ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: ¬ексель и вексельные операции /на укр. ¤зыке/
¬ексель и вексельные операции /на укр. ¤зыке/
ѕЋјЌ:
¬ступ. Ц стр.2
≤стор≥¤ виникненн¤ вексел¤, його розвиток. Ц стр.4
ѕравове положенн¤ вексел¤ в нац≥ональному законодавств≥ ”крањни, його особливост≥. Ц стр.10
≈коном≥чна природа вексел¤, основн≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤. Ц стр.17
јкцепт, ≥ндосамент ≥ цес≥¤ вексел≥в. Ц стр.23
јкцепт ≥ аваль вексел≥в, вир≥шенн¤ сп≥рних питань. Ц стр.32
–озрахунки Ц стр.40
–озрахунки ≥з застосуванн¤м плат≥жних доручень Ц стр.42
–озрахунки чеками Ц стр.43
–озрахунки акредитивами Ц стр.47
–озрахунки вексел¤ми Ц стр.50
¬ексельн≥ операц≥њ та њх характеристика Ц стр.52
¬исновок Ц стр.59
ƒодаток Ц стр. 62
«носки до диплому Ц стр.62
¬икористана л≥тература Ц стр.63
¬ступ.
—воЇчасна ≥ повна оплата поставленоњ продукц≥њ, виконаних роб≥т, наданих послуг, ≥нших боргових забов'¤заньЇ одн≥Їю з головних передпосилок ≥ ознак ефективного функц≥онуванн¤ економ≥ки в ц≥лому ≥ кожного суб'Їкта окремо. “ому у вс≥х крањнах багато уваги надаЇтьс¤ орган≥зац≥њ грошових розрахунк≥в, створюютьс¤ особлив≥ розрахунково-плат≥жн≥ системи, в центр≥ ¤ких знаход¤тьс¤ банки ¤к спец≥ал≥зован≥ грошово-кредитн≥ установи.
¬ залежност≥ в≥д форми використанн¤ грошових кошт≥в вс≥ розрахунки под≥л¤ютьс¤ на дв≥ сфери: гот≥вкових розрахунк≥в Ц ¤ка обслуговуЇтьс¤ законними грошовими знаками держави; безгот≥вкових розрахунк≥в Ц ¤ка обслуговуЇтьс¤ плат≥жними засобами в депозитн≥й форм≥ у форм≥ комерц≥йних боргових забов'¤зань (вексель, чек, банковський сертиф≥кат).
∆одний з ≥нструмент≥в сучасного ф≥нансового ризику, кр≥м, звичайно, самих грошей у вс≥х численних про¤вах њхн≥х економ≥чних функц≥й, не може зр≥вн¤тис¤ по своњй ≥стор≥њ ≥ значенню з векселем. —аме розвиток вексельного обертанн¤ призв≥в до безгот≥вкових грошових розрахунк≥в: витисненню з грошового об≥гу метал≥в - золота ≥ ср≥бла, зам≥на екв≥валент≥в м≥нового обороту паперовими символами.
Ѕезумовн≥сть вексел¤ ¤к боргового зобов'¤занн¤, строг≥сть ≥ швидк≥сть ст¤гненн¤ по ньому, послужили основою створенн¤ ≥нших вид≥в платеж≥в ≥ розрахунк≥в - банкнот, чек≥в, акредитив≥в. –озвиток р≥зноман≥тних ≥нструмент≥в ринку ц≥нних папер≥в - акц≥й, обл≥гац≥й, депозитних сертиф≥кат≥в ≥ њх пох≥дних, йшло так само на баз≥ вексел¤.
¬ексел¤ активно використовувалис¤ ≥ використовуютьс¤ в м≥жнародних розрахунках ≥ внутр≥шн≥х угодах крањн. ѕромисловц¤м ≥ комерсантам вексел¤ дають можлив≥сть оплачувати своњ покупки з в≥дстрочкою платежу - бути засобом оформленн¤ ≥ забезпеченн¤ кредит≥в ¤к комерц≥йних, так ≥ банк≥вських.
¬ ”крањн≥ розвиток вексел¤, ¤к ≥ ≥нших ф≥нансових ≥нструмент≥в перервалос¤ в 1917 роц≥. јле п≥д час Ќ≈ѕу вексель був в≥дновлений у своњх правах, але лише з тим, щоб бути безславно скасованим у 1930 роц≥. јле перех≥д економ≥ки "розвитого соц≥ал≥зму" призв≥в до в≥дновленн¤ вексел¤.
Ѕанки налагоджують не т≥льки вексельний кредит, але й орган≥зовують взаЇмозал≥к вексел≥в. «а допомогою вексельного обертанн¤ робл¤тьс¤ спроби р≥шенн¤ неплатеж≥в п≥дприЇмств.
” дан≥й робот≥ розкриваютьс¤ переваги застосуванн¤ вексел¤ ¤к ф≥нансового ≥нструмента на шл¤ху виходу з кризи неплатеж≥в, особливост≥ вексел¤ ≥ вексельного об≥гу, розгл¤нут≥ конфл≥ктн≥ питанн¤ тлумаченн¤ нац≥онального законодавства.
. «адача роботи пол¤гаЇ в тому, що вищезгадан≥ проблеми можна вир≥шити за допомогою вдосконаленн¤ вексельного законодавства.
¬ даний час ≥снуЇ достатньо багато л≥тератури на тему ознайомленн¤ з пон¤тт¤м вексел¤ ≥ вексельного об≥гу.
Ќа рахунок книг, присв¤чених ц≥й тем≥, можна сказати однозначно - майже в ус≥х розгл¤даЇтьс¤ правова сторона вексел¤ ≥ не викладаЇтьс¤ в широкому спектр≥ економ≥чна сутн≥сть вексел¤. як приклад, можна призвести так≥ книги:
1). ¬ексель ≥ вексельне обертанн¤ в ”крањн≥. 1994 р.
2). Ѕел¤ков ћ.ћ. ¬ексель ¤к найважлив≥ший плат≥жний зас≥б. ћ. 1992 р.
3). Ћукасевич ».я. јнал≥з ф≥нансових операц≥й. ћ. 1998 р.
4). ћиркин я. ћ. ÷≥нн≥ папери ≥ фондовий ринок. ћ. 1997 р.
¬с≥ публ≥кац≥њ, присв¤чен≥ дан≥й тем≥, спр¤мован≥ на вишукуванн¤ шл¤х≥в подоланн¤ проблеми неплатеж≥в. ¬они не розгл¤дають вексель ¤к такий, а лише причини ≥ сл≥дства взаЇмних заборгованостей ≥ ¤к вих≥д називають вексельне кредитуванн¤. ” ¤кост≥ ≥люстрац≥њ привод¤тьс¤ статт≥:
√рицун ё.Ќ. ѕроблемы деф≥циту грошей ≥ особливост≥ вексельного кредитуванн¤ (‘≥нанси є12, 1997 р.)
ћаневич ¬.≈., ѕерламутров ¬.Ћ. ¬ексельний об≥г ≥ вексельний кредит. (‘≥нанси є5, 1996 р.)
ћЇшкова ≈. "„ар≥вн≥сть" вексел¤ ≥ керуванн¤ ризиками. (≈коном≥ка ≥ житт¤. є45, 1997 р.)
ќдес ¬.». ƒосв≥д вексельного об≥гу. (‘≥нанси є6, 1996 р.)
“ринц ј.√. –езультати впровадженн¤ системи вексельного об≥гу. (‘≥нанси є 12 1997 р.)
”с≥ автори згодн≥ в одному - вексельний об≥г одержав размах в ”крањн≥ ≥ —Ќƒ, ≥ став виходом ≥з кризових ситуац≥й дл¤ багатьох п≥дприЇмств. ƒаютьс¤ конкретн≥ ради ≥ приклади застосуванн¤ вексельних операц≥й.
јктуальн≥сть даноњ теми ¤вна. Ќаск≥льки багато надаЇтьс¤ ф≥нансових операц≥й, що придуман≥ давно, але не завжди використовуютьс¤ ≥ впроваджуютьс¤ в практику дл¤ вир≥шенн¤ набол≥лих проблем в украњнськ≥й економ≥ц≥.
1. ≤стор≥¤ виникненн¤ вексел¤, його розвиток.
≤сторично, виникненн¤ вексел¤ с¤гаЇ античност≥. ѕерш≥ згадки зв'¤зан≥ з ƒревньою √рец≥Їю, у ¤к≥й спостер≥галис¤ дуже м≥цн≥ зв'¤зки м≥ж обм≥нювачами в р≥зних м≥стах. Ќестача на¤вних грошей, а також розум≥нн¤ небезпеки тривалих переход≥в призвели до того, що купець одержував розписку в≥д одного обм≥нювача в тому, що в≥н одержить борг в ≥ншому м≥ст≥ у ≥ншого обм≥нювача, а пот≥м з ц≥Їю розпискою обм≥нювач зможе повернути соб≥ грош≥ у того хто видав розписку.
ѕо своњй сут≥ така розписка була переказним векселем. “ак≥ вексел≥ широко використовувалис¤ в ≤тал≥њ ≥з середини XII до середини XVII ст., коли вона вважалас¤ центром господарськоњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. —аме тому, ≤тал≥¤ ≥ вважаЇтьс¤ батьк≥вщиною вексел≥в. якщо спочатку вексель гарантував одержанн¤ гот≥вки в ≥ншому м≥сц≥, то п≥зн≥ше в≥н став виступати фактом обм≥ну товару на грош≥, ¤к≥ продавець одержував п≥зн≥ше з врахуванн¤м або без врахуванн¤ затримки - безв≥дсотковий ≥ в≥дсотковий вексел≥. ѕрикладом першого, що д≥йшов до наших час≥в, може бути в≥дсоткова розписка 1339 р.:
Ѕарталус и о. в ѕизе.
¬о им¤ √оспода јминь. Ѕарталус и о. посылает свой привет Ѕарна из Ћухи и о. јвиньон.
«аплатите по этому письму 20 но¤бр¤ 1339г. Ћандуччио Ѕассадраги и о. из Ћухи 312 3/4 золотых гульденов, которые мы сегодн¤ получили от “акредо Ѕаначмунти и о., начислив 4 1/2% в их пользу, и зачислите эту сумму на наш счЄт. ¬ыдано 5 окт¤бр¤ 1339г.
¬загал≥, у розвитку вексельних в≥дносин можна вид≥лити дек≥лька пер≥од≥в.
ѕерший пер≥од ≥стор≥њ вексел¤ може бути названий ≥тал≥йським, ≥тал≥йський в≥н не т≥льки тому що в≥дбуваЇтьс¤ в ≤тал≥њ, але ≥ з ≥ншоњ причини: практика вексел¤, нав≥ть наск≥льки вона проникаЇ ≥ за меж≥ ≤тал≥њ, знаходилась в руках ≥тал≥йських обм≥нювач≥в-банк≥р≥в. ј тому до ≥тал≥йського пер≥оду повинна бути в≥днесена ≥ подальша епоха в розвитку вексел¤, - епоха ¤рмарк≥в у Ўампан≥ (XIII ст.), та особливо ¤рмарк≥в Ѕургунд≥њ (у Ћ≥он≥) ≥ ¤рмарк≥в у Ѕезансон≥ (XIV - XVI стст.).
ƒо к≥нц¤ ≥тал≥йського пер≥оду, тобто до к≥нц¤ XVI - початку XVII ст., вексель майже ц≥лком сформувавс¤. ѕрот¤гом чотирьох стол≥ть, шл¤хом довгого, ≥сторичного процесу виробилис¤ вексельн≥ звичањ ≥ нав≥ть з'¤вл¤Їтьс¤ перший вексельний статут - Ѕолон≥њ (1569 р.). ¬ексель використовуЇтьс¤ не т≥льки дл¤ переказу грошей, але ≥ дл¤ ≥нших ц≥лей, але використовуЇтьс¤, не виход¤чи з рук ≥тал≥йських банк≥р≥в: н≥хто не може застосувати вексель дл¤ своњх тих чи ≥нших ц≥лей не приб≥гаючи до участ≥ банк≥ра; останн≥й Ї потр≥бним або в рол≥ трасанта, або в рол≥ рем≥тента, або пред'¤вника, або в дек≥лькох з цих ролей. јле в цьому була ≥ спри¤тлива сторона: вексель та правила його об≥гу вироблювались в обстановц≥ Їдиноњ банк≥рськоњ техн≥ки.
“а незважаючи на це, при вс≥й сформованост≥, до к≥нц¤ ≥тал≥йського пер≥оду вексель не маЇ одн≥Їњ властивост≥ - рухливост≥, переказуваност≥; в≥н ще не пап≥р, здатний переходити в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ, зм≥нювати своњх кредитор≥в. ¬иражена в ньому сума прикр≥плена до визначених ос≥б. ƒо настанн¤ терм≥ну платежу вексель залишаЇтьс¤ незм≥нно в тих самих руках - в руках пред'¤вника, ≥ т≥льки на момент платежу, при особист≥й присутност≥ ≥ при участ≥ вс≥х згодних на це ос≥б, може перейти в≥д одного боржника до ≥ншого. Ќеобх≥дну переказуван≥сть вексель знаходить вже в новому пер≥од≥ свого розвитку, коли в≥н стаЇ надбанн¤м усього торгового, а пот≥м ≥ неторгового люду.
Ќовий пер≥од у розвитку вексел¤ - пер≥од ≥ндосаменту, ц≥Їњ спрощеноњ форми ≥ своЇр≥дного способу передач≥ вексел¤. —цена нового пер≥оду вже не ≤тал≥¤, а центр та п≥вн≥ч ™вропи, насамперед ‘ранц≥¤, а пот≥м √олланд≥¤, Ќ≥меччина й јнгл≥¤. ѕерша зв≥стка про ≥ндосамент в≥дноситьс¤ до початку XVII ст. (у Pragmatica Ќеапол¤ 1607 р., де м≥ститьс¤ заборона ≥ндосаменту). ѕ≥сл¤ нер≥шучих коливань французького законодавства, ≥ндосамент остаточно визнаний ≥ повноправно закр≥плений в ќрдонанс≥ Ћюдовика XIV (1673 р.) ≥ майже одночасно (у 1682 р.) - у зразковому дл¤ того часу ¬ексельному —татут≥ Ћейпцигу.
≤ндосамент визволив вексель ≥з рук банк≥р≥в ≥ передав його в розпор¤дженн¤ торговц≥в ¤к знар¤дд¤ торгового кредиту. ¬≥дтепер головна функц≥¤ вексел¤ - покривати платеж≥, в≥дстрочен≥ (кредитован≥) при покупц≥ товар≥в, ≥ таким чином спри¤ти об≥гу грошей (ц≥нностей).
¬ Ќ≥меччину вексель занесений з ≤тал≥њ ≥ ‘ранц≥њ. ≤тал≥йський вплив можна побачити не т≥льки в терм≥нолог≥њ старих вексельних статут≥в Ќ≥меччини, але також ≥ в тому, що в Ћейпциз≥ ще в 1711 роц≥ б≥ржовий бюлетень вексельних курс≥в складавс¤ ≥тал≥йською мовою. ¬ексель з'¤вивс¤ в Ќ≥меччин≥ поза т≥Їю обстановкою та поза т≥Їю техн≥кою, у ¤ких в≥н виник в ≤тал≥њ, а пот≥м розвивавс¤ у ‘ранц≥њ. « ус≥х особливостей вексел¤ привертало увагу те, що
а) це письмове документоване грошове зобов'¤занн¤;
б) воно над≥лене особливою швидк≥стю ≥ сувор≥стю ст¤гненн¤;
в) таку сувор≥сть можна додати вс¤кому борговому документу, досить лише позначити його векселем.
ќтже вс¤ сила, у позначц≥ - вексель; њњ одн≥Їњ досить, щоб перетворити у вексель будь-¤кий письмовий документ, що м≥стить в соб≥ зобов'¤занн¤ на грош≥.
“ак≥ три пер≥оди в ≥стор≥њ вексел¤: перший, - ≥тал≥йський, в≥н зник, передавши вексель дл¤ подальшого розвитку другому пер≥оду - французькому (≥ндосамент). Ќайважлив≥ша пам'¤тка французького пер≥оду - це —оde de commerce (1808 р.). “рет≥й пер≥од - н≥мецький; його найважлив≥ший тв≥р - «агальнон≥мецький ¬ексельний —татут (1847 р.) - модель, з ¤коњ коп≥ювалис¤ сучасн≥ йому вексельн≥ статути.
¬ –ос≥њ вексель почав д≥¤ти за час≥в ѕетра I, ¤кий через безладд¤ пошти та небезпечн≥сть дор≥г, знайшов можливим застосовувати вексел≥ дл¤ переказу казенних грошей з одного м≥ста в ≥нш≥ м≥ста за участю купц≥в. ¬же при ѕетров≥ II, у виданому при ньому вексельному статут≥, вексел≥ под≥л¤ютьс¤ на казенн≥ та приватн≥. «азначений вексельний статут ≥ Ї перший, введений у –ос≥њ, за розпор¤дженн¤м ур¤ду, у вигл¤д≥ твору, виданого 16-го травн¤ 1729 р. н≥мецькою та рос≥йською мовами. ¬ основу цього статуту покладено сучасн≥ йому н≥мецьк≥ вексельн≥ статути, ≥з ¤ких запозичено багато визначень ≥ майже вс¤ терм≥нолог≥¤ вексел¤.
ќсновна увага в —татут≥ 1729 р. прид≥лена переказному вексел¤, а про простий згадано лише мимох≥ть. Ќеобх≥дним визнаЇтьс¤ вказ≥вка валюти вексел¤ - одержанн¤ екв≥валента (товар≥в або грошей) за боргове зобов'¤занн¤. «обов'¤зуватис¤ вексел¤ми дозволено купц¤м ≥ особам, ¤к≥ вступають з ними в догов≥рн≥ в≥дносини.
ѕерший вексельний статут про≥снував б≥льше стол≥тт¤, в нього 70 раз≥в вносилис¤ зм≥ни ≥ доповненн¤, поки нарешт≥ був прийн¤тий новий —татут про вексел≥ в≥д 25 червн¤ 1832 р., складений на основ≥ ¤к французького, так ≥ н≥мецького вексельних законодавств. —уттЇв≥ зм≥ни в нього вн≥с закон в≥д 3 грудн¤ 1862 р., ¤ким вексельна д≥Їздатн≥сть була розширена до загальногромадськоњ д≥Їздатност≥, з вин¤тками по в≥дношенню до ос≥б духовних, нижн≥х в≥йськових чин≥в, сел¤н, що не мають нерухомоњ власност≥ ≥ торгових св≥доцтв та зам≥жн≥х ж≥нок без згоди чолов≥к≥в.
¬же в 40-х роках XIX ст. було п≥дн¤те питанн¤ про перегл¤д вексельного законодавства. ќдночасно з виданн¤м в Ќ≥меччин≥ вексельного статуту (1847 р., вступив у д≥ю з 1848 р.) питанн¤ про перегл¤д п≥д≥ймаЇтьс¤ оф≥ц≥йно. ¬≥дтод≥ було складено дек≥лька вексельних проект≥в (1860, 1880, 1884, 1890, 1895 р.) п≥дготовлених п≥д впливом н≥мецького права. ≤ т≥льки 27 травн¤ 1902 року був затверджений новий —татут про вексел≥, що вступив у д≥ю з 1 с≥чн¤ 1903 року, а законом в≥д 5 жовтн¤ 1906 року з сел¤н зн¤та заборона зобов'¤зуватис¤ вексел¤ми.
’арактерними рисами рос≥йського вексельного об≥гу в пер≥од п≥сл¤ скасуванн¤ кр≥посного права (1861 р.) ≥ до жовтневоњ революц≥њ (1917 р.) були:
- довгостроков≥сть вексел≥в (3,6,12 ≥ б≥льше м≥с¤ц≥в);
- велика валюта вексел≥в;
- пануванн¤ у внутр≥шньому об≥гу простих вексел≥в. ѕереказн≥ вексел≥ використовувалис¤, ¤к правило, у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ та при одержанн≥ закордонних банк≥вських кредит≥в;
- велика питома вага банк≥вського капиталу в кредитуванн≥ вексельного об≥гу.
—татут про вексел≥ 1903 року був останн≥м вексельним статутом –ос≥њ. ѕ≥сл¤ жовтн¤ 1917 року в≥н втратив силу пор¤д з ус≥ма ≥ншими законами дореволюц≥йного часу. ќднак потреба у вексел¤х в≥дчувалась нав≥ть п≥д час Ђв≥йськового комун≥змуї ≥ вони виписувались по старих зразках (на вексельному папер≥ дл¤ боргових зобов'¤зань). «годом так≥ вексел≥ були визнан≥ рад¤нськими судами лише в ¤кост≥ боргових розписок.
« переходом до новоњ економ≥чноњ пол≥тики стала в≥дчуватис¤ потреба в боргових зобов'¤занн¤х, ¤к≥ б могли забезпечити швидке ст¤гненн¤ боргу, на в≥дм≥ну в≥д боргових розписок ≥ ≥нших боргових зобов'¤зань. “ому в 1922 роц≥ було прийн¤то Ђѕоложенн¤ про вексел≥ї. ¬ його основу були покладен≥ —татут 1903 року ≥ н≥мецьке вексельне законодавство, що разом ≥з так званими бременськими правилами склало основу подальшого розвитку ≥ Ївропейського вексельного об≥гу. јле ѕоложенню судилос¤ коротке житт¤ - до ф≥нансово-кредитноњ реформи 1930 - 32 р.
¬ексельний об≥г розвивавс¤ прот¤гом багатьох стол≥ть ≥ в≥др≥зн¤вс¤ великими розб≥жност¤ми часом нав≥ть у крањнах, зв'¤заних м≥ж собою багатов≥ковими економ≥чними ≥ культурними традиц≥¤ми. « метою ун≥ф≥кац≥њ вексельного законодавства й усуненн¤ кол≥з≥й вексельних закон≥в було проведено дек≥лька м≥жнародних конференц≥й, останн¤ з ¤ких в≥дбулас¤ в 1930 роц≥ у ∆енев≥. ¬ результат≥ њњ роботи були вироблен≥ три вексельн≥ конвенц≥њ:
онвенц≥¤ є 358, що встановлюЇ ќднаковий закон про переказний ≥ простий вексель;
онвенц≥¤ є 359, що маЇ на мет≥ вир≥шенн¤ де¤ких кол≥з≥й закон≥в про переказн≥ ≥ прост≥ вексел≥;
онвенц≥¤ є 360 про гербовий зб≥р по в≥дношенню до переказних ≥ простих вексел≥в.
рањни, що приЇдналис¤ до першоњ ≥з зазначених конвенц≥й (спочатку њх було 25), вз¤ли на себе зобов'¤занн¤ ввести в д≥ю на своњй територ≥њ ќднаковий закон про переказний ≥ простий вексель (дал≥ по тексту - ќ¬«), що Ї додатком 1 до зазначеноњ конвенц≥њ, з можлив≥стю включенн¤ в нац≥ональне законодавство обмовок до закону, наведених у додатку 2 до ц≥Їњ ж конвенц≥њ.
ƒо женевських вексельних конвенц≥й 25 листопада 1936 року приЇднавс¤ –ад¤нський —оюз, а ѕостановою ÷¬ ≥ –Ќ —–—– є 104/1341 в≥д 7 серпн¤ 1937 року на територ≥њ —–—– введено в д≥ю ѕоложенн¤ про переказний ≥ простий вексель, що за текстом майже сп≥впадаЇ з ќ¬«. ќднак на практиц≥ вексел≥ на рад¤нському ринку до 1990 року не використовувалис¤.
2. ѕравове положенн¤ вексел¤ в нац≥ональному законодавств≥ ”крањни, його особливост≥.
Ћише 19 червн¤ 1990 року постановою –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– є590 "ѕоложенн¤ про ц≥нн≥ папери" вексел≥ були "реаб≥л≥тован≥". ƒ≥ю ц≥Їњ ѕостанови, конвенц≥й ≥ ѕоложенн¤ на своњй територ≥њ ”крањна п≥дтвердила в 1991 роц≥ , а безпосередн≥й поштовх до поновленн¤ вексельного об≥гу в ”крањн≥ був даний у середин≥ 1992 року з прийн¤тт¤м ѕостанови ¬ерховною –адою ”крањни Ђѕро застосуванн¤ вексел≥в у господарському оборот≥ ”крањниї.
«а «аконом ”крањни Ђѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуї, вексель - ц≥нний пап≥р, що засв≥дчуЇ безумовне грошове зобовТ¤занн¤ векселедавц¤ заплатити п≥сл¤ настанн¤ терм≥ну визначену суму грошей волод≥льцю вексел¤ (векселедержателю).
¬ексел¤ под≥л¤ютьс¤ на прост≥ ≥ переказн≥.
ѕростим векселем називаЇтьс¤ вексель, складений у форм≥ простого, н≥чим не обумовленого зобовТ¤занн¤ виданого одн≥Їю особою ≥нш≥й за отриман≥ в≥д останньоњ ц≥нност≥. ÷е зобовТ¤занн¤ можно виразити такими словами:
Ђћи заплатимо проти цього вексел¤ наказу...ї або Ђћи заплатимо...ї, або будь-¤кою ≥ншою формулою, що м≥стить зобов'¤занн¤ платежу в текст≥ вексел¤ ≥ стосуЇтьс¤ особи, ¤ка п≥дписала вексель.
ѕереказним векселем називаЇтьс¤ вексель, складений у форм≥ безумовного наказу або пропозиц≥њ зробити плат≥ж, виданий одн≥Їю особою ≥нш≥й, за ран≥ше в≥дпущен≥ њй в кредит ц≥нност≥, або внасл≥док отриманого в≥д нењ на те права. Ќаказ цей виражаЇтьс¤ словами:
Ђ—плат≥ть проти цього вексел¤ наказу...ї або Ђ—плат≥ть наказу...ї або будь-¤кою ≥ншою формулою, ¤ка м≥стить наказ зд≥йснити плат≥ж в текст≥ вексел¤ ≥ звернена до особи, ¤к≥й особа, що п≥дписала вексель, доручаЇ зд≥йснити плат≥ж.
¬ексел≥, ¤к прост≥, так ≥ переказн≥, що виписан≥ та п≥дл¤гають сплат≥ в даному м≥сц≥, називаютьс¤ м≥сцевими, що п≥дл¤гають сплат≥ в межах т≥Їњ ж крањни, де вони виписан≥, - внутр≥шн≥ми, а виписан≥ в одн≥й крањн≥ та п≥дл¤гають сплат≥ в ≥нш≥й крањн≥ - ≥ноземними (зовн≥шн≥ми).
¬ексель ¤к борговий документ маЇ р¤д ≥стотних особливостей, ¤к≥ в≥др≥зн¤ють його в≥д ≥нших боргових зобов'¤зань. ƒо цих особливостей вексел¤ в≥днос¤тьс¤:
- грошов≥сть, тобто предметом вексельного зобов'¤занн¤ можуть бути т≥льки грош≥;
- строков≥сть та визначен≥сть, тобто тривал≥сть ≥снуванн¤ вексельного зобов'¤занн¤ може бути розрахована заздалег≥дь, або т≥льки за одними даними у текст≥ вексел¤, або на п≥дстав≥ вексельного закону (вексел¤ за пред'¤вленн¤м з граничним терм≥ном його презентац≥њ). “ривал≥сть ≥снуванн¤ вексел¤ не може залежати в≥д настанн¤ або ненастанн¤ ¤ких-небудь под≥й або умов;
- безумовн≥сть ≥ беззастережн≥сть, тобто наказ у переказному ≥ зобов'¤занн¤ в простому вексел≥ про сплату визначеноњ грошовоњ суми повинн≥ бути простими ≥ не залежати в≥д будь-¤ких умов. ћожлива вказ≥вка у самому вексел≥ на ¤кийсь документ, що лежить в основ≥ видач≥ вексел¤, повинна бути юридично нейтральною ≥ може нести лише ≥нформац≥йну функц≥ю, але така вказ≥вка не повинна впливати на беззастережн≥сть наказу (зобов'¤занн¤) платежу;
- абстрактн≥сть. ¬ексельне зобов'¤занн¤ - Ї в≥д≥рваним в≥д основноњ угоди (за ¤кою виданий вексель) ¤к за текстом, так ≥ по сут≥. Ѕоржник не вправ≥ захищатис¤ проти вимог сумл≥нного векселедержател¤ запереченн¤ми, заснованими на дефектах ≥ невиконанн≥ основноњ угоди, ¤ка лежить в основ≥ видач≥ або передач≥ вексел¤, за вин¤тком: заперечень боржника проти векселедержател¤, коли останн≥й, знаючи про недол≥ки вексел¤, придбав його з метою св≥домо завдати шкоди боржнику;
- оборотн≥сть ≥ одноб≥чн≥сть, тобто право вимоги платежу за векселем передаЇтьс¤ разом ≥з векселем, з вчиненн¤м у необх≥дних випадках спец≥альних напис≥в, що встановлюють правов≥ п≥дстави волод≥нн¤ векселем. ќтже, дл¤ одержанн¤ платежу за векселем досить пред'¤вленн¤ самого вексел¤. ќдноб≥чн≥сть вексельного зобов'¤занн¤ пол¤гаЇ в тому, що особа ¤ка зобов'¤зана за векселем Ї лише зобовТ¤заною (без ¤коњ-небудь вимоги з њњ сторони), а ≥нша особа маЇ лише право вимоги за векселем (без ¤кого-небудь зобов'¤занн¤ з њњ сторони);
Ђ:Ђ
- письмова, ч≥тко встановлена законом форма, при недотриманн≥ вимог ¤коњ вексель втрачаЇ свою силу особливого грошового зобов'¤занн¤. ¬ексельне зобов'¤занн¤ може м≥ститис¤ т≥льки в текст≥ вексел¤ ≥ не поза ним. —аме по соб≥ воно ц≥лком в≥дпов≥даЇ п≥дпису на вексел≥, адже п≥дпис на вексел≥ р≥внозначний прийн¤ттю вексельного зобов'¤занн¤.
ќсоблив≥сть вексельного об≥гу пол¤гаЇ в тому, що вс≥ учасники вексельного зобов'¤занн¤ (≥ боржники, ≥ кредитори) п≥дпадають п≥д д≥ю особливих правових норм. ƒо них в≥днос¤тьс¤:
1. —ол≥дарна в≥дпов≥дальн≥сть. ожний, хто поставив св≥й п≥дпис на вексел≥, тим самим гарантував вчасний плат≥ж за векселем. ¬екселедержатель, у випадку несплати за векселем при настанн≥ терм≥ну сплати, може пред'¤вити своњ вимоги кожн≥й ≥з зобов'¤заних за векселем ос≥б ≥ нав≥ть ус≥м њм в≥дразу, не дотримуючи при цьому н≥¤коњ посл≥довност≥ ≥ не чекаючи будь-¤ких терм≥н≥в.
2. ѕраво зворотньоњ вимоги. ¬екселедержатель, ¤кий не одержав платежу за векселем, одержуЇ право на пр¤мий позов до особи, зобов'¤заноњ платити за векселем (у переказному вексел≥) або до особи ¤ка видала вексель (у простому вексел≥), а, п≥сл¤ вчиненн¤ де¤ких формальностей, - маЇ право на регресний позов до вс≥х ос≥б, ¤к≥ зобовТ¤зались за векселем ран≥ше його самого (¤к у переказному, так ≥ в простому вексел≥). ƒл¤ обгрунтуванн¤ такого позову векселедержателю досить пред'¤вленн¤ вексел¤ з позначкою про опротестуванн¤ в неплатеж≥ (женевська система вексельного об≥гу) або нав≥ть без такоњ (англо-американська система). ” такий спос≥б забезпечуЇтьс¤ подальший прискорений спос≥б розгл¤ду позову ≥ наступного ст¤гненн¤ за векселем.
3. Ќеможлив≥сть заперечень. «апереченн¤ боржника проти кредитора практично неможлив≥, лише за вин¤тком випадк≥в, коли кредитор, набуваючи вексель, д≥¤в св≥домо задл¤ шкоди боржнику. јле нав≥ть ≥ в цьому випадку сам боржник маЇ довести правомочн≥сть своЇњ вимоги.
¬ексель Ї зобов'¤занн¤м щодо визначеноњ грошовоњ суми, що не залежить в≥д т≥Їњ матер≥альноњ п≥дстави, на основ≥ ¤коњ воно виникло. як зобов'¤занн¤, що регулюЇтьс¤ спец≥альними вексельними нормами, такий документ повинен м≥стити в соб≥ так≥ необх≥дн≥ складов≥ частини (елементи), ¤к≥ б за зм≥стом ≥ формою не залишали н≥¤ких сумн≥в≥в щодо вол≥ векселедавц¤.
Ќац≥ональн≥ законодавства висувають р≥зн≥ вимоги до упор¤дкуванн¤ вексельного тексту, але вимагають обовТ¤зковоњ на¤вност≥ вексельних рекв≥зит≥в, тобто тих елемент≥в вексельного тексту, що разом складають вексельне зобов'¤занн¤ ≥ перетворюють його з простого боргового зобов'¤занн¤ в зобов'¤занн¤, що базуЇтьс¤ на нормах права ¤к≥ регулюють вексельн≥ в≥дносини.
¬ б≥льшост≥ крањн встановлюван≥ нац≥ональними банками форми вексел≥в - вексельн≥ формул¤ри, мають лише значенн¤ зразка, ≥ в≥дступ в≥д форми за умови дотриманн¤ при написанн≥ вексел¤ ус≥х вимог та рекв≥зит≥в не впливаЇ на р≥шенн¤ про правоздатн≥сть вексел¤. јле в ”крањн≥ вексел≥ виписуютьс¤ на спец≥альних бланках зразок ¤ких затверджений Ќац≥ональним законодавством. ¬ ”крањн≥, на¤вн≥сть ус≥х рекв≥зит≥в на звичайному аркуш≥ паперу не перетворюють цей аркуш на вексель та не над≥л¤ють його вексельною правоздатн≥стю, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших крањн де позначка Ђвексельї з ус≥ма необх≥дними рекв≥зитами та п≥дписом зобовТ¤заних ос≥б перетворюЇ будь-¤кий пап≥р на вексель (англо-американська система вексельного об≥гу не вимагаЇ нав≥ть позначки Ђвексельї).
ѕростий вексель м≥стить т≥ ж рекв≥зити, що ≥ переказний, ≥з т≥Їю т≥льки в≥дм≥нн≥стю, що немаЇ вказ≥вки трасата кому платити, тому що платником-векселедавцем Ї сам боржник.
™¬« вказуЇ, що документ, у ¤кому в≥дсутн≥й хоча б один ≥з зазначених рекв≥зит≥в, не Ї векселем, кр≥м наступних випадк≥в:
- вексель, у ¤кому не зазначений терм≥н платежу, розгл¤даЇтьс¤ ¤к такий, що п≥дл¤гаЇ оплат≥ за пред'¤вленн¤м;
- при в≥дсутност≥ спец≥альноњ вказ≥вки, м≥сце, позначене б≥л¤ назви платника, вважаЇтьс¤ м≥сцем платежу ≥, водночас, м≥сцезнаходженн¤м платника;
- вексель, що не м≥стить вказ≥вки на м≥сце його видач≥, розгл¤даЇтьс¤ ¤к п≥дписаний у м≥сц≥, позначеному поруч ≥з найменуванн¤м векселедавц¤.
Ќе у вс≥х крањнах закони вимагають на¤вност≥ вс≥х зазначених рекв≥зит≥в. якщо ™¬« дл¤ д≥йсност≥ переказного вексел¤ вимагаЇ на¤вност≥ ус≥х восьми пункт≥в, то ¤к ¤ вже зазаначив, н≥ в англ≥йськ≥й, н≥ в американськ≥й систем≥ не вимагаЇтьс¤ позначки Ђвексельї, а достатньо лише пункт≥в 2, 3, 6 ≥ 8 ¤к м≥н≥мум, тобто: зобовТ¤занн¤ сплатити певну суму, найменуванн¤ платника, найменуванн¤ того кому маЇ бути зд≥йснено плат≥ж та п≥дпис векселедавц¤.
ƒопускаЇтьс¤ (≥ в женевськ≥й, ≥ в англо-американськ≥й системах) вказ≥вка на вексел≥ дек≥лькох платник≥в, а також видача вексел¤ одночасно дек≥лькома векселедавц¤ми. “ак само у вексел≥ може бути призначено дек≥лька перших набувач≥в, однак дробленн¤ вексельноњ суми н≥ м≥ж дек≥лькома платниками (векселедавц¤ми), н≥ м≥ж дек≥лькома першими набувачами не допускаЇтьс¤.
«а згодою контрагент≥в вексель виписуЇтьс¤ на будь-¤к≥й мов≥, звичайно - на мов≥ м≥сц¤ видач≥ або м≥сц¤ платежу. «а бажанн¤м наступних учасник≥в (наприклад, при покупц≥ ≥ноземного вексел¤) в≥н може бути перекладений на в≥дпов≥дну мову шл¤хом прикр≥пленн¤ до нього нотар≥ально зав≥реного перекладу.
«м≥ни в рекв≥зитах вексел¤ першонабувачем або його спадкоЇмц¤ми не допускаютьс¤. “≥льки за згодою зац≥кавлених стор≥н (платника, векселедавц¤) можуть бути зроблен≥ незначн≥ зм≥ни, що доповнюють незначн≥ в≥дсутн≥ рекв≥зити (наприклад, додаток в≥дсутньоњ дати видач≥).
якщо векселедавець залишив незаповненими багато або нав≥ть ус≥ вексельн≥ рекв≥зити (у першу чергу це стосуЇтьс¤ суми, терм≥на платежу ≥ найменуванн¤ першонабувача) ≥ п≥дписав вексель, то кажуть, що в≥н п≥дписав вексель у бланк. якщо ж в≥н передаЇ такий бланковий вексель першонабувачу, то останн≥й маЇ право самост≥йно заповнити в≥дсутн≥ частини. ћаЇтьс¤ на уваз≥, що векселедавець безмовно дав йому ≥ наступним векселедержател¤м таке право.
р≥м головних складових частин - рекв≥зит≥в або ≥стотних приналежностей вексел¤, вексель може м≥стити ще й ≥нш≥ елементи - несуттЇв≥ приналежност≥, частково встановлен≥ законодавчо, ¤к складов≥ частини вексел¤, частково законодавчо не встановлен≥ ≥ визнан≥ не необх≥дними, наприклад, аваль, посередницька адреса, формула Ђне наказуї та ≥нш≥ приналежност≥. ƒе¤к≥ з цих частин на практиц≥ стали наст≥льки повс¤кденними, що без них неможливо у¤вити вексель.
Ќа¤вн≥сть необумовлених зм≥н, п≥дчищувань ≥ перекреслених частин, коли ними затемнюютьс¤ або знищуютьс¤ рекв≥зити ≥ приналежност≥ вексел¤, можуть спричинити нед≥йсн≥сть вексел¤ вже з т≥Їњ п≥дстави, що ними вексельний документ порушуЇтьс¤ з формальноњ сторони. ¬се, що у вексел≥ викреслене ≥ переправлене - знищене в зм≥ст≥ форми, а так ¤к д≥йсн≥сть вексел¤ визначаЇтьс¤ його формою, то дефект форми робить нед≥йсним ≥ сам вексель. ” тей же час, ¤кщо вексель ви¤витьс¤ роз≥рваним або ¤ка-небудь з частин вексел¤ в≥д≥рвана, але при цьому будуть збережен≥ вс≥ рекв≥зити, то вексель залишитьс¤ д≥йсним; однак за умови, що таке ушкодженн¤ було випадковим, без нам≥ру знищити вексель.
¬≥д дефект≥в вексельноњ форми необх≥дно в≥др≥зн¤ти дефектн≥сть або нед≥йсн≥сть, в основ≥ ¤коњ - правоздатн≥сть особи, ¤ка поставила св≥й п≥дпис на вексел≥. ” цьому випадку нед≥йсн≥сть п≥дпису неправоздатноњ особи в≥дноситьс¤ т≥льки до ц≥Їњ особи, не перетворюючи вексель на нед≥йсний стосовно ≥нших векселеучасник≥в.
¬ексель називаЇтьс¤ п≥дробленим, ¤кщо напис на ньому зроблений ¤кою-небудь ≥ншою особою, а не т≥Їю, в≥д ≥мен≥ ¤коњ в≥н виданий. “ей, чиЇ ≥м'¤ було використане дл¤ такого вексельного напису не несе н≥¤ких вексельних зобов'¤зань, тому що у д≥йсност≥ в≥н не п≥дписував вексель. « ≥ншого боку, ≥ тей, хто скориставс¤ дл¤ п≥дпису чужим ≥м'¤м, також не несе н≥¤ких вексельних зобов'¤зань, тому що на вексел≥ немаЇ ≥мен≥ особи, що д≥йсно п≥дписала вексель. …ого в≥дпов≥дальн≥сть визначаЇтьс¤, з одного боку, крим≥нальним правом, а з ≥ншого боку - цив≥льним - за збитки, запод≥¤н≥ сумл≥нному векселедержателю.
¬ексель називаЇтьс¤ вигаданим (ф≥ктивним), ¤кщо в ньому вказуютьс¤ не≥снуюч≥, вигадан≥ особи. “ак≥ вексел≥ часто вживаютьс¤ з метою одержанн¤ грошей дл¤ ¤ких-небудь операц≥й шл¤хом дисконту вексел¤ (в банку) з наступним його викупом до настанн¤ терм≥ну платежу. «наченн¤ вигаданих вексел≥в визначаЇтьс¤ тими ж основами, що ≥ значенн¤ п≥дроблених вексел≥в.
2.1. ≈коном≥чна природа вексел¤, основн≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤.
¬с≥ вексел≥ по њх економ≥чн≥й природ≥ можна розд≥лити на:
- комерц≥йн≥ або торгов≥ (товарн≥, куп≥вельн≥) вексел≥, тобто так≥ вексел≥, ¤к≥ видан≥ на п≥дстав≥ товарного боргу, наданих послуг, виконаних роб≥т ≥ т.≥.;
- ф≥нансов≥ вексел≥, тобто так≥, джерелом ¤ких Ї ф≥нансов≥ операц≥њ та у п≥дстав≥ видачи ¤ких лежить одержанн¤ грошовоњ позики проти видач≥ боргового зобов'¤занн¤.
¬ основ≥ видачи ≥ комерц≥йних, ≥ ф≥нансових вексел≥в завжди Ї фактична угода, чи то одержанн¤ товарного (комерц≥йного) чи грошового (банк≥вського) кредиту.
—еред ф≥нансових вексел≥в вид≥л¤ютьс¤ вексел≥, п≥дставою видач≥ ¤ких Ї не ¤ка-небудь реальна кредитна угода, а лише мета одержанн¤ товарного або - переважно - грошового кредиту, котрий не вдалос¤ б одержати ≥ншим способом. ƒо под≥бних вексел≥в в≥днос¤тьс¤ дружн≥ та бронзов≥ вексел≥. «агальною ознакою ≥ тих, ≥ ≥нших Ї безгрошов≥сть (тобто в≥дсутн≥сть у вексельному зобов'¤занн≥ законноњ п≥дстави боргу, реальноњ економ≥чноњ бази його видач≥) ≥ безвалютн≥сть (тобто в≥дсутн≥сть у вексельному зобов'¤занн≥ майнового забезпеченн¤ боргу, в≥дплати за його видачу). ќск≥льки безгрошове зобов'¤занн¤ юридично м≥зерне, воно може бути визнане незаконним, але ¤кщо вексель тим часом ви¤витьс¤ в руках сумл≥нного держател¤, ¤кий не знав про цей недол≥к, то такий держатель все ж залишитьс¤ законним держателем ≥ буде мати право вимагати за векселем.
ƒо дружн≥х вексел≥в в≥днос¤тьс¤ вексел≥, ¤к≥ не мають п≥дставою своЇњ видач≥ розрахунки векселедержател¤ по товарних ≥ грошових угодах, ≥ що видаютьс¤ головним чином з метою одержанн¤ грошей в≥д обл≥ку вексел≥в у банку. “акими вексел¤ми визнаютьс¤ так≥, що видан≥ один одному родичами, близькими, членами ≥ пайовиками одного товариства й ≥нш≥ безгрошов≥ вексел≥.
ƒо бронзових вексел≥в в≥днос¤тьс¤ безгрошов≥ вексел≥, ¤к≥ видан≥ з метою або поповненн¤ кошт≥в шл¤хом њхнього обл≥ку в банках, або - штучного зб≥льшенн¤ борг≥в шл¤хом видач≥ вексел≥в на користь фальшивих кредитор≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д дружн≥х вексел≥в по вексел¤х ф≥ктивних, особи, причетн≥ до њхнього виникненн¤, не приймають на себе в≥дпов≥дальн≥сть за векселем, оск≥льки вексель створюЇтьс¤ лише дл¤ одн≥Їњ мети - ввести в оману кредитор≥в ≥ шахрайським шл¤хом вит¤гнути з них кошти.
ƒо зустр≥чних вексел≥в в≥днос¤тьс¤ дружн≥ та бронзов≥ вексел≥, в ¤ких дв≥ юридичн≥ особи виступають поперем≥нно то векселедавцем (платником), то векселедержателем (набувачем). “ак≥ вексел≥ визнаютьс¤ зустр≥чними, нав≥ть ¤кщо б њхн≥ терм≥ни сплати ≥ суми не зб≥галис¤. «устр≥чн≥ вексел≥ можуть бути не т≥льки дружн≥ми ≥ бронзовими, але ≥ комерц≥йними, ¤к≥ виникли з взаЇмних торгових в≥дносин ≥ угод м≥ж двома особами.
ѕереказн≥ вексел≥, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ в м≥жнародному об≥гу, можуть бути розд≥лен≥ на:
1) виставлен≥ експортерами на своњх ≥мпортер≥в - торгов≥ тратти. оли тратти супроводжуютьс¤ товарними документами, вони називаютьс¤ документарн≥ тратти.
2) виставлен≥ п≥дприЇмствами на банки - банк≥вськ≥ акцепти.
3) виставлен≥ банками на банки - ф≥нансов≥ тратти. ѕереказн≥ вексел≥, виписан≥ в ≥ноземн≥й валют≥ ≥ трасован≥ за кордон (з-за кордону), п≥дрозд≥л¤ютьс¤ до того ж на власн≥ тратти та готов≥ вексел≥. ≤ноземний переказний вексель в руках рем≥тента або в руках першого набувача, на ≥м'¤ ¤кого трасант ≥ндосувув вексель власному наказу, називаЇтьс¤ власною траттою; така тратта маЇ т≥льки п≥дпис трасанту ≥, можливо, п≥дпис трасату-акцептанту, при в≥дсутност≥ п≥дпис≥в ≥ндосант≥в, що забезпечують добротн≥сть вексел¤. “ей же вексель, индосований хоча б т≥льки один раз рем≥тентом на ≥м'¤ свого индосата, або тей же вексель власному наказу, индосований по ≥ншому ≥ндосаменту першим ≥ндосатом на ≥м'¤ другого, Ї в руках останнього вже не власною траттою, а готовим векселем.
—тосовно форм платежу вексел≥ под≥л¤ютьс¤ на плат≥жн≥, коли вони п≥дл¤гають оплат≥ в терм≥н, ≥ забезпечувальн≥, ¤к≥ лише забезпечують наданий кредит.
«абезпечувальн≥ вексел≥ збер≥гаютьс¤ в банку на спец≥альному рахунку ≥ не оплачуютьс¤, а викуповуютьс¤ позичальниками до терм≥ну зам≥сть погашенн¤ позичковоњ заборгованост≥; ¤кщо ж забезпечувальний вексель Ї стосовно позичальника чужим векселем, то на погашенн¤ заборгованост≥ може спр¤мовуватись й ≥нкасована банком сума по такому вексел¤. ¬≥дпов≥дно забезпечувальн≥ вексел≥ можуть бути:
- чужими вексел¤ми, по ¤ким позичальник Ї ≥ндосантом. “ак≥ вексел≥, в залежност≥ в≥д угоди, передаютьс¤ банку або за передаточним або за забезпечувальним на його ≥м'¤ написом. —юди ж в≥днос¤тьс¤ вексел≥, в ¤ких поручитель позичальника виступаЇ в ¤кост≥ схованого поручител¤. ≤ т≥ й ≥нш≥ Ї п≥дставою дл¤ ломбардноњ операц≥њ, а тому њх ще називають ломбардними вексел¤ми;
- власними вексел¤ми, по ¤ких позичальник значитьс¤ платником; це, ¤к правило, соло-вексел≥. “ак≥ вексел≥ передаютьс¤ банку або за ≥менним (за допомогою обмовки Ђне наказуї), або за бланковим, або, нарешт≥, за забезпечувальним написом ≥ збер≥гаютьс¤ в банку на заставному прав≥, але на в≥дм≥ну в≥д чужих вексел≥в не виступають додатковим забезпеченн¤м отриманоњ позички, а мають на мет≥ лише ¤кнайшвидше ст¤гнути прострочену або непогашену заборгован≥сть. —оло-вексел≥ позичальника наказу банку, ¤к≥ окр≥м ≥нших заставних ц≥нностей Ї додатковим забезпеченн¤м позички, в≥днос¤тьс¤ до власних ломбардних вексел≥в.
ќск≥льки по зовн≥шн≥х ознаках вексел¤ не можна визначити ан≥ характер в≥дносин м≥ж векселеучасниками, ан≥ природу виникненн¤ вексельного зобов'¤занн¤, тобто ≥ добротн≥сть вексел¤, ≥ над≥йн≥сть боржника - найважлив≥ша задача особи ¤ка працюЇ з вексел¤ми, ≥ бухгалтера ≥ банк≥ра, перш за все в тому, щоб ви¤вити справжн≥й характер вексел¤, його реальну економ≥чну та юридичну основу.
¬иход¤чи ≥з визначенн¤ простого ≥ переказного век сел≥в первинними сторонами простого вексел¤ виступа ють дв≥ особи:
Х векселедавець Ч особа, що виписуЇ вексель, ¤ка одночасно Ї ≥ платником за векселем;
Х рем≥тент Ч перший отримувач за векселем або перший векселедержатель, перед ¤ким платник приймаЇ зобов'¤занн¤ про плат≥ж. ” переказному вексел≥ перв≥сними учасниками Ї:
Х трасант (векселедавець) Ч особа, що виписуЇ вексель;
Х трасат (платник), до ¤кого трасант звертаЇ св≥й наказ про плат≥ж за векселем;
Х рем≥тент Ч перший отримувач або перший векселе держатель, на користь ¤кого виставл¤Їтьс¤ вексель. “обто, за переказним векселем, на в≥дм≥ну в≥д прос того, платником Ї не векселедавець, а ≥нша особа, ¤ка повинна письмово п≥дтвердити свою згоду зд≥йснити плат≥ж за векселем у визначений строк Ч ц¤ спец≥аль на д≥¤ називаЇтьс¤ акцептом тратти.
“ому переказний вексель маЇ форму наказа трасанта платнику (¤кий п≥сл¤ акцепту стаЇ акцептантом) зд≥й снити плат≥ж за векселем.
¬с≥х учасник≥в вексел¤ пов'¤зують визначен≥ право в≥дносини, предметом ¤ких Ї, в к≥нцевому результат≥, сплата вексельноњ суми.
“расант, п≥дписуючи вексель ≥ видаючи його рем≥тен ту, приймаЇ на себе перед рем≥тентом, а також ≥ перед наступним держателем вексел¤ (¤кщо вексель буде мати подальший об≥г) в≥дпов≥дальн≥сть за його оплату. јле трасант не Ї основним боржником за векселем. …ого в≥дпов≥дальн≥сть носить вторинний ха рактер, тому що вона настаЇ т≥льки у випадку несплати вексел¤ платником.
¬≥дпов≥дальн≥сть Ї безотзивною, тому буде нед≥й сною ус¤ка оговорка на вексел≥, .за допомогою ¤коњ трасант зн≥маЇ з себе цю в≥дпов≥дальн≥сть (наприклад Ђбез звороту ї). “расант також несе в≥дпов≥дальн≥сть за акцепт вексел¤ платником, ¤ка виражаЇтьс¤ в тому, що, ¤кщо платник в≥дмовитьс¤ акцептувати вексель, то держатель маЇ право пред'¤вити трасанту негайну ви могу про плат≥ж за векселем, не чекаючи строку плате жу. јле в цьому випадку трасант може зн¤ти з себе в≥дпов≥дальн≥сть за акцепт до настанн¤ строку платежу за векселем.
–ем≥тенту (або наступному держателю вексел¤) на лежить право вимагати плат≥ж за векселем у трасанта у ви падку в≥дмови платника в≥д акцепта або сплати вексе л¤. јле це право може бути реал≥зоване т≥льки при дотриманн≥ рем≥тентом (держателем) таких умов: своЇ часного пред'¤вленн¤ вексел¤ до акцепту або платежу та зд≥йсненн¤ протесту в неакцепт≥ або неплатеж≥. јле ¤кщо трасант зробить у вексел≥ в≥дм≥тку Ђбез протес туї або Ђбез витратї, то дотриманн¤ перел≥чених умов дл¤ пред'¤вленн¤ вимоги про плат≥ж до трасанта не обов'¤зкове.
«обов'¤занн¤ трасанта перед рем≥тентом (≥ наступ ним держателем) п≥дтверджуЇтьс¤ п≥дписом трасанта на вексел≥ ≥ в силу цього носить вексельний характер. –азом з тим, трасант ≥ рем≥тент пов'¤зан≥ також в≥дно синами т≥Їњ угоди, ¤ка була передумовою видач≥ вексе л¤. ÷≥ правов≥дносини м≥ж ними регулюютьс¤ нормами цив≥льного права про зобов'¤занн¤, що вит≥кають ≥з договор≥в. “обто ви дача вексел¤, створюючи нов≥ вексельн≥ в≥дносини м≥ж трасантом ≥ рем≥тентом, не зупин¤Ї правов≥дносин, ¤к≥ ≥снують м≥ж ними за основною угодою. ¬насл≥док цьо го рем≥тент, що втратив за будь-¤коњ причини право ви моги до трасанта ≥з вексел¤, може пред'¤вити остан ньому позов ≥з основноњ угоди, а трасант маЇ право за ¤вити проти вимоги рем≥тента за векселем запереченн¤ ≥з ц≥Їњ ж утвореноњ м≥ж ними угоди.
јле трасант не т≥льки несе зобов'¤занн¤ за вексе лем, але й маЇ також право пр¤мого позову, основано го на вексел≥, проти акцептанта, що не сплатив вексель. “акий позов можливий у випадку, коли сам трасант од ночасно Ї ≥ рем≥тентом (тобто коли вексель виписаний за власним наказом трасанта), а також у випадку, ко ли трасант оплачуЇ вексель у пор¤дку зверненоњ до нього регресноњ вимоги держател¤ вексел¤.
ѕлатник, що не акцептував вексель, не Ї в≥дпов≥даль ною за
векселем особою, тому що в≥н не поставив на вексел≥ св≥й п≥дпис, ¤кий т≥льки ≥ може породити век сельну в≥дпов≥дальн≥сть. јле акцепт не Ї обов'¤зковою д≥Їю дл¤ того, щоб платник зд≥йснив оплату виставле ного на нього вексел¤. “ому рем≥тент (або ≥нший дер жатель) маЇ право надати вексель платнику у належний строк дл¤ оплати. ѕлат≥ж, зд≥йснений платником за та ким векселем, буде носити визвольний характер, тобто визволить платника в≥д його зобов'¤занн¤ за основним договором з трасантом, а також зв≥льнить трасанта в≥д його в≥пов≥дальност≥ перед рем≥тентом (або ≥ншим дер жателем) за векселем; з оплатою вексел¤ платником вексель гаситьс¤. якщо платник в≥дмовитьс¤ в≥д оплати вексел¤, в≥н може нести в≥дпов≥дальн≥сть т≥льки перед трасантом, але в≥дпов≥дальн≥сть не вексельну, а таку, що виникаЇ ≥з укладеноњ м≥ж ними угоди, по ¤к≥й ≥ був виставлений вексель.
2.2 јкцепт, ≥ндосамент ≥ цес≥¤ вексел≥в.
јкцептант Ч це платник, що акцептував виставлений на нього переказний вексель. «авд¤ки акцепту платник стаЇ головним боржником за векселем. “аким чином, акцепт Ї письмовим зобов'¤занн¤м на вексел≥ платника сплатити його держателю в строк. « того моменту, ¤к акцептант повернув акцептований ним вексель, його зо бов'¤занн¤ за векселем стаЇ безотзивним (нав≥ть ¤кщо в≥н п≥зн≥ше й закреслив св≥й акцепт).
јкцепт зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ напису на лицьов≥й сторон≥ вексел¤. јкцепт повинен бути простим ≥ н≥чим не обумовленим, але може бути ¤к повним (на всю су му вексел¤), так ≥ частковим (на частину суми вексел¤).
” випадку в≥дмови (повноњ або частковоњ) в акцепт≥ векселедержатель повинен опротестувати вексель в неакцепт≥. ¬ цьому випадку у його держател¤ виникаЇ право оплати в пор¤дку регреса, тобто зворотньоњ ви моги до попередн≥х зобов'¤заних за векселем ос≥б.
¬ексель маЇ п≥двищену об≥гоздатн≥сть ≥ тому широко використовуЇтьс¤ ¤к плат≥жний за с≥б. ¬ексел≥ легко приймаютьс¤ в уплату боргу не т≥ль ки тому, що кредитор впевнений у своЇчасност≥ плате жу, але й тому, що таким векселем в≥н, в свою чергу, маЇ можлив≥сть розплатитис¤ за своњми власними зо бов'¤занн¤ми, а при необх≥дност≥ Ч шл¤хом обл≥ку в банку отримати грош≥ до строку платежу. ќдин ≥ той же вексель в процес≥ об≥гу здатний погасити ц≥лий р¤д грошових зобов'¤зань. «вичайним засобом передач≥ вексел¤ Ї ≥ндосаментЧ особлиий передаточний напис, що зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, на оборотн≥й сторон≥ вексел¤ або на додатковому аркуш≥ Ч алонж≥. ѕереуступка вексел¤ за допомогою передаточних напис≥в називаЇтьс¤ ≥ндосу ванн¤м або ≥ндосац≥Їю вексел¤. ќсоба, що зд≥йснюЇ передаточний напис, тобто переуступаЇ вексель по ≥н досаменту - ≥ндосантом, а особа, що отримуЇ вексель по ≥ндосаменту Ч ≥ндосатом або ≥ндосатором (векселедержателем).
ћожлив≥сть передач≥ вексел¤ за допомогою ≥ндоса менту поширила меж≥ його застосуванн¤, перетворив ши вексель ≥з знар¤дд¤ переказу кошт≥в в зас≥б плате жу ≥ дал≥ Ч в товар, що купуЇтьс¤ з метою зд≥йсненн¤ ним платежу.
¬ силу оборотност≥ вексел≥в ц¤ ¤к≥сть визначаЇть с¤ за будь-¤ким векселем, нав≥ть виданим без застере женн¤ про наказ. ” зв'¤зку з цим вираз Ђабо наказуї не Ї обов'¤зковим рекв≥зитом, тому що ≥ при в≥дсутнос т≥ такого зазначенн¤ вексель може передаватис¤ по ≥н досаменту. Ќавпроти, лише включенн¤ у вексель спец≥ альноњ в≥дм≥тки Ђне наказуї або р≥внозначноњ њй може позбавити вексель властивост≥ оборотност≥. ѕраво по збавити вексель ц≥Їњ здатност≥ належить т≥льки векселе давцю. якщо вексель виданий у форм≥ оборотного до кумента, в≥н продовжуЇ залишатис¤ таким до к≥нц¤, тобто до його погашенн¤. Ќ≥¤к≥ застереженн¤ на вексе л≥, що обмежують його переуступку (передачу), зроб лен≥ п≥сл¤ видач≥ вексел¤, або позавексельна угода сто р≥н не можуть коливати оборотн≥сть вексел¤. ј засте реженн¤ Ђне наказуї, що зроблене ≥ндосантом, не вик лючаЇ можливост≥ подальшого ≥ндосуванн¤ вексел¤, а лише зн≥маЇ в≥дпов≥дальн≥сть з такого ≥ндосанта перед наступним його придбавачем.
¬ексел≥ з застереженн¤м Ђне наказуї, ¤ке зроблене векселедавцем, можуть бути передан≥ у власн≥сть або переуступлен≥ рем≥тентом ≥нш≥й особ≥, новому кредитору, але лише з дотриманн¤м форми ≥ з насл≥дками загально цив≥льного договору про переуступку вимоги (цесс≥њ) так, ¤к може бути передане право вимоги за звичайним ци в≥льним зобов'¤занн¤м. «а договором цесс≥њ право вимо ги переходить до нового кредитора саме у тому стан≥, в ¤кому воно було у першого кредитора, з≥ вс≥ма характер ними дл¤ нього перевагами ≥ недол≥ками. ¬≥дбуваЇтьс¤ лише зм≥на ос≥б у зобов'¤занн≥. ћ≥сце першого кредито ра займаЇ нова особа, ¤ка маЇ т≥ ж права, що ≥ њњ попе редник, у зв'¤зку з чим боржник може висувати проти вимоги нового кредитора ус≥ запереченн¤, ¤к≥ в≥н мав проти першого кредитора на момент уступки вимоги. ѕерший кредитор несе в≥дпов≥дальн≥сть перед новим кре дитором лише за д≥йсн≥сть переданоњ вимоги, але в≥н не в≥дпов≥даЇ за виконанн¤ боржником своњх зобов'¤зань.
р≥м того за допомогою цесс≥њ передаютьс¤ вексел≥ п≥сл¤ протесту у неплатеж≥ або п≥сл¤ зак≥нченн¤ стро ку, встановленого дл¤ зд≥йсненн¤ протесту.
ѕереуступка вексел≥в по ≥ндосаменту суттЇвим чином в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д переуступки за договором цес≥њ за зм≥стом, правовими насл≥дками ≥ формою:
в результат≥ зд≥йсненн¤ ≥ндосаменту ≥ндосант прий маЇ на себе в≥дпов≥дальн≥сть перед будь-¤ким наступ ним векселедержателем (¤кщо в текст передаточного напису не включене спец≥альне застереженн¤); при цес с≥њ той, хто поступаЇтьс¤ своњми правами в≥дпов≥даЇ т≥льки перед своњм спадкоЇмцем ≥ лише за њх д≥йсн≥сть, але не за зд≥йсненн≥сть;
≥ндосамент ¤вл¤Ї собою односторонню угоду, ¤ка укладаЇтьс¤ тим, хто поступаЇтьс¤ своњми правами за векселем; цес≥¤ ж Ї двосторонн≥м договором м≥ж тим, хто поступаЇтьс¤, ≥ тим, хто придбаЇ права;
вексельне законодавство допускаЇ зд≥йсненн¤ блан кового або пред'¤вительського ≥ндосаменту; цес≥¤ ж може бути т≥льки ≥менною;
≥ндосамент передбачаЇ повну ≥ безумовну передачу прав за векселем; при цес≥њ передача прав може бути зд≥йснена при умов≥ чи частково.
ƒл¤ зручност≥ в наведен≥й нижче таблиц≥ вказана р≥зниц¤ м≥ж ≥ндосаментом ≥ цес≥Їю:
≤Ќƒќ—јћ≈Ќ“
÷≈—≤я
¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№
≥ндосант приймаЇ на себе в≥дпов≥дальн≥сть перед вс¤ким наступним векселедержателем (¤кщо в текст передавльного напису на включене спец≥альне застереженн¤)
при цес≥њ той, хто поступаЇтьс¤ своњми правами в≥дпов≥даЇ т≥льки перед своњм наступником та лише за њх д≥йсн≥сть, але не зд≥йсним≥сть
¬≤ƒћ≤ЌЌќ—“≤ ” «ј ќЌќƒј¬—“¬≤
допускаЇ зд≥йсненн¤ бланкового або ≥ндосамента на предТ¤вника
цес≥¤ може бути т≥льки ≥менною
ѕ–ј¬ј, ўќ ѕ≈–≈ƒјё“№—я
передбачаЇ повну та н≥чим не обумовлену передачу прав по вексел¤
передача прав може бути зд≥йснена п≥д умовою або частково
—“ќ–ќЌ» ”√ќƒ»
представл¤Ї собою односторонню угоду, що зд≥йснюЇтьс¤ тим, хто поступаЇтьс¤ своњми правами по вексел¤
Ї двосторонньою угодою м≥ж тим, хто поступаЇтьс¤ правами та тим хто набуваЇ прав
ѕќ–яƒќ ќ‘ќ–ћЋ≈ЌЌя
повинен зд≥йснюватис¤ на бланку вексел¤ або на додатковому лист≥ - алонж≥
зд≥йснюЇтьс¤ ¤к на самому документ≥ так ≥ у вигл¤д≥ окремого договору
¬рученн¤ вексел¤ новому кредитору (≥ндосатору) Ї також необх≥дним ≥ важливим елементом процесу пере уступки вексел¤ по ≥ндосаменту. ≤ндосатор дл¤ реал≥за ц≥њ своњх прав, ¤к≥ визначен≥ векселем, повинен мати сам ц≥нний пап≥р, тобто стати векселедержателем. ѕе ре-
уступка вексел¤ у власн≥сть нового кредитора т≥льки тод≥ може вважатис¤ завершеною, коли п≥сл¤ ≥ндоса менту вексель реально переходить до рук нового кре дитора або знаходитьс¤ в його розпор¤дженн≥. “обто врученн¤ вексел¤ Ї тим юридичним фактом, ¤кий виз начаЇ момент виникненн¤ у ≥ндосатора права власнос т≥ на вексель. “ому до врученн¤ вексел¤ передаточний напис, що зроблений ≥ндосантом, вважаЇтьс¤ в≥дтзивним ≥ може бути ним анульований, а будь-¤кий закрес лений ≥ндосамент вважаЇтьс¤ ненаписаним.
ўоб ≥ндосамент м≥г виконати свою функц≥ю, необ х≥дно, перш за все, щоб ≥ндосаменти, ¤к≥ проставлен≥ на вексел≥, ¤вл¤ли собою непереривний р¤д, низку, тому що т≥льки ≥з непереривного р¤ду ≥ндосамент≥в можливо в≥дсл≥дкувати перех≥д прав в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ. ÷ей р¤д починаЇтьс¤ ≥ндосаментом рем≥тента (або тра санту) ≥ дал≥ продовжуЇтьс¤ ≥ндосаментами наступних держател≥в. ƒл¤ непереривност≥ р¤ду ≥ндосамент≥в достатньо на¤вност≥ зовн≥шньоњ тотожност≥ м≥ж п≥дписом ≥н досанта ≥ ≥м'¤м попереднього держател¤. ѕри цьому на в≥ть фальшивий або неуповноважений ≥ндосамент вва жаЇтьс¤ повн≥стю д≥йсним ≥ не перериваЇ низку.
≤ндосамент повинен бути зд≥йснений у письмов≥й форм≥, н≥¤к≥ усн≥ угоди про переуступку прав за вексе лем не вважаютьс¤ ≥ндосаментом. ≤ндосамент повинен бути простим ≥ н≥чим не обумовленим. ”с¤ке обмежен н¤ його умов вважаЇтьс¤ ненаписаним. „астковий ≥ндо самент, тобто передача т≥льки частини суми вексел¤, не допускаЇтьс¤.
ѕо форм≥ ≥ндосамент може бути повним (≥менним) ≥ бланковим. ѕовний ≥ндосамент м≥стить найменуванн¤ особи, на користь ¤коњ в≥н зроблений, наприклад: Ђѕлат≥ть ј“ Ђ0р≥онї або його наказу. «авод побуто вих прилад≥в (п≥дписи)ї. ѕовний ≥ндосамент збер≥гаЇ ≥менний вексель в ¤кост≥ такого, а вексель на пред'¤в ника перетворюЇ в ≥менний. Ѕланковий ≥ндосамент не м≥стить назву особи, на користь ¤коњ в≥н зроблений, або складаЇтьс¤ ≥з одного п≥дпису ≥ндосанта, наприк лад: Ђѕлат≥ть. «авод побутових прилад≥в (п≥дписи)ї або Ђ«авод побутових прилад≥в (п≥дписи)ї. —илу бланково го маЇ також ≥ндосамент на пред'¤вника: Ђѕлат≥ть пред'¤внику. «авод побутових прилад≥в (п≥дписи)ї. Ѕланковий ≥ндосамент перетворюЇ ≥менний вексель у вексель на пред'¤вника.
ƒержатель, ¤кий отримав вексель по бланковому ≥н досаменту маЇ можлив≥сть:
Х заповнити цей бланк своњм ≥м'¤м або ≥м'¤м ¤коњ-не будь ≥ншоњ особи, перетворивши тим самим бланко вий ≥ндосамент в ≥менний;
Х не заповнюючи бланкового ≥ндосаменту, в свою чер гу, ≥ндосувати вексель за допомогою повного або бланкового передавального напису;
Х передати вексель ≥нш≥й особ≥, не заповнюючи блан ку ≥ не зд≥йснюючи ≥ндосаменту, тобто простим вру ченн¤м документу.
оло ос≥б, ¤ким може передаватис¤ вексель, не об межене. ¬ексель може бути ≥ндосований нав≥ть на ко ристь трасанта або платника, а вони в свою чергу, мо жуть ≥ндосувати вексель дал≥.
Ќа практиц≥ у забезпечувальних ц≥л¤х, тобто коли векселедавець у в≥дпов≥дност≥ з≥ специф≥кою угоди не маЇ нам≥ру випускати своњ вексел≥ на ринок, можуть виставл¤тис¤ необоротн≥ вексел≥, ¤к≥ можуть передава тис¤ т≥льки за нормами цив≥льного права в загальному пор¤дку передач≥ прав за борговими вимогами (цес≥њ). «вичайно ц¤ операц≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ завд¤ки напису на оборотн≥й сторон≥ вексел¤, наприклад: Ђ¬с≥ права по даному вексел¤ переуступаютьс¤ ”кр≥нбанкуї.
Ќаступним видом ≥ндосаменту Ї передоручувальний. ” цьому випадку ≥ндосамент може м≥стити р¤д застережень, наприклад: Ђна ≥нкасої, Ђ¤к дов≥реномуї, Ђва люта до отриманн¤ї, ¤к≥ мають на уваз≥ просте дору ченн¤ провести операц≥њ за векселем (≥нкасуванн¤ кош т≥в, зд≥йсненн¤ протесту ≥ т.д. Ч в цьому випадку векселедержатель, вказаний в ≥ндосамент≥, не розгл¤даЇть с¤ ¤к власник вексел¤, ним залишаЇтьс¤ ≥ндосант), Ђва люта у заставуї, Ђвалюта у забезпеченн¤ї, ¤к≥ мають на уваз≥ заставу вексел¤. ≤ндосат у цих випадках може ≥н досувати вексель наступн≥й особ≥ т≥льки у пор¤дку передоручительства, тобто з аналог≥чними застереженн¤ми.
р≥м того, в≥др≥зн¤ють безоборотний ≥ндосамент, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ з застереженн¤м Ђбез обороту на менеї ≥ зн≥маЇ в≥дпов≥дальн≥сть з векселедавц¤ за несплаченим ≥ опротестованим у неплатеж≥ векселем. ƒана особа вибу ваЇ ≥з р¤ду попередн≥х ≥ наступних ос≥б, ¤к≥ несуть сол≥ дарну в≥дпов≥дальн≥сть за векселем в результат≥ зд≥йснен н¤ непереривного р¤ду передавальних напис≥в.
ќсновними функц≥¤ми ≥ндосаменту Ї передаваль на, гарант≥йна та лег≥тимац≥йна.
ѕередавальна функц≥¤ пол¤гаЇ в тому, що за допо могою ≥ндосаменту вс≥ права, що вит≥кають ≥з вексел¤, перенос¤тьс¤ в≥д одн≥Їњ особи (≥ндосанта) на нового кредитора (≥ндосатора). “ак ¤к вс≥ права за векселем пов'¤зан≥ з волод≥нн¤м документом, ≥ндосамент повинен бути доповнений врученн¤м. ¬ результат≥ ≥ндосуванн¤ вексел¤ з'¤вл¤Їтьс¤ новий власник вексел¤ Ч його дер жатель. ¬≥н отримуЇ право вимагати в≥д платника-акцеп танта обумовлену у вексел≥ суму грошей у встановлений терм≥н, право вимоги по в≥дношенню до попереднього кредитора ≥ будь-¤коњ ≥ншоњ особи, що поставила на вексел≥ св≥й п≥дпис, у випадку несплати або неакцепта вексел¤ платником (право на регресн≥ вимоги), а також право переуступити вексель ≥нш≥й особ≥. ≤ндосатор не зам≥нюЇ собою попереднього держател¤, а Ї самост≥й ним вексельним кредитором. …ого право вимоги до век сельного боржника незалежне в≥д прав його поперед ник≥в ≥ базуЇтьс¤ виключно на волод≥нн≥ векселем ≥ зд≥й сненому ≥ндосамент≥. «д≥йсненн¤ ≥ндосаменту не завж ди пов'¤зане з передачею права власност≥ на вексель. ≤ндосамент може мати т≥льки передоручительний харак тер або зд≥йснюватис¤ з метою застави вексел¤. ” цьо му випадку до держател¤ не переходить право власност≥ на вексель. ¬≥н маЇ право зд≥йснювати ус≥ д≥њ з метою отриманн¤ платежу за векселем ≥ примусового ст¤гнен н¤, але передати вексель дал≥ в≥н може т≥льки у пор¤д ку передоручительства. ¬≥дм≥нн≥сть передоручительного ≥ндосаменту в≥д заставного пол¤гаЇ в тому, що держа тель за передоручительним
≥ндосаментом отримуЇ суму вексел¤ дл¤ свого ≥ндосанта, а держатель за заставним векселем маЇ право направити отриману суму або њњ частину на погашенн¤ виданого ним ≥ндосанту кредиту, що забезпечений заставою вексел¤. √арант≥йна функц≥¤ ≥ндосамента пол¤гаЇ в тому, що п≥сл¤ передач≥ вексел¤ ≥ндосант сам стаЇ перед ≥ндосатором у положенн≥ век сельного боржника, ¤кий в≥дпов≥даЇ зг≥дно з законом за акцепт ≥ плат≥ж за векселем. ≤ндосант гарантуЇ ново му держателю, що платник належним чином акцептуЇ ≥ сплатить вексель, а ¤кщо в≥н цього не зробить, то ≥ндо сант сам оплатить вексель. “обто ≥ндосамент створюЇ в особ≥ ≥ндосанта нового вексельного боржника. ”с≥ ≥ндо санти разом з трасантом Ї сол≥дарними гарантами пе ред держателем, у зв'¤зку з чим по м≥р≥ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ≥ндосамент≥в зростаЇ ≥ коло ос≥б, пов'¤заних сол≥дарною в≥дпов≥дальн≥стю за векселем, ≥ тим самим п≥двищуЇтьс¤ ц≥нн≥сть вексел¤. јле на в≥дм≥ну в≥д трасанта, ¤кий Ї головним гарантом платежу за векселем, ≥ндосант може зв≥льнитис¤ не т≥льки в≥д в≥дпов≥дальнос т≥ за акцепт, але також ≥ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за плат≥ж шл¤хом включенн¤ у св≥й ≥ндосамент застереженн¤ Ђбез зворотуї, Ђбез гарант≥њї або под≥бноњ в≥дм≥тки. ¬≥дпов≥дальн≥сть ≥ндосанта ¤к боржника другого пор¤д ку настаЇ у випадку зверненоњ до нього регресноњ вимо ги, дл¤ ¤коњ необх≥дне зд≥йсненн¤ протесту у неакцепт≥ або неплатеж≥. ≤ндосант може зв≥льнити держател¤ в≥д необх≥дност≥ зд≥йсненн¤ протесту шл¤хом застереженн¤ на вексел≥ Ђбез витратї, Ђбез протестуї, але засте реженн¤ д≥Ї т≥льки по в≥дношенню до цього ≥ндосанту ≥ не зв'¤зуЇ ≥нш≥ сторони за векселем.
¬ажливе значенн¤ маЇ лег≥тимац≥йна функц≥¤ ≥ндосаменту. «аконн≥сть прав вексельного кредитора грунтуЇтьс¤ на посл≥довност≥ р¤ду передавальних напис≥в.
–¤д ≥ндосамент≥в, дл¤ того щоб вважатис¤ посл≥довним та безперервним, маЇ розпочинатис¤ з п≥дпису рем≥тента (першого векселедержател¤) чи векселедавц¤, ¤кщо переказний вексель виставлено його власному наказу. Ќаступн≥ ≥ндосаменти кожного разу повинн≥ п≥дписуватис¤ ≥менем т≥Їњ особи, ¤ка була вказана в попередньому ≥ндосамент≥. ѕ≥сл¤ бланкового ≥ндосаменту кожна особа, що волод≥Ї векселем, може ≥ндосувати його своњм п≥дписом, не порушуючи при цьому посл≥довност≥ ≥ндосамент≥в, оск≥льки в цьому випадку вважаЇтьс¤, що векселедержатель придбав вексель на п≥дстав≥ бланкового передавального напису.
ожний наступний передавальний напис, ¤к правило зд≥йснюЇтьс¤ п≥д попередн≥м, але безперервн≥сть р¤ду ≥ндосамент≥в може бути встановлена й за датами ≥ндосамент≥в. ” будь-¤кому випадку посл≥довн≥сть р¤ду ≥ндосамент≥в визначаЇтьс¤ виключно за зовн≥шн≥ми формальними ознаками. Ќеобх≥дна лише зовн≥шн¤ тотожн≥сть м≥ж п≥дписом ≥ндосанта та найменуванн¤м особи, вказаноњ у попередньому ≥ндосамент≥.
2.3. јкцепт ≥ аваль вексел¤≥в, вир≥шенн¤ сп≥рних питань.
ѕисьмовою згодою платника на оплату вексел¤ Ї акцепт.
÷≥Їю д≥Їю платник (трасат) приймаЇ на себе зо бов'¤занн¤ сплатити вексель у встановлений строк. јк цепт ставитьс¤ в л≥в≥й частин≥ лицьовоњ сторони вексе л¤ ≥ виражаЇтьс¤ словом: Ђјкцептованийї або ≥ншими по д≥бними за зм≥стом словами: Ђѕрийн¤тийї, Ђ«аплачуї, Ђ«годенї, Ђ«обов'¤зуюсь заплатитиї ≥ т. п. ƒл¤ д≥йс ност≥ акцепта в≥н обов'¤зково повинен бути п≥дписаний платником. ѕростий п≥дпис платника також означаЇ ак цепт вексел¤.
≤н≥ц≥атива пред'¤вленн¤ вексел¤ до акцепту завжди надходить в≥д векселедержател¤, але саме предТ¤влен н¤ до акцепту може бути зд≥йснене будь-¤кою особою, у ¤коњ знаходитьс¤ вексель (наприклад, банком).
ѕред'¤вленн¤ вексел¤ до акцепту може бути прове дене у будь-¤кий час, починаючи з дн¤ його видач≥ ≥ за к≥нчуючи моментом настанн¤ платежу, вексель може бути пред'¤влений до акцепту ≥ акцептований нав≥ть п≥с л¤ настанн¤ строку платежу, ≥ боржник в≥дпов≥даЇ за ним так, ¤к ≥ у випадку прийн¤тт¤ вексел¤ до строку. ” випадках, коли вексель п≥дл¤гаЇ сплат≥ Ђв ст≥льки-то часу в≥д пред'¤вленн¤ї або в силу вказ≥вок векселедав ц¤ чи ≥ндосант≥в повинен бути пред'¤влений до акцепту у визначений строк, обов'¤зковим Ї датуванн¤ акцепту. ѕри в≥дсутност≥ дати акцепту векселедержатель пови нен посв≥дчити це упущенн¤ своЇчасним зд≥йсненн¤м протесту, щоб зберегти своњ права проти ≥ндосант≥в ≥ проти векселедавц¤. ¬ ≥нших випадках акцепта прос тавленн¤ дати не Ї обов'¤зковим.
Ѕоржник не маЇ права вимагати залишенн¤ у себе вексел¤ дл¤ акцепта, але маЇ право вимагати пред'¤в ленн¤ йому вексел¤ повторно, наступного дн¤ п≥сл¤ першого пред'¤вленн¤. якщо п≥сл¤ цього строку не бу де прийн¤тт¤, то вексель вважаЇтьс¤ неприйн¤тим.
јкцепт повинен бути простим ≥ н≥чим не обумовле ним, але в≥н може бути частковим, тобто боржник зго ден сплатити т≥льки частину суми. Ќаприклад, вексель в сум≥ 10 тис¤ч гривень може бути частково ак цептований наступним записом: Ђјкцептований в сум≥ 5 тис.грн.ї. ѕлатник в цьому випадку в≥дпов≥даЇ за уплату в строк лише суми, зазначеноњ ним в акцепт≥, а держатель маЇ право п≥сл¤ зд≥йсненн¤ протесту в част ковому неакцепт≥ пред'¤вити регресн≥ вимоги до вексе ледавц¤ ≥ ≥нших в≥дпов≥дальних ос≥б про дострокову сплату неакцептованоњ вексельноњ суми. ”с¤ке ≥нше за стереженн¤ в акцепт≥ р≥внозначне в≥дмов≥ у ньому. јле акцептант в≥дпов≥даЇ зг≥дно з≥ зм≥стом свого акцепту. Ќаприклад, ¤кщо платник в акцепт≥ вказуЇ Ђјкцептова ний, але плат≥ж 14 травн¤ 1999 р.ї, в тей час ¤к строк платежу був зазначений на вексел≥ 3 травн¤ 1999 р., то таке застереженн¤ р≥внозначнае в≥дмов≥ у акцепт≥ век сел¤ з перв≥сним текстом. ” цьому випадку векселедержатель може опротестувати вексель у неакцепт≥ ≥ пред'¤вити регресн≥ вимоги векселедавцю чи ≥ндосан там, або при настанн≥ строку (14 травн¤) пред'¤вити вексель до платежу акцептанту, ¤кий несе в≥дпов≥даль н≥сть за плат≥ж саме зг≥дно з≥ зм≥стом свого акцепту.
ƒо поверненн¤ вексел¤ держателю платник може закреслити напис про св≥й акцепт. ” цьому випадку вва жаЇтьс¤, що у акцепт≥ було в≥дмовлено. јле ¤кщо век сель п≥сл¤ акцепту був переданий векселедавцю, то боржник вже не маЇ права вимагати анулюванн¤ свого акцепту. јкцепт носить безв≥дзивний характер. р≥м того, ¤кщо платник письмово пов≥домив про св≥й ак цепт векселедержател¤ або будь-кого ≥з ≥ндосант≥в, а п≥сл¤ цього закреслив св≥й акцепт ≥ повернув вексель, в≥н буде залишатис¤ зобов'¤заною особою зг≥дно з умовами свого акцепту.
“аким чином, за допомогою акцепту акцептант стаЇ головним вексельним боржником. ” випадку неплатежу, держатель вексел¤, нав≥ть ¤кщо в≥н Ї векселедавцем, маЇ проти акцептанта пр¤мий позов, заснований на акцеп тованому вексел≥, ≥ акцептант, на в≥дм≥ну в≥д векселедав ц¤ ≥ ≥ндосант≥в, в≥дпов≥даЇ за оплату вексел¤ незалежно в≥д своЇчасност≥ пред'¤вленн¤ вексел¤ до платежу.
ѕлат≥ж за векселем може бути забезпечений повн≥стю або у частин≥ вексельноњ суми за допомогою авал¤ Ч вексельного доручительства. ¬иступати в рол≥ вексель ного доручител¤ (авал≥ста) може трет¤ особа або одна ≥з ос≥б, що п≥дписала вексель (≥ндосант, векселедавець ≥ нав≥ть акцептант). јваль даЇтьс¤ на лицьов≥й сторон≥ век сел¤ або на додатковому аркуш≥ (алонж≥) ≥ виражаЇтьс¤ словами: Ђвважати за авальї, Ђ¤к доручительї, Ђ¤к га рантї або ≥ншою аналог≥чною фразою ≥ обов'¤зково п≥д писуЇтьс¤ авал≥стом Ч юридичною особою (двома упов новаженими особами: кер≥вником та головним бухгалте ром, чињ п≥дписи скр≥плюютьс¤ печаткою).
јваль даЇтьс¤ за будь-¤ку в≥дпов≥дальну за векселем особу, тому авал≥ст повинен вказати, за кого в≥н даЇ доручительство. ѕри в≥дсутност≥ такоњ вказ≥вки аваль вважаЇтьс¤ виданим за векселедавц¤. Ќе допускаЇтьс¤ авалюванн¤ вексел¤ за особу, ¤ка не несе в≥дпов≥даль ност≥ за векселем, наприклад, за ≥ндосанта, що поста вив застереженн¤ Ђбез звороту на менеї, або за плат ника, що не акцептував вексель. ¬≥дпов≥дно, аваль, зд≥йснений п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку протесту за особу, ¤ка внасл≥док цього пропущенн¤ зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпо в≥дальност≥, також нед≥йсний. ’оча строки авалюванн¤ вексел¤ не встановлен≥ Ч аваль може бути даний до ≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку платежу, ≥ нав≥ть п≥сл¤ зд≥йс ненн¤ акта протесту.
јваль, ¤кий не м≥стить н≥¤ких додаткових обмежень, гарантуЇ виконанн¤ зобов'¤зань в≥дпов≥дальною осо бою в повному обс¤з≥. јле вексельне доручительство може обмежуватис¤ частиною суми, тобто авал≥ст в≥д пов≥даЇ зг≥дно з≥ зм≥стом авал¤.
јвал≥ст ≥ особа, за ¤ку в≥н доручаЇтьс¤, несуть сол≥ дарну в≥дпов≥дальн≥сть. ќплативши вексель, авал≥ст придбаЇ право зворотньоњ вимоги до того, за кого в≥н видав доручительство, а також до тих, хто зобов'¤за ний перед ц≥Їю особою. јле в цьому випадку д≥ють за гальн≥ правила регресу, тобто авал≥ст може пред'¤вл¤ ти вимоги т≥льки до попередн≥х боржник≥в, але не до наступних. р≥м того, авал≥ст несе перед векселедержателем сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть разом з ≥ншими особами, що поставили на вексел≥ своњ п≥дписи. “обто, векселедержатель маЇ право пред'¤вити йому позов незалежно в≥д пред'¤вленн¤ позову ≥ншим зобов'¤за ним за векселем особам.
јвал≥ст зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥, коли залишаЇ нести в≥дпов≥дальн≥сть за векселем основний боржник, наприклад, у випадку зак≥нченн¤ строку по зовноњ давност≥.
Ќа в≥дм≥ну в≥д норм цив≥льного права, зг≥дно з ¤ки ми нед≥йсн≥сть основного зобов'¤занн¤ т¤гне нед≥йс н≥сть забезпечуючого його зобов'¤занн¤, авал≥ст в≥дпо в≥даЇ за оплату вексел¤, нав≥ть ¤кщо зобов'¤занн¤, ¤ке в≥н гарантував, ви¤витьс¤ нед≥йсним.
Ќормальний процес об≥гу вексел¤ завершуЇтьс¤ йо го оплатою у встановлений строк головним вексельним боржником Ч акцептантом. Ќеобх≥дною передумовою виконанн¤ вексельного зобов'¤занн¤ Ї пред'¤вленн¤ документа дл¤ оплати боржнику. ѕред'¤вленн¤ повин но в≥дбутис¤ у м≥сц≥, зазначеному у вексел≥ ¤к м≥сце платежу, а при в≥дсутност≥ такого зазначенн¤ Ч у м≥с ц≥ знаходженн¤ платника.
ƒержатель переказного вексел¤ строком на визначе ну дату або в ст≥льки-то часу в≥д складанн¤ або пред'¤вленн¤ повинен пред'¤вити переказний вексель до платежу або в день, коли в≥н повинен бути оплаче- ний, або в один з двох наступних робочих дн≥в.
ѕри визначенн≥ строку погашенн¤ вексел¤ не врахо вуЇтьс¤ день, в ¤кий в≥н виписаний, ≥ ¤кщо дата плате жу припадаЇ на неробочий день, то вексель сплачуЇтьс¤ наступного робочого дн¤.
Ѕоржник, перш н≥ж оплатити вексель, зобов'¤заний засв≥дчитис¤ у тому, що цей вексель пред'¤влений йо му дл¤ оплати законним держателем. ƒл¤ цього в≥н по винен перев≥рити посл≥довн≥сть р¤ду ≥ндосамент≥в ≥ тим самим п≥дтвердити власника вексел¤ в ¤кост≥ законно го держател¤. ѕри цьому в обов'¤зки платника не вхо дить перев≥рка справжност≥ п≥дпис≥в ≥ндосант≥в.
ѕлат≥ж за векселем повинен наступати негайно по пред'¤вленню. ¬≥дстрочка платежу можлива т≥льки при виникненн≥ обставин непереборноњ сили, на¤в н≥сть ¤ких повинна бути п≥дтверджена компетентними органами.
«в≥льн¤Їтьс¤ в≥д зобов'¤занн¤ за векселем особа, що сплатила вексель в строк, а разом з нею ≥ вс≥ осо би, що поставили на вексел≥ своњ п≥дписи. ќск≥льки пла т≥ж за векселем зд≥йснений проти його врученн¤, на¤в н≥сть вексел¤ у платника Ї фактом, що п≥дтверджуЇ йо го повну оплату ≥ погашенн¤.
ѕред'¤вленн¤ вексел¤ до строку не зобов'¤зуЇ бор жника сплачувати його, хоч в≥н може сплатити його. « ≥ншоњ сторони, векселедержатель не може бути приму шений прийн¤ти плат≥ж до зак≥нченн¤ строку вексел¤.
ѕеренесенн¤ строку платежу за векселем (пролонга ц≥¤) не допускаЇтьс¤.
Ѕоржник може сплатити т≥льки частину своњх зо бов'¤зань, ≥ пред'¤вник вексел¤ зобов'¤заний прийн¤ти цю суму. ” такому випадку на вексел≥ робитьс¤ в≥дм≥тка про плат≥ж на суму, що залишилас¤, ≥ векселедержатель може зд≥йснити протест ≥ пред'¤вити позов до будь-¤коњ зобов'¤заноњ особи в розм≥р≥ несплаченоњ суми.
¬ексель може бути не прийн¤тий до платежу або ак цепту у випадку неспроможност≥ платника або ¤кщо за вказаною адресою неможливо в≥дшукати платника.
ѕ≥д вексельним протестом розум≥ють оф≥ц≥йно зас в≥дчену вимогу платежу та його неодержанн¤. ≤снують так≥ види протесту:
1) протест переказного вексел¤ в неакцепт≥ або недатуванн≥ акцепту. ћета протесту Ч створенн¤ умов дл¤ дострокового задов≥льненн¤ вимог кредитора;
2) протест в несплат≥ вексел¤ ¤к простого, так ≥ пе реказного. ёридична мета протесту Ч збереженн¤ прав зворотних вимог (регресу) до зобов'¤заних по вексел¤ ос≥б Ч трасанта, ≥ндосант≥в та њх гарант≥в (авал≥ст≥в). ќднак протест не Ї необх≥дним дл¤ збере женн¤ держателем права регресу проти акцептанта пе реказного вексел¤, ¤к≥ несуть вексельну в≥дпов≥даль н≥сть ¤к головн≥ боржники прот¤гом всього строку позовноњ давност≥.
«д≥йсненн¤ протесту в несплат≥ не потр≥бне, ¤к що вексель був ран≥ше опротестований в неакацепт≥, а також в раз≥ об'¤ви неспроможност≥ платника, неза лежно в≥д того, акцептував в≥н вексель чи н≥, та трасан та по вексел¤, ¤кий не п≥дл¤гаЇ акцепту.
“расант, ≥ндосант або авал≥ст можуть шл¤хом вклю ченн¤ .в вексель п≥дписаного ними застереженн¤ (Ђбез витратї або Ђбез протестуї) зв≥льнити держател¤ в≥д зд≥йсненн¤ протесту дл¤ одержанн¤ права регресу. ѕричому, ¤кщо це застереженн¤ включене трасантом, воно маЇ силу в≥дносно вс≥х стор≥н, ¤к≥ п≥дписали вексель, ¤кщо ж воно включене ≥ндосантом або авал≥стом, то воно д≥Ї лише в≥дносно його самого.
ќтже, дл¤ виникненн¤ права регресу необх≥дно, щоб факт в≥дмови платника в≥д акцепту або платежу був засв≥дчений оф≥ц≥йним актом Ч протестом, ¤кий зд≥й снюЇтьс¤ державним нотар≥усом. —троки зд≥йсненн¤ протесту:
1) ¬ неакцепт≥. якщо пред'¤влений вексель не буде акцептований у двадц¤ть чотири години або вексель буде прийн¤тий не в повн≥й сум≥, то векселедержатель може зд≥йснити протест у неприйн¤тт≥, внасл≥док чого одержуЇ право на дострокове задов≥льненн¤. ѕротест в неакцепт≥ повинен бути зд≥йснений у строки, встанов лен≥ дл¤ пред'¤вленн¤ до акцепту, тобто прот¤гом од ного року в≥д дн¤ видач≥ вексел¤. ¬екселедавець може скоротити або зб≥льшити цей строк, ≥ндосанти можуть скоротити його, тод≥ вексель може бути прийн¤тим до опротестуванн¤ в неакцепт≥ прот¤гом цих строк≥в, але не п≥зн≥ше 12 годин наступного за цим строком дн¤.
2) ¬ несплат≥. ƒл¤ вексел¤ строком на визначений день або в ст≥льки-то часу в≥д складанн¤ або пред'¤в ленн¤ протест повинен бути зд≥йснений в один з двох робочих дн≥в, ¤к≥ сл≥дують за днем, в ¤кий вексель п≥д л¤гаЇ сплат≥; дл¤ вексел¤ строком за пред'¤вленн¤м Ч прот¤гом строку, встановленого дл¤ пред'¤вленн¤ до акцепту, або наступного дн¤, ¤кщо пред'¤вленн¤ було зд≥йснено в останн≥й день цього строку.
якщо не зд≥йснена сплата за векселем, векселедер жатель повинен передати вексель наступного дн¤ нота р≥усу (судовому виконавцю) дл¤ опротестуванн¤ за м≥с цем знаходженн¤ платника або за м≥сцем платежу. як що строк платежу або строк в≥дправки вексел¤ припадаЇ на встановлен≥ законом дн≥ в≥дпочинку, ц≥ строки перенос¤тьс¤. ¬ цей же день нотар≥ус пред'¤вл¤Ї плат нику вимогу про сплату або акцепт вексел¤. якщо п≥с л¤ цього посл≥дуЇ плат≥ж, нотар≥ус, не зд≥йснюючи про тесту, повертаЇ платнику вексель з в≥дм≥ткою про спла ту. якщо платник зробив в≥дм≥тку про акцепт на переказному вексел≥, в≥н також повертаЇтьс¤ до векселе-держател¤ без протесту. якщо до 12 годин наступного дн¤ не одержано п≥дтвердженн¤ про зд≥йсненн¤ сплати за векселем, нотар≥ус в цей же день протестуЇ вексель шл¤хом запису про це в реЇстр≥ та в≥дм≥тки на вексел≥. ќформлюЇтьс¤ протест актом. ќпротестований вексель з написом про протест та актом повертаЇтьс¤ в≥д нота р≥уса (судового виконавц¤) до векселедержател¤.
ѕротест в неакцепт≥ зд≥йснюЇтьс¤ проти векселедав ц¤. ѕротест в несплат≥ по простому вексел¤ Ч проти векселедавц¤, по переказному Ч проти акцептанта.
р≥м зд≥йсненн¤ протесту, держатель повинен пов≥ домити ≥ндосанта та трасанта про в≥дмову в акцепт≥ або сплат≥ прот¤гом наступних за днем протесту чотирьох робочих дн≥в. Ќедотриманн¤ цього правила не зв≥льн¤Ї гарант≥в в≥д в≥дпов≥дальност≥ по вексел¤, але накладаЇ на держател¤ в≥дпов≥дальн≥сть за збитки, ¤к≥ може по нести в≥дпов≥дальна особа, в розм≥р≥, що не перевищуЇ суму вексел¤.
якщо протест зд≥йснений своЇчасно, то виникають так≥ насл≥дки:
Ч судов≥ органи мають право виносити р≥шенн¤ по позовах, заснованих на опротестовних вексел¤х;
Ч наступаЇ в≥дпов≥дальн≥сть по простому вексел¤ Ч написател≥в, а по переказному Ч написател≥в та трасанта (векселедавц¤).
¬с≥ ц≥ особи, за виключенн¤м ≥ндосант≥в, ¤к≥ пом≥с тили перед своњм п≥дписом застереженн¤ Ђбез обороту на менеї, Ї сол≥дарно в≥дпов≥дальними перед векселедержателем. ¬≥н маЇ право пред'¤вити позов до вс≥х зобов'¤заних за векселем ос≥б (право регресу) або до одного з них, не звертаючи уваги на посл≥довн≥сть п≥д пис≥в цих ос≥б на вексел≥. ќсоба, що сплатила за векселем звертаЇтьс¤ з вимогою до ≥нших та, одержавши необ х≥дну суму, передаЇ т≥й особ≥, що сплатила опротестований вексель.
“аким чином, своЇчасне опротестуванн¤ вексел¤ в раз≥ в≥дмови в акцепт≥ або сплат≥ Ї умовою початку в≥д пов≥дальност≥ трасанта, ≥ндосант≥в та авал≥ст≥в. јкцеп тант та векселедавець простого вексел¤ ¤к головн≥ бор жники по вексел¤ Ї в≥дпов≥дальними прот¤гом всього строку позовноњ давност≥.
¬екселедавець може вимагати з того, до кого в≥н пред'¤вив позов:
Х суму вексел¤, не акцептовану ≥ не сплачену, з в≥д сотками, ¤кщо вони були обумовлен≥;
Х в≥дсотки в≥д дн¤ строку платежу;
Х збитки по протесту, зд≥йсненню пов≥домленн¤, а також ≥нш≥ збитки;
Х пеню в≥д дн¤ строку платежу.
¬ раз≥ зак≥нченн¤ строк≥в, встановлених дл¤ зд≥йс ненн¤ протесту в некцепт≥ або несплат≥, векселедержатель втрачаЇ своњ права проти ≥ндосант≥в, векселедавц¤ та ≥нших зобов'¤заних ос≥б, за виключенн¤м акцептан та. ¬екселедержатель, ¤кий не одержав плат≥ж, маЇ право на ст¤гненн¤ у судовому пор¤дку належноњ йому суми.
ѕраво на пред'¤вленн¤ позов≥в обмежуЇтьс¤ визна ченим строком, ¤кий носить назву вексельна давн≥сть (тобто в межах строк≥в позовноњ давност≥). ƒл¤ позов них вимог проти акцептанта та векселедавц¤ простого вексел¤ встановлений трир≥чний строк давност≥. ƒер жатель може виставити позов проти ≥ндосант≥в, трасанта та њх гарант≥в прот¤гом одного року з дн¤ протес ту, або ≥з дн¤ строку платеж≥в за векселем, що не п≥д л¤гаЇ протесту, а кожний ≥ндосант Ч проти ≥ншого ≥н досанта ≥ трасанта прот¤гом 6 м≥с¤ц≥в з дн¤, у ¤кий ≥н досант сплатив вексель, або з дн¤ пред'¤вленн¤ до нього позову.
3. –озрахунки
Ѕезгот≥вков≥ розрахунки в господарському оборот≥ ”крањни регулюютьс¤ ≥нструкц≥Їю Ќац≥онального банку, ¤ка розроблена зг≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", ≥ншими законодавчими актами ”крањни та нормативними актами Ќац≥онального банку ”крањни. ≤нструкц≥¤ визначаЇ загальн≥ принципи орган≥зац≥њ безгот≥вкових розрахунк≥в у нац≥ональн≥й валют≥ ”крањни, њх форми, стандарти документ≥в та пор¤док њх об≥гу, що впроваджуютьс¤ в господарський оборот ”крањни.
ёридичн≥ особи, њх ф≥л≥њ, в≥дд≥ленн¤, ф≥зичн≥ особи - суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в≥дкривають поточн≥ рахунки, ≥нш≥ рахунки дл¤ збер≥ганн¤ грошових кошт≥в ≥ зд≥йсненн¤ вс≥х вид≥в банк≥вських операц≥й у будь-¤ких банках ”крањни за своњм вибором ≥ за згодою цих банк≥в. якщо п≥дприЇмство в≥дкриваЇ б≥льше одного рахунку, один з цих рахунк≥в визначаЇтьс¤ ¤к основний. Ѕезгот≥вков≥ розрахунки м≥ж п≥дприЇмствами, ф≥зичними особами зд≥йснюютьс¤ через банки шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в з поточних рахунк≥в платник≥в на поточн≥ рахунки одержувач≥в кошт≥в.
Ѕанки приймають дорученн¤ п≥дприЇмств на перерахуванн¤ кошт≥в до виконанн¤ т≥льки в межах на¤вних кошт≥в на њх рахунках ≥ т≥льки за розпор¤дженн¤ми њх власник≥в, кр≥м випадк≥в, у ¤ких безсп≥рне списанн¤ кошт≥в передбачене законами ”крањни. ” раз≥ в≥дсутност≥ кошт≥в на основному рахунку п≥дприЇмства банки приймають до виконанн¤ дорученн¤ на перерахуванн¤ з основних рахунк≥в п≥дприЇмств до бюджет≥в та державних ц≥льових фонд≥в сум податк≥в ≥ збор≥в, неподаткових платеж≥в, пен≥, штраф≥в та ≥нших санкц≥й, передбачених законодавством ≥ застосованих у встановленому пор¤дку за несвоЇчасну сплату цих платеж≥в, ¤к≥ приймаютьс¤ банками незалежно в≥д на¤вност≥ кошт≥в на цих рахунках.
Ѕанк на догов≥рн≥й основ≥ зд≥йснюЇ розрахунково-касове обслуговуванн¤ своњх кл≥Їнт≥в ≥ виконуЇ њх розпор¤дженн¤ щодо перерахуванн¤ кошт≥в з рахунк≥в.
Ѕезгот≥вков≥ розрахунки зд≥йснюютьс¤ за такими формами розрахункових документ≥в:
плат≥жними дорученн¤ми;
плат≥жними вимогами-дорученн¤ми;
чеками;
акредитивами;
вексел¤ми;
плат≥жними вимогами;
≥нкасовими дорученн¤ми (розпор¤дженн¤ми).
3.1. –озрахунки ≥з застосуванн¤м плат≥жних доручень.
ѕлат≥жне дорученн¤ - документ, ¤кий ¤вл¤Ї собою письмово оформлене дорученн¤ кл≥Їнта банку, що його обслуговуЇ, на перерахуванн¤ визначеноњ суми кошт≥в з≥ свого рахунку.
ƒорученн¤ приймаютьс¤ до виконанн¤ банками прот¤гом дес¤ти календарних дн≥в з дн¤ виписки. ƒень заповненн¤ дорученн¤ не враховуЇтьс¤.
якщо на основному рахунку платника кошти в≥дсутн≥, в≥н зобов'¤заний прот¤гом трьох робочих дн≥в перерахувати залишки кошт≥в з ≥нших поточних рахунк≥в на основний рахунок дл¤ забезпеченн¤ погашенн¤ заборгованост≥ або погасити њњ безпосередньо з додаткового рахунку.
ƒорученн¤ застосовуютьс¤ в розрахунках за платежами товарного ≥ нетоварного характеру.
–озрахунки дорученн¤ми можуть зд≥йснюватись:
за фактично в≥двантажену продукц≥ю (виконан≥ роботи, надан≥ послуги); в пор¤дку попередньоњ оплати;
дл¤ завершенн¤ розрахунк≥в за актами зв≥рки взаЇмноњ заборгованост≥ п≥дприЇмств;
дл¤ перерахуванн¤ п≥дприЇмствами сум, ¤к≥ належать ф≥зичним особам (зароб≥тна плата, пенс≥њ, грошов≥ доходи колгоспник≥в тощо) на њх рахунки, в≥дкрит≥ в установах банк≥в;
в ≥нших випадках за згодою стор≥н.
ѕопередн¤ оплата зд≥йснюЇтьс¤ п≥дприЇмствами у раз≥, ¤кщо це обумовлено в договор≥ або встановлено окремими указами ѕрезидента ”крањни та р≥шенн¤ми ур¤ду (за хл≥бопродукти, воду, електро- та теплову енерг≥ю, за користуванн¤ телефоном ≥ за поштово-телеграфн≥ послуги, за перевезенн¤ товар≥в дл¤ розрахунк≥в ≥з зал≥зниц¤ми, пароплавствами, автотранспортними п≥дприЇмствами).
3.2. –озрахунки чеками.
‘орми чек≥в та њх об≥г регламентуютьс¤ нац≥ональним законодавством та нормами м≥жнародного права. —трани —Ќ√ у ¤кост≥ джерела чекового права використовують ѕостанову ÷¬ та —Ќ —–—– Уѕоложенн¤ про чекиФ в≥д 6 листопада 1929 року, а також нормами ∆еневськоњ конвенц≥њ, ¤ка встановила У™динообразний закон про чекиФ.
„еки застосовуютьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в у безгот≥вков≥й форм≥ м≥ж юридичними особами, а також ф≥зичними та юридичними особами з метою скороченн¤ розрахунк≥в гот≥вкою за отриман≥ товари, виконан≥ роботи та надан≥ послуги. «астосуванн¤ чека в плат≥жному оборот≥ в значн≥й м≥р≥ спрощуЇ розрахунки, що дозвол¤Ї зменьшувати витрати по об≥гу д≥йсних грошей ≥ прискорювати розрахунки, так ¤к ус≥ чеки оплачуютьс¤ по пред'¤вленню.
як зас≥б об≥гу ≥ розрахунку чек виникаЇ ≥з функц≥њ грошей, ¤к плат≥жного засобу, але не Ї д≥йсними грошима, а т≥льки зам≥щуЇ њх в плат≥жному оборот≥. ќб≥г чеку, ¤к засобу платежу обмежено, тому що, по-перше, чек Ц це грошове забов'¤занн¤ часного пор¤дку ≥ не може икористовуватись ¤к всезагальний зас≥б платежу. ѕо-друге, чек виступаЇ лише ¤к письмовий дозв≥л банку разпор¤джуватис¤ засобами на поточному рахунку чекодавц¤ у банку ≥ не може бути ¤к зас≥б кредиту, тобто на суму чека не нараховують проценти, хоча в≥н ≥ виступаЇ у рол≥ кредитних грошей.
–озрахунковий чек - це документ, що м≥стить письмове безумовне розпор¤дженн¤ власника рахунку (чекодавц¤) установ≥ банку (банку-ем≥тенту), ¤ка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму кошт≥в.
„екодавець - юридична або ф≥зична особа, ¤ка зд≥йснюЇ плат≥ж за допомогою чека та п≥дписуЇ його.
„екодержатель - п≥дприЇмство, ¤ке Ї отримувачем кошт≥в за чеком.
Ѕанк-ем≥тент - банк, що видаЇ чекову книжку (розрахунковий чек) п≥дприЇмству або ф≥зичн≥й особ≥.
„еков≥ книжки (розрахунков≥ чеки) виготовл¤ютьс¤ на спец≥альному папер≥ на банкнотн≥й фабриц≥ Ќац≥онального банку ”крањни.
„еков≥ книжки брошуруютьс¤ по 10, 20 та 25 аркуш≥в.
–озрахунков≥ чеки, ¤к≥ використовуютьс¤ ф≥зичними особами при зд≥йсненн≥ разових операц≥й, виготовл¤ютьс¤ окремими бланками. ѓх обл≥к ведетьс¤ окремо в≥д чекових книжок.
Ѕанк-ем≥тент без видач≥ чековоњ книжки може видати на ≥м'¤ чекодавц¤ (ф≥зичноњ особи) один або дек≥лька розрахункових чек≥в на суму, що не перевищуЇ залишок кошт≥в на рахунку чекодавц¤, або на суму, що внесена гот≥вкою.
—трок д≥њ чековоњ книжки - один р≥к. –озрахункового чека, ¤кий видаЇтьс¤ дл¤ разового розрахунку ф≥зичн≥й особ≥, три м≥с¤ц≥.
«а погодженн¤м з установою банку строк д≥њ невикористаноњ чековоњ книжки може бути продовжений.
„ек включаЇ:
а) назву "розрахунковий чек";
б) назву (дл¤ ф≥зичних ос≥б - пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥ чекодавц¤, дан≥ його паспорта або документа, що його зам≥нюЇ) власника чековоњ книжки (дал≥-чекодавц¤) та номер його рахунку;
в) назву банку-ем≥тента ≥ його номер ћ‘ќ;
г) ≥дентиф≥кац≥йн≥ коди чекодавц¤ та чекодержател¤ за ™диним державним реЇстром п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни, у ф≥зичних ос≥б - ≥дентиф≥кац≥йн≥ номери у раз≥ њх присвоЇнн¤ державною податковою адм≥н≥страц≥Їю;
д) назву чекодержател¤;
е) дорученн¤ чекодавц¤ банку-ем≥тенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та л≥терами;
Ї) призначенн¤ платежу;
ж) число, м≥с¤ць та р≥к складанн¤ чека, м≥сце складанн¤ чека;
з) п≥дписи чекодавц¤ та в≥дбиток печатки.
„ек, на ¤кому в≥дсутн≥й будь-¤кий ≥з зазначених рекв≥зит≥в, вважаЇтьс¤ нед≥йсним ≥ повертаЇтьс¤ банку чекодавц¤ без виконанн¤.
„ек ≥з чековоњ книжки пред'¤вл¤Їтьс¤ до оплати в банк чекодержател¤ прот¤гом дес¤ти календарних дн≥в (день виписки чека не враховуЇтьс¤).
ќбм≥н чека на гот≥вку ≥ отриманн¤ здач≥ ≥з суми чека гот≥вкою юридичними особами не дозвол¤Їтьс¤. ” раз≥ розрахунк≥в ф≥зичних ос≥б з п≥дприЇмствами торг≥вл≥ та послуг розрахунковим чеком дозвол¤Їтьс¤ отриманн¤ чекодавцем здач≥ ≥з суми чека гот≥вкою, але не б≥льше двадц¤ти в≥дсотк≥в в≥д суми чека. якщо сума здач≥ б≥льша, н≥ж двадц¤ть в≥дсотк≥в в≥д суми чека, чекодавець маЇ звернутис¤ до установи в≥дпов≥дного банку дл¤ переоформленн¤ чека. Ќевикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, дл¤ зарахуванн¤ суми на св≥й рахунок або обм≥н¤ти чек на гот≥вку.
«г≥дно з У™динообразним законом про чекиФ чек може передаватис¤ одн≥Їю особою ≥нш≥й шл¤хом внесенн¤ до нього передаточного напису Ц ≥ндосаменту. ≤ндосамент зд≥йснюЇтьс¤ на зворотн≥й сторон≥ чека ≥ п≥дписуЇтьс¤ особою, ¤ка зробила цей напис. “ой хто п≥дписавс¤ п≥д передаточним написом називаЇтьс¤ ≥ндоссантом. ѕередаточний напис повинен бути простий та не чим не обумовлений. ¬≥н засв≥дчуЇ передачу прав по чеку ≥нш≥й особ≥, а також визначаЇ в≥дпов≥дальн≥сть ≥ндоссанта перед ус≥ма наступними держател¤ми чеку.
”мови передачи чеку в≥д одн≥Їњ особи ≥нш≥й визначають вид чеку та характер його використанн¤ в об≥гу ¤к засобу платежу.
–озр≥зн¤ють наступн≥ види чек≥в:
а) ≥менний, або чек, ¤кий виписаний на користь в≥дпов≥дноњ особи. “акий документ не може бути переданий за допомогою звичайного ≥ндосамента. ѕердача зд≥йснюЇтьс¤ цесс≥Їй, тобто шл¤хом зд≥йсненн¤ передаточного напису з пом≥ткою УЌе наказуФ, ¤кий зав≥рений нотар≥ально. ѕри зд≥йсненн≥ передач≥ шл¤хом цесс≥њ його власник набираЇ т≥льки т≥ права, ¤к≥ мав попередн≥й чекодержатель.
б) ордерний чек, тобто чек, ¤кий виписан на користь в≥дпов≥дноњ особи або њњ наказу. “акий чек передаЇтьс¤ за допомогою ≥ндосамента з пом≥ткою УЌаказуФ або без нењ. ÷ей вид чеку найб≥льш широко застосовуЇтьс¤ в м≥жнародному розрахунковому оборот≥.
в) чек на пред'¤вника виписуЇтьс¤ пред'¤внику ≥ може бути предан ≥нш≥й особ≥ ¤к з ≥ндосаментом, так ≥ без нього. як правило, цей чек виставл¤Їтьс¤ кл≥Їнтом на св≥й банк. „екодержатель висилаЇ його своЇму партнеру за кородоном, ¤кий при отриман≥ виставл¤Ї його своЇму банку дл¤ кредитуванн¤ свого рахунка. “аким чином, за допомогою чеку на пред'¤вника чекодержатель зд≥йснюЇ розрахунок пр¤мо своЇму партнеру, в ц≥лому це ви¤вл¤Їтьс¤ швидше, н≥ж розрахунок шл¤хом банк≥вського переказу.
«г≥дно ∆еневський конвенц≥њ чек, виставлений без зазначенн¤ отримувача, розгл¤даЇтьс¤ ¤к чек на пред'¤вника. р≥м того чеки розд≥л¤ютьс¤ на ф≥рмов≥ та банк≥вськи.
Ѕанковський чек Ц це чек, ¤кий виписан банком на св≥й банк-кореспондент. ” текст≥ таких чек≥в немаЇ найменуванн¤ ф≥рми-чекодавц¤, а чекодавцем виступаЇ банк боржника. ќплата по таким чекам зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в банка чекодавц¤ на його рахунках в банку-кореспондент≥ за кордоном.
‘≥рмовий чек Ц це чек, виписаний ф≥рмой на отримувача. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в так≥ документи виписуютьс¤ на прд'¤вника в нац≥ональн≥й або ≥ноземн≥й валют≥ на пред'¤вника ≥ виставл¤ютьс¤ ф≥рмой на св≥й банк. ќплата по ним провадитьс¤ за рахунок кошт≥в чекодавц¤.
” випадках, коли при видач≥ чеку не маЇтьс¤ на уваз≥ отриманн¤ гот≥вки, застосовуютьс¤ кросован≥ та розрахунков≥ чеки. ќзнака, ¤ка в≥др≥зн¤Ї кросований чек Ц дв≥ паралельн≥ л≥н≥њ, ¤к≥ наненсен≥ по д≥агонал≥ на л≥цев≥й сторон≥ чеку. ÷е робитьс¤ дл¤ того, щоб усунути зловживанн¤ чеком. …ого держатель не може отримати визначену суму гот≥вкою. ÷¤ сума зараховуЇтьс¤ на рахунок чекодержател¤ в банку, ¤кий виступаЇ платником по чеку, або в ≥ншому будь-¤кому банку. “акий чек можна оплатити т≥льки банку або ≥нш≥й кредитн≥й установ≥. ѕри цьому, ¤кщо м≥ж паралельними д≥агонал¤ми вписуЇтьс¤ найменуванн¤ банку, то чек може бути сплачен лише цьому банку. “аким чином, кросован≥ чеки застосовуютьс¤ дл¤ переведенн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ суми з одного рахунка на ≥нший. ¬идача розрахункового чеку теж передбачаЇ перевод грошей з одного рахунка на ≥нший. јле в цьому випадку банк-платник кредитуЇ на суму чеку рахунок чекодержател¤.
3.3. –озрахунки акредитивами..
јккредитив, ¤кий використовуЇтьс¤ при розрахунках, незалежно в≥д того, ¤к в≥н назван або позначений, ¤вл¤Ї собою одностороннЇ, умовне грошове забов'¤занн¤ банка, ¤ке видаЇтьс¤ њм за дорученн¤м кл≥Їнта-наказодател¤ аккредитива на користь його контрагента по контракту Ц бенеф≥ц≥ара, по ¤кому банк, в≥дкривший аккредитив, повинен зд≥йснити сплату бенеф≥ц≥ару або акцептувати тратти бенеф≥ц≥ара ≥ сплатити по ним у строк, або уповноважуЇ ≥нший банк зд≥йснити так≥ розрахунки, при умов≥ наданн¤ бенеф≥ц≥аром документ≥в, ¤к≥ передбачен≥ в аккредитив≥, та при виконанн≥ ≥нших умов аккредитива.
јкредитив - це форма розрахунк≥в, при ¤к≥й банк-ем≥тент за дорученн¤м свого кл≥Їнта (за¤вника акредитива) зобов'¤заний:
виконати плат≥ж трет≥й особ≥ (бенеф≥ц≥ару) за поставлен≥ товари, виконан≥ роботи та надан≥ послуги;
надати повноваженн¤ ≥ншому (виконуючому) банку зд≥йснити цей плат≥ж.
«а¤вник акредитива - платник, ¤кий звернувс¤ до банку, що його обслуговуЇ, дл¤ в≥дкритт¤ акредитива.
Ѕанк-ем≥тент - банк платника, що в≥дкриваЇ акредитив своЇму кл≥Їнту.
Ѕенеф≥ц≥ар - юридична особа, на користь ¤коњ виставлений акредитив (продавець, виконавець роб≥т або послуг тощо).
¬иконуючий банк - банк бенеф≥ц≥ара або ≥нший банк, що за дорученн¤м банку-ем≥тента виконуЇ акредитив.
«алежно в≥д характеру акредитивноњ операц≥њ, що покладена банком-ем≥тентом на виконуючий банк, в≥н може виступати ав≥зуючим або банком-платником.
”мови та пор¤док проведенн¤ акредитивноњ форми розрахунк≥в передбачаютьс¤ у договор≥ м≥ж бенеф≥ц≥аром ≥ за¤вником акредитива.
Ѕанк-ем≥тент може в≥дкривати так≥ види акредитив≥в:
а) покритий - акредитив, дл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в при ¤кому завчасно бронюютьс¤ кошти платника в повн≥й сум≥ на окремому рахунку в банку-ем≥тент≥ або виконуючому банку;
б) непокритий - акредитив, оплата за ¤ким, у раз≥ тимчасовоњ в≥дсутност≥ кошт≥в на рахунку платника, гарантуЇтьс¤ банком-ем≥тентом за рахунок банк≥вського кредиту.
јкредитиви бувають в≥дзивн≥ та безв≥дзивн≥. Ќа кожному акредитив≥ маЇ бути вказано, чи Ї в≥н в≥дзивним або безв≥дзивним. ” раз≥ в≥дсутност≥ такоњ вказ≥вки акредитив вважаЇтьс¤ безв≥дзивним.
¬≥дзивний акредитив - акредитив, ¤кий може бути зм≥нений або анульований банком-ем≥тентом без попереднього погодженн¤ з бенеф≥ц≥аром (наприклад, у раз≥ недотриманн¤ умов, передбачених договором, достроковоњ в≥дмови банку-ем≥тента в≥д гарантуванн¤ платеж≥в за акредитивом).
”с≥ розпор¤дженн¤ про зм≥ненн¤ умов в≥дзивного акредитива за¤вник може надати бенеф≥ц≥ару т≥льки через банк-ем≥тент, ¤кий пов≥домл¤Ї виконуючий банк, а останн≥й -бенеф≥ц≥ара.
¬иконуючий банк не маЇ права приймати розпор¤дженн¤ безпосередньо в≥д за¤вника акредитива.
¬иконуючий банк зобов'¤заний оплатити документи, ¤к≥ в≥дпов≥дають умовам акредитива, виставлен≥ бенеф≥ц≥аром ≥ прийн¤т≥ виконуючим банком, до отриманн¤ останн≥м пов≥домленн¤ про зм≥ненн¤ або анулюванн¤ акредитива.
Ѕезв≥дзивний акредитив - акредитив, ¤кий може бути зм≥нений або анульований т≥льки за згодою бенеф≥ц≥ара, на користь ¤кого в≥н був в≥дкритий. Ѕенеф≥ц≥ар може достроково в≥дмовитис¤ в≥д використанн¤ акредитива, ¤кщо таке передбачено його умовами. ≤з своњми пропозиц≥¤ми про зм≥ненн¤ умов акредитива бенеф≥ц≥ар маЇ звернутис¤ до за¤вника акредитива, а за¤вник, у раз≥ згоди, вносить зм≥ни до акредитива через банк-ем≥тент, ¤кий надсилаЇ потр≥бне пов≥домленн¤ виконуючому банку.
јкредитиви в ≥ншому (виконуючому) банку за дорученн¤м банку-ем≥тента можуть виконуватис¤:
а) депонован≥ - списанн¤м кошт≥в з анал≥тичного рахунку "–озрахунки акредитивами", в≥дкритого у виконуючому банку;
б) гарантован≥ - наданн¤м виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-ем≥тента, в≥дкритого при встановленн≥ кореспондентських в≥дносин м≥ж банками. ¬≥дносини м≥ж банком-ем≥тентом ≥ виконуючим банком регулюютьс¤ кореспондентськими договорами, в ¤ких передбачаЇтьс¤ розм≥р ком≥с≥йних за ав≥зуванн¤ та ≥нш≥ витрати, пов'¤зан≥ з в≥дкритт¤м ≥ виконанн¤м акредитива, а також в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н щодо оплати розрахункових документ≥в зг≥дно з умовами акредитива.
јккредитив за своЇю природою ¤вл¤Ї собою угоду, ¤ка в≥докремлена в≥д контракта купл≥-продажу, ≥ банки н≥ в ¤кому раз≥ не несуть в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн¤ умов контракту будь-¤ким з контрагент≥в.
3.4. –озрахунки вексел¤ми.
¬ексель ¤к визначена форма грошового забов'¤занн¤ широко застосовуЇтьс¤ в господарському оборот≥ ”крањни. …ого застосуванн¤ в ¤кост≥ засобу об≥гу ≥ розрахунку у ц≥й сфер≥ пов'¤зане з тим, що частина об≥гу зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кредиту.
” багатьох крањнах св≥ту об≥г вексел¤ регламентуЇтьс¤ Їдиним законом, ¤кий був прийн¤тий ∆еневською вексельною конвенц≥Їю у 1930 роц≥. „ерез с≥м рок≥в ≥ в колишньому –ад¤нськлму —оюз≥ було впор¤дковано вексельне законодавство.
¬екселем визначаЇтьс¤ ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ н≥чим не обумовлене зобов'¤занн¤ векселедавц¤ (простий вексель) або ≥ншого вказаного у вексел≥ платника (переказний вексель) виплатити з настанн¤м зазначеного у вексел≥ строку в≥дпов≥дну суму володарю вексел¤ (векселедержателю). “аким чином, вексель Ї безумовне, абстрактне, суворе формальне зобов'¤занн¤ або наказ сплатити в≥дпов≥дну суму грошей. ќсновн≥ учасники вексельних правов≥дносин Ц векселедавець, векселедержатель та платник. ” залежност≥ в≥д того, хто Ї платником за векселем Ц сам векселедержатель чи трет¤ особа Ц розп≥знають два види вексел≥в: простий ≥ переказний. ѕереказний вексель ≥накше називаЇтьс¤ УтратаФ. ¬ексельне забов'¤занн¤ утворюЇтьс¤ односторонн≥м волеви¤вленн¤м з боку векселедавц¤. ќсоблив≥сть вексел¤ ¤к ц≥нного папера пол¤гаЇ в тому, що в≥н Ї суворо формальним документом. « одного боку, щодо нього д≥Ї правило: чого немаЇ у вексел≥, того не ≥снуЇ, з ≥ншого Ц дефект форми вексел¤ спричин¤Ї його нед≥йсн≥сть без попереднього визнанн¤ данного фокту з боку суду. ÷¤ особлив≥сть одержала також назву вексельноњ суворост≥. “а нед≥йсн≥сть вексел¤ Ї в≥дносною: недол≥ки форми вексел¤ забирають в≥д нього т≥льки Увексельну силуФ, але не можуть перешкодити розгл¤ду такого вексел¤ ¤к д≥лового документа ≥ншоњ д≥ловоњ природи (наприклад, борговоњ записки).
¬ексел≥, ¤к ≥ чеки, - нев≥дЇмн≥ елементи грошового об≥гу. Ѕез них не можливо ефективно зд≥йснювати м≥жгосподарськи розрахунки ≥ вийти з плат≥жноњ кризи. ќднак функц≥онуванн¤ вексельного об≥гу в ”крањн≥ пов'¤зане з певними труднощами. ѕричини тут р≥зн≥: брак традиц≥йних навичок у зд≥йснен≥ розхрахунк≥в вексел¤ми; ненасичен≥сть ринку в≥дпов≥дною товарною масою; неплатоспроможн≥сть та недисципл≥нован≥сть багатьох господарських орган≥зац≥й.
«вичайно, поки комерц≥йн≥ банки активно не працюють ≥з вексел¤ми, адаптувати вексель до умов чинноњ системи розрахунк≥в буде важко. Ќин≥ операц≥њ з вексел¤ми поетапно впроваджуютьс¤ у практику д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ƒ≥¤льн≥сть банку зд≥йснюЇтьс¤ за двома основним напр¤мками:
проведенн¤ класичних банк≥вських операц≥й з вексел¤ми, тобто обл≥к, ≥нкасуванн¤, наданн¤ авалю, наданн¤ кредит≥в п≥д заставу вексел≥в, продаж вексел≥в, що належать банку;
оформленн¤ вексел¤ми взаЇмозаборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
3.5. ¬ексельн≥ операц≥њ та њх характеристика..
¬с≥ операц≥њ з вексел¤ми можна под≥лити на дв≥ групи:
операц≥њ, пов'¤зан≥ з видачею та погашенн¤м векселей, тобто операц≥њ з власними вексел¤ми, точн≥ши з вексел¤ми, по ¤ким п≥дприЇмство виступаЇ або платником (векселедателем в простих та та трассатом-акцептантом в переказних вексел¤х), або векселедателем-трассантом (в переказних вексел¤х);
опреац≥њ, пов'¤зан≥ з об≥гом векселей, тобто операц≥њ з чужими вексел¤ми, а точн≥ши з вексел¤ми, в ¤ких п≥дприЇмство виступало надписником, ¤ке не приймало участ≥ в складанн≥ вексел¤.
ƒо першоњ групи операц≥й в≥днос¤тьс¤:
видача простого вексел¤;
трассуванн¤:
на ≥ншого платника наказу трет≥й особ≥;
на ≥ншого платника власному наказу;
на самого себе;
дом≥ц≥л¤ц≥¤ вексел¤;
оплата вексел¤.
ƒо другоњ групи операц≥й в≥днос¤тьс¤:
обл≥кова операц≥¤ (≥ндосуванн¤);
ломбардна операц≥¤ (кредит п≥д заставу вексел¤);
ком≥с≥онна операц≥¤ (≥нкасуванн¤ вексел≥в ≥ супроводжуючих њх товарних документ≥в);
депозитна операц≥¤ (збер≥ганн¤ та керуванн¤ вексел¤ми);
акцептна операц≥¤ (акцептний кредит);
гарант≥йна операц≥¤ (поручительство по вексел¤м).
ƒќћ≤÷≤Ћя÷≤я ¬≈ —≈Ћ≤¬.
якщо платнику представл¤Їтьс¤ зручним, щоб вексель при настанн≥ строку платежу був оплачений не њм самим, а третьою особою, тод≥ складаЇтьс¤ дом≥ц≥льований вексель. ћ≥сце платежу по ньому в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д м≥сц¤ проживанн¤ платника Ц векселедател¤ в простих та акцептанта в переказних вексел¤х. ќсоба, ¤ка буде платити по векселю ≥ зам≥нюЇ акцептанта або векселедержател¤, називаЇтьс¤ дом≥ц≥л≥атом, а особа, ¤ка уповноважуЇ дом≥ц≥л≥ата зробити плат≥ж, Ц дом≥ц≥л≥антом.
ƒл¤ трассата дом≥ц≥л≥юванн¤ маЇ ту перевагу, що зв≥льнюЇ його в≥д турбот, ¤к≥ пов'¤зан≥ з оплатою вексел¤. ƒл¤ векселедател¤ дом≥ц≥л≥юванн¤ корисно в тих випадках, коли в≥н проживаЇ в будь-¤кому населенному пункт≥, де немаЇ установи банк≥в. Ўл¤хом дом≥ц≥л≥юванн¤ вексел¤ в одному з банк≥вських пункт≥в вексель стаЇ Ђприйн¤тнимї ¤к дл¤ банк≥в, так ≥ дл¤ ≥нших ос≥б, ¤к≥ бажають його приобрести; в≥н легше може бути обл≥кован, а при ≥нкасуванн≥ по такому векселю не потр≥бно нести накладних витрат (дамно, порто та ≥нш.)
ѕо звича¤м, що склалис¤, дл¤ дом≥ц≥л≥юванн¤ вексел¤ трассант у переказних ≥ першепридбавач в простих вексел¤х доручають дом≥ц≥л≥ювати вексель: перший Ц трассату, а другий Ц векселедателю. ѕот≥м трассат (векселедатель) звертаЇтьс¤ до особи, ¤ка мешкаЇ по м≥сцю передбачуван≥й або бажаЇмоњ дом≥ц≥л¤ц≥њ, з проханн¤м про дозв≥л дом≥ц≥л≥ювати вексель, спов≥стити умови покритт¤ ≥ додатков≥ умови в≥дносно самоњ операц≥њ: розм≥ру ком≥с≥онноњ винагороди, в≥дсотк≥в по рахунку на залишкм сум та ≥нше. ом≥с≥онер дозвол¤Ї призначити себе дом≥ц≥л≥атом, ¤к правило, на умов≥ попереднього покритт¤ (при на¤вност≥ кредиту з боку дом≥ц≥л≥ата по в≥дношенню до дом≥ц≥л≥анта питанн¤ про покритт¤ не виникаЇ, сторонами нормуютьс¤ лише умови дом≥ц≥л¤ц≥њ). “рассат в переказному та векселедатель в простому вексел¤х дом≥ц≥люють пот≥м вексель у дом≥ц≥л≥ата та письмову пов≥домл¤ють њх про це, а також трассанта в переказному та першепридбавача в простому вексел≥, надсила¤ тому або ≥ншому сам дом≥ц≥л≥йований вексель (прийн¤то, що дом≥ц≥л≥йований вексель по-перше акцептуЇтьс¤ трассатом, щоб не визивати п≥дозри у першепридбавача щодо платежа).
ƒом≥ц≥л≥ант надсилаЇ свому дом≥ц≥л≥ату в≥дпов≥дне покритт¤, а тот пот≥м оплачуЇ у строк дом≥ц≥л≥йований у нього вексель; в≥н же перекреслюЇ п≥дпис особи, ¤ка забов'¤зана платежом по векселю Ц акцептанта в перказному та векселедател¤ в простому вексел¤х, - ≥ повертаЇ йому або ≥ншому сплачений та касирований (знищений) таким чином дом≥ц≥л≥йований вексель.
ѕраво дом≥ц≥л≥ювати весель належить виключно векселедателю (трассанту), так ¤к т≥льки в≥н маЇ право обумовлювати вексель в його ≥стотних частинах, до ¤ких належить м≥сце платежу. ѕ≥сл¤ того, ¤к векселедатель вказав м≥сце платежу, н≥ одна особа, нав≥ть в≥н сам, не можуть зм≥нити його.
” випадку в≥дмови дом≥ц≥л≥ата оплатити дом≥ц≥л≥йований у нього вексель повинен бути зроблено протест з позначенн¤м причини в≥дмови в≥д платежу. ќтже, дом≥ц≥л≥ат не забов'¤зан н≥чим, нав≥ть в тому випадку, коли в≥н пооб≥ц¤в трассату оплату вексел¤.
ќЅЋ≤ ќ¬ј ќѕ≈–ј÷≤я.
ќбл≥кова (дисконтна) операц≥¤, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ з вексел¤ми, складаЇтьс¤ з того, що п≥дприЇмство або ф≥нансова установа Ц банк, предоставл¤Ї векселедержателю кредит, коли придбаЇ у нього вексель в оплату товар≥в, роб≥т, послуг (або просто ¤к ф≥нансовий документ, ц≥нний пап≥р) до настанн¤ строку платежа за ц≥ною, котра менше, вказаноњ на вексел≥, на величину обл≥ку (дисконта).
ќбл≥к вексел≥в пол¤гаЇ у передач≥ њх векселедержателем Ц дисконтантом у повну власн≥сть векселепридбавачу Ц дисконтера по передаточним на його ≥м'¤ надписам (шл¤хом ≥ндосуванн¤) в обм≥н видач≥ кошт≥в або зал≥ку њх по розрахункам у розм≥р≥ валюти вексел¤ з утриманн¤м на користь дисконтера в≥дсотк≥в, так званого дисконта. ѕо вексел¤м з ≥ншого м≥ста може утримуватис¤ особливий вид ком≥с≥њ дамно, ≥ поштово-телеграфн≥ витрати або порто. ќперац≥¤ обл≥ку по в≥дношенню ¤к до дисконтанту, так ≥ до дисконтера зветьс¤ обл≥ковой, бо ≥ дисконтант ≥ дисконтер обл≥ковують, а у випадку ≥ноземного вексел¤ Ц негоц≥юють, тобто продають ≥ покупають вексель.
–екомендуЇтьс¤ приймати до обл≥ку т≥льки ьак≥ вексел¤, ¤к≥ мають не менше двох п≥дписей, а саме:
прост≥ вексел¤ Ц з п≥дписом векселедател¤ ≥ бланком векселедержател¤;
переказн≥ вексел¤ на ≥ншого платника наказу трет≥й особ≥ Ц з п≥дписом трассанта, трассата ≥ бланком рем≥тенту;
переказн≥ вексел¤ на ≥ншого платника власному наказу Ц з п≥дписом трассанта, трассата ≥ бланком трассанта;
переказн≥ вексел¤, трассован≥ на векселедател¤ (трассантом на сомого себе) Ц з п≥дписом трассанта ≥ бланком рем≥тенту;
секунда, ¤кщо прима призначена т≥льки дл¤ акцепта, - з п≥дписом трассанта ≥ бланком рем≥тенту;
“акож сл≥д стежити за тим, щоб Ц ¤к правило Ц купувати:
вексел¤, ¤к≥ виникли на грунт≥ реальних торгових угод;
вексел¤, ¤к≥ видан≥ на сол≥дн≥ промислов≥, торгов≥ та банк≥вськ≥ ф≥рми. —юди перш за все в≥днос¤тьс¤ акцепти першокласних банк≥в.
вексел¤ з платежом у банк≥вському пункт≥;
јле кр≥м першокласних вексел≥в на грошовому ринку обертаютьс¤ ≥ вексел¤ меншого гатунку, хоча вони ≥ не зустр≥чають великого попиту. ƒо таких вексел≥в в≥днос¤тьс¤:
вексел¤ з безоборотними надписами;
внутр≥шн≥ вексел¤, ¤к≥ п≥дл¤гають оплат≥ в ≥ностранн≥й валют≥;
вексел¤, ¤к≥ п≥дл¤гають оплат≥ в пункт≥, де немаЇ установи банку;
переказн≥ вексел¤, ¤к≥ не п≥дл¤гають акцепту, - мандати.
ѕередача векселей в уплату боргу.
ќднор≥дною з обл≥ковою операц≥Їю Ї операц≥¤ по передач≥ вексел≥в в уплату боргу: розрахунок робитьс¤ на тих самих п≥дставах, а р≥зниц¤ складаЇтьс¤ в тому, що належна з дисконтера сума не може бути отримана грошима, а зараховуЇтьс¤ в уплату боргу за його особистоим рахунком.
ЋќћЅј–ƒЌј ќѕ≈–ј÷≤я.
Ћомбардна операц≥¤, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ з вексел¤ми, складаЇтьс¤ з передач≥ вексел≥в до банку дл¤ забеспеченн¤ отриманих кредит≥в, а саме:
за позиками строковими за позичковими рахунками;
за позиками до запитанн¤ за спец≥альним позичковим рахунком.
¬с≥ ц≥ вексел¤ забеспечуютьс¤ ≥ндосаментом (бланковим, р≥дше ≥менним).
ѕо лобардним вексел¤м ком≥с≥ю, дамно, порто ≥ витрати по проесту банки у в≥дпов≥дних випадках нараховують на свою користь, з в≥дношенн¤м њх на дебет рахунку боржника, т≥льки тод≥, коли ц≥ вексел¤ ними ≥нкасован≥ або опротестован≥.
ќћ≤—≤…Ќј ќѕ≈–ј÷≤я.
ом≥с≥йн≥ операц≥њ, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ з вексел¤ми за участю банк≥в, ¤к≥ забеспечують њх проведенн¤. Ѕанки приймають:
прост≥ ≥ переказн≥ вексел¤ ≥ супроводжуючи њх документи дл¤ ≥нкасо до настанн¤ по ним строку платежу, а у випадку неплатежу Ц в њх протесту;
переказн≥ ≥ прост≥ в≥зо-вексел¤ дл¤ пред'¤вленн¤ до акцепту, а у випадку неакцепту Ц в њх протест≥;
протестован≥ вексел¤ дл¤ ≥нкасо, але не судовим пор¤дком, а шл¤хом пред'вленн¤ њх до платежу тим особам, ¤к≥ вказан≥ дов≥рителем.
«а зд≥йсненн¤ вс≥х цих операц≥й банки утримують на свою користь ком≥с≥ю, а по вексел¤м з ≥ншого м≥ста, кр≥м того, дамно ≥ порто.
Ѕез ком≥с≥њ банки виконують дорученн¤ пост≥йних кл≥Їнт≥в по розрахунковим ≥ кореспонденським рахункам ¤к на ≥нкасо, так ≥ на пред'¤вленн¤ до акцепту м≥сцевих вексел≥в.
ƒ≈ѕќ«»“Ќј ќѕ≈–ј÷≤я.
ƒепозитн≥ операц≥њ або операц≥њ депо, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ з вексел¤ми, виконуюютьс¤ за участю банк≥в, ¤к≥ забеспечують њх проведенн¤. Ѕанки приймають вексел¤:
на збереженн¤ (чисте депо);
на збереженн¤ ≥ керуванн¤ (квал≥ф≥коване депо);
на збереженн¤, в керуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤ (забеспечуюче депо).
ѕри чистому депо банк приймаЇ на себе забов'¤занн¤ збер≥гати вексел¤, в≥дпов≥дати за вс≥ насл≥дки њх загибел≥ або порчи ≥ повертати њх за першою вимогою кл≥Їнта; при квал≥ф≥кованому депо банк, кр≥м того сл≥дкуЇ за строками векселей, ≥нкасуЇ строков≥ вексел¤ ≥ в певних випадках протестуЇ њх, а також зд≥йснюЇ вс≥ ≥нш≥ д≥њ, необх≥дн≥ дл¤ охорони прав доверител¤. ¬итрати банка по ≥нкасуванню ≥ опротестуванню погашаютьс¤ за рахунок сум, ¤к≥ поступають в оплату вексел≥в.
«абеспечуюче депо на умовах застави служить дл¤ ц≥лей забеспеченн¤ видаваЇмих кл≥Їнту позик ≥ складаЇ основу ломбардних операц≥й.
ј ÷≈ѕ“Ќј ќѕ≈–ј÷≤я.
јкцептна операц≥¤, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ з вексел¤ми, виконуЇтьс¤ за участю банк≥в, ¤к≥ забеспечують њх проведенн¤. ¬она пол¤гаЇ в тому, що банк акцептуЇ виставлений на нього переказний вексель за умовою, що кл≥Їнт предоставить банку покритт¤ до настанн¤ строку платежу по векселю. ¬ ц≥й операц≥њ, на в≥дм≥ну в≥д обл≥ковоњ, банк сам виступаЇ платником. —ума дл¤ оплати вексел¤ банком предоставл¤Їтьс¤ кл≥Їнтом не п≥зн≥ше, чим за день до настанн¤ строку. “ому банки предоставл¤ють акцептний кредит т≥льки першокласним позичальникам при безумовн≥й впевненост≥ в њх кредитоспроможност≥, а в ¤кост≥ забеспеченн¤ утримують у себе соло-вексел¤ позичальника; в≥д менш над≥йних позичальник≥в банки потребують також наданн¤ гарант≥њ та додаткового високол≥кв≥дного забеспеченн¤.
–ем≥тент може використати акцепт в р≥зних цел¤х: передати в уплату боргу своЇму кредитору або обл≥кувати в банку дл¤ миттЇвого отриманн¤ кошт≥в. ¬ останньому випадку дисконтером може виступати сам банк-акцептант, ¤кий не бажаЇ пускати св≥й акцепт в об≥г, Ц тим самим в≥н переводить акцептний кредит в обл≥кову позику, але в≥н може ≥ не обл≥ковувати власний акцепт, а за згодую з рем≥тентом депонувати його у себе до настанн¤ строку платежу.
” зовн≥шньоторгових операц≥¤х акцептний кредит часто приймаЇ форму акцептно-рамбурсного кредиту, при ¤кому експортер (або його ком≥с≥онер) виставл¤Ї тратти на будь-¤кий ≥ноземний банк, а покритт¤ по кредиту предоставл¤Ї банк ≥мпортера, або ≥нший трет≥й банк, але все це Ц за дорученн¤м та за рахунок ≥мпортера. ÷¤ форма кредиту використовуЇтьс¤ тод≥, коли валюта платежу по контракту не Ї валютою крањни н≥ експортера, н≥ ≥мпортера.
як акцептний, так ≥ акцептно-рамбурсний кредит в≥дкриваЇтьс¤ по товарним угодам, ≥ вексел¤ акцептуютьс¤ проти пред'¤вленн¤ товарних документ≥в ≥ часто супроводжуютьс¤ акредитивами.
ѕо акцептним кредитам банк утримуЇ ком≥с≥ю в залежност≥ в≥д строку ≥ суми забов'¤зань ≥ ризику непогашенн¤ кредиту, а по акцептно-рамбурсним кредитам банк, окр≥м ком≥с≥њ, утримуЇ ще ≥ в≥дсотки.
√ј–јЌ“≤…Ќј ќѕ≈–ј÷≤я.
√арант≥йна операц≥¤, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ з вексел¤ми, пол¤гаЇ в тому, що трет¤ особа Ц п≥дприЇмство або банк приймаЇ на себе в≥дпов≥дальн≥сть по забов'¤занн¤м доверител¤ чи у форм≥ письмовоњ гарант≥њ, чи у форм≥ авалюванн¤ вексел¤ ≥ тим самим предоставл¤Ї авальний кредит. якщо доверитель не зможе виконати своњ забов'¤занн¤ по в≥дношенню до свого контрагента, а саме Ц у строк погасити вексел¤, гарантор бере на себе оплату даних забов'¤зань, тобто гарантор страхуЇ ризик непогашенн¤ кредиту у форм≥ гарант≥њ платежу, причому гарант≥¤ Ї безв≥дзивною ≥ не залежить в≥д виконанн¤ сторонами по угод≥ своњх забов'¤зань.
√арант≥њ, в забеспеченн¤ оплати вексел≥в, ¤к правило, надаютьс¤ банками, так ¤к очами д≥лового св≥ту т≥льки вони можуть забеспечити сол≥дн≥сть та добротн≥сть ф≥рми.
√арант≥йна операц≥¤ виг≥дна банкам, тому що в момент видач≥ гарант≥њ не виникаЇ ≥моб≥л≥зац≥¤ грошових кошт≥в; в той же час це одна з найб≥льш ризикоаваних операц≥й, бо не можливо наперед (до моменту платежу по забов'¤занн¤м) передбачити, чи зможе доверитель погасити своњ забов'¤занн¤. ¬инагорода банка виражаЇтьс¤ у вигл¤д≥ ком≥с≥њ, ¤ка виплачуЇтьс¤ доверителем до видач≥ гарант≥њ; њњ розм≥р складаЇ 1-8% в залежност≥ в≥д суми, строк≥в забов'¤зань ≥ ризику операц≥њ.
¬исновок.
якщо загальновизнана ≥стина така, що кредит Ц душа промисловост≥, то вексель без сумн≥ву Ц кращ≥й представник кредита. ѕод≥бно тому, ¤к торг≥вл¤ не обумовлена розм≥рами того чи ≥ншого государства, так ≥ вексель, перший ≥ головний слуга торговл≥, не маЇ н≥¤ких обмежень. ¬иконнуючи роль инструмента великих торг≥вельних п≥дприемств, встановлюючи зв¤зок м≥ж ус≥ма народами всесв≥ту, вексель ≥ в ≥нших в≥дношенн¤х надав важливого впливу на розвиток торг≥вл≥, ¤к ≥нш≥ в≥дкритт¤. ѕо¤ва вексел¤ нав≥ть в њого найпрост≥ш≥й конструкц≥њ, стало плодом таемноњ ≥ могутьноњ сили, ¤ка може бути названа автоном≥Їй торг≥вельного сословТ¤, в зв¤зку з подальшим розвитком його рекв≥з≥т≥в, ¤к результат того ж самого мистецтва, - все це належить до найб≥льш важливих в≥дкритт≥в торг≥вельного св≥ту. якщо компас розширив географ≥чний кругоз≥р людства и ¤кщо грош≥ зв≥льнили торг≥влю в≥д вузьких уз мени, то векс≥ль Ц шматочок бумаги, незабеспечений скарбом держави, розвив кредит Ц цю могутню силу и основу ус≥Їњ промисловост≥. ѕеренос¤чи кап≥тали з одних рук до ≥нших ≥ служачи способом передач≥ кап≥тала, вексель тим самим викликаЇ до д≥¤льност≥ без нього не використан≥ богатства, зб≥льшуЇ розм≥ри виробництва, уособлюЇ в соб≥ сам кап≥тал ≥ отримуЇ сам купувальну силу.
якщо зам≥на натурального господарства грошовим мала таке важливе значенн¤, то вексель, превосход¤чи економ≥чну важлив≥сть грошей р≥зновидами своњх функц≥й, первищуЇ останн≥ ≥ ¤к плат≥жний знак. «наченн¤ грошей обмежено державною тер≥тор≥Їю, за межами ¤коњ вони, ¤кщо не зовс≥м, то в≥дчутно зменьшують свою варт≥сть. ¬ексель же завжди ≥ будь де маЇ однакову ц≥нн≥сть, його д≥йсн≥сть не обмежена н≥¤кими кордонами ≥ його сила не обумовлена н≥¤кими законами ввоза та в≥воза. ¬ цьому в≥дношенн≥ в≥н заслужено отримав назву ун≥версального засобу сплати ≥ монети всього торгового св≥ту. ¬ексель маЇ також ≥нш≥ переваги перед грошима. √рош≥ завжди виражають зазначену варт≥сть, тод≥ коли вексель може виражати ¤ку завгодно суму; припошук грошей зв¤зано з важливими складност¤ми, тод≥ ¤к вексель може бути утворений у будь ¤кий час, ¤к швидко Ї у особи в≥дпов≥дна дл¤ цього ц≥нн≥сть.
≈коном≥чне значенн¤ вексел¤ ц≥м не вичерпуЇтьс¤: служа зброЇю кредита ≥ суррогатом гот≥вковоњ сплати, маючи покупну силу грошей, вексель набуваЇ значенн¤ товару, отримуЇ свою варт≥сть ≥ св≥й курс (ц≥ну), служа м≥жнародним розрахункам, позбавл¤Ї в≥д необх≥дност≥ переводити ≥ пересилати дзв≥нку монету ≥ розпада¤сь, под≥бно сортам ≥ ¤кост¤м товару, на р≥зн≥ категор≥њ, дивл¤чись по м≥сцю видачи та м≥сцю платежа по векселю.
¬ своњй робот≥, в першому розд≥л≥ ¤ стисло виклав ≥стор≥ю виникненн¤ ≥ розвитку векселю в св≥тов≥й ≥стор≥њ, цей розд≥л введений дл¤ лакон≥чного сприйн¤тт¤ ц≥Їњ теми, вексель, це не ¤кась загадкова ≥стота чи дитина наукових розробок. ѕо¤ва векселю була зумовлена загальним розвитком людства, так би мовити наступний кроком у розвитку, без подаланн¤ ¤кого мабуть людство ≥ не дос¤гло б такого ≥нтелектуального р≥вн¤ розвитку.
¬ другому розд≥л≥ ¤ виклав ус≥ основн≥ пон¤тт¤ ≥ терм≥ни нерозривно пов¤зан≥ з векселем, принципи класиф≥кац≥њ вексел≥в, правовий стан ≥ специф≥ку вексельного об≥гу в ”крањн≥, розгл¤нув основн≥ конфл≥ктн≥ ситуац≥њ, що мають м≥сце в справ≥ ≥нтеграц≥њ ≥ удосконаленн¤ нац≥онального вексельного законодавства з всесв≥тн≥м, виклав свою точку зору та шл¤хи вир≥шенн¤ ц≥х конфл≥кт≥в так ¤к усунен¤ протер≥чь Ї основним фактором здоровоњ ≥ життЇспроможноњ економ≥ки.
” третьому розд≥л≥ що маЇ назву У–озрахункиФ ¤ виклав правила розрахунк≥в р≥зними засобами, але перевага, зрозум≥ло, була в≥ддана векселю, в цому розд≥л≥ наведен≥ приклади та методи практичного застосуванн¤ вексел¤ дл¤ проведенн¤ ф≥нансових операц≥й.
|
