ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: јнтропологическа¤ школа уголовного права
јнтропологическа¤ школа уголовного права
ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни
«апор≥зький державний ун≥верситет
ƒо захисту допущений
«ав. кафедрою
крим≥нального права
та крим≥нолог≥њ
____________________
(п≥дпис)
ƒудоров ќ. ќ.
25 травн¤ 1999 року
ƒипломна робота
на тему: Ђёридична в≥дпов≥дальн≥сть в сфер≥ валютного регулюванн¤ї
¬иконав ћ¤гченко јндр≥й ќлегович
________________ 5 травн¤ 1999 р. _______________
(п≥дпис)
ер≥вник канд. юр. наук —. ќ. “≥щенкова ________________
(посада) (≥м`¤, по батьков≥, (п≥дпис)
пр≥звище)
Ќормоконтролер _________________ “. ќ. оломоЇць
(п≥дпис) (≥м`¤, по батьков≥, пр≥звище)
ѕерел≥к скорочень, умовних символ≥в
абз. Ц абзац;
«≈ƒ - зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть;
≤–Ћ Ц ≥ндив≥дуальний режим л≥цензуванн¤;
пјѕ Ц кодекс про адм≥н≥стративн≥ порушенн¤;
Ц крим≥нальний кодекс;
ћ Ц аб≥нет ћ≥н≥стр≥в;
ћ«≈« Ц ћ≥н≥стерство зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в;
ћ¬Ѕ” Ц ћ≥жбанк≥вська валютна б≥ржа ”крањни;
ЌЅ” Ц Ќац≥ональний банк ”крањни;
п. Ц пункт;
пп. Ц п≥дпункт;
ст. Ц статт¤;
—Ўј Ц —получен≥ Ўтати јмерики;
ч. Ц частина;
–еферат
ƒана робота складаЇтьс¤ ≥з стор≥нок, у текст≥ зустр≥чаютьс¤ скороченн¤ типу «≈ƒ, .
ѕри написанн≥ дипломноњ роботи було використано джерела.
—труктура роботи: вступ, два розд≥ли, висновки, перел≥к посилань, список використаноњ л≥тератури.
ћета роботи: висв≥тленн¤ та анал≥з юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ в сфер≥ валютного законодавства; ви¤вленн¤ недол≥к≥в та проблем застосуванн¤ на практиц≥ норм, що регулюють валютн≥ в≥дносини.
«адач≥ роботи:
досл≥дити розвиток нормативноњ бази, регулююч≥й валютн≥ в≥дносини;
проанал≥зувати чинне законодавство в сфер≥ валютного регулюванн¤;
дати характеристику основним нормативним актам валютного регулюванн¤;
дати характеристику крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ в сфер≥ валютного регулюванн¤;
дати характеристику адм≥нистративноњ в≥дпов≥дальност≥ в сфер≥ валютного регулюванн¤;
висвитити спец≥альн≥ санкц≥њ за порушенн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
ќб`Їкт досл≥дженн¤: юридична в≥дпов≥дальн≥сть в сфер≥ валютного регулюванн¤.
ѕредмет досл≥дженн¤: р≥зноман≥тних вид≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, котр≥ застосовуютьс¤ до порушник≥в валютного законодавства.
ћетоди досл≥дженн¤: лог≥ко-правовий, системний, пор≥вн¤льно-правовий, метод анал≥зу та синтезу, сп≥вставленн¤.
ќсновн≥ терм≥ни: зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть, юридична в≥дпов≥дальн≥сть, валютне законодавство, резиденти, нерезиденти, уповноважен≥ банки, валюта, валютн≥ ц≥нност≥.
«м≥ст
¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..5
ёридична в≥дпов≥дальн≥сть в сфер≥ валютного регулюванн¤
I ѕравов≥ засади валютного регулюванн¤ в ”крањн≥ЕЕЕЕЕЕЕЕ 7
I.1 –озвиток та формуванн¤ нормативноњ бази регулюючоњ
валютн≥ в≥дносиниЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 7
I.2 јнал≥з юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ по д≥ючому
законодавству в сфер≥ валютного регулюванн¤ЕЕЕЕЕЕЕЕ...Е15
II ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ валютного законодавстваЕЕЕЕ.20
II.1 ’арактеристика крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ЕЕЕЕЕЕЕ..Е20
≤≤.2 јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥стьЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...48
≤≤.3 —пец≥альн≥ санкц≥њЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ51
¬исновкиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 61
ѕерел≥к посиланьЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...63
ѕерел≥к л≥тературиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.... 67
ѕравов≥ засади валютного регулюванн¤ в ”крањн≥.
I.1 –озвиток та формуванн¤ нормативноњ бази, регулюючоњ валютн≥ в≥дносини.
¬≥тчизн¤на система валютного контролю ≥ валютного регулюванн¤ сформована за досить суперечливих ≥ важких соц≥ально-економ≥чних умов. Ќа процес њњ становленн¤ впливав р¤д негативних чинник≥в, зокрема, розрив традиц≥йних господарських зв'¤зк≥в м≥ж республ≥ками колишнього –ад¤нського —оюзу, р≥зке пад≥нн¤ виробництва, пост≥йне зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ тощо.
Ќормативно-правов≥ умови управл≥нн¤ валютною сферою були закладен≥ ще прийн¤тт¤м 16 кв≥тн¤ 1991 року «акону ”крањни Ђѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьї (1). ¬ цьому «акон≥ вперше були сформульован≥ так≥ пон¤тт¤ ¤к валютн≥ кошти, валютн≥ ц≥нност≥, зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть (дал≥ Ч «≈ƒ), ≥ноземна валюта та ≥нш≥. Ќаприклад, «акон ототожнював пон¤тт¤ валютн≥ кошти ≥ валютн≥ ц≥нност≥ ≥ визначав, що це:
- ≥ноземна валюта гот≥вкою;
- плат≥жн≥ документи (чеки, вексел≥, тратти, акредитиви) в ≥ноземн≥й валют≥;
- ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, бони, вексел≥ та ≥нш≥) в ≥ноземн≥й валют≥;
- золото та ≥нш≥ дорогоц≥нн≥ метали у вигл¤д≥ зливк≥в, пластин та монет, а також ц≥нн≥ папери ном≥нал ¤ких виражено у золот≥, дорогоц≥нн≥ камен≥.
ѕон¤тт¤ Ђ≥ноземна валютаї «акон визначав ¤к:
- валюта гот≥вкою, грошов≥ знаки (банкноти, монети, б≥лети державноњ скарбниц≥), що знаход¤тьс¤ в об≥гу ≥ Ї законним плат≥жним засобом на територ≥њ в≥дпов≥дноњ ≥ноземноњ держави;
- плат≥жн≥ документи у грошових одиниц¤х ≥ноземних держав та у м≥жнародних розрахункових одиниц¤х;
- кошти у грошових одиниц¤х ≥ноземних держав та у м≥жнародних розрахункових одиниц¤х, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на рахунках, вкладах у банк≥всько-кредитних установах на територ≥њ ”крањни та за њњ межами(2).
“акож цим «аконом встановлювались основн≥ принципи, види, основи, «≈ƒ, були визначенн≥ суб'Їкти, а також органи державного регулюванн¤ «≈ƒ. “ак статт¤ 9 Ђ«акону про «≈ƒї (3) визначала, що найвищим органом зд≥йснюючим державне регулюванн¤ «≈ƒ, Ї ¬ерховна –ада ”крањни.
“акож до орган≥в державного регулюванн¤ «≈ƒ входили ще: аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, Ќац≥ональний банк ”крањни, ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ ”крањни, ƒержавна митна служба ”крањни, јнтимонопольний ком≥тет, ћ≥жв≥домча ком≥с≥¤ з м≥жнародноњ торг≥вл≥, а також органи м≥сцевого управл≥нн¤ (статт¤ 10) (4). “реба визначити, що в цей перел≥к контролюючих орган≥в јнтимонопольний ком≥тет ≥ ћ≥жв≥домча ком≥с≥¤ з м≥жнародноњ торг≥вл≥ були введен≥ лише у 1995 роц≥.
¬ розд≥л≥ 6 «акону ”крањни Ђѕро «≈ƒї (5) була визначена в≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в «≈ƒ; «г≥дно ≥з статтею 33 було встановлено, що у сфер≥ «≈ƒ, що визначаЇтьс¤ цим та пов'¤заними з ним «аконами ”крањни, можуть застосовуватис¤ так≥ види в≥дпов≥дальност≥:
- майнова в≥дпов≥дальн≥сть;
- крим≥нальна
«г≥дно ≥з «аконом (6) майнова в≥дпов≥дальн≥сть застосовуЇтьс¤ у форм≥ матер≥ального в≥дшкодуванн¤ пр¤мих, поб≥чних збитк≥в, упущеноњ вигоди, матер≥ального в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди, а також майнових санкц≥й.
¬ результат≥ прийн¤тт¤ цього «акону первинн≥ господарськ≥ ланки отримали право на самост≥йну участь в галуз≥ валютних в≥дносин.
ўо до безпосерднього валютного контролю, то в≥н почав зд≥йснюватись в ”крањн≥ в≥дразу п≥сл¤ проголошенн¤ њњ незалежност≥ та виходу з рубльовоњ зони у листопад≥ 1992 року. —аме з листопада 1992 року по березень 1993 року формувалась правова система валютного регулюванн¤.
√оловним документом у ц≥й сфер≥ цього пер≥оду став ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї в≥д 19 лютого 1993 року (дал≥ Ч ƒекрет) (7). ¬≥н регулюЇ операц≥њ з валютними ц≥нност¤ми, визначаЇ статус валюти ”крањни, ¤к Їдиний законний зас≥б розрахунк≥в на територ≥њ ”крањни, встановлюЇ загальн≥ принципи валютного регулюванн¤, ¤к-то: обов'¤зкове л≥цензуванн¤ при зд≥йсненн≥ валютних операц≥й, а також обов'¤зкове декларуванн¤ валютних кошт≥в, функц≥њ державних орган≥в та установ кредитно-ф≥нансового характеру при регулюванн≥ та зд≥йсненн≥ валютних операц≥й, права та обов'¤зки суб'Їкт≥в валютних в≥дносин, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ валютного законодавства тощо.
—татт¤ 1 ƒекрету (8) визначаЇ терм≥ни, що в ньому використовуютьс¤. ¬они дещо в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д тих, що даЇ «акон ”крањни Ђѕро «≈ƒї “ак п≥д валютними ц≥нност¤ми ƒекрет розум≥Ї:
- Ђвалюта ”крањниї;
- Ђгрошов≥ знаки у вигл¤д≥ банкнот, б≥лет≥в державноњ скарбниц≥, монет, що знаход¤тьс¤ в об≥гу ≥ Ї законним плат≥жним засобом на територ≥њ ”крањни, а також вилученн≥ або т≥, що вилучаютьс¤ з об≥гу, але п≥дл¤гають обм≥ну на грошов≥ знаки, що в об≥гу, кошти на рахунках, вкладах у банк≥всько-кредитних установах на територ≥њ ”крањниї;
- Ђплат≥жн≥ документи та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, вексел≥ (тратти) та ≥нш≥) в валют≥ ”крањн≥.
“аким чином, ¤кщо пор≥внювати пон¤тт¤ валютних ц≥нностей, котр≥ дали «акон Ђѕро «≈ƒї та ƒекрет, то можна побачити, що Ђголовноюї ц≥нн≥стю дл¤ ƒекрету Ї валюта ”крањни у будь-¤кому вираженн≥, а дл¤ «акону Ч це ≥ноземна валюта теж у будь ¤кому вигл¤д≥, але в цих документах ц≥ вигл¤ди сп≥льн≥, тобто Ђплат≥жн≥ документи, ц≥нн≥ папериї.
якщо зробити анал≥з пон¤тт¤ Ђ≥ноземна валютаї в «акон≥ Ђѕро «≈ƒї та ƒекрет≥, то можна зрозум≥ти, що взагал≥ формулюванн¤ терм≥ну схож≥, тобто ≥ там ≥ там присутн≥ у визначенн≥ Ђгрошов≥ знаки (банкноти, монети, б≥лети державноњ скарбниц≥), плат≥жн≥ документиї, але в «акон≥ Ђѕро «≈ƒї це плат≥жн≥ документи у грошових одиниц¤х ≥ноземних держав та м≥жнародних розрахункових одиниц¤х, а у ƒекрет≥ Ч це плат≥жн≥ документи у ≥ноземн≥й валют≥ або монетарних металах. јбзац 5 частини 1 статт≥ 1 ƒекрета (9) визначаЇ, що ≥ноземна валюта це також монетарн≥ метали Ч золото та метали ≥рид≥Ївоњ-платиновоњ групи у любому вигл¤д≥, але не промислов≥ та художн≥ вироби, а також њх лом, чого у визначенн≥ терм≥ну Ђ≥ноземна валютаї «акону Ђѕро «≈ƒї немаЇ.
ўодо орган≥в, що регулюють в≥дношенн¤ в сфер≥ валютного контролю ƒекрет зазначаЇ, що головним державним органом в сфер≥ валютного регулюванн¤ Ї Ќац≥ональний банк ”крањни (дал≥ Ч ЌЅ”). «г≥дно з≥ статтею 13 ƒекрета (10) ЌЅ” зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м правил регулюванн¤ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни, забезпечуЇ виконанн¤ уповноваженими банками, тобто банками, ¤к≥ здобули право на зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми на тер≥тор≥њ ”крањни та за њњ межами шл¤хом отриманн¤ л≥ценз≥й, ¤к≥ видаЇ ЌЅ”, своњх функц≥й по зд≥йсненню валютного контролю зг≥дно цього ƒекрету та ≥нших акт≥в валютного законодавства ”крањни. ÷¤ статт¤ також визначаЇ ще дек≥лька державних орган≥в влади, ¤к≥ виконують функц≥њ державного контролю за виконанн¤м вишевказаних акт≥в ус≥ма суб'Їктами валютних в≥дносин на вс≥х р≥вн¤х. як було зазначено вище уповноважен≥ банки, ¤к≥ отримали л≥ценз≥ю ЌЅ” зд≥йснюють контроль валютних операц≥й м≥ж резидентами та нерезидентами ”крањни через ц≥ банки.
омпетенц≥¤ державних орган≥в в сфер≥ валютного регулюванн¤ розпод≥л¤Їтьс¤ таким чином.
ƒержавна податкова ≥нспекц≥¤ ”крањни зд≥йснюЇ ф≥нансовий контроль валютних операц≥й м≥ж резидентами та нерезидентами на тер≥тор≥њ ”крањни.
ћ≥н≥стерство зв'¤зку ”крањни зд≥йснюЇ виконанн¤ поштових переказ≥в та пересилок валютних ц≥нностей.
ƒержавний митний ком≥тет зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м правил перем≥щенн¤ валютних ц≥нностей через державний кордон ”крањни.
Ќа наш погл¤д це розосередженн¤ контрольних функц≥й в галуз≥ регулюванн¤ валютних в≥дносин м≥ж р≥зними державними органами влади не спри¤Ї укр≥пленню ≥ без того хиткого стану нашоњ нац≥ональноњ валюти. ѕро це ¤скраво св≥дчать чисельн≥ факти незаконного переказ≥в та пересилок валютних ц≥нностей за кордони ”крањни, приховуванн¤ незаконно, а також законно зароблених валютних кошт≥в в≥д обов'¤зкового продажу, а також обов'¤зкового декларуванн¤, наприклад, при перетинанн≥ державного кордону ”крањни, проведенн¤ незаконних валютних операц≥й, зв'¤заних з т≥ньовим об≥гом валютних кошт≥в всупереч вимогам д≥ючого валютного законодавства. јвтор вважаЇ, що було б значно прост≥ше ≥ ефективн≥ше створити (наприклад на баз≥ ЌЅ”) Їдиний державний орган, ¤кий би безпосередньо зд≥йснював функц≥њ валютного контролю ≥ валютного регулюванн¤, а також координував би д≥њ ≥нших державних орган≥в в ц≥й сфер≥, ≥нших господарюючих суб'Їкт≥в, кредитно-ф≥нансових установ незалежно в≥д форми власност≥ та п≥длеглост≥.
—творенн¤ под≥бного органа державноњ влади дозволить п≥двищити ефективн≥сть державного валютного контролю, а також персон≥ф≥кувати в≥дпов≥дальн≥сть державних службовц≥в, зд≥йснюючих контролююч≥ функц≥њ.
р≥м вищезазначених функц≥й в сфер≥ валютного регулюванн¤ ЌЅ” встановлюЇ валютний (обм≥нний) курс на п≥дстав≥ результат≥в торг≥вл≥ валютними ц≥нност¤ми на м≥жбанковському валютному ринку ”крањни.
р≥м того ЌЅ” м≥г встановлювати ≥нш≥ засоби визначенн¤ курс≥в валютних ц≥нностей, виражених у розрахункових одиниц¤х, а також у неконвертованих ≥ноземних валютах, тобто валютах, ¤к≥ не котируютьс¤ ≥ не встановлюютьс¤ ЌЅ”.
“аким чином, була зд≥йснена спроба встановленн¤ ринкового (плаваючого) курсу украњнського карбованц¤ по в≥дношенню до ≥ноземних валют. ƒаний валютний режим д≥¤в з кв≥тн¤ по липень 1993 року ≥ спр¤мувавс¤ на подальшу л≥берал≥зац≥ю валютного ринку, жорстк≥ параметри ¤кого були започаткован≥ ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 5 лютого 1992 року (11). «г≥дно з ”казом, що визначав систему об≥гу ≥ноземноњ валюти, були введен≥ досить податки на експортер≥в, встановлювалась вимога обов'¤зкового здаванн¤ (продажу) ус≥Їњ валютноњ виручки. “аким чином, ЌЅ” встановлював оф≥ц≥йн≥ обм≥нн≥ курси карбованц¤ по в≥дношенню до рос≥йського рубл¤ та долара —получених Ўтат≥в јмерики, а р≥вн≥ обм≥нного курсу дл¤ банк≥вськоњ системи встановлювались окремо на ћ≥жбанк≥вському валютному ринку. ÷е привело до множеност≥ валютних курс≥в ≥, ¤к насл≥док, до в≥дпливу пјѕ≥тал≥в за меж≥ ”крањни. —лабкою реакц≥Їю на негативний розвиток под≥й було зниженн¤ у вересн≥ 1992 року р≥вн¤ обов'¤зкового продажу валютноњ виручки суб'Їкт≥в «≈ƒ в≥д 100 в≥дсотк≥в до 50.
« 1994 року розпочавс¤ новий етап розвитку валютного законодавства в ”крањн≥. —уть його пол¤гаЇ з одного боку у подальш≥й л≥берал≥зац≥њ валютного ринку, встановленн≥ Їдиного обм≥нного курсу дл¤ гот≥вкових розрахунк≥в, а з ≥ншого боку у п≥дготовц≥ передумов дл¤ введенн¤ гривн≥.
23 вересн¤ 1994 року ¬ерховною –адою ”крањни був прийн¤тий «акон Ђѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥ї (12). ¬ ньому законодавц≥ визначали строки зарахуванн¤ валютноњ виручки на валютн≥ рахунки в уповноважених банках, а також розм≥ри пен≥ в раз≥ порушенн¤ цих терм≥н≥в. “акож цей закон визнавав таким, що втратив чинн≥сть ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року є17-93 Ђѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥ї (13).
”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 18 червн¤ 1994 року є319/94 Ђѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо поверненн¤ в ”крањну валютних ц≥нностей, що незаконно знаход¤тьс¤ за њњ межамиї (14) встановлювалось обов'¤зкове декларуванн¤ ус≥ма суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ”крањни, незалежно в≥д форм власност≥ на¤вн≥сть (або в≥дсутн≥сть) з визначенн¤м сум ус≥х належних њм валютних ц≥нностей, ¤к≥ знаход¤тьс¤ за межами ”крањни, в тому числ≥ одержаних у результат≥ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за межами ”крањни. “акож цим ”казом ѕрезидент зобов'¤зав ус≥х суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ”крањни подати √оловн≥й державн≥й податков≥й ≥нспекц≥њ ”крањни декларац≥ю щодо сум на њх рахунках в ≥ноземних банках. ƒекларуванн¤ маЇ бути щоквартальним.
ѕостановою ЌЅ” в≥д 24 жовтн¤ 1994 року Ђѕро ун≥ф≥кац≥ю курсу карбованц¤ до ≥ноземних валют та л≥берал≥зац≥ю валютного ринку ”крањниї (15) було проголошено, що оф≥ц≥йний курс визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ результат≥в торг≥в на ћ≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥ ”крањни (дал≥ Ч ћ¬Ѕ”).
¬ласне сама ћ¬Ѕ” була створена на п≥дстав≥ ѕостанови ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 8 травн¤ 1993 року є50. ћ¬Ѕ” була створена, ¤к пост≥йно д≥ючий центр по проведенню на територ≥њ ”крањни операц≥й з куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти уповноваженими комерц≥йними банками, ц≥нних папер≥в, а також ¤к центр по п≥дготовц≥ пропозиц≥й ѕравл≥нню ЌЅ” про встановленн¤ Їдиного валютного курсу, д≥ючого в ”крањн≥.
ƒос¤гненн¤ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ в 1996 роц≥, в тому числ≥ шл¤хом зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дного валютного регулюванн¤, дозволило у вересн≥ цього ж року зд≥йснити грошову реформу. ” зв'¤зку з цим ЌЅ” запровадив валютне регулюванн¤ п≥д час проведенн¤ грошовоњ реформи: було встановлено оф≥ц≥йний обм≥нний курс, збережено, також, ≥снуючий пор¤док обов'¤зкового 50-в≥дсоткового продажу валютноњ виручки резидент≥в та нерезидент≥в за виключенн¤м витрат, пов'¤заних ≥з службовим в≥др¤дженн¤м за кордон.
¬ цей пер≥од постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є13-135 / 1556-5528 в≥д 18 вересн¤ 1996 року був тимчасово встановлений Ђѕор¤док використанн¤ гот≥вкою ≥ноземноњ валютиї (16).
«г≥дно цього пор¤дку ≥ноземна валюта ¤к зас≥б платежу на територ≥њ ”крањни мала використовуватись лише у встановлених у цьому положенн≥ випадках. Ќаприклад дл¤ сплати збор≥в митних, дорожн≥х, продажу транспортних квитк≥в, пут≥вок, продажу пальних матер≥ал≥в, сплати готельних послуг. ѕерел≥к цих випадк≥в вичерпаний.
Ќа наш погл¤д п≥сл¤ 1996 року особливо важливих документ≥в в сфер≥ валютного регулюванн¤ не приймалос¤. ” 1997-1998 роках законодавц≥ лише зм≥нювали та доповнювали т≥ документи ¤к≥ прийн¤ли ран≥ше, тобто практично н≥чого нового у цей пер≥од в д≥ючому валютному законодавств≥ нами не простежувалос¤. I. 2 јнал≥з юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ по д≥ючому законодавству в сфер≥ валютного регулюванн¤.
ƒ≥ючим законодавством порушенн¤ пор¤дку об≥гу валюти на територ≥њ ”крањни передбачено дек≥лька р≥зновид≥в в≥дпов≥дальност≥.
—еред них на нашу думку найб≥льш жорстка та менш ефективна Ї крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть. арний одекс ”крањни (дал≥ Ц ) передбачаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ (статт¤ 80 ) (17) та за приховуванн¤ валютноњ виручки (статт¤ 801 ) (18). ÷≥ статт≥ мають багато ¤к сп≥льних так ≥ р≥зних рис. —п≥льне в них те, що вони сто¤ть на охорон≥ законодавчовстановленого пор¤дку об≥гу валюти на територ≥њ ”крањни, але охорон¤ють вони р≥зн≥ обТЇкти. Ќаприклад, безпосередн≥м обТЇктом злочину, передбаченого статтею 80 Ї кредитно-ф≥нансова система ”крањни у сфер≥ законних операц≥й з валютними ц≥нност¤ми, а безпосередн≥м обТЇктом злочину, передбаченого статтею 801 Ц встановлений пор¤док встановлений пор¤док в≥дкритт¤ та використанн¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в.
ѕредметом злочину, передбаченого ст.80 Ц Ї валютн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ вказан≥ у абзацах 3, 4, 5 пункту 1 статт≥ 1 вищевказаного ƒекрету Ђѕро систему валютного регулюванн¤ та валютного контролюї, тобто це:
- Ђ≥ноземна валюта Ц ≥ноземн≥ грошов≥ знаки у вигл¤д≥ банкнот≥в, казначейських б≥лет≥в, монет, що перебувають в об≥гу та Ї законним плат≥жним засобом на територ≥њ в≥дпов≥дноњ ≥ноземноњ держави, а також вилучен≥ з об≥гу, або так≥, що вилучаютьс¤ з нього, але п≥дл¤гають обм≥нов≥ на грошов≥ знаки, ¤к≥ перебувають в об≥гу, кошти у грошових одиниц¤х ≥ноземних держав ≥ м≥жнародних розрахункових одиниц¤х, що перебувають на рахунках або внос¤тьс¤ до банк≥вських та ≥нших кредитно-ф≥нансових установ за межами ”крањни;
- плат≥жн≥ документи та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, виражен≥ у ≥ноземн≥й валют≥ або монетарних металах;
- монетарн≥ метали Ц золото та метали ≥рид≥Їво-платиновоњ групи в будь-¤кому стан≥, за вин¤тком ювел≥рних, промислових ≥ побутових вироб≥в з цих метал≥в; брухту цих метал≥вї(19).
¬ статт≥ 80 названо пТ¤ть вид≥в незаконних валютних операц≥й: 1)†купуванн¤; 2)†продаж; 3)†обм≥н; 4)†використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засоб≥в платежу, або 5)†застави. «азначений в статт≥ 80 перел≥к валютних операц≥й Ї вичерпним, та розширеному тлумаченню не п≥дл¤гаЇ (20). “обто, це означаЇ, що ус≥ ≥нш≥ р≥зновиди валютних операц≥й, наприклад, розм≥н, даруванн¤, запов≥т валютних ц≥нностей не утворюють складу злочину, передбаченого ст.80 .
ѕ≥д скуповуванн¤м сл≥д розум≥ти Ц одноразове або багаторазове оплатне придбанн¤ таких ц≥нностей.
ќбм≥н валютних ц≥нностей Ц це в≥дчуженн¤ одноњ валютноњ ц≥нност≥ взам≥н на ≥ншу.
ѕродаж валютних ц≥нностей Ц це в≥дчуженн¤ це в≥дчуженн¤ таких ц≥нностей за певну винагороду. —куповуванн¤ та перепродаж валютних ц≥нностей створюЇ спекул¤ц≥ю ними, що охоплюЇтьс¤ статтею 80 .
¬икористанн¤ валютних ц≥нностей, ¤к засобу платежу або ¤к застави Ц це плата валютою за товар або послуги чи передача або переказ валютних ц≥нностей в рахунок боргу (щодо першого випадку), або в≥ддача таких ц≥нностей дл¤ забезпеченн¤ обовТ¤зку за отриманн¤ позики.
“реба мати на уваз≥, що порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ визнаЇтьс¤ злочином при обовТ¤зков≥й умов≥, ¤кщо таке порушенн¤ було вчинено прот¤гом року п≥сл¤ накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ за будь-¤ке ≥з названих порушень. «лочин буде ≥ в раз≥, ¤кщо порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ було вчинено у значних або великих розм≥рах, тобто, в≥дпов≥дно 20 або 100 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати. ¬” цих випадках до прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ адм≥н≥стративна преюдиц≥¤ не вимагаЇтьс¤.
вал≥ф≥куючи ознаки статт≥ 80 (21) вчиненн¤ злочину:
орган≥зованою групою;
особою ран≥ше судимою за злочин, передбачений ц≥Їю статтею;
у великих розм≥рах;
јвтор розкриЇ нижче.
ƒ≥њ, передбачен≥ частиною 1 статт≥ 80 (22) караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в з конф≥скац≥Їю валютних ц≥нностей, або виправними роботами строком до двох рок≥в, або штрафом до ста м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати з конф≥скац≥Їю валютних ц≥нностей.
ўодо д≥й передбачених частиною 2 статт≥ 80 (23), то вони караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д пТ¤ти до дес¤ти рок≥в з конф≥скац≥Їю майна ≥ валютних ц≥нностей.
ўодо статт≥ 801 , вона передбачаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дкритт¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й або приватних ос≥б (24).
як було зазначено вище, безпосередн≥м обТЇктом даного злочину Ї встановлений пор¤док в≥дкритт¤ або використанн¤ за межами ”крањни рахунк≥в в ≥ноземних банках. ¬≥дкритт¤ валютних рахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥ регулюЇтьс¤ Ђѕоложенн¤м про пор¤док наданн¤ ≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й на в≥дкритт¤ резидентами в ≥ноземних банкахї котре було затверджено постановою правл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 29.12.95 є 328 (25). «г≥дно цього положенн¤ ≥ндив≥дуальна л≥ценз≥¤ на право в≥дкритт¤ та використанн¤ рахунк≥в в ≥ноземних банках, надан≥ ЌЅ” субТЇктам господарськоњ д≥¤льност≥ ”крањни чинн≥ т≥льки прот¤гом одного року з дн¤ п≥дписанн¤ л≥ценз≥њ. “ак≥ л≥ценз≥њ можуть бути продовжен≥ шл¤хом реЇстрац≥њ. ¬ ѕоложенн≥ говоритьс¤, що надана ≥ндив≥дуальна л≥ценз≥¤ надаЇ резиденту ”крањни виконувати т≥льки т≥ валютн≥ операц≥њ, ¤к≥ передбачен≥ умовами л≥ценз≥њ, та з врахуванн¤м вимог чинного законодавства ”крањни (п. 6) (26). ”с≥ надходженн¤ на користь резидент≥в , що зараховуютьс¤ на валютн≥ рахунки резидент≥в в ≥ноземних банках, в≥дкритих в≥дпов≥дно до ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ, п≥дл¤гають використанню виключно в пор¤дку, встановленому Ќац≥ональним банком (п. 11) (27).
ѕредметом злочину Ї валютн≥ рахунки, тобто рахунки в ≥ноземн≥й валют≥, в≥дкрит≥ за межами ”крањни. ÷е: 1) валютн≥ рахунки п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, котр≥ д≥ють на територ≥њ ”крањни ≥ не займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. ÷е п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, д≥¤льн≥сть котрих повн≥стю ф≥нансуютьс¤ державою, р≥зн≥ неприбутков≥ орган≥зац≥њ, благод≥йн≥ фонди тощо; 2) валютн≥ рахунки субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ц ф≥зичних ос≥б, котр≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, без утворенн¤ юридичноњ особи, та юридичних ос≥б ус≥х форм власност≥, котр≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю та мета ¤ких отриманн¤ прибутку (28).
ѕредметом даного злочину може бути ≥ валютна виручка, тобто виручка в ≥ноземн≥й валют≥, отримана резидентами ”крањни ¤к на зовн≥шньому, так ≥ на внутр≥шньому ринку за товари (роботи, послуги) (29).
ўодо адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ в сфер≥ валютного регулюванн¤, то вона передбачена статтею 162 одексу ”крањни об адм≥н≥стративних порушенн¤х(30). јвтор вважаЇ, що це б≥льш гуманний вид в≥дпов≥дальност≥ на в≥дм≥ну в≥д крим≥нальноњ, тому що вона передбачаЇ ≥нше застосуванн¤ до порушник≥в валютного законодавства ф≥нансових санкц≥й ≥ маЇ преюдиц≥онарну, тобто прев≥нивну функц≥ю. «г≥дно ≥з статтею 162 одексу адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть ≥нкрим≥нуЇтьс¤ за т≥ сам≥ д≥њ, котр≥ вказан≥ у частин≥ 1 статт≥ 80 , тобто за незаконн≥ скуповуванн¤, продаж, обм≥н та використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к зас≥б платежу або застави.
¬чинен≥ у незначних розм≥рах, тобто не б≥льше 18 неоподаткованих податком м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н в редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 7 лютого 1997 р. (¬¬— є 14, 97). “ут Ї розб≥жн≥сть ≥з рим≥нальним одексом ”крањни у вир≥шенн≥ перераховуванн¤ розм≥р≥в. ” пјѕ≥ розм≥ри перераховуванн¤ неоподаткованих м≥н≥мумах прибутк≥в громад¤н, а у Ц у м≥н≥мальних розм≥рах зароб≥тноњ платн≥. ћи вважаЇмо, що в умовах сьогодн≥шнього економ≥чного становища та г≥пер≥нфл¤ц≥њ б≥льш правильним буде перераховуванн¤ розм≥р≥в валютних ц≥нностей у неоподаткованих м≥н≥мумах прибутк≥в громад¤н.
ƒ≥њ, що вказан≥ в частин≥ 1 статт≥ 162 пјѕ караютьс¤ штрафом в розм≥р≥ до 50 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати з конф≥скац≥Їю валютних ц≥нностей.
¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ валютного законодавства.
II.1 ’арактеристика крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.
¬≥дпов≥дальн≥сть за незаконн≥ скуповуванн¤, продаж, обм≥н, використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу або ¤к застави.
«а порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ передбачена адм≥н≥стративна (ст. 152 одексу про адм≥н≥стративн≥ порушенн¤) (дал≥ Ц пјѕ) та крим≥нальна (ст.80 ) в≥дпов≥дальн≥сть. ќб'Їктивна сторона ¤к адм≥н≥стративного правопорушенн¤, так ≥ злочину у зазначених статт¤х викладена однаково: "Ќезаконн≥ скуповупанн¤, продаж, обм≥н, використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу або ¤к застави". –озмежуванн¤ м≥ж адм≥н≥стративним проступком ≥ злочином проводитьс¤ за ч≥тко визначеною законом формальною ознакою Ч варт≥стю предмета незаконноњ валютноњ операц≥њ: ¤кщо варт≥сть предмета не перевищуЇ двадц¤ти м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати, то д≥њ вважаютьс¤ вчиненими у незначних розм≥рах ≥ т¤гнуть адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 162 пјѕ; ¤кщо варт≥сть предмета незаконноњ валютноњ операц≥њ перевищуЇ двадц¤ть м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати, то така операц≥¤, зг≥дно з прим≥ткою до ст. 80 , визнаЇтьс¤ вчиненою у значному розм≥р≥ ≥ т¤гне крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 80 . р≥м того, ст. 80 передбачено, що зло чином Ї також вчиненн¤ вказаних в диспозиц≥њ ст. 80 д≥й прот¤гом року п≥сл¤ накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ за так≥ сам≥ правопорушенн¤.
Ќа в≥дм≥ну в≥д ст. 801 , в ст. 80 , об'Їктивн≥ ознаки складу злочину законо давцем визначен≥ досить ч≥тко ≥ однозначно, оск≥льки в н≥й наведено вичерпний перел≥к д≥й, вчиненн¤ ¤ких Ї злочином. ўо ж до суб'Їктивних ознак, то незважаючи, що форми ≥ вид вини в ст. 80 не зазначен≥, теор≥¤ крим≥нального права ≥ судова практика це питанн¤ ви р≥шують однозначно Ч правопорушенн¤м (адм≥н≥стра тивним проступком чи злочином) визнаЇтьс¤ лише умис не вчиненн¤ д≥й, вказаних в ст. 162 пјѕ та ст. 80 . ќб'Їктивно, порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ мо же бути вчинене ≥ з необережност≥ або взагал≥ за в≥д сутност≥ вини. Ќаприклад, особа, купуючи ≥ноземну ва люту в пункт≥ обм≥ну валюти, вважаЇ, що њњ д≥њ законн≥. јле при цьому може бути незаконною д≥¤льн≥сть самого пункту обм≥ну валюти. ” такому раз≥ особа, ¤ка купуЇ ≥ноземну валюту, не усв≥домлюЇ, що њњ д≥њ незаконн≥, ≥ законом на нењ не покладаЇтьс¤ обов'¤зок передбачати чи переконуватись в законност≥ д≥¤льност≥ пункту обм≥ ну валюти (пересв≥дчитись у на¤вност≥ л≥ценз≥њ тощо). ћожливе ≥ необережне в≥дношенн¤ особи до факту не законност≥ зд≥йснюваного обм≥ну. Ќаприклад, особ≥ хтось сказав, що даний пункт обм≥ну д≥Ї без л≥ценз≥њ, але особа нехтуЇ цим попередженн¤м, вважаючи, що коли пункт з в≥дпов≥дною назвою працюЇ, то й право на обм≥н валюти в≥н маЇ.
рим≥нальна та адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть пе редбачена за незаконн≥ скуповуванн¤, продаж, обм≥н, використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу або ¤к застави, тобто перел≥чен≥ д≥њ щодо валютних ц≥н ностей можуть бути ≥ законними, ≥ незаконними. “ому головне завданн¤ Ч це вир≥шенн¤ питанн¤, ¤к≥ з пере л≥чених д≥й та за ¤ких умов визнаютьс¤ законними ≥ ко ли вони будуть вважатись незаконними.
ѕредметом валютного регулюванн¤ ≥ валютного кон тролю, а отже ≥ предметом правопорушень, в≥дпов≥даль н≥сть за ¤к≥ передбачена ст. 162 пјѕ та ст. 80 , Ї валютн≥ ц≥нност≥. ѕерел≥к валютних ц≥нностей даЇтьс¤ в ст. 1 ƒекрету "ѕро систему валютного регулюванн¤ валютного контролю"(31) .—л≥д керуватис¤ перел≥ком валютних ц≥нностей, ¤кий даЇтьс¤ в ст. 1 ƒекрету ћ "ѕро систему валют ного регулюванн¤ ≥ валютного контролю", оск≥льки, по-перше, цим «аконом безпосередньо регулюютьс¤ пра вила зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми на територ≥њ ”крањни, по-друге, названий ƒекрет Ї остан н≥м за часом прийн¤тт¤, ≥, по-третЇ, в диспозиц≥њ ч. 1 ст. 80 та ст. 162 пјѕ в≥дтворений текст п. 1 ст. 16 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в "ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ ва лютного контролю". “ому, очевидно, неточною Ї думка окремих вчених, ¤к≥ вважають, що до валютних ц≥ннос тей ¤к предмету правопорушенн¤ за ст. 80 та ст. 162 пјѕ в≥дноситьс¤ ≥ природне дорогоц≥нне кам≥нн¤ в си рому ≥ обробленому вигл¤д≥, за вин¤тком ювел≥рних та ≥нших побутових вироб≥в ≥з нього, а також лому таких вироб≥в
“ерм≥ни "валюта ”крањни" та "≤ноземна валюта" в ƒекрет≥ "ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валют ного "контролю" вживаютьс¤ у двох значенн¤х: 1) дл¤ позначенн¤ власне валюти .”крањни та ≥ноземноњ валюти ¤к грошових знак≥в, ¤к≥ Ї плат≥жними засобами на те ритор≥њ, в≥дпов≥дно ”крањни та ≥нших держав; 2) ¤к ро дов≥ пон¤тт¤, ¤кими охоплюютьс¤ не т≥льки власне ва люта, а й плат≥жн≥ документи та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, ви ражен≥, в≥дпов≥дно у валют≥ ”крањни чи ≥ноземн≥й валю т≥, тобто варт≥сть (ц≥на) ¤ких виражена (визначена) у в≥дпов≥дн≥й валют≥. ѕри цьому коло предмет≥в, що вхо д¤ть до родового пон¤тт¤ "≥ноземна валюта", б≥льш ши роке, н≥ж коло предмет≥в, що вход¤ть до родового по н¤тт¤ "валюта ”крањни": до "≥ноземноњ валюти" в≥днесен≥ ƒекретом також монетарн≥ метали та ц≥нн≥ папери, ви ражен≥ в ≥ноземн≥й валют≥ або монетарних металах. ќчевидно, це зумовлене тим, що на час прийн¤тт¤ ƒек рету грошових знак≥в ”крањни у вигл¤д≥ монет, виготов лених ≥з золота чи метал≥в ≥рид≥Їво-платиновоњ групи, не ≥снувало ≥ њх введенн¤ в об≥г не передбачалось.
ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ про в≥дпов≥дальн≥сть за пору шенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ необх≥дно виходити з того, що ƒекретом "ѕро систему валютного регулю ванн¤ ≥ валютного контролю" встановлений ≥ регулю Їтьс¤ режим зд≥йсненн¤ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни, тобто зд≥йсненн¤ за межами ”крањни будь-¤ких д≥й щодо валютних ц≥нностей, ¤к≥ визнаютьс¤ не законними за ст. 162 пјѕ чи ст. 80 , в≥дпов≥дальност≥ за цими статт¤ми не т¤гне.
р≥м того, дл¤ зд≥йсненн¤ валютних операц≥й ƒекре том передбачено режим л≥цензуванн¤ Ч одержанн¤ в≥д Ќац≥онального банку ”крањни л≥ценз≥й (генеральних чи ≥ндив≥дуальних) на зд≥йсненн¤ окремих валютних опера ц≥й. √енеральн≥ л≥ценз≥њ видаютьс¤ комерц≥йним банкам та ≥ншим кредитно-ф≥нансовим установам ”крањни на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й, що не потребують ≥нди в≥дуальноњ л≥ценз≥њ. ≤ндив≥дуальн≥ л≥ценз≥њ видаютьс¤ ре зидентам ≤ нерезидентам на зд≥йсненн¤ разових валют них операц≥й, перел≥чених у п. 4 ст. 5 ƒекрету(32).
а) вивезенн¤, переказуванн¤ ≥ пересиланн¤ за меж≥ ”крањни валютних ц≥нностей, за вин¤тком: вивезенн¤, переказуванн¤ ≥ пересиланн¤ за меж≥ ”крањни ф≥зични ми особами Ч резидентами ≤ноземноњ валюти на суму, що визначаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни; виве зенн¤, переказуванн¤ ≤ пересиланн¤ за меж≥ ”крањни ф≥ зичними особами Ч резидентами ≥ нерезидентами ≤но земноњ валюти, ¤ка була ран≥ше ввезена ними в ”крањну на законних п≥дставах; платеж≥в у ≤ноземн≥й валют≥, що зд≥йснюютьс¤ резидентами за меж≥ ”крањни на виконан н¤ зобов'¤зань у ц≥й валют≥ перед нерезидентами щодо оплати продукц≥њ, послуг, роб≥т, прав ≥нтелектуальноњ власност≥ та ≥нших майнових прав, за вин¤тком оплати валютних ц≥нностей; платеж≥в у ≤ноземн≥й валют≥ за ме ж≥ ”крањни у вигл¤д≥ процент≥в за кредити, доходу (при бутку) в≥д ≤ноземних ≥нвестиц≥й; вивезенн¤ за меж≥ ”к рањни ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ в ≥ноземн≥й валют≥, ран≥ше зд≥йсненоњ на територ≥њ ”крањни, в раз≥ припиненн¤ ≤н вестиц≥йноњ д≥¤льност≥;
б) ввезенн¤, переказуванн¤, пересиланн¤ в ”крањну валюти ”крањни, за вин¤тком ран≥ше вивезеноњ, перека заноњ чи пересланоњ за кордон на законних п≥дставах;
в) наданн¤ ≥ одержанн¤ резидентами кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥, ¤кщо терм≥ни ≥ суми таких кредит≥в пе ревищують встановлен≥ законодавством меж≥;
г) використанн¤ ≥ноземноњ валюти на територ≥њ ”к рањни ¤к засобу платежу або ¤к застави.
д) розм≥щенн¤ валютних ц≥нностей на рахунках ≥ у вкладах за межами ”крањни, за вин¤тком вказаних у ƒек рет≥ випадк≥в;
е) зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й за кордон, у тому числ≥ шл¤ хом придбанн¤ ц≥нних папер≥в, за вин¤тком ц≥нних папе р≥в або ≥нших корпоративних прав, отриманих ф≥зичними особами Ч резидентами ¤к дарунок або у спадщину.
¬ п. 5 ст. 5 ƒекрету м≥ститьс¤ важливе положенн¤ про те, що одержанн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ одн≥Їю ≤з стор≥н валютноњ операц≥њ означаЇ також дозв≥л на њњ зд≥йсненн¤ ≥ншою стороною або третьою особою, ¤ка маЇ в≥дношенн¤ до такоњ операц≥њ, ¤кщо ≥нше не перед бачено умовами ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ(33). «д≥йсненн¤ будь-¤коњ ≥з перел≥чених у п. 4 ст. 5 ƒекрету валютних операц≥й без ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ т¤гне зг≥дно з п. 2 ст. 16 ƒекрету застосуванн¤ ф≥нансових санкц≥й Ч в≥д пов≥дальн≥сть у вигл¤д≥ штрафу в сум≥, екв≥валентн≥й су м≥ зазначених валютних ц≥нностей, перерахован≥й у ва люту ”крањни за обм≥нним курсом Ќац≥онального банку на день зд≥йсненн¤ таких операц≥й. р≥м ф≥нансовоњ сан кц≥њ, винна особа може бути прит¤гнена до адм≥н≥ст ративноњ чи крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за на¤вност≥ в њњ д≥¤х ознак в≥дпов≥дного правопорушенн¤(34).
¬иход¤чи з положень ƒекрету напрошу Їтьс¤ висновок, що дозвол¤Їтьс¤ зд≥йснювати будь-¤к≥ ≥нш≥ валютн≥ операц≥њ, на ¤к≥ не потр≥бно одержувати ≥ндив≥дуальну л≥ценз≥ю, але такий висновок буде непра вильним. ¬ ƒекрет≥ м≥ститьс¤ ще р¤д положень щодо зд≥йсненн¤ валютних операц≥й:
1) резиденти ≥ нерезиденти Ч ф≥зичн≥ особи мають право продавати ≥ноземну валюту уповноваженим банкам та ≥ншим кредитно-ф≥нансовим установам, ¤к≥ одержали л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку, або за њх посередництвом Ч ≥ншим ф≥зичним особам Ч резидентам (п. 3 ст. 6 ƒекрету)(35);
2) ф≥зичн≥ особи Ч резиденти мають право купувати ≥ноземну валюту в уповноважених банках та ≥нших кредит но-ф≥нансових установах, що одержали л≥ценз≥ю Ќац≥о нального банку, або за њх посередництвом Ч у ≥нших ф≥ зичних ос≥б Ч резидент≥в ≥ нерезидент≥в (п. 4 ст. 6 ƒекрету)(36);
3) уповноважен≥ банки та ≥нш≥ кредитно-ф≥нансов≥ установи, що одержали л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку, мають право в≥д свого ≤мен≥ ≤ за св≥й рахунок купувати ≥ноземну валюту гот≥вкою у ф≥зичних ос≥б Ч резидент≥в ≥ нерезидент≥в, а також продавати њњ ф≥зичним особам Ч резидентам (п≥дпункт "б" п. 2 ст. 6 ƒекрету)(37). р≥м того, п≥дпунктом "а" п. 2 ст. 6 ƒекрету передбачено, що упов новажен≥ банки та ≥нш≥ кредитно-ф≥нансов≥ установи, що одержали л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку, в≥д свого ≥мен≥ купують ≥ продають ≥ноземну валюту на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни за дорученн¤м ≥ за рахунок резидент≥в ≥ нерезидент≥в, тобто ≤ноземну валю ту у безгот≥вков≥й форм≥(38). “аким чином, випливають так≥ висновки:
1) резиденти мають право продавати ≥ купувати ≥но земну валюту ¤к у безгот≥вков≥й форм≥, так ≥ гот≥вкою;
2) нерезиденти мають право продавати ≥ноземну го т≥вкову ≤ в безгот≥вков≥й форм≥ валюту;
3) нерезиденти мають право купувати ≥ноземну валю ту в безгот≥вков≥й форм≥ ≥ не мають права купувати ≥ноземну валюту гот≥вкою, нав≥ть в уповноважених банках чи ≥нших кредитно-ф≥нансових установах.
ѕроте необх≥дно врахувати, що ƒекретом "ѕро сис тему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю", ¤кий маЇ силу закону, визначаютьс¤ режим зд≥йсненн¤ валютних операц≥й та загальн≥ принципи валютного ре гулюванн¤. Ќормативна ж база валютного регулюванн¤ включаЇ в себе також акти ¬ерховноњ –ади (закони ≥ постанови) та нормативн≥ акти, що видаютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в та Ќац≥ональним банком у межах њх повнова жень. ќсновний масив нормативного забезпеченн¤ ва лютного регулюванн¤ складають нормативн≥ акти, що видаютьс¤ Ќац≥ональним банком, ¤кими конкретизу ютьс¤ положенн¤ законодавчих акт≥в та постанов аб≥ нету ћ≥н≥стр≥в.
‘≥зичн≥ особи Ч резиденти мають право купувати ≥ продавати, а ф≥зичн≥ особи Ч нерезиденти Ч продавати гот≥вкову ≥ноземну валюту через пункти об м≥ну валюти без будь-¤ких обмежень. упувати ж гот≥в кову ≥ноземну валюту ф≥зичн≥ особи Ч нерезиденти че рез пункти обм≥ну валюти мають право у розм≥р≥, що не перевищуЇ суми проданоњ ними валюти. ƒотриманн¤ останнього правила практично неможливе, оск≥льки на касир≥в пункт≥в обм≥ну ≥ноземноњ валюти ѕоложенн¤м про пункти обм≥ну ≥ноземноњ валюти не покладаЇтьс¤ обов'¤зок перев≥р¤ти, продають вони ≥ноземну валюту резиденту чи нерезиденту. “им б≥льше, що ≥ перев≥рити це вони практично не в змоз≥, оск≥льки пон¤тт¤ "рези дент" ≥ "нерезидент" пов'¤зуютьс¤ не з громад¤нством ф≥зичноњ особи, ¤ке можна встановити за њњ паспортом, а з фактом пост≥йного проживанн¤ на територ≥њ ”крањни.
ƒотриманн¤ правил продажу та куп≥вл≥ ≥ноземноњ ва люти ф≥зичними особами Ч нерезидентами ≥ отриманн¤ в≥дпов≥дноњ дов≥дки пункту обм≥ну ≥ноземноњ валюти маЇ значенн¤ лише дл¤ нихЧ дл¤ п≥дтвердженн¤ законност≥ придбанн¤ ≥ноземноњ валюти при ѓњ вивезенн≥, переказуванн≥ чи пересиланн≥ за меж≥ ”крањни.
ќперац≥њ з валютними ц≥нност¤ми будуть незаконни ми, тобто правопорушенн¤м, лише у раз≥ вчиненн¤ будь-¤коњ з д≥й, виключний перел≥к ¤ких даЇтьс¤ в ст. 162 пјѕ та ст. 80 : незаконн≥ скуповуванн¤, продаж, об м≥н, використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу плате жу чи застави. Ѕудь-¤к≥ ≥нш≥ д≥њ Ч збер≥ганн¤, даруван н¤. отриманн¤ ¤к подарунка чи у спадщину, паданн¤ в позику, розм≥н та ≥н. Ч адм≥н≥стративноњ чи крим≥наль ноњ в≥дпов≥дальност≥ не т¤гнуть. јле ¤кщо, наприклад, за збер≥ганн¤ валютних ц≥нностей особа отримуЇ винаго роду валютними ц≥нност¤ми або за наданн¤ валютних ц≥нностей в позику сплачуютьс¤ ними ж проценти, то так≥ д≥њ в частин≥ сплати винагороди чи сплати процент≥в треба розгл¤дати ¤к використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу.
¬ир≥шенн¤ питанн¤ про в≥дпов≥дальн≥сть (адм≥н≥стративну чи крим≥нальну) за порушенн¤ правил при валют н≥й операц≥њ (незаконн≥ скуповуванн¤, продаж, обм≥н, використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу або ¤к застави) залежить в≥д:
Ч виду валютних ц≥нностей;
Ч ознак суб'Їкта Ч резидент чи нерезидент;
Ч виду самих операц≥й.
«алежно в≥д виду валютних ц≥нностей та виду самих операц≥й незаконними Ї:
Ч будь-¤к≥ ≥з зазначених в диспозиц≥њ ст. 162 пјѕ та ст. 80 д≥й щодо монетарних метал≥в, котр≥ ƒекретом в≥днесен≥ до валютних ц≥нностей, тобто ѓх скуповуванн¤, продаж, обм≥н, використанн¤ ¤к засобу платежу чи за стави ф≥зичними особами завжди Ї незаконними, оск≥льки ƒекретом взагал≥ не передбачене л≥цензуванн¤ таких операц≥й з монетарними металами. ¬ин¤ток ста новить лише зд≥йсненн¤ валютних операц≥й з монетар ними металами у вигл¤д≥ грошових знак≥в, ¤к≥ викорис товуютьс¤ ¤к засоби платежу, тобто, коли з монетарних метал≥в виготовлен≥ монети (грошов≥ знаки) ≥ вони на були ¤кост≥ валюти (”крањни чи ≥ншоњ держави) ≥ Ї пла т≥жними засобами;
Ч будь-¤ке використанн¤ ≥ноземноњ валюти ¤к засобу платежу, зд≥йснюване без отриманн¤ на це ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни.
ѕ≥д скуповуванн¤м валютних ц≥нностей треба розум≥ти њх сплатне придбанн¤ у власн≥сть. якщо при цьому мають м≥сце дек≥лька еп≥зод≥в придбанн¤ валютних ц≥нностей, то залежно в≥д того, чи охоплювались вони Їди ним умислом ≥ були спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ Їдиноњ мети, чи кожен раз умисел на њх вчиненн¤ виникав са мост≥йно, д≥њ можуть квал≥ф≥куватис¤ або ¤к Їдине про довжуване правопорушенн¤ або ж ¤к повторне.
ѕродаж валютних ц≥нностей Ч це њх оплатне в≥дчу женн¤ ≥нш≥й особ≥ з переходом до нењ права власност≥ на в≥дчужуван≥ валютн≥ ц≥нност≥.
ѕродаж ≥ куп≥влю валютних ц≥нностей, на наш пог л¤д, сл≥д обмежувати лише випадками, коли в ¤кост≥ за собу платежу за куплен≥ (продан≥) валютн≥ ц≥нност≥ ви користовуЇтьс¤ валюта ”крањни. —ама ж валюта ”крањни не може визнаватись предметом правопорушенн¤, пе редбаченого ст. 162 пјѕ та ст. 80 . ѕредметом цих правопорушень можуть бути валютн≥ ц≥нност≥ у вигл¤д≥ ≤ноземноњ валюти та монетарних метал≥в. “аким чином, ¤кщо особа "обм≥нюЇ" ≥ноземну валюту на валюту ”к рањни, то њњ д≥њ Ї продажем ≥ноземноњ валюти, а не ку п≥влею валюти ”крањни. ѕункти обм≥ну валюти зд≥йснюють два види валютних операц≥й, предметом ¤ких Ї ≥ноземна валюта: њњ куп≥влю або продаж, а д≥њ особи, ¤ка Ђобм≥нюЇї валютн≥ ц≥нност≥ через такий пункт, Ї, в≥дпо в≥дно. продажем чи куп≥влею ≥ноземноњ валюти, а не ку п≥влею чи продажем валюти ”крањни. ¬ласне, валюта ”крањни на њњ територ≥њ не може бути предметом угод куп≥вл≥-продажу, вона Ї засобом платежу за такими угодами. ÷ей висновок не суперечить ≥ визначенню зм≥с ту терм≥ну Ђвалютн≥ операц≥њї в ƒекрет≥ Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї, в ¤кому одним з трьох вид≥в валютних операц≥й називаютьс¤ Ђоперац≥њ, пов'¤зан≥ з переходом права власност≥ на ва лютн≥ ц≥нност≥, за вин¤тком операц≥й, що зд≥йснюютьс¤ м≥ж резидентами у валют≥ ”крањниї.
Ќа наш погл¤д, цей висновок не суперечить ≥ роз'¤с ненн¤м, що м≥ст¤тьс¤ в абз. 3 п. 3 ѕостанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 р. є 5 Ђѕро практикую застосуванн¤ судами законодавства що до порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њї: Ђѕродаж валютних ц≥нностей Ч це њх сплатне в≥дчуженн¤ ≥ншим особамї(39). якщо засобом платежу за валютн≥ ц≥нност≥, що продаютьс¤, Ї теж валютн≥ ц≥нност≥, але ≥ншого виду, то можлив≥ два вар≥анти квал≥ф≥кац≥њ д≥й стор≥н за незакон ною угодою куп≥вл≥-продажу валютних ц≥нностей з оплатою њх вартост≥ валютними ц≥нност¤ми ≥ншого виду:
1) д≥њ обох ос≥б повинн≥ квал≥ф≥куватис¤ ¤к незакон ний обм≥н валютних ц≥нностей;
2) д≥њ продавц¤ повинн≥ квал≥ф≥куватис¤ ¤к незакон ний продаж належних йому валютних ц≥нностей ≥ ¤к не законне використанн¤ валютних ц≥нностей ≥ншого виду, одержаних в ¤кост≥ плати за в≥дчужен≥ валютн≥ ц≥нност≥, ¤к засобу платежу, а д≥њ покупц¤ Ч ¤к незаконне ви користанн¤ належних йому валютних ц≥нностей ¤к за собу платежу ≥ ¤к незаконне скуповуванн¤ валютних ц≥нностей щодо валютних ц≥нностей, придбаних ним. б≥льш правильним, на наш погл¤д, Ї перший вар≥ант: про даж-куп≥вл¤ валютних ц≥нностей одного виду з оплатою њх вартост≥ валютними ц≥нност¤ми ≥ншого виду необх≥дно квал≥ф≥кувати ¤к незаконний обм≥н валютних ц≥нностей.
ќбм≥ном валютних ц≥нностей, зг≥дно з роз'¤сненн¤ ми. що м≥ст¤тьс¤ у назван≥й постанов≥ ѕленуму ¬ерхов ного —уду ”крањни в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 р. є 5, ЂЇ опера ц≥¤, в процес≥ ¤коњ сторони передають одн≥ валютн≥ ц≥н ност≥ взам≥н на ≥нш≥ї (абз. 4 п. 3)(40). ѕроте наведене роз'¤с ненн¤, на наш погл¤д, потребуЇ конкретизац≥њ.
ѕ≥д обм≥ном валютних ц≥нностей, очевидно, треба ро зум≥ти лише д≥њ, що виражаютьс¤ у передач≥ одн≥Їю осо бою ≥нш≥й валютних ц≥нностей, ¤к≥ не Ї плат≥жними за собами, тобто не Ї власне валютою в розум≥нн≥ ƒекрету Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного кон тролюї, ≥ одержан≥ взам≥н ≤нших валютних ц≥нностей, ¤к≥ теж не Ї плат≥жними засобами. ‘актично, обм≥н ва лютних ц≥нностей матиме м≥сце при:
1) передач≥ монетарних метал≥в одного виду взам≥н монетарних метал≥в ≥ншого виду:
2) передач≥ валютних ц≥нностей у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в взам≥н ≥нших ц≥нних папер≥в або монетарних метал≥в;
3) передач≥ монетарних метал≥в взам≥н ц≥нних папер≥в, виражених у валют≥.
якщо одн≥Їю з ос≥б передаютьс¤ валютн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ Ї плат≥жними засобами, тобто грошовими знаками (”к рањни чи ≥ноземноњ держави), то так≥ д≥њ повинн≥ квал≥ ф≥куватис¤ або ¤к скуповуванн¤ чи продаж валютних ц≥нностей, або ¤к використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу. ѕри цьому д≥њ особи, котра передаЇ валютн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ не Ї плат≥жними засобами, повинн≥ квал≥ф≥куватис¤ ¤к продаж валютних ц≥нностей, а д≥њ особи, котра передаЇ валютн≥ ц≥нност≥ Ч грошов≥ знаки (плат≥жн≥ засоби) Ч ¤к скуповуванн¤ валютних ц≥нностей. ¬одночас д≥њ такоњ особи Ї ≥ використанн¤м валютн≥ них ц≥нностей ¤к засобу платежу.
Ќайскладн≥шим Ї визначенн¤ зм≥сту такого виду незаконноњ операц≥њ з валютними ц≥нност¤ми ¤к використанн¤ њх ¤к засобу платежу. Ђ¬икористанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу Ч це розрахунок ними за товари, послуги, об'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ тощої (абз. 5 п. « ѕостанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 р. є 5)(41). ” наведеному роз'¤сненн≥ ѕленум ¬ерховного —уду не конкретизуЇ, ¤к≥ валютн≥ ц≥нност≥ мають бути використан≥ ¤к зас≥б платежу. ¬иход¤чи з того, що зм≥ст кожного з п'¤ти вид≥в незаконних валютних операц≥й повинен бути визначений ч≥тко ≥ при квал≥ф≥кац≥њ д≥й винних маЇ бути однозначно вказано, ¤ка саме незаконна операц≥¤ вчи нена особою, необх≥дно ч≥тко розмежовувати види не законних валютних операц≥й м≥ж собою. ” вироках су д≥в досить часто не конкретизуЇтьс¤ вид вчиненоњ осо бою незаконноњ валютноњ операц≥њ, а просто констату Їтьс¤, що винним порушен≥ правила про валютн≥ операц≥њ, або ж вид незаконноњ валютноњ операц≥њ визначаЇтьс¤ неправильно. ќдн≥ й т≥ ж д≥њ одними судами квал≥ф≥ку ютьс¤ ¤к незаконний обм≥н валютних ц≥нностей, а ≥н шими Ч ¤к незаконне скуповуванн¤ ≥ продаж валютних ц≥нностей чи ¤к њх використанн¤ ¤к засобу платежу. ≤ дл¤ цього Ї певн≥ п≥дстави, оск≥льки кожен вид неза конних валютних операц≥й, окр≥м використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к застави, м≥стить в соб≥ ознаки й ≥ншого виду (вид≥в) незаконноњ операц≥њ, наприклад, формально при обм≥н≥ валютних ц≥нностей в д≥¤х кожноњ сторони Ї елементи продажу валютних ц≥нностей з одержанн¤м плати за них теж валютними ц≥нност¤ми, куп≥вл≥ (ску повуванн¤) валютних ц≥нностей з оплатою њх вартост≥ ≥ншими валютними ц≥нност¤ми, а також ≥ використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу за придбанн¤ ≥нших валютних ц≥нностей.
Ќа наш погл¤д, використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу Ч це розрахунок ≥ноземною валютою чи монетарними металами за товари, послуги. виконану роботу. ќск≥льки валюта ”крањни Ї Їдиним законним за собом зд≥йсненн¤ розрахунк≥в на територ≥њ ”крањни, то предметом правопорушенн¤ в ц≥й форм≥ вона виступати не може. Ќе Ї предметом правопорушенн¤ в ц≥й форм≥ ≥ плат≥жн≥ документи та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, виражен≥ у валют≥ ”крањни, тому що ƒекрет Ђѕро систему валютно го регулюванн¤ ≥ валютного контролюї п≥д терм≥ном Ђвалюта ”крањниї розум≥Ї ¤к власне валюту ”крањни, так ≥ плат≥жн≥ документи та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, виражен≥ у валют≥ ”крањни.
ѕринципово важливим Ї вир≥шенн¤ питанн¤ щодо зм≥сту саме цього способу порушенн¤ правил про ва лютн≥ операц≥њ: чи використанн¤м валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу Ї лише оплата ними товар≥в, продук ц≥њ, роб≥т ≥ послуг, чи п≥д використанн¤м валютних ц≥н ностей ¤к засобу платежу треба розум≥ти ≥ одержанн¤ валютних ц≥нностей в ¤кост≥ плати за продан≥ товари, продукц≥ю, надан≥ послуги ≥ виконану роботу. ¬≥д вир≥ шенн¤ цього питанн¤ залежить, по-перше, визнанн¤ су б'Їктом злочину за ст. 80 . або адм≥н≥стративного пра вопорушенн¤ за ст. 162 пјѕ за ознакою використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу лише особи, ¤ка зд≥йснила розрахунок валютними ц≥нност¤ми, або й осо би, ¤ка отримала плату валютними ц≥нност¤ми, ≥, по-друге, дол¤ предмету куп≥вл≥-продажу, варт≥сть ¤кого оплачена валютними ц≥нност¤ми. ƒо останнього ми по вернемос¤ п≥зн≥ше, а зараз зазначимо, що за судовою практикою, в тому числ≥ ≥ ¬ерховного —уду ”крањни, до остан нього часу вважалось, що суть валютних операц≥й в≥д пов≥дно до п. 2 ст. 1 ƒекрету Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї пол¤гаЇ в переход≥ права власност≥ на валютн≥ ц≥нност≥, що пов'¤зане в ус≥х випадках з виконанн¤м об'Їктивноњ сторони складу зло чину не менше н≥ж двома особами, поЇднаними сп≥льним умислом на укладенн¤ незаконноњ угоди щодо валютних ц≥нностей, а тому обидв≥ особи, за на¤вност≥ п≥дстав, повинн≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 80 чи ст. 162 пјѕ.
Ќа наш погл¤д, визнанн¤ суб'Їктом злочину чи адм≥ н≥стративного правопорушенн¤ особи, ¤ка отримала ва лютн≥ ц≥нност≥ ¤к плату за продан≥ нею товари, надан≥ послуги чи виконану роботу, Ї певною м≥рою поширю ваним тлумаченн¤м закону, оск≥льки не вс≥ незаконн≥ ва лютн≥ операц≥њ пов'¤зан≥ з переходом права власност≥ на валютн≥ ц≥нност≥, наприклад, при використанн≥ валютних ц≥нностей ¤к застави такого переходу права влас ност≥ не в≥дбуваЇтьс¤. р≥м того, вир≥шенн¤ розгл¤дува ного питанн¤ ставитьс¤ в залежн≥сть в≥д того, законн≥ чи не законн≥ послуги оплачувались валютними ц≥нност¤ми.
Tаким чином , оплата валютними ц≥нност¤ми Ђпос лугї, ¤к≥ не регулюютьс¤ цив≥льним законодавством, не утворюЇ складу злочину порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ. ¬одночас оплата Ђпослугї, ¤к≥ сам≥ по соб≥ Ї злочином: убивства, запод≥¤нн¤ т≥лесних ушкоджень, зівалтуванн¤, вчиненн¤ ≥нших злочин≥в проти особи. знищенн¤ майна, примушуванн¤ до виконанн¤ цив≥льно-правових зобов'¤зань ≥ та ≥нш≥ повинна квал≥ф≥куватис¤ ≥ ¤к порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ за ст. 80 , оск≥льки так≥ д≥њ ¤вл¤ють п≥двищену сусп≥льну небезпеку ≥, головне, так≥ Ђпослугиї регулюютьс¤ державою Ч вона заборон¤Ї њх. вчиненн¤ ≥ визнаЇ правопорушенн¤м (¤к правило, злочином). –егулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин виражаЇтьс¤ не лише у регламентац≥њ пор¤дку вчиненн¤ певних д≥¤нь, а ≥ в њх заборон≥. ѕроте позиц≥¤ судовоњ практики дещо ≥нша: оплата валютними ц≥нност¤ми ¤к нерегульованих цив≥льним законодавством, так ≥ незаконних Ђпослугї не утворюЇ, а оплата законних Ч утворюЇ склад злочину порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ.
¬икористанн¤ валютних ц≥нностей ¤к застави.
” постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 року є 5 роз'¤снюЇтьс¤, що Ђвикористанн¤ валютних ц≥нностей ¤к застави пол¤гаЇ в њх передач≥ та прий н¤тт≥ в рахунок забезпеченн¤ зобов'¤заньї(42). ¬ назван≥й постанов≥ не конкретизуЇтьс¤, ¤к≥ валютн≥ ц≥нност≥ можуть бути предметом розгл¤дуваноњ валютноњ операц≥њ ≥ ¤к≥ зобов'¤занн¤ можуть ними забезпечуватись, а тому ц≥ питанн¤ необх≥дно розгл¤нути детальн≥ше, оск≥льки в л≥тератур≥ висловлена ≥ дещо ≥нша позиц≥¤ щодо зм≥сту валютноњ операц≥њ у вигл¤д≥ використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к застави.
«аставою може бути забезпечена д≥йсна вимога, зокрема така, що випливаЇ з договору позики (банк≥вськоњ по зички), куп≥вл≥-продажу, оренди, перевезенн¤ вантажу то що . ѕри застав≥ майно, в тому числ≥ ≤ валютн≥ ц≥н ност≥, передаЇтьс¤ у тимчасове волод≥нн¤ ≥нш≥й особ≥ в рахунок забезпеченн¤ будь-¤кого зобов'¤занн¤ ¤к перед ц≥Їю, так ≥ перед будь-¤кою ≥ншою особою. ¬ласником переданого у заставу майна залишаЇтьс¤ заставодавець, а самою заставою може забезпечуватись виконанн¤ будь-¤ких зобов'¤зань ¤к майнового, так ≥ немайнового характеру.
ѕр¤мих обмежень щодо можливост≥ використанн¤ ¤к предмету застави валютних ц≥нностей взагал≥ не м≥с титьс¤ ≥ в ƒекрет≥ Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї. ¬ п≥дпункт≥ Ђгї пункту 4 ст. 5 ƒекрету передбачено, що ≥ндив≥дуальн≥ л≥ценз≥њ необх≥д но отримувати на використанн¤ ¤к застави (≥ ¤к засобу платежу) лише одного виду валютних ц≥нностей Ч ≥но земноњ валюти(43). Ќа використанн¤ ¤к предмету застави ≥нших валютних ц≥нностей, зокрема, монетарних мета л≥в, отримувати ≥ндив≥дуальну л≥ценз≥ю, виход¤чи з по ложень ƒекрету Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї, не потр≥бно. “реба враховувати, що на практиц≥ не р≥дко предметом застави Ї валюта ”крањни, особливо у випадках, коли заставою забезпе чуЇтьс¤ виконанн¤ зобов'¤зань, не пов'¤заних з догово ром позики.
“лумаченн¤ положень ƒекрету Ђѕро систему, валютного регулюванн¤ ≥ валютного кон тролюї даЇ п≥дстави дл¤ вис новку, що валюта ”крањни ≥ монетарн≥ метали можуть бути предметом застави на територ≥њ ”крањни без будь-¤ких обмежень. јналог≥чний висновок Ї обгрунтованим ≥ щодо використанн¤ валюти ”крањни ≥ монетарних ме тал≥в ¤к засобу платежу, оск≥льки ≤ндив≥дуальна л≥ценз≥¤ повинна отримуватись на використанн¤ ¤к засобу пла тежу теж лише одного виду валютних ц≥нностей Ч ≤но земноњ валюти.
„инним валютним законодавством не досить ч≥тко, суперечливо вир≥шене питанн¤ про юридичну природу використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к застави. « одного боку, п≥д валютними операц≥¤ми ƒекрет Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї розум≥Ї, зокрема, операц≥њ, пов'¤зан≥ з переходом права власнос т≥ на валютн≥ ц≥нност≥, за вин¤тком операц≥й, що зд≥й снюютьс¤ м≥ж резидентами у валют≥ ”крањни (абз. 2 п. 2 ст. 1 ƒекрету)(44). Ѕуквальне тлумаченн¤ наведеного поло женн¤ ƒекрету даЇ п≥дстави дл¤ висновку, начебто взагал≥ використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к застави не Ї валютною операц≥Їю, оск≥льки при застав≥ валютних. ц≥нностей вони залишаютьс¤ власн≥стю заставодавц¤ ≥ переходу права власност≥ на них не в≥дбуваЇтьс¤. « дру гого боку, в п. 4 ст. 5 ƒекрету Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї використанн¤ ≥но земноњ валюти ¤к застави, називаЇтьс¤ ¤к вид валютних операц≥й, що даЇ п≥дстави дл¤ остаточного висновку: ви користанн¤ ≥ноземноњ валюти ¤к застави Ї валютною операц≥Їю, а використанн¤ ¤к застави монетарних ме тал≥в ≥ валюти ”крањни, не Ї валютною операц≥Їю( 45).
як уже зазначалось. ¬ерховний —уд ”крањни вважаЇ, що п≥д використанн¤м валютних ц≥нностей ¤к застави необх≥дно розум≥ти ¤к њх передачу, так ≥ прийн¤тт¤ в раху нок забезпеченн¤ зобов'¤зань. Ќа наш погл¤д, викорис танн¤м валютних ц≥нностей ¤к застави Ї лише њх передача заставодавцем ≥нш≥й особ≥ в рахунок забезпеченн¤ ¤когось зобов'¤занн¤.
—уб'Їктом злочину може бути будь-¤ка ф≥зична осудна особа, ¤ка дос¤гла 16-р≥чного в≥ку ≥ незаконно вчинила будь-¤ку з д≥й, вказаних в диспозиц≥њ ст. 80 .
« суб'Їктивноњ сторони порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ може бути вчинене лише умисно. ћотиви ≥ мета порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ дл¤ ква л≥ф≥кац≥њ значенн¤ не мають.
¬чиненн¤ передбачених ст. 80 д≥й з необережнос т≥, наприклад, внасл≥док обману чи зловживанн¤ дов≥ р'¤м з боку ≤ншоњ особи, складу злочину не утворюЇ. ѕленум ¬ерховного —уду в п. 10 своЇњ постанови в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 р. є 5 роз'¤снив судам, що д≥њ особи, ¤ка отримала валютн≥ ц≥нност≥ шл¤хом обману чи зловжи ванн¤ дов≥р'¤м, удаючи, що маЇ в≥дпов≥дну л≥ценз≥ю на вчиненн¤ певних операц≥й з валютними ц≥нност¤ми (дл¤ орган≥зац≥њ туристичних подорожей, вињзду на роботу за кордон, навчанн¤ на курсах, придбанн¤ товар≥в тощо), належить квал≥ф≥кувати за ст. 143 чи ст. 83 , а особа, ¤ка в такому випадку передала валютн≥ ц≥нност≥, вважа ючи, що вони Ї законним засобом платежу або застави, не повинна нести в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 80 (46).
„астиною 2 ст. 80 передбачена в≥дпов≥дальн≥сть за три квал≥ф≥кованих види складу злочину порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ: 1) вчиненн¤ порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ орган≥зованою групою; 2) вчиненн¤ порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ особою, ран≥ше судимою за злочин, передбачений ст. 80 ; 3) вчиненн¤ порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ у великих розм≥рах(47).
ѕ≥д великим розм≥ром незаконноњ операц≥њ з валютними ц≥нност¤ми, зг≥дно з прим≥ткою до ст. 80 , розум≥Їтьс¤ валютна операц≥¤, варт≥сть предмета ¤коњ перевищуЇ сто м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати.
ќсобою, ран≥ше судимою за злочин, передбачений. ст. 80 , визнаЇтьс¤ особа, ¤ка маЇ непогашену судим≥сть за вчиненн¤ злочину, передбаченого ч. 1 чи ч. 2 ст. 80 (48).
ѕ≥д орган≥зованою групою розум≥Їтьс¤ ст≥йке об'Їднанн¤ двох або б≥льше ос≥б, ¤к≥ спец≥ально зорган≥зувалис¤ дл¤ незаконного зд≥йсненн¤ валютних операц≥й. ѕро на¤вн≥сть орган≥зованоњ групи можуть св≥дчити, зокрема, розпод≥л ролей м≥ж сп≥вучасниками, на¤вн≥сть кер≥вника, координац≥¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥, забезпечен н¤ безпеки д≥¤льност≥ групи за рахунок ¤к ос≥б, ¤к≥ Ї њњ членами, так ≥ за допомогою сторонн≥х ос≥б, наприклад, ос≥б з правоохоронних орган≥в, орган≥в виконавчоњ вла ди чи нав≥ть з ≤нших злочинних угруповань, а так само з використанн¤м техн≥чних засоб≥в, на¤вн≥сть загальних правил сп≥льноњ злочинноњ д≥¤льност≥, б≥льш-менш три вала сп≥льна злочинна д≥¤льн≥сть тощо. ƒ≥њ вс≥х член≥в орган≥зованоњ групи, незалежно в≥д рол≥ кожного з них у сп≥льн≥й д≥¤льност≥, квал≥ф≥куютьс¤ безпосередньо за ч. 2 ст. 80 , а д≥њ ос≥б, ¤к≥ не Ї членами орган≥зованоњ групи, але тим чи ≥ншим чи ном спри¤ли д≥¤льност≥ такоњ групи (виступали в ¤кост≥ пособник≥в чи брали участь у зд≥йсненн≥ ¤коњсь одн≥Їњ незаконноњ валютноњ операц≥њ тощо), повинн≥ квал≥ф≥куватис¤ за в≥дпов≥дною частиною ст.19 та ч.2 ст.80 .
ѕокаранн¤ ¤к за ч. 2, так ≥ ч. ≤ ст. 80 досить суворе: за вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ квал≥ф≥куютьс¤ за части ною 1 ст. 80, передбачено альтернативно покаранн¤ у вигл¤д≥ позбавленн¤ пол≥ на строк до п'¤ти рок≥в з кон ф≥скац≥Їю валютних ц≥нностей або виправн≥ роботи на строк до двох рок≥в, або штраф у розм≥р≥ до ста м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати з конф≥скац≥Їю валютних ц≥нностей, а за вчиненн¤ д≥й, передбачених ч. 2 ст. 80, Ч позбавленн¤ вол≥ на строк в≥д п'¤ти до дес¤ти рок≥в з конф≥скац≥Їю майна ≥ валютних ц≥нностей.
як за ч.1 ст.80 , так ≥ за њњ ч.2, а так само за ст. 162 пјѕ, обов'¤зковою Ї конф≥скац≥¤ валютних ц≥н ностей, ¤к≥ були предметом незаконноњ валютноњ опера ц≥њ. ѕри цьому виникаЇ питанн¤ про долю ≥нших пред мет≥в незаконноњ валютноњ операц≥њ, ¤к≥ не Ї валютними ц≥нност¤ми, тобто питанн¤ про те, чи може бути кон ф≥сковане майно (автомоб≥ль, будинок, квартира, садо вий будинок, гараж, реч≥ господарсько-побутового при значенн¤, од¤г тощо), варт≥сть ¤кого оплачена ≥нозем ною валютою, або валюта ”крањни, за ¤ку куплен≥ ва лютн≥ ц≥нност≥? Ѕезпосередньо санкц≥¤ми ¤к ч. ≤, так ≥ ч. 2 ст. 80 , а так само санкц≥Їю ст. 162 пјѕ не пе редбачена конф≥скац≥¤ предмет≥в, варт≥сть ¤ких була оплачена валютними ц≥нност¤ми. ѕри порушенн≥ крим≥ нальноњ справи так≥ предмети визнаютьс¤ речовими доказами. на п≥дстав≥ чого вони або приЇднуютьс¤ до справи ≥ збер≥гаютьс¤ при н≥й, за вин¤тком гром≥здких предмет≥в, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ в органах д≥знанн¤, попереднього сл≥дства ≥ в суд≥, або передаютьс¤ дл¤ збер≥ганн¤ в≥дпов≥дному п≥дприЇмству, установ≥ чи орган≥зац≥њ, а в окремих випадках можуть бути до вир≥шснн¤ справи в суд≥ повернут≥ њх власникам, ¤к що цс можливо без шкоди дл¤ усп≥шного провадженн¤ в справ≥.
–оз'¤сненн¤ ѕленуму ¬ерховного —уду щодо того, ¤к≥ предмети можуть бути предметом незаконних ва лютних операц≥й, зведен≥, по сут≥, лише до в≥дтворенн¤ перел≥ку валютних ц≥нностей, ¤кий наведено в п. 1 ст. 1 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро систему ва лютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї, з важли вим уточненн¤м, що наведений перел≥к валютних ц≥н ностей Ї вичерпним ≥ поширюваному тлумаченню не п≥д л¤гаЇ. јле в постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 року є 5 не конкретизуЇтьс¤, ¤к≥ ≥з на ведених в перел≥ку валютних ц≥нностей можуть бути, з урахуванн¤м положень чинного валютного законодав ства, предметом незаконну валютних операц≥й ≥ ¤ких саме.
Ќа практиц≥ виникають труднощ≥ при в≥днесенн≥ тих чи ≥нших предмет≥в з дорогоц≥нних метал≥в до ювел≥рних, побутових та промислових вироб≥в, або ж до валютних ц≥нностей. „инне валютне законодавство ”крањни на в≥дм≥ну, наприклад, в≥д валютного законодавства –ос≥й ськоњ ‘едерац≥њ, не м≥стить ч≥тких положень щодо того, що сл≥д розум≥ти п≥д ювел≥рними, побутовими, промис ловими виробами з монетарних метал≥в, що таке брухт монетарних метал≥в тощо. ¬≥дсутн≥ роз'¤сненн¤ щодо цього ≥ в постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 року є 5(49).
¬≥дсутн≥сть роз'¤снень з цих питань у зазначен≥й по станов≥, ¤к у¤вл¤Їтьс¤, зумовлена недос¤гненн¤м одно значност≥ позиц≥њ учасниками пленуму ¬ерховного —уду, оск≥льки ц≥ питанн¤, внасл≥док неповноти, неч≥ткост≥ ≥ неоднозначност≥ њх нормативного врегулюванн¤ Ї най б≥льш сп≥рними ≥ по-р≥зному вир≥шуютьс¤ на практиц≥ (≥ таке становище буде залишатись). —истемний анал≥з валютного законодавства, науковий п≥дх≥д до тлумачен н¤ його основних положень, на наш погл¤д, даЇ мож лив≥сть б≥льш-менш однозначно дати в≥дпов≥д≥ на основ н≥ сп≥рн≥ питанн¤ застосуванн¤ законодавства щодо по рушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ, що ≥ мав зробити ¬ерховний —уд ”крањни. Ќа де¤к≥ ≥з названих питань ми спробували дати в≥дпов≥дь.
¬≥дпов≥дальн≥сть за приховуванн¤ валютноњ виручки.
Ќеч≥тк≥сть законодавчого формулюванн¤ ознак скла ду злочину, передбаченого ст. 801 , та в≥дм≥нност≥ в терм≥нах, що вживаютьс¤ в нормативних актах з питань валютного регулюванн¤, зокрема, нетотожн≥сть пон¤ть Ђвалютна виручкаї, Ђдоход в ≥ноземн≥й валют≥ї, Ђнадхо дженн¤ в ≥ноземн≥й валют≥ на користь резидент≥вї, ¤к≥ вживаютьс¤ в ƒекрет≥ Ђѕро систему валютного регулю ванн¤ ≥ валютного контролюї, потребують б≥льш ірун товного розгл¤ду питанн¤ про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 801 .
ўодо терм≥нолог≥чних неузгоджень пон¤ть Ђвалютна виручкаї ≥ Ђдоход в ≥ноземн≥й валют≥ї, очевидно, треба виходити з того, що за зм≥стом вони не сп≥впадають, хоча ≥ мають окрем≥ сп≥льн≥ ознаки, тобто кожне з них може бути в певних випадках лише частиною ≥ншого: валютна виручка не обов'¤зково Ї доходом, з ¤кого повинен сплачуватись податок на прибуток (доход); доход в ≥ноземн≥й валют≥ може ≥ не бути валютною виручкою, наприклад, отриманн¤ ≥ноземноњ валюти ¤к дарунку чи у спадщину Ї доходом в ≥ноземн≥й валют≥, але не Ї валютною виручкою. —п≥льним же дл¤ цих пон¤ть Ї те, що ≥ виручка в ≥ноземн≥й валют≥, ≥ доход в ≥ноземн≥й валют≥ у визначених законодавством випадках ≥ розм≥рах п≥дл¤ гають обов'¤зковому продажу на м≥жбанк≥вському ва лютному ринку.
ќчевидно, що пон¤тт¤ Ђнадходженн¤ в ≥ноземн≥й ва лют≥ї б≥льш широке, н≥ж пон¤тт¤ Ђвиручка в ≥ноземн≥й валют≥ї. ¬алютн≥ надходженн¤ на користь резидент≥в можуть поступати, наприклад, дл¤ оплати випущених ними акц≥й чи обл≥гац≥й, ¤к кредитн≥ ресурси, внесок ≥ноземного ≥нвестора до статутного фонду сп≥льного п≥дприЇмства чи ¤к внесок у зд≥йснювану сп≥льну д≥¤ль н≥сть тощо. “ак≥ валютн≥ надходженн¤ не Ї валютною виручкою. ќтже, валютна виручка в ≥ноземн≥й валют≥ (валютна виручка) Ч це одержанн¤ ≥ноземноњ валюти в≥д продажу по експорту товар≥в, за наданн¤ послуг, виконанн¤ роботи в ≥нших крањнах, проценти за наданн¤ м≥жнародних кредит≥в, а так само одержанн¤ ≥ноземноњ валюти за реал≥зац≥ю товар≥в ≥ послуг та виконанн¤ ро б≥т в ”крањн≥ з оплатою в ≥ноземн≥й валют≥ у випадках, дозволених чинним законодавством.
«аконодавець визначаЇ пор¤док використанн¤ валют ноњ виручки, а також будь-¤ких надходжень в ≥ноземн≥й валют≥ на користь резидент≥в ”крањни та зобов'¤зуЇ по в≥домл¤ти про одержанн¤ валютноњ виручки виход¤чи з того, що:
1) використанн¤ будь-¤ких валютних надходжень на користь резидент≥в ”крањни та, зокрема, валютноњ виручки, повинно зд≥йснюватись у в≥дпов≥дност≥ з вста новленими на територ≥њ ”крањни пор¤дком ≥ способами зд≥йсненн¤ розрахунк≥в (платеж≥в) та њх зд≥йсненн¤ за меж≥ ”крањни з дотриманн¤м правил перем≥щенн¤ ≥но земноњ валюти через митний кордон;
2) валютна виручка та ≤нш≥ надходженн¤ в ≤ноземн≥й валют≥ мають бути джерелом формуванн¤ валютних резерв≥в держави, а тому вони п≥дл¤гають продажу на м≥жбанк≥вському валютному ринку у випадках ≥ розм≥ рах, визначених чинним законодавством;
3) валютна виручка у передбачених законодавством випадках Ї об'Їктом оподаткуванн¤, тобто з валютноњ виручки мають сплачуватись встановлен≥ податки, збо ри, ≥нш≥ обов'¤зков≥ платеж≥.
ѕриховуванн¤ валютноњ виручки буде злочином не залежно в≥д того, поступила така виручка на рахунок в уповноваженому банку ”крањни чи вона зарахована на рахунок в ≥ноземному балку, чи отримана гот≥вкою.
≤нша справа, що суб'Їкт не продекларуЇ таку вируч ку при декларуванн≥ доход≥в в ≥ноземн≥й валют≥, тобто приховуванн¤ валютноњ виручки може бути одночасно ≥ способом ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в. ” такому раз≥ д≥њ винного повинн≥ квал≥ф≥куватис¤ за сукупн≥стю ста тей 801 та 1482 при на¤вност≥ в його д≥¤х вс≥х ≥нших необх≥дних ознак цих злочин≥в.
ѕравовий анал≥з складу злочину.
ѕ≥д приховуванн¤м валютноњ виручки треба розум≥ти непов≥домленн¤ в≥дпов≥дних орган≥в (податкових адм≥ н≥страц≥й, банк≥вських установ) про одержанн¤ особою валютноњ виручки. ѕриховуванн¤ доходу в ≥ноземн≥й ва лют≥, ¤кий не Ї валютною виручкою, складу даного зло чину не утворюЇ, а може квал≥ф≥куватис¤, за на¤вност≥ п≥дстав, ¤к ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в ≥ т¤гти, в за лежност≥ в≥д розм≥ру несплаченого податку, адм≥н≥стра тивну чи крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть.
ќск≥льки в ст. 801 н≥¤ких вказ≥вок чи обмежень щодо того, хто може нести в≥дпов≥дальн≥сть за прихову ванн¤ валютноњ виручки, не м≥ститьс¤, то, очевидно, су б'Їктом злочину у ц≥й форм≥ може бути будь-¤ка особа, ¤ка, зг≥дно з чинним законодавством, зобов'¤зана де кларувати одержанн¤ валютноњ виручки. ÷е, перш за все, посадов≥ особи суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва Ч юридичних ос≥б незалежно в≥д форм власност≥, приватн≥ п≥дприЇмц≥ (ф≥зичн≥ особи, що зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи), окрем≥ громад¤ни, ¤к≥, наприклад, реал≥зували товари, надали послуги чи виконали певну роботу з оплатою в ≥ноземн≥й валют≥.
« суб'Їктивноњ сторони приховуванн¤ валютноњ ви ручки може бути вчинене лише з пр¤мим умислом, тоб то необх≥дно встановити, що особа усв≥домлювала факт приховуванн¤ нею валютноњ виручки ≥ бажала вчинити таке д≥¤нн¤. ћотиви ≥ мета приховуванн¤ валютноњ ви ручки можуть бути р≥зними ≥ на квал≥ф≥кац≥ю не впли вають. якщо ж приховуванн¤ валютноњ виручки буде вчи нене з метою ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, то д≥њ вин ного повинн≥ квал≥ф≥куватис¤, ¤к уже в≥дм≥чалось, за су купн≥стю почин≥в, передбачених статт¤ми 801 та 1482 .
ѕриховуванн¤ валютноњ виручки необх≥дно в≥дмежо вувати в≥д невиконанн¤ резидентами ”крањни зобов'¤ зань по декларуванню у Ќац≥ональному банку ”крањни валютних ц≥нностей ≥ майка, ¤ке перебуваЇ за межами ”крањни. “акий обов'¤зок на резидент≥в покладено ст. 9 ƒекрету Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валют ного контролюї(50).
«а невиконанн¤ резидентами вимог щодо декларуван н¤ валютних ц≥нностей та ≥ншого майна, зг≥дно з≥ ст. 16 ƒекрету, на них може бути накладений штраф у сум≥. що встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни. ѕунк том 8 ≤нструкц≥њ Ќац≥онального банку ”крањни Ђѕро пор¤док застосуванн¤ ст. 16 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19.02.1993 р. Ђѕро систему валютного регу люванн¤ ≥ валютного контролюї в≥д 9 липн¤ 1993 р. передбачено, що Ђухиленн¤ резидент≥в в≥д встановленого пор¤дку декларуванн¤ валютних ц≥нностей, ¤к≥ перебу вають за межами ”крањни, т¤гне за собою штраф у сум≥, екв≥валентн≥й сум≥ (вартост≥) 20 тис. долар≥в —Ўј, пере рахован≥й у валюту ”крањни за обм≥нним курсом Ќац≥о нального банку ”крањни на день ви¤вленн¤ порушенн¤ї(51). —ума вказаного штрафу може бути зменшена за р≥шен н¤м √олови ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни або його заступник≥в.
ќск≥льки названою ≤нструкц≥Їю в≥д 9 липн¤ 1993 р. передбачено накладенн¤ штрафу за ухиленн¤ в≥д декла руванн¤ лише валютних ц≥нностей, а не будь-¤кого май на, що належить резидентам ≥ перебуваЇ за межами ”к рањни, то очевидно, що недекларуванн¤ резидентами будь-¤кого майна, кр≥м валютних ц≥нностей, ¤ке належить њм ≥ перебуваЇ за межами ”крањни, в≥дпов≥дальност≥ не т¤г не. р≥м того, зм≥ст ≤нструкц≥њ св≥дчить про те, що пе редбачений нею штраф та ≥нш≥ санкц≥њ за порушенн¤ ва лютного законодавства можуть застосовуватись лише до резидент≥в Чсуб'Їкт≥в п≥дприЇмництва: необх≥дн≥сть одержанн¤ по¤снень в≥д посадових ос≥б резидент≥в, спи санн¤ суми штрафу (у раз≥ його несплати) з рахунку порушника в безсп≥рному пор¤дку тощо. ¬иход¤чи з цього можна зробити припущенн¤, що невиконанн¤ обов'¤зк≥в резидентами Ч ф≥зичними особами по декла руванню валютних ц≥нностей ≥ майна, ¤ке належить њм ≥ знаходитьс¤ за межами ”крањни, в≥дпов≥дальн≥сть не т¤гне, за вин¤тком випадк≥в, коли таке недекларуванн¤ Ї способом ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, про що гово рилось ран≥ше.
ѕередбачений ≤нструкц≥Їю в≥д 9 липн¤ 1993 р. штраф не може накладатись за неподанн¤ ƒекларац≥њ про ва лютн≥ ц≥нност≥, доходи та майно, що належать резиден ту ”крањни ≥ знаход¤тьс¤ за њњ межами, до податкових адм≥н≥страц≥й, ¤кщо на¤вн≥сть валютних ц≥нностей за межами ”крањни резидентом продекларована в Ќац≥о нальному банку ”крањни, оск≥льки ƒекретом Ђѕро сис тему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї передбачена в≥дпов≥дальн≥сть за ухиленн¤ в≥д декларуванн¤ валютних ц≥нностей ≥ майна в Ќац≥ональному банку ”крањни, а не в ≥нших органах.
“аким чином, у раз≥ неподанн¤ резидентом ”крањни ƒекларац≥њ про валютн≥ ц≥нност≥, доходи та майно, що йому належать ≥ знаход¤тьс¤ за межами ”крањни, до державних податкових адм≥н≥страц≥й, а так само Ч до рег≥онального в≥дд≥ленн¤ Ќац≥онального банку ”крањни, в≥н не зможе отримати ƒов≥дки про проведенн¤ декла руванн¤ таких валютних ц≥нностей, доход≥в та майна, насл≥дком чого Ї неможлив≥сть зд≥йсненн¤ ним зов н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ¬≥дпов≥дальн≥сть же у вигл¤д≥ штрафу, передбаченого п. 8 ≤нструкц≥њ п≥д 9 лип н¤ 1993 р., можлива лише у раз≥ недекларуванн¤ у рег≥ ональному в≥дд≥ленн≥ Ќац≥онального банку належних резиденту валютних ц≥нностей, що знаход¤тьс¤ за ме жами ”крањни, а не за недекларуванн¤ доход≥в та ≥ншого майна(52). Ќедекларуванн¤ ж доход≥в може т¤гти в≥дпов≥ дальн≥сть за ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в чи за прихо вуванн¤ валютноњ виручки за на¤вност≥ в д≥¤х особи ознак злочин≥в, передбачених ст. 1482 чи ст. 801 . «а цими ж статт¤ми може прит¤гуватись до в≥дпов≥ дальност≥ ≥ особа, ¤ка ухилилась в≥д декларуванн¤ ва лютних ц≥нностей (при на¤вност≥ в њњ д≥¤х ознак цих зло чин≥в). “аким чином, ухиленн¤ резидентами Ч суб'Їк тами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в≥д декларуванн¤ ва лютних ц≥нностей, що належать њм ≥ знаход¤тьс¤ за ме жами ”крањни, може т¤гти за собою:
1) застосуванн¤ до суб'Їкта п≥дприЇмництва ф≥нан сових санкц≥й у вигл¤д≥ штрафу, передбаченого п. 8 ≤н струкц≥њ Ќац≥онального банку в≥д 9 липн¤ 1993†р.;
2) позбавленн¤ можливост≥ зд≥йснювати зовн≥шньое коном≥чну д≥¤льн≥сть;
3) прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ чи крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ (за на¤вност≥ п≥дстав) посадових чи службових ос≥б за ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в чи до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за приховуванн¤ валютноњ виручки.
Ќайб≥льш сп≥рним Ї вир≥шенн¤ питанн¤ про предмет анал≥зованого злочину: це лише валютн≥ рахунки п≥д приЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, чи ≥ валютн≥ рахунки ос≥б, ¤к≥ зд≥йснюють п≥д приЇмницьку д≥¤льн≥сть незалежно в≥д форм власност≥, а так само валютн≥ рахунки громад¤н ”крањни, ¤к≥ пост≥й но проживають на њњ територ≥њ, взагал≥.
” ст. 801 в д≥юч≥й редакц≥њ передбачена в≥дпов≥ дальн≥сть за Ђв≥дкритт¤ або використанн¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в п≥дприЇмств, установ та ор ган≥зац≥й без дозволу Ќац≥онального банку ”крањни по садовими особами п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, чи за њх дорученн¤м ≥н шими особами або особами, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇм ницькою д≥¤льн≥стю, незалежно в≥д форм власност≥, а так само будь-¤кою ≥ншою особою, ¤ка Ї громад¤нином ”крањни ≥ пост≥йно проживаЇ на њњ територ≥њ, або прихо вуванн¤ валютноњ виручкиї. як бачимо, в диспозиц≥њ статт≥ законодавець дв≥ч≥ вживаЇ терм≥н Ђ≥нш≥ особиї: перший раз, коли мова йде про те, ким в≥дкриваютьс¤ чи використовуютьс¤ валютн≥ рахунки п≥дприЇмств, ус танов ≥ орган≥зац≥й, вдруге Ч взагал≥ про ос≥б, ¤к≥ в≥д кривають чи використовують валютн≥ рахунки, не кон кретизуючи, про ¤к≥ валютн≥ рахунки йде мова.
ѕредмет злочину.
ћожлив≥, принаймн≥, п'¤ть основних вар≥ант≥в тлума ченн¤ (визначенн¤) ознак предмета ≥, в≥дпов≥дно, суб'Їк та злочин≥в у вигл¤д≥ в≥дкритт¤ або використанн¤ ва лютних рахунк≥в за межами ”крањни.
ѕерший вар≥ант. ѕредметом злочину Ї валютн≥ ра хунки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, незалежно в≥д њх виду та м≥сцезнаходженн¤, а суб'Їктом у цьому раз≥ Ї: а) посадов≥ особи будь-¤ких п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, незалеж но в≥д њх виду; б) ≥нш≥ особи, що д≥ють в≥д ≤мен≥ названих посадових ос≥б за дорученн¤м; в) особи, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, незалежно в≥д форм влас ност≥, а так само будь-¤ка ≥нша особа, ¤ка Ї громад¤ нином ”крањни ≥ пост≥йно проживаЇ на њњ територ≥њ.
ƒругий вар≥ант. ѕредметом злочину Ї валютн≥ рахун ки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, незалежно в≥д њх виду та м≥сцезнаходженн¤, а суб'Їктом Ї: а) посадов≥ особи будь-¤ких п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, незалежно в≥д њх виду; б) ≥нш≥ особи, особи, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, незалежно в≥д форм власност≥, а так само будь-¤к≥ ≥нш≥ особи, ¤к≥ Ї громад¤нами ”крањни ≥ пост≥й но проживають на њњ територ≥њ, ¤кщо вс≥ ≥з перерахо ваних ос≥б в≥дкривають чи використовують валютн≥ ра хунки за дорученн¤м вказаних посадових ос≥б.
“рет≥й вар≥ант. ѕредметом злочину Ї валютн≥ ра хунки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, незалежно в≥д њх виду, а суб'Їктом Ї: а) посадов≥ особи цих п≥дприЇмств, установ та орган≥за ц≥й; б) ≥нш≥ особи, що д≥ють в≥д ≥мен≥ названих поса дових ос≥б за дорученн¤м; в) особи, ¤к≥ займаютьс¤ п≥д приЇмницькою д≥¤льн≥стю, незалежно в≥д форм власнос т≥, а так само будь-¤ка ≥нша особа, ¤ка Ї громад¤нином ”крањни ≥ пост≥йно проживаЇ на ѓѓ територ≥њ.
„етвертий вар≥ант. ѕредметом злочину Ї валютн≥ ра хунки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, незалежно в≥д њх виду, а суб'Їктом Ї: а) посадов≥ особи цих п≥дприЇмств, установ та орган≥за ц≥й; б) ≥нш≥ особи, особи, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмниць кою д≥¤льн≥стю, незалежно в≥д форм власност≥, а так само будь-¤к≥ ≥нш≥ особи, ¤к≥ Ї громад¤нами ”крањни ≥ пост≥йно проживають на њњ територ≥њ, ¤кщо вс≥ ≥з перерахованих ос≥б в≥дкривають чи використовують валютн≥ рахунки за дорученн¤м вказаних посадових ос≥б.
—п≥льним дл¤ перших чотирьох вар≥ант≥в Ї те, що предметом злочину визнаютьс¤ лише валютн≥ рахунки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й. ѕри цьому в пер шому та другому вар≥антах не маЇ значенн¤ њх вид та м≥сцезнаходженн¤, а у третьому та четвертому вар≥ан тах предметом визнаютьс¤ лише рахунки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни. ¬ другому та четвертому вар≥антах звужуЇтьс¤ коло безпосередн≥х виконавц≥в злочину: вс≥ ≥нш≥ особи, кр≥м посадових, визнаютьс¤ суб'Їктами, ¤кщо вони д≥ють за дорученн¤м посадових ос≥б, а у першому та третьому вар≥антах на¤вн≥сть такого дорученн¤ не вимагаЇтьс¤, тобто у цьому раз≥ злочином, зокрема, буде визнаватись в≥дкритт¤ громад¤нином ”крањни, що пост≥йно прожи ваЇ на њњ територ≥њ, валютного рахунку за межами ”крањни дл¤ будь-¤кого п≥дприЇмства, установи та орган≥ зац≥њ, незалежно в≥д њх виду та м≥сцезнаходженн¤ (на приклад, в≥дкритт¤ валютного рахунку за межами ”к рањни дл¤ п≥дприЇмства, створеного в ≥нш≥й крањн≥ гро мад¤нином ”крањни, що пост≥йно проживаЇ на њњ тери тор≥њ). р≥м того, в першому та другому вар≥антах мож ливе звуженн¤ кола суб'Їкт≥в злочину Ч посадових ос≥б, а саме: обмеженн¤ кола суб'Їкт≥в лише посадовими особами п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, дл¤ ¤ких в≥дкриваютьс¤ валютн≥ рахунки, а в третьому та четвер тому вар≥антах, навпаки, розширенн¤ кола суб'Їкт≥в Ч посадових ос≥б за рахунок в≥днесенн¤ до них ≥ поса дових ос≥б ≥нших п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й.
ѕ'¤тий вар≥ант. ѕредметом злочину Ї: а) валютн≥ ра хунки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, ¤к≥ в≥дкриваютьс¤ чи використову ютьс¤ за межами ”крањни њх посадовими особами чи будь-¤кими ≥ншими особами за дорученн¤м посадових ос≥б цих п≥дприЇмств, установ. ќрган≥зац≥й; б) валютн≥ рахунки ос≥б, що займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤ль н≥стю, незалежно в≥д форм власност≥, ¤к≥ ними в≥дкрива ютьс¤ чи використовуютьс¤ за межами ”крањни; в) ва лютн≥ рахунки будь-¤коњ особи, ¤ка Ї громад¤нином ”к рањни, пост≥йно проживаЇ на ѓњ територ≥њ ≥ в≥дкриваЇ чи використовуЇ валютний рахунок за межами ”крањни.
ЌапрошуЇтьс¤ висновок, що пра вильним треба вважати, враховуючи, зокрема, посл≥дов н≥сть визначенн¤ законодавцем ознак складу злочину, перший ≥з запропонованих вар≥ант≥в.
¬иход¤чи, перш за все, з Ђдухуї закону, практика схи лилась до визнанн¤ б≥льш правильним п'¤того ≥з запро понованих нами можливих основних вар≥ант≥в. як до датков≥ аргументи на користь цього вар≥анту, на наш погл¤д, можна навести таке:
ѕо-перше, законодавець стосовно суб'Їкта в≥дкритт¤ чи використанн¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й говорить про њх посадових ос≥б, а також про ≥нших ос≥б, ¤к≥ в≥дкривають чи використовують валютн≥ рахунки за дорученн¤м таких посадових ос≥б.
ѕо-друге, пон¤тт¤м Ђ≥нш≥ особиї в такому контекст≥ охоплюютьс¤ будь-¤к≥ особи, в тому числ≥ ≥ суб'Їкти п≥д приЇмницькоњ д≥¤льност≥ незалежно в≥д форм власност≥, ≥ будь-¤к≥ ≥нш≥ ф≥зичн≥ особи Ч громад¤ни ”крањни, що пост≥йно проживають на територ≥њ ”крањни, а тому така детал≥зац≥¤ пон¤тт¤ Ђ≥нш≥ особиї, в тому числ≥ ≥ шл¤хом повторного вживанн¤ сл≥в Ђ≥нша особаї, Ї алог≥чною ≥ непотр≥бною.
ѕо-четверте, необх≥дно враховувати, що за ƒекретом Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного кон тролюї дл¤ в≥дкритт¤ за межами ”крањни валютних ра хунк≥в ¤к юридичними, так ≥ ф≥зичними особами Ч ре зидентами ”крањни, необх≥дне одержанн¤ ≥ндив≥дуаль ноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни, за вин¤тком випадк≥в, коли за чинним валютним законодавством одержанн¤ такоњ л≥ценз≥њ не вимагаЇтьс¤.
ѕо-п'¤те, при вир≥шенн≥ питанн¤ про те, хто може бути суб'Їктом незаконного в≥дкритт¤ або використанн¤ валютних рахунк≥в за межами ”крањни, необх≥дно також враховувати, що на час доповненн¤ рим≥нального ко дексу ст. 801 посадовими, зг≥дно з ч. 2 ст. 164 , визнавались особи, ¤к≥ пост≥йно чи тимчасово займали на державних або громадських п≥дприЇмствах, в установах чи в орган≥зац≥¤х посади, пов'¤зан≥ з виконанн¤м орга н≥зац≥йно-розпор¤дчих чи адм≥н≥стративно-господарсь ких обов'¤зк≥в, або ¤к≥ виконували так≥ обов'¤зки за спец≥альним повноваженн¤м. «м≥ни ж до ст. 164 зг≥дно з ¤кими посадовими були визнан≥ особи не лише державних або громадських, а будь-¤ких п≥дприЇмств, установ чи орган≥зац≥й, незалежно в≥д форми власност≥, ¤к≥ займають на таких п≥дприЇмствах, в установах чи орган≥зац≥¤х пост≥йно чи тимчасово посади, пов'¤зан≥ з виконанн¤м орган≥зац≥йно-розпор¤дчих або адм≥н≥стра тивно-господарських обов'¤зк≥в, або виконують так≥ обов'¤зки за спец≥альним повноваженн¤м, були внесен≥ 28 с≥чн¤ 1994 р., тобто через р≥к п≥сл¤ доповненн¤ ст. 801. ќчевидно, що законодавче визначенн¤ пон¤тт¤ посадовоњ (на той час Ч службовоњ) особи, ¤ке давалось в ч. 2 ст. 164 на час доповненн¤ кодексу ст. 801 враховувалось при формулюванн≥ диспозиц≥њ ц≥Їњ статт≥.
≤ нарешт≥, стаЇ взагал≥ незрозум≥лим, чому законодавець спочатку визначаЇ предмет злочину ¤к валютн≥ ра хунки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, не конкре тизуючи њх види, тобто визнаЇ такими п≥дприЇмства, ус танови ≥ орган≥зац≥њ будь-¤коњ форми власност≥, ≥ в≥дразу ж обмежуЇ њх види лише державними та громадськими п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми. «вичайно, можна було б навести контраргумент, що в с≥чн≥ 1993 року приватизац≥¤ ще не набула масового характеру, що б≥ль ш≥сть п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й знаходились у державн≥й власност≥, ≥ метою законодавц¤ було попе редженн¤ незаконного вивезенн¤ за меж≥ ”крањни саме державного майна ≥ кошт≥в, а не кошт≥в п≥дприЇмниць ких структур недержавноњ форми власност≥. јле такий контраргумент не Ї переконливим. Ќаведене, на наш по гл¤д, п≥дтверджуЇ, що ознаки складу злочину, передбаченого ст. 801 , в диспозиц≥њ статт≥ визначен≥ неч≥тко, можливе њх р≥зне тлумаченн¤.
јналог≥чний висновок можна зробити ≥ стосовно р¤ ду ≥нших статей рим≥нального кодексу, зокрема, б≥ль шост≥ статей, що передбачають в≥дпов≥дальн≥сть за пору шенн¤ пор¤дку зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. «даЇтьс¤, що законодавець ≥нколи приймаЇ окрем≥ закони лише з Їдиною метою Ч њх прийн¤ти, тобто метою њх прийн¤тт¤ Ї саме прийн¤тт¤, при цьому начебто навмисне в закон≥ так описуютьс¤ ознаки окремих зло чин≥в, щоб це давало можлив≥сть р≥зного њх тлумаченн¤ в залежност≥ в≥д конкретних нам≥р≥в орган≥в, що ведуть боротьбу з≥ злочинн≥стю, Ч прит¤гувати чи не прит¤гу вати конкретну особу до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. ѕроте цс св≥дчить зовс≥м про ≥нше Ч недосконал≥сть законотворчоњ д≥¤льност≥, недостатню п≥дготовку проек т≥в нормативних акт≥в без проведенн¤ њх правовоњ екс пертизи ≥ посп≥шн≥сть в њх прийн¤тт≥ та про недостатн≥й профес≥йний р≥вень (р≥вень правових знань) фах≥вц≥в, ¤к≥ готують проекти закон≥в, про прийн¤тт¤ конкретних крим≥нально-правових (¤к ≥ ≥нших) норм без узгодженн¤ њх з ≥ншими крим≥нально-правовими нормами чи з нор мами ≥нших галузей права тощо. ј все це створюЇ спри ¤тливий грунт дл¤ р≥зного роду зловживань при засто суванн≥ окремих крим≥нально-правових норм, фактично зумовлюЇ неможлив≥сть њх застосуванн¤.
II.2 јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть.
јвтор вважаЇ, що до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ валютного законодавства можна в≥днести також санкц≥њ, котр≥ ЌЅ” встановив статтею 16 ƒекрету (53). “ому що статт¤ 16 ƒекрету, ¤к ≥ статт¤ 162 пјѕ за порушенн¤ валютного законодавства передбачають в≥дпов≥дальн≥сть у вигл¤д≥ ф≥нансових санкц≥й. ƒл¤ б≥льш ефективного використанн¤ статт≥ 16 ƒекрету на практиц≥, ЌЅ” видав у 1993 роц≥ Ђ≤нструкц≥ю про пор¤док використанн¤ ст. 16 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року Ђѕро систему валютного регулюванн¤ та валютного контролюї(54). ÷≥Їю ≥нструкц≥Їю ЌЅ” встановлюЇ такий пор¤док накладенн¤ ст¤гнень, передбачених ƒекретом.
«д≥йсненн¤ комерц≥йними банками та ≥ншими кредитно-ф≥нансовими установами операц≥њ з валютними ц≥нност¤ми без отриманн¤ генеральноњ л≥ценз≥њ ЌЅ” або при на¤вност≥ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ передбачаЇ штраф в сум≥ (вартост≥) вказаних валютних ц≥нностей, перерахованноњ в валюту ”крањни по обм≥нному курсу ЌЅ” на день зд≥йсненн¤ операц≥њ. ѕовторне зд≥йсненн¤ таких операц≥й т¤гне за собою штраф в сум≥, котра вираховуЇтьс¤ у пор¤дку, зазначеному вище, а також виключенн¤ банку з –еспубл≥канськоњ книги реЇстрац≥њ банк≥в, або припиненн¤ д≥¤льност≥ кредитно-ф≥нансовоњ установи.
«д≥йсненн¤ резидентами та нерезидентами разовоњ валютноњ операц≥њ без отриманн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ т¤гне за собою штраф, котрий перераховуЇтьс¤ у валюту ”крањни по обм≥нному курсу ЌЅ” на день зд≥йсненн¤ операц≥њ.
“орг≥вл¤ ≥ноземною валютою банками та ≥ншими кредитно-ф≥нансовими установами без одержанн¤ л≥ценз≥й ЌЅ” з порушенн¤м пор¤дку та умов продажу валютних ц≥нностей на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни, т¤гне штраф, котрий перераховуЇтьс¤ у пор¤дку, зазначеному вище, або виключенн¤ з –еспубл≥канськоњ книги реЇстрац≥њ банк≥в та припиненн¤ д≥¤льност≥ такоњ установи.
Ќевиконанн¤ уповноваженими банками обовТ¤зк≥в продажу надходжень в ≥ноземн≥й валют≥ на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни на користь резидент≥в, порушенн¤ терм≥н≥в продажу ≥ноземноњ валюти або терм≥н≥в видрахуванн¤ кошт≥в в валют≥ ”крањни, отриманих уповноваженими банками в≥д виконанн¤ вказаних операц≥й на рахунок резидента, або в≥дмова придбати та продавати ≥ноземну валюту на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни за дорученн¤м ≥ за рахунок резидент≥в, або ухиленн¤ в≥д зд≥йсненн¤ функц≥й валютного контролю, т¤гне за собою штраф у вигл¤д≥ суми, екв≥валентн≥й сум≥ 15 тис¤ч долар≥в —Ўј, перерахованоњ в валюту ”крањни по обм≥нному курсу ЌЅ” на день викритт¤ порушенн¤.
ѕорушенн¤ пор¤дку орган≥зац≥њ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥ м≥ж резидентами та нерезидентами, тобто використанн¤ в межах торговельного оборота ≥ноземноњ валюти ¤к засобу платн≥ без участ≥ уповноважених банк≥в та отриманн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ т¤гне штраф, котрий перераховуЇтьс¤ в пор¤дку, вказаному вище.
ЌесвоЇчасне поданн¤, приховуванн¤ або перекрученн¤ зв≥тност≥ про валютн≥ операц≥њ т¤гнуть за собою штраф в розм≥р≥ суми екв≥валентн≥й сум≥ 1,5 тис¤ч долар≥в —Ўј, перерахован≥й в валюту ”крањни по обм≥нному курсу ЌЅ” на день викритт¤ порушенн¤. ѕовторне приховуванн¤, перекрученн¤ або несвоЇчасне поданн¤ зв≥тност≥ про валютн≥ операц≥њ, т¤гне екв≥валентний штраф.
”хиленн¤ резидент≥в в≥д встановленого пор¤дку декларуванн¤ валютних ц≥нностей, котр≥ знаход¤тьс¤ за межами ”крањни, т¤гне штраф в сум≥ екв≥валентн≥й сум≥ 20 тис¤ч долар≥в —Ўј, перерахованоњ в валюту ”крањни по обм≥нному курсу ЌЅ” на день викритт¤ порушенн¤.
“реба зазначити, що суми штраф≥в можуть зменшуватис¤ за р≥шенн¤м √олови правл≥нн¤ ЌЅ” та його заступник≥в.
Ўтраф повинен бути сплаченим порушником не п≥зн≥ше пТ¤ти дн≥в з моменту врученн¤ йому постанови про прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥. —ума штрафу перераховуЇтьс¤ в ƒержавний бюджет ”крањни. ¬ раз≥ невиплати суми штрафу у зазначений терм≥н, вона списуЇтьс¤ з його рахунку у безсп≥рному пор¤дку.
“аким чином можна зазначити, що Ќац≥ональний банк ”крањни, ¤к ≥ уповноваженн¤ на те органи, маЇ право застосовувати адм≥н≥стративн≥ засоби впливу на порушник≥в валютного законодавства у вигл¤д≥ ф≥нансових санкц≥й, тобто штрафу. јле сл≥д вказати, що по-перше, ц≥ санкц≥њ у значн≥й м≥р≥ спр¤мован≥ на протизаконну д≥¤льн≥сть банк≥в, ¤к уповноважених, так ≥ н≥ та ≥нших кредитно-ф≥нансових установ, а не на протиправну д≥¤льн≥сть перес≥чних громад¤н в валютн≥й сфер≥, по-друге, разом ≥з штрафними санкц≥¤ми ЌЅ” застосовуютьс¤ ≥нш≥ санкц≥њ адм≥н≥стративного характеру, ¤к-то виключенн¤ банку ≥з –еспубл≥канськоњ книги реЇстрац≥њ банк≥в, а також припиненн¤ д≥¤льност≥ кредитно-ф≥нансовоњ установи. ћожна зробити висновок, що ЌЅ” щодо адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ маЇ б≥льш р≥зноман≥тний спектр засоб≥в впливу на порушник≥в валютного законодавства.
II.3 —пец≥альн≥ санкц≥њ.
р≥м крим≥нальноњ та адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ в сфер≥ валютного законодавства ≥снуЇ також в≥дпов≥дальн≥сть, ¤ка застосовуЇтьс¤ до порушник≥в встановленого пор¤дку зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, тобто спец≥альн≥ санкц≥њ. ќск≥льки «≈ƒ теж регулюЇтьс¤ окремими актами валютного законодавства ”крањни, то автор вважаЇ, що було б ум≥сно осв≥тити цей р≥зновид в≥дпов≥дальност≥ в ц≥й робот≥.
«а порушенн¤ встановленого законодавчими актами ”крањни пор¤дку зд≥йсненн¤ «≈ƒ передбачена в≥дпов≥дна в≥дпов≥дальн≥сть. “ак статтею 37 «акону Ђѕро «≈ƒї(55) встановлено два р≥зновиди спец≥альних санкц≥й: ≥ндив≥дуальний режим л≥цензуванн¤ (дал≥ Ц ≤–Ћ), та тимчасове припиненн¤ «≈ƒ. ѕ≥дставою дл¤ застосуванн¤ ≤–Ћ та тимчасового припиненн¤ «≈ƒ Ї порушенн¤ «акону Ђѕро «≈ƒї або повТ¤заних з ним закон≥в, виход¤чи з частини 1 статт≥ 37 «акону Ђѕро «≈ƒї(56). «г≥дно частини 1 статт≥ 32 «акону Ђѕро «≈ƒї(57) ус≥ субТЇкти «≈ƒ та ≥ноземн≥ субТЇкти господарськоњ д≥¤льност≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ «акону Ђѕро «≈ƒї та повТ¤заних з ним закон≥в ”крањни т≥льки на умовах та в пор¤дку зазначених законами ”крањни. “аким чином ≤–Ћ та тимчасове припиненн¤ «≈ƒ а також ≥нш≥ спец≥альн≥ санкц≥њ передбачен≥ ст. 37 «акону Ђѕро «≈ƒї можуть застосовуватись т≥льки за порушенн¤ «акону Ђѕро «≈ƒї або повТ¤заних з ним закон≥в, застосуванн¤ цих санкц≥й за порушенн¤ положень указ≥в ѕрезидента, постанов аб≥нету ћ≥н≥стр≥в та ≥нших п≥дзаконних акт≥в, ¤кщо ц≥ положенн¤ не передбачен≥ у вказаних вище законах, не в≥дпов≥даЇ «акону Ђѕро «≈ƒї, отже Ї неправом≥рним. ÷ей висновок маЇ важливе практичне значенн¤ в тих випадках, коли до субТЇкту «≈ƒ застосовують спец≥альн≥ санкц≥њ, наприклад за порушенн¤ ¤когось указу ѕрезидента або постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в.
*** если эти положени¤ не предусмотре ны законами о ¬Ёƒ. ¬ этих случа¤х соответствующий субъект ¬Ёƒ может обращатьс¤ в судебные органы дл¤ признани¤ незаконным применени¤ таких санкций, их отмены и возмещени¤ причиненных этими санкци¤ми убытков.
»так, перейдем к более конкретному анализу при менени¤ каждой из рассматриваемых специальных санк ций Ч индивидуального режима лицензировани¤ и времен ной остановки ¬Ёƒ. ¬о исполнение положений «акона) Ђќ ¬Ёƒї ћ¬Ё—торг своим приказом от 05.06.95 г. є103 (с последующими изменени¤ми) утвердил положение о пор¤дке применени¤ к субъектам внешнеэкономической де¤тельности специальных санкций Ч временной оста новки ¬Ёƒ и применени¤ индивидуального режима ли цензировани¤ за нарушени¤ действующего законодатель ства ”краины в сфере внешнеэкономических отношений и валютного регулировани¤ (далее Ч ѕоложение 1), которым введен пор¤док применени¤ указанных специ альных санкций, контроль за их исполнением.
¬ременна¤ остановка ¬Ёƒ ¤вл¤етс¤ более суровой санкцией по сравнению с индивидуальным режимом лицензировани¤, а поэтому и должна примен¤тьс¤ за более грубые нарушени¤ законов о ¬Ёƒ. ¬ абзаце п¤том части первой ст. 37 «акона Ђќ ¬Ёƒї говоритс¤, что вре менна¤ остановка ¬Ёƒ примен¤етс¤ в случа¤х нарушени¤ «акона Ђќ ¬Ёƒї или св¤занных с ним законов ”краины, проведени¤ действий, которые могут навредить интересам национальной экономической безопасности (пон¤тие Ђна циональна¤ экономическа¤ безопасностьї, при желании, может быть истолковано довольно широко дл¤ примене ни¤ рассматриваемой санкции).
¬ п.2.1 ѕоложени¤ 1 более конкретизированы случаи, при которых может примен¤тьс¤ санкци¤ Ч временна¤ остановка ¬Ёƒ. —огласно части второй этого пункта данна¤ санкци¤ примен¤етс¤ в случа¤х:
Ч нарушени¤ субъектом ¬Ёƒ и иностранным субъек том хоз¤йственной де¤тельности налогового, валютного, таможенного и другого законодательства относительно де¤тельности в сфере ¬Ёƒ (в ѕоложении 1 употреблен термин Ђзаконодательствої, который трактуетс¤ более ши роко, чем пон¤тие Ђзаконї, однако необходимо помнить, что «аконом Ђќ ¬Ёƒї предусмотрено применение рассматри ваемой санкции за нарушение только законов о ¬Ёƒ, а поэтому попытки применени¤ этой санкции за нарушени¤ других нормативных актов, чем законы ”краины, противо речат «акону Ђќ ¬Ёƒї);
Ч в случае вы¤влени¤ валютных ценностей, разме щенных с нарушением установленного пор¤дка на счетах и вкладах за пределами ”краины;
Ч других нарушений «акона Ђќ ¬Ёƒї или св¤занных с ним законодательных актов ”краины, проведени¤ дейст вий, которые могут навредить интересам национальной экономической безопасности.
—пециальна¤ санкци¤ Ч временна¤ остановка ¬Ёƒ Ч предусматривает лишение права наниматьс¤ ¬Ёƒ субъектов всех форм собственности и иностран ных субъектов хоз¤йственной де¤тельности при про ведении экспортных/импортных операций с товара ми (услугами). Ёта санкци¤ примен¤етс¤ как к субъек там ¬Ёƒ ”краины, так и к иностранным субъектам хоз¤йственной де¤тельности.
»ндивидуальный режим лицензировани¤ согласно абзацу четвертому части первой ст.37 «акона Ђќ ¬Ёƒї. п.3.2 ѕоложени¤ 1 примен¤етс¤ в случа¤х нарушени¤ положений «акона Ђќ ¬Ёƒї, устанавливающих опреде ленные запреты, ограничени¤ или режимы осуществлени¤ внешнеэкономических операций по разрешению государ ства. ¬ п.«.« ѕоложени¤ 1 говоритс¤, что индивидуаль ный режим лицензировани¤ в отношении украинских субъектов ¬Ёƒ в соответствии со ст.37 «акона Ђќ ¬Ёƒї примен¤етс¤ в случа¤х нарушений действующего законо дательства в сфере ¬Ёƒ, когда эти нарушени¤ непосредст венно не могут навредить интересам национальной эко номической безопасности государства (в этом случае в ѕоложении 1 снова употреблен термин Ђзаконодательствої, когда исход¤ из «акона Ђќ ¬Ёƒї необходимо употребл¤ть термин Ђзаконыї, к тому же просматриваетс¤ попытка расширить основани¤ применени¤ данных санкций, приме н¤¤ ее за нарушени¤ законодательства в сфере ¬Ёƒ, хот¤ в ст.37 «акона Ђќ ¬Ёƒї недвусмысленно сказано, что эта санкци¤ примен¤етс¤ только за нарушение положений этого «акона).
»ндивидуальный режим лицензировани¤ может при мен¤тьс¤ как к конкретным субъектам ¬Ёƒ ”краины, так и к иностранным субъектам хоз¤йственной де¤тельности.
¬ п.3.2 ѕоложени¤ 1 говоритс¤, что в случае применени¤ индивидуального режима лицензировани¤ субъекту хоз¤йст венной де¤тельности необходимо получить индивидуальное письменное разрешение ћ¬Ё—торга на осуществление экс портной/импортной операции. ¬ ѕ.6.1 этого же ѕоложени¤ более четко указана суть индивидуального режима лицен зировани¤ как санкции. —огласно этому пункту индиви дуальному лицензированию подлежат все без исключени¤ виды внешнеэкономических операций, предусмотренных ст.4 «акона Ђќ ¬Ёƒї, осуществл¤емые субъектами хоз¤й ствовани¤, к которым применен режим индивидуального лицензировани¤.
”казанные санкции действуют до момента применени¤ практических мер, гарантирующих выполнение «акона. Ёто положение по¤вилось в «аконе Ђќ ¬Ёƒї согласно измене ни¤м, внесенным в него «аконом ”краины Ђќ внесении изменений в «акон ”краинской ——– Ђќ внешнеэкономи ческой де¤тельностиї от 22.12.98 г. є 335-’IV, ƒо этого действовала норма, согласно которой данные санкции могли примен¤тьс¤ на срок не более шести мес¤цев с даты вынесени¤ соответствующего решени¤ ћ¬Ё—торгом. “а ким образом, внесенное изменение в «акон Ђќ ¬Ёƒї определенным образом ужесточает характер специальных санкций, так как не ограничивает срока их действи¤ (теперь они могут действовать дольше шести мес¤цев).
ѕод указанными Ђпрактическими мерами, гаранти рующими выполнение «акона Ђќ ¬Ёƒї следует, скорее всего, понимать устранение субъектом ¬Ёƒ тех наруше ний, за которые к нему были применены специальные санкции.
¬ п. 1 ѕоложени¤ 1 также указываетс¤, что применение санкций осуществл¤етс¤ ћ¬Ё—торгом на основании офи циальных представлений со стороны правоохранитель ных, таможенных или налоговых органов ”краины (ука зание в этом же пункте на то, что санкции примен¤ютс¤ на срок до 6 мес¤цев, следует считать утратившим силу). ѕолученные ћ¬Ё—торгом официальные представлени¤ от уполномоченных органов рассматриваютс¤, анализи руютс¤ в соответствующих управлени¤х министерства, и при наличии достаточных оснований в конечном итоге издаетс¤ приказ ћ¬Ё—торга о применении той или иной санкции. “аким образом, официальное представление упол номоченного государственного органа нельз¤ рассматривать как достаточное и безусловное основание дл¤ прин¤ти¤ ћ¬Ё—торгом решени¤ о применении специальных санкций.
ѕрименению рассматриваемых специальных санкций к украинским и иностранным субъектам ¬Ёƒ может предшествовать официальное предупреждение со стороны ћ¬Ё—торга о возможных санкци¤х за конкретный нарушени¤ в сфере ¬Ёƒ или валютного регулировани¤. ¬ отдельных случа¤х (но не во всех) дл¤ получени¤ допол нительной информации при рассмотрении вопроса о применении санкций ћ¬Ё—торгом могут приглашатьс¤ представители соответствующих украинских или ино странных субъектов ¬Ёƒ.
“ак, например, установлено, что в случае получени¤ ћ¬Ё—торгом информации от Ќационального банка ”краины или √осу дарственной таможенной службы ”краины относительно нарушени¤ субъектом ¬Ёƒ сроков расчетов, установлен ных «аконом ”краины Ђќ пор¤дке осуществлени¤ расче тов в иностранной валютеї, ћ¬Ё—торгом издаетс¤ приказ о предупреждении субъектов ¬Ёƒ о приведении хоз¤йст венной де¤тельности в соответствие с требовани¤ми зако нодательства и о возможности по представлению уполно моченных органов применени¤ к ним специальных санк ций, предусмотренных ст.37 «акона Ђќ ¬Ёƒї.
ѕриказ ћ¬Ё—торга о применении (или досрочной отмене) специальных санкций в трехдневный срок доводитс¤ до сведени¤:
Ч органа, который направил официальное пред ставление;
Ч √осударственной налоговой администрации ”краины;
Ч √осударственной таможенной службы ”краи ны;
Ч областного управлени¤ внешнеэкономических св¤зей по месту регистрации субъекта ¬Ёƒ;
Ч субъекта ¬Ёƒ.
¬ ѕоложении 1 предусмотрена возможность досроч ной отмены специальных санкций. ќднако, исход¤ из того, что недавними изменени¤ми в «аконе Ђќ ¬Ёƒї устранено ограничение срока действи¤ специальных санк ций, а ћ¬Ё—торг еще не внес соответствующих измене ний в ѕоложение 1, описанна¤ ниже процедура на данный момент может стать единственным законным способом отмены действи¤ специальных санкций.
ќтмена санкций возможна по представлению органа, которым было дано представление на применение санк ций. тому же согласно ѕ.8.1 ѕоложени¤ 1 субъекты ¬Ёƒ, к которым применена специальна¤ санкци¤, имеют право обратитьс¤ в ћ¬Ё—торг с просьбой относительно отмены специальных санкций, которые были к ним при менены, представ뤤 при этом соответствующую инфор мацию относительно факта устранени¤ нарушений зако нодательства в сфере ¬Ёƒ. ”казанна¤ информаци¤ долж на быть согласована с руководством органа, который внес представление на применение к этим субъектам специ альных санкций. –ешение об отмене специальных санк ций также принимаетс¤ ћ¬Ё—торгом.
—огласно части третьей ст.37 «аконї Ђќ ¬Ёƒї приме нение специальных санкций может быть обжаловано в судебном пор¤дке.
ƒалее остановимс¤ на рассмотрении специальной санк ции Ч индивидуальный режим лицензировани¤, посколь ку относительно этой санкции больше и нормативного мате риала, и больше вопросов возникает на практике.
»так, в случае применени¤ к украинскому или ино странному субъекту хоз¤йственной де¤тельности специ альной санкции в виде индивидуального режима лицензи ровани¤ дл¤ осуществлени¤ каждой конкретной внешне экономической операции всех без исключени¤ видов ¬Ёƒ, предусмотренных ст.4 «акона Ђќ ¬Ёƒї, такой субъект должен получать разовую (индивидуальную) лицензию на каждую операцию. “о есть ћ¬Ё—торг или уполномочен ный им орган выдает разрешение на осуществление каж дой внешнеэкономической операции.
¬ыдача разовых (индивидуальных) лицензий (далее Ч лицензии) субъектам ¬Ёƒ осуществл¤етс¤ √лавным управлением экспортного контрол¤ ћ¬Ё—торга и упол номоченными министерством органами по установлен ной форме (п.2.1 ѕоложени¤ 2).
а) осуществление субъектом ¬Ёƒ ”краины экспортно-импортных (бартерных) операций, стоимость которых не превышает суммы, эквивалентной 40 тыс. долларов —Ўј;
б) осуществление субъектом ¬Ёƒ ”краины экспорт но-импортных (бартерных) операций, стоимость которых не превышает суммы, эквивалентной 150 тыс. долларов —Ўј, Ч дл¤ ƒнепропетровской, ƒонецкой, «апорожской областей и г. иева; эквивалентной 75 тыс. долларов —Ўј, Ч дл¤ «акарпатской, ¬инницкой, ¬олынской, ∆итомирской, иевской, Ћьвовской, Ћуганской, Ќико лаевской, ќдесской, ѕолтавской, “ернопольской облас тей и г.—евастопол¤; дл¤ остальных областей Ч эквива лентной 50 тыс. долларов —Ўј, в случае поставки товара в счет предварительной оплаты Ч при экспорте или предварительной поставки товара Ч при импорте.
«десь необходимо отметить, что в ѕоложении 2 не указано конкретно, какие именно органы могут быть упол номочены ћ¬Ё—-торгом на выдачу лицензий. ¬ п.6.5 ѕоло жени¤ 1 (который ¤вл¤етс¤ действующим) указано, что такими органами ¤вл¤ютс¤ областные, городов иева и —евастопол¤ управлени¤ внешнеэкономических св¤зей, и к тому же критерии немного отличаютс¤ от приведенных выше (руководствоватьс¤ следует критери¤ми, приведен ными в ѕоложении 2).
–ешение о выдаче или отказе в выдаче лицензии при нимаетс¤ не позднее 15 рабочих дней с даты регистрации за¤вки ћ¬Ё—торгом или уполномоченным им органом.
Ћицензи¤ выдаетс¤ со сроком действи¤, необходимым дл¤ осуществлени¤ соответствующей внешнеэкономичес кой операции (но не менее одного мес¤ца).
–ешение об отказе в выдаче лицензии может быть прин¤то в случае несоответстви¤ представленных докумен тов действующему законодательству ”краины, требовани¤м ѕоложени¤ 2 и уровню цен конъюнктуры рынка, а также в случае получени¤ ћ¬Ё—торгом от органов государственной власти и контрол¤ информации о неприн¤тии субъектом ¬Ёƒ мер по приведению своей де¤тельности в сфере ¬Ёƒ в соответствие с требовани¤ми действующего законодатель ства, возврата валютных и материальных ценностей из-за границы (ѕ.2.11 ѕоложени¤ 2). ¬ случае отказа в выдаче лицензии плата за нее не возвращаетс¤.
≈сли выполнение внешнеэкономической операции субъектом ¬Ёƒ началось до момента применени¤ к нему или его иностранному контрагенту специальной санкции, то субъект получает лицензию на эту операцию в течение 5 рабочих дней после документального подтверждени¤ факта выполнени¤ части этой операции (п.2.12 ѕоложе ни¤ 2). »з содержани¤ этого пункта можно сделать вывод, что дл¤ получени¤ лицензии в данном случае необходимо только представить подтверждение факта выполнени¤ части внешнеэкономической операции до момента при менени¤ специальной санкции.
Ќаличие у субъекта ¬Ёƒ лицензии ¤вл¤етс¤ основанием дл¤ таможенного оформлени¤ грузов.
–ешение ћ¬Ё—торга или уполномоченного им органа об отказе в выдаче лицензии может быть обжаловано в судебном пор¤дке.
ћ¬Ё—торг дл¤ разъ¤снени¤ норм ѕоложени¤ 2 издал
—убъектам ¬Ёƒ, к которым применены специальные санкции в вцде временной остановки ¬Ёƒ или индивидуального режима лицензировани¤, необходимо иметь в виду, что они в св¤зи с этим лишаютс¤ права заключать некоторые виды договоров согласно приказу ћ¬Ё—торга от 27.07.96 г. є 467 Ђќб особенност¤х заключени¤ некоторых видов договоров субъектами внешнеэкономической де¤тельности в св¤зи с применением специальных санкций, предусмотрен ных статьей 37 «акона ”краины 40 внешнеэкономической де¤тельностиї. ¬ соответствии с п.1 этого приказа субъек ты ¬Ёƒ, к которым в установленном пор¤дке применена специальна¤ санкци¤ в форме временной остановки ¬Ёƒ или индивидуального режима лицензировани¤, не имеют права заключать договоры поручени¤, комиссии, агентс кие, совместной де¤тельности и сотрудничества, консигнации, дилерские, дистрибьюторские, аренды, найма, лизинга, хранени¤ и другие договоры, предусматривающие проведе ние внешнеэкономических операций другими лицами либо в пользу других лиц по поручению или передачу имущества во временное пользование в цел¤х проведени¤ ¬Ёƒ.
“акже согласно п.2 этого приказа субъекты ¬Ёƒ не имеют права заключать с иностранными субъектами хо з¤йственной де¤тельности, к которым в установленном пор¤дке применена специальна¤ санкци¤ в форме режима индивидуального лицензировани¤, договоры поручени¤, комиссии, агентские, совместной де¤тельности и сотруд ничества, консигнации, дилерские, дистрибьюторские, аренды, найма, лизинга, хранени¤ и другие договоры, предусматривающие проведение внешнеэкономических операций другими лицами либо в пользу других лиц по поручению или передачу имущества во временное пользо вание в цел¤х проведени¤ ¬Ёƒ в ”краине, или с товарами украинского происхождени¤.
“аким образом, исход¤ из вышесказанного, можно сделать вывод, что применение к субъекту ¬Ёƒ рассмот ренных специальных санкций может вызвать немалые осложнени¤ во внешнеэкономической де¤тельности этого субъекта, подорвать его репутацию и доверие к нему. ¬ажным моментом ¤вл¤етс¤ также то, что инициаторами применени¤ специальных санкций выступают налоговые, таможенные и другие правоохранительные органы. Ђѕой матьї субъектов ¬Ёƒ в цел¤х применени¤ специальных санкций чаще всего могут на нарушени¤х налогового, валютного, таможенного, а также другого законодательства (законов) в сфере ¬Ёƒ. ѕоэтому субъектам ¬Ёƒ необходи мо допускать как можно меньше формальных поводов, а по возможности вообще их не допускать, особенно в указан ных выше аспектах ¬Ёƒ (налоговый, валютный, таможен ный режимы ¬Ёƒ), которые могли бы дать возможность применени¤ специальных санкций. “ем субъектам, к кото рым применена специальна¤ санкци¤, необходимо внима тельно проанализировать законность применени¤ этой санкции, и если возникнут сомнени¤ в ее законности, то можно обращатьс¤ в судебные органы дл¤ ее отмены.
ѕерел≥к посилань
ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть: «акон ”крањни в≥д 16 кв≥тн¤ 1991 року є 959 Ц XII.
“ам же.
“ам же. - ст. 9.
ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть: «акон ”крањни в≥д 16 кв≥тн¤ 1991 року є 959 Ц XII, ст. 10.
“ам же. - розд≥л 6.
“ам же. - розд≥л 7.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року.
“ам же. - ст. 1.
“ам же. - абз. 5, ч. 1, ст. 1.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року, ст. 13.
”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 5 лютого 1992 року.
ѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥: «акон украњни в≥д 23 вересн¤ 1994 року // ”р¤довий кур`Їр. Ц1994. Ц 6 жовтн¤. Ц —. 8.
ѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року є17-93.
ѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо поверненн¤ в ”крањну валютних ц≥нностей, що незаконно знаход¤тьс¤ за њњ межами: ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 18 червн¤ 1994 року є319/94.
ѕро ун≥ф≥кац≥ю курсу карбованц¤ до ≥ноземних валют та л≥берал≥зац≥ю валютного ринку ”крањни: ѕостанова ЌЅ” в≥д 24 жовтн¤ 1994 року.
ѕор¤док використанн¤ гот≥вкою ≥ноземноњ валюти: ѕостанова ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є13-135 / 1556-5528 в≥д 18 вересн¤ 1996 року.
”головный кодекс ”краины: с изменени¤ми и дополнени¤ми по состо¤нию на 15 апрел¤ 1997 года.
“ам же.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року, ст. 1, п. 1, абз. 3,4,5.
”головный кодекс ”краины: с изменени¤ми и дополнени¤ми по состо¤нию на 15 апрел¤ 1997 года, ст. 80.
“ам же.
”головный кодекс ”краины: с изменени¤ми и дополнени¤ми по состо¤нию на 15 апрел¤ 1997 года, ст. 80, ч. 1.
“ам же. - ст. 80, ч. 2.
“ам же. - ст. 801.
ѕоложенн¤м про пор¤док наданн¤ ≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й на в≥дкритт¤ резидентами в ≥ноземних банках: затверджено ѕостановою правл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 29.12.95 є 328.
“ам же. - п. 6.
“ам же. - п. 11.
”головный кодекс ”краины: с изменени¤ми и дополнени¤ми по состо¤нию на 15 апрел¤ 1997 года, ст. 801.
“ам же.
одекс ”краины об административных правонарушени¤х: с изменени¤ми и дополнени¤ми по состо¤нию на 10 июн¤ 1995 г., ст. 162.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року, ст. 1.
“ам же. - п. 5, ст. 5.
“ам же. - п. 4, ст. 5.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року, п. 2, ст. 16.
“ам же. - п. 3, ст. 6.
“ам же. - п. 4, ст. 6.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року, п. 2, ст. 6.
“ам же. - пп. Ђбї, п. 2, ст. 6.
ѕро практикую застосуванн¤ судами законодавства що до порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ: ѕостанова ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 р. є 5, абз. 3 п. 3.
“ам же. - абз. 4, п. 3.
“ам же. - абз. 5, п. 3.
ѕро практикую застосуванн¤ судами законодавства що до порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ: ѕостанова ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 р. є 5.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року, пп. Ђгї, п. 4, ст. 5.
“ам же. - абз. 2, п. 2, ст. 1.
“ам же. - п. 4, ст. 5.
ѕро практику застосуванн¤ судами законодавства що до порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ: ѕостанова ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 р. є 5, п. 10.
”головный кодекс ”краины: с изменени¤ми и дополнени¤ми по состо¤нию на 15 апрел¤ 1997 года, ст. 80, ч. 2.
“ам же.
ѕро практикую застосуванн¤ судами законодавства що до порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ: ѕостанова ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 р. є 5.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року, ст. 9.
ѕро пор¤док застосуванн¤ ст. 16 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19.02.1993 р. Ђѕро систему валютного регу люванн¤ ≥ валютного контролюї в≥д 9 липн¤ 1993 р.: ≤нструкц≥¤ Ќац≥онального банку ”крањни, п. 8.
“ам же.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року, ст. 16.
ѕро пор¤док застосуванн¤ ст. 16 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19.02.1993 р. Ђѕро систему валютного регу люванн¤ ≥ валютного контролюї в≥д 9 липн¤ 1993 р.: ≤нструкц≥¤ Ќац≥онального банку ”крањни.
ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть: «акон ”крањни в≥д 16 кв≥тн¤ 1991 року є 959 Ц XII, ст. 37.
“ам же. - ч. 1, ст. 37.
“ам же. - ч. 1, ст. 32.
—писок л≥тератури.
онституц≥¤ ”крањни: ѕрийн¤та на 5 сес≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни 28 червн¤ 1996 р. Ц .: ѕреса ”крањни, 1997. Ц 80с.
÷ив≥льний кодекс ”крањни. ќф≥ц≥йний текст з≥ зм≥нами та доповненн¤ми за станом на 1 с≥чн¤ 1994 р. // ѕраво ”крањни. Ц 1993 р. - є11-12. —. 11-66.
одекс ”краины об административных правонарушени¤х: с изменени¤ми и дополнени¤ми по состо¤нию на 10 июн¤ 1995 г. Ц ’.: Ќѕ ‘ Ђ онсумї, 1995 г. Ц 240с.
”головный кодекс ”краины: с изменени¤ми и дополнени¤ми по состо¤нию на 15 апрел¤ 1997 года. Ц ’.: ќќќ ЂЌеофитї, 1997 г. - 224с.
ћитний одекс ”крањни в≥д 12 грудн¤ 1991 року
ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть: «акон ”крањни в≥д 16 кв≥тн¤ 1991 року є 959 Ц XII // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади (¬¬–) є 29 1991, ст. 377.
ѕро внесенн¤ зм≥н до декрет≥в аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни про валютне регулюванн¤: «акон ”крањни в≥д 25 листопада 1993 р. // ”р¤довий кур`Їр. Ц 1993. Ц 30 листопада. Ц —. 2.
ѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥: «акон украњни в≥д 23 вересн¤ 1994 року // ”р¤довий кур`Їр. Ц1994. Ц 6 жовтн¤. Ц —. 8.
ѕро внесенн¤ зм≥н до ст. 16 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни їѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї: «акон ”крањни в≥д 8 с≥чн¤ 1994 р. // ”р¤довий кур`Їр. Ц 1994 р. - є 31-32. - —. 9.
ѕро внесенн¤ зм≥н та доповнень до статт≥ 16 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни їѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї: «акон ”крањни в≥д 11 кв≥тн¤ 1995 р. // √олос ”крањни. Ц 1995 р. Ц 28 кв≥тн¤. Ц —. 3.
ѕро внесенн¤ зм≥н та доповнень до закону украњни їѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥ї: «акон ”крањни в≥д 7 травн¤ 1996 р. // √олос ”крањни. Ц 1995 р. Ц 28 кв≥тн¤. Ц —. 3.
ѕро формуванн¤ валютних ‘онд≥в ”крањни у 1992 роц≥: ѕостанова ¬ерховноњ –ади в≥д 5 лютого 1992 р. //√олос ”крањни. - 1992. - 20 лютого. (є30).
ѕро внесенн¤ зм≥н до ѕостанови ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 5 лютого 1992 р. "ѕро формуванн¤ валютних фонд≥в ”крањни у 1992 р.": ѕостанова ¬ерховноњ –ади в≥д 12 травн¤ 1992 р. є2331-’ѕ // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. - 1992. - є31. - —т. 443.
ѕро ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро тимчасовий пор¤док використанн¤ надходжень в ≥ноземн≥й валют≥": ѕостанова ¬ерховноњ –ади в≥д 21 кв≥тн¤ 1993 р. є3118-’≤≤ //¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. - 1991 -є21. -—т. 222.
ѕро пор¤док введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до декрет≥в аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни про валютне регулюванн¤": ѕостанова ¬ерховонњ –ади в≥д 25 листопада 1993 р. // √олос ”крањни. - 1993. - є227. - —. 2.
ѕро доповненн¤ ѕостанови ¬ерховноњ –ади в≥д 25 листопада 1993 року "ѕро пор¤док введенн¤ в д≥ю закону ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до декрет≥в аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни про валютне регулюванн¤"; ѕостанова ¬ерховноњ –ади в≥д 30 червн¤ 1994. // ”р¤довий кур'Їр. - 1994. - 16 липн¤ —. 2.
ѕро пор¤док введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥": ѕостанова ¬ерховноњ –ади в≥д 23 вересн¤ Ц 1994р. // ”р¤довий кур'Їр. Ц 1994. - 6 жовтн¤. - —. 8.; √олос ”крањни. - 1994. - 5 жовтн¤. - —. 8.
ѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо посиленн¤ валютного контролю: ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 8 червн¤ 1993 р. // ”р¤довий кур'Їр. - 1993. - є84. - —. 2.
ѕро додатков≥ заходи щодо вдосконаленн¤ валютного регулюванн¤: ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 2 листопада 1993 р. // ”р¤довий кур'Їр. - 1993. - є163. - —. 2.
ѕро вдосконаленн¤ валютного регулюванн¤: ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 22 серпн¤ 1994 р. // ”р¤довий кур'Їр. - 1994. - 27 серпн¤ - —.3.
ѕро заходи щодо забезпеченн¤ валютного та експортного контролю: ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 7 вересн¤ 1994 р. // ”р¤довий кур'Їр. - 1994. - 10 вересн¤. - —. 2.
ѕро в≥дбитт¤ анон≥мних валютних рахунк≥в ф≥зичних ос≥б (резидент≥в ≥ нерезидент≥в). ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 1 серпн¤ 1995 р. є678 // ”р¤довий кур'Їр. - 1995. - 3 серпн¤. - —. 2.
ѕро створенн¤ ¬алютно-кредитноњ ради аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни: ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 16 червн¤ 1992 р. є337 // «акон ≥ б≥знес. - 1992. - є28. -—. 5.
ѕро режим валютних рахунк≥в громад¤н в уповноважених банках ”крањни: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 2 грудн¤ 1992 р. є2-92 // ¬≥домост≥ ¬– ”крањни. - 1993. - є2. - —т. 14.
ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю: ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 лютого 1993 року // ≤нформац≥йна система ЂЌормативн≥ акти ”крањн≥ї V.6.
ѕро скасуванн¤ п≥льг п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й щодо зв≥льненн¤ в≥д обов'¤зкового продажу надходжень в ≥ноземн≥й валют≥: ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 26 листопада 1993 р. є961 // √олос ”крањни. - є224. - —. 2.
ѕро реал≥зац≥ю ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 2 листопада 1993 р. "ѕро додатков≥ заходи щодо вдосконаленн¤ валютного регулюванн¤": ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 26 листопада 1993 р. є962 // –об≥тнича газета ”крањни. -1993. -1 грудн¤.
ѕро використанн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти ¤к засобу платежу в ”крањн≥: Ћист ЌЅ” в≥д 4 серпн¤ 1995 р. є19018/1299 // «акон ≥ б≥знес. - 1995. - 30 серпн¤. - Ѕ≥бл≥отека "«акон ≥ Ѕ≥знес". -є58. - —. 7-8.
ѕро стаб≥л≥зац≥ю валютного ринку ”крањни: ѕостанова ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є227 в≥д 18 вересн¤ 1995 р. // Ѕюлетень нормативних акт≥в ћ≥нф≥ну ”крањни. - 1995. - є11-12. - —. 498.
ѕоложенн¤ про пор¤док наданн¤ резидентам ”крањни л≥ценз≥й на одержанн¤ кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥ в≥д ≥ноземних кредитор≥в: «атверджене постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 28 вересн¤ 1995 р. // «акон ≥ б≥знес. - 1995. - 29 листопада. - Ѕ≥бл≥отека "«акон ≥ Ѕ≥знес". - є71. - —. 23-25.
–азъ¤снение ЌЅ” о перерегистрации лицензий на право проведени¤ операций с валютними ценност¤ми: “елеграмма ЌЅ” от 19 декабр¤ 1995 г. є16030/41 ≤« // «акон и бизнес. - 1996. - 10 ¤нвар¤. - —. 4.
ѕро тимчасовий пор¤док веденн¤ уповноваженими банками ”крањни в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ з куп≥вл≥-продажу безгот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти на валютному ринку ”крањни: «атверджено постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є1 в≥д 3 с≥чн¤ 1996 р. // «аконодавч≥ ≥ нормативн≥ акти з банк≥вськоњ д≥¤льност≥. - 1996. - ¬ипуск 1. —. 21-24.
ѕро розрахунки в ≥ноземн≥й валют≥: Ћист √ƒѕ≤ ”крањни в≥д 5.03.96 р. є22-133/11-1381// ¬≥сник податковоњ служби ”крањни, - 1996. - є5. - —. 24.
ѕро доходи в ≥ноземн≥й валют≥: Ћист √ƒѕ≤ ”крањни в≥д 13.03.96 р. є14-116-19/11-1528) // ¬≥сник податковоњ служби ”крањни. - 1996. - є5. - —. 26.
ѕро проведенн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥: Ћист √ƒѕ≤ ”крањни в≥д 22 березн¤ 1996 р. є22-112/10-1953 // ¬≥сник податковоњ служби ”крањни. - 1996. - є5. - —. 24-25.
ѕро правила зд≥йсненн¤ конверс≥йних операц≥й з гот≥вкою ≥ноземною валютою уповноваженими банками: «атвердженн≥ постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є68 в≥д 25 березн¤1996 р. // «акон ≥ б≥знес. - 1996. - 7 серпн¤.
ѕро практикую застосуванн¤ судами законодавства що до порушенн¤ правил про валютн≥ операц≥њ: ѕостанова ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 18 кв≥тн¤ 1997 р. є 5. // ≤нформац≥йна ситема УЌормативн≥ акти ”крањниФ. Ц V. 6.
Ќауково-практичний коментар рим≥нального кодексу ”крањни: за станом законодавства та постанов ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни на 1 с≥чн¤ 1997 року. / «а редакц≥Їю ¬. ‘. Ѕойка, я. ё. ондратьЇва, —. —. яценка. Ц .: ёр≥нком, 1997 р. Ц 960 с.
”головный кодекс ”краины: Ќаучно-практический комментарий (ответственные редакторы —. —. яценко, ¬. ». Ўакун). Ц .: ѕравов≥ джерела, 1998 р. Ц 1088 с.
¬ажевска¤ “. ¬алютне регулюванн¤. —тановленн¤ та розвиток ”ћ¬Ѕ, м≥жбанк≥вського валютного ринку // ¬≥сник ЌЅ”. - 1996. - травень (спец≥альний випуск). - —. 22-23.
¬алютне регулюванн¤ п≥д час проведенн¤ грошовоњ реформи // ”р¤довий кур'Їр. -1996. - 3 вересн¤. - —. 6.
¬асюрченко. ќ. –егулирование валютных отношений // Ѕизнес »нформ. - 1997. - є4. - —. 65-59.
√етьман ¬. ¬алютний ринок ”крањни. Ўл¤х до стаб≥л≥зац≥њ? // ¬≥сник ЌЅ”. - 1996. -є3.-—. 36-39.
«в¤г≥льськ≥й ё. "...≤ще раз про валютне регулюванн¤" // √олос ”крањни. - 1994. -є95. - 24 травн¤. - —. 3.
адькаленко —. ¬алютное регулирование в ”краине: “орговл¤ иностранной валютой // Ѕизнес. - 1995.- є24-25. - 27 июн¤, 4 июл¤. - —. 13-14.
Ћавренюк —. ¬алютне регулюванн¤: г≥рше, але краще // √олос ”крањни. - 1994. - 16 вересн¤. - —. 3.
Ћютенко “. ќ. ѕроблеми валютного регулюванн¤ // ≈коном≥ка. ‘≥нанси. ѕраво. - є11.-—. 57-59.
Ќ≥колайчук Ћ. ¬алютне регулюванн¤: ар≥¤ сп≥вц¤ за сценою //ƒемократична ”крањна. - 1994. - 16 липн¤.
ќчкас √. ќсоблив≥ умови валютного регулюванн¤ // «акон ≥ б≥знес. - 1996. - 28 серпн¤. -—. 4.
ѕлотников ќ. Ќовий закон про валютне регулюванн¤: чи збережемо "спадщину минулого" // «акон ≥ б≥знес. - 1995. - 1 листопада. - —. 4.
–ожков —. Ќов≥тн¤ валютна ≥стор≥¤: к≥льк≥сний начерк // √олос ”крањни. - 1995. - 11 листопада. - —. 8.
—тебницький ј. ѕитанн¤ валютного регулюванн¤ ≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств // Ѕухгалтерський обл≥к ≥ аудит. - 1995. - є4. -—. 9-14.
‘ейт Ќ. ¬алютное регулирование в переходной экономике // ѕроблемы теории и практики управлени¤. - 1995. -є33. - —. 28-33.
‘≥л≥пенко ј. ¬алютне регулюванн¤ в ”крањн≥ // ”р¤довий кур'Їр. - 1997. - 22 лютого. -—. 6.
Ўаров ќ. ¬алютн≥ проблеми ”крањни // ”р¤довий кур'Їр, - 1992. - є64.- —. 6.
ёщенко ¬. ј. ќтносительно усовершенствовани¤ валютного регулировани¤ // Ѕизнес. - 1994. - є14. - 12 апрел¤. - —. 41-42.
иреев ќ.≤., –ибальченко ¬. ѕ. ¬алютне регулюванн¤ в ”крањн≥ та перспективи його розвитку // ¬≥сник ЌЅ”. - 1995. - є4. - —. 5-13.
|
