ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: ¬иды рынков (укр.¤з.)
¬иды рынков (укр.¤з.)
¬ступ
—учасна ринкова економ≥ка ¤вл¤Ї собою складний орган≥зм , що складаЇтьс¤ з величезноњ к≥лькост≥ р≥зноман≥тних виробничих, комерц≥йних, ф≥нансових ≥ ≥нформац≥йних структур , що взаЇмод≥ють на фон≥ розгалуженоњ системи правових норм б≥знесу, ≥ що об'Їднуютьс¤ Їдиним пон¤тт¤м - ринок.
ѕо визначенню ринок - це орган≥зована структура, де "зустр≥чаютьс¤" виробники ≥ споживач≥, продавц≥ ≥ покупц≥, де в результат≥ взаЇмод≥њ попиту споживач≥в (попитом називаЇтьс¤ к≥льк≥сть товару, що споживач≥ можуть купити по певн≥й ц≥н≥ ) ≥ пропозиц≥њ виробник≥в (пропозиц≥¤ - це к≥льк≥сть товару, що виробники продають по певн≥й ц≥н≥ ) встановлюютьс¤ ≥ ц≥ни товар≥в, ≥ обс¤ги продаж≥в. ѕри розгл¤д≥ структурноњ орган≥зац≥њ ринку визначальне значенн¤ маЇ к≥льк≥сть виробник≥в (продавц≥в) ≥ к≥льк≥сть споживач≥в (покупц≥в), що беруть участь у процес≥ обм≥ну загального екв≥валента вартост≥ (грошей) на ¤кийсь товар. ÷¤ к≥льк≥сть виробник≥в ≥ споживач≥в, характер ≥ структура в≥дношень м≥ж ними визначають взаЇмод≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ. ѕри цьому ринки приймають сам≥ р≥зн≥ форми. Ќайближча автозаправна станц≥¤, закусочна, магазин грамплат≥вок, пришл¤ховий ларьок фермера - усе це звичайн≥ ринки. Ќью-…оркска¤ фондова б≥ржа ≥ „икагська зернова б≥ржа - це уже високорозвинен≥ ринки, на ¤ких покупц≥ ≥ продавц≥ в≥дпов≥дно акц≥й, обл≥гац≥й ≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ з усього св≥ту встановлюють контакт один з одним. ѕод≥бною у¤вою й орган≥затори аукц≥он≥в звод¤ть разом покупц≥в ≥ продавц≥в предмет≥в мистецтва, худоби, держаного с≥льськогосподарського устаткуванн¤, а ≥нод≥ ≥ нерухомост≥. ¬≥домий на всю јмерику футбол≥ст ≥ його агент ведуть переговори про контракт ≥з власником команди Ќац≥ональноњ футбольноњ л≥ги. ¬ипускник х≥м≥чного факультету розмовл¤Ї з представниками ф≥рм "ён≥он карбайд" ≥ "ƒюпон" в ун≥верситетському бюро, що допомагаЇ випускникам одержати роботу. ¬с≥ ц≥ ситуац≥њ, що зв'¤зують потенц≥йних покупц≥в ≥з потенц≥йними продавц¤ми, утворюють ринки. як випливаЇ з наведених приклад≥в, одн≥ ринки Ї локальними, тод≥ ¤к ≥нш≥ нос¤ть нац≥ональний або м≥жнародний характер. ƒе¤к≥ в≥др≥зн¤Ї особистий контакт м≥ж пред'¤вником попиту ≥ постачальником, а ≥нш≥ Ї безособовими -- на них покупець ≥ продавець н≥коли не бачать або зовс≥м не знають один одного. ≤снуЇ безл≥ч вид≥в ринк≥в, головн≥ з ¤кий можна згрупувати по таких трьох ознаках.
ќсновн≥ види ринк≥в
« погл¤ду в≥дпов≥дност≥ чинному законодавству
по економ≥чному призначенню об'Їкт≥в ринкових в≥дносин
по просторов≥й ознац≥
- легальний ринок
- т≥ньовий ринок
- споживчий ринок
- ринок кап≥тал≥в
- ринок робочоњ сили
- ринок ≥нформац≥њ
- ф≥нансовий ринок
- валютний ринок ≥ ≥н.
- м≥сцевий ринок
- нац≥ональний ринок
- м≥жнародний рег≥о- нальний ринок
- св≥товий ринок
ожен ≥з цих ринк≥в, у свою чергу, можна розд≥лити на складов≥ елементи. “ак ринок засоб≥в виробництва включаЇ ринок земл≥, верстат≥в, корм≥в, газу ≥ т. д.; ринок ≥нформац≥њ - ринки науково-техн≥чних розробок, ноу-хау, патент≥в ≥ ≥н.; ф≥нансовий ринок - ринки ц≥нних папер≥в, банк≥вських позичок ≥ ≥нших кредитних ресурс≥в.
” дан≥й робот≥ нас ц≥кавить функц≥онуванн¤ чисто конкурентних ринк≥в. ѕод≥бн≥ ринки припускають велике число незалежно чинних покупц≥в ≥ продавц≥в, зац≥кавлених в обм≥н≥ стандартних продукт≥в. “очн≥ше, ми тут маЇмо на уваз≥ не той тип ринку, до ¤кого в≥днос¤тьс¤ магазин грамплат≥вок ≥ автозаправочн≥ станц≥њ, де на загальний огл¤д вив≥шен≥ ц≥нники, а так≥ конкурентн≥ ринки, ¤к центральна зернова б≥ржа, фондова б≥ржа або б≥ржа ≥ноземних валют, де р≥вноважна ц≥на "ви¤вл¤Їтьс¤" за допомогою узгоджених р≥шень покупц≥в ≥ продавц≥в. ћи прагнемо також з'¤сувати, ¤к установлюютьс¤ ц≥ни на ресурсних ринках на основ≥ р≥шень, прийн¤тих конкуруючими п≥дприЇмствами - пред'¤вниками попиту, ≥ на основ≥ р≥шень, прийн¤тих конкуруючими домогосподарствами - постачальниками ресурс≥в.
онкуренц≥¤
лючовим пон¤тт¤м, що виражаЇ сутн≥сть ринкових в≥дносин Ї пон¤тт¤ конкуренц≥њ (competition) . онкуренц≥¤ - це центр ваги вс≥Їњ системи ринкового господарства, тип взаЇмов≥дносин м≥ж виробниками з приводу встановленн¤ ц≥н ≥ обс¤г≥в пропозиц≥њ товар≥в на ринку. јналог≥чно визначаЇтьс¤ конкуренц≥¤ м≥ж споживачами ¤к взаЇмов≥дносини з приводу формуванн¤ ц≥н ≥ обс¤гу попиту на ринку. —тимулом, що спонукаЇ людину до конкурентноњ боротьби, Ї прагненн¤ перевершити ≥нших . ” суперництв≥ на ринках мова йде про укладанн¤ угод ≥ про частки участ≥ в ринков≥й сфер≥. онкурентна боротьба - це динам≥чний процес, що прискорюЇ розвиток. ¬≥н служить кращому забезпеченню ринку товарами.
” ¤кост≥ засоб≥в у конкурентн≥й боротьб≥ дл¤ пол≥пшенн¤ своњх позиц≥й на ринку компан≥њ використовують наприклад , ¤к≥сть вироб≥в, ц≥ну, серв≥сне обслуговуванн¤, асортимент, умови постачань ≥ платеж≥в, ≥нформац≥ю через рекламу.
‘ункц≥њ конкуренц≥њ:
‘ункц≥¤ регулюванн¤. ƒл¤ того щоб усто¤ти в боротьб≥, п≥дприЇмець повинний пропонувати вироби, ¤ким в≥ддаЇ перевагу споживач. «в≥дси ≥ фактори виробництва п≥д впливом ц≥ни направл¤ютьс¤ в т≥ галуз≥ , де в них ≥снуЇ найб≥льша потреба.
‘ункц≥¤ мотивац≥њ. ƒл¤ п≥дприЇмц¤ конкуренц≥¤ означаЇ шанс ≥ ризик одночасно:
- п≥дприЇмства, що пропонують кращу по ¤кост≥ продукц≥ю або виробл¤ють њњ з меншими виробничими затратами , одержують винагороду у вигл¤д≥ прибутк≥в ( позитивн≥ санкц≥њ ). ÷е стимулюЇ техн≥чний прогрес;
- п≥дприЇмства, що не реагують на побажанн¤ кл≥Їнт≥в або порушенн¤ правил конкуренц≥њ своњми суперниками на ринку, одержують покаранн¤ у вигл¤д≥ збитк≥в або вит≥сн¤ютьс¤ з ринку (негативн≥ санкц≥њ).
‘ункц≥¤ розпод≥лу. онкуренц≥¤ не т≥льки включаЇ стимули до б≥льш високоњ продуктивност≥ , але ≥ дозвол¤Ї розпод≥л¤ти прибуток серед п≥дприЇмств ≥ домашн≥х господарств в≥дпов≥дно до њхнього ефективного внеску. ÷е в≥дпов≥даЇ пануючому в конкурентн≥й боротьб≥ принципу винагороди за результатами.
‘ункц≥¤ контролю. онкуренц≥¤ обмежуЇ ≥ контролюЇ економ≥чну силу кожного п≥дприЇмства. Ќаприклад, монопол≥ст може призначати ц≥ну. ” той же час конкуренц≥¤ надаЇ покупцю можлив≥сть вибору серед к≥лькох продавц≥в. „им досконал≥ша конкуренц≥¤ , тим справидлив≥ша ц≥на.
ѕол≥тика в област≥ конкуренц≥њ покликана п≥клуватис¤ про те, щоб конкуренц≥¤ могла виконувати своњ функц≥њ. ер≥вний принцип "оптимальноњ ≥нтенсивност≥ конкуренц≥њ" у ¤кост≥ ц≥лей пол≥тики в област≥ конкуренц≥њ припускаЇ, що:
- техн≥чний прогрес у в≥дношенн≥ вироб≥в ≥ прогрес≥в швидко впроваджуЇтьс¤ ( ≥нновац≥¤ п≥д тиском конкуренц≥њ) ;
- п≥дприЇмства гнучко адаптуютьс¤ до м≥нливих умов (наприклад, схильност≥ споживач≥в) (адаптац≥¤ п≥д тиском конкуренц≥њ).
ћаштаб ≥нтенсивност≥ конкуренц≥њ визначаЇтьс¤ тим, ¤к швидко перевага в прибутку губл¤тьс¤ в результат≥ усп≥шного в≥дтворенн¤ ≥нновац≥й конкурентам. ” першу чергу це залежить в≥д того, наск≥льки швидко конкуренти реагують на ривок уперед п≥дприЇмства-п≥онера ≥ наск≥льки динам≥чнний попит.
¬≥дпов≥дно до кер≥вного принципу оптимальноњ ≥нтенсивноњ конкуренц≥њ спри¤тлив≥ умови дл¤ нормального функц≥онуванн¤ суперництва з'¤вл¤ютьс¤ тод≥, коли мають справу з "широкою" ол≥гопол≥Їю ≥з "пом≥рною" ≥ндив≥дуал≥зац≥Їю продукц≥њ. "¬узька" ол≥гопол≥¤ ≥з сильною ≥ндив≥дуал≥зац≥Їю продукц≥њ, навпаки, зменшуЇ ≥нтенсивн≥сть конкуренц≥њ.
” кожн≥й ринков≥й економ≥ц≥ ≥снуЇ небезпека того, що учасники конкурентноњ боротьби спробують ухилитис¤ в≥д обов'¤зкових норм ≥ ризику, пов'¤заних ≥з в≥льною конкуренц≥Їю, приб≥гаючи, наприклад, до змови про ц≥ни або ≥м≥тац≥ю товарних знак≥в. “ому державу повинно видавати нормативн≥ документи, що регламентують правила конкурентноњ боротьби ≥ гарантують:
- ¤к≥сть конкуренц≥њ;
- саме ≥снуванн¤ конкуренц≥њ;
- ц≥ни ≥ ¤к≥сть вироб≥в повинн≥ бути в центр≥ уваги конкуренц≥њ;
- запропонована послуга повинна в≥дпов≥дати ц≥н≥ й ≥ншим догов≥рним умовам;
- захищен≥ правовими нормами товарн≥ знаки ≥ марки допомагають покупцю розр≥зн¤ти товари по њхньому походженню ≥ сво≥р≥дн≥ст≥, а також судити про де¤к≥ њхн≥ ¤кост≥;
- обмежена за часом патентний захист ≥ зареЇстрован≥ промислов≥ зразки, а також зразки промисловоњ естетики .
ќсновн≥ модел≥ ринку
” залежност≥ в≥д сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю виробник≥в ≥ к≥льк≥стю споживач≥в розр≥зн¤ють так≥ види конкурентних структур:
¬елика к≥льк≥сть самост≥йних виробник≥в де¤кого однор≥дного товару ≥ маса в≥дособлених споживач≥в даного товару. —труктура зв'¤зк≥в така, що кожний споживач, у принцип≥, може купити товар у будь-¤кого виробника, керуючись ≥з власною оц≥нкою корисност≥ товару, його ц≥ною ≥ власними можливост¤ми придбанн¤ даного товару. ожний виробник може продати товар будь-¤кому споживачу, керуючись т≥льки з власною вигодою. ∆одний ≥з споживач≥в не набуваЇ ¤коњсь ≥стотноњ частки загального попиту. ƒана структура ринку називаЇтьс¤ пол≥пол≥Їю ≥ породжуЇ, так звану, досконалу конкуренц≥ю .
¬еличезне число в≥дособлених споживач≥в ≥ мала к≥льк≥сть виробник≥в, кожний ≥з ¤ких може задовольнити значну частку загального попиту. “ака структура називаЇтьс¤ ол≥гопол≥Їю, ≥ породжуЇ, так звану, недосконалу конкуренц≥ю. √раничним випадком даноњ структури, коли мас≥ споживач≥в протистоњть Їдиний виробник, спроможний задовольнити загальний попит ус≥х споживач≥в, Ї монопол≥¤. ” випадку, коли ринок представленний великим числом виробник≥в, що пропонують гетерогенну (р≥знор≥дну) продукц≥ю, то говор¤ть про монопол≥стичну конкуренц≥ю.
™диний споживач товару ≥ множина самост≥йних виробник≥в. ѕри цьому Їдиний споживач купл¤Ї весь обТЇм пропозиц≥њ товару, що поставл¤Їтьс¤ вс≥Їю множиною виробник≥в. ƒана структура породжуЇ особливий тип недосконалоњ конкуренц≥њ, називаний монопсон≥Їю (монопол≥¤ попиту).
—труктура взаЇмозв'¤зк≥в, де Їдиному споживачу протиставитьс¤ Їдиний виробник (двосторонн¤ монопол≥¤), взагал≥ не Ї конкурентною, але також не Ї ≥ ринковою.
«а —м≥том сутн≥сть конкурентноњ повед≥нки виробник≥в складало "чесне"- без змови суперництво виробник≥в за допомогою, ¤к правило, ц≥нового тиску на конкурент≥в. Ќе суперництво у встановленн≥ ц≥ни , а в≥дсутн≥сть можливост≥ впливати на ц≥ну , Ї ключовим моментом у сучасному трактуванн≥ пон¤тт¤ конкуренц≥њ. –оздивимос¤ докладн≥ше основн≥ з перерахованих вище ринкових структур.
ѕол≥пол≥¤ (досконала конкуренц≥¤)
¬елике число продавц≥в ≥ покупц≥в того самого товару. «м≥ни в ц≥н≥ ¤когось продавц¤ викликають в≥дпов≥дну реакц≥ю т≥льки серед покупц≥в, але не серед ≥нших продавц≥в.
–инок в≥дкритий дл¤ кожного. –екламн≥ компан≥њ не так важлив≥ й обов'¤зков≥, так ¤к на продаж пропонуютьс¤ т≥льки гомогенн≥ (однор≥дн≥) товари, ринок прозорий ≥ в≥дсутн≥ ¤к≥-небудь преваги. Ќа ринку з под≥бною структурою ц≥на - це заданий розм≥р. Ќа п≥дстав≥ вищевикладеного можна вивести так≥ вар≥анти повед≥нки учасник≥в ринку:
јкцептант ц≥ни. ’оча ц≥на ≥ формуЇтьс¤ в процес≥ конкуренц≥њ серед вс≥х учасник≥в ринку, але в той же час окремо уз¤тий продавець не робить н≥¤кого пр¤мого впливу на ц≥ну. якщо продавець запитуЇ б≥льш високу ц≥ну, ус≥ покупц≥ в≥дразу ж переход¤ть до його конкурент≥в, тому що в умовах досконалоњ конкуренц≥њ кожен продавець ≥ покупець мають повну ≥ правильну ≥нформац≥ю про ц≥ну, к≥лькост¤х продукту, витратах ≥ попит≥ на ринку.
якщо ж продавець запитуЇ б≥льш низьку ц≥ну, то в≥н ви¤витьс¤ не в змоз≥ задовольнити весь попит, що буде ор≥Їнтований на нього, у силу його незначноњ частки на ринку, при цьому пр¤мого впливу на ц≥ну з боку цього конкретного продавц¤ не в≥дбуваЇтьс¤.
якщо покупц≥ ≥ продавц≥ д≥ють однаково, то вони впливають на ц≥ну.
–егул¤тор к≥лькост≥. якщо продавець змушений погодитис¤ з переважаючими на ринку ц≥нами, то в≥н може пристосуватис¤ до ринку шл¤хом регулюванн¤ обс¤гу своњх продаж≥в. ” цьому випадку в≥н визначаЇ к≥льк≥сть товар≥в, що маЇ нам≥р продати по задан≥й ц≥н≥. ѕокупцю також залишаЇтьс¤ лише вибрати, ск≥льки в≥н захоче одержати по дан≥й ц≥н≥.
”мови досконалоњ конкуренц≥њ визначаютьс¤ такими передумовами:
велика к≥льк≥сть продавц≥в ≥ покупц≥в, жодний з ¤ких не маЇ пом≥тного впливу на ринкову ц≥ну ≥ к≥льк≥сть товару;
кожний продавець робить однор≥дний продукт, що н≥ в ¤кому в≥дношенн≥ не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д продукту ≥нших продавц≥в;
бар'Їри дл¤ входу на ринок у довгостроковому аспект≥ або м≥н≥мальн≥, або взагал≥ в≥дсутн≥;
н≥¤ких штучних обмежень попиту, пропозиц≥њ або ц≥ни ≥снують ≥ ресурси - перем≥нн≥ фактори виробництва Ц моб≥льн≥;
кожний продавець ≥ покупець волод≥Ї повною ≥ правильною ≥нформац≥Їю про ц≥ну, к≥льк≥сть продукту, витратах ≥ попит≥ на ринку.
Ќеважко бачити, що жодний реальний ринок не задовольн¤Ї вс≥ перерахован≥ умови. “ому схема досконалоњ конкуренц≥њ маЇ в основному теоретичне значенн¤. ѕроте вона Ї ключем до розум≥нн¤ б≥льш реальних ринкових структур . ≤ в цьому њњ ц≥нн≥сть.
ƒл¤ учасник≥в ринку в умовах досконалоњ конкуренц≥њ ц≥на - це заданий розм≥р. “ому продавець може лише вир≥шувати, ¤ку к≥льк≥сть товару в≥н захоче запропонувати по дан≥й ц≥н≥. ÷е означаЇ, що в≥н одночасно акцептант ц≥ни ≥ регул¤тор к≥лькост≥.
ћонопол≥¤
ќдин продавець протистоњть багатьом покупц¤м, причому цей продавець Ї Їдиним виробником продукту, що не маЇ, до того ж, близьких товар≥в-зам≥нник≥в. “ака модель маЇ так≥ характерн≥ риси ¤к:
а) продавець Ї Їдиним виробником даного товару (продукту)
б) реал≥зований продукт ун≥кальний тому, що немаЇ його зам≥нник≥в;
в) монопол≥ст маЇ ринкову владу, контролюЇ ц≥ни, постачанн¤ на ринок (монопол≥ст Ї законодавцем ц≥ни, тобто монопол≥ст призначаЇ ц≥ну ≥ покупець при задан≥й монопольн≥й ц≥н≥ може вир≥шувати, ¤ку к≥льк≥сть товару в≥н може закупити, але в б≥льшост≥ випадк≥в монопол≥ст не може призначати дов≥льно високу ц≥ну, так ¤к у м≥ру росту ц≥н попит знижуЇтьс¤, а при падаючих ц≥нах попит зростаЇ);
ќтже монопол≥¤ Ц це виключне право виробництва, торг≥вл≥, промислу ≥ т.д., що належить одн≥й особ≥, визначен≥й груп≥ ос≥б або держав≥; ринок, на ¤кому д≥Ї один продавець де¤кого товару або виду послуг. –озр≥зн¤ють закриту, природну ≥ в≥дкриту монопол≥ю.
“ака класиф≥кац≥¤ монопол≥њ на три категор≥њ умовна. ƒе¤к≥ ф≥рми можуть належати до дек≥лькох вид≥в монопол≥њ. ƒо њхнього числа в≥днос¤тьс¤, наприклад, ф≥рми, що обслуговують систему телефонного зв'¤зку, а також електричн≥ ≥ газов≥ компан≥њ, що можуть бути в≥днесен≥ ¤к до природноњ монопол≥њ (тому що Ї присутн≥м ефект економ≥њ на масштабах), так ≥ до закритоњ монопол≥њ (тому що присутн≥ бар'Їри дл¤ конкуренц≥њ). “акож може бути проведена класиф≥кац≥¤, заснована на врахуванн≥ тимчасових ≥нтервал≥в. Ќаприклад, патентне св≥доцтво даЇ ф≥рм≥ закриту монопол≥ю на короткостроковий пер≥од. ќстаннЇ в≥дбуваЇтьс¤ не т≥льки через обмежен≥сть терм≥ну д≥њ патенту, але також через те, що конкуренти можуть винайти нов≥ продукти.
ћонопол≥¤ Ї повним антиподом досконалоњ конкуренц≥њ. “ут ≥снуЇ т≥льки один продавець, причому в≥н виробл¤Ї товар, що не маЇ близьких зам≥нник≥в.
ћонопольна д≥¤льн≥сть - д≥њ (безд≥¤льн≥сть) суб'Їкт≥в веденн¤ господарства за умови монопольного становища на ринку одного суб'Їкта веденн¤ господарства (групи суб'Їкт≥в веденн¤ господарства) у виробництв≥ ≥ реал≥зац≥њ товар≥в, а також д≥њ (безд≥¤льн≥сть) орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ й орган≥в адм≥н≥стративно-господарського керуванн¤ ≥ контролю, що спр¤мован≥ на недопущенн¤, ≥стотне обмеженн¤, усуненн¤ конкуренц≥њ.
¬ умовах монопол≥њ, виробник спроможний ц≥лком контролювати обТЇм пропозиц≥њ товару, що дозвол¤Ї йому вибирати будь-¤ку ц≥ну з можливих в≥дпов≥дно до кривоњ попиту, розраховуючи при цьому одержати максимальний прибуток. “ому виб≥р ц≥ни з можливих вар≥ант≥в визначений розм≥ром прибутку, одержуваного в≥д продажу можливоњ к≥лькост≥ товару по дан≥й ц≥н≥.
ѕрагненн¤ монопол≥ста до максим≥зац≥њ прибутку шл¤хом встановленн¤ контролю над ц≥нами й обс¤гом продаж Ї порушенн¤ в≥льноњ конкуренц≥њ ≥ встановленн¤ особою влади на ринку.
–инкова влада означаЇ спроможн≥сть продавц¤ (покупц¤) впливати на ц≥ну товару. ќсобливе м≥сце займаЇ феномен Ђприродноњ монопол≥њї.
ѕриродна монопол≥¤ виникаЇ в галуз≥, в ¤к≥й довгостроков≥ середн≥ витрати дос¤гають м≥н≥муму т≥льки тод≥, коли одна ф≥рма обслуговуЇ ринок вц≥лому. ” так≥й галуз≥ м≥н≥мальний ефективний маштаб виробництва товару близький до к≥лькост≥ або нав≥ть перевищуЇ те, на ¤кий ринок пред'¤вл¤Ї попит по будь-¤к≥й ц≥н≥, достатньоњ дл¤ покритт¤ витрат виробництва. ” дан≥й ситуац≥њ под≥л виробництва м≥ж двома або великою к≥льк≥стю ф≥рм призведе до того, що маштаби виробництва кожноњ будуть неефективно мал≥. « природними монопол≥¤ми, в основ≥ ¤ких лежить економ≥¤ на маштабах виробництва, т≥сно пов'¤зан≥ монопол≥њ, що базуютьс¤ на волод≥нн≥ ун≥кальними природними ресурсами.
ƒо природних монопол≥ст≥в в≥днос¤тьс¤ п≥дприЇмства сусп≥льного користуванн¤ ≥ п≥дприЇмства, що експлуатують ун≥кальн≥ природн≥ ресурси (наприклад, електричн≥ ≥ газов≥ п≥дприЇмства, компан≥њ водопостачанн¤, л≥н≥њ зв'¤зку ≥ транспортн≥ ф≥рми). як правило, под≥бн≥ Ђприродн≥ монопол≥њї знаход¤тьс¤ у власност≥ держави або д≥ють п≥д њњ контролем. ≤снуванн¤ природних монопол≥й по¤снюЇтьс¤ особливим ефектом, пов'¤заним ≥з маштабом виробництва, - ефектом економ≥њ ресурс≥в у результат≥ укрупненн¤ виробництва. ¬≥домо, що велике виробництво маЇ перевага перед др≥бним при пор≥вн¤нн≥ розм≥р≥в витрат при однор≥дному виробництв≥. ¬насл≥док кращоњ техн≥чноњ оснащеност≥ ≥ б≥льшоњ потужност≥ великого п≥дприЇмства в≥дбуваЇтьс¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, а виходить, зниженн¤ витрат на одиницю продукц≥њ. ÷е означаЇ б≥льш ефективне використанн¤ ресурс≥в. “ому природн≥ монопол≥њ стають бажаним ¤вищем дл¤ товариства, хоча монопол≥стична природа всер≥вно змушуЇ регулювати њхню д≥¤льн≥сть.
¬≥дкрита монопол≥¤ - монопол≥¤, при ¤к≥й одна ф≥рма, принайм≥, на ¤кийсь час, стаЇ Їдиним постачальником продукту, але не маЇ спец≥ального захисту в≥д конкуренц≥њ. ” ситуац≥њ в≥дкритоњ монопол≥њ часто ви¤вл¤ютьс¤ ф≥рми, ¤к≥ вперше вийшли на ринок ≥з новою продукц≥Їю. ѓхн≥ конкуренти, проте, можуть з'¤витис¤ на ринку трохи п≥зн≥ше.
«акрита монопол≥¤ захищена в≥д конкуренц≥њ за допомогою юридичних обмежень. ѕрикладом може служити монопол≥¤ поштовоњ служби —Ўј на доставку пошти першим класом. ≤ншими вар≥антами виникненн¤ закритоњ монопол≥њ Ї патентний захист, ≥нститут авторських прав. Ўтучн≥ бар'Їри дл¤ запоб≥ганн¤ проникненн¤ на монопол≥стичний ринок конкурент≥в подан≥ юридичними обмеженн¤ми у форм≥ Ђл≥ценз≥йї, Ђавторського праваї, Ђтоварних знак≥вї або Ђпатентного захистуї.
Ћ≥ценз≥¤ - це право ф≥рми на вин¤ткове зд≥йсненн¤ визначеного виду д≥¤льност≥ на даному ринку.
јвторське право контролюЇ продаж ≥ поширенн¤ ориг≥нального твору в ≥нтересах його автора (книги, музичного твору, програми дл¤ ≈ќћ); воно д≥йсно прот¤гом усього житт¤ автора (≥ ще прот¤гом 50 рок≥в п≥сл¤ його смерт≥ в ≥нтересах його спадкоЇмц≥в).
“оварн≥ знаки - це спец≥альн≥ символи, що дозвол¤ють дов≥дуватис¤ (Ђ≥ндентиф≥куватиї) товар, послуги або ф≥рму; конкурентам заборон¤Їтьс¤ використовувати зареЇстрован≥ товарн≥ знаки, п≥дробл¤ти њх або застосовувати схож≥, що плутають споживача.
ѕатент - св≥доцтво, що засв≥дчуЇ вин¤тков≥ права автора на розпор¤дженн¤ створеним њм благом (технолог≥Їю); ¤кщо ф≥рма маЇ патент на технолог≥ю виробництва ¤когось продукту, то це унеможливлюЇ виробництво даного товару ≥ншими ф≥рмами прот¤гом терм≥на д≥њ патенту. «вичайно, власник патенту може продати свою технолог≥ю або взагал≥ њњ не використовувати, але це його право. ≤ т≥льки одержанн¤ патенту на альтернативну технолог≥ю дозволить конкурувати з ф≥рмою-монопол≥стом.
ћонопольна ц≥на - ц≥на, що встановлюЇтьс¤ суб'Їктом веденн¤ господарства, що займаЇ монопольне положенн¤ на ринку, ≥ призводить до обмеженн¤ конкуренц≥њ або порушенню прав споживач≥в.
ћонопол≥¤ чиста (абсолютна) - ситуац≥¤, коли на конкретному товарному ринку виступаЇ усього один продавець.
ћонопол≥¤ в чистому вид≥ - ¤вище вкрай р≥дк≥сне. як ≥ досконала конкуренц≥¤, вона ¤вл¤Ї собою скор≥ше економ≥чну абстракц≥ю. ƒосить часто ¤к приклад чистоњ монопол≥њ призвод¤ть систему телефонного зв'¤зку, ≥ це майже в≥рно. јле не варто забувати, що ≥нш≥ види зв'¤зку (наприклад, експрес-пошта або супутниковий зв'¤зок) створюють приховану конкуренц≥ю, пропонуючи ¤к≥сн≥ зам≥нники телефонного зв'¤зку. р≥м того, сл≥д зазначити, що монопол≥¤ не може ц≥лком усунути потенц≥йну конкуренц≥ю з боку ≥нших в≥тчизн¤них або ≥ноземних виробник≥в товар≥в.
ћонопол≥¤, що виникаЇ з боку попиту, коли на ринку Ї т≥льки один покупець при множин≥ продавц≥в, називаЇтьс¤ монопсон≥Їю. “ака ринкова структура в ус≥м схожа з монопол≥Їю, риси ¤коњ перенос¤тьс¤ на покупц¤.
ћонопол≥стична конкуренц≥¤
ћонопол≥стична конкуренц≥¤ - це коли велика к≥льк≥сть виробник≥в, пропонуЇ схожу, але не ≥дентичну (≥з погл¤ду покупц≥в) продукц≥ю.
Ќа в≥дм≥ну в≥д досконалоњ конкуренц≥њ, монопол≥стична припускаЇ, що кожна ф≥рма продаЇ особливий тип товару, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ ¤к≥стю, оформленн¤м, престижн≥стю, завд¤ки чому в споживача складаютьс¤ Ђнец≥нов≥ превагиї (пол≥тичн≥, естетичн≥, ф≥з≥олог≥чн≥). ¬ умовах монопол≥стичноњ конкуренц≥њ ф≥рма виготовл¤Ї не однакову, а Ђдиференц≥йовануї продукц≥ю ≥ тим самим стаЇ своЇр≥дним Ђмонопол≥стомї своЇњ марки товару (наприклад, шоколад Ђ—н≥керсї маЇ ≥нш≥ смаков≥ властивост≥, н≥ж звичайний молочний шоколад, а зубна паста Ђ олгейтї в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д Ђ‘тородентаї ≥ запахом, ≥ складом, ≥ репутац≥Їю).
Ќа ринку монопол≥стичноњ конкуренц≥њ продукц≥¤ може бути диференц≥йована також ≥ за умовами п≥сл¤продажного обслуговуванн¤ (дл¤ товар≥в тривалого користуванн¤), по близькост≥ до покупц≥в, по ≥нтенсивност≥ реклами. “аким чином, ф≥рми на цьому ринку вступають у своЇр≥дне суперництво не ст≥льки через ц≥ни, ск≥льки за допомогою вс¤коњ диференц≥ац≥њ продукц≥њ.
ѕовсюдне змаганн¤ ф≥рм в умовах диференц≥ац≥њ товару не усуваЇ монопол≥стичноњ влади ф≥рми над своњм видом товару, що дозвол¤Ї п≥дприЇмству п≥двищувати (або понижувати) ц≥ну на нього незалежно в≥д конкурент≥в, хоча ц¤ влада обмежена на¤вн≥стю виробник≥в аналог≥чних продукт≥в ≥ значноњ свободи входу в галузь.
¬≥дносно необмежене проникненн¤ нових конкурент≥в на ринок Ї важливою характеристикою монопол≥стичноњ конкуренц≥њ. ¬иробники, що працюють на такому ринку, не Ї значними п≥дприЇмствами, тому њм не потр≥бен великий початковий кап≥тал. ÷е п≥дстьобуЇ њх до вступу в галузь ≥ конкуренц≥њ з марками виробленого тут товару.
ћодель ринку монопол≥стичноњ конкуренц≥њ описуЇ множина реально ≥снуючих ринк≥в. …ого характеристики достатньо точно в≥дпов≥дають б≥льшост≥ галузей сфери обслуговуванн¤ (у ¤кост≥ приклад≥в можна назвати мережу ресторан≥в, станц≥й техн≥чного обслуговуванн¤, сферу банк≥вських послуг, у виробничих галуз¤х - це виробництво од¤гу, безалкогольних напоњв, прального порошку, обчислювальноњ техн≥ки, комп'ютер≥в).
ћонопольн≥сть у так≥й модел≥ пол¤гаЇ в тому, що кожна ф≥рма в умовах диференц≥ац≥њ продукц≥њ волод≥Ї в де¤к≥й м≥р≥ монопольною владою над своњм товаром; вона може п≥двищувати ≥ понижувати ц≥ну на нього поза залежн≥стю в≥д д≥й конкурент≥в, хоча ц¤ влада й обмежуЇтьс¤ на¤вн≥стю виробник≥в аналог≥чних товар≥в. р≥м того на монопол≥стичних ринках пор¤д ≥з др≥бними ≥ середн≥ми ф≥рмами ≥снують достатньо велик≥.
ѕри так≥й модел≥ ринку ф≥рми ринутьс¤ розширювати свою область преваг шл¤хом ≥ндив≥дуал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ насамперед за допомогою товарних знак≥в, найменувань ≥ рекламноњ компан≥њ, що однозначно вид≥л¤ють розходженн¤ товар≥в.
ћонопол≥стична конкуренц≥¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д досконалоњ пол≥пол≥њ по таких ознаках:
на пол≥польному ринку продаютьс¤ не гомогенн≥, а гетерогенн≥ товари;
дл¤ учасник≥в ринку немаЇ повноњ прозорост≥ ринку, ≥ вони д≥ють не завжди в≥дпов≥дно до економ≥чних принцип≥в;
п≥дприЇмства намагаютьс¤ розширити свою область преваг шл¤хом ≥ндив≥дуал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ;
доступ до ринку дл¤ нових продавц≥в при монопол≥стичн≥й конкуренц≥њ ускладнений у силу на¤вност≥ преваг;
Їдиний продавець (монопол≥ст). - –еал≥зований продукт ун≥кальний, тому покупець змушений сплачувати встановлену монопол≥стом ц≥ну (або в≥дмовитис¤ в≥д покупки даного товару);
повний контроль монопол≥ста над ц≥ною товару й обс¤гом продаж.
ќл≥гопол≥¤
ќл≥гопол≥¤ Ї переважаючою формою сучасноњ ринковоњ структури. “ерм≥н Ђол≥гопол≥¤ї застосовуЇтьс¤ в економ≥ц≥ дл¤ опису ринку, на ¤кому ≥снують дек≥лька ф≥рм, окрем≥ з ¤кий контролюють значну частину ринку ≥ вступ на цей ринок нових ф≥рм утруднено. ѕриклади класичних ол≥гопол≥й: "велика тр≥йка" у —Ўј - "ƒженерал моторз", "‘орд", " райслер".
ѕродукц≥¤, вироблена ф≥рмами, може бути ¤к однор≥дна, так ≥ диференц≥йована. ќднор≥дн≥сть переважаЇ на ринках сировини ≥ нап≥вфабрикат≥в: руди, нафти, стал≥, цементу; диференц≥ац≥¤ - на ринках споживчих товар≥в (автомоб≥л≥).
Ќечисленн≥сть ф≥рм спри¤Ї њхн≥м монопол≥стичним угодам: по встановленню ц≥н, под≥лу ринк≥в або по ≥нших засобах обмеженн¤ конкуренц≥њ м≥ж ними. ƒоведено, що конкуренц≥¤ на ол≥гопольному ринку тим ≥нтенсивниша, чим нижче р≥вень концентрац≥њ виробництва (б≥льше число ф≥рм), ≥ навпаки.
¬ажливу роль у характер≥ конкурентних в≥дношень на такому ринку грають обТЇм ≥ структура т≥Їњ ≥нформац≥њ про конкурент≥в ≥ про умови попиту, ¤кою ф≥рми волод≥ють: чим такоњ ≥нформац≥њ менше, тим б≥льше конкурентною буде повед≥нка ф≥рми. ќсновна в≥дм≥нн≥сть ол≥гопольного ринку в≥д пол≥польного пов'¤зана з динам≥кою ц≥н. якщо на пол≥польному ринку вони пульсують безупинно ≥ безсистемно в залежност≥ в≥д коливань попиту ≥ пропозиц≥њ, то при ол≥гопол≥њ мають тенденц≥ю до ст≥йкоњ ф≥ксац≥њ ≥ зм≥нюютьс¤ не так часто. “ипово так зване л≥дерство в ц≥нах, коли њх переважно диктуЇ одна пров≥дна ф≥рма, ≥нш≥ ж ол≥гопол≥сти ≥дуть за л≥дером. ƒоступ до ринку новим продавц¤м ускладнений. ” випадку угоди ол≥гопол≥ст≥в ≥з приводу ц≥н, конкуренц≥¤ усе б≥льше зм≥щаЇтьс¤ в напр¤мку ¤кост≥, реклами й ≥ндив≥дуал≥зац≥њ.
≤снуванн¤ ол≥гопол≥њ пов'¤зано з обмеженн¤ми входу на даний ринок. ќдне з них - необх≥дн≥сть значних кап≥таловкладень дл¤ створенн¤ п≥дприЇмства в зв'¤зку з великомасштабним виробництвом ол≥гопольних ф≥рм.
Ќечисленн≥сть ф≥рм на ол≥гопольному ринку змушуЇ ц≥ ф≥рми використовувати не т≥льки ц≥нову, але ≥ нец≥нову конкуренц≥ю, тому що останн¤ в таких умовах Ї б≥льш ефективна. ¬иробники знають, що ¤кщо вони пониз¤ть ц≥ни, то њхн≥ конкуренти зробл¤ть те ж саме, що призведе до пад≥нн¤ прибутк≥в.
¬≥йна ц≥н - повторюване ≥ довгострокове зниженн¤ ц≥н на продукц≥ю ф≥рм ол≥гопольноњ галуз≥, за допомогою ¤кого, ф≥рми розраховують зб≥льшити обс¤ги продаж≥в ≥ прибутк≥в. јле це р≥дко приносить њм вигоду.
“ому зам≥сть ц≥новоњ конкуренц≥њ, що буде результативна в умовах досконалоњ конкуренц≥њ, Ђол≥гопол≥стиї використовують нец≥нов≥ методи боротьби: техн≥чна перевага, ¤к≥сть ≥ над≥йн≥сть виробу, методи збуту, характер наданих послуг ≥ гарант≥й, диференц≥ац≥ю умов оплати, рекламу, економ≥чне шпигунство.
’арактерна риса ол≥гопольного ринку - залежн≥сть повед≥нки кожноњ ф≥рми в≥д реакц≥њ ≥ повед≥нки конкурент≥в. «начн≥ розм≥ри ≥ значний кап≥тал ф≥рм вкрай немоб≥льн≥ на ринку, ≥ в цих умовах найб≥льш≥ вигоди об≥ц¤Ї саме змова м≥ж ол≥гопольними ф≥рмами з метою п≥дтримки ц≥н ≥ максим≥зац≥њ прибутк≥в. ¬иробники домовл¤ютьс¤ про сп≥вроб≥тництво й укладають (≥нод≥ в≥дкриту ≥ нав≥ть оформлену) угоду про под≥л ринку - Ђкартельна угодаї.
артель ¤вл¤Ї собою угоду дек≥лькох п≥дприЇмств, що встановлюЇ дл¤ вс≥х учасник≥в обс¤г виробництва, ц≥ни на товар, умови найму робочоњ сили, обм≥ну патентами, розмежуванн¤ ринк≥в збуту ≥ долю (Ђквотуї) кожного учасника в загальному обс¤з≥ виробництва ≥ збуту. …ого ц≥ллю Ї п≥двищенн¤ ц≥н (понад конкурентний р≥вень), але не обмеженн¤ виробничоњ ≥ постачальницько-збутовоњ д≥¤льност≥ учасник≥в.
Ќеможлив≥сть повн≥стю ≥ пост≥йно використовувати картель дл¤ взаЇмод≥њ ол≥гопольних ф≥рм, змушуЇ њх йти на негласн≥ економ≥чн≥ угоди, таЇмну економ≥чну пол≥тику в област≥ зм≥ни ц≥н ≥ розмежуванн¤ сфер впливу. “аке сп≥вроб≥тництво може ви¤вл¤тис¤ ¤к через особливу економ≥чну пол≥тику ол≥гопольних ф≥рм у вигл¤д≥ Ђжорсткост≥ ц≥нї або Ђл≥дерства у ц≥ноутворенн≥ї, так ≥ через особлив≥ орган≥зац≥њ типу Ђпатентних пул≥вї (або консорц≥ум≥в).
∆орстк≥сть ц≥н - так називаЇтьс¤ практика д≥й ол≥гопольних ф≥рм, коли нав≥ть при зм≥н≥ витрат або попиту певна ф≥рма не схильна до зм≥ни ц≥ни. ¬она думаЇ, що ¤кщо њй прийдетьс¤ п≥дн¤ти ц≥ну, то ≥нш≥ п≥дуть за нею, що призведе до втрати частини ринку. “аким шл¤хом ф≥рми утримуютьс¤ в≥д зм≥ни ц≥н через страх розв'¤зати Ђв≥йну ц≥нї.
Ћ≥дерство в ц≥нах означаЇ практику, коли при формуванн≥ ц≥н на свою продукц≥ю компан≥¤ ор≥ЇнтуЇтьс¤ на ц≥ни, установлен≥ л≥дером - част≥ше усього дом≥нуючою у дан≥й галуз≥ ≥ на даному ринку великоњ ф≥рми. ÷е демонструЇ своЇр≥дна прихована змова, хоча њњ на¤вн≥сть звичайно не доведена.
ѕатентн≥ пули - це угода про спец≥ал≥зац≥ю ≥ кооперац≥ю виробництва, а консорц≥ум - об'Їднанн¤ ф≥рм ≥з метою проведенн¤ сп≥льних наукових досл≥джень, сп≥льного буд≥вництва великих ≥нвестиц≥йних об'Їкт≥в. ќбидв≥ орган≥зац≥њ виконують картельн≥ функц≥њ ≥ Ї базою дл¤ орган≥зац≥њ змови про под≥л ринку.
јнтимонопольна пол≥тика
јнтимонопольна пол≥тика - одне з напр¤мк≥в державного регулюванн¤ економ≥ки, що ¤вл¤Ї собою комплекс державних заход≥в (в≥дпов≥дне законодавство, система оподатковуванн¤, денац≥онал≥зац≥¤, роздержавленн¤ ≥ приватизац≥¤ власност≥, заохоченн¤ створенн¤ малих п≥дприЇмств та ≥н.), спр¤мованих проти монопол≥зац≥њ виробництва ≥ ринку ≥ забезпечуючи розвиток конкуренц≥њ серед товаровиробник≥в.
јнтимонопольне законодавство - законодавчо закр≥плен≥ основн≥ правила д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в, що хаз¤йнують на ринку, орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤.
ќсновн≥ завданн¤ антимонопольного законодавства:
а) забезпеченн¤ спри¤тливих умов ≥ стимул≥в дл¤ розвитку конкуренц≥њ ≥ п≥дприЇмництва в нац≥ональн≥й економ≥ц≥;
б) зн¤тт¤ вс≥х перепон на шл¤ху актив≥зац≥њ конкуренц≥њ на правов≥й основ≥, що дозвол¤Ї виключити монопольн≥ д≥њ суб'Їкт≥в ринку, центральних орган≥в влади ≥ управл≥нн¤, диктат суб'Їкт≥в, що хаз¤йнують на ринку;
в) визначенн¤ правового режиму регулюванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за монопольн≥ д≥њ ≥ порушенн¤ правил чесноњ конкуренц≥њ;
г) захист ≥нтерес≥в малого ≥ середнього п≥дприЇмництва в≥д свавол≥ великого б≥знесу;
д) створенн¤ умов дл¤ розвитку нац≥онального господарства.
јнтимонопольне законодавство т≥сно пов'¤зане з загальною системою заход≥в, за допомогою ¤ких держава намагаЇтьс¤ впливати на ринков≥ в≥дносини ≥ форми об'Їднанн¤ п≥дприЇмц≥в. ¬оно обмежуЇ де¤к≥ найб≥льш груб≥ й очевидн≥ прийоми монопол≥стичноњ д≥¤льност≥, робить певний вплив на конкурентну боротьбу, але н≥коли не зач≥паЇ найважлив≥ших ≥нтерес≥в великих корпорац≥й.
онкретна програма антимонопольних д≥й розробл¤Їтьс¤ ≥ проводитьс¤ ур¤дом, що знаходитьс¤ при влад≥. ќтже, ц¤ програма Ї складовою частиною в загальноњ економ≥чноњ програми ур¤ду, що може в≥дображати ≥нтереси окремоњ п≥дприЇмницькоњ групи, тих чи ≥нших соц≥альних груп або загальн≥ ≥нтереси нац≥њ ≥ повинна враховувати загальну внутр≥шню ≥ зовн≥шню економ≥чну, соц≥альну ≥ пол≥тичну кон'юнктуру. ÷е значить, що ефективн≥сть застосуванн¤ антимонопольного законодавства ≥ д≥¤льн≥сть антимонопольноњ пол≥тики в ц≥лому зм≥нюютьс¤ ≥ залежать в≥д зм≥ни пол≥тичного кер≥вництва крањни.
¬елик≥ корпорац≥њ в обх≥д антимонопольного законодавства використовують легальн≥ з погл¤ду антимонопольного законодавства форми об'Їднань ≥ монопол≥стичноњ д≥¤льност≥ - холдингов≥ компан≥њ, систему участ≥, конгломерантн≥ злитт¤ (об'Їднанн¤ компан≥й, що в≥днос¤тьс¤ до р≥зних сфер господарськоњ д≥¤льност≥), а також прихован≥ прийоми встановленн¤ монопольного пануванн¤ - джентльменськ≥ угоди, л≥дерство в ц≥нах. ¬ сучасних умовах посиленн¤ д≥њ антимонопольного законодавства корпорац≥њ провод¤ть перебудову своЇњ структури, приспособлюютьс¤ до реал≥й, що зм≥нюютьс¤, збер≥гаючи свою суть.
’олдинг - можна назвати на украњнськ≥й мов≥ волод≥ючим товариством, створеним великими монопол≥¤ми дл¤ управл≥нн¤ доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами через систему участ≥. ¬в≥бравши в себе контрольн≥ пакети акц≥й дес¤тк≥в, сотень, а ≥нод≥ ≥ тис¤ч п≥дприЇмств, холдинг спр¤мовуЇ њх на розвиток, а прибутки, що ростуть, дозвол¤ють великим холдингам повертатис¤ ≥ до власноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ёридично ≥снують ¤к акц≥онерн≥ товариства, товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, одноособов≥ п≥дприЇмства.
—истема участ≥ - взаЇмне волод≥нн¤ одними акц≥онерними компан≥¤ми ц≥нними паперами (акц≥¤ми, обл≥гац≥¤ми) ≥нших акц≥онерних компан≥й. ÷е важлива д≥юча форма зв'¤зку ≥ переплетенн¤ кап≥тал≥в ¤к усередин≥ одн≥Їњ галуз≥, так ≥ м≥ж галуз¤ми. —истема участ≥ створюЇ багатоступ≥нчасту залежн≥сть великого числа п≥дприЇмств в≥д значного акц≥онерного кап≥талу, що одержуЇ можлив≥сть розпор¤джатис¤ величезними сумами чужого кап≥талу ≥ "викачувати" з п≥дконтрольних п≥дприЇмств прибуток.
ƒл¤ пост≥йного контролю за дотриманн¤м антимонопольного законодавства, за природними монопол≥¤ми, а також дл¤ недопущенн¤ метод≥в несумл≥нноњ конкуренц≥њ (д≥й суб'Їкт≥в, що хаз¤йнують, по дискредитац≥њ конкурент≥в), на ”крањн≥ створений антимонопольний ком≥тет.
¬исновок
онкуренц≥¤ Ї необх≥дною ≥ визначальною умовою нормального функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки. јле ¤к будь-¤ке ¤вище маЇ своњ плюси ≥ м≥нуси. ƒо позитивних чорт≥в можна в≥днести: актив≥зац≥ю ≥нновац≥йного процесу, гнучке пристосуванн¤ до попиту, висока ¤к≥сть продукц≥њ, високу продуктивн≥сть прац≥, м≥н≥мум витрат, реал≥зац≥ю принципом оплати по к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ прац≥, можлив≥сть регулюванн¤ з боку держави. ƒо негативних насл≥дк≥в - "перемога" одних ≥ "поразка" ≥нших, розходженн¤ в умовах д≥¤льност≥, що веде до нечесних прийом≥в, надм≥рна експлуатац≥¤ природних ресурс≥в, еколог≥чн≥ порушенн¤ й ≥н.
як було показано надм≥рна монопол≥зац≥¤, по¤ва конкурентноњ боротьби м≥ж монопол≥¤ми, без в≥дпов≥дного контролю з боку держави може призвести до створенн¤ так би мовити "держави в держав≥". ћонопол≥зм призводить до упов≥льненн¤ науково-техн≥чного прогресу, консервуЇ низьку ¤к≥сть продукц≥њ, робить цю продукц≥ю неконкурентноздатною на св≥товому ринку, втрачаютьс¤ стимули перебуванн¤ б≥льш ефективних р≥шень функц≥онуванн¤ в економ≥ц≥ й ≥н.
√овор¤чи про негативн≥ методи веденн¤ конкурентноњ боротьби необх≥дно в≥дзначити, що все-таки поки Ї конкуренц≥¤, буде ≥снувати ≥ промислове шпигунство, тобто ц≥ два ¤вища пов'¤зан≥ м≥ж собою, не можна, звичайно, заперечити ефективн≥сть промислового шпигунства, наприклад в≥н значно впливаЇ на розвиток в≥йськово-промислового комплексу. ≤ усе ж, незважаючи на ефективн≥сть промислового шпигунства, в≥н не може зам≥нити розвиток н≥ в галузевих, державних ≥ глобальних масштабах, не може зам≥нити науково-досл≥дн≥ роботи, в≥дкритт¤, тому що ¤кщо увесь час користуватис¤ чужим, викраденим, то при цьому губитьс¤ де¤кий власний потенц≥ал розвитку, що в результат≥ веде до регресу.
” ц≥лому ж, конкуренц≥¤ несе менше негативних момент≥в, н≥ж позитивних; конкуренц≥¤ - значно менше зло, чим монопол≥¤, що зловживаЇ своњм положенн¤м в економ≥ц≥.
онкуренц≥¤ - визначальна умова п≥дтримки динам≥зму в економ≥ц≥, ≥ в умовах конкуренц≥њ створюЇтьс¤ б≥льше нац≥ональне багатство при менш≥й вартост≥ кожного виду продукц≥њ в пор≥вн¤нн≥ з монопол≥Їю ≥ плановою економ≥кою.
—писок використаноњ л≥тератури
√асанов –.ћ ѕромислове шпигунство на служб≥ монопол≥й. ћ.: ћ≥жнародн≥ в≥дношенн¤. 1986
ѕортер. ћ ћ≥жнародна конкуренц≥¤. ћ.:1994
–обинсон. ƒж. ≈коном≥чна теор≥¤ недосконалоњ конкуренц≥њ. ћ.1986
–узав≥н. √.». ќснови ринковоњ економ≥ки. ћ.: ёЌ»“». 1996.
ћочерний —.¬. ќснови економ≥чноњ теор≥њ. ињв 1998
|
