ќовосемизьке) област¤х.
Ќаочно побачити розм≥щенн¤ де¤ких вид≥в сировини дл¤ чорноњ металург≥њ можна з наступноњ карти:
ќ—Ќќ¬Ќ≤ ≈“јѕ» –ќ«¬»“ ”
„орна металург≥¤ в ”крањн≥ почала розвиватись досить давно. ѕерш≥ спроби започаткувати цю галузь були зроблен≥ ще за час≥в ињвськоњ –ус≥, але на б≥льш-менш сучасному р≥вн≥ вона почала розвиватись лише з к≥нц¤ XIX стор≥чч¤. « по¤вою перших зал≥зниць (1870 р.) починають в≥дкриватис¤ перш≥ родовища руд чорних метал≥в та вуг≥лл¤. «ал≥зниц≥ дали змогу переправл¤ти сировину до мор¤ на експорт та пов`¤зали родовища м≥ж собою та з ƒонбасом. ÷им самим вони дали могутн≥й поштовх дл¤ розвитку металург≥йноњ промисловост≥. р≥м того вони сам≥ були великим споживачем металу. « того часу ”крањна стала вуг≥льною ≥ металург≥йною базою вс≥Їњ рос≥йськоњ промисловост≥, а ƒонбас ≥ ривий –≥г з прилеглим до нього районом атеринослава Ц центром зосередженн¤ важкоњ промисловост≥ ”крањни. Ќа основ≥ виробництва власного металу в наш≥й крањн≥ починають розвиватись ≥ ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥ (виробництво с≥льськогосподарських знар¤дь ≥ машин, транспортне, легке машинобудуванн¤, пов`¤зане з виробництвом устаткуванн¤ ≥ ремонтними п≥дприЇмствами цукровоњ ≥ спиртовоњ промисловостей).
ѕерший металург≥йний завод на кокс≥ став до ладу 1872 р. в ёз≥вц≥ (зараз Ц ƒонецьк). ј вже на 1913 р. в ”крањн≥ д≥¤в 121 металург≥йний завод. Ќа основ≥ величезних запас≥в зал≥зноњ та марганцевоњ руд, а також кокс≥вного вуг≥лл¤ визначають два основн≥ металург≥йн≥ райони Ц ƒонбас ≥ ѕридн≥пров`¤.
« 1872 по 1913 рр. можна спостер≥гати значне п≥днесенн¤ чорноњ металург≥њ (в 1913 р. на ”крањн≥ нараховувалос¤ вже 21 металург≥йний завод). Ћише в пер≥од з 1910 по 1913 (роки реакц≥њ) спостер≥гавс¤ невеликий заст≥й в промисловост≥. јле ¤кщо в 1890 р. чавуну виплавл¤лос¤ 220 тис. т, то в 1913 р. Ц 3,1 млн. т., стал≥ в 1913 р. виробл¤лос¤ 70% в≥д загальнорос≥йського виробництва. ¬загал≥ за цей пер≥од видобуток вуг≥лл¤ зр≥с в 1,5 р., зал≥зноњ руди Ц в 2 р., виплавка чавуну, стал≥ Ц в 1,5 р. ”крањна давала 68% чавуну, 58% стал≥ ≥ 57% прокату загальнорос≥йського виробництва.
¬ пер≥од ѕершоњ св≥товоњ в≥йни виробництво металу значно скоротилос¤, п≥дприЇмства чорноњ металург≥њ ”крањни були майже повн≥стю зруйнован≥. Ћише з 1920р. кер≥вництво вз¤лос¤ за в≥дбудову промисловост≥ (в тому числ≥ ≥ чорноњ металург≥њ). ¬ 1920-му роц≥ був ухвалений план √ќ≈Ћ–ќ, за ¤ким передбачалос¤ поЇднати в одну мережу 24 електростанц≥њ металург≥йних завод≥в ≥ шахт. Ќа баз≥ енерг≥њ ƒн≥про√≈—у було створено потужний завод ¤к≥сних сталей. «д≥йснювалас¤ в≥дбудова великих завод≥в .
« 1920 по 1940 рр. металург≥¤ ”крањни стр≥мко йшла вгору, так ¤к компарт≥¤ та рад¤нський ур¤д надавали великого значенн¤ чорн≥й металург≥њ ”крањни. ѕер≥од плановоњ промисловост≥ ≥ п`¤тир≥чок так чи ≥накше зумовив значний розвиток металург≥њ, адже ”крањна була найб≥льшою металург≥йною базою –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. ѕор¤д з реконструкц≥Їю старих металург≥йних завод≥в були створен≥ нов≥ п≥дприЇмства: УјзовстальФ у ∆данов≥, У«апор≥жстальФ та Уƒн≥проспецстальФ у «апор≥жж≥, ривор≥зький металург≥йний завод, Ќ≥копольський та ’арцизький трубн≥ заводи, крупн≥ цехи на ≥нших металург≥йних заводах. „орна металург≥¤ збагатилас¤ такими галуз¤ми, ¤к електрометалург≥¤, виробництво феросплав≥в та ≥ншими, була вир≥шена проблема виробництва високо¤к≥сноњ стал≥. ¬ 1940 р. ми виплавл¤ли 9,2 млн.т чавуну, 8,6 млн. т стал≥ , ≥ це становило в≥дпов≥дно 60,3 % ≥ 47,1% в≥д загальносоюзного виробництва.
ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в≥дбувс¤ значний спад промисловост≥. јле п≥сл¤ њњ зак≥нченн¤ чорна металург≥¤ продовжила нарощувати темпи виробництва (цьому спри¤ло те, що п≥д час ¬еликоњ в≥тчизн¤ноњ в≥йни частина обладнанн¤ п≥дприЇмств чорноњ металург≥њ ”крањни була евакуйована у сх≥дн≥ райони крањни) ≥ зайн¤ла 3 м≥сце за обс¤гом виробництва промисловоњ продукц≥њ ≥ в≥д≥гравала значну роль у формуванн≥ експортного потенц≥алу ”крањни. ÷ей прир≥ст можна просл≥дкувати за таблицею:
–оки
“оварна зал≥зна руда, млн т
“оварна марган-цева ру-да, млн т
„авун, млн т
—таль, млн т
—тальн≥ труби
√отовий прокат чорних метал≥в, млн т
млн т
млн м
1940
20,2
0,9
9,6
8,9
0,6
69,0
5,6
1950
21,0
0,9
9,2
8,4
0,9
103,2
5,8
1955
39,9
1,6
16,6
16,9
1,5
172,0
11,6
1960
59,1
2,7
24,2
26,2
2,2
277,0
18,0
1965
83,9
4,7
32,6
37,0
2,9
300,0
26,0
1970
111,0
5,2
41,4
46,6
4,5
452,0
32,7
1975
123,0
6,5
46,4
53,1
5,9
554,0
37,7
1980
125,0
6,9
46,5
53,7
6,3
586,0
36,0
1985
120,0
7,1
47,1
55,0
6,7
615,0
37,7
јле п≥сл¤ здобутт¤ незалежност≥ виробництво продукц≥њ чорноњ металург≥њ значно скоротилос¤:
–оки
“оварна зал≥зна руда, млн т
“оварна марган-цева ру-да, млн т
„авун, млн т
—таль, млн т
—тальн≥ труби
√отовий прокат чорних метал≥в, млн т
млн т
млн м
1990
105,0
7,1
44,9
52,6
6,5
599,0
38,6
1995
50,7
3,2
18,0
22,3
1,6
191,0
16,6
1996
47,5
3,1
17,8
22,3
2,0
240,0
17,0
1997
53,4
3,0
20,6
25,6
1,8
215,0
19,5
1998
51,1
2,2
20,9
24,4
1,5
208,0
17,8
ќтже, проанал≥зувавши вс≥ вищезгадан≥ факти, можна вид≥лити так≥ основн≥ етапи розвитку даноњ галуз≥ :
1870-1913 рр. Ц початкове зародженн¤ ≥ розвиток чорноњ металург≥њ;
1914-1918 рр. Ц воЇнн≥ роки , заст≥й промисловост≥;
1918-1940 рр. Ц в≥дбудова та значний розвиток металург≥њ, пов`¤заний з пер≥одом ≥ндустр≥ал≥зац≥њ;
1940-1945 рр. Ц воЇнний заст≥й;
1945-1990 рр. Ц пост≥йне зростанн¤ в галуз≥ чорноњ металург≥њ;
1990-1999 рр. Ц нестаб≥льне становище, пов`¤зане з переходом до ринковоњ економ≥ки .
≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ”ћќ¬» –ќ«¬»“ ” “ј –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя
ќсновними економ≥чними умовами розвитку та розм≥щенн¤ чорноњ металург≥њ Ї:
потреби крањни в метал≥, на¤вн≥сть його споживача;
на¤вн≥сть квал≥ф≥кованих кадр≥в;
на¤вн≥сть транспортних шл¤х≥в;
науково-техн≥чний прогрес.
¬ наш≥й крањн≥ чорна металург≥¤ маЇ надзвичайно спри¤тлив≥ економ≥чн≥ передумови дл¤ свого розвитку.
ѕо-перше, в ”крањн≥ досить добре розвинут≥ металом≥стк≥ галуз≥ ≥ зокрема машинобудуванн¤ ≥ металообробка, ¤к≥ дають 15,5% загального обс¤гу промислового виробництва ”крањни. ÷≥ галуз≥ потребують велику к≥льк≥сть металу, тобто Ї споживачами продукц≥њ галуз≥, ≥ таким чином стимулюють розвиток чорноњ металург≥њ.
ѕо-друге, ”крањна маЇ достатню к≥льк≥сть трудових ресурс≥в та квал≥ф≥кованих кадр≥в, з ¤ких 429 тис. зайн¤то на п≥дприЇмствах даноњ галуз≥ промисловост≥.
¬ ”крањн≥ добре розвинута транспортна мережа, ¤ка даЇ змогу забезпечити п≥дприЇмства сировиною та транспортувати готову продукц≥ю до споживача. ƒобре розвинута густа мережа шл¤х≥в з твердим покритт¤м та мережа зал≥зниць, ¤к≥ Ї особливо густою у промисловому ѕридн≥провТњ та ƒонбас≥. ¬изначним фактом Ї те, що питома вага зал≥зничних кол≥й п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й в ѕридн≥провТњ та ƒонбас≥ значно б≥льше, н≥ж кол≥й загального користуванн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що тут значн≥ обс¤ги обробки вантаж≥в на металург≥йних п≥дприЇмствах. ”н≥кальним дл¤ ”крањни ¤вищем Ї зал≥зниц¤ ƒонбас- ривий –≥г, ¤ка Ї трьохкол≥йною. ¬ одному напр¤мку везетьс¤ кокс≥вне вуг≥лл¤, в зворотному Ц зал≥зорудний концентрат.
Ќауково-техн≥чний прогрес також значно впливаЇ на розвиток чорноњ металург≥њ. «а допомогою нових техн≥чних дос¤гнень можна п≥двищити ¤к≥сть вироблюваноњ продукц≥њ та продуктивн≥сть прац≥. Ќауково-техн≥чний прогрес дозвол¤Ї також зб≥льшити виробництво проф≥л≥в ( у св≥т≥ њх виробл¤Їтьс¤ б≥льше 3000, а в ”крањн≥ Ц лише б≥л¤ 200-250). “ак, наприклад, завд¤ки застосуванню м≥нерального палива зам≥сть деревного вуг≥лл¤, ƒонбас з його камТ¤ним вуг≥лл¤м став основним металург≥йним районом –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ в к≥нц≥ XIX стол≥тт¤. «араз, п≥сл¤ впровадженн¤ в чорн≥й металург≥њ нов≥тн≥х технолог≥й найб≥льш виг≥дно розм≥щувати п≥дприЇмства в районах з достатньою к≥льк≥стю палива ≥ руди.
—”„ј—Ќ»… —“јЌ –ќ«¬»“ ” “ј ’ј–ј “≈– –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя „ќ–Ќќѓ
ћ≈“јЋ”–√≤ѓ ” –јѓЌ»
як вже було зазначено чорна металург≥¤ включаЇ р¤д виробництв, най важлив≥шими серед ¤ких Ї видобуток (п≥дзем ний ≥ в≥дкритий) та збагаченн¤ рудноњ та нерудноњ сировини, виробництво чорних метал≥в, труб, електросплав≥в, коксох≥м≥чне ≥ вогнетривке вироб ництво, вторинна обробка чорних метал≥в, вироб ництво металевих вироб≥в. ¬се це, звичайно, зд≥йснюЇтьс¤ на певних п≥дприЇмствах. ≤ найпоширен≥шою формою орган≥зац≥њ виробництва чорноњ металург≥њ Ї комб≥нати. Ѕезпосередньо ”крањна маЇ 13 металург≥йних комб≥нат≥в (за р≥внем концентрац≥њ виробництва чорних метал≥в ”крањна пос≥даЇ одне з перших м≥сць у св≥т≥: 98% чавуну ≥ 97% стал≥ виробл¤Їтьс¤ на п≥дприЇмствах з щор≥чним виплавленн¤м понад 1 млн т). ¬с≥ вони в≥днос¤тьс¤ до числа найб≥льш крупних промислових п≥дприЇмств, а за характером внутр≥шн≥х технолог≥чних зв¤зк≥в сучасн≥ металург≥йн≥ комб≥нати в≥днос¤ть до п≥дприЇмств металург≥йно-енерго-х≥м≥чного проф≥лю.
” чорн≥й металург≥њ, кр≥м п≥дприЇмств повного циклу, Ї й так≥, що спец≥ал≥зуютьс¤ на виплавленн≥ чавуну й стал≥ або т≥льки стал≥ й прокату. ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ не мають чавунного виробництва, належать до переробноњ металург≥њ. ќсобливе м≥сце займають п≥дприЇмства, що виробл¤ють феросплави. ќкремо вид≥л¤Їтьс¤ Умала металург≥¤Ф, ¤ка орган≥зована на великих машинобуд≥вних п≥дприЇмствах ≥ спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виплавленн≥ стал≥ й прокату.
ћеталург≥йн≥ п≥дприЇмства ”крањни мають своњ певн≥ принципи розм≥щенн¤. ѕершим з них Ї ор≥Їнтац≥¤ на на¤вн≥сть власного кокс≥вного вуг≥лл¤ ≥ дов≥зну сировину. «г≥дно з цим принципом металург≥йн≥ п≥дприЇмства розм≥щен≥ в ƒонбас≥ (ƒонецьк, ћак≥Ївка, ост¤нтин≥вка, раматорськ в ƒонецьк≥й област≥ ≥ —таханов, јлчевськ в Ћуганськ≥й област≥).
ѕо-друге, металург≥йн≥ п≥дприЇмства розм≥щуютьс¤ з ор≥Їнтац≥Їю на сировину ≥ дов≥зне вуг≥лл¤. ÷е комб≥нати ривого –огу, де знаходитьс¤ найб≥льший в ”крањн≥ металург≥йний комб≥нат ривор≥жсталь потужн≥стю 6,7 млн т.
« ор≥Їнтац≥Їю на на¤вн≥сть пр≥сноњ води ≥ споживача металу ≥ розм≥щенн¤ м≥ж сировиною та паливом д≥ють комб≥нати «апор≥жж¤, ƒн≥пропетровська ≥ ƒн≥продзержинська. “аке розм≥щенн¤ зумовлюЇ кращу територ≥альну орган≥зац≥ю виробництва чорних метал≥в. “ут же в ѕридн≥провТњ в Ќ≥копол≥ та Ќовомосковську Ї п≥дприЇмства чорноњ металург≥њ, ¤к≥ переплавл¤ють металобрухт ≥ металеву стружку, а з отриманого металу виробл¤ють труби (трубопрокатне виробництво). ” запор≥жж≥ Ї завод спецсталей, де ¤к≥сну сталь виробл¤ють за допомогою електроенерг≥њ. “ут же, в «апор≥жж≥, Ї завод феросплав≥в. ‘еросплави також виробл¤ютьс¤ в ƒонбас≥ (—таханов).
ƒуже поширеною у розм≥щенн≥ чорноњ металург≥њ розвинутих крањн св≥ту Ї ор≥Їнтац≥¤ на морськ≥ порти. ¬ ”крањн≥ таким чином розм≥щен≥ комб≥нати ћар≥упол¤ (јзовсталь та металург≥йний комб≥нат ≥м. ≤лл≥ча), ¤к≥ отримують зал≥зну руду з ерч≥ ≥ ривого –ога, а кокс≥вне вуг≥лл¤ з ƒонбасу.
¬с≥ вищезазначен≥ чинники та принципи розм≥щенн¤ характерн≥ в основному дл¤ п≥дприЇмств повного циклу. јле металург≥¤ повного циклу, переробна металург≥¤ ≥ Умала металург≥¤Ф у розм≥щенн≥ значно в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою. “ак, у переробн≥й металург≥њ використовують в основному ресурси металевого брухту. Ќаприклад, виробництво стал≥ перевищуЇ виробництво чавуну. ќр≥Їнтуючись на джерела вторинноњ сировини, переробна металург≥¤ т¤ж≥Ї до м≥сць споживанн¤ готовоњ продукц≥њ. Ућала металург≥¤Ф ор≥ЇнтуЇтьс¤ на вин¤тково велик≥ машинобуд≥вн≥ центри. —пециф≥чн≥ риси розм≥щенн¤ маЇ виробництво феросплав≥в та електрометал≥в, ¤к≥ виплавл¤ють ¤к у доменних печах, так ≥ електротерм≥чним способом в≥дпов≥дно на металург≥йних комб≥натах повного циклу або на переробних заводах. ‘еросплави електротерм≥чним способом виплавл¤ють на спец≥ал≥зованих заводах. ƒешева енерг≥¤ ≥ на¤вн≥сть метал≥в Ї основним фактором розм≥щенн¤ таких завод≥в. ¬иробництво електросталей Ї досить енергом≥стким ≥ використовуЇ металобрухт, тому воно зор≥Їнтовано на райони з достатньою к≥льк≥стю дешевоњ електроенерг≥њ ≥ металевого брухту.
“аким чином зараз в ”крањн≥ сформувалис¤ 3 основних металург≥йних райони: ѕридн≥провТ¤, ƒонецьк ≥ ѕриазовТ¤.
” ѕридн≥провському район≥ чорна металург≥¤ стала проф≥льною комплексоутворюючою галуззю, на основ≥ ¤коњ сформувалис¤ велик≥ промислов≥ центри ≥ вузли з металург≥йними п≥дприЇмствами, ¤к≥ виробл¤ють близько 50% виробництва чорних метал≥в ≥ мають виразну спец≥ал≥зац≥ю ≥ ст≥йк≥ зв¤зки м≥ж собою та споживачами металу. “ут розташовано 14 металург≥йних завод≥в з 32 в ”крањн≥:
до ƒн≥провського металург≥йного вузла належать металург≥йн≥ заводи ƒн≥пропетровська (чотири), ƒн≥продзержинська ≥ Ќовомосковська, ¤к≥ виробл¤ють чавун, сталь, прокат, колеса дл¤ зал≥зничного транспорту, бл¤ху, мостов≥ конструкц≥њ, сплави, а також ≥ншу продукц≥ю;
до «апор≥зького металург≥йного вузла належать металург≥йний заводи повного циклу У«апор≥жстальФ, електросталеплавильний завод Уƒн≥простальФ ≥ феросплавний завод. У«апор≥жстальФ випускаЇ чушковий чавун, тонко гар¤че- ≥ холоднокатану листову сталь, стальн≥ в≥дливки, трансформаторну сталь, б≥лу бл¤ху, холоднокатаний сталевий лист дл¤ автомоб≥льноњ промисловост≥ тощо. Уƒн≥простальФ випускаЇ стал≥ дл¤ машинобуд≥вноњ промисловост≥;
до ривор≥зького металург≥йного вузла належать найб≥льш≥ в ”крањн≥ карТЇри, шахти, п¤ть г≥рничозбагачувальних комб≥нат≥в, металург≥йний завод, трубопрокатний ≥ феросплавний заводи Ќ≥копол¤ та його марганцева промислов≥сть;
до ременчуцького вузла чорноњ металург≥њ, що формуЇтьс¤, належить ƒн≥провський г≥рничозбагачувальний комб≥нат, ¤кий працюЇ дл¤ потреб металург≥њ ѕридн≥провТ¤ ≥ ƒонбасу.
ƒо ƒонецького металург≥йного району належать 13 металург≥йних завод≥в, потужних коксох≥м≥чних п≥дприЇмств, ¤к≥ виробл¤ють понад 50% коксу ”крањни. ѕо два металург≥йних заводи розм≥щен≥ в ƒонецьку, ћак≥њвц≥, јлчевську, ’арцизьку; по одному Ц в ™нак≥Ївому, раматорську, ост¤нтин≥вц≥, Ћуганську та јлмазному. ¬они виробл¤ють майже 50% чавуну ≥ майже 33% продукц≥њ металевоњ промисловост≥ ”крањни. ” ƒонецькому металург≥йному район≥ сформувалис¤ 3 металург≥йних вузли: ƒонецько-ћак≥њвський, ™нак≥Ївський та јлчевсько-јлмазн¤нський:
ƒонецько-ћак≥њвський вузол маЇ 4 металург≥йн≥ заводи, р¤д коксох≥м≥чних та ≥нших п≥дприЇмств. ” ћак≥њвц≥ ≥ ƒонецьку створене трубопрокатне виробництво, коксох≥м≥¤, налагоджено виробництво вогнетрив≥в;
™нак≥Ївський вузол маЇ металург≥йний завод, ¤кий неодноразово реконструювавс¤;
ƒо јлчевсько-јлмазн¤нського вузла (Ћуганська обл) належать два металург≥йних заводи Ц јлчевський ≥ јлмазн¤нський, та феросплавний завод у м≥ст≥ —таханов≥. јлчевський завод п≥сл¤ реконструкц≥њ став одним з найб≥льших в ”крањн≥.
” ƒонецьк≥й област≥ вид≥л¤ють також ’арцизький, раматорський, ост¤нтин≥вський металург≥йн≥ заводи.
ƒо складу ѕриазовського району чорноњ металург≥њ належать заводи ћар≥упол¤, а також зал≥зорудн≥ родовища ерченського басейну та металург≥йн≥ заводи у ерч≥, ¤к≥ випускають чавун, сталь ≥ прокат ≥ працюють на офлюсованому агломерат≥ з керченських руд та частково на рудах ривор≥жж¤. „орна металург≥¤ ѕриазовТ¤ забезпечуЇ металом м≥сцев≥ машинобуд≥вн≥ п≥дприЇмства ≥ т≥сно пов¤зана з коксох≥м≥Їю, виробництвом добрив ≥ буд≥вельних матер≥ал≥в.
ѕобачити розм≥щенн¤ чорноњ металург≥њ ”крањни наочно можна з наступноњ карти:
ћеталург≥йний комплекс ¤вл¤Ї собою базову галузь економ≥ки ”крањни, ¤ка об'ЇднуЇ б≥льш н≥ж 300 п≥дприЇмств, у тому числ≥: 14 металург≥йних комб≥нат≥в та завод≥в, 7 трубних, 10 метизних, 16 коксох≥м≥чних, 17 завод≥в з виробництва вогнетри в≥в, 26 г≥рничорудних п≥дприЇмств, 3 феросплав них заводи, 20 завод≥в кольоровоњ металург≥њ, 35 п≥дприЇмств вторинноњ чорноњ ≥ кольоровоњ мета лург≥њ. ¬ галуз≥ станом на 01.01.98 р. працюЇ близько 500 тис. роб≥тник≥в. ѕитома вага металург≥йного комплексу в за гальному обс¤з≥ виробництва промисловоњ проду кц≥њ в ”крањн≥ пост≥йно зростаЇ ≥ в 1996 р. вона складала 25,7% проти 22,8% у 1994 ≥ 20% у 1992 р. ” 1998 р. цей показник становив 27,2%, при цьому галуз≥ металург≥йного комплексу забезпечили майже 40% валютних над ходжень до бюджету крањни. ѕитома вага украњнськоњ металург≥њ в обТЇм≥ металург≥йного виробництва крањн —Ќƒ складаЇ: зал≥зна руда Ц 56%, кокс Ц 45%, чавун Ц 43%, сталь ≥ прокат Ц 35%.
ћеталург≥йний комплекс не завжди був л≥дером в економ≥ц≥ ”крањни. ўе у 1990 р., на початку переходу до ринковоњ економ≥ки, обс¤ги виробництва товарноњ продукц≥њ машинобудуванн¤ б≥льш ¤к у 2,5 рази перевищували обс¤ги товарноњ продукц≥њ галузей металург≥йного комплексу. ѕерерозпод≥л м≥сць в економ≥ц≥ в≥ддзеркалюЇ нер≥вном≥рн≥сть спаду виробництва р≥зних галузей. —пад виробництва у металоспоживаючих галуз¤х у пер≥од 1990-1995 рр. спричинив звуженн¤ внутр≥ шнього ринку споживанн¤ металопродукц≥њ в≥дпо в≥дно з 13 млн. т на р≥к до 5,1 млн. т на р≥к. ¬нут р≥шн≥й ринок металопродукц≥њ в ”крањн≥ у 1997 р., ¤к ≥ в попередн≥ роки, продовжуЇ звужуватись ≥ становив 4,8 млн. т, оск≥льки спад виробництва металоспоживаючих галузей не припинено.
ѕроте, в металург≥йному комплекс≥ динам≥ка зм≥н темп≥в зменшенн¤ виробництва п≥дприЇмств з 1992 р. по 1997 р. св≥дчить, що робота галуз≥ стаб≥л≥зувалась. якщо у 1994 р. зменшенн¤ обс¤г≥в виробництва до попереднього року складало 28,3%, в 1995 р. Ц 6,7%, то в 1997 р. воно не перевищувало 0,1%.
” 1998 р. ч≥тко визначилась тенденц≥¤ росту виробничих показник≥в у основних галуз¤х металург≥йного комплексу. “ак, у 1998 р. виробництво зал≥зноњ товарноњ руди склало 51,1 млн т або 100,8% до 1995р., п≥дготовленоњ зал≥зорудноњ сировини Ц 44,5 млн т або 115%, коксу валового Ц 16,4 млн т або 103,7%, чавуну Ц 20,9 млн т або 116%, стал≥ Ц 24,4 млн т або 109,4%, готового прокату Ц 17,8 млн т або 107,2%, труб сталевих Ц 1,5 млн т або 93,8%, металевих вироб≥в Ц 360 тис т або 98,4%, вогнетрив≥в 830 тис т або 104%. –езультати роботи металург≥йного комплексу у I квартал≥ 1998 р. також св≥дчать про нарощуванн¤ виробництва основних вид≥в металопродукц≥њ.
¬ 1998р. у пор≥вн¤нн≥ з 1996р. дещо п≥двищивс¤ р≥вень використанн¤ виробничих потужностей, але все ж таки в≥н залишаЇтьс¤ недостатн≥м, бо недовикористанн¤ потужностей суттЇво пог≥пшуЇ виробнич≥ та ф≥нансово-економ≥чн≥ показники роботи п≥дприЇмств ≥ галуз≥ в ц≥лому. Ќа сьогодн≥ з 50 д≥ючих доменних печей в робот≥ знаход¤тьс¤ лише 34, з 54 мартен≥вських печей - Ц1, з 66 прокатних стан≥в Ц 44. ќкр≥м того, ≥ працююч≥ агрегати завантажен≥ не на повну потужн≥сть. ¬ 1998р. використанн¤ потужностей склало: по доменних печах 60%, сталеплавильних агрегатах Ц 62%, прокатних станах Ц57%, трубних цехах Ц 32,7%, коксових цехах Ц 70%, вогнетривк≥й п≥дгалуз≥ Ц 30,5%. —таЇ питанн¤ про остаточний вив≥д цих потужностей з виробничого процесу. «а попередн≥ми розрахунками у 1998р. обс¤г товарноњ продукц≥њ у д≥ючих ц≥нах складав 17,560 млн. грн (у пор≥вн¤них ц≥нах 21,302 млн грн) або 103,66% обс¤г≥в попереднього року, але рентабельн≥сть виготовленоњ продукц≥њ в ц≥лому по комплексу склала лише 1,37% проти 3,7% у 1997р.
—еред металург≥йних п≥дприЇмств найкраще працюють меткомб≥нати "јзовсталь" (рентабель н≥сть 8,07%), ≥м. ≤лл≥ча (5,38%), "«апор≥жсталь" (12,96%), " ривор≥жсталь", "ƒн≥проспецсталь", ƒонецький метзавод, задов≥льно працюють б≥ль ш≥сть п≥дприЇмств трубноњ, вогнетривкоњ та феро сплавноњ п≥дгалузей. ¬ останн≥й час спостер≥гаю тьс¤ позитивн≥ зрушенн¤ в рентабельност≥ јлчевського меткомб≥нату.
јнал≥з структури соб≥вартост≥ виробництва продукц≥њ св≥дчить про те, що соб≥варт≥сть форму Їтьс¤, головним чином, на баз≥ ц≥н на сировинн≥ матер≥али, обладнанн¤ та енергетичн≥ витрати. ћаЇ м≥сце зб≥льшенн¤ соб≥вартост≥ металург≥йноњ продукц≥њ через значн≥ витрати на утриманн¤ соц≥ альноњ сфери, нарахуванн¤ амортизац≥њ на непра цююч≥ основн≥ фонди.
ƒл¤ нормальноњ роботи металург≥йноњ галуз≥ велике значенн¤ маЇ платоспроможн≥сть в≥тчизн¤ ного споживача металург≥йноњ продукц≥њ - п≥дпри Їмств машинобудуванн¤, буд≥вельноњ ≥ндустр≥њ, агропромислового комплексу. јле загальноплат≥жна криза в народному господарств≥ негативно впливаЇ на зростанн¤ обс¤г≥в виробництва, по кращенн¤ ф≥нансового стану металург≥йних п≥д приЇмств. ¬≥дсутн≥сть об≥гових кошт≥в та "живих" грошей на п≥дприЇмствах галуз≥ призвела до зро станн¤ таких форм розрахунк≥в ¤к бартер, робота за давальницькою схемою, ¤к≥ часом Ї збиткови ми дл¤ п≥дприЇмств-виробник≥в. Ќа сьогодн≥ част ка внутр≥шн≥х бартерних операц≥й по г≥рничо-збагачувальних комб≥натах складаЇ в середньому 72%, по металург≥йних п≥дприЇмствах - 42%, вог нетривк≥й п≥дгалуз≥ - 78%. Ќайб≥льша питома вага виробництва з давальницькоњ сировини в≥дзначаЇ тьс¤ в коксох≥м≥чн≥й п≥дгалуз≥, ¤ка склала 99%.
ќснову експорту п≥дприЇмств металург≥йного комплексу складаЇ прокат чорних метал≥в. …ого частка в загальн≥й вартост≥ експорту пост≥йно п≥двищуЇтьс¤ з 59% у 1993 р. до 73%, в 1998 р. Ќайб≥льше зростанн¤ мало м≥сце у 1997 р. –азом з тим, за цей пер≥од (1993-1998 рр.) у 6 раз≥в скоротивс¤ експорт чавуну переробного. ÷е пози тивн≥ зрушенн¤, оск≥льки вони св≥дчать про змен шенн¤ частки експорту сировинноњ продукц≥њ та п≥двищенн¤ частки продукц≥њ високого ступеню готовност≥. ѕогано, що продовжуЇтьс¤ експорт квадратноњ заготовки, тим самим пог≥ршуючи умо ви на ринку готового прокату. ќбс¤ги експорту труб в останн≥ роки стаб≥л≥зувались на р≥вн≥ 870 тис. т, але спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ зменшенн¤ ц≥н на них - з 400$ —Ўј у 1993 р. до 340$ —Ўј у 1998 р. Ќа прот¤з≥ останн≥х п'¤ти рок≥в спостер≥га Їтьс¤ слабка тенденц≥¤ до зменшенн¤ експорту феросплав≥в та п≥двищенн¤ експорту зал≥зорудноњ сировини при майже стаб≥льних ц≥нах на них. ¬загал≥ б≥льш≥сть вид≥в експортноњ продукц≥њ украњнських п≥дприЇмств реал≥зуЇтьс¤ по ц≥нах дещо нижчих (на 10-20%) за св≥тов≥. ѕричин тут дек≥лька, але основними Ї нижча за св≥тову ¤к≥сть продукц≥њ, незадов≥льна упаковка, залученн¤ до реал≥зац≥њ продукц≥њ зана дто великоњ к≥лькост≥ грейдер≥в, використанн¤ давальницьких схем та значних обс¤г≥в бартерних операц≥й при внутр≥шн≥х розрахунках.
“епер≥шн≥й стан металург≥йного комплексу ”крањни характеризуЇть с¤ технолог≥чним в≥дставанн¤м у пор≥вн¤нн≥ з роз винутими крањнами ™вропи та св≥ту. —труктура металопродукц≥њ недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жест≥, прокату з покритт¤м, гнутих проф≥л≥в. „орна металург≥¤ ”крањни в≥дстаЇ в≥д св≥тового р≥вн¤ з багатьох причин, найважлив≥шою серед ¤ких було р≥шенн¤ центральних орган≥в –ад¤нського —оюзу двадц¤тир≥чноњ давност≥, за ¤кими були переадресован≥ ≥нвестиц≥њ на розвиток лише сх≥дних ≥ центральних п≥дприЇмств –ос≥њ, що призвело до техн≥чного та соц≥ального в≥дставанн¤ металург≥њ ƒонбасу, ѕридн≥провТ¤ та ѕриазовТ¤, тому галузь потребуЇ про веденн¤ модерн≥зац≥њ та техн≥чноњ перебудови ви робництва, пол≥пшенн¤ структури металопродукц≥њ. «нос основних виробничих фонд≥в складаЇ по металург≥йним п≥дприЇмствам 56,4%, коксох≥м≥ч ним - 57,6%, г≥рничорудним - 58,2%, трубним -57,2%. Ќа обладнанн≥ з терм≥ном служби вище нормативного виробл¤Їтьс¤ 50% ус≥Їњ металопро дукц≥њ. –≥зко зросли питом≥ витрати енергоресур с≥в на виробництво металопродукц≥њ. –≥вень енер гетичних витрат на виробництво к≥нцевоњ продукц≥њ на п≥дприЇмствах г≥рничо-металург≥йного комплексу у 1,5-1,8 рази вищ≥й за в≥дпов≥дний св≥товий показник. “ому одним ≥з го ловних завдань Ї енергозбереженн¤.
Ѕеручи до уваги експортну спр¤мован≥сть металург≥йного комплексу (у 1998р. з 19,5 млн. т прокату експорт склав 14,2 млн. т) та вагомий внесок галуз≥ до валютних надходжень в ”крањну (майже 40%), передбачаЇтьс¤ зд≥йсненн¤ першочергових заход≥в з техн≥чного переозброЇнн¤ та структурноњ пере будови галуз≥. ÷е знайшло в≥дображенн¤ в розро блен≥й програм≥ розвитку металург≥йного комплексу ”крањни.
ѕриоритетними напр¤мками програми розви тку металург≥йного комплексу визначено:
припиненн¤ подальшого пад≥нн¤ виробництва та впровадженн¤ техн≥ко-економ≥чних та орган≥зац≥йних заход≥в, ¤к≥ дозвол¤ть стаб≥л≥зувати опта ц≥ю в галуз≥ ≥ спри¤ти п≥двищенню показник≥в ви робництва;
реструктуризац≥¤ галуз≥ з метою приведенн¤ потужностей п≥дгалузей, п≥дприЇмств та агрегат≥в у в≥дпов≥дн≥сть з кон'юнктурою внутр≥шнього та зовн≥шнього ринк≥в;
вилученн¤ з експлуатац≥њ морально та ф≥зично застар≥лих агрегат≥в, нерентабельних виробництв;
орган≥зац≥¤ виробництва на д≥ючих п≥дприЇмствах високо л≥кв≥дноњ ≥мпортозам≥нюючоњ продукц≥њ;
завершенн¤ буд≥вництва та реконструкц≥њ незак≥нчених об'Їкт≥в металург≥йного комплексу;
прискоренн¤ вводу до експлуатац≥њ та дос¤гненн¤ проектних показник≥в нових потужностей, ¤к≥ п≥двищують експортний потенц≥ал галуз≥ та призначен≥ дл¤ виробництва високо л≥кв≥дноњ та ≥мпортозам≥нюючоњ продукц≥њ;
п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ продук ц≥њ шл¤хом зменшенн¤ енерго- та матер≥алоЇмнос т≥ продукц≥њ, трудових витрат та удосконаленн¤ ≥нфраструктури, впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу;
розвиток киснево-конвертерного та електро сталеплавильного виробництва з розши-ренн¤м обс¤г≥в безперервного розливу стал≥.
ѕрограма розвитку металург≥йного комплексу вже практично вико нуЇтьс¤. «а останн≥ 3 роки за рахунок ус≥х джерел ф≥нансуванн¤ витрачено на буд≥вництво нових та реконструкц≥ю ≥снуючих об'Їкт≥в виробничого призначенн¤ близько 2,5 млрд. грн. ÷е дозволило ввести в д≥ю 15 великих об'Їкт≥в металург≥йного комплексу, найб≥льш важливими з ¤ких Ї:
комплекс з виробництва 3450 тис. т сироњ за л≥зноњ руди, на зам≥ну вибулоњ по концерну "”кррудпром";
дротов≥ стани "250-1", "250-6" на меткомб≥нат≥ " ривор≥жсталь";
реконструкц≥¤ блюм≥нга "950" на блюм≥нг " 1050" на завод≥ "ƒн≥проспецсталь";
обладнанн¤ дл¤ позап≥чноњ обробки стал≥ на заводах "ƒн≥проспецсталь" та Ќижньодн≥провсь кому трубопрокатному ≥ т.≥н.
ќц≥нюючи стан справ в металург≥й ному комплекс≥, сл≥д в≥дзначити, що цього ¤вно недостатньо. √алузь потребуЇ б≥льш динам≥чних зм≥н в техн≥ц≥, в технолог≥њ та взагал≥ Ц структурноњ перебудови.
—в≥товий досв≥д св≥дчить, що неможливо дос¤ гти усп≥ху в структурн≥й перебудов≥ економ≥ки, не залучаючи власн≥ та ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, без акти вного використанн¤ кредитних ресурс≥в. «г≥дно з пропозиц≥Їю п≥дприЇмств можливий потр≥бний обс¤г ≥нвестиц≥й у розвиток металург≥й ного комплексу на терм≥н до 2000 р. складаЇ в металург≥йн≥й галуз≥ 3,1 млрд. $ —Ўј, зал≥зорудн≥й п≥дгалуз≥ - 2,5 млрд. $ —Ўј. «агаль ний обс¤г можливих ≥нвестиц≥й в металург≥й ний комплекс до 2010 р. складаЇ 13 млрд. $ —Ўј.
ƒжерелом ≥нвестуванн¤ перш за все може бу ти св≥й потенц≥йний нац≥ональний ≥нвестор. —ього дн≥ в≥н про¤вл¤Ї ≥н≥ц≥ативу ≥ Ї приклади ≥нвесту ванн¤ металург≥йноњ галуз≥. ÷е пов'¤зано, в першу чергу, з покращенн¤м ≥нвестиц≥йного кл≥ мату в ”крањн≥.
”р¤д ”крањни докладаЇ значних зусиль, щоб законодавче забезпечити стаб≥льн≥ умови д≥¤льно ст≥ ¤к украњнських, так ≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в. ѕрийн¤тт¤ закону ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" забезпечило в≥льне входженн¤ ≥ноземного ≥нвестора в економ≥ку ”крањни, ≥нозе мна ≥нвестиц≥¤ при перетин≥ кордону ”крањни зв≥ льн¤Їтьс¤ в≥д сплати мита, ≥ноземному ≥нвестору надаютьс¤ визначен≥ м≥жнародним правом держа вн≥ гарант≥њ захисту ≥нвестиц≥њ в≥д будь-¤ких при мусових вилучень, втручанн¤ посадових ос≥б дер жавних орган≥в, гарантуЇтьс¤ в≥льне використанн¤ прибутк≥в, доход≥в та ≥нших кошт≥в, отриманих у зв'¤зку з≥ зд≥йсненн¤м ≥нвестиц≥њ. Ќапр¤мки ≥нвес туванн¤ практично не мають обмежень.
ќкремим суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льнос т≥, ¤к≥ реал≥зують ≥нвестиц≥йн≥ проекти з залучен н¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й, що зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з державними програмами розвитку приоритетних галузей економ≥ки, соц≥альноњ сфери ≥ територ≥њ, може встановлюватис¤ п≥льговий режим ≥нвести ц≥йноњ та ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥. як бачи мо, Ї передумови дл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвес тиц≥й в промислов≥сть ”крањни.
Ќайб≥льш важлив≥ завданн¤ щодо розвитку галуз≥ у пер≥од до 2000 р. передбачен≥ програмою д≥¤льност≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«г≥дно з цим прир≥ст потужностей безперерв ного розливу стал≥ плануЇтьс¤ зд≥йснити шл¤хом:
завершенн¤ буд≥вництва на ƒн≥провському меткомб≥нат≥ ≥м. ƒзержинського одн≥Їњ машини безперервного литт¤ заготовок потужн≥стю 850 тис. т на р≥к;
завершенн¤ буд≥вництва на ћар≥упольському меткомб≥нат≥ ≥м. ≤лл≥ча одн≥Їњ машини безперерв ного литт¤ заготовок потужн≥стю 750 тис. т на р≥к;
буд≥вництво двох машин безперервного литт¤ заготовок на меткомб≥нат≥ " ривор≥жсталь" за гальною потужн≥стю 1,5 млн. т на р≥к.
—творенн¤ потужностей дл¤ виробництва ви соком≥цних нар≥зних труб нафтового сортаменту плануЇтьс¤ зд≥йснити на ¬ј“ "Ќижньодн≥провський трубопрокатний завод".
«б≥льшенн¤ виробництва ¤к≥сних сталей плануЇтьс¤ зд≥йснити шл¤хом рекон струкц≥њ електросталеплавильного виробництва на завод≥ "ƒн≥проспецсталь" та ƒонецькому метзавод≥.
“аким чином, на даному етап≥ без наданн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й нам важко буде вир≥шити проблему структурноњ перебудови галуз≥. ¬елику роль у реструктуризац≥њ галуз≥ зараз повинн≥ в≥д≥ грати науково-досл≥дн≥ та проектн≥ орган≥зац≥њ.
ѕ–ќЅЋ≈ћ» „ќ–Ќќѓ ћ≈“јЋ”–√≤ѓ ” –јѓЌ»
Ќижче коротко розгл¤немо основн≥ проблеми, що сто¤ть перед украњнськими металург≥йними п≥дприЇмствами ≥ вимагають першочергового розв'¤занн¤.
ѕо-перше, п≥дприЇмства чорноњ металург≥њ оснащен≥ старим, майже зношеним, допотопним обладнанн¤м, металург≥йн≥ заводи експлуатуютьс¤ понад нормативн≥ терм≥ни, ≥снуЇ значна технолог≥чна в≥дстал≥сть у пор≥вн¤нн≥ з розвиненими крањнами. ÷¤ проблема вимагаЇ впровадженн¤ найнов≥ших дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу у виробництв≥ чорних метал≥в, пошуку нових ориг≥нальних шл¤х≥в та способ≥в њх виплавки .
ѕо-друге, чорна металург≥¤ ”крањни надм≥рно енергозатратна. ўоб подолати цю проблему необх≥дно реал≥зувати в чорн≥й металург≥њ програми по значному скороченню затрат ус≥х вид≥в енергетичних ресурс≥в Ч починаючи з видобуванн¤ ≥ зак≥нчуючи виробництвом готовоњ продукц≥њ.
Ќизький вм≥ст металу у сировин≥ вимагаЇ збагаченн¤ руд. «вичайно, необх≥дн≥ також пошуки найефективн≥ших шл¤х≥в њњ збагаченн¤.
–≥зко впала продуктивн≥сть прац≥, хоча в останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ поступовий, ще не досить стаб≥льний п≥дйом , що можна побачити з наступноњ таблиц≥:
1985 = 100
1990 = 100
1998
до 1997
1990
1995
1997
1998
1995
1997
1998
115
51
60
57
44
52
49
95
ўоб п≥двищити та стаб≥л≥зувати продуктивн≥сть прац≥ у чорн≥й металург≥њ необх≥дно перш за все розвТ¤зати соц≥альн≥ проблеми роб≥тник≥в п≥дприЇмств та, знову ж таки, ввести найнов≥ш≥ технолог≥њ у процес виплавки метал≥в. “акож доц≥льно було б застосовувати економ≥чн≥ засоби заохоченн¤ роб≥тник≥в до найефективн≥шоњ прац≥.
р≥м того, чорна металург≥¤ в≥дноситьс¤ до виробництва, ¤ке при сучасн≥й технолог≥њ виготовленн¤ метал≥в сильно забруднюЇ навколишнЇ середовище. ”сп≥шно розв'¤зати еколог≥чну проблему в цих ра йонах Ч важливе рег≥ональне економ≥чне ≥ соц≥аль не завданн¤. ƒл¤ цього необх≥дно впроваджувати на п≥дприЇмствах чорноњ металург≥њ найнов≥тн≥ш≥ очисн≥ технолог≥њ, що да ють змогу звести до м≥н≥муму промислов≥ в≥дходи ≥ викиди в атмосферу, оздоровити м≥сц¤ надм≥рноњ концентрац≥њ металург≥йних п≥дприЇмств, а також л≥м≥тний вплив природних фактор≥в на розм≥щенн¤ об'Їкт≥в чорноњ металург≥њ в рег≥онах з пор≥в н¤но високим р≥внем заселенн¤. ƒл¤ забезпеченн¤ максимального очищенн¤ ст≥чних вод необх≥дно також застосовувати багатократну очистку води.
” звТ¤зку з ус≥ма вищеназваними проблемами, виникаЇ одна з найголовн≥ших проблем чорноњ металург≥њ: неконкурентн≥сть та велика варт≥сть продукц≥њ, що призводить до Увиштовхуванн¤Ф наших п≥дприЇмств з ринку. ўоб подолати це, необх≥дно:
встановити ¤кнайт≥сн≥ш≥ зв'¤зки з в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами машинобудуванн¤, буд≥вництва ≥ транспорту, а також з ≥ншими металоспоживачами з метою детального вивченн¤ нин≥шньоњ та перспективноњ потреб у р≥зних вндах металопродукц≥њ Ч з тим, щоб н≥ в ¤кому раз≥ не допустнти значного ≥мпорту тих вид≥в прокату, труб ≥ метале-вих вироб≥в, ¤к≥ наш≥ п≥дприЇмства спроможн≥ вигоговити самост≥йно;
вжити заход≥в до активного проникненн¤ р≥зних вид≥в прокату, труб ≥ металевих вироб≥в на перспективн≥ ринки збуту, до крањн, ¤к≥ не становл¤ть небезпеки з точки зору порушенн¤ антидемп≥нгових процес≥в, та њх закр≥пленн¤ там (дл¤ чого необх≥дн≥ маркетинг, квал≥ф≥коване представництво, реклама);
у пошуках ринк≥в збуту головну увагу сл≥д прид≥лити крањнам ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, що ≥нтенсивно розвиваютьс¤ ( итаю, “ањланду, √онконгу, —ингапуру, ѕ≥вденн≥й орењ, ‘≥л≥пп≥нам, ≤ндонез≥њ), близько розташованим крањнам (“уреччин≥, ≤зрањлю, ™гипту, ≤рану, ≤нд≥њ) та традиц≥йним партнерам (–ос≥њ та ≥ншим крањнам —Ќƒ);
систематично вивчати потреби внутр≥шнього ≥ зовн≥шн≥х ринк≥в збуту Ч з тим, щоб своЇчасно виготовл¤ти р≥зноман≥тн≥ види прокату, труб ≥ металевих вироб≥в, конкурентоспроможн≥ за своњми споживчими властивост¤ми (над≥йн≥стю, конструктивною м≥цн≥стю, металом≥стк≥стю ≥ новизною), за ц≥нами (скорочуючи питом≥ затрати на сировину, матер≥али, енерг≥ю ≥ водночас поступово зб≥льшуючи витрати на зароб≥тну плату, еколог≥ю, науку ≥ амортизац≥ю), за товарним вигл¤дом (прид≥л¤ючи увагу ¤кост≥ оздобленн¤, захисним ≥ декоративним покритт¤м, упаковц≥);
розпочати квал≥ф≥ковану розробку б≥знес-план≥в дл¤ розв'¤занн¤ конкретних проблем, орган≥зац≥њ та розширенн¤ виробництва конкурентоспроможн'их вид≥в про-дукц≥њ, що мали б гарантований збут, ≥ вести пошук внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ роб≥т по реал≥зац≥њ б≥знес-план≥в.
«а≥нтересован≥сть металург≥йних п≥дприЇмств ”крањни у зд≥йсненн≥ вс≥Їњ ц≥Їњ непростоњ роботи повинна стимулюватис¤ в≥дпов≥дними п≥льгами на прибуток, ¤кий направл¤Їтьс¤ на розвиток виробництва, на впровадженн¤ дос¤гнень Ќ“ѕ, на використанн¤ винаход≥в, патент≥в ≥ Ђноу-хауї (тобто на використанн¤ ≥нновац≥йного зад≥лу).
*********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************
ѕри розм≥щенн≥ металург≥њ повного циклу визначальним фактором Ї сировина ≥ паливо, ¤к≥ за часткою витрат у виплавц≥ чавуну дом≥нують (30-85%), у тому числ≥ на кокс припадаЇ 50% витрат. ƒл¤ виплавленн¤ 1 тонни чавуну витрачаЇтьс¤ 1,2-1,5 т вуг≥лл¤, 1,5 т зал≥зноњ руди, понад 0,5 т флюсових вапн¤к≥в ≥ 30 м3 води. ќтже, поЇднанн¤ вигод в≥д взаЇмного транспортно-географ≥чного розм≥щенн¤ сировинних ≥ паливних баз, джерел водопостачанн¤ та допом≥жних матер≥ал≥в Ї запорукою ефективного функц≥онуванн≥ металург≥йного п≥дприЇмства.
¬идобуток зал≥зноњ руди в ”крањн≥ 1998р. складав 51,1 млн т, в 2,3 рази менше н≥ж у 1985р. Ќайголовн≥шою зал≥зорудною базою Ї ривор≥зький басейн. ќсновн≥ родовища зал≥зних руд: ременчузьке (ѕолтавська обл.), Ѕ≥лоз≥рське («апор≥зька обл.), ерченське (автономна республ≥ка рим).
“рубопрокат розм≥щений у ƒонбас≥ (¬орошиловград, ’арцизен) та ѕридн≥провТњ (ƒн≥пропетровськ, Ќ≥кополь, Ќовомосковськ). ѕом≥тне м≥сце належить феросплавам, причому њх виробництво електрометалург≥йним способом ор≥ЇнтуЇтьс¤ на ѕридн≥провТњ («апор≥жж¤, Ќ≥кополь), а доменним Ц на ƒонбас (—таханов).
Ѕ≥льш≥сть металург≥йних п≥дприЇмств ”крањни мають повний цикл виробництва ≥ щор≥чно виплавл¤ють в≥д 1 до 10 млн тонн стал≥. Ќайб≥льш≥ з них Ц У ривор≥жстальФ, УјзовстальФ, У«апор≥жстальФ, Уƒн≥проспецстальФ. ”крањна маЇ 13 металург≥йних комб≥нат≥в. ¬с≥ вони в≥днос¤тьс¤ до числа найб≥льших п≥дприЇмств св≥ту.
ўе одн≥Їю важливою умовою Ї на¤вн≥сть споживача металу.ƒосить велику частку металу споживаЇ машинобудуванн¤ . ќск≥льки ”крањна спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥ продукц≥њ машинобудуванн¤,то чорна металург≥¤ також маЇ бути розвинутою(дл¤ забезпеченн¤ сировиною основноњ галуз≥ спец≥ал≥зац≥њ ”крањни) . ќстанн≥м часом посиливс¤ розвиток металом≥сткого машинобудуванн¤,таким чином зростаЇ потреба у виплавц≥ б≥льшоњ к≥лькост≥ металу.
¬ ”крањн≥ Ї величезна к≥льк≥сть металобрухту,¤кий ми поки що не використовуЇмо в повн≥й м≥р≥,а продаЇмо за низькими ц≥нами за кордон .јле значно виг≥дн≥ше було б використовувати його на власних п≥дприЇмствах,переплавл¤ти на метал,придатний ддл¤ виробництва труб.
ƒосить розвинутою ≥ потужною Ї науково-досл≥дна база (висококвал≥-ф≥кован≥ кадри) зайн¤т≥ в ц≥й галуз≥ .¬загал≥ украњнськ≥ науковц≥ вийшли на досить високий р≥вень розробок.≤сторично склалос¤ так , що галузь чорноњ металург≥њ пост≥йно розвивалась, удосконалювались методи виробництва металу,адже ”крањна виплавл¤ла основну частку металу в —оюз≥.“ому й нин≥ багато людей займаютьс¤ розробками в ц≥й галуз≥ . ƒосить актуальним це Ї нин≥, коли розроблен≥ родовища руд вичерпуютьс¤ на багат≥ зал≥зн≥ руди ≥ по-тр≥бно шукоти б≥льш досконал≥ засоби њх збагаченн¤ . р≥м того нам потр≥бн≥ нов≥ технолог≥њ виплавки металу дл¤ зб≥льшенн¤ його ¤кост≥,а тому й його конкурентноздатност≥.
«вичайно,одним ≥з найважлив≥ших чинник≥в розвитку данноњ галуз≥ Ї на¤вн≥сть дешевоњ електроенерг≥њ , тобто розвитку базовоњ галуз≥ промисловост≥ - електроенергетики . „орна металург≥¤ Ї найб≥льшим споживачем електроенерг≥њ (~20%). “ому поблизу п≥дприЇмств чорноњ металург≥њ будують електростанц≥њ. ¬ ƒонбас≥ Ї багато теплоелектростанц≥й, наприклад «уњвська, —таробеш≥вська, ¬углег≥рська, урах≥вська, Ћуганська, ћирон≥вська, —лов`¤нська, Ўтер≥вська та ≥н., а в ѕридн≥пров`њ також г≥дроелектростанц≥њ - ƒн≥прогес, ƒн≥продзерджинська, ременчуцька.
¬еликий вплив на розвиток чорноњ металург≥њ маЇ на¤вн≥сть пр≥сноњ води.
—л≥д зазначити , що дана галузь споживаЇ ~20% всього використанн¤ пр≥сноњ води , а тому проблема забезпеченн¤ пр≥сною водою Ї дуже актуальною . ‘актично , недостача пр≥сноњ води Ї Їдиним негативним фактором розвитку чорноњ металург≥њ . ѓ≥ частково вир≥шують шл¤хом перерозпод≥лу водних ресурс≥в ƒн≥пра , буд≥вництвом канал≥в .јдже дл¤ виплавки 1т чавуну потр≥бно 20т пр≥сноњ води,причому 30% втрачаЇтьс¤ безповоротно, а ≥нша частина проходить 5-кратну очистку та повертаЇтьс¤ на п≥дприЇмство.
|
