ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: јрб≥тражний суд. …ого завданн¤ ≥ принципи д≥¤льност≥ (курсова робота)
јрб≥тражний суд. …ого завданн¤ ≥ принципи д≥¤льност≥ (курсова робота)
ќдеська державна юридична академ≥¤
—лов(¤нська ф≥л≥¤
”–—ќ¬ј –ќЅќ“ј
“ема: Ђјрб≥тражний суд. …ого завданн¤ ≥ принципи д≥¤льност≥ї.
—тудент
“опалов ј. I курс
¬икладач
”сиченко Ќатал≥¤
—лов(¤нськ 1999 ѕ Ћ ј Ќ:
≤стор≥¤ розвитку јрб≥тражних суд≥в ”крањни.
«авданн¤, принципи орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ арб≥тражних суд≥в.
ќрган≥зац≥¤ јрб≥тражних суд≥в в ”крањн≥
а) —истема
б) ѕовноваженн¤.
—татус арб≥тра јрб≥тражного суду ”крањни.
≤нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ јрб≥тражного суду ”крањни.
¬исновок.
¬ступ
ардинальн≥ зм≥ни в економ≥чному житт≥ ”крањни у перш≥й половин≥ дев'¤ностих рок≥в, насамперед впровадженн¤ ринкових засад господарюванн¤, в≥дмова в≥д державноњ монопол≥њ на засоби ''виробництва, правове закр≥пленн¤ р≥вност≥ ус≥х форм власност≥, розвиток ¤к≥сно нових суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, причинно зумовили необх≥дн≥сть перегл¤ду принцип≥в та метод≥в вир≥шенн¤ спор≥в м≥ж п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми, ≥ншими суб'Їктами господарюванн¤, а також у передбачених законодавством випадках њх спор≥в з органами влади та управл≥нн¤.
—истема орган≥в, ¤ким був п≥дв≥домчий розгл¤д господарських спор≥в, що ≥снувала до цього, в≥дзначалась ¤к њх багаточисельн≥стю, так ≥ в≥дсутн≥стю Їдиних критер≥њв та ч≥ткоњ процедури вир≥шенн¤ таких спор≥в. ƒержавн≥ арб≥траж≥ в силу своЇњ природи ≥ п≥дпор¤дкованост≥ виконавч≥й влад≥ були не в змоз≥ забезпечити реальне вт≥ленн¤ своЇњ проголошеноњ, але не д≥ючоњ незалежност≥, р≥вност≥ перед ними та законом стор≥н спору, њх процесуальноњ змагальност≥. р≥м вони були позбавлен≥ права розгл¤дати певн≥ категор≥њ спор≥в, ¤к≥ в нових економ≥чних умовах набували особливоњ значимост≥, в тому числ≥ й спор≥в, повТ¤заних з податками та неподатковими платежами до державного бюджету, спор≥в м≥ж п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми одного м≥н≥стерства чи в≥домства, м≥ж п≥дприЇмствами та банками у зв'¤зку ≥з зд≥йсненн¤м ними контролю за використанн¤м кошт≥в п≥дприЇмств. «азначенн¤ та ≥нш≥ спори розгл¤далис¤ органами державноњ виконавчоњ влади. ƒе¤к≥ спори п≥дл¤гали розгл¤ду загальними судами у пор¤дку цив≥льного судочинства: спори за участю ≥ноземних юридичних ос≥б, сп≥льних п≥дприЇмств, м≥жнародних об(Їднань ≥ орган≥зац≥й —–—– та ≥нших крањн, ¤к≥ не були учасниками –ади ≈коном≥чноњ ¬заЇмодопомоги; спори, що виникали з договор≥в перевезенн¤ вантаж≥в у пр¤мому зал≥зничному ≥ пов≥тр¤ному сполученн≥, а також за участю орган≥в зал≥зничного та пов≥тр¤ного транспорту; спори за участю колгосп≥в, м≥жколгоспних, державно-колгоспних п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та њх об(Їднань. ѕор¤д з цим господарськ≥ конфл≥кти вир≥шували також в≥домч≥ арб≥траж≥, ¤к≥ д≥¤ли практично у кожному м≥н≥стерств≥ чи в≥домств≥. ¬се це викликало значн≥ труднощ≥ у визначенн≥ та розмежуванн≥ п≥дв≥домчост≥ конкретних спор≥в в≥дпов≥дним органам, заважало формуванню Їдиноњ практики застосуванн¤ господарського ≥ цив≥льного законодавства при вир≥шенн≥ та врегулюванн≥ економ≥ко-правових за своЇю природою спор≥в.
ћинуло б≥льш ¤к 190 рок≥в п≥д дн¤ створенн¤ попередника сучасних арб≥тражних суд≥в на територ≥њ ”крањни. ƒо реч≥, комерц≥йний суд њњ м.ќдес≥ взагал≥ було першим под≥бним судовим органом њњ ≥мпер≥њ. ѕ≥зн≥ше так≥ суди були створен≥ у ‘еодос≥њ (1819) та в ≤змањл≥ (1824), ¤к≥ згодом перетворилис¤ на систему комерц≥й них суд≥в, ¤к≥ розгл¤дали справи не т≥льки па п≥дстав≥ —татуту торгового судочинства, але й у в≥дпов≥дност≥ з —татутом цив≥льного судочинства п≥д 2б листопада 1864 р.
« того часу система арб≥тражних (комерц≥йних) суд≥в неодноразово зазнавала певних зм≥н та реформу вань. јле головною особлив≥стю судочинства в них було прагненн¤ до швидкого розгл¤ду справ. ƒнем створенн¤ арб≥тражних суд≥в у сучасному розум≥нн≥ прийн¤того вважати 21 листопада 1922 р., коли була прийн¤та в≥дпов≥дна ѕостанова –ади Ќародних ом≥сар≥в ”крањни. « одержанн¤м ”крањною незалежност≥ сталис¤ зм≥ни в економ≥чному житт≥, ¤к≥ зумовили необх≥дн≥сть перег л¤ду принцип≥в та метол≥в правового захисту господарюючих суб(Їкт≥в. онкретн≥ економ≥чн≥ умови ”крањни визначали доц≥льн≥сть вир≥шенн¤ господарських спор≥в переважно спец≥ал≥зованим ≥нститутом судовоњ влади. “аким ≥нститутом став арб≥тражний суд. «акон про його утворенн¤ ¬ерховна –ала ”крањни прийн¤ла 4 червн¤ 1991 р.
” цьому законодавчому акт≥ було визначено прерогативи арб≥тражного суду саме ¤к одн≥Їњ з г≥лок судовоњ влади, що зд≥йснюЇ правосудд¤ у господарських в≥дносинах. √оловною своЇр≥ дн≥стю арб≥тражних суд≥в ¤к ланки судовоњ влади Ї його спец≥ал≥зац≥¤. ¬≥дпов≥дно до ст. ≤ «акону ”крањни Ђѕро арб≥тражний судї арб≥тражний суд Ї незалежним судовим органом у вир≥шенн≥ вс≥х господарських спор≥в, що виникають м≥ж юридичними особами, державними та ≥ншими органами. јрб≥тражний суд вир≥шуЇ господарськ≥ спори на п≥дстав≥ онституц≥њ ”крањни, «акону ”крањни Ђѕро арб≥тражний судї, јрб≥тражного процесуального кодексу ”к рањни та ≥нших законодавчих акт≥в ”крањни, м≥жнародних договор≥в.
Ќа арб≥тражний суд покладен≥ повноваженн¤ по розгл¤ду справ за позовними за¤вами юридичних ос≥б (в т.ч. ≥ноземних), громад¤н-п≥дприЇмц≥в, держаних та ≥нших орган≥в, проку рор≥в (њх заступник≥в), ¤к≥ звертаютьс¤ в ≥нтересах держави.
3а в≥с≥м рок≥в д≥¤льност≥ арб≥тражн≥ суди розгл¤нули майже м≥льйон справ, тобто в м≥льйон≥ випадк≥в були поновлен≥ порушен≥ права юридичних ос≥б. Ѕ≥льш ¤к 4 м≥ль¤рди незаконно утриманих гривень минулого року було повернуто господарюючим суб'Їктам та до бюджету крањни. «а розгл¤дом справ у 1998 р. до бюджету було сплачено у вигл¤д≥ держмита близько 200 м≥льйони) гри., а також 3 млн. рос≥йських рубл≥в, 10 м≥льйон≥в б≥лоруських рубл≥в, 2,5 м≥льйона долар≥в —ЎЋ та 50 м≥льйони) марок ‘–Ќ.
—тр≥мке зростанн¤ к≥лькост≥ розгл¤нутих справ св≥дчить не лише про пожвавленн¤ гос подарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, але й про зростаючу дов≥ру до суду з боку сусп≥льства. ƒл¤ нас, судд≥в системи арб≥тражних суд≥в ”крањни, особливо приЇмно усв≥домлювати, що громад¤ни задл¤ встановленн¤ справедливост≥ не шукають так званих Уобх≥дних шл¤х≥вФ у вир≥шенн≥ проблем та суперечок, а звертаютьс¤ саме до арб≥тражних суд≥в, ¤к≥ здатн≥ неупереджено та у в≥дпов≥дност≥ з чинним законодавством розвТ¤зати будь-¤ку конфл≥ктну ситуац≥ю, що склалас¤.
«авданн¤ арб≥тражного суду.
—при¤нн¤ економ≥чним перетворенн¤м в держав≥, формуванн¤ конкурентноспроможного середовища дл¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ ус≥х форм власност≥, реал≥зац≥¤ конституц≥йного принципу р≥вност≥ њх перед законом Ц це завданн¤ щоденно зд≥йснюЇтьс¤ судд¤ми арб≥тражних суд≥в ”крањни. ¬регульовуючи господарськ≥ спори, вони спр¤мовують д≥њ господарюючих субТЇкт≥в у правове русло. јдже т≥льки в ч≥тко окреслених правових межах може стаб≥льно функц≥онувати ринковий механ≥зм, наш кожен з учасник≥в економ≥чних процес≥в маЇ в≥дпов≥дати за результати своЇњ д≥¤льност≥.
¬ статт≥ 3 «акону ”крањни про арб≥тражний суд сказано, що завданн¤ми арб≥тражного суду Ї
1) «ахист прав та охороньованих законом ≥нтерес≥в учасник≥в господарських правов≥дносин. «ростанн¤ числа розгл¤нутих справ сталос¤ в ус≥х арб≥тражних судах ”крањни, а найб≥льш значним воно було в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, „ерн≥вецький, ¬≥нницьк≥й, „еркаськ≥й та „ерн≥г≥вськ≥й област¤х. Ќайб≥льшу к≥льк≥сть господарських спор≥в врегульовано арб≥тражними судами областей: ’арк≥вськоњ (розгл¤нуто 3431 справу), ƒонецькоњ (4297), ƒн≥пропетровськоњ (3699), ќдеськоњ (3410) та м≥ста иЇва (3450 справ).
2) —при¤нн¤ зм≥цненню законност≥ у сфер≥ господарських в≥дносин. при винесенн≥ р≥шень на користь юридичноњ особи до уваги беретьс¤ не форма власност≥ господарського субТЇкта, а законн≥сть й обгрунтован≥сть його вимог.
ѕоглибленн¤ ф≥нансовоњ кризи в крањн≥, зростанн¤ деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥ значною м≥рою зумовлюЇ пог≥ршенн¤ господарськоњ дисципл≥ни. ќдним з основних чинник≥в виникненн¤ спор≥в м≥ж господарюючими субТЇктами продовжуЇ залишатис¤ незадов≥льний ф≥нансовий стан п≥дприЇмств. «а р≥шенн¤м арб≥тражних суд≥в до господарського обороту повернено 1,7 млрд. грв. «а ш≥сть м≥с¤ц≥в поточного року ними присуджено до стеженн¤ в державний бюджет ”крањни суму кошт≥в, екв≥валентну 90 млн.грв. з ¤ких 83 млн. грв. Ц в нац≥ональн≥й валют≥, решта Ц в ≥ноземн≥й. ¬≥дчуваючи пост≥йне п≥двищенн¤ дов≥ри до арб≥тражних суд≥в з боку субТЇкт≥в господарюванн¤ р≥зних форм власност≥, не можна без прикрост≥ зазначити про окрем≥ необТЇктивн≥ оц≥нки д≥¤льност≥, ¤к≥ даютьс¤ ¤к певними колами громадськост≥, так ≥ де¤кими представниками оф≥ц≥йноњ влади. обвинуваченн¤ на адресу арб≥тражних установ, ¤к≥ можна побачити в прес≥ та почути ≥нколи з оф≥ц≥йних трибун, звод¤тьс¤ в основному, до того, що при вир≥шенн≥ справ, судд≥, начебто робл¤ть це на користь державних п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) або ж, навпаки, в≥ддають перевагу комерц≥йним структурам з огл¤ду саме на њх форму власност≥. якщо ж будь-хто ≥з судд≥в спробуЇ вир≥шити справу упереджено ≥ необЇктивно, то цьому факту буде негайно дана належна оц≥нка, ≥ в≥н може стати не лише п≥дставою дл¤ порушенн¤ дисципл≥нарного провадженн¤, а й прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ (за на¤вн≥сть ознак злочину). «важаючи на невпинну крим≥нал≥зац≥ю сусп≥льства, орган≥зовану злочинн≥сть та корупц≥ю, що п≥дривають дов≥ру до орган≥в державноњ влади ≥ породжують знев≥ру людей у справедлив≥сть, ми гостро ≥ р≥шуче реагуватимемо на будь-¤к≥ порушенн¤, що њх припускають судд≥ при розгл¤д≥ справ, чи то з огл¤ду на форму власност≥ субТЇкта господарюванн¤, чи з будь-¤ких ≥нших п≥дстав, ми теж не маЇмо нам≥ру залишати без належного реагуванн¤. јвторитет арб≥тражноњ системи, ¤кий нелегко складавс¤ не одним покол≥нн¤м арб≥тр≥в, ми не маЇмо права в≥ддавати на поталу невдоволеним спритникам, котрим арб≥тражний суд перешкодив об≥йти закон.
3) ¬несенн¤ пропозиц≥й, спр¤мованих на вдосконаленн¤ правового регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
4) ¬регулюванн¤ господарських спор≥в. ѕор¤док доарб≥тражного врегулюванн¤ спор≥в визначаЇтьс¤ јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни, ¤кщо ≥нший пор¤док не встановлено д≥ючим на територ≥њ ”крањни законодавством, ¤ке регулюЇ конкретний вид господарських в≥дносин.
—истема арб≥тражних суд≥в ”крањни ¤к самост≥йна ланка процесуального законодавства нашоњ держави набула певного досв≥ду врегулюванн¤ господарських в≥дносин. Ќин≥ вже можна говорити про ефективн≥сть тих або ≥нших ≥нститут≥в арб≥тражно - про цесуального права.
“реба зазначити, що значна к≥льк≥сть норм, пов'¤заних з господарським правом, д≥сталась нам у спадок в≥д рад¤нських час≥в. «окрема, до них необх≥дно в≥днести норми, закр≥плен≥ у другому розд≥л≥ јѕ ”крањни, ¤кий маЇ назву Ђƒоарб≥тражне врегулюванн¤ господарських спор≥вї. ѕрактика засв≥дчила доц≥льн≥сть застосуванн¤ цих норм, ¤к≥ виникли на початку 70-х рок≥в, в умовах ≥снуванн¤ рад¤нськоњ господарськоњ системи. “од≥ б≥льш ¤к дв≥ третини спор≥в вдавалос¤ вир≥шувати у позасудовому пор¤дку. « урахуванн¤м цього законодавець поповнив јѕ вказаним вище розд≥лом, спод≥ваючись на збереженн¤ високоњ ефективност≥ застосуванн¤ цього правового ≥нституту. ќднак при цьому не було враховано того, що докор≥нн≥ зм≥ни у господарському законодавств≥ неодм≥нно мали справити значний вплив ≥ на процесуальн≥ правов≥дносини, а отже, призвести до втрат попул¤рност≥ доарб≥тражного врегулюванн¤ спор≥в серед господа рюючих суб'Їкт≥в. ¬казане вище зумовлено р¤дом обставин.
ѕо-перше, з'¤вилас¤ велика к≥льк≥сть п≥дприЇмств приватноњ та колективноњ (з малою к≥льк≥стю засновник≥в) форм власност≥. –ан≥ше за¤влен≥ у претенз≥њ майнов≥ вимоги визнавались адм≥н≥страц≥Їю державного п≥дприЇмства беззастережно, оск≥льки кр≥м держави ≥нших власник≥в Ч юридичних ос≥б не ≥снувало. ошти, переведен≥ до ≥ншого п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ дл¤ задоволенн¤ претенз≥йних вимог, залишались у Їдиного власника. ј дл¤ сучасного приватного п≥дприЇмц¤ процес прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про добров≥льне в≥драхуванн¤ особистих кошт≥в або кошт≥в власник≥в, ¤к≥ його працевлаштували, Ї б≥льш болючим. ќсобливо це стосуЇтьс¤ невеликих п≥дприЇмств, дл¤ ¤ких незаплановане вилученн¤ оборотних кошт≥в обертаЇтьс¤ пог≥ршенн¤м њх ф≥нан сового стану. ƒо того ж економ≥чно виг≥дн≥ше не перераховувати дл¤ задоволенн¤
претенз≥њ кошти кредитору, а залучати њх до обороту ≥ одержувати додатковий прибуток, з частини ¤кого пот≥м сплачувати штраф, передбачений ст. 9 јѕ . “обто слабка в≥дпов≥дальн≥сть за необгрунтовану в≥дмову задовольнити претенз≥йн≥ вимоги Ї також причиною занепаду доарб≥тражного врегулюванн¤ спор≥в.
ѕо-друге, широкому застосуванню доарб≥тражного врегулюванн¤ спор≥в переш коджаЇ криза неплатеж≥в. як в≥домо, нин≥ багато п≥дприЇмств не можуть нав≥ть виконати своњ зобов'¤занн¤ перед бюджетом, оск≥льки з ними не розраховуютьс¤ покупц≥ та замовники. якщо п≥дприЇмство Ђсидить на картотец≥ї, про задоволенн¤ майнових претенз≥йних вимог мова нав≥ть не йде. ƒосить поширеною Ї ситуац≥¤, коли ≥нкасов≥ розпор¤дженн¤ податковоњ адм≥н≥страц≥њ блокують рахунок п≥дприЇмства ≥ позбавл¤ють останнЇ можливост≥ розпор¤дитис¤ коштами, задовольнивши претенз≥йн≥ вимоги. « ≥ншого боку, задоволенн¤ таких вимог лише пог≥ршуЇ ≥ без того складне становище господарюючого суб'Їкта.
ѕо-третЇ, з'¤вилас¤ велика к≥льк≥сть принципово нових правов≥дносин, нев≥домих рад¤нськ≥й систем≥ права, дл¤ впор¤дкуванн¤ ¤ких застосуванн¤ доарб≥тражного вре гулюванн¤ спор≥в недоц≥льно. ƒосить складно визначити коло цих правов≥дносин. јле законодавець зробив таку спробу, нав≥вши у ст. 5 јѕ перел≥к спор≥в, на ¤к≥ не поширюютьс¤ вимоги щодо доарб≥тражного врегулюванн¤, —початку до таких спор≥в в≥дносили лише спори про визнанн¤ нед≥йсними ненормативних акт≥в та справи, що порушуютьс¤ за за¤вою прокурора. ќднак цього було ¤вно недостатньо. “ому ¬ищий арб≥тражний суд ”крањни був змушений у своњх роз'¤сненн¤х визначати ≥нш≥ категор≥њ спор≥в, на ¤к≥ не поширюютьс¤ зазначен≥ вимоги, серед ¤ких можна назвати справи про банкрутство (п. 2 –оз'¤сненн¤ в≥д 15 травн¤ 1993 р. є 01-6/481), спори про визнанн¤ угод нед≥йсними (ч. « п. 7 –оз'¤сненн¤ в≥д 1 листопада 1995 р. є 02-5/781), справи, порушен≥ за за¤вою јнтимонопольного ком≥тету (п. 2 –оз'¤сненн¤ в≥д 1 листопада 1995 р.). —клалась парадоксальна ситуац≥¤, за ¤коњ вин¤тки з законодавчого правила встановлюютьс¤ роз'¤сненн¤ми ¬ищого арб≥тражного суду, тобто актами, ¤к≥ нав≥ть не мають нормативного характеру. ўоб хоч ¤кось виправити становище. ¬ерховна –ада 13 травн¤ 1997 р. прийн¤ла «акон Ђѕро внесенн¤ зм≥н до јрб≥тражного процесуального кодексу ”крањниї (¬≥домост≥ ¬ерхов. –ади ”крањни. Ч 1997. Ч є 25. Ч —т. 171), ¤ким перел≥к вин¤тк≥в з правила про обов'¤зков≥сть доарб≥тражного врегулюванн¤ спор≥в було ще б≥льше розширено. ƒо нього кр≥м спор≥в про визнанн¤ нед≥йсними договор≥в та акт≥в (у тому числ≥ нормативних) державних й ≥нших орган≥в в≥днесено спори про ст¤гненн¤ заборгованост≥ за опротестованими вексел¤ми, а також про зверненн¤ ст¤г ненн¤ на заставлене майно.
ѕроте, ¤к св≥дчить практика, наведеного перел≥ку недостатньо. ” багатьох ситу ац≥¤х додержанн¤ положенн¤ про обов'¤зков≥сть доарб≥тражного врегулюванн¤ спор≥в не т≥льки не спри¤Ї захисту прав та законних ≥нтерес≥в юридичних ос≥б, а нав≥ть перешкоджаЇ йому.
“ак, товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ђ¬≥лаксї звернулось до суду з позовом до акц≥онерного комерц≥йного банку Ђ≤нкої про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, зав даних затримкою виконанн¤ за договором його розрахунково-касового обслуговуванн¤, що д≥стало ви¤в у неперерахуванн≥ йому банком кошт≥в за дорученн¤м кл≥Їнта. ѕ≥д час слуханн¤ справи з'¤сувалос¤, що за час, витрачений на доарб≥тражне врегулюванн¤ спору, контрагенти Ђ¬≥лаксуї, до ¤ких не над≥йшли грош≥, припинили в≥двантаженн¤ товар≥в, що завдало товариству великих збитк≥в. јле вони не могли бути в≥дшкодован≥ банком, оск≥льки п≥д час розгл¤ду претенз≥њ його було визнано банкрутом.
” ≥ншому випадку державне виробниче об'Їднанн¤ шахтоуправл≥нн¤ Ђ∆овтневеї уклало з малим приватним п≥дприЇмством Ђƒиванї догов≥р оренди прим≥щенн¤ строком до 31 грудн¤. ќднак вже у серпн≥ воно було вимушене над≥слати останньому претенз≥ю, в ¤к≥й висувались вимоги погасити заборгован≥сть по орендн≥й плат≥ та комунальних послугах. ƒо зак≥нченн¤ строку, наданого законодавством дл¤ розгл¤ду претенз≥њ (ст. 7 јѕ ), приватне п≥дприЇмство розпустило персонал, перерахувало-нев≥домо куди своњ кошти, продало майно ≥ фактично припинило ≥снуванн¤. Ќав≥ть п≥сл¤ виданн¤ арб≥т ражним судом наказу про ст¤гненн¤ з нього кошт≥в зробити це було неможливо.
ўе в одному випадку у закритому акц≥онерному товариств≥ Ђѕод≥лл¤ї зм≥нилос¤ кер≥вництво, в тому числ≥ юридичного в≥дд≥лу. Ќов≥ юристи подали претенз≥њ до бор жник≥в, ¤к≥ не сплачували борги понад два з половиною роки. јле до зак≥нченн¤ строку розгл¤ду претенз≥њ зак≥нчилис¤ строки позовноњ давност≥, у поновленн≥ ¤ких арб≥траж ний суд в≥дмовив. ќтже, через помилки колишн≥х кер≥вник≥в права п≥дприЇмства залишились без захисту.
≤снуЇ безл≥ч випадк≥в, коли виконанн¤ вимог закону про обов'¤зков≥сть доарб≥т ражного врегулюванн¤ господарських спор≥в завдаЇ п≥дприЇмствам-кредиторам збитк≥в ≥ нав≥ть ставить њх п≥д загрозу банкрутства, ¤к≥ св≥дчать про те, що зазначений ≥нститут арб≥тражного процесу потребуЇ глибокого реформуванн¤. Ќа нашу думку, цьому можуть спри¤ти так≥ фактори:
1. Ќаданн¤ нормам про доарб≥тражне врегулюванн¤ спор≥в ≥ндикативного, тобто рекомендац≥йного характеру. “реба, щоб застосуванн¤ цього ≥нституту чи в≥дмова в≥д цього залежали виключно в≥д бажанн¤ господарюючого суб'Їкта. ¬ конкретн≥й ситуац≥њ кер≥вникам п≥дприЇмства видн≥ше, доц≥льно використовувати претенз≥йний пор¤док розв'¤занн¤ спор≥в чи н≥. јдже њх доарб≥тражне врегулюванн¤ Ї особлив≥стю украњнсь кого законодавства. ≤нш≥ крањни (нав≥ть т≥, що входили до складу колишнього –ад¤н ського —оюзу) н≥коли не застосовували його або (за незначними вин¤тками) в≥дмови лись в≥д його застосуванн¤, що аж н≥¤к не позначилось на ефективност≥ захисту прав п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. ”¤вл¤Їтьс¤, що побоюванн¤ стосовно в≥дмиранн¤ ≥нституту доарб≥тражного врегулюванн¤ спор≥в при скасуванн≥ його обов'¤зковост≥ безп≥дставн≥. јдже ¤кщо таке скасуванн¤ призведе до в≥дмиранн¤ ц≥Їњ стад≥њ арб≥тражного процесу, це означатиме лише те, що ц≥ норм≥ Ђтратили актуальн≥сть за умов ринковоњ економ≥ки ≥ потреби в них вже немаЇ.
2. ѕосиленн¤ в≥дпов≥дальност≥ за несвоЇчасну в≥дпов≥дь на претенз≥ю або в≥дмову в≥д такоњ в≥дпов≥д≥. –озм≥ру в≥дпов≥дальност≥, передбаченого ст. 9 јѕ , недостатньо, щоб дисципл≥нувати де¤ких правопорушник≥в та примусити њх поважати процесуальний закон. ƒоц≥льно п≥двищити розм≥р штрафу до 50 в≥дсотк≥в в≥д суми позову ≥ у закон≥ зобов'¤зати суддю застосовувати цю санкц≥ю кожного разу, коли порушуЇтьс¤ пор¤док доарб≥тражного врегулюванн¤ спор≥в.
3. ¬становленн¤ правила, за ¤ким безсп≥рне ст¤гненн¤ кошт≥в з розрахункового рахунку боржника на п≥дстав≥ визнаноњ ним претенз≥њ (ст. 8 јѕ ) провадитьс¤ в першочерговому пор¤дку пор≥вн¤но з розпор¤дженн¤ми податковоњ адм≥н≥страц≥њ. Ѕюд жет в≥д цього не постраждаЇ. ј залученн¤ кошт≥в боржника до комерц≥йного обороту створить у кредитора дох≥д, що п≥дл¤гаЇ оподаткуванню. ¬одночас цю особлив≥сть законодавства п≥дприЇмства, що Ђсид¤ть на картотец≥ї, будуть використовувати дл¤ розрахунк≥в з постачальниками, а це у свою чергу пожвавить плат≥жний оборот.
ѕринципи орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ арб≥тражного суду.
«а статтею 2 У«акону ”крањни про арб≥тражний судФ.
ќрган≥зац≥¤ ≥ д≥¤льн≥сть арб≥тражного суду визначаютьс¤ онституц≥Їю ”крањни, цим «аконом, јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни, ≥ншими законодавчими актами ”крањни, а також м≥ждержавними договорами й угодами, ратиф≥кованими у встановленому пор¤дку.
јрб≥тражн≥ суди утворюютьс¤ на засадах призначенн¤ вс≥х арб≥тр≥в ¬ерховною –адою ”крањни ≥ зд≥йснюЇтьс¤ на принципах:
1) «аконност≥. ÷е один з пр≥оритетних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ арб≥тражних суд≥в при винесенн≥ р≥шень, ухвал ≥ постанов, а найвищою оц≥нкою роботи кожного судд≥ Ї стаб≥льн≥сть винесених ним судових акт≥в.
2) –≥вност≥ стор≥н перед законом ≥ арб≥тражним судом. ст.71. јрб≥тражного процесуального кодексу ”крањни.
1. принцип р≥вност≥ стор≥н перед законом ≥ арб≥тражним судом ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що сторони в арб≥тражному процес≥ користуютьс¤ р≥вними процесуальними правами. позивач ≥ в≥дпов≥дач мають право знайомитись з матер≥алами справи, брати участь в судовому зас≥данн≥, подавати докази в п≥дтвердженн¤ своњх вимог ≥ заперечень, за¤вл¤ти клопотанн¤ ≥ в≥дводи, оскаржити р≥шенн¤, укладати мирову угоду, вимагати примусового виконанн¤ виданого наказу та ≥н. јрб≥тражний суд повинен стежити за дотриманн¤м вимог закону про р≥вн≥сть прав стор≥н ≥ спри¤ти њх зд≥йсненню.
2. —торони мають право самост≥йно визначати, ¤к≥ докази, кр≥м тих, що витребуван≥, можуть подати в процес≥ п≥дготовки справи до розгл¤ду або в самому процес≥ розгл¤ду справи. позивач маЇ право в процес≥ п≥дготовки справи до розгл¤ду, а також п≥д час њњ розгл¤ду в≥дмовитись в≥д позову або зменшити його розм≥р, а в≥дпов≥дач Ц визнати позов.
3) Ќезалежност≥, в тому числ≥ й в≥д орган≥в законодавчоњ та виконавчоњ влади ≥ п≥дкоренн¤ т≥льки законов≥.
4) јрб≥труванн¤. статт¤ 73. јрб≥тражний суд спри¤Ї дос¤гненню угоди м≥ж сторонами. ”мови угоди викладаютьс¤ в адресован≥й арб≥тражному суду письмов≥й за¤в≥, п≥дписан≥й представниками стор≥н. јрб≥тражний суд приймаЇ р≥шенн¤ в≥дпов≥дно до ц≥Їњ угоди, ¤кщо угода м≥ж сторонами не суперечить ≥ матер≥алам справи.
1. «астосуванн¤ методу арб≥труванн¤ в арб≥тражному процес≥ дозвол¤Ї найб≥льш правильно вир≥шити сп≥р, виключаЇ можлив≥сть виникненн¤ ≥нших под≥бних спор≥в. ѕредставники стор≥н (¤кими найчаст≥ше Ї сам≥ кер≥вники юридичних ос≥б) ви¤вл¤ють в процес≥ арб≥труванн¤ причини спор≥в, а також недол≥ки в робот≥ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, вживають заход≥в до њх усуненн¤.
2. ¬ процес≥ п≥дготовки справи до розгл¤ду, а також п≥д час њњ розгл¤ду арб≥тражний суд маЇ спри¤ти дос¤гненню сторонами угоди. умови угоди викладаютьс¤ в адресован≥й арб≥тражному суду письмов≥й форм≥ за п≥дписом представник≥в стор≥н.
ѕри цьому головуючий арб≥тр повинен витребувати в≥д представник≥в стор≥н щодо њх повноважень на таку угоду.
3. јрб≥тражний суд приймаЇ р≥шенн¤ в≥дпов≥дно до ц≥Їњ угоди якщо ц¤ угода суперечить д≥ючому законодавству або порушуЇ чињ-небудь права ≥ охорон¤ючи законом ≥нтереси, арб≥тражний суд повинен в≥дмовити в затверджен≥ своњм р≥шенн¤м такоњ угоди про що виноситьс¤ в≥дпов≥дна ухвала.
5) √ласност≥ та в≥дкритого розгл¤ду справ, за вин¤тком випадк≥в, коли це суперечить ≥нтересам охорони державноњ та комерц≥йноњ таЇмниц≥ або коли Ї обгрунтован≥ запереченн¤ одн≥Їњ ≥з стор≥н. «а статтею 72 јрб≥тражно - процесуального кодексу ”крањни ≥ онституц≥Їю ”крањни проголошено, що розгл¤д цив≥льних (в тому числ≥ й господарських) справ в ус≥х судах проводитьс¤ в≥дкрито.
«г≥дно з цим одексом та ≥ншими нормативними актами кожному учаснику процесу надаютьс¤ р≥вн≥ можливост≥ подавати необх≥дн≥ докази, по¤сненн¤ ¤к в письмов≥й, так ≥ в усн≥й форм≥.
ѕисьмов≥ докази, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в матер≥алах справи, можуть бути оголошен≥ в зас≥данн≥ арб≥тражного суду ¤к за вимогою учасник≥в процесу, так ≥ з ≥н≥ц≥ативи арб≥тра (арб≥тр≥в).
≥но, фото ≥ в≥део зйомки, а також використанн¤ ≥нших техн≥чних засоб≥в в зал≥ зас≥данн¤ арб≥тражного суду можливо, але т≥льки з дозволу арб≥тра, ¤к правило на початку зас≥данн¤. якщо особа, ¤ка бере участь в арб≥тражному процес≥, не волод≥Ї мовою, ¤кою ведетьс¤ судочинство, за клопотанн¤м ц≥Їњ особи до участ≥ у справ≥ залучаЇтьс¤ перекладач.
якщо предмет спору або матер≥али справи, ¤ка розгл¤даЇтьс¤, ¤вл¤ють собою державну та комерц≥йну таЇмницю, розгл¤д справи зд≥йснюЇтьс¤ в закритому зас≥данн≥.
6) ќбовТ¤зковост≥ виконанн¤ р≥шень, ухвал, постанов арб≥тражного суду.
—удовою колег≥Їю з перегл¤ду р≥шень, ухвал ≥ постанов ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни не було скасовано жодного судового акта, винесеного арб≥тражними судами ињвськоњ, ≥ровоградськоњ ≥ „ерн≥г≥вськоњ областей. ј це означаЇ, що господарююч≥ суб(Їкти знайшли в даних судах належний правовий захист.
ќрган≥зац≥¤ арб≥тражних суд≥в в ”крањн≥.
¬ ”крањн≥ д≥ють ¬ищий арб≥тражний суд ”крањни, арб≥тражний суд –еспубл≥ки рим, арб≥тражн≥ суди областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, ¤к≥ становл¤ть Їдину систему арб≥тражних суд≥в. ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м √олови ¬ищого арб≥тражного суду можуть утворюватись й ≥нш≥ ланки арб≥тражних суд≥в (м≥ськ≥, м≥жрайонн≥, районн≥ арб≥тражн≥ суди тощо). ¬≥дпов≥дно до статт≥ 10 У«акону ”крањни про арб≥тражний судФ. ¬ищий арб≥тражний суд ”крањни Ї найвищим органом у вир≥шенн≥ господарських спор≥в ≥ зд≥йсненн≥ нагл¤ду щодо р≥шень, ухвал, постанов арб≥тражних суд≥в ”крањни та контролю за њх д≥¤льн≥стю.
¬ищий арб≥тражний суд складаЇтьс¤ з √олови (зараз головою ¬ищого јрб≥тражного суду Ї ™.ƒ.ѕритика), першого заступника √олови, заступник≥в √олови та арб≥тр≥в ≥ д≥Ї у склад≥:
пленуму ¬ищого арб≥тражного суду;
презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду;
арб≥тражних колег≥й по розгл¤ду спор≥в та перегл¤ду р≥шень, ухвал,
постанов.
«г≥дно статт≥ 12. У«акону ”крањни про арб≥тражний судФ.
¬ищий арб≥тражний суд ”крањни маЇ так≥ повноваженн¤:
1) ¬ир≥шуЇ господарськ≥ спори, в≥днесен≥ до його компетенц≥й јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни, ≥ншими законодавчими актами ”крањни, м≥ждержавними договорами й угодами; може в межах в≥дпов≥дност≥ арб≥тражних суд≥в ”крањни прийн¤ти до свого провадженн¤ будь-¤кий господарський сп≥р.
2) ѕерегл¤даЇ в пор¤дку нагл¤ду р≥шенн¤ ухвали, постанови ¬ищого арб≥тражного суду, арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, арб≥тражних суд≥в областей. м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤.
3) ¬ивчаЇ ≥ узагальнюЇ практику застосуванн¤ законодавства, забезпечуЇ однаков≥сть практики, анал≥зуЇ статистику вир≥шенн¤ господарських спор≥в; даЇ розТ¤сненн¤ арб≥тражним судом з питань практики застосуванн¤ законодавства ”крањни, ¤ке регулюЇ в≥дносини в господарськ≥й сфер≥ та пор¤док вир≥шенн¤ господарських спор≥в. –озТ¤сненн¤ ¬ищого арб≥тражного суду Ї обовТ¤зковим дл¤ арб≥тр≥в ≥ учасник≥в господарських правов≥дносин, що застосовують законодавство, з ¤кого дано таке розТ¤сненн¤.
4) ¬еде роботу, спр¤мовану на попередженн¤ правопорушень у сфер≥ господарських в≥дносин.
5) «д≥йснюЇ орган≥зац≥йне кер≥вництво арб≥тражним судом –еспубл≥ки рим, арб≥тражними судами областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, несе в≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю, стан ≥ вдосконаленн¤ њх д≥¤льност≥, перев≥р¤Ї ≥ поширюЇ позитивний досв≥д роботи арб≥тражних суд≥в республ≥ки.
6) «абезпечуЇ п≥дб≥р ≥ п≥дготовку кандидат≥в у арб≥три, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥й прац≥вник≥в арб≥тражних суд≥в, орган≥зовуЇ роботу по матер≥ально-техн≥чному забезпеченню арб≥тражних суд≥в ≥ створенню належних умов дл¤ њх д≥¤льност≥, нормативному забезпеченню, веденню статистичного обл≥ку.
7) «д≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, надан≥ йому законодавством.
¬ищому арб≥тражному суду в≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни належить право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи у ¬ерховн≥й рад≥ ”крањни
ѕовноваженн¤ √олови ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни (статт¤ 12):
1) орган≥зовуЇ д≥¤льн≥сть ¬ищого арб≥тражного суду ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ завдань, покладених на ¬ищий арб≥тражний суд, видаЇ в межах своњх повноважень накази та ≥нш≥ акти; призначаЇ на посаду та зв≥льн¤Ї з посади прац≥вник≥в апарату ¬ищого арб≥тражного суду, вживаЇ заходи заохоченн¤ ≥ накладаЇ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ на голову арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, гол≥в јрб≥тражних суд≥в областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, њх заступник≥в, арб≥тр≥в цих арб≥тражних суд≥в, арб≥тр≥в та прац≥вник≥в апарату ¬ищого арб≥тражного суду;
2) зд≥йснюЇ орган≥зац≥йне кер≥вництво роботою арб≥тражних суд≥в ”крањни;
3) розпод≥л¤Ї обовТ¤зки м≥ж заступниками √олови та арб≥трами ¬ищого арб≥тражного суду;
4) затверджуЇ структуру, штатний розпис, кошторис витрат на утриманн¤ ¬ищого арб≥тражного суду, положенн¤ про структурн≥ п≥дрозд≥ли ¬ищого арб≥тражного суду;
5) вносить у ¬ерховну –аду ”крањни поданн¤ щодо:
призначенн¤ заступник≥в √олови та арб≥тр≥в ¬ищого арб≥тражного суду, гол≥в, њх заступник≥в та арб≥тр≥в арб≥тражних суд≥в областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤;
затвердженн¤ складу презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду;
встановленн¤ численност≥ арб≥тр≥в та ≥нших прац≥вник≥в вищого арб≥тражного суду, арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, арб≥тражних суд≥в областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ ≥ асигнувань на њх утриманн¤;
тлумаченн¤ закон≥в ”крањни;
6) забезпечуЇ п≥дготовку матер≥ал≥в з питань, що п≥дл¤гають розгл¤ду на презид≥њ та пленум≥ ¬ищого арб≥тражного суду, вносить на розгл¤д ц≥ питанн¤, скликаЇ презид≥ю ≥ пленум та головуЇ на њх зас≥данн¤х;
7) може прийн¤ти до свого провадженн¤ в межах п≥дв≥домчост≥ арб≥тражних суд≥в ”крањни вир≥шенн¤ господарського спору та перегл¤нути р≥шенн¤, ухвалу, постанову по справ≥ в пор¤дку, передбаченому јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни;
8) вносить у презид≥ю ¬ищого арб≥тражного суду протести на р≥шенн¤, ухвали, постанови, прийн¤т≥ заступниками √олови ¬ищого арб≥тражного суду або в зас≥данн¤ п≥д њх головуванн¤м;
9) вносить у пленум ¬ищого арб≥тражного суду поданн¤ про перегл¤д постанов презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду;
10) зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законодавством.
«аступник голови вищого арб≥тражного суду його функц≥њ ≥ обовТ¤зки:
Ї головою арб≥тражноњ колег≥њ ¬ищого арб≥тражного суду;
може прийн¤ти до свого провадженн¤ в межах п≥дв≥домчост≥ арб≥тражних суд≥в ”крањни вир≥шенн¤ господарського спору в пор¤дку, передбаченому јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни, та перегл¤нути р≥шенн¤, ухвалу, постанову по справ≥;
зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до розпод≥лу обовТ¤зк≥в кер≥вництво роботою структурних п≥дрозд≥л≥в апарату ¬ищого арб≥тражного суду;
зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законодавством.
ѕленум. «г≥дно статт≥ 15 пленум ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни д≥Ї у склад≥:
√олови ¬ищого арб≥тражного суду (головуючий), його заступник≥в, арб≥тр≥в ¬ищого арб≥тражного суду, голови арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, гол≥в арб≥тражних суд≥в областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ за посадою.
ѕленум скликаЇтьс¤ не менш ¤к дв≥ч≥ на р≥к. ѕро час його скликанн¤ члени пленуму пов≥домл¤ютьс¤ не п≥зн≥ш ¤к за п(¤тнадц¤ть дн≥в до зас≥данн¤. ¬ цей же строк надсилаютьс¤ матер≥али щодо питань, ¤к≥ внос¤тьс¤ на розгл¤д пленуму. «ас≥данн¤ пленуму Ї правомочним при на¤вност≥ не менш ¤к двох третин його складу.
ѕостанови пленуму приймаютьс¤ в≥дкритим голосуванн¤ б≥льш≥сть голос≥в член≥в пленуму ≥ п≥дписуютьс¤ головуючим на зас≥данн≥.
ѕовноваженн¤ пленуму.
вир≥шуЇ найважлив≥ш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ арб≥тражних суд≥в ”крањни;
заслуховуЇ пов≥домленн¤ голови арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, гол≥в арб≥тражних суд≥в областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ про виконанн¤ покладених на них завдань ≥ практику застосуванн¤ законодавства;
розгл¤даЇ матер≥али узагальненн¤ арб≥тражноњ практики та статистики ≥ даЇ кер≥вн≥ розТ¤сненн¤, що Ї обовТ¤зковими дл¤ орган≥в, ¤к≥ вир≥шують господарськ≥ спори, а також п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, державних та ≥нших орган≥в, посадових ос≥б;
приймаЇ р≥шенн¤ за висновками онституц≥йного —уду ”крањни про в≥дпов≥дн≥сть розТ¤снень пленуму ¬ищого арб≥тражного суду онституц≥њ ”крањни;
перегл¤даЇ за поданн¤м √олови ¬ищого арб≥тражного суду постанови презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду з господарських спор≥в;
обираЇ квал≥ф≥кац≥йну колег≥ю, ¤ка проводить атестац≥ю арб≥тр≥в арб≥тражних суд≥в;
розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤ вдосконаленн¤ правового регулюванн¤ господарських в≥дносин, ¤к≥ внос¤тьс¤ презид≥Їю або членами пленуму ¬ищого арб≥тражного суду.
ѕрезид≥¤. «г≥дно статт≥ 17:
ѕрезид≥¤ ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни утворюЇтьс¤ у склад≥ √олови ¬ищого арб≥тражного суду (головуючий) та заступник≥в √олови за посадою ≥ к≥лькох арб≥тр≥в.
≥льк≥сть член≥в ≥ склад презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду затверджуютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м √олови ¬ищого арб≥тражного суду.
«ас≥данн¤ презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду Ї правомочними при на¤вност≥ не менш ¤к двох третин член≥в презид≥њ.
–≥шенн¤ презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду приймаютьс¤ в≥дкритим голосуванн¤м б≥льш≥стю голос≥в член≥в презид≥њ ≥ п≥дписуютьс¤ головуючим у зас≥данн≥.
«ас≥данн¤ презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду провод¤тьс¤ не менш ¤к один раз на м≥с¤ць.
ѕовноваженн¤ презид≥њ:
вир≥шуЇ питанн¤ орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥, п≥дбору кадр≥в арб≥тражних суд≥в ”крањни;
заслуховуЇ пов≥домленн¤ голови арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, гол≥в арб≥тражних суд≥в областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, арб≥тр≥в суд≥в ”крањни та зв≥ти кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в ¬ищого арб≥тражного суду;
перегл¤даЇ за протестом √олови ¬ищого арб≥тражного суду в пор¤дку нагл¤ду р≥шенн¤, ухвали, постанови, прийн¤т≥ ¬ищим арб≥тражним судом, та перегл¤даЇ за новови¤вленими обставинами справи, постанови з ¤ких було прийн¤то самою презид≥Їю ¬ищого арб≥тражного суду;
розгл¤даЇ матер≥али узагальненн¤ практики ≥ анал≥зу статистики, у пер≥од м≥ж зас≥данн¤ми пленуму ¬ищого арб≥тражного суду даЇ розТ¤сненн¤ щодо практики застосуванн¤ законодавства ”крањни, ¤ке регулюЇ в≥дносини в господарськ≥й сфер≥ та пор¤док розгл¤ду господарських спор≥в з наступним затвердженн¤м на пленум≥;
вносить питанн¤ дл¤ розгл¤ду њх на пленум≥ ¬ищого арб≥тражного суду;
розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤, ¤к≥ внос¤тьс¤ √оловою чи членом презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду.
«г≥дно статт≥ 5 в ”крањн≥ д≥ють арб≥тражн≥ суди –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤.
ѕовноваженн¤ арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, арб≥тражного суду област≥, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤
вир≥шуЇ господарськ≥ спори, в≥днесен≥ до його компетенц≥њ, розгл¤даЇ справи про банкрутство;
перегл¤даЇ в пор¤дку нагл¤ду р≥шенн¤, ухвали, постанови цього арб≥тражного суду;
визначаЇ ≥ узагальнюЇ практику застосуванн¤ законодавства, анал≥зуЇ статистику вир≥шенн¤ господарських спор≥в, вносить пропозиц≥њ ¬ищому арб≥тражному суду ”крањни, спр¤мован≥ на вдосконаленн¤ правового регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ та практики вир≥шенн¤ господарських спор≥в;
веде роботу, спр¤мовану на попередженн¤ правопорушень у сфер≥ господарських в≥дносин;
зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, надан≥ йому законодавством.
√олова арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, област≥, м≥ста иЇва ≥ —евастопол¤
може прийн¤ти до свого провадженн¤ в межах компетенц≥њ в≥дпов≥дного арб≥тражного суду вир≥шенн¤ господарського спору в пор¤дку, передбаченому јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни; перегл¤даЇ р≥шенн¤, ухвалу, постанову по справ≥;
розпод≥л¤Ї обовТ¤зки м≥ж заступниками голови та арб≥трами арб≥тражного суду;
забезпечуЇ п≥дб≥р ≥ п≥дготовку кандидат≥в у арб≥три;
затверджуЇ структуру, штатний розпис та кошторис витрат на утриманн¤ арб≥тражного суду;
орган≥зовуЇ д≥¤льн≥сть арб≥тражного суду ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ завдань, покладених на арб≥тражний суд, видаЇ в межах своњх повноважень накази та ≥нш≥ акти; призначаЇ на посаду та зв≥льн¤Ї з посади прац≥вник≥в апарату арб≥тражного суду, застосовуЇ щодо них заходи заохоченн¤ ≥ накладаЇ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤;
вносить √олов≥ ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни поданн¤ щодо призначенн¤ ¬ерховною –адою ”крањни заступник≥в голови та арб≥тр≥в, встановленн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в ≥ асигнувань в≥дпов≥дного арб≥тражного суду;
зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законодавством.
«аступники голови арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, област≥, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ мають так≥ повноваженн¤:
можуть прийн¤ти до свого провадженн¤ в межах компетенц≥њ в≥дпов≥дного арб≥тражного суду вир≥шенн¤ господарського спору в пор¤дку, передбаченому јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни; перегл¤дають р≥шенн¤, ухвалу, постанову по справ≥;
зд≥йснюють в≥дпов≥дно до розд≥лу обовТ¤зк≥в кер≥вництво роботою структурних п≥дрозд≥л≥в апарату арб≥тражного суду;
зд≥йснюють ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законодавством.
—татус јрб≥тра јрб≥тражного суду.
«г≥дно статт≥ 20 јрб≥тр може бути особа, ¤ка дос¤гла на день призначенн¤ 30 рок≥в, маЇ вищу юридичну осв≥ту ≥ стаж роботи за спец≥альн≥стю, ¤к правило, не менше пТ¤ти рок≥в.
Ќа посаду арб≥тра арб≥тражного суду –еспубл≥ки рим, арб≥тражних суд≥в областей та м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ призначаЇтьс¤ особа, ¤ка дос¤гла на день призначенн¤ 25 рок≥в, маЇ вищу юридичну осв≥ту ≥ стаж роботи за спец≥альн≥стю, ¤к правило, не менше трьох рок≥в.
ѕрава ≥ обовТ¤зки арб≥тра.
јрб≥тр при вир≥шенн≥ господарського спору повинен точно виконувати вимоги законодавства, бути обТЇктивним та неупередженим, забезпечувати високу культуру арб≥тражного процесу.
¬имоги арб≥тра, що ставл¤ть в межах повноважень арб≥тражного суду, Ї обовТ¤зковими дл¤ посадових ос≥б, державних, кооперативних, громадських та ≥нших орган≥в, господарських та ≥нших орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств, до ¤ких вони звернут≥.
јрб≥тр маЇ право вносити у пленум чи презд≥ю ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни пропозиц≥њ щодо розТ¤сненн¤ застосуванн¤ законодавства, ¤ке регулюЇ в≥дносини в господарськ≥й сфер≥ та пор¤док вир≥шенн¤ господарських спор≥в.
јрб≥тр вивчаЇ та узагальнюЇ арб≥тражну практику, вносить пропозиц≥њ щодо запоб≥ганн¤ порушенн¤м законност≥ у сфер≥ господарських в≥дносин.
јрб≥тр може очолювати структурний п≥дрозд≥л апарату арб≥тражного суду.
ѕ≥дприЇмництво та робота арб≥тра на ≥нших державних, кооперативних ≥ громадських п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х або ≥нших органах не допускаЇтьс¤, за вин¤тком педагог≥чноњ ≥ науково-досл≥дницькоњ д≥¤льност≥.
«г≥дно закону арб≥три мають соц≥ально-побутове забезпеченн¤.
ћ≥сцев≥ –ади народних депутат≥в зобовТ¤зан≥ не п≥зн≥ше шести м≥с¤ц≥в п≥сл¤ призначенн¤ арб≥тра забезпечити його окремою квартирою (будинком) в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. јрб≥тр користуЇтьс¤ правом на додаткову жилу площу.
јрб≥тр користуЇтьс¤ п≥льгами на встановленн¤ квартирного телефону, влаштуванн¤ д≥тей в дошк≥льн≥ заклади незалежно в≥д њх в≥домчоњ п≥дпор¤дкованост≥ та при вир≥шенн≥ ≥нших питань соц≥ально-побутового забезпеченн¤ у пор¤дку, передбаченому законодавством ”крањни.
Ќезалежн≥сть арб≥тра про¤вл¤Їтьс¤ у зд≥йснен≥ правосудд¤ ≥ п≥дкор¤Їтьс¤ т≥льки законов≥. ¬тручанн¤ в судову д≥¤льн≥сть арб≥тра заборон¤Їтьс¤.
¬плив на арб≥тра в будь-¤к≥й форм≥ з метою перешкодити всеб≥чному, повному ≥ обТЇктивному розгл¤ду конкретноњ справи т¤гне за собою в≥дпов≥дальн≥сть за законодавством ”крањни.
«асоби масовоњ ≥нформац≥њ не мають права у своњх пов≥домленн¤х формувати громадську думку до розгл¤ду конкретноњ справи або ≥ншим чином впливати на арб≥тра до прийн¤тт¤ р≥шенн¤.
Ќедоторкан≥сть арб≥тра.
јрб≥тра не може бути прит¤гнуто до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, п≥ддано заходам адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, що накладаютьс¤ в судовому пор¤дку, або заарештовано без згоди ¬ерховноњ –ади ”крањни, а в пер≥од м≥ж сес≥¤ми Ц ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни.
ƒисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть арб≥тра. «а статтею 25 У«акону ”крањни про јрб≥тражн≥ судиФ арб≥тра не може бути прит¤гнуто до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ на загальних п≥дставах у випадках та в пор¤дку, встановлених законодавством ”крањни про працю.
—касуванн¤ або зм≥на р≥шенн¤, ухвали, постанови з господарського спору сам≥ по соб≥ не т¤гнуть дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ арб≥тра, ¤кий брав участь у њх прийн¤тт≥, ¤кщо при цьому не були допущен≥ навмисне порушенн¤ закону або несумл≥нн≥сть.
јрб≥тр може бути зв≥льнений в≥д посади за:
за станом здоровТ¤, ¤кий перешкоджаЇ продовженню роботи;
внасл≥док обранн¤, призначенн¤ або переведенн¤ на ≥ншу роботу;
за власним бажанн¤м;
по дос¤гненн≥ пенс≥йного в≥ку.
јрб≥тр зв≥льн¤Їтьс¤ з посади за порушенн¤ законност≥ або скоЇнн¤ вчинку, не сум≥сного з подальшим перебуванн¤м на посад≥. ”в≥льненн¤ в≥д виконанн¤ своњх обовТ¤зк≥в та зв≥льненн¤ з посади провад¤тьс¤:
√олови ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни Ц за поданн¤м √олови ¬ерховноњ –ади ”крањни ѕрезид≥Їю ¬ерховноњ –ади ”крањни з наступним внесенн¤м на затвердженн¤ ¬ерховноњ –ади ”крањни;
јрб≥тр≥в ус≥х арб≥тражних суд≥в Ц за поданн¤м √олови ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни ѕрезид≥Їю ¬ерховноњ –ади ”крањни з наступним внесенн¤м на затвердженн¤ ¬ерховноњ –ади ”крањни.
≤нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ арб≥тражного суду.
1) јрб≥тражний суд займаЇтьс¤ п≥дготовкою науково обгрунтованих рекомендац≥й з питань орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥ арб≥тражного суду, розробки пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤ законодавства, пор¤дку ≥ практики розгл¤ду господарських спор≥в при ¬ищому арб≥тражному суд≥ ”крањни утворюЇтьс¤ науково-консультативна рада з пров≥дних вчених та ≥нших висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в.
—клад науково-консультативноњ ради та пор¤док њњ орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ затверджуютьс¤ презид≥Їю ¬ищого арб≥тражного суду.
2) јрб≥тражн≥ суди ведуть у встановленому пор¤дку статистичний обл≥к.
¬ищий арб≥тражний суд ”крањни анал≥зуЇ статистичн≥ дан≥ ≥ використовуЇ њх дл¤ вдосконаленн¤ д≥¤льност≥ арб≥тражних суд≥в.
3) «д≥йснюЇ звТ¤зки з органами, що вир≥шують господарськ≥ спори в державах, на п≥дстав≥ угод ≥ договор≥в.
¬ищий арб≥тражний суд ”крањни, арб≥тражний суд –еспубл≥ки рим, арб≥тражн≥ суди областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ взаЇмод≥ють ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ та громадськими орган≥зац≥¤ми у робот≥ по попередженню порушень законност≥, а також координують свою д≥¤льн≥сть ≥з правоохоронними органами ”крањни та ≥нших держав щодо запоб≥ганн¤ порушенн¤м законодавства у сфер≥ господарських в≥дносин.
¬ищий арб≥тражний суд ”крањни розробл¤Ї пропозиц≥њ щодо орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ третейських суд≥в на територ≥њ ”крањни.
4) ћають друкарський орган.
¬исновок
ѕ≥дсумовуючи викладене, можна зробити так≥ висновки; що арб≥тражний суд спри¤Ї економ≥чним перетворенн¤м в держав≥, формуванню конкурентноспроможного середовища дл¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ та ус≥х форм власност≥, врегульовуЇ господарськ≥ спори зг≥дно законам ≥ п≥дзаконним актам. “акож спр¤мовуЇ д≥њ господарюючих субТЇкт≥в у правове русло. ѕри розгл¤д≥ справ арб≥тражн≥ суди вживають певн≥ заходи, приймають на профес≥йному р≥вн≥ р≥шенн¤ ≥ не припускаютьс¤ помилок. ўе хочетьс¤ доповнити, що високу оц≥нку роботи арб≥тражних суд≥в ”крањни дав ѕрезидент. ¬≥н наголосив, що суди в умовах з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в р≥зних субТЇкт≥в господарюванн¤ спроможн≥ притаманними њм методами поЇднувати ≥нтереси кожного з них з державними ≥нтересами.
÷е висловленн¤ ми розц≥нюЇмо не лише ¤к п≥дсумок д≥¤льност≥, а, насамперед, ¤к програмне положенн¤ на перспективу.
Ћ≥тература
јрб≥тражний процесуальний кодекс ”крањни. ’арк≥в, 1995, стор. 3-4.
«акон ”крањни про арб≥тражний суд. ’арк≥в, 1991.
ёридичний журнал Уѕраво ”крањниФ є3, 1998, стор. 20-22.
ёридичний журнал Уѕраво ”крањниФ є6, 1999, стор. 3-4.
|
