ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: јнализ пропорциональности развити¤ рынка банковских услуг
јнализ пропорциональности развити¤ рынка банковских услуг
«ћ≤—“
¬—“”ѕ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
–ќ«ƒ≤Ћ 1. —таб≥льн≥сть - основна умова ефективноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.
1.–егулюванн¤ роботи комерц≥йних банк≥в Ќац≥ональним банком ”крањни. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
2.ѕоказники, що використовуютьс¤ в практиц≥ оц≥нки ф≥нансового стану комерц≥йних банк≥в. . . . . . . . . . . . . . . . . 15
–ќ«ƒ≤Ћ 2. јнал≥з ф≥нансового стану ”крсоцбанку.
1.ѕоказники л≥кв≥дност≥. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
2.јнал≥з платоспроможност≥. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
3.–ентабельн≥сть ”крсоцбанку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
–ќ«ƒ≤Ћ 3. Ќапр¤мки роботи ЌЅ” ≥ самих комерц≥йних банк≥в по п≥двищенню њх ф≥нансовоњ стаб≥льност≥. . . . . . . . . 55
¬»—Ќќ¬ќ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
—писок використаноњ л≥тератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
ƒќƒј“ » . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
¬—“”ѕ
Ѕанк≥вська сиcтема - одна з найважлив≥ших ≥ нев≥дТЇмних структур ринковоњ економ≥ки. –озвиток банк≥в, товарного виробництва ≥ обороту ≥сторично йшов паралельно ≥ т≥сно перепл≥тавс¤. ѕри цьому банки, провод¤чи грошов≥ розрахунки ≥ кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозпод≥л≥ кап≥тал≥в, ≥стотно п≥двищують загальну ефективн≥сть виробництва, спри¤ють зростанню продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥.
—ьогодн≥, в умовах розвинутих ф≥нансових, товарних ринк≥в, структура банк≥вськоњ системи р≥зко ускладнюЇтьс¤. «Т¤вились нов≥ види ф≥нансових установ, нов≥ кредитн≥ ≥нструменти ≥ методи обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в.
”крањнськ≥ банки змушен≥ працювати в умовах п≥двищеного ризику, тому вони част≥ше, н≥ж њх закордонн≥ колеги, бувають в кризових ситуац≥¤х, приклади ¤ких не зникають з≥ стор≥нок пер≥одики. ѕричому б≥льш≥сть таких випадк≥в повТ¤зана з неадекватною оц≥нкою банками власного ф≥нансового стану, а також над≥йност≥ ≥ ст≥йкост≥ њх основних кл≥Їнт≥в ≥ партнер≥в по б≥знесу.
‘≥нансовий стан банку - це комплексне пон¤тт¤, ¤ке в≥дображаЇ систему показник≥в, ¤к≥ характеризують на¤вн≥сть, розм≥щенн¤ ≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в.
” своњй дипломн≥й робот≥ ¤ намагатимусь показати де¤к≥ аспекти ц≥Їњ широкоњ теми, це стосуЇтьс¤ оц≥нки ф≥нансового стану банку. ћета, ¤ку ¤ ставлю при досл≥дженн≥ ц≥Їњ теми, пол¤гаЇ у вивченн≥ метод≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ у в≥тчизн¤н≥й практиц≥ при оц≥нц≥ ф≥нансового стану банку ≥ пор≥вн¤ти њх ≥з заруб≥жним досв≥дом. јдже тепер ми маЇмо можлив≥сть сп≥впрацювати ≥з закордонними колегами не т≥льки на державному р≥вн≥, але ≥ на р≥вн≥ кореспондентських в≥дносин банк≥в. ќтож, в≥дсл≥дковуючи де¤к≥ методи в д≥¤льност≥ закордонних банк≥в, ¤ хочу провести паралель щодо в≥тчизн¤них банк≥в, досл≥дивши методику анал≥зу нормативних показник≥в. Ќа ”крањн≥ тепер склались специф≥чн≥ умови ¤к в економ≥чн≥й сфер≥ в ц≥лому, так ≥ в банк≥вськ≥й систем≥ зокрема. ÷е повТ¤зано насамперед ≥з нестаб≥льн≥стю законодавства, втратою дов≥ри населенн¤ до держави ≥ до банк≥в зокрема. —аме тому зберегти добрий ф≥нансовий стан банку ≥ забезпечити його ефективну д≥¤льн≥сть Ї досить складно. ÷е вимагаЇ особливих зусиль ¤к з боку кер≥вництва, так ≥ з кожного прац≥вника зокрема. ѕри досл≥дженн≥ ц≥Їњ теми ¤ використовувала пор¤д ≥з законодавчими актами ¬ерховноњ –ади ≥ ”р¤ду нормативн≥ акти Ќац≥онального Ѕанку ”крањни, спец≥альн≥ банк≥вськ≥ документи, а також пер≥одику ≥ спец≥альну л≥тературу, що стосуЇтьс¤ даноњ теми.
ќск≥льки з 1.01.1998 р. в бухгалтерському обл≥ку ”крањни в≥дбулис¤ зм≥ни, що особливо стосуЇтьс¤ плану рахунк≥в, то це також пот¤гнуло за собою ц≥лий р¤д зм≥н ≥ в документах, ¤к≥ регулюють виконанн¤ економ≥чних норматив≥в. ¬раховуючи ц≥ зм≥ни, ¤ старалась просл≥дкувати методи ≥ способи анал≥зу ф≥нансового стану банку в динам≥ц≥. ƒл¤ цього використовувала також фактичний матер≥ал д≥¤льност≥ ”крсоцбанку за певн≥ конкретн≥ пер≥оди.
¬ажлив≥сть даноњ теми пол¤гаЇ, на наш погл¤д, у вивченн≥ банк≥вськоњ системи через призму оц≥нки ф≥нансового стану банку, анал≥зуючи його д≥¤льн≥сть. “епер над≥йн≥сть ≥ ф≥нансова ст≥йк≥сть - основн≥ фактори, ¤к≥ впливають на св≥дом≥сть кл≥Їнта при вибор≥ банку.
ќтже, за допомогою анал≥зу можна ви¤вити тенденц≥њ д≥¤льност≥, звернути увагу на слабк≥ м≥сц¤ ≥ посилити розвиток ефективних напр¤м≥в роботи. “ож оц≥нка ф≥нансового стану Ї потр≥бною ¤к дл¤ кер≥вництва банку,- щоб знати результати своЇњ роботи, так ≥ дл¤ кл≥Їнта чи партнера, щоб знати свого контрагента.
√Ћј¬ј 1. —таб≥льн≥сть- основна умова ефективноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.
1. –егулюванн¤ роботи комерц≥йних банк≥в Ќац≥ональним банком ”крањни.
—тан ≥ перспективи функц≥онуванн¤ ф≥нансових ≥нститут≥в ринк≥в кап≥талу мають важливе значенн¤ дл¤ нац≥ональноњ економ≥ки. ќсь чому кредитно-банк≥вська сфера служить обТЇктом приск≥пливого нагл¤ду ≥ регулюванн¤ з боку кер≥вних орган≥в. ¬ кожн≥й крањн≥ д≥Ї система правових акт≥в, ¤к≥ регламентують р≥зн≥ аспекти банк≥вськоњ д≥¤льност≥, роботу небанк≥вських кредитно-ф≥нансових установ, фондових б≥рж ≥ т. д. ќсобливост≥ ≥сторичного розвитку ≥ д≥¤ р≥зних пол≥тико-економ≥чних фактор≥в обумовили специф≥ку нац≥онального банк≥вського ≥ ф≥нансового законодавства, форми ≥ методи контролю за роботою банк≥в. —т≥йк≥сть комерц≥йного банку залежить в≥д багатьох аспект≥в його д≥¤льност≥ ≥ маЇ складну структуру. √оловними њњ елементами Ї так≥ :
ап≥тальна ст≥йк≥сть банку. ¬ њњ основ≥ - обс¤г власного кап≥талу, що забезпечуЇ достатню суму грошових кошт≥в, ¤ку при необх≥дност≥ можна використати дл¤ поверненн¤ депозит≥в, сформувати резерв дл¤ погашенн¤ непередбачених збитк≥в чи борг≥в. ¬ласний кап≥тал банку Ї також джерелом ф≥нансуванн¤ розвитку банку, подоланн¤ негативних ситуац≥й, зумовлених форс-мажорними обставинами, запорукою необх≥дного реагуванн¤ на конТюнктуру кредитного ринку.
омерц≥йна ст≥йк≥сть банку. ÷ей вид стану ф≥нансовоњ установи виражаЇ:
р≥вень звТ¤зк≥в банку з ≥ншими субЇктами ринковоњ ≥нфраструктури;
розвинут≥сть ≥ м≥цн≥сть взаЇмов≥дносин ≥з державою;
≥нтегрован≥сть у систему м≥жбанк≥вських в≥дносин ≥з державою;
¤к≥сть сп≥вроб≥тництва з кредиторами, деб≥торами, кл≥Їнтами ≥ вкладниками;
залежн≥сть банк≥вськоњ сфери вид стану економ≥ки в ц≥лому;
м≥цн≥сть зв¤зку м≥ж обс¤гом грошового кап≥талу банку ≥ його реальним кап≥талом;
концентрац≥ю частки актив≥в ≥ приватних вклад≥в у розпор¤дженн≥ одного ф≥нансово-кредитного закладу;
контроль значного обс¤гу ф≥нансових поток≥в у крањн≥.
ќрган≥зац≥йна ст≥йк≥сть банку. ќрган≥зац≥йна структура банку ≥ механ≥зм њњ управл≥нн¤ повинн≥ в≥дпов≥дати ¤к реал≥зац≥њ основноњ функц≥њ ф≥нансово-кредитного закладу, так ≥ конкретному асортименту банк≥вських послуг ≥ продукт≥в, що лежать в основ≥ тактики ≥ стратег≥њ банку. ќрган≥зац≥йна структурна ст≥йк≥сть комерц≥йного банку визначаЇтьс¤ функц≥онально-техн≥чною документац≥Їю, що регламентуЇ вс≥ аспекти його д≥¤льност≥, ¤к≥ стосуютьс¤ ¤к орган≥зац≥йноњ структури, так ≥ специф≥чних банк≥вських операц≥й.
‘ункц≥ональна ст≥йк≥сть банку. ¬она, по-перше, залежить в≥д р≥вн¤ спец≥ал≥зац≥њ банку в обмеженому кол≥ послуг та продукт≥в, що даЇ змогу спец≥ал≥зованому банку рац≥ональнише й ефективн≥ше управл¤ти власним ≥ залученим кап≥талом. ѕо-друге, ун≥версал≥зац≥¤ банку (або розширенн¤ його операц≥й ) також веде до п≥двищенн¤ функц≥ональноњ ст≥йкост≥, оск≥льки це спри¤Ї тому, що багато хто з кл≥Їнт≥в маЇ можлив≥сть задовольнити весь асортимент своњх потреб у банк≥вських продуктах ≥ послугах в одному банку. ≤ перший, ≥ другий ≥з зазначених критер≥њв визначенн¤ функц≥ональноњ ст≥йкост≥ банку та керуванн¤ нею мають ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ аспекти. “ак, високий р≥вень спец≥ал≥зац≥њ комерц≥йного банку посилюЇ його залежн≥сть в≥д зм≥н конТюнктури на товарному й кредитному ринах ≥ зумовлюЇ перешкоди дл¤ можливост≥ розширенн¤ банк≥вських операц≥й у складних дл¤ банку ситуац≥¤х.
” свою чергу ун≥версал≥зац≥¤ комерц≥йного банку створюЇ умови диверсиф≥кац≥њ структури залученн¤ грошових ресурс≥в в≥д вкладник≥в та ≥нших кл≥Їнт≥в. ÷е послаблюЇ залежн≥сть ф≥нансово-кредитноњ установи в≥д одного (нав≥ть значного) кл≥Їнта. –азом ≥з тим розширенн¤ обс¤гу та асортименту послуг та продукт≥в, що надаютьс¤ банком, може зумовити надм≥рне ускладненн¤ орган≥зац≥њ й управл≥нн¤ банком ≥, ¤к насл≥док, зниженн¤ його доходност≥, конкурентоспроможност≥, чутливост≥ до потреб ринкового середовища.
‘≥нансова ст≥йк≥сть банку. ÷¤ характеристика д≥¤льност≥ банку вм≥щуЇ зазначен≥ вище основн≥ показники, що розкривають ≥ синтезують результативн≥сть ≥нших складових ст≥йкост≥ ф≥нансово-кредитного закладу, насамперед обс¤г ≥ стуктуру власних засоб≥в, р≥вень доходност≥ ≥ прибутковост≥, норму прибутку на власний кап≥тал, дотриманн¤ встановлених показник≥в л≥кв≥дност≥, мультипл≥кативну ефективн≥сть власного кап≥талу, обс¤г створеноњ додатковоњ вартост≥.
ѕ≥дтриманн¤ банком ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ даЇ змогу зберегти конкурентоспроможн≥сть на кредитному ринку. ѕроте це дуже складне завданн¤. ‘≥нансов≥й ст≥йкост≥ комерц≥йних банк≥в ”крањни на сучасному етап≥ найчаст≥ше загрожують так≥ негативн≥ фактори:
триваючий ц≥леспр¤мований п≥дрив њхньоњ д≥ловоњ репутац≥њ;
недосконала система набору кадр≥в дл¤ комерц≥йних банк≥в;
наданн¤ кл≥Їнтам недостов≥рноњ ≥нформац≥њ;
використанн¤ фальшивих вексел≥в, ц≥нних папер≥в ≥ гарант≥йних лист≥в;
неповерненн¤ виданих кредит≥в, правова неврегульован≥сть ц≥Їњ проблеми у сфер≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥;
недосконала оц≥нка кредитних ризик≥в;
в≥дсутн≥сть систематизованих даних про несумл≥нних позичальник≥в;
ман≥пулюванн¤ кредитними картками, банкоматами;
шахрайське вторгненн¤ до банк≥вських компТютерних мереж;
вит≥к конф≥денц≥йноњ йнформац≥њ;
недосконал≥сть структур, що забезпечують внутр≥шню та зовн≥шню безпеку банк≥вських установ.
” п≥дтримц≥ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ комерц≥йного банку зац≥кавлений не лише в≥н сам, а й банк≥вська система крањни в ц≥лому. –егулюванн¤ цього процесу перебуваЇ у центр≥ управл≥нськоњ д≥¤льност≥ центральних банк≥в фактично вс≥х розвинутих крањн.
–озробка методики анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥ дозвол¤Ї визначити стан л≥кв≥дност≥, доходност≥ ≥ степеню ризику окремих банк≥вських операц≥й, ви¤вити джерела власних ≥ залучених засоб≥в, стуктуру њх розм≥щенн¤ на конкретну дату чи за де¤кий пер≥од, а також встановлюЇ спец≥ал≥зац≥ю ≥ значим≥сть окремих банк≥в в банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни.
ќск≥льки в наш≥й крањн≥ робота по оц≥нц≥ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку Ї на стад≥њ становленн¤ ≥ розвитку, доц≥льно використовувати передовий заруб≥жний досв≥д в дан≥й галуз≥. ƒл¤ напрацюванн¤ загальноприйн¤тоњ методики анал≥зу роботи банку необх≥дно визначити суму показник≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥, вивчити њх оптимальн≥ значенн¤ ≥ на ц≥й основ≥ виробити критер≥њ показник≥в дл¤ рейтинговоњ оц≥нки банку.
јнал≥з д≥¤льност≥ комерц≥йного банку- це завданн¤ з багатьма нев≥домими, при вир≥шенн≥ ¤кого необх≥дно провести анал≥з р≥зних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ банку, його ф≥нансового стану. ƒл¤ цього розгл¤немо схему (рисунок 1).
–исунок 1.
јнал≥з економ≥чного јнал≥з балансу јнал≥з руху кошт≥в на
стану позичальник≥в банку рахунках кл≥Їнтури
јнал≥з јнал≥з
операц≥й кредитного
портфелю
јЌјЋ≤« ≈ ќЌќћ≤„Ќќ√ќ
—“јЌ” ќћ≈–÷≤…Ќќ√ќ ЅјЌ ”
јнал≥з јнал≥з
р≥вн¤ фондового
прибутковост≥ портфелю
јнал≥з јнал≥з
конкурентноњ конТюнктури
пропозиц≥њ
јнал≥з —кладанн¤ прогноз≥в јнал≥з ресурсноњ
струтури (дл¤ ≥нтегрованоњ оц≥нки бази
динам≥ки ≥ за окремими напр¤мками)
власних
кошт≥в
ƒ≥йсно, щоб дати оц≥нку ф≥нансового стану комерц≥йного банку ≥ визначити перспективи фого розвитку, необх≥дно проанал≥зувати не т≥льки баланс ≥ ≥нш≥ зв≥тн≥ матер≥али самого банку, але ≥ дати характеристику економ≥чного стану кл≥Їнт≥в банку (кредитор≥в ≥ позичальник≥в ), оц≥нити конкурент≥в, провести маркетингове досл≥дженн¤ конТюнктури ринку ≥ т.д. ¬ наш≥й крањн≥ далеко не вс¤ така ≥нформац≥¤ використовуЇтьс¤ дл¤ оц≥нки ф≥нансового стану банку. ” б≥льшост≥ випадк≥в анал≥з ф≥нансового стану банку будуЇтьс¤ на зв≥тних (часто балансових) даних банку. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що анал≥з ф≥нансового стану банку, в основ≥ ¤кого лежать р≥зн≥ показники, важливий, але цього недостатньо.
Ќеобх≥дно створити рейтингову ситстему оц≥нки ф≥нансового стану банку. ќсобливу увагу сл≥д звернути на анал≥з грошових поток≥в, так ¤к рух грошових кошт≥в неможливо просл≥дкувати за бухгалтерськими зв≥тами. ¬раховуючи, що ≥нтереси бувають короткочасн≥ та тривал≥, можливо, Ї сенс мати дв≥ паралельн≥ групи рейтингових оц≥нок: моментальн≥ та прогнозн≥ рейтинги. ≤де¤ методики пол¤гаЇ в тому, що спочатку будуЇтьс¤ модель Ђ≥деального банкуї на основ≥ повноц≥нного набору найб≥льш ≥нформативних коеф≥ц≥Їнт≥в, ¤к≥ адекватно характеризують банк. ƒл¤ цього необх≥дно мати список значень в≥дпов≥дних коеф≥ц≥Їнт≥в, ¤к≥ можна вважати достатн≥ми. “акож необх≥дний перел≥к м≥н≥мально допустимих (критичних) значень коеф≥ц≥Їнт≥в. ” таблиц≥ 2 (див. ƒодаток1) наведено один ≥з можливих вар≥ант≥в перел≥ку таких значень.
¬ банках щодн¤ приймаютьс¤ р≥шенн¤ щодо залученн¤ кошт≥в на депозити ≥ њх розм≥щенн¤. ¬ звТ¤зку з цим л≥кв≥дн≥сть банку по балансу може бути задов≥льною, але реальна л≥кв≥дн≥сть, виход¤чи з грошових поток≥в,- зовс≥м н≥. ¬ процес≥ анал≥зу банк≥вськоњ зв≥тност≥ основним обТЇктом досл≥дженн¤ виступаЇ вс¤ його сукупна комерц≥йна д≥¤льн≥сть. ѕри цьому субТЇктами анал≥зу виступають сам≥ комерц≥йн≥ банки, њх контрагенти, включаючи ЌЅ”, ≥нш≥ кредитн≥ установи, аудиторськ≥ ф≥рми, владн≥ стуктури, реальн≥ ≥ потенц≥йн≥ кл≥Їнтм ≥ кореспонденти, засновники ≥ акц≥онери. ќск≥льки кожен ≥з субТЇкт≥в маЇ власн≥ ц≥л≥, то р≥зн≥ будуть напр¤мки ≥ критер≥њ анал≥зу.
омерц≥йн≥ банки з допомогою анал≥зу своњх балансових даних перев≥р¤ють ступ≥нь реал≥зац≥њ основних ц≥льових установок у своњй д≥¤льност≥: фактори њх доходност≥, збалансован≥сть структури активних ≥ пасивних операц≥й з метою п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥, дотриманн¤ економ≥чних норматив≥в, встановлених ЌЅ”, м≥н≥м≥зац≥ю вс≥х вид≥в банк≥вських ризик≥в...
омерц≥йн≥ банки також зац≥кавлен≥ анал≥зувати дан≥ про стан ≥нших банк≥в, однак вони не мають (≥ не можуть мати) вс≥Їњ необх≥дноњ при цьому ≥нформац≥њ. «а кордоном банки волод≥ють великими можливост¤ми анал≥зувати ≥нформац≥йн≥ потоки, маючи при цьому Їдину форму зв≥тност≥ банк≥в, налагоджений обл≥к ≥ практику обм≥ну ≥нформац≥Їю, ¤ка складаЇтьс¤ дес¤тил≥тт¤ми. “епер банк≥ри розум≥ють, що за де¤ким вин¤тком вс≥ виграють в≥д опубл≥куванн¤ банк≥вськоњ ≥нформац≥њ. ÷е накладаЇ певну ринкову дисципл≥ну на банки. ¬ р≥зних крањнах при цьому Ї певн≥ особливост≥.
л≥Їнти ≥ кореспонденти банку визначають ст≥йк≥сть ф≥нансового стану банку ≥ його над≥йн≥сть, перспективи розвитку.
јудиторськ≥ служби в процес≥ анал≥зу балансу перев≥р¤ють достов≥рн≥сть анал≥тичного ≥ синтетичного обл≥ку, зв≥тност≥ банку, правильн≥сть в≥дображенн¤ д≥¤льност≥ банку в його баланс≥.
ЌЅ” ц≥кавить в першу чергу стан ≥ ст≥йк≥сть банк≥всьвоњ системи. ¬≥н анал≥зуЇ дотриманн¤ банками економ≥чних норматив≥в, в≥драхувань в централ≥зован≥ фонди ≥ визначаЇ ефективн≥сть регулюванн¤ державою банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ¬ажливо в≥дзначити, що ЌЅ”, маючи всю необх≥дну дл¤ анал≥зу ≥нформац≥ю, складаЇ свњ рейтинги, але не публ≥куЇ њх. ЌЅ” широко публ≥куЇ зведен≥, пор≥вн¤льн≥ та ≥нш≥ дан≥, необх≥дн≥ дл¤ анал≥зу ст≥йкост≥ ≥ над≥йност≥ комерц≥йних банк≥в. ” ход≥ анал≥зу таблиць рейтинг≥в було пом≥чено, що рейтинги певного банку залежно в≥д категор≥њ користувач≥в ≥нформац≥њ дещо в≥др≥зн¤ютьс¤ (див. додаток 2) [ƒжерело ≥нформац≥њ - ≤нформац≥йний Ѕюлетень јсоц≥ац≥њ комерц≥йних банк≥в].
ЌЅ” може переводити комерц≥йн≥ банки на режим ф≥нансового оздоровленн¤, п≥дставою дл¤ чого може бути невиконанн¤ прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в загальновстановлених пруденцентних норм та норматив≥в веденн¤ банк≥вськоњ справи, в обовТ¤зковому пор¤дку визначених ЌЅ”. Ќевиконанн¤м норм ≥ норматив≥в сл≥д вважати:
не¤к≥сну оц≥нку кап≥талу;
збиткову д≥¤льн≥сть, ¤ка характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю збитк≥в минулого та поточного рок≥в ≥ неможлив≥стю њх реального погашенн¤ прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в;
порушенн¤ встановлених ЌЅ” економ≥чних норматив≥в та оц≥ночних показник≥в д≥¤льност≥ банку;
не¤к≥сну структуру актив≥в, в тому числ≥ кредитного портфел¤.
“од≥ приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про наданн¤ стаб≥л≥зац≥йноњ позики - це позика, ¤ка надаЇтьс¤ Ќацбанком комерц≥йному банку дл¤ оперативного забезпеченн¤ його платоспроможност≥ ≥ л≥кв≥дност≥ та п≥дтримки виконанн¤ заход≥в ф≥нансового оздоровленн¤.
ЌЅ” зд≥йснюЇ нагл¤д за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в, њх в≥дд≥лень, ф≥л≥й, представництв на територ≥њ ”крањни. ¬≥н спр¤мований на забезпеченн¤ ст¤б≥льност≥ банк≥вськоњ системи, захист ≥нтерес≥в вкладник≥в шл¤хом зменшенн¤ ризик≥в в д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. «м≥ст нагл¤ду визначаЇтьс¤ повноваженн¤ми, встановленими законом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї. —истема нагл¤ду спр¤мована на скороченн¤ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ризик≥в. —еред зовн≥шн≥х вид≥л¤ють ризик л≥кв≥дност≥, валютний ризик, ризик обл≥ковоњ ставки та ризик по ц≥нних паперах. ƒо внутр≥шн≥х в≥днос¤ть Ђкомерц≥йн≥ ризикиї, пов¤зан≥ з людським фактором (квал≥ф≥кац≥¤ персоналу ≥ д≥лов≥ ¤кост≥ кер≥вник≥в, виконавська дисципл≥на та ¤к≥сть аудиторськоњ служби ≥ ≥н.), а також Ђоперац≥йно-техн≥чн≥ ризикиї, ¤к≥ в≥дображають ступ≥нь працездатност≥ систем, ¤к≥ забезпечують зовн≥шню роботу банку: системи безпеки, бухобл≥ку,матер≥ально-техн≥чних засоб≥в, засоб≥в зв¤зку ≥ т. п. Ќа зниженн¤ внутр≥шн≥х ризик≥в спр¤мован≥ процедури реЇстрац≥њ банк≥в, л≥цензуванн¤, внутр≥шн≥х перев≥рок, ≥нспекц≥њ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в Ќацбанком. ѕри цьому дл¤ забезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку вважливим Ї не т≥льки визначенн¤ загальноњ концепц≥њ його розвитку, але й розробка рац≥ональних схем формуванн¤ пасив≥в ≥ розпод≥л його ресурс≥в за основними категор≥¤ми актив≥в.
” спробах розв¤зати дилему над≥йн≥сть, л≥кв≥дн≥сть - прибутков≥сть у св≥тов≥й банк≥вськ≥й практиц≥ визначились три основних п≥дходи до управл≥нн¤ активами:
метод загального фонду кошт≥в (обЇднанн¤ джерел), в основ≥ ¤кого лежить ≥де¤ обТЇднати вс≥ ресурси банку з наступним њх розм≥щенн¤м в≥дпов≥дно до визначених пр≥оритет≥в, призначенн¤ котрих - допомогти кер≥вництву оперативних в≥дд≥л≥в розв¤зати проблему поЇднанн¤ над≥йност≥, л≥кв≥дност≥ ≥ прибутковост≥ [мал.2 , див. ƒодаток3];
метод розпод≥лу актив≥в або конверс≥¤ кошт≥в [под≥л джерел, мал.3, див. ƒодаток3]. √оловною перевагою цього методу Ї зменшенн¤ частки л≥кв≥дних актив≥в та вкладень додаткових кошт≥в у позики та ≥нвестиц≥њ, що веде до зб≥льшенн¤ норми прибутку, ≥, в≥дпов≥дно, до його ф≥нансовоњ ст≥йкост≥;
збалансований науковий п≥дх≥д до розв¤занн¤ управл≥нських проблем регулюванн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку з використанн¤м прогресивних метод≥в та ≈ќћ дл¤ вивченн¤ елемент≥в у складних модул¤х, наприклад, л≥н≥йного програмуванн¤.
÷≥ методи мають своњ певн≥ недол≥ки ≥ переваги.
ѕоказники, що використовуютьс¤ в практиц≥ оц≥нки комерц≥йного банку.
‘≥нансовий анал≥з в комерц≥йному банку ¤к складова частина управл≥нн¤ його операц≥¤ми включаЇ:
визначенн¤ значень показник≥в, ¤к≥ визначають виконанн¤ норматив≥в д≥¤льност≥ комбанк≥в, ¤к≥ встановлюютьс¤ регулюючими органами;
визначенн¤ ≥ анал≥з показник≥в ефективност≥ процесу управл≥нн¤ кап≥талом (власними засобами) банку;
визначенн¤ ≥ анал≥з показник≥в, ¤к≥ характеризують процес управл≥нн¤ активами ≥ зобов¤занн¤ми банку в ц≥лому ≥ управл≥нн¤ окремими видами його активних операц≥й з врахуванн¤м забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ вкладених в нього засоб≥в;
проведенн¤ розрахунк≥в, пов¤заних з визначенн¤м доходност≥ р≥зних активних операц≥й банку, ¤к на етап≥ њх плануванн¤, так ≥ при поточному управл≥нн≥.
ѕри проведенн≥ ф≥нансового анал≥зу в комерц≥йному банку сл≥д враховувати, що, по-перше, суть ≥ к≥лькост≥ значенн¤ показник≥в, ¤к≥ характеризують обмеженн¤, введен≥ регулюючими органами на д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в, в р≥зних крањнах р≥зн≥ ≥ можуть зм≥нюватис¤. ѕо-друге, кр≥м показник≥в, ¤к≥ характеризують виконанн¤ норматив≥в регулюючих орган≥в, при ф≥нансовому анал≥з≥ в комерц≥йних банках можуть визначатись ≥ анал≥зуватись р≥зн≥ додатков≥ внутр≥шн≥ показники ≥ нормативи, пов¤зан≥, наприклад, ≥з структурою актив≥в ≥ зобовТ¤зань, плановим прибутком комерц≥йного банку в ц≥лому ≥ по окремих видах його операц≥й, п≥дрозд≥лах. ѕоказники, ¤к≥ характеризують результати управл≥нн¤ активами ≥ зобов¤занн¤ми банку, залежать в≥д р≥зних зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в. “ому при ф≥нансовому анал≥з≥ сл≥д розгл¤дати т≥ впливов≥ внутр≥шн≥ фактори, вибором котрих можна керувати. «овн≥шн≥ фактори, ¤к≥ безпосередньо не залежать в≥д банку, повинн≥ використовуватись при анал≥з≥ шл¤хом њх можливих (прогнозованих ) значень - м≥н≥мальних, максимальних, найб≥льш ймов≥рних ≥ ≥н. ќсновним показником при анал≥з≥ результат≥в д≥¤льност≥ банку Ї одержаний прибуток за зв≥тний пер≥од. ѕрибуток визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж отриманими доходами ≥ понесеними витратами, тому узагальнюючими факторами,¤к≥ впливають на його суму, Ї сума доход≥в ≥ сума витрат. ƒан≥ про це даютьс¤ в зв≥тах банку . ¬ л≥тератур≥ з питань управл≥нн¤ банк≥вськими операц≥¤ми наводитьс¤ така схема про прибутки ≥ збитки банку:
«¬≤“
ѕроцентний доход
- ѕроцентн≥ виирати
--------------------------
„истий процентний доход
+/- ≤нш≥ процентн≥ доходи (втрати)
--------------------------------------------
¬аловий операц≥йний доход (втрати)
- ќперац≥йн≥ витрати
-------------------------------------------------
„истий операц≥йний доход (втрати)
- ¬итрати на створенн¤ резерв≥в на покритт¤ втрат по кредитах
----------------------------------------------------------------------------------------
ƒоходи (втрати) в≥д непередбачених обставин
+/- ѕрибутки (збитки) в≥д непередбачених обставин
--------------------------------------------------------------------
„истий доход (втрати) в≥д сплати податк≥в
- ѕодаток на прибуток
-----------------------------------------------------------
„истий прибуток
-----------------------------
–озпод≥л прибутку
------------------------
“ака схема включаЇ доходн≥ ≥ витратн≥ статт≥, ¤к≥ в≥дображають основн≥ узагальнююч≥ операц≥њ банку ≥ включають процес формуванн¤ прибутку ≥з вказанн¤м одержаного доходу, тобто прибутку на пром≥жних етапах.
ќтже, в процес≥ проведенн¤ анал≥зу сл≥д розр≥зн¤ти дистанц≥йний нагл¤д ≥ ≥нспекторськ≥ перев≥рки на м≥сц¤х. ƒистанц≥йний нагл¤д, чи мон≥торинг- це метод раннього розп≥знаванн¤ негативноњ повед≥нки банку ≥ раннього пов≥домленн¤ про негативну ситуац≥ю, ¤ка склалас¤, органи банк≥вського нагл¤ду. ¬ основ≥ дистанц≥йного нагл¤ду лежить анал≥з ф≥нансовоњ зв≥тност≥ банку (м≥с¤чноњ, квартальноњ, п≥вр≥чноњ ≥ р≥чноњ). ƒистанц≥йний нагл¤д зд≥йснюЇ ЌЅ” з одного боку, а також комерц≥йн≥ банки зд≥йснюють м≥жбанк≥вський нагл¤д. ѕричому дл¤ ви¤вленн¤ проблем в д≥¤льност≥ банк≥в, ¤к в≥дзна¤ають зах≥дн≥ експерти, необх≥дно використовувати розумний банк≥вський нагл¤д. —в≥това практика останн≥х 15-20 рок≥в св≥дчить про р≥ст попул¤рност≥ банк≥вського нагл¤ду.
ќсновн≥ обЇкти дистанц≥йного нагл¤ду за д≥¤льн≥стю банку:
пор¤док чи заходи по формуванню кап≥талу банку;
¤к≥сть актив≥в;
доходн≥сть, ефективн≥сть роботи банку;
л≥кв≥дн≥сть банку;
темпи росту (розвитку) банку;
чи чутливий банк до зм≥ни процентних ставок;
ризики.
” св≥тов≥й практиц≥ форми ф≥нансовоњ зв≥тност≥ комерц≥йних банк≥в представлен≥ такими основними документами: баланс, зв≥т про прибутки ≥ збитки, зв≥т про рух джерел ф≥нансуванн¤, рух ≥ зм≥ни в акц≥онерному кап≥тал≥, по¤сненн¤ до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ ≥ аудиторський висновок.
ќсновний документ дл¤ анал≥зу ф≥нансового стану - це баланс комерц≥йного банку. Ѕаланси, ¤к≥ публ≥куютьс¤, складен≥ за ун≥ф≥кованою системою, ¤ка д≥Ї в ”крањн≥. ƒл¤ анал≥зу балансу необх≥дно сп≥вставити р≥зн≥ частини активу ≥ пасиву, доходи по р≥зних активах ≥ пасивах (витрати на р≥зн≥ групи). ƒоц≥льно проводити анал≥з банк≥вського балансу в динам≥ц≥, в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими комерц≥йними банками.
“аблиц¤ 1- јнал≥з балансу банку.
¬иди операц≥й
«м≥ст операц≥й
ћетоди анал≥зу, ¤к≥ використовуютьс¤
—труктуруванн¤
онтроль
алькул¤ц≥¤
јнал≥з
≈кспертна оц≥нка
≤. ѕопередн≥й етап
ѕопереднЇ групуванн¤ статей активу ≥ пасиву
ѕерев≥рка в≥дпов≥дност≥ окремих груп статей активу ≥ пасиву за р≥зними критер≥¤ми
–озрахунок оц≥ночних ≥ нормативних абсолютних ≥ в≥дносних показник≥в
≤≤. јнал≥тичний етап.
ќпис одержаних показник≥в.
≤≤≤. «аключний етап.
¬икладенн¤ результат≥в анал≥тичного етапу, наданн¤ рекомендац≥й.
ћетод групуванн¤
ћетод пор≥вн¤нн¤
ћетод коеф≥ц≥Їнт≥в, економ≥ко-математичн≥ ≥ статистичн≥ методи
¬ заруб≥жн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ широко використовуЇтьс¤ метод анал≥зу ЂSWOTї (S- strong (сильний), W- weak (слабкий), O- opportunities (задов≥льний), T- threat (загрозливий)), ¤кий дозвол¤Ї ви¤вити сильн≥ ≥ слабк≥ сторони д≥¤льност≥ банку, його потенц≥йн≥ можливост≥ ≥ ризики в робот≥. Ќаприклад, јнгл≥йський банк звертаЇ особливу увагу на так≥ два фактори у балансових зв≥тах:
—т≥йк≥сть- ¤к в≥дношенн¤ ресурс≥в власного (або в ц≥лому акц≥онерного) кап≥талу до поточних ф≥нансових зобов¤зань (що прир≥внюютьс¤ до депозит≥в). якщо банк бажаЇ п≥двищити обс¤г кредитуванн¤, то обмеженн¤ коеф≥ц≥Їнта, ¤кий в≥дображаЇ згадане вище в≥дношенн¤, неминуче п≥двищить р≥вень залученн¤, тобто використанн¤ депозит≥в дл¤ зб≥льшенн¤ кредитуванн¤. јдже таке обмеженн¤ змусить банк або звертатис¤ до акц≥онер≥в за фондами, або п≥двищувати доходн≥сть фонд≥в, що зб≥льшують його ф≥нансов≥ ресурси.
ѕроцент ризикового кап≥талу- ¤к в≥дношенн¤ ресурс≥в кап≥талу до суми вс≥х ≥нвестованих актив≥в (наприклад, позик, гарант≥й тощо), помноженоњ на специф≥чний дл¤ кожного класу актив≥в коеф≥ц≥Їнт ризику. ќбмеженн¤ на процент ризмкового кап≥талу втримуЇ банки в≥д гарант≥й щодо високоризикового б≥знесу, ¤кщо ц≥ банки не мають адекватних ресурс≥в дл¤ покритт¤ втрат. Ѕанк повинен забезпечувати в≥ддачу ≥ доходн≥сть стосовно кожного класу ризику, ¤кий в≥н гарантував, ≥ адекватно покривати вс≥ збитки щодо нього. ÷е базовий принцип сп≥вв≥дношенн¤ ризику ≥ винагороди.
ƒуже ч≥тко це виражаЇ таке положенн¤ одного ≥з циркул¤р≥в јнгл≥йського банку: Ђƒостатн≥ надходженн¤ необх≥дн≥ ¤к дл¤ першочергового захисту в≥д збитк≥в, так ≥ ¤к джерело нового кап≥талу, що даЇ змогу нарощувати б≥знесї.
–≥зн≥ аспекти, що характеризують ф≥нансову ст≥йк≥сть банку, нин≥ стають обЇктом державного регулюванн¤ ≥ в наш≥й крањн≥. “ак, зг≥дно з ѕоложенн¤м про пор¤док формуванн¤ банк≥вською систеиою ”крањни обов¤зкових резерв≥в, затвердженим постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є333 в≥д 26.12.1996 р., встановлено нормативи формуванн¤ обов¤зкових резерв≥в грошово-кредитного ринку та обс¤гу грошовоњ маси, запоб≥ганн¤ втрат≥ банками в≥дпов≥дноњ л≥кв≥дност≥. ќбовТ¤зков≥ резерви створюють гарант≥њ дл¤ забезпеченн¤ своЇчасних платеж≥в за вимогами кл≥Їнт≥в, що характеризуЇ найважлив≥шу ознаку ф≥нансовоњ ст≥йкост≥. Ќорму обов¤зкових резерв≥в встановлено на р≥вн≥ 11% в≥д суми залучених кошт≥в незалежно в≥д джерел та строк≥в залученн¤ вклад≥в ≥ депозит≥в, а визначена сума кошт≥в обов¤зкових резерв≥в повинна знаходитис¤ на кореспондентському рахунку комерц≥йного банку та в його кас≥. ƒотриманню ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ комерц≥йного банку та зм≥цненню його в≥дпов≥дальност≥ за цей стан спри¤тиме й ≤нструкц≥¤ є10 ѕро пор¤док регулюванн¤ та анал≥з д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, затверджена постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є343 в≥д 30.12.1996 р. «г≥дно ≥з цим документом посилюютьс¤ контрольн≥ функц≥њ ЌЅ” в ход≥ нагл¤ду за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в, забезпеченн¤ њх ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, захисту ≥нтерес≥в њх вкладник≥в та акц≥онер≥в.
¬казана ≥нструкц≥¤ розкриваЇ принципи визначенн¤ узагальнюючоњ оц≥нки (рейтингу) ф≥нансового стану комерц≥йного банку. —итема рейтингу включаЇ так≥ складов≥:
ƒостатн≥сть кап≥талу- оц≥нка розм≥ру кап≥талу банку з точки зору його достатност≥ дл¤ захисту ≥нтерес≥в вкладник≥в та п≥дтриманн¤ платоспроможност≥.
як≥сть управл≥нн¤ (менеджменту)- оц≥нка метод≥в управл≥нн¤ банком ≥з точки зору ефективност≥ д≥¤льност≥, встановленн¤ пор¤дку роботи, метод≥в контролю, дотриманн¤ ≥снуючих нормативних акт≥в та чинного законодавства.як≥сть актив≥в - спроможн≥сть забезпечити поверненн¤ актив≥в, анал≥з позабалансових рахунк≥в, а також вплив наданих проблемних кредит≥в на загальний ф≥нансовий стан банку.
ƒоходн≥сть- оц≥нка банку з точки зору достатност≥ його доход≥в дл¤ перспективи розвитку.
Ћ≥кв≥дн≥сть- спроможн≥сть банку виконати ¤к звичайн≥, так ≥ непередбачен≥ зобов¤занн¤.
ѕерерахован≥ пункти ≥стотною м≥рою визначають над≥йн≥сть комерц≥йних банк≥в дл¤ його партнер≥в. ƒе¤к≥ спец≥ал≥сти звертають увагу на складн≥сть однозначноњ й обЇктивноњ оц≥нки над≥йност≥ комерц≥йного банку:ї...—кладн≥сть пол¤гаЇ не лише в тому, що в≥дсутн¤ в достатньому обс¤з≥ необх≥дна ≥нформац≥¤, але також ≥ в тому, що немаЇ обгрунтованоњ методики зведенн¤ ц≥лого р¤ду р≥знор≥дних одиничних показник≥в в один загальний ≥нтегральний показник. ” п≥дсумку все це призводить до дуже приюлизних висновк≥в про фвнансовий стан кредитного закладу...ї. ¬ ”крањн≥ така методика поки що в≥дсутн¤.
” св≥тов≥й практиц≥ ≥снуЇ багато методик дл¤ визначенн¤ рейтингу банк≥в. –≥зн≥ методики застосовуютьс¤ в р≥зних економ≥чних умовах. «а ринковоњ модел≥ економ≥ки рейтинг комерц≥йних банк≥в б≥льшою м≥рою впливаЇ на ринкову ц≥ну акц≥й банку.
” крањнах з нестаб≥льною економ≥кою, де ще не зак≥нчена перебудова юридичноњ бази, рейтинг дл¤ вкладника засв≥дчуЇ над≥йн≥сть комерц≥йного банку. ласичний вар≥ант системи ЂCAMELї удосконалюЇтьс¤. Ќа «аход≥ сворено систему ЂCAMELSї, де S- чутлив≥сть ф≥нансового ринку дотбагатьох фактор≥в, серед ¤ких:
≥нфл¤ц≥¤;
зм≥на вартост≥ кап≥талу;
страховий ризик;
вплив на коливанн¤ валютних курс≥в;
риик, пов¤заний ≥з торговою д≥¤льн≥стю;
ризик м≥жнародних операц≥й та ≥нш≥.
Ѕ≥льш≥сть крањн рейтинг комерц≥йних банк≥в визначаЇ за системою ЂCAMELї, ¤ка отримала визнанн¤ за роки свого ≥снуванн¤. јле вона зручна в основному дл¤ службового користуванн¤, оск≥льки м≥стить р¤д показник≥в конф≥денц≥йного характеру. ј дл¤ опубл≥куванн¤ у в≥дкритих виданн¤х використовуютьс¤ рейтинги за методами ¬. ромонова, ј.јльтмана та ≥нш≥.
≤снуюча ж , наприклад, у –ос≥њ методика складанн¤ рейтингу комерц≥йних банк≥в часто зводитьс¤ до використанн¤ грошових коеф≥ц≥Їнт≥в:
ј≥ - генеральний коеф≥ц≥Їнт над≥йност≥, що дор≥внюЇ в≥дношенню кап≥талу банку до працюючих актив≥в (ступ≥нь забезпеченост≥ ризикових вкладень банку його власним кап≥талом);
¬≥ - коеф≥ц≥Їнт миттЇвоњ л≥кв≥дност≥, ¤кий дор≥внюЇ в≥дношенню л≥кв≥дних актив≥в банку до його зобов¤зань до запитанн¤ (використанн¤ кл≥Їнтських грошей у вигл¤д≥ власних кредитних ресурс≥в);
—≥ - крос-коеф≥ц≥Їнт, що вказуЇ на в≥дношенн¤ вс≥х зобов¤зань банку до виданих кредит≥в;
D≥ - генральний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥, ¤кий дор≥внюЇ в≥дношенню л≥кв≥дност≥ актив≥в до Ђзахищеного кап≥талуї (нерухом≥стю й ц≥нност¤ми) до сумарних зобов¤зань банку, що даЇ змогу банку при поверненн≥ виданих позик задовольнити вимоги кредитор≥в у прийн¤т≥ строки;
≈≥ - коеф≥ц≥Їнт захищеност≥ кап≥талу, що дор≥внюЇ в≥дношенню Ђзахищеного кап≥талуї до всього власного кап≥талу ≥ показуЇ, ¤ку частку своњх актив≥в банк вкладаЇ у нерухом≥сть, ц≥нност≥ та устаткуванн¤;
F≥ - коеф≥ц≥Їнт фондовоњ кап≥т≥л≥зац≥њ прибутку, ¤кий вказуЇ на в≥дношенн¤ власних ресурс≥в банку до грошей, що внесли засновники.
ƒл¤ складанн¤ загальноњ формули над≥йност≥ комерц≥йних банк≥в експкртно ввод¤тьс¤ дек≥лька коригуючих коеф≥ц≥Їнт≥в ≥ питома вага самих коеф≥ц≥Їнтф≥в ј≥, ¬≥, —≥, D≥ та F≥, що визначен≥ еа основ≥ експертних оц≥нок.
ќтже, загальна формула над≥йност≥ буде така: R=0.45Ai+0.2Bi+0.1(0.33Ci)+0.1Di+0.05Ei+0.1)0.33Fi)^3.
Ќа погл¤д спец≥ал≥ст≥в методика, що побудована на основ≥ експертних сп≥вв≥дношень, не може забезпечувати достов≥рноњ оц≥нки рейтингу комерц≥йних банк≥в. ” р¤д≥ випадк≥в рейтинг визначаЇтьс¤ ще прост≥ше: на основ≥ актив≥в балансу-нетто або на основ≥ величин њх власного кап≥талу чи обс¤гу прибутку. јле при визначенн≥ рейтингу показник величин актив≥в ¤к основний коеф≥ц≥Їнт використовувати недоц≥льно, тому що нер≥дко комерц≥йн≥ банки його штучно завищують. Ќеможливо також точно врахувати операц≥њ щодо взаЇмного кредитуванн¤, що використовуютьс¤ з метою формального зб≥льшенн¤ суми балансу.
≥льк≥сть власних кошт≥в дещо обТЇктивн≥ше може охарактеризувати потенц≥йн≥ можливост≥ комерц≥йного банку на ф≥нансовому ринку. ќднак, на наш погл¤д, на¤вн≥сть власних грошей, ¤кщо не враховувати њх зв¤зку, наприклад, ≥з прибутком, також не забезпечуЇ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про рейтинг комерц≥йних банк≥в.
«начною м≥рою про це св≥дчить розм≥р кап≥талу комерц≥йних банк≥в. ап≥тал банку Ї регул¤тором його д≥¤льност≥, завд¤ки ¤к≥й держава через ЌЅ” встановлюЇ норми економ≥чноњ повед≥нки, що обер≥гають банк в≥д ф≥нансовоњ нест≥йкост≥ та надм≥рних ризик≥в. як справедливо зазначають де¤к≥ анал≥тики, Ђдо числа найсерйозн≥ших проблем у банк≥вськ≥й д≥¤льност≥ належить визначенн¤ дорстатност≥ власного кап≥талу банкуї. —кладн≥сть такого розрахунку пол¤гаЇ в обчисленн≥ не абсолютноњ, а в≥дносноњ величини достатност≥ кап≥талу, завд¤ки ¤к≥й забезпечуЇтьс¤ контроль за ¤к≥стю управл≥нн¤ ≥ ф≥нансовою ст≥йк≥стю банку. —в≥това банк≥вська практика виробила ун≥кальний метод, що обгрунтовуЇ доц≥льн≥сть увТ¤зки суми кап≥талу з р≥внем ризику активних операц≥й банку. ÷ей зв¤зок, зумовлений здатн≥стю кап≥талу компенсувати втати, виражаЇтьс¤ формулою (коеф≥ц≥Їнтом) ука:
р≥вень достатност≥ кап≥талу банку = обс¤г власного кап≥талу банку / сумарний обс¤г актив≥в, зважений з урахуванн¤м ризику , або
= обс¤г власного кап≥талу / сумарний обс¤г потенц≥йних втрат, кредит≥в, ≥нвестиц≥й та ≥нших вкладень, скоригованих (помножених) на ≥ндив≥дуальн≥ вагов≥ категор≥њ ризик≥в
¬становленн¤ крањнами ≥ндив≥дуальних норм достатност≥ банк≥вського кап≥талу не забезпечуЇ стаб≥льност≥ м≥жнародноњ ф≥нансовоњ системи ≥ справедливоњ конкуренц≥њ. « метою зближенн¤ регулюючих норм ≥ вимог до банк≥вського кап≥талу у 1988 роц≥ Ѕазельський ком≥тет за участю 12 економ≥чно розвинутих крањн затвердив положенн¤, зг≥дно з ¤ким власний кап≥тал банку не може бути меншим 8% в≥д скоригованих за ризиком актив≥в, тобто на кожн≥ 100 гр.од. потенц≥йних втрат банк повинен мати 8 од. власного кап≥талу. ѕри деф≥цит≥ кап≥талу банк може пристосовуватис¤ до нормативних вимог трьома способами:
зб≥льшити кап≥тал;
скоротити активи;
зм≥нити структру актив≥в (знизивши частку високоризикових вкладень).
јнал≥зуючи р≥вень ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку, особливо важливо правильно вибрати необх≥дн≥ анал≥тичн≥ показники. «алишаЇтьс¤ предметом наукових дискус≥й корисн≥сть показника, що характеризуЇ в≥дношенн¤ залучених засоб≥в (зобов¤зань банку) до власного кап≥талу (тобто його платоспроможност≥). Ќе сл≥д над≥л¤ти його ун≥версальною здатн≥стю оц≥нювати економ≥чну незалежн≥сть, над≥йн≥сть ≥ л≥кв≥дн≥сть банку. ѕол≥пшенн¤ зазначених показник≥в пр¤мо не коригуЇтьс¤ з≥ зниженн¤м припливу залучених засоб≥в. Ќав≥ть за умови ≥зол¤ц≥њ в≥д грошово-кредитного ринку ≥ залученн¤ депозит≥в в обс¤з≥, меншому або нав≥ть р≥вному кап≥талу, не можна виключити можлив≥сть р≥зкого зменшенн¤ ф≥нансовоњ ствйкост≥ банку ≥ його банкрутства.
ќбТЇктивну оц≥нку ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку, на наш погл¤д, можна зробити лише на основ≥ анал≥зу розм≥щенн¤ залучен≥х засоб≥в, здатност≥ актив≥в приносити доходн≥сть ≥ п≥дтримувати л≥кв≥дн≥сть. ¬≥дношенн¤ ж обс¤гу позичкових засоб≥в до власного кап≥талу характеризуЇ ≥нший б≥к д≥¤льност≥ банку - р≥вень його активност≥ в акумул¤ц≥њ тимчасово в≥льних засоб≥в, що Ї дл¤ банку основним джерелом його кредитноњ та ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. ќптимальний обс¤г залучених банком ресурс≥в визначаЇтьс¤ безпекою ≥ доходн≥стю њх розм≥щенн¤, р≥вень ¤ких через норматив достатност≥ кап≥талу характеризуЇтьс¤ зваженими (з урахуванн¤м ризику) активами. ѕри зниженн≥ ¤кост≥ кредит≥в та ≥нших актив≥в, що обертаютьс¤ на ринку, банк змушений обмежувати приплив депозит≥в до р≥вн¤, адекватного њх реальн≥й ефективност≥.
омплексний анал≥з рол≥ банк≥вського кап≥талу охоплюЇ ≥ питанн¤ оц≥нки його рентабельност≥. лючовим показником, що д≥став у св≥тов≥й практиц≥ назву ROE, Ї в≥дношенн¤ чистого (п≥сл¤ оподаткуванн¤) прибутку банку до власного (акц≥онерного) кап≥талу. ќдержаний коеф≥ц≥Їнт у розкладеному на частини вигл¤д≥ виражаЇ собою результат множенн¤ показника прибутковост≥ сукупних актив≥в (ROA) на мультипл≥катор власного кап≥талу банку, тобто :
чистий прибуток (доходи-витрати-податки) / власний кап≥тал =
= чистий прибуток/сукупн≥ активи*сукупн≥ активи/власний кап≥тал
ѕоказник ROE в≥дображаЇ фундаментальну залежн≥сть м≥ж прибутков≥стю й ризиков≥стю, в≥н найчутлив≥ший до джерел формуванн¤ ресурс≥в банку ≥ залежить в≥д того, ¤ких засоб≥в банк використовуЇ в оборот≥ б≥льше- власних чи позичкових. Ќав≥ть банк ≥з низькою нормою одержанн¤ прибутку з актив≥в може дос¤гти витсокоњ рентабельност≥ власних засоб≥в за рахунок зростанн¤ мультипл≥катора кап≥талу, гранична величина ¤кого визначаЇтьс¤ кер≥вними менеджерами банку. –озбивка показника ROE на його складов≥ - це прийом, ¤кий даЇ широкий виб≥р напр¤м≥в дл¤ анал≥зу обс¤гу й вартост≥ припливу ф≥нансових засоб≥в, актив≥в, ¤к≥ принос¤ть доходи, витрат на утриманн¤ апарату управл≥нн¤ та ≥нших затрат, що впливають на обс¤г ≥ норму прибутку - головних фактор≥в ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ комерц≥йного банку й зб≥льшенн¤ його кап≥талу.
” ¬еликобритан≥њ, наприклад, контроль над банк≥вською д≥¤льн≥стю залишаЇтьс¤ менш формальним ≥ строгим, н≥ж в ≥нших крањнах. ѕрикладом ≥ншоњ ситуац≥њ Ї —Ўј, де прот¤гом багатьох рок≥в склалас¤ розгалужена бюрократична система контролю ≥ регулюванн¤ банк≥в ¤к на федеральному р≥вн≥, так ≥ на р≥вн≥ окремих штат≥в. –егулюванн¤ банк≥в в ц≥й крањн≥ пересл≥дуЇ дв≥ ц≥л≥:
забезпеченн¤ ст≥йкост≥ ≥ запоб≥ганн¤ крахам банк≥в;
обмеженн¤ концентрац≥њ кап≥талу в руках небагатьох кредитних установ ≥ недопущенн¤ монопольного контролю над банк≥вським ринком.
ƒл¤ запоб≥ганн¤ кризових ситуац≥й, ¤к≥ т¤гнуть за собою ланцюгову реакц≥ю банк≥вських крах≥в, в —Ўј зд≥йснюютьс¤ два типи регулюванн¤. ѕо-перше, законодавчо обмежуютьс¤ операц≥њ, ¤к≥ дл¤ банку небезпечн≥ п≥двищенн¤м ризику ≥ зниженн¤м л≥кв≥дност≥ (наприклад, встановлюЇтьс¤ гранична величина кредиту одному позичальнику). ѕо-друге, з метою запоб≥ганн¤ небезпеки масового вилученн¤ вкладниками депозит≥в ≥ виникненн¤ пан≥ки на грошовому ринку в 1934 роц≥ була заснована загальнонац≥ональна система страхуванн¤ депозит≥в.
«агальне соц≥ально-економ≥чне ≥ пол≥тичне становище на ”крањн≥ призвело до крайньоњ нест≥йкост≥ на ф≥нансовому ринку, становище ускладнилось тим, що зростаюча неспроможн≥сть комерц≥йних банк≥в зд≥йснювати платеж≥, видавати довгостроков≥ кредити дл¤ розвитку реального кап≥талу незворотньо в≥добразитьс¤ на платоспроможност≥ п≥дприЇмств ≥ спровокуЇ подальший спад виробництва. ” стан≥ економ≥чного спаду комерц≥йн≥ банки працюють з п≥двищеним ризиком. ѕро це св≥дчать найпоширен≥ш≥ причини банкрутства банк≥в:
невдал≥ пошуки учасник≥в нового кап≥талу;
наданн¤ Ђпоганихї кредит≥в;
невдала торг≥вл¤ заставними ц≥нними попереми;
операц≥њ по торг≥вл≥ обл≥гац≥¤ми;
корупц≥¤ в р¤дах вищого менеджменту;
неквал≥ф≥коване кер≥вництво, ¤ке не вм≥Ї вчасно розп≥знати ризик втрати актив≥в, зростанн¤ банк≥вських видатк≥в;
перевищенн¤ пропозиц≥њ над попитом;
не¤к≥сний анал≥з ≥нформац≥њ про ситуац≥ю на ф≥нансовому ринку ≥ кл≥Їнтах банку.
ќсоблив≥cть банк≥вського б≥знесу пов¤зана з високим ризиком, керуванн¤м ризиками. Ѕанки працюють у сфер≥ керованого ризику.
ƒ–”√»… –ќ«ƒ≤Ћ
јЌјЋ≤« ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤
” –—ќ÷ЅјЌ ”____________
1. ѕќ ј«Ќ» » Ћ≤ ¬≤ƒЌќ—“≤.
2. јЌјЋ≤« ѕЋј“ќ—ѕ–ќћќ∆Ќќ—“≤.
3. –≈Ќ“јЅ≈Ћ№Ќ≤—“№ ” –—ќ÷ЅјЌ ”.
1. ѕоказники л≥кв≥дност≥
≈коном≥чн≥ терм≥ни Ђл≥кв≥дн≥стьї ≥ Ђплатоспроможн≥стьї в сучасн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ часто перем≥шуютьс¤, зам≥нюючи один одного. ƒ≥йсно, пон¤тт¤, ¤к≥ визначають ц≥ терм≥ни, досить под≥бн≥, але м≥ж ними Ї ≥стотна р≥зниц¤. якщо перше Ї переважно функц≥Їю господарського органу, ¤кий сам виюираЇ форми ≥ методи п≥дтриманн¤ чвоЇњ л≥кв≥дност≥ на р≥вн≥ всановлених чи хагальноприйн¤тих норм, то ≥нше, ¤к правило, стосуЇтьс¤ функц≥й держави.
“ерм≥н Ђл≥кв≥дн≥стьї (в≥д лат Ђliquidusї- р≥дкий, текучий) в буквальному розум≥нн≥ означаЇ легк≥сть реал≥зац≥њ, продажу, перетворенн¤ матер≥альних ц≥нностей ≥ ≥нших актив≥в у грошов≥ кошти. Ћ≥кв≥дн≥сть банку нер≥дко визначаЇтьс¤ ¤к здатн≥сть купувати гот≥вков≥ кошти в ЌЅ” чи банках-кореспондентах за розумною ц≥ною. ¬ ц≥лому л≥кв≥дн≥сть банку передбачаЇ можлив≥сть продавати л≥кв≥дн≥ активи, купувати грошов≥ кошти в ЌЅ” ≥ зд≥йснювати ем≥с≥ю акц≥й, обл≥гац≥й, депозитних ≥ ощадних сертиф≥кат≥в, ≥нших боргових ≥нструмент≥в.
“ерм≥н Ђплатоспроможн≥стьї дещо ширший, в≥н включаЇ не т≥льки ≥ не ст≥льки можлив≥сть перетворенн¤ актив≥в в так≥, що швидко реал≥зуютьс¤, ск≥льки здатн≥сть юридичноњ чи ф≥зичноњ особи своЇчасно ≥ повн≥стю виконати своњ плат≥жн≥ зоюов¤занн¤, ¤к≥ вит≥кають з торговельних, кредитних ≥ ≥нших операц≥й грошового характеру. “аким чином л≥кв≥дн≥сть виступаЇ ¤к необх≥дна ≥ обов¤зкова умова платоспроможност≥, контроль за дотриманн¤м ¤коњ бере на себе не т≥льки сама юридична чи ф≥зична особа, але ≥ певний зовн≥шн≥й орган контролю чи надзору.
Ћ≥кв≥дн≥сть дл¤ комерц≥йного банку виступаЇ ¤к здатн≥сть банку забезпечити своЇчасне виконанн¤ в грошов≥й форм≥ своњх зобов¤зань по пасиву. Ћ≥кв≥дн≥сть банку визначаЇтьс¤ збалансован≥стю акитив≥в ≥ пасив≥в балансу банку, ступенем в≥дпов≥дност≥ строк≥в розм≥щених актив≥в ≥ залучених банком пасив≥в.
Ќорми л≥кв≥дност≥ банку звичайно всановлюютьс¤ ¤к в≥дношенн¤ р≥зних статей актив≥в балансу до вс≥Їњ суми чи до визначених статей пасив≥в, або навпаки, пасив≥в до актив≥в. Ћ≥кв≥дн≥сть банку лежить в основ≥ його платоспроможност≥.
ѕлатоспроможн≥сть трактуЇтьс¤ ¤к здатн≥сть банку у встановлен≥ строки в повн≥й сум≥ в≥дпов≥дати за своњми зобов¤занн¤ми.
” сучасн≥й л≥тератур≥ ≥снуЇ два п≥дходи до характеристики л≥кв≥дност≥. Ћ≥кв≥дн≥сть можна розум≥ти ¤к запас чи ¤к пот≥к. «апс характеризуЇ л≥кв≥дн≥сть банку на визначений момент, його здатн≥сть в≥дпьв≥сти за своњми поточними зобов¤занн¤ми, особливо за рахунками до запитанн¤. як пот≥к л≥кв≥дн≥сть оц≥нюЇтьс¤ за певний пер≥од чи на перспективу. ѕри цьому л≥кв≥дн≥сть з точки зору запасу характеризуЇтьс¤ ¤к досить вузький п≥дх≥д. ѕри розгл¤д≥ л≥кв≥дност≥ ¤к потоку б≥льша увага прид≥л¤Їтьс¤ можливост≥ забезпеченн¤ перетворенн¤ менш л≥кв≥дних актив≥в у б≥льш л≥кв≥дн≥, а також притоку додаткових засоб≥в, включаючи одержанн¤ позик. “аким чином найб≥льшого значенн¤ набуваЇ не т≥льки оц≥нка л≥кв≥дност≥-Ђпотокуї, але ≥ оц≥нка л≥кв≥дност≥-Ђпрогнозуї.
ƒл¤ оц≥нки сукупноњ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в сл≥д розгл¤дати в систем≥ стац≥онарну л≥кв≥дн≥сть (Ђзапасї), поточну л≥кв≥дн≥сть (Ђпот≥кї) ≥ перспективну л≥кв≥дн≥сть (Ђпрогнозї).
Ѕанк, ¤кий маЇ достатн≥й запас л≥кв≥дних актив≥в дл¤ п≥дтриманн¤ миттЇвоњ (поточноњ) л≥кв≥дност≥, може з часом њњ втрптити в зв¤зку з перевищенн¤м потоку зобов¤зань над потоком трансформац≥њ вкладень в л≥кв≥дн≥ активи. ќц≥нка л≥кв≥дност≥-Ђпрогнозуї Ї найб≥льш проблематичною, так ¤к вона пов¤зана з оц≥нкою ризику активних операц≥й банку. ¬ украњнськ≥й практиц≥ дл¤ цього служать економ≥чн≥ нормативи, ¤к≥ розраховуютьс¤ комерц≥йними банками зг≥дно ≤нстукц≥њ є10 ЌЅ”.
ѕри такому п≥дход≥ характеристика л≥кв≥дност≥ повинна враховувати не т≥льки дан≥ зв≥тних баланс≥в про залишки по активу ≥ пасиву, але ≥ ≥ншу р≥зноман≥тну ≥нформац≥ю. “ерм≥н же Ђл≥кв≥дн≥сть балансуї несум≥сний з допуском розгл¤ду л≥кв≥дност≥ не ¤к залишку, а ¤к потоку. р≥м того ц≥лком очевидно, що л≥кв≥дн≥сть повинен п≥дтримувати банк, а не баланс. ¬ сучасних умовах нер≥дко стаЇтьс¤, коли вимоги кл≥Їнта на гот≥вку не можуть бути задоволен≥ банком повн≥стю, що характеризуЇ порушенн¤ л≥кв≥дност≥. ќднак под≥бна ситуац≥¤ не може бути ви¤влена на основ≥ даних балансу, оск≥льки в баланс≥ в≥дсутн≥ дан≥ про оц≥нку л≥кв≥дност≥ ¤к Ђпотокуї. ÷е окремий приклад, але в≥н наочно показуЇ необх≥дн≥сть оц≥нки вс≥Їњ сукупност≥ фактор≥в, ¤к≥ характеризують л≥кв≥днвсть потоку.
“аким чином, повертаючись до розгл¤ду деф≥н≥ц≥й можна зробити висновок про те, що взаЇмозв¤зок м≥ж пон¤тт¤ми Ђл≥кв≥дн≥сть балансуї ≥ Ђл≥кв≥дн≥сть банкуї пол¤гаЇ у наступному. ѕо-перше, л≥кв≥дн≥сть балансу передбачаЇ миттЇву оц≥нку стану банку на визначену дату, а зв≥дси випливаЇ, що л≥кв≥дн≥сть балансу Ї складавою л≥кв≥дност≥ банку. ѕо-друге, баланс комерц≥йного банку повинен забезпечти представленн¤ даних анал≥тичного та синтетичного обл≥ку у форм≥, ¤ка п≥дходить дл¤ розрахунку сукупноњ л≥кв≥дност≥ банку. ѕри недотриманн≥ другоњ умови може виникнути ситуац≥¤, коли, волод≥ючи достатньо л≥кв≥дним балансом на визначену дату, банк попри це повн≥стю чи частково нел≥кв≥дний. ¬ дан≥й ситуац≥њ виникаЇ потреба визначити ризик незбалансованоњ л≥кв≥дност≥.
–изик л≥кв≥дност≥ визначають звичайно ¤к ризик, ¤кий заставл¤Ї банк у визначений момент купувати гот≥вку по вищ≥й ц≥н≥ чи втрачати варт≥сть своњх актив≥в. ѕри цьому активи банку вважаютьс¤ л≥кв≥дними лише в тому випадку, коли њх можна швидко продати без втрати вартост≥.
ѕасиви банку вважаютьс¤ л≥кв≥дними, ¤кщо банк може одержати позику за ставкою, ¤ка адекватна т≥й, по ¤к≥й купують засоби банки-конкуренти. ѕ≥дтриманн¤ стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи в ц≥лому ≥ кожного окремого банку зокрема - це завданн¤, ¤ке лежить не т≥льки в площин≥ ф≥нансово-кредитноњ сфери, а безпосередньо пов¤зане з пол≥тичною, економ≥чною ≥ соц≥альною ситуац≥Їю в крањн≥.
ќдн≥Їю з умов ефективноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в Ї забезпеченн¤ високого р≥вн¤ над≥йност≥ та м≥н≥мального ризику зд≥йснюваних операц≥й, в основ≥ чого лежить л≥кв≥дн≥сть банк≥вськоњ установи, њњ здатн≥сть безпереб≥йно виконувати своњ зобов¤занн¤ перед кл≥Їнтами. —пециф≥ка функц≥онуванн¤ комерц≥йного банку ¤к ≥нституту кредитноњ системи пол¤гаЇ у використанн≥ залучених кошт≥в, що належать ≥ншим субЇктам ринку. ќсновою ж орган≥зац≥њ господарюванн¤ п≥дприЇмств неф≥нансового сектору економ≥ки Ї власн≥ ресурси. «розум≥ло, що банкрутство такого п≥дприЇмства безпосередньо загрожуЇ лише його власникам та обмеженому колу контрагент≥в. ј неплатоспроможн≥сть банку може дестаб≥л≥зувати всю грошово-кредитнусистему крањни через сер≥ю ф≥нансових крах≥в кредитних установ, д≥¤льн≥сть ¤ких т≥сно пов¤зана з численними операц≥¤ми на м≥жбанк≥вському ринку. “ому до ефективного управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю комерц≥йного банку сл≥д ставитись як до фундаментальноњ основи ф≥нансового менеджменту в будь-¤к≥й кредитн≥й установ≥.
¬ ”крањн≥ ц¤ проблема набуваЇ особливоњ гостроти через загальний спад виробництва, плат≥жну кризу та незадов≥льний ф≥нансовий стан багатьох п≥дприЇмств р≥зних галузей економ≥ки. Ќесроможн≥сть кл≥Їнт≥в кредитних установ виконувати своњ грошов≥ зобов¤занн¤ суттЇво знижуЇ р≥вень л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в. «нижуЇ його також надм≥рно ризикова пол≥тика останн≥х, спр¤мована на забезпеченн¤ високих норм прибутку, внасл≥док чого виникають структурн≥ диспропорц≥њ у банк≥вських активах ≥ пасивах за сумами та строками розм≥щенн¤.
ўоправда, ЌЅ” регулюЇ р≥вень л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в через систему норматив≥в, виконанн¤ ¤ких Ї обов¤зковим. ќднак порушенн¤, що регул¤рно ф≥ксуютьс¤ у дан≥й сфер≥, запровадженн¤ режим≥в ф≥нансового оздоровленн¤ ≥ нав≥ть в≥дкликанн¤ л≥ценз≥й на банк≥вську д≥¤льн≥сть св≥дчать про негаразди в управл≥нн≥ комерц≥йними банками своњми ф≥нансами.
Ќормативн≥ коеф≥ц≥Їнти пор≥внюютьс¤ з фактичними значенн¤ми показник≥в л≥кв≥дност≥, платоспроможност≥, максимального ризику на одного позичальника, на основ≥ чого робитьс¤ висновок про можлив≥сть банку виконувати своњ ф≥нансов≥ зобов¤занн¤, пов¤зан≥ з активними, пасивними та ≥ншими банк≥вськими операц≥¤ми. ќднак просте констатуванн¤ стану л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в та за необх≥дност≥ залученн¤ кошт≥в на м≥жбанк≥вському ринку ресурс≥в не може бути доброю основою дл¤ п≥дтриманн¤ платоспроможност≥ та доброго ф≥нансового стану банк≥вських установ у довгостроковому аспект≥. ћаЇтьс¤ на уваз≥, що банк повинен бути спроможним не просто оперативно усувати проблеми, ви¤влен≥ за показниками своЇњ л≥кв≥дност≥, залучаючи кошти ≥нших кредитних установ, а й зд≥йснювати стратег≥чне плануванн¤ й управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю на основ≥ всеб≥чного анал≥зу вс≥х фактор≥в, ¤к≥ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою здатн≥ впливати на можлив≥сть банку виконувати своњ зобов¤занн¤. ѕри цьому комерц≥йний банк повинен регулювати такий вплив шл¤хом внесенн¤ оперативних зм≥н у проведенн¤ активно-пасивних та ≥нших операц≥й.
ћожна вид≥лити к≥лька основних напр¤м≥в анал≥тичноњ роботи, в≥д ¤коњ залежить ефективне управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю комерц≥йного банку:
оц≥нка ризиковост≥ окремих актив≥в банку, њх доходност≥ та можливост≥ перетворенн¤ на засоби платежу;
анал≥з впливу на стан л≥кв≥дност≥ окремих банк≥вських операц≥й, зд≥йсненн¤ ¤ких супроводжуЇтьс¤ зм≥ною структури актив≥в ≥ пасив≥в банку, а отжк, ≥ зм≥ною стану його л≥кв≥дност≥;
прогнозуванн¤ зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ обс¤гу залучених вклад≥в ≥ виданих кредит≥в з урахуванн¤м макро- та м≥кроеконом≥чних фактор≥в;
оц≥нка можливостей використанн¤ зовн≥шн≥х джерел поповненн¤ л≥кв≥дних кошт≥в.
ќц≥нка ризиковост≥ активних операц≥й банку т≥сно пов¤зана з класиф≥кац≥Їю њх залежно в≥д строк≥в виконанн¤ ≥ чим тривал≥ш≥ строки, на ¤к≥ вкладаютьс¤ кошти банку, тим вищий р≥вень њх ризиковост≥. ѕри цьому здеб≥льшого д≥Ї так зване Ђзолоте правилоївкладень, ¤ке встановлюЇ пропорц≥йну залежн≥сть м≥ж доходн≥стю актив≥в та ризиком ймов≥рних втрат кошт≥в за ними, що ускладнюЇ загальну систему ф≥нансового менеджменту в банку, адже п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥ не повинно шкодити його прибутков≥й д≥¤льност≥. «г≥дно з д≥ючою нин≥ нормативною базою регулюванн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в в ”крањн≥ з метою оц≥нки стану њхн≥х актив≥в, вони под≥л¤ютьс¤ на 5 груп. ќсновн≥ критер≥њ под≥лу пов¤зан≥ ≥з ступенем ризиковост≥ вкладень та ймов≥рн≥стю певного њх знец≥ненн¤ при перетворенн≥ на л≥кв≥дн≥ засоби платежу. ќкрем≥ категор≥њ ≥ групи актив≥в мають в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти ризику.[див.ƒодаткок 4].
«вичайно, класиф≥кац≥¤ актив≥в за ступенем ризику важлива при регулюванн≥ банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥, але механ≥чна зм≥на питомоњ ваги актив≥в з р≥зними ступен¤ми ризику не завжди даЇ бажаний ефект. ÷е пов¤зано ≥ ≥з зменшенн¤м ризику прибутковост≥, коли зб≥льшитьс¤ частка низькоризикових актив≥в, ≥ з недосконал≥стю самоњ системи розпод≥лу.
Ќа наш погл¤д, шл¤хом до вир≥шенн¤ цього питанн¤ в процес≥ анал≥зу ≥ безпосереднього управл≥нн¤ ф≥нансами сл≥д вважати пост≥йне ув¤зуванн¤ певних груп актив≥в, класиф≥кованих за ступенем л≥кв≥дност≥, з пасивами, згрупованими за строками њх виконанн¤.[див. ƒодаток5].
–≥вновага у баланс≥ м≥ж сумами ≥ стролками вив≥льненн¤ актив≥в у грошов≥й форм≥ та сумами ≥ строками оч≥куваних платеж≥в за зобов¤занн¤ми вказуЇ на достатн≥й р≥вень л≥кв≥дност≥ комерц≥йного банку.
«розум≥ло, що наведена у таблиц≥ додатку 5 класиф≥кац≥¤ Ї розпод≥лом, ¤кий використовуЇтьс¤ ”крсоцбанком у процес≥ управл≥нн¤ ф≥нансами.
¬ основ≥ другого напр¤му регулюваннн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йного банку лежить анал≥з впливу результат≥в проведенн¤ окремих банк≥вських операц≥й на загальний р≥вень л≥кв≥дност≥ банк≥вськоњ установи. Ќайб≥льше впливають кредитн≥ операц≥њ комерц≥йних банк≥в, оск≥льки вони супроводжуютьс¤ зм≥ною кредитних зобов¤зань.¬плив касових операц≥й на стан л≥кв≥дност≥ комерц≥йного банку пов¤заний ≥з задоволенн¤м вимог кл≥Їнтури в гот≥вкових коштах. ќрган≥зац≥¤ безгот≥вкових розрахунк≥в маЇ дещо менший вплив на р≥вень л≥кв≥дност≥ комерц≥йного банку, оск≥льки тут не потр≥бно залишати в кас≥ певну к≥льк≥сть гот≥вки. ќднак р≥зн≥ види розрахунк≥в мають неоднаковий вплив на стан банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥. ќтже, сл≥д враховувати вплив р≥зних банк≥вських операц≥й на зм≥ну вкладень ≥ зобов¤зань банку, щоб ефективно орган≥зовувати управл≥нн¤ ф≥нансами банку так, щоб найменшоњ можливост≥ невиконанн¤ своњх зобов¤зань перед кл≥Їнтами.
–егулюванн¤ банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥ значною м≥рою залежить в≥д точност≥ прогнозуванн¤ сп≥вв≥дношенн¤ обс¤гу залучених вклад≥в ≥ наданих кредит≥в.
” зв¤зку з тим, що в с≥чн≥ 1998 року ≤нструкц≥¤ є10 ѕро виконанн¤ комерц≥йними банками економ≥чних норматив≥в зм≥нилась внасл≥док зм≥н у бухгалтерському обл≥ку, зм≥нились де¤к≥ принципи стосовно норматив≥в. Ќаприклад, вже немаЇ под≥лу на економ≥чн≥ нормативи ≥ оц≥ночн≥ показники, а Ї лише нормативи, зм≥нен≥ де¤к≥ позначенн¤ ≥ критер≥њ.
я проходила переддипломну практику у в≥дд≥ленн≥ї—он¤чнеї ”крсоцбанку, де розраховуютьс¤ не вс≥ показники, передбачен≥ ≤нструкц≥Їю є10. ÷е пов¤зано з тим, що в≥дд≥ленн¤ не маЇ статусу юридичноњ особи, тому в≥дпов≥дно не може д≥¤ти в≥д свого ≥мен≥. Ќаприклад, в≥дд≥ленн¤ не розраховуЇ норматив≥в розм≥ру статутного фонду, бо не маЇ його. ўодо норматив≥в ризику, то оц≥нюЇтьс¤ т≥льки дотриманн¤ ризику на одного позичальника (не >25% власних кошт≥в банку). ” грудн≥ цей норматив було дотримано без жодного порушенн¤.Ќе розраховуютьс¤ нормативи ≥нвестуванн¤, реф≥нансуванн¤, максимального розм≥ру наданих м≥жбанк≥вських позик тощо.
«а новою редакц≥Їю ≤нструкц≥њ є10 серед норматив≥в л≥кв≥дност≥ не розраховуЇтьс¤ норматив ресурсноњ л≥кв≥дност≥ (забезпеченн¤ ресурсами банку його активних вкладень) через те, що дл¤ цього використовуЇтьс¤ норматив загальноњ л≥кв≥дност≥ (сп≥вв≥дношенн¤ загальних актив≥в до загальних зобов¤зань банку).
—еред норматив≥в л≥кв≥дност≥ розраховуютьс¤ так≥:
норматив миттЇвоњ л≥кв≥дност≥;
норматив загальноњ л≥кв≥дност≥;
норматив сп≥вв≥дношенн¤ високол≥кв≥дних актив≥в (¬а) до робочих актив≥в (–а).
ћиттЇва л≥кв≥дн≥сть сигнал≥зуЇ про здатн≥сть установи банку покрити коштами в кас≥ та на коррахунку частину залучених кошт≥в в нац≥ональн≥й валют≥. Ќорматив миттЇвоњ л≥кв≥дност≥ розраховуЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ суми кошт≥в на коррахунку ( кр) та в кас≥ ( ) до розрахункових (–п) ≥ поточних (ѕр) зобов¤зань:
Ќ6 = ( кр+ ) / ( –п+ѕр ) *100%
Ќормативне значенн¤ маЇ бути не менше 20%.
” Ђ—он¤чномуї цей норматив був дотриманий у грудн≥ 1997 року ≥ с≥чн≥ 1998 року без порушень, а у лютому було 5 порушень (незначн≥ в≥дхиленн¤). ’оча середньозважена у лютому проти грудн¤ зменшилась (26.88% проти 36.79%), проте це не перетнуло меж≥ 20% [див. ƒодатки 6-9).
«агальна л≥кв≥дн≥сть характеризуЇтьс¤ в≥дношенн¤м зобов¤зань банку незалежно в≥д строку њх виконанн¤ до актив≥в незалежно в≥д строку њх надходженн¤. –озраховуЇтьс¤ цей норматив ¤к сп≥вв≥дношенн¤ загальних актив≥в (ј) до загальних зобов¤зань банку («) :
Ќ7 = ј / « * 100%
«наченн¤ цього нормативу маЇ бути не менше 100%.
” Ђ—он¤чномуї у грудн≥ 1997 р. цей показник не був виконаний, ¤к ≥ у лютому, середньозважена у ц≥ м≥с¤ц≥ дос¤гла лише 97%, хоча у с≥чн≥ цей показник набагато перевищував р≥вень 100% [ див. ƒодатки 6-9].
Ќорматив сп≥вв≥дношенн¤ високол≥кв≥дних актив≥в (¬а) до робочих актив≥в (–а) банку (Ќ8) характеризуЇ питому вагу високол≥кв≥дних актив≥в (¬а) у робочих активах (–а) ≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
Ќ8 = ¬а / –а * 100%
Ќормативне значенн¤ показника Ќ8 маЇ бути не менше 20%.
” Ђ—он¤чномуї в грудн≥ 1997 р. цей норматив не виконувавс¤ жодного дн¤, б≥льше того, середньозважена була 9.33%. ” с≥чн≥ вже нам≥тились позитивн≥ зрушенн¤, були значенн¤ Ќ8 ≥ на р≥вн≥ 19%. ” лютому ж було лише 11 порушень, середньозважена становила вже 19.95%, що св≥дчить про ефективн≥сть роботи банку в цьому напр¤мку [див. ƒодатки 6-9].
ќск≥льки Ї порушенн¤ нормативу загальноњ л≥кв≥дност≥, то це св≥дчить, що в д≥¤льност≥ банку Ї моменти, коли йому недостатньо кошт≥в, щоб покрити своњ зобов¤занн¤. «вичайно, така ситуац≥¤ не Ї стаб≥льною, Ї ≥ п≥двищенн¤ 100%-го р≥вн¤ цього нормативу.але кер≥вництву сл≥д уважн≥ше сл≥дкувати за р≥внем л≥кв≥дност≥, оск≥льки це не т≥льки обмежуЇ можливост≥ кредитуванн¤ кл≥Їнт≥в, а, отже, ≥ одержанн¤ прибутку, а також т¤гне за собою штрафн≥ санкц≥њ за невиконанн¤ норматив≥в. јнал≥зуючи структуру актив≥в, бачимо, що Ї велика недостача високол≥кв≥дних актив≥в. ÷е обмежуЇ банк у розрахунково-касовому обслуговуванн≥ кл≥Їнт≥в, змушуЇ його купувати гот≥вку, а в≥дтак ≥ кредитн≥ ресурси в облдирекц≥њ чи у ≥нших в≥дд≥лень, що т¤гне за собою додатков≥ витрати. ƒобре, що цей момент вже врахований кер≥вництвом банку, про що св≥дчать дан≥ лютого, але сл≥д динам≥чн≥ше д≥¤ти в цьому напр¤мку, щоб забезпечити достатн≥й р≥вень л≥кв≥дност≥. ћожливо, це пов¤зано ≥з побоюванн¤ми при п≥двищенн≥ л≥кв≥дност≥ втратити прибутков≥сть актив≥в, але сл≥д шукати оптимальн≥ вар≥анти, коли Ї достатн≥й р≥вень л≥кв≥дност≥ при досатньому р≥вн≥ прибутковост≥ актив≥в.
«вичайно, сл≥д думати про прибутков≥сть, адже комерц≥йний банк функц≥онуЇ на принципах комерц≥йного розрахунку,але невиконанн¤ норматив≥в т¤гне за собою штрафи, ¤к≥, фактично, Ї витратами банку ≥ порушенн¤м банк≥вськоњ дисципл≥ни. “ож сл≥д обдумати, чи варто прибуток витрачати на штрфи, чи., може, варто провести структурн≥ зм≥ни ≥ вибрати оптимальний вар≥ант.
2. јнал≥з платоспроможност≥
ƒостатн≥сть кап≥талу- це здатн≥сть банку покривати своњ витрати.
ѕлатоспроможн≥сть банку- це достатн≥сть власних кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ захисту ≥нтерес≥в вкладник≥в та ≥нших кредитор≥в банку. ƒотриманн¤ банк≥вських норм достатност≥ кап≥талу даЇ змогу:
зменшити кредитний ризик;
в≥дмовитись в≥д кредитуванн¤ чи наданн¤ послуг у раз≥, ¤кщо сума банк≥вського кап≥талу близька до норматив≥в достатност≥ кап≥талу л≥м≥ти;
зм≥нити плату за кредит.;
в≥дм≥нити кредитн≥ л≥м≥ти.
Ѕанку необх≥дно мати достатн≥й кап≥тал дл¤ забезпеченн¤ обс¤гу ≥ характеру своњх комерц≥йних угод. «г≥дно з Ѕазельською угодою основними показниками достатност≥ кап≥талу Ї м≥н≥мальний коеф≥ц≥Їнт ризиковост≥ актив≥в ≥ м≥н≥мальний коеф≥ц≥Їнт кап≥тального покритт¤.
ѕри анал≥з≥ достатност≥ кап≥талу , перш за все, визначаЇтьс¤ виконанн¤ економ≥чних норматив≥в, встановлених ЌЅ”.
ƒостатн≥сть кап≥талу визначаЇтьс¤ чотирма показниками:
м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду;
м≥н≥мальний розм≥р власних кошт≥в банку (кап≥талу);
платоспроможн≥сть банку;
достатн≥сть кап≥талу (сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ залучених кошт≥в).
¬ласний кап≥тал банку Ї амортизатором збитк≥в по робочих активах. ¬≥дпов≥дно, адекватн≥сть кап≥талу- це його достатн≥сть покривати ¤вн≥ ≥ прихован≥ збитки ро активах.
ап≥тал банку вважаЇтьс¤ достатн≥м, а банк платосрооможним, ¤кщо в≥н покриваЇ не менше 8% ймов≥рних збитк≥в по активах, що зважен≥ на величину кредитного ризику.
«а Ѕазельською угодою основний ≥ додатковий кап≥тал повинн≥ у р≥вн≥й дол≥ (не менше 4%) покривати ймов≥рн≥ збитки по активах.
ѕри недостатност≥ кап≥талу його нарощенн¤ може йти:
шл¤хом нарощенн¤ власного кап≥талу;
шл¤хом диверсиф≥кац≥њ (переструктуруванн¤) актив≥в;
продажу актив≥в ≥ скороченн¤ бази пор≥вн¤нн¤.
” в≥дд≥ленн≥ Ђ—он¤чнеї ”крсоцбанку розраховуютьс¤ нормативи платоспроможност≥ ≥ достатност≥.
Ќорматив платоспроможност≥- це сп≥вв≥дношенн¤ кап≥талу банку ≥ сумарних актив≥в, зважених щодо в≥дпов≥дних коеф≥ц≥Їнт≥в за ступенем ризику. —п≥вв≥дношенн¤ кап≥талу банку ( ) ≥ актив≥в (јр) визначаЇ достатн≥сть кап≥талу банку дл¤ проведенн¤ активних операц≥й з урахуванн¤м ризик≥в, що характерн≥ дл¤ р≥зноман≥тних вид≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥.
Ќорматив платоспроможност≥ (Ќ3) обчислюЇтьс¤ за формулою:
Ќ3 = / јр * 100%
Ќормативне значенн¤ цього показника не може бути нижчим 8%.
” Ђ—он¤чномуї в≥дд≥ленн≥ ”—Ѕ норматив платоспроможност≥ у грудн≥ минулого року був вионаний лише один раз, 30 грудн¤. —ередньозважена цього нормативу у грудн≥ становила всього 5.58% ≥ було заф≥ксовано 22 порушенн¤ [див.додаток 6]. ÷е дуже негативно впливало на загальний р≥вень роботи не т≥льки окремого в≥дд≥ленн¤, але ≥ облдирекц≥њ ”—Ѕ. ÷е св≥дчить про недостатн≥сть кап≥талу покрити активи, можливо, з високими ступен¤ми ризику. ер≥вництво банку розгл¤нуло своњ позиц≥њ з цього питанн¤, ≥ вже в с≥чн≥ 1998 р. пом≥тно зб≥льшивс¤ цей показник, хоча в≥дхиленн¤ в≥д 8% ще були досить в≥дчутн≥.[див.додаток 8]. «росла ≥ середньозважена цього нормативу, становище пом≥тно стаб≥л≥зувалось. ÷¤ тенденц≥¤ посилилась у Ђ—он¤чномуї ≥ в лютому [див.додаток9]. ÷ей норматив пом≥тно зр≥с. ’оч заф≥ксовано 15 порушень, але середньозважена вже становила 7.01%, що св≥дчить про посиленн¤ роботи банку щодо виконанн¤ цього нормативу. “обто були перегл¤нут≥ високоризиков≥ активи банку ≥ адекватн≥сть њхньоњ прибутковост≥ до ризику з одночасним нарощуванн¤м кап≥талу.
Ќорматив достатност≥ кап≥талу (Ќ4)- це сп≥вв≥дношенн¤ кап≥талу до загальних актив≥в банку, зменшених на створен≥ в≥дпов≥дн≥ резерви.
—п≥вв≥дношенн¤ кап≥талу ( ) до загальних актив≥в банку, зменшених на створен≥ в≥дпов≥дн≥ резеви («ј), визначаЇ достатн≥сть кап≥талу, виход¤чи ≥з загального обс¤гу д≥¤льност≥, незалежно в≥д розм≥ру р≥зноман≥тних ризик≥в.
Ќорматив достатност≥ кап≥талу (Ќ4) обчислюють за формулою:
Ќ4 = ( / «ј) * 100%
Ќормативне значенн¤ Ќ4 повинно бати не менше, н≥ж 4%.
якщо брати до уваги загальн≥ активи банку, то можна зробити наближен≥ розрахунки. я проведу такий розрахунк за с≥чень, використовуючи значенн¤ кап≥талу банку ≥ загальних актив≥в [див. ƒодаток 8]:
Ќ4 = 48 370,75 / 935 491,68 * 100 = 5,17%
Ќ4 = 61 406,62 / 945 243,37 * 100 = 6,5%
Ќ4 = 73 132,15 / 930 183,80 = 7,86%
1. Ќ4 = 55 049,56 / 977 743,78 = 5,63%
ќтож, з цих п≥драхунк≥в видно, що наближене значенн¤ цього показника коливаЇтьс¤, але межу 4% перевищуЇ достатньо.
“ож у Ђ—он¤чномуї пом≥тна тенденц≥¤ до актив≥зац≥њ роботи щодо оптимального формуванн¤ актив≥в ≥ пошуку рузних способ≥в поповненн¤ власних кошт≥в (кап≥талу) банку. ’оч проти грудн¤ минулого року цей показник значно знизивс¤.
ƒостатн≥сть кап≥талу- це сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власними ≥ залученими коштами незалежно в≥д ризик≥в по основн≥й д≥¤льност≥. ÷ей показник за новою редакц≥Їю ≤нструкц≥њ є10 ЌЅ” повинен складати не менше, н≥ж 1 до 25 або 4%. ÷е означаЇ, що на 1 гривню власних кошт≥в банк повинен залучати не менше 25 гривень.
ƒо залучених кошт≥в в≥днос¤тьс¤:
кошти на поточних рахунках субЇкт≥в господарюванн¤;
внески ≥ депозити субЇкт≥в господарюванн¤;
кошти на рахунках банк≥в-кореспондент≥в;
внески ≥ депозити населенн¤;
кредити, що отриман≥ в≥д ≥нших банк≥в;
кошти, отриман≥ в≥д ≥нших кредитор≥в.
«а прийн¤тою терм≥нолог≥Їю зах≥дних банк≥р≥в адекватн≥сть кап≥талу характеризуЇ м≥ру покритт¤ власним кап≥талом ризику по активах ≥ служить оц≥нкою здатност≥ банку захистити ≥нтереси кредитор≥в та ≥нвестор≥в.—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж власними ≥ залученими коштами визначаЇ межу залученн¤ ресурс≥в на одиницю власних кошт≥в. ƒо уклладенн¤ угоди про достатн≥сть кап≥талу сигнал≥зував показник, що характеризував питому вагу власного кап≥талу в сумарних активах. …ого недол≥к в тому, що в≥н не враховував ризик≥в по коштах, що вкладен≥ в активи р≥зноњ доходност≥. ¬ результат≥ в≥д нього в≥дмовились ≥ з 1978 р. визначають його в≥дношенн¤м до актив≥в, скоректованих на ступ≥нь ризику.
” Ђ—он¤чномуї в грудн≥ 1997 р. показник достатност≥ кап≥талу значно перевищував м≥н≥мальний р≥вень- 5%. ѕорушень не було, б≥льше того, середньозважена становила14.78%. ÷е св≥дчить про високий р≥вень залученн¤ кошт≥в [див. ƒодаток 7]. ’оч у с≥чн≥ (за наближенми розрахунками) ≥ були набагато менш≥ значенн¤ цього показника, норматив все ж виконувавс¤.
3. –ентабельн≥сть ”крсоцбанку.
ќдним з найважлив≥ших компонент≥в у систем≥ анал≥зу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ комерц≥йного банку Ї оц≥нка р≥вн¤ його доходност≥ ≥ прибутковост≥. «наченн¤ ц≥Їњ оц≥нки вит≥каЇ з того, що доходи ≥ прибутков≥сть характеризують сферу викистанн¤ банк≥вських актив≥в, впливають на прир≥ст власного кап≥талу банку, визначають можлив≥сть зростанн¤ активних операц≥й банку ≥ експанс≥њ на ринку, додають впевненост≥ ≥нвесторам ≥ кредиторам у п≥дтриманн≥ д≥лових в≥дносин з даним конкретним банком, створюють запас м≥цност≥, забезпечують виплату див≥денд≥в ≥нвесторам.
јнал≥з ф≥нансовоњ зв≥тност≥ банку на баз≥ його доход≥в ≥ прибутку зд≥йснюЇтьс¤ з його ¤к≥сних ≥ к≥льк≥сних позиц≥й. ўодо к≥льк≥сноњ оц≥нки, то тут йдетьс¤ про ф≥нансов≥ коеф≥ц≥Їнти, а щодо ¤к≥сноњ - про ¤к≥сть джерел доход≥в, формуванн¤ резерв≥в, кредитного портфелю, фактори зростанн¤ прибутку, а також оц≥нюЇтьс¤ конТюнктура ринку, на ¤кому працюЇ банк.
–ентабельн≥сть характеризуЇ р≥вень прибутковост≥ господарськоњ д≥¤льност≥, Ї м≥рилом усп≥ху установи ≥ дос¤гненн¤ нею к≥нцевоњ мети. ћета акц≥онер≥в, ≥нвестор≥в, апарату управл≥нн¤, позичальник≥в р≥зна.
јкц≥онери прагнуть отримати хорош≥ див≥денди чи наростити потужн≥сть установи, щоб отримувати висок≥ див≥денди в майбутньому, отже, њх б≥льше ц≥кавить норма прибутку на кап≥тал.
≤нвестори, ¤к≥ формують ресурсну базу установи, зац≥кавлен≥ в належн≥й компенсац≥њ за ризик вкладенн¤ своњх кап≥тал≥в, тобто в отриманн≥ доход≥в на внесен≥ депозити ≥ гарант≥њ поверненн¤ цих кошт≥в при потреб≥. ќтже, њх б≥льше ц≥кавить процентний доход на банк≥вськ≥ зобов¤занн¤ - ц≥на залучених кошт≥в банком.
ѕозичальники прагнуть позичати кошти в необх≥дних њм обс¤гах п≥д низьк≥ проценти з в≥дстрочкою погашенн¤ борг≥в. ѓх ц≥кавить ц≥на ≥ обс¤ги покупок кошт≥в у банку. ј це ц≥на продажу банком своњх ресурс≥в.
”правл≥нський апарат намагаЇтьс¤ задов≥льнити акц≥онер≥в, позичальник≥в, ≥нвестор≥в, щоб дос¤гти взаЇмноњ вигоди. ћ≥рилом ц≥Їњ вигоди Ї р≥вень отриманого прибутку на одиницю понесених витрат.
–озгл¤немо детальн≥ше методику анал≥зу рентабельност≥ господарськоњ роботи банку.
ƒл¤ акц≥онер≥в норма прибутку на кап≥тал визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м власного прибутку до власного балансового кап≥талу:
–к = ѕб / в
ѕб - чистий балансовий прибуток (балансовий прибуток - податки)
в - власний кап≥тал (власн≥ джерела кошт≥в)
” Ђ—он¤чномуї норма прибутку на кап≥тал становила:
–к = 56463,75 / 46398,17 = 1,217 або 121,7%
ƒл¤ того, щоб побачити, ¤к працюють активи банку, проведемо наступне перетворенн¤:
–к = ѕб / в * ј / ј = ѕб / ј * в / ј
ѕб / ј - прибутков≥сть (рентабельн≥сть) актив≥в
ј / в - мультипл≥катор кап≥талу
ћультипл≥катор кап≥талу вим≥рюЇ банк≥вський важ≥ль (левер≥дж) ≥ Ї оберненою величиною до коеф≥ц≥Їнта Ђкап≥тал на активиї, тобто до показника, що вим≥рюЇ достатн≥сть кап≥талу. јдже достатн≥сть кап≥талу - це амортизац≥йний буфер покритт¤ збитк≥в.
«розум≥ло, що коли витримуЇтьс¤ достатн≥сть кап≥талу, ефект важел¤ буде позитивний, а коли ризик актив≥в перевищуЇ можливост≥ њх компенсац≥њ власним кап≥талом, ефект буде негативний. ќтже, оптимальною Ї д≥¤льн≥сть банку на меж≥ допустимого ризику.
« метою оц≥нки ефективност≥ використанн¤ актив≥в проведемо таке перетворенн¤:
ѕб / ј * ƒ / ƒ = ѕб / ƒ * ƒ / ј = ћчо * ƒа
ћчо - р≥вень марж≥ чистого операц≥йного доходу
ƒа - доходн≥сть актив≥в або ц≥на продажу ресурс≥в
–к = ѕа * ћк
ѕа - прибутков≥сть актив≥в
ћк - мультипл≥катор кап≥талу
–к = ћчо * ƒа * ћк
ћчо сигнал≥зуЇ про здатн≥сть банку контролювати витрати, ¤к≥ понесен≥ у вигл¤д≥ сплачених процент≥≥в, управл≥нських витрат ≥ податк≥в на проведенн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
¬икористанн¤ актив≥в (ƒ / ј) показуЇ здатн≥сть банку заробл¤ти (генерувати) доходи. ƒоходн≥сть актив≥в залежить в≥д структури актив≥в, тобто:
ƒ / ј * јр / јр = ƒ / јр * јр / ј = —а * ƒар
—а - структура актив≥в
ƒар - доходн≥сть робочих актив≥в
–к = —а * ћчо * ƒар * ћк
јнал≥з рентабельност≥ роботи в≥дд≥ленн¤ маЇ своњ особливост≥. ÷е повТ¤зано з тим, що воно не формуЇ статутного фонду, отже, його кап≥тал обмежений, оск≥льки включаЇ залишки фонд≥в - амортизац≥йний, споживанн¤ ≥ накопиченн¤. ” зв¤зку з цим в процес≥ анал≥зу рентабельност≥ необх≥дно виходоти з наступного. ѕро р≥вень рентабельност≥ св≥дчать показники, що характеризують в≥дношенн¤ балансового прибутку (чистого балансового прибутку чи за м≥нусом податк≥в, чистого прибутку, ¤кий Ї в користуванн≥ установи) до :
середн≥х актив≥в банку;
проведеного грошового обороту;
отриманих доход≥в;
понесених видатк≥в ≥ витрат;
на одного штатного прац≥вника.
якщо оц≥нювати рентабельн≥сть в≥дд≥ленн¤ через в≥дношенн¤ балансового прибутку до актив≥в, то бачимо, що у факторн≥й модел≥ в≥дсутн¤ велична, ¤ка характеризуЇ мультипл≥катор кап≥талу.
–а = ѕб/ј * ƒ/ƒ * јр/јр = јр/ј * ƒ/јр * ѕб/ƒ
–а = —а * ƒар * ћчо
јр/ј = —а - сруктура робочих актив≥в
ѕб/ƒ = ћчо - чиста операц≥йна маржа в доходах
ƒ/јр = ƒар - в≥ддача робочих актив≥в
ƒ=ƒ%+ƒ≥н - доходи банку складаютьс¤ з процентних та ≥нших доход≥в.
¬=¬%+¬≥н - в≥дпов≥дно ≥ витрати також.
ѕб = ƒ - ¬
ƒар = ƒ%/јр + ƒ≥н/јр = %+ ≥н
ћчо = ѕб/ƒ = (ƒ-¬)/ƒ = 1 - ¬/ƒ
ћчо = 1 - (¬%/ƒ+¬≥н/ƒ) = 1 - Ћ% - Ћ≥н
Ћ≥н = ¬≥н/ƒ = ƒm≥n/ƒ
–а = —а * ( % + ≥н) * (1 - Ћ% - Ћ≥н)
Ќа рентабельн≥сть майна в≥дд≥ленн¤ впливають:
структура актив≥в (—а), тобто сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж продуктивними ≥ непродуктивними активами;
ефективн≥сть управл≥нн¤ доходн≥стю кредитного портфелю ≥ портфелю ц≥нних папер≥в ( %);
розм≥ри ком≥с≥йних з одиниц≥ продуктивних актив≥в ( ≥н);
покритт¤ отриманими доходами процентних ≥ управл≥нських витрат, тобто ефективн≥сть контролю над ними в поелементному розр≥з≥ (операц≥йн≥ видатки ≥ витрати, видатки на оплату прац≥...), в тому числ≥:
фактичний показник (1-Ћ%) сигнал≥зуЇ про вплив результат≥в в≥д посередницькоњ д≥¤льност≥, тобто валовоњ марж≥ на прибутков≥сть установи;
фактичний показник (1-Ћ≥н) сигнал≥зуЇ про ф≥нансову м≥ць установи ≥ њњ вплив на рентабельн≥сть.
якщо анал≥зувати рентабельн≥сть в≥дд≥ленн¤ по активах, то розгл¤немо р¤д показник≥в.
—труктура робочих актив≥в у в≥дд≥ленн≥ Ђ—он¤чнеї ј Ѕ ”—Ѕ у першому квартал≥ 1998р. мала такий вигл¤д:
—а = 1003539,16 / 1092451,12 = 91,9
„иста оперц≥йна маржа в доходах:
ћчо = 56463,75 / 129192,40 * 100% = 43,7%
¬≥ддача робочих актив≥в:
ƒар = 129192,40 / 1003539,16 *100% = 12,9% [за даними додатку 12]
ќтож, –а = —а * ћчо * ƒар =91,9 * 0,437 * 0,129 = 5,18
Ѕачимо, що у структур≥ робоч≥ активи мали дуже велику частку (91,9), але њх в≥ддачу не можна назвати високою (12,9%). ѕро це св≥дчить також показник чистоњ операц≥йноњ марж≥ в доходах (43,7%). ÷е вказуЇ на недостатню активн≥сть кер≥вництва банку при формуванн≥ портфелю актив≥в. —л≥д перегл¤нути на¤вн≥ робоч≥ активи або трансформувати њх дл¤ зб≥льшенн¤ прибутковост≥.
јнал≥зуючи доходи Ђ—он¤чногої у першому квартал≥ 1998р., бачимо, що вони формувалис¤ в основному ¤к процентн≥ доходи за кредитами, ¤к≥ видан≥ субЇктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ невелика частина - процентн≥ доходи за ц≥нними паперами. ¬≥дпов≥дно до цьго можна визначити ефективн≥сть управл≥нн¤ доходн≥стю кредитного портфелю ≥ портфелю ц≥нних папер≥в:
% = ƒ% / јр = 116341,01 / 1003539,16 * 100% = 11,6%
“аке значенн¤ цього показника св≥дчить про не досить високу ефективн≥сть у формуванн≥ вищезгаданих банк≥вських портфел≥в. ћожливо, сл≥д перегл¤нути своњ позиц≥њ при вир≥шенн≥ питань такого роду.
ўодо непроцентних доход≥в, то в цей пер≥од основну роль в≥д≥грали ком≥с≥йн≥ доходи за операц≥¤ми з кл≥Їнтами. —л≥д актив≥зувати роботу щодо отриманн¤ ком≥с≥йних доход≥в за операц≥¤ми з ≥ншими банками ≥ торговельними операц≥¤ми.
ўодо процентних витрат, то тут переважали процентн≥ вирати за коштами ф≥зичних ос≥б. —еред непроцентних витрат переважали ≥нш≥ небанк≥вськ≥ операц≥йн≥ витрати, а саме витрати на утриманн¤ персоналу.
1 - Ћ% = 1 - ¬%/ƒ = 1 - 9776,61 / 129192,40 = 0,92 [за даними додатку 12].
÷ей показник св≥дчить, що валова маржа сильно впливаЇ на прибутков≥сть банку. ÷е св≥дчить про великий рух кошт≥в на рахунках ф≥зичних ос≥б, що загалом дл¤ банку не Ї дуже добре.
1 - Ћ≥н = 1 - ¬≥н/ƒ = 1 - (15,36 + 49457,45) / 129192,40 = 0,62
ƒосить високе значенн¤ цього показника св≥дчить про великий вплив непроцентних витрат, а саме витрат на утриманн¤ персоналу, на рентабельн≥сть банку. —л≥д уважно вивчати ц≥ витрати ≥ њхню адекватн≥сть.
”правл≥нн¤ р≥внем л≥кв≥дност≥ банку потребуЇ негайного прийн¤тт¤ р≥шень, ¤к≥ мають довгостроковий вплив на прибутков≥сть ф≥нвнсовоњ установи. ѕри цьому одним ≥з основних напр¤м≥в ф≥нансового управл≥нн¤ Ї менеджмент грошовоњ позиц≥њ банку, спр¤мований на п≥дтриманн¤ необх≥дного р≥вн¤ обов¤зкових резерв≥в.
√рошова позиц≥¤ банку - це сп≥вв≥дношенн¤ суми кошт≥в на кореспондентському рахунку ( кр) та у кас≥ ( ) до його сукупних актив≥в(ј).
ѕроблема надлишку або деф≥циту резерв≥в випливаЇ ≥з проблеми прибутковост≥ або л≥кв≥дност≥ банку ≥ Ї обумовлена тим, що застосовуваний у нас нормативний показник л≥кв≥дност≥ обернено пропорц≥йний рентабельност≥ банку.
ќптимальне управл≥нн¤ ф≥нансовою ст≥йк≥стю ј Ѕ ”—Ѕ, на нашу думку, грунтуЇтьс¤ на п≥дтримц≥ певного р≥вн¤ рентабельност≥ при регулюванн≥ грошовоњ позиц≥њ банку в широкому д≥апазон≥.
ќтже, з точки зору грошовоњ позиц≥њ банку, дл¤ оптим≥зац≥њ його прибутковост≥ ≥ л≥кв≥дност≥ сл≥д визначит параметри рентабельност≥ та обс¤гу кошт≥в, ¤к≥ необх≥дно резервувати в≥дпов≥дно до вимог законодавства або спр¤мувати на ф≥нансуванн¤ того чи ≥ншого виду актив≥в з метою пол≥пшенн¤ доходност≥ ≥ зменшенн¤ ризик≥в. “обто необх≥дним Ї визначенн¤ оптимальноњ структури портфел¤ актив≥в, а також джерел його формуванн¤, в тому числ≥ - обов¤зкових та страхових резерв≥в. ѕри цьому. ¬изначаючи джерела кошт≥в, ¤к≥ будуть використовуватис¤ дл¤ формуванн¤ обов¤зкових резерв≥в, кер≥вництво банку повинно, на нашу думку, враховувати так≥ аспекти своњх потреб у л≥кв≥дних коштах:
терм≥нов≥ потреби банку в л≥кв≥дних коштах обумовлюють виб≥р позикових резервних кошт≥в у центральному банку;
тривал≥ потреби банку у л≥кв≥дних коштах можуть бути покрит≥ за рахунок продажу актив≥в чи довгострокових позик;
доступ банку до ринку л≥кв≥дних кошт≥в обмежений тими можливост¤ми, ¤к≥ можна швидко реал≥зувати;
взаЇмозв¤зок оч≥куваних процентних ставок та кривоњ процентних доход≥в обумовлюЇ, наприклад, зниженн¤ оч≥куваних процентних ставок за недорогими короткостроковими позиками л≥кв≥дних кошт≥в та за кредитуванн¤м будь-¤ких отриманих кошт≥в за вищими довгостроковими процентнтми ставками за умови зростаючоњ кривоњ процентних доход≥в (застосуванн¤ под≥бноњ стратег≥њ створюЇ додатковий ризик, пов¤заний ≥з зм≥ною процентних ставок);
досл≥дженн¤ ≥ прогнозуванн¤ перспектив грошово-кредитноњ полд≥тики ЌЅ” дл¤ визначенн¤ напр¤м≥в зм≥н умов кредитуванн¤ та процентних ставок на ф≥нансових ринках;
використанн¤ можливостей стахуванн¤ та де¤ких механ≥зм≥в хеджуванн¤ ризик≥в (наприклад, ф≥нансових фючерних угод, опц≥онних контракт≥в тощо) дл¤ того, щоб уникнути невизначеност≥ процентноњ вартост≥ позикових джерел л≥кв≥дних кошт≥в;
обмеженн¤ де¤ких джерел л≥кв≥дних кошт≥в регулюючими вимогами ЌЅ”.
ќбТЇктивну оц≥нку ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку, на наш погл¤д, можна зробити лише на основ≥ анал≥зу розм≥щенн¤ залучених засоб≥в, здатност≥ актив≥в приносити доходи ≥ п≥дтримувати л≥кв≥дн≥сть.¬≥дношенн¤ ж обс¤гу позичкових засоб≥в до власного кап≥талу характеризуЇ ≥нший б≥к д≥¤льност≥ банку - р≥вень його активност≥ в акумул¤ц≥њ тимчасово в≥льних засоб≥в, що Ї дл¤ банку основним джерелом його кредитноњ й ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.ќптимальний обс¤г залучених банком ресурс≥в визначаЇтьс¤ безпекою ≥ доходн≥стю њх розм≥щенн¤, р≥вень ¤ких через норматив достатност≥ кап≥талу контролюЇтьс¤ зваженими (з урахуванн¤м ризику) активами. ѕри зниженн≥ ¤кост≥ кредит≥в та ≥нших актив≥в, що обертаютьс¤ на ринку, банк змушений обмежувати приплив депозит≥в до р≥вн¤, адекватного њх реальн≥й ефективност≥.
омплексний анал≥з рол≥ банк≥вського кап≥талу охоплюЇ ≥ питанн¤ оц≥нки його рентабельност≥. лючовим показником, що д≥став у св≥тов≥й практиц≥ назву ROE, Ї в≥дношенн¤ чистого (п≥сл¤ оподаткуванн¤) прибутку банку до власного (акц≥онерного) кап≥талу. ќдержаний коеф≥ц≥Їнт у розкладеному на частини виглад≥ виражаЇ собою результат множенн¤ показника прибутковост≥ сукупних актив≥в (ROA) на мультипл≥катор кап≥талу банку, тобто:
чистий прибуток (доходи - витрати - податки) / власний кап≥тал =
= чистий прибуток/сукупн≥ активи * сукупн≥ активи/власний кап≥тал
ѕоказник ROE в≥дображаЇ фундаментальну залежн≥сть м≥ж прибутков≥стю й ризиков≥стю, в≥н найчутлив≥ший до джерел формуванн¤ ресурс≥в банку ≥ залежить в≥д того, ¤ких засоб≥в банк використовуЇ в оборот≥ б≥льше - власних чи позичкових. Ќав≥ть банк ≥з низькою нормою одержанн¤ прибутку з актив≥в може дос¤гти високоњ рентабельност≥ власних засоб≥в за рахунок зростанн¤ мультипл≥катора кап≥талу, гранична величина ¤кого визначаЇтьс¤ кер≥вними менеджерами банку. –озбивка показника ROE на його складов≥ - це прийом, ¤кий даЇ широкий виб≥р напр¤м≥в дл¤ анал≥зу обс¤гу й вартост≥ припливу ф≥нансових засоб≥в, актив≥в, ¤к≥ принос¤ть доходи, витрат на утриманн¤ апарату управл≥нн¤ та ≥нших затрат, що впливають на обс¤г ≥ норму прибутку - головних фактор≥в ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ”крсоцбанку й зб≥льшенн¤ його кап≥талу.
¬с≥ вищеназван≥ показники характеризують той чи ≥нший аспект прибутковост≥ банку. якщо показник ROA характеризуЇ профес≥йн≥сть нашого менеджера, то ROE допомагаЇ вим≥р¤ти доходн≥сть дл¤ акц≥онер≥в банку, або визначаЇ розм≥р чистого прибутку, що його отримають акц≥онери в≥д ≥нвестованого кап≥талу. јбо, ≥ншими словами, це ризик, на ¤кий йдуть акц≥онери у спод≥ванн≥ отримати оч≥куваний р≥вень прибутку.
“–≈“≤… –ќ«ƒ≤Ћ
Ќапр¤мки роботи ЌЅ” ≥ самих комерц≥йних банк≥в по п≥двищенню њх ф≥нансовоњ стаб≥льност≥.
јнал≥з ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в за 1996 р≥к св≥дчить, що в ц≥лому склалис¤ позитивн≥ тенденц≥њ стаб≥л≥зац≥њ њхнього ф≥нансового стану. —умарний показник фактично сплачених статутних фонд≥в зр≥с в 1.7 раза. «меншилась к≥льк≥сть банк≥в, ¤к≥ мають нестачу власних кошт≥в, к≥льк≥сть збиткових банк≥в, зб≥льшилась валюта балнсу комерц≥йних банк≥в ≥ сума власних кошт≥в банку.
ѕор¤д з цим в процес≥ анал≥зу ви¤влено ≥ р¤д негативних тенденц≥й. ƒл¤ окремих банк≥в проблематичним залишаЇтьс¤ стан Ђкредитного портфел¤ї, бо зросли обс¤ги простроченоњ ≥ пролонгованоњ заборгованост≥.
ƒе¤к≥ банки ведуть невиправдано ризиковану кредитну пол≥тику, де¤к≥ не повн≥стю виконують номативи ЌЅ”, не у вс≥х банках дотримано виконанн¤ норматив≥в щодо страхового, резервного фонд≥в.
Ѕанк≥вська система ”крањни на чол≥ з ЌЅ” Ї прогресивним надбанн¤м сусп≥льства пер≥оду незалежност≥ ≥ реально виконуЇ своњ сусп≥льн≥ функц≥њ, а саме: забезпечуЇ стаб≥льн≥сть нпац≥ональноњ валюти, зд≥йснюЇ розрахунки ≥ платеж≥, акумулюЇ в≥льн≥ кошти ≥ спр¤мовуЇ њх у найбвльш ефективн≥ галуз≥ економ≥ки.
Ќин≥ житт¤ ставить перед банк≥вською системою завданн¤ зд≥йсненн¤ ¤к≥сних внутр≥системних зм≥н. ѓх треба вир≥шити, аби галузь була готова до економ≥чного зростанн¤ та ≥нвестиц≥йного процесу, аби завтра банки не стали гальмом реформ зам≥сть того, щоб бути њхн≥м локомотивом. јдже без над≥йного ≥ сильного банк≥вського сектора не може бути усп≥шна економ≥чна пол≥тика будь-¤кого ур¤ду.
‘ормуванн¤ резерв≥в дл¤ покритт¤ ризик≥в за позиками Ї важливим елементом серед заход≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ над≥йност≥ ≥ стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи.
‘акти банкрутства де¤ких банк≥в та розм≥ри проблемних кредит≥в потребують нагального вир≥шенн¤ питанн¤ щодо створенн¤ резерв≥в на покритт¤ безнад≥йних борг≥в. јдже бакрутство одного банку спричинюЇ проблеми дл¤ вс≥Їњ економ≥ки.
1995 р≥к був роком подальшого розгалуженн¤ та становленн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни. 1996 р≥к св≥дчить про те, що, незважаючи на пад≥нн¤ р≥вн¤ виробництва, ≥ надал≥ в≥дбувавс¤ процес накопиченн¤ банк≥вською системою кап≥талу, зростаЇ валюта балансу, досить швидко зб≥льшуЇтьс¤ загальна сума сплаченого статутного фонду.
“аблиц¤ 2 - як≥сть кредитного портфелю комерц≥йних банк≥в ”крањни
01.17.1997 р.
01.12.1996 р.
редити, надан≥ банками
ѕростроченн¤
ѕролонгац≥¤
≤нш≥
100%
11%
14%
75%
100%
18.6%
18.9%
62.5%
« даноњ таблиц≥ видно, що у першому п≥вр≥чч≥ 1997 року стан пролонгац≥њ ≥ прострочки кредит≥в був досить високий проти 1996 року. ’оч пролонгац≥¤ б≥льша в≥д прострочки на 3%, але це не дуже вт≥шаЇ, бо загальний стан залишаЇ бажати кращого.
1997 р≥к можна вважати роком подальшого розгалуженн¤ та становленн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни. –озвиток под≥й св≥дчить про те, що, незважаючи на пад≥нн¤ р≥вн¤ виробництва, ≥ надал≥ в≥дбуваЇтьс¤ процес накопиченн¤ кап≥талу банк≥вськоњ системи, зростаЇ валюта балансу, досить швидко зростаЇ сума загального сплаченого статутного фонду (значно випереджаючи зростанн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ).спостер≥гаЇтьс¤ в≥дносне зменшенн¤ л≥кв≥дност≥ актив≥в банк≥вськоњ системи, зростаЇ р≥зниц¤ м≥ж залученими коштами та наданими кредитами. ” 1997 роц≥ значно зменшилис¤ темпи зростанн¤ чистого прибутку системи комерц≥йних банк≥в ”крањни.
Ђ 1997 р≥к був усп≥шним у житт≥ украњнського ф≥нансового ринку в ц≥лому ≥ ЌЅ” зокремаї,- вважаЇ √олова ЌЅ” ¬.ёщенко. Ѕо вдалос¤ дос¤гти базовоњ мети ≥ утримати ц≥нову та валютну стаб≥льн≥сть на ринку. ј це створюЇ умови дл¤ пожвавленн¤ ≥нвестиц≥йних процес≥в та початку економ≥чного зростанн¤. јле √олова ЌЅ” змушений визнати, що ф≥нансова криза наприк≥нц≥ року серйозно ускладнила ситуац≥ю на ринку. ≤ ще рано говорити про њњ подоланн¤ - це вже завданн¤ 1998 року.
јле чи всто¤ть банки? ’оча, в≥дверто кажучи, експерти ринку вважають, що б≥льш≥сть дос¤гнень 1997 року на кредитному ринку були перекреслен≥ в останн≥ м≥с¤ц≥, коли ЌЅ” вдавс¤ до адм≥н≥стративних заход≥в регулюванн¤ ринку.
ј, отже, над в≥тчизн¤ними банками нависла загроза втрати л≥кв≥дност≥. ÷е було просл≥дковано при анал≥з≥ л≥кв≥дност≥ в≥дд≥ленн¤ Ђ—он¤чнеї ј Ѕ ”—Ѕ. јле √олова ЌЅ” стверджуЇ, що ЌЅ” вжив вс≥х заход≥в, щоб у пер≥од ф≥нансовоњ кризи п≥дтримувати л≥кв≥дн≥сть банк≥вськоњ системи. ЂЌаприк≥нц≥ року банк≥вська система ”крањни мала л≥кв≥дн≥сть 512 млн.грн. без оц≥нки об≥говоњ каси ≥ платеж≥в у розрахунках, що Ї нормальним значенн¤м, - зазначив в≥н. - р≥м того лише за к≥лька тижн≥в ЌЅ” надав кредит≥в трьом банкам дл¤ п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥ на 100 млн.грн.ї
Ќа 1.12.1997 р. в книз≥ реЇстрац≥й ЌЅ” нал≥чуЇтьс¤ 225 комерц≥йних банк≥в, з ¤ких фактично д≥ють 189. ѕрот¤гом 1992-1997рр. « книги вилучено 41 комбанк.
Ќа думку ¬.ёщенка, зм≥цненн¤ банк≥вськоњ системи в≥дбувалос¤ швидше, н≥ж в ≥нших секторах економ≥ки. ≤ це дуже важливо, бо при виход≥ ≥з смуги г≥пер≥нфл¤ц≥њ ”крањна мала надзвичайно слабку банк≥вську систему.
«агальний обс¤г валюти балансу вс≥х д≥ючих 189 украњнських комерц≥йних банк≥в зр≥с у 1997р. на 16% ≥ на 1.01.98р. становив 33.8 млрд.грн. [ ќ.—угон¤ко на пресконференц≥њ 30 с≥чн¤ 1998р. ].
ќбс¤г сплачених статутних фонд≥в банк≥в зр≥с на 49% ≥ становив 1.6 млрд.грн. ќбс¤г кредитного портфел¤ банк≥в зб≥льшивс¤ на 38% ≥ становив 9.3 млрд.грн. —укупний розм≥р балансового прибутку зр≥с на 17%, перевищивши 998 млрд. грн. ¬клади населенн¤ зросли на 58 % ≥ с¤гнули 1.7 млрд.грн. ƒепозити юридичних ос≥б зросли на 39% ≥ становл¤ть 1.4 млрд.грн. ошти на розрахунковињ рахунках кл≥Їнт≥в зб≥льшились на 15% ≥ становл¤ть 4 млрд.грн. ќбс¤г Ђчистихї (працюючих) актив≥в 113 банк≥в, на п≥дстав≥ баланс≥в ¤ких проводивс¤ анал≥з јсоц≥ац≥Їю украњнських банк≥в (ј”Ѕ), зр≥с за р≥к на 35% ≥ на 1.01.1998р. становив 11.8 млрд.грн., або 65% в≥д загального обс¤гу валюти балансу.
–азом з тим прот¤гом жовтн¤-грудн¤ зменшивс¤ обс¤г Ђчистихїактив≥в на 3%, що за оц≥нкою експерт≥в ј”Ѕ, в≥дображаЇ негативну тенденц≥ю звуженн¤ ресурсноњ бази банк≥в. ÷е видно ≥ з того, що ЌЅ” з 6.02.1998р. п≥двищив обл≥кову ставку з 35% до 44%, ломбардну - з 45% до 48% р≥чних. –еф≥нансуванн¤ - т≥льки через операц≥њ –≈ѕќ; ломбардний кредит - п≥д заставу ќ¬ƒѕ.
” зв¤зку з пад≥нн¤м обс¤г≥в банк≥вських операц≥й сумарна валюта баланс≥в банк≥в зменшилась на 34% (до 18.1 млрд.грн.), що ¤кнайкраще демонструЇ руйн≥вний вплив на св≥тових та украњнських ф≥нансових ринках, бо у третьому квартал≥ цей показник зб≥льшивс¤ на 22%. «меншенн¤ ≥нвестиц≥йного портфел¤ банк≥в у 1997р. спричинилос¤ прорахуванн¤ми ћ≥нф≥ну на ринку ќ¬ƒѕ та недосконалими податковими законами. Ќайважчими були к≥нець третього та четвертий квартали. —аме тод≥ через необдуману бюджетну ≥ податкову пол≥тику в≥дбулос¤ розбалансуванн¤ фондового та валютного ринк≥в. ” четвертому квартал≥ цього року в≥тчизн¤ним банкам завдано сильного удару. ÷е ви¤вилось у зменшенн≥ бази отриманн¤ доход≥в банк≥в. ’оча статутн≥ фонди зросли майже в 1.5 раза (до 1.6 млрд.грн.), рахунки кл≥Їнт≥в зб≥льшились на 15% (до 4 млрд.грн.), все це результат б≥льш вдалого першого п≥вр≥чч¤, значного зростанн¤ грошовоњ маси та обов¤зкового характеру нарощуванн¤ статутних фонд≥в банк≥в.
≈коном≥чне становище у 1997 роц≥ зм≥нилос¤ на г≥рше. «вуженн¤ ресурсноњ бази особливо далос¤ взнаки. ÷е було просл≥дковано за виконанн¤м економ≥чних норматив≥в у другому розд≥л≥ дипломноњ роботи. ѕричин до цього багато, тому варто назвати лише основн≥:
в ”крањн≥ триваЇ трансформац≥йна криза економ≥ки, ¤ка ще раз доводить нездатн≥сть державних структур оживити виробництво;
триваЇ протисто¤нн¤ м≥ж пардаментом ≥ ур¤дом, а пол≥тична нестаб≥льн≥сть завжди позначаЇтьс¤ на д≥¤льност≥ банк≥вських структур;
збер≥гаЇтьс¤ низька ≥нвестиц≥йна приваблив≥сть нац≥ональноњ економ≥ки ¤к дл¤ внутр≥шн≥х, так ≥ дл¤ зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в.
якщо влада не подолаЇ цих негативних фактор≥в, то банк≥вська система њй н≥чим не допоможе.
омерц≥йн≥ банки, будучи складовою банк≥вськоњ системи, в≥дчувають на соб≥ весь спектр д≥њ ¤к загальноеконом≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥, так ≥ державних заход≥в грошово-кредитного регулюванн¤.
¬ наш≥й крањн≥ також широко застосовують р≥зн≥ методи регулюванн¤ л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ комерц≥йних банк≥в. як≥ пол¤гають у встановленн≥ ЌЅ” р≥зних норм ≥ обмежень д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, так ≥ в ≥снуюч≥й систем≥ оподаткуванн¤ д≥¤льност≥ банк≥в. ÷е детальн≥ше вже було розгл¤нуто на приклад≥ Ђ—он¤чногої в≥дд≥ленн¤ ј Ѕ Ђ”крсоцбанкї, де йшлос¤ про виконанн¤ ним всановлених норматив≥в.
р≥м того, на л≥квдн≥сть ≥ платоспроможн≥сть комерц≥йних банк≥в впливають м≥кроеконом≥чн≥ фактори, основн≥ з ¤ких це: ресурсна база комерц≥йного банку, ¤к≥сть вкладень, р≥вень менеджменту, а також функц≥ональна структура ≥ мотивац≥¤ д≥¤льност≥ банку.
¬ умовах переходу до ринку проблема формуванн¤ ресурс≥в стала вин¤тково актуальною дл¤ банк≥в. —учасна ситуац≥¤ характеризуЇтьс¤ тим, що р≥зко звузивс¤ загальнодержавний фонд банк≥вських ресурс≥в, банки в умовах комерц≥йноњ самост≥йност≥ ≥ конкуренц≥њ багато сил ≥ часу прид≥л¤ють формуванню власного кап≥талу ≥ залученню ресурс≥в.
–есурси комерц≥йних банк≥в (банк≥вськ≥ ресурси) звичайно визначають ¤к сукупн≥сть власних ≥ залучених кошт≥в, ¤к≥ Ї в розпор¤дженн≥ банку ≥ визначають ¤к сукупн≥сть власних ≥ залучених банками в результат≥ проведенн¤ пасивних, а також активно-пасивних операц≥й (в частин≥ перевищенн¤ пасиву над активом), ≥ т≥, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ активних операц≥й банк≥в.
–азом з тим розгл¤д ресурсноњ бази комерц≥йних банк≥в необх≥дно пов¤зати з межами використанн¤ моб≥л≥зованих в банку джерел грошових засоб≥в дл¤ наданн¤ кредиту ≥ зд≥йсненн¤ ≥нших операц≥й. ѕроблема пол¤гаЇ в тому, що не вс¤ сукупн≥сть моб≥л≥зованих в банку засоб≥в в≥льна дл¤ зд≥йсненн¤ активних операц≥й банку. ÷¤ обставина вимагаЇ визначити пон¤тт¤ кредитного потенц≥алу комерц≥йних банк≥в - це величина моб≥л≥зованих в банку засоб≥в за м≥нусом резерва л≥кв≥дност≥.
”крсоцбанк, ¤к ≥ будь-¤кий ≥нший комерц≥йний банк, позичаючи в≥льн≥ грошов≥ кошти своњх ком≥нтент≥в, зобов¤зуЇтьс¤ своЇчасно повернути њх, тобто дотримуватись принцип≥в л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥.
¬ заруб≥жн≥й практиц≥ загальний резерв л≥кв≥дност≥ под≥л¤Їьтьс¤ на первинний ≥ вторинний.
ѕервинний резерв л≥кв≥дност≥ - це головне джерело л≥кв≥дност≥ банку. ѕри цьому в балансових в рол≥ первинних резерв≥в ф≥гурують активи, що становл¤ть кошти на рахунках обов¤зкових резерв≥в, кошти на коррахунках в ≥нших банках, гот≥вка ≥ чеки в сейф≥, а також ≥нш≥ плат≥жн≥ документи в ≥нкасац≥њ.
ƒол¤ (частка) первинних резерв≥в оц≥нюЇтьс¤ в≥дношенн¤м гот≥вкових актив≥в до суми вклад≥в чи до суми вс≥х актив≥в.
¬торинн≥ резерви л≥кв≥дност≥ - високол≥кв≥дн≥ доходн≥ активи, ¤к≥ з м≥н≥мальною затримкою ≥ незначних втрат можна перетворити в гот≥вку. ƒо них в≥днос¤ть активи, ¤к≥ зазвичай складають портфель ур¤дових ц≥нних папер≥в, ≥ в де¤ких випадках - кошти на позичкових рахунках. ќсновне призначенн¤ вторинних резерв≥в - служити джерелом поповненн¤ первинних резерв≥в.
ƒан≥ законом≥рност≥ сл≥д використати дл¤ виробленн¤ правильноњ пол≥тики в област≥ розпод≥лу засоб≥в кредитного потенц≥алу ≥ л≥кв≥дност≥ банку. ќдна з основних ц≥лей банк≥вськоњ пол≥тики в розпод≥л≥ кошт≥в кредитного потенц≥алу Ї важливим фактором в практиц≥ п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥ банку.
јнал≥з основних аспект≥в регулюванн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в, був би неповним без визначенн¤ ще одного важливого моменту. —тан л≥кв≥дност≥ банку не завжди залежить в≥д механ≥зму орган≥зац≥њ його анал≥тичноњ роботи та р≥вн¤ ф≥нансового менеджменту, а в≥дсутн≥сть у банку можливост≥ задов≥льн¤ти вимоги кл≥Їнт≥в не завжди Ї насл≥дком недол≥к≥в у його д≥¤льност≥. Ќа загальний р≥вень банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥ значний вплив справл¤Ї стан в економ≥ц≥ в ц≥лому. «окрема, так≥ негативн≥ ¤вища, ¤к спад виробництва, бюджетний деф≥цит, ≥нфл¤ц≥¤, структурн≥ диспропорц≥њ в економ≥ц≥, плат≥жна криза призвод¤ть до пог≥ршенн¤ л≥кв≥дност≥ багатьох банк≥в.
«розум≥ло, що вир≥шенн¤ зазначених проблем виходить за меж≥ компетенц≥њ банк≥вських установ, а тому ≥стотно обмежуЇ њхн≥ можливост≥ щодо регулюванн¤ власноњ л≥кв≥дност≥. Ќеобх≥дн≥ заходи з метою пол≥пшенн¤ ситуац≥њ насамперед мають охоплювати регулюванн¤ економ≥чних процес≥в на макрор≥вн≥, що Ї прерогативою держави, а не окремих комерц≥йних банк≥в.
јнал≥зуючи д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в на приклад≥ ”крсоцбанку, ми ви¤вили не дуже добру тенденц≥ю: зростанн¤ позичок на м≥жбанк≥вському ринку. ÷е св≥дчить про незатн≥сть банку викоритовуват ьи транформац≥ю короткострокових банк≥вських пасив≥в у середньостроков≥. ѕросл≥дкуЇмо це на умовному приклад≥: своњ коштти банк в≥ддаЇ за 30, а коли не вистачаЇ кошт≥в дл¤ кл≥Їнтських платеж≥в, позичаЇ на м≥жбанк≥вському ринку за 15. ћ≥жбанк≥ський депозитний ресурс, ¤к правило, використовуЇтьс¤ дл¤ Ђлатанн¤ д≥рокї в поточн≥й л≥кв≥дност≥.
„аст≥ Ї випадки, коли комерц≥йн≥ банки регул¤рно, Ђхрон≥чної не виконують норматив≥в платоспроможност≥, л≥кв≥дност≥, ≥нших економ≥чних показник≥в.буваЇ, що тод≥ банк перевод¤ть на режим ф≥нансового оздоровленн¤ - санац≥њ. ÷е Ї тривожний сигнал дл¤ кл≥Їнт≥в. ¬они прагнуть ¤кнайшвидше забрати своњ кошти з ц≥Їњ установи банку. ¬ основному це робл¤ть гот≥вкою. “ут сл≥д бути уважним ≥ обережним: не варто гот≥вку забирати на зарплату ф≥рм≥, адже не будуть перерахован≥ платеж≥ в бюджет, оск≥льки на коррахунку банку нема кошт≥в. ¬ такому випадку краще вз¤ти гот≥вку п≥д зв≥т - на в≥др¤дженн¤ чи ≥нш≥ потреби.
јнал≥зуючи у другому розд≥л≥ показники д≥¤льност≥ банку, а зокрема рентабельн≥сть, ми розгл¤нули ф≥нансов≥ ресурси банку ≥ його вкладенн¤. «а цими даними видно, що частина ф≥нансових ресурс≥в банку повинна бути реал≥зована у кас≥ банку та на його коррахунку дл¤ виконанн¤ ним своњх поточних зобов¤зань ≥ дотриманн¤ норм обов¤зкових резерв≥в, а також маЇ бути реал≥зована в основн≥ засоби, тобто у бездоходн≥ (Ђнепрацююч≥ї) активи. ≤нша частина повинна бути розм≥щена у доходн≥ (Ђпрацююч≥ї)активи. “аким чином зростанн¤ частки бездоходних актив≥в (унасл≥док п≥двищенн¤ норм обов¤зкових резерв≥в) призводить до скороченн¤ частини доходних актив≥в та до в≥дпов≥дноњ втрати комерц≥йним банком можливостей одержувати прибуток, обс¤г ¤кого, враховуючи податковий характер резервуванн¤, у св≥тов≥й банк≥вськ≥й практиц≥ називають Ђподатковим ефектомї резервних вимог.
¬плив Ђподаткового ефектуї найв≥дчутн≥ший за умов зниженн¤ ефективност≥ управл≥нн¤ ф≥нансовими ресурсами банку.
‘ормуючи портфель доходних актив≥в, також сл≥д мати на уваз≥, що часка кошт≥в, вкладених у найб≥льш прибутков≥ ризиков≥ активн≥ операц≥њ теж п≥дл¤гаЇ резервуванню ≥ визначаЇ Ђподатковий ефектї, влив ¤кого на перв≥сний розпод≥лресурс≥в банку [ див. схему на дод.13] спричин¤Ї:
зменшенн¤ обс¤гу портфел¤ доходних актив≥в на суму спец≥альних в≥драхувань, ¤к≥ робить банк дл¤ покритт¤ можливих збитк≥в за кредитами та ≥ншими ризиковими операц≥¤ми;
зб≥льшенн¤ портфкл≥в власних кап≥тал≥в на суму загальних резервних в≥драхувань, ¤к≥ можуть бути викоритан≥ дл¤ покритт¤ можливих збитк≥в у майбутному;
вилученн¤ позик, ймов≥рн≥сть погашенн¤ ¤ких невисока, ¤к ≥з портфел¤ актив≥в банку, так ≥ портфел¤ його власних кап≥тал≥в.
ќтже, беручи до уваги те, що резервн≥ в≥драхуванн¤ перешкоджають розвитку активних доходних операц≥й банку, на нашу думку, вони повинн≥ мати не ст≥льки податковий характер (унасл≥док вилученн¤ њх суми з об≥гу дл¤ депонуванн¤ на рахунках в ЌЅ”, за ¤кими не виплачуютьс¤ в≥дсотки), ск≥льки регулюючий ≥ стимулюючий. ¬раховуючи в≥товий досв≥д щодо вдосконаленн¤ методики утворенн¤ резерв≥в, ¤к≥ формують грошову позиц≥ю банку, можна запропонувати так≥ стимулююч≥ ≥ регулююч≥ заходи:
з метою переор≥Їнтац≥њ структури портфел¤ розм≥щенн¤ ф≥нансових ресурс≥в у б≥к зб≥льшенн¤ довгострокових ≥нвестиц≥й варто виключати ≥з суми зобов¤зань, ¤к≥ п≥дл¤гають резервуванню, кошти, що њх банки ≥нвестують у державн≥ проекти, формуючи резервний фонд; враховувати пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ комерц≥йних банк≥в; зменшувати оподатковуваний доход на суму прибутку, ¤кий банк отримав в≥д ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень;
дл¤ зб≥льшенн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ комерц≥йних банк≥в виплачувати њм часкову компенсац≥ю за втрачен≥ в≥дсотки при депонуванн≥ м≥н≥мальних резерв≥в, а також надавати можлив≥сть вкладати зарезервован≥ банком кошти у державн≥ ц≥нн≥ папери;
дл¤ оптим≥зац≥њ р≥вн¤ грошовоњ позиц≥њ банку диференц≥ювати розм≥р м≥н≥мального резерву залежно в≥д того, до ¤кого агрегату грошовоњ маси належить сума, що депонуЇтьс¤, оск≥льки дл¤ грошових компонент≥в, ¤к≥ вход¤ть до складу попереднього грошового агрегату, р≥вень резервуванн¤ буде вищий, н≥ж у складових часток наступних грошових агрегат≥в;
з метою зм≥цненн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни в ц≥лому диференц≥ювати резерв залежно в≥д в≥дпов≥дност≥ кредитноњ банк≥вськоњ установи м≥жнародним стандартам (Ѕћ—), ¤к≥ встановлен≥ Ѕазельським ком≥тетом ≥з нагл¤ду, а також залежно в≥д типу ≥ терм≥ну д≥¤льност≥ комерц≥йного банку , особливостей рег≥ону, стану грошового ринку, вид≥в ≥ строк≥в депозит≥в та обс¤г≥в ≥ структури актив≥в банку.
“аким чином н≥велювати негативний вплив Ђподаткового ефектуї на розвиток ≥ становленн¤ ¤к окремих банк≥в, так ≥ банк≥вськоњ системи ”крањни в ц≥лому можна, на нашу думку, т≥льки шл¤хом застосуванн¤ регулюючих та стимулюючих заход≥в, ¤к≥ спри¤ють оптим≥зац≥њ утворенн¤ грошових резерв≥в.
—еред анал≥зу показник≥в д≥¤льност≥, ¤к≥ розгл¤дались у другому розд≥л≥, сл≥д також згадати про оц≥нку менеджменту банку, тобто управл≥нн¤ його д≥¤льн≥стю. ¬ажко переоц≥нити важлив≥сть цього питанн¤, особливо враховуючи сучасний стан банк≥вськоњ системи ”крањни.
ѕри визначенн≥ р≥вн¤ менеджменту берутьс¤ до уваги так≥ показники ¤к достатн≥сть кап≥талу, ¤к≥сть актив≥в, прибутков≥сть, л≥кв≥дн≥сть. ќц≥нюютьс¤ так≥ показники: техн≥чна компетентн≥сть головних менеджер≥в банку, тобто чи в≥дпов≥даЇ кер≥вництво тим посадам, ¤к≥ ним зайн¤т≥; система навчанн¤ персоналу; на¤вн≥сть ≥ р≥вень роботи ком≥тет≥в (кредитного, рев≥з≥йного, аудиторського та ≥нших); орган≥зац≥йна структура банку, на¤вн≥сть ≥ ступ≥нь реал≥зац≥њ банк≥вськоњ пол≥тики; на¤вн≥сть внутр≥шн≥х ≥нструкц≥й ≥ методолог≥чних розробок; ¤к≥сть оформленн¤ документац≥њ; виконанн¤ закон≥в та ≥нструкц≥й.
ƒл¤ украњнських банк≥в оц≥нка менеджменту Ї новим питанн¤м, причому кр≥м в≥дсутност≥ досв≥ду в так≥й робот≥ сл≥д в≥дзначити недостатн≥й р≥вень банк≥вськоњ культури, необх≥дний в такому випадку.
јнал≥з ф≥нансового стану комерц≥йних банк≥в маЇ дл¤ украњнських банк≥р≥в особливе значенн¤ в умовах загальноњ пол≥тичноњ, економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ нестаб≥льност≥. јнал≥з ф≥нансового стану комерц≥йниого банку проводитьс¤ двома шл¤хами: з позиц≥й зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього аудиту. “ому сл≥д дбати про високий профес≥йний р≥вень ≥ обЇктивн≥сть таких перев≥рок.
¬ажливим напр¤мом вдосконаленн¤ д≥¤льност≥ банк≥вськоњ систкми крањни, п≥двищенн¤ њњ стаб≥льност≥, на наш погл¤д, Ї подальша розробка теор≥њ ≥ практики анал≥зу ф≥нансового стану комерц≥йних банк≥в за такими напр¤мками:
розробка ЌЅ” Їдиноњ методики рейтинговоњ системи оц≥нки банк≥в, узгодженоњ з представниками комерц≥йних банк≥в;
створенн¤ Ђрег≥ональнихї методик анал≥зу ф≥нансового стану комерц≥йних банк≥в установами Ѕ” з метою повн≥шоњ ≥ точноњ оц≥нки њх д≥¤льност≥ з врахуванн¤м конТюнктури ≥ осбливостей м≥сцевого ринку;
повна ≥ всеохоплююча автоматизац≥¤ ≥ компТютеризац≥¤ анал≥зу ф≥нансового стану комерц≥йного банку, створенн¤ ≥ вдосконаленн¤ ≥снуючого програмного забезпеченн¤ дл¤ оц≥нки результат≥в роботи банку.
“аким чином, в св≥т≥ не ≥снуЇ Їдиного п≥дходу до проведенн¤ такоњ роботи, але необх≥дн≥сть ≥ доц≥льн≥сть анал≥зу ф≥нансового стану комерц≥≥йного банку не викликаЇ сумн≥в≥в нав≥ть у скептик≥в. —аме тому необх≥дно консол≥дувати зусилл¤ вс≥х зац≥кавлених стор≥н по створенню ≥ широкому застосуванню на практиц≥ методик ЌЅ” по рейтингов≥й оц≥нц≥ ф≥нвнсового стану комерц≥йних банк≥в ≥ вдосконаленн¤ вже ≥снуючих п≥дход≥в до анал≥зу њх д≥¤льност≥.
¬»—Ќќ¬ќ .
–озгл¤даючи таку ц≥каву ≥ складну тему у банк≥вськ≥й д≥¤льност≥ ¤к оц≥нка ф≥нансового стану комерц≥йного банку, у дипломн≥й робот≥ ми намагались вивчити ≥ проанал≥зувати теоретичн≥ аспекти ≥ просл≥дкувати њх практичне застосуванн¤ у д≥¤льност≥ одного з в≥дд≥лень ”крсоцбанку.
еруючись у своњй робот≥ нормативними та ≥нструктивними матер≥алами, ми прагнули ¤кнайповн≥ше ви¤вити р≥зн≥ тенденц≥њ ≥ спрогнозувати на майбутнЇ д≥¤льн≥сть банку.
” своњй робот≥ ми не претендуЇмо на вичерпн≥сть, поза¤к така тема Ї дуже багатогранна, зач≥паЇ багато аспект≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ тут не були розгл¤нут≥. јле ми старались висв≥тлити один б≥к ц≥Їњ глибокоњ теми, анал≥зуючм ф≥нансовий стан ”крсоцбанку ≥ пор≥внюючи дан≥ ≥з загальноукрањнською банк≥вською статистикою.
” першому розд≥л≥ розгл¤нуто теоретич≥ аспекти ефективноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ” другому розд≥л≥ через анал≥з виконанн¤ економ≥чних норматив≥в в≥дд≥ленн¤м ”крсоцбанку проводили анал≥з ф≥нансового стану через практичне застосуванн¤ вищезгаданих показник≥в. ” третьому розд≥л≥ на основ≥ теоретичних розробок ≥ практичних впроваджень ми робили де¤к≥ висновки, пропонуючи напр¤мки вдосконаленн¤ роботи даноњ сфери банк≥вськоњ д≥¤льност≥.
ќск≥льки банки ”крањни, та ≥ взагал≥ кредитн≥ установи, працюють у сфер≥ ризику, то тут важко планувати ≥ прогнозувати конкретно на певн≥ пер≥оди. “реба враховувати д≥ю зовн≥шн≥х фактор≥в, ¤к≥ впливають обТЇктивно на банк≥вську д≥¤льн≥сть. якщо внутр≥шн≥ фактори ми ще можемо ¤кось регулювати чи кекрувати ними, то зовн≥шн≥ фактори дуже мало п≥ддаютьс¤ впливу з≥ сторони окремих банк≥в. јле банки працюють у сфер≥ керованого ризику. “ому, ми вважаЇмо, що за допомогою р≥зних метод≥в запоб≥ганн¤ ризикам: хеджуванн¤, фТючерсних, опц≥онних контракт≥в можна ¤кщо не н≥велювати, то хоча б зменшити до м≥н≥муму непередбачуван≥ ≥ небажан≥ ризиков≥ ситуац≥њ.
“акож дл¤ украњнських банк≥в зараз актуально забезпечити ринкову дисципл≥ну. ƒотриманн¤ њњ маЇ бути обовТзкове вс≥ма субТЇктами ринку. јдже т≥льки д≥ючи за правилами, ¤к≥ сам≥ всановимо ≥ сам≥ будемо њх дотримуватис¤, зможемо стаб≥л≥зувати банк≥вську д≥¤льн≥сть ≥ спри¤ти економ≥чному зростанню. ƒл¤ вир≥шенн¤ цього завданн¤ у третьому розд≥л≥ дипломноњ роботи ми запропонували де¤к≥ напр¤мки вдосконаленн¤ роботи банку у цьму питанн≥. Ќа наш погл¤д, њх практичне впровадженн¤ повинно дати своњ позитивн≥ результати. Ќаша тепр≥шн¤ законодавча база, що стосуЇтьс¤ банк≥вськоњ сфери, маЇ б≥льше ф≥скальний, н≥ж стимулюючий характер. ÷е не спонукаЇ банки до розширенн¤ своЇњ д≥¤льност≥, вбиваЇ в корен≥ вс≥ нов≥ починанн¤ та ≥дењ. “ому важливо звернути увагу насамперед на потреби банк≥в, на те, ¤к ефективно забезпечити њхню д≥¤льн≥сть, щоб добре працювало народне господарство. јдже банки - Ђкровоносн≥ судиниї економ≥чного орган≥зму. ∆иттЇздатн≥сть ≥ процв≥танн¤ економ≥ки не може бути без добре налагодженоњ банк≥вськоњ системи.
ƒодаток 1.
“аблиц¤ 2- ƒостатн≥ та критичн≥ значеннн¤ показник≥в.
ѕоказники
ƒостатн≥ значенн¤
ритичн≥ значенн¤
1
2
3
–озм≥р кап≥талу, грн.
20000000
1000
–озм≥р актив≥в, грн.
100000000
10000
оеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥, % (в≥дношенн¤ власного кап≥талу до чистих актив≥в, що характеризуЇ достатн≥сть кап≥талу
25
3
ѕрибутков≥сть кап≥талу, % (в≥дношенн¤ прибутку до власного кап≥талу)
40
0
ѕрибутков≥сть актив≥в, % (в≥дношенн¤ прибутку до актив≥в)
10
0
оеф≥ц≥Їнт миттЇвоњ л≥кв≥дност≥, % (в≥дношенн¤ високол≥кв≥дних актив≥в(каса, коррахунок в ЌЅ” та ≥нших банках) до зобовТ¤зань до запитанн¤. ѕоказуЇ, ¤ка частина зобовТ¤зань може бути сплачена негайно).
100
10
√енеральний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥, % (в≥дношенн¤ л≥кв≥дних актив≥в (каса, коррахунки ≥ власний кап≥тал) до вс≥х зобовТ¤зань. ’арактеризуЇ здатн≥сть банку при неповерненн≥ виданих позик задов≥льнити вимоги кредитор≥в.
100
20
оеф≥ц≥Їнт ¤кост≥ актив≥в, % (показуЇ на ск≥льки терм≥нов≥ депозитн≥ ≥нструменти та власний кап≥тал покривають видан≥ кредити).
100
20
як≥сть роботи на м≥ж банк≥вському ринку, % (в≥дношенн¤ суми виданого кредиту ≥ чистих актив≥в до суми залученого м≥жбанк≥вського кредиту ≥ чистих актив≥в. ’арактеризуЇ пол≥тику банку в галуз≥ управл≥нн¤ активами ≥ пасивами).
100
30
1
2
3
оеф≥ц≥Їнт ресурсноњ бази, % (в≥дношенн¤ власного кап≥талу до вс≥х зобовТ¤зань. ’арактеризуЇ ступ≥нь забезпеченост≥ своњх зобовТ¤зань власними ресурсами).
30
5
оеф≥ц≥Їнт ефективност≥, % (показуЇ оптимальн≥сть значенн¤ в≥дношенн¤ власного кап≥талу до чистих актив≥в. ’арактеризуЇ ефективн≥сть проведенн¤ банком операц≥й).
90
0
оеф≥ц≥Їнт ¤кост≥ пасив≥в, % (в≥дношенн¤ кошт≥в на розрахункових рахунках та коррахунках до вс≥х зобовТ¤зань).
70
0
ƒодаток 2.
“аблиц¤ 3- ¬агов≥ коеф≥ц≥Їнти дл¤ р≥зних категор≥й користувач≥в ≥нформац≥њ.
ѕоказники
ористувач≥ ≥нформац≥њ
“оп- л≥ент ≤нш≥
менеджери банки
–ом≥р кап≥талу
8.44
8.27
8.78
–озм≥р актив≥в
7.67
7.09
7.11
оеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥
7.56
8.91
8.56
ѕрибутков≥сть кап≥талу
9.67
6.82
8.44
ѕрибутков≥сть актив≥в
9.11
7.36
7.22
оеф≥ц≥Їнт миттЇвоњ л≥кв≥дност≥
7.44
8.18
8.00
√енеральний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥
6.44
7.45
7.22
оеф≥ц≥Їнт ¤кост≥ актив≥в
4.67
5.73
6.00
як≥сть прац≥ на м≥жбанк≥вському ринку
5.78
5.64
6.76
оеф≥ц≥Їнт ресурсноњ бази
6.78
7.65
6.89
оеф≥ц≥Їнт ефективност≥
6.56
6.09
5.11
оеф≥ц≥Їнт ¤кост≥ пасив≥в
7.33
4.36
5.44
ƒодаток 3.
–исунок 2 - ”правл≥нн¤ активами за допомогою загального фонду засоб≥в (обТЇднанн¤ джерел)
ƒжерела кошт≥в
–озм≥щенн¤ засоб≥в
ѕервинн≥ резерви
¬клади до запитанн¤
¬торинн≥ резерви
ќщадн≥ вклади
«агальний фонд засоб≥в
ѕозики
“ерм≥нов≥ вклади
≤нш≥ ц≥нн≥ папери
јкц≥онерний кап≥тал ≥ резерви
Ѕуд≥вл≥ та обладнанн¤
–исунок 3 - ”правл≥нн¤ активами за допомогою модел≥ розпод≥лу актив≥в (под≥лу джерел).
ƒжерела кошт≥в (центри л≥кв≥дност≥-прибутковост≥)
–озм≥щенн¤ кошт≥в через центри л≥кв≥дност≥- прибутковост≥
¬клади до запитанн¤
ѕервинн≥ резерви
ќщадн≥ вклади
¬торинн≥ резерви
“ерм≥нов≥ вклади
ѕозики
јкц≥онерний кап≥тал ≥ резерви
≤нш≥ ц≥нн≥ папери
Ѕуд≥вл≥ та
обладнанн¤
ƒодаток 4.
“аблиц¤ 1 - ласиф≥кац≥¤ актив≥в балансу банку в≥дпов≥дно до ступен¤ ризику.
¬ид акт≥в
оеф≥ц≥Їнт ризику
ѕерша група:
- каса ≥ прир≥вн¤н≥ до нењ кошти
- кошти на коррахунку в ЌЅ”
- кошти на депозитних рахунках у банках
ƒруга група:
- гот≥вка в процес≥ ≥нкасац≥њ
- кошти на рахунках в ≥ноземних банках
“рет¤ група:
- ц≥нн≥ папери ур¤ду ”крањни
„етверта група:
- будинки, споруди
- кредити п≥д заставу майна, вексел≥в (за умови, що сума застави не менша 125% в≥д суми кредиту)
- позички п≥д страхуванн¤, гарант≥ю, поручительство (в тому числ≥ п≥д гарант≥ю м≥сцевих орган≥в влади)
- позички без забезпеченн¤ (бланковий кредит)
- прострочен≥ позички (незалежно в≥д забезпеченн¤) кр≥м безнад≥йних щодо поверненн¤
- пролонгован≥ кредити (незалежно в≥д забезпеченн¤)
- безнад≥йн≥ щодо поверненн¤ позички
- ≥нш≥ основн≥ фонди
- деб≥тори
- факторингов≥ операц≥њ
- операц≥њ з ц≥нними паперами
- витрати майбутн≥х пер≥од≥в
0
0
0
0.1
0.1
0.2
0.5
1.0
1.0
1.0
1.0
1.0
1.0
1.0
1.0
1.0
1.0
1.0
ƒодаток 5.
“аблиц¤ 2 - —п≥вв≥дношенн¤ актив≥в ≥ пасив≥в балансу ”крсоцбанку за строками виконанн¤.
ѕасиви балансу (за строками виконанн¤)
јктиви балансу (за ступенем л≥кв≥дност≥)
ѕерша група. «обовТ¤занн¤, що виплачуютьс¤ на першу вимогу, та короткостроков≥ зобовТ¤занн¤:
ѕерша група. јктиви у безпосередньо л≥кв≥дн≥й форм≥:
1. ¬клади до запитанн¤
1. «алишок гот≥вки в кас≥ банку
2. «алишки кошт≥в на поточних ≥ розрахункових рахунках кл≥Їнт≥в.
2. «алишок кошт≥в на коррахунку
3. «алишки кошт≥в на коррахунках ≥нших банк≥в.
3. залишки кошт≥в на коррахунках в ≥нших банках
4. ороткостроков≥ депозити п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й.
4. ƒержавн≥ ц≥нн≥ папери
5. ороткостроков≥ депозити ≥нших банк≥в
ƒруга група. «обовТ¤занн¤ банку середньоњ тривалост≥:
ƒруга група. Ћегкол≥кв≥дн≥ активи:
1. —ередньостроков≥ депозити п≥дприЇмств
1. ƒепозити в ≥нших банках строком до одного м≥с¤ц¤
2. ¬клади насенн¤ на строк
2. редити та ≥нш≥ вкладенн¤ з≥ строком поверненн¤ до 30 дн≥в
3. —ередньостроков≥ позики, отриман≥ в≥д ≥нших кредитних установ
3. јкц≥њ та ц≥нн≥ папери, що легко реал≥зуютьс¤ на ринку
“рет¤ група. ƒовгостроков≥ зобовТ¤занн¤ банку:
“рет¤ група. ¬ажкол≥кв≥дн≥ активи:
1. ¬ласн≥ кап≥тали
1. —ередньо- ≥ довгостроков≥ кредити, надан≥ банком
2. ќбл≥гац≥йн≥ позики
2. ѕрострочена ≥ ненад≥йна заборгован≥сть за позиками
3. ƒепозити п≥дприЇмств ≥ населенн¤ на тривал≥ строки
3. ¬кладенн¤ у буд≥вл≥, споруди та ≥нше нерухоме майно
4. ”часть у п≥дприЇмствах
¬» ќ–»—“јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј :
«акон ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми // √алицьк≥ контракти, є7, 1997, с.68.
≤нструкц≥¤ ЌЅ” є10 Ђѕро пор¤док регулюванн¤ ≥ анал≥з д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥вї (у нов≥й редакц≥њ) // √алицьк≥ контракти, є2, 1997.
ѕоложенн¤ про ф≥нансове оздоровленн¤ комерц≥йних банк≥в. // Ѕанк≥вська справа, є4, 1997, с.75.
≤нформац≥йний Ѕюлетень јсоц≥ац≥њ комерц≥йних банк≥в. - ињв, 1996-1997 рр.
Ѕанк≥вська енциклопед≥¤ / ѕ≥д ред. ј.ћ.ћороза.- .:≈льтон, 1993 .
Ѕанковское дело / ѕод ред. ќ.».Ћаврушина.-ћ.:Ѕанки и биржи, научно-консультативный центр, 1992 .
Ѕастун Ћ. ѕлат≥жний баланс ”крањни в 1996 роц≥ : анал≥з, перспективи. // ¬≥сник ЌЅ”, є1, 1997 , с.24.
Ѕелых Ћ.ѕ. ”стойчивость коммерческих банков. ак банкам избежать банкротства.-ћ.: Ѕанки и биржи, ёЌ»“», 1996 , с.184.
ƒоллан Ё.ƒж., ембелл .Ћ. ƒеньги, банковское дело и денежно-кредитна¤ политика. / ѕер.с англ. Ћукашевича ћ.ƒ.-Ћ., 1991 .
»ванов ¬.¬. јнализ надЄжности банка. ѕрактическое пособие.-ћ.:–ƒЋ, 1996.
≤вас≥в Ѕ.—. ќперац≥њ комерц≥йних банк≥в : навчальний пос≥бник.- .: Ќћ ¬ќ,1992 , с.84.
≤вас≥в ≤. яка банк≥вська система потр≥бна ”крањн≥? // ¬≥сник ЌЅ” є4, 1997, с.50.
«аруба ќ.ƒ. Ѕанк≥вський менеджмент та аудит.- .:Ћ≥бра, 1996.-с.178.
«аруба ќ., Ўиллер –. ‘≥нансова ст≥йквсть комерц≥йних банк≥в : способи визначенн¤. // ¬≥сник ЌЅ”, є7, 1997, с.33.
овальчук “.√., оваль ћ.ћ. Ћ≥кв≥дн≥сть комерц≥йних банк≥в.- .:«нанн¤, 1996, с.89.
оммерческие банки. / –ид Ё., оттер –., пер.с англ.-ћ.: осмополис, 1991.
ћаркова ќ.ћ., —ахарова Ћ.—., —идоров ¬.Ќ. оммерческие банки и их операции.-ћ.:Ѕанки и биржи, ёЌ»“», 1995, с.215-224.
ћасленчиков ё.—. ‘инансовый менеджмент в коммерческом банке : фундаментальный анализ.-ћ.:ѕерспектива, 1996, с.68-132.
ќльхова –.√. и др. Ѕанк и контроль.-ћ.:‘инансы и статистика, 1991, с.97.
ќсновы банковского дела. / ѕод ред. ћороза ј.Ќ., иев, 1994, с.45-49.
ќсновн≥ показники д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в ”крањни у 1995 роц≥. // Ѕанк≥вська справа, є6, 1995, с.41.
ќсновн≥ тенденц≥њ розвитку банк≥вськоњ системи ”крањни у с≥чн≥-серпн≥ 1997 року. // ¬≥сник ЌЅ” є10, 1997, с.20.
ѕанова √.—. јнализ финансового состо¤ни¤ коммерческих банков.-ћ.:‘инасы и статистика, 1996, с.54-78, 89-110.
ѕантелЇЇв ¬., ’ал¤ва —. ‘≥нансова ст≥йк≥сть комерц≥йного банку : проблеми регулюванн¤. // Ѕанк≥вська справа, є1, 1996, с.32.
ѕолферман ƒ., ‘орд ‘. ќсновы банковского дела.-ћ.:»нфра-ћ, 1996, с.67.
–аЇвський . ƒе¤к≥ аспекти ф≥нансового анал≥зу комерц≥йних банк≥в ”крањни (в тому числ≥ ≥ ≥з залученн¤м ≥ноземного кап≥талу). // ¬≥сник ЌЅ”, є1, 1997, с.27-40.
–аЇвський . ≤нсайдерськ≥ ризики в банк≥вськ≥й д≥¤льност≥. // ¬≥сник ЌЅ”, є6, 1997, с.23.
–аЇвський . ѕро пор¤док регулюванн¤ та анал≥з д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. // Ѕанк≥вська справа, є2, 1997, с.31.
–оуз ѕитер —. Ѕанковский менеджмент. / ѕер.с англ.со 2-го изд.-ћ.:ƒело Ћ“ƒ, 1995, с.652-665.
—инки ƒж.мл. ”правление финансами в коммерческих банках. / ѕер.с англ. 4-го переработанного изд. / ѕод ред. –.я. Ћевиты, Ѕ.—. ѕинскера.-ћ.:Catalaxy, 1994, с.716-745.
—пицин ».ќ., —пицин я. ќ. ћаркетинг в банке.-“ернополь : јќ Ђ“арнексї.- .:÷ћћ— Ђѕиспайнї, 1993, с.546-578.
—тепаненко ј. ƒ≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в у 1996 роц≥ : стан ≥ насл≥дки. // Ѕанк≥вська справа, є2, 1997, с.28.
—угон¤ко ќ. –еформуванн¤ банк≥вськоњ системи ¤к державна проблема. // ¬≥сник ЌЅ”, є1, 1997, с.18.
—угон¤ко ќ. ” минулому роц≥ банки не змогли заробити на криз≥. // √алицьк≥ контракти, є7, 1998, с.16.
“имоти ”. ох. ”правление банком. / ѕер.с англ. ¬ 5-ти книгах, 6-ти част¤х. - ”фа : —пектр, 1993.
”соскин ¬.ћ. —овременный коммерческий банк : управление и операции.-ћ.:»ѕ÷ Ђ¬азар-‘еррої, 1994, с.46-63.
”ткин Ё.ј. Ѕанковсий маркетинг.-ћ.:»Ќ‘–ј-ћ, ћетаинформ, 1994, с.217.
„еркасов ¬.≈. ‘инансовый анализ в коммерческом банке.-ћ.: »Ќ‘–ј-ћ, 1995, с.35-68.
’ал¤ва —. ѕрибутков≥сть ≥ л≥кв≥дн≥сть комерц≥йних банк≥в та управл≥нн¤ грошовою позиц≥Їю. // ¬≥сник ЌЅ”, є5, 1997, с.34.
‘≥нансовий стан ”крањни на 1.11.1997 року. // ¬≥сник ЌЅ”, є12, 1997, с.36.
Ўматов ќ. ћетодика визначенн¤ рейтигу комерц≥йних банк≥в в ”крањн≥. // ¬≥сник ЌЅ”, є5, 1997, с.39.
ёщенко ¬. : Ђ” 1997 роц≥ вдалос¤ утримати ц≥нову та валютну стаб≥льн≥стьї. // √алицьк≥ контракти, є1-2, 1998, с.16.
|
