ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: ¬иды конкуренции /на укр. ¤зыке/
¬иды конкуренции /на укр. ¤зыке/
«м≥ст
¬ступ 2
1.—уть ≥ функц≥њ економ≥чноњ конкуренц≥њ. 4
2. ‘орми економ≥чноњ конкуренц≥њ. 8
2.1. «агальне пон¤тт¤ про види економ≥чноњ конкуренц≥њ. 8
2.2. ƒосконала та недосконала конкуренц≥¤. 10
2.2.1. ƒосконала конкуренц≥¤. 10
2.2.2. Ќедосконала конкуренц≥¤. 12
2.3.÷≥нова та нец≥нова конкуренц≥¤ 16
2.3.1.÷≥нова конкуренц≥¤ 16
2.3.2.Ќец≥нова конкуренц≥¤ 16
2.4.—умл≥нна та несумл≥нна конкуренц≥¤ 19
2.4.1.—умл≥нна конкуренц≥¤ 19
2.4.2.Ќесумл≥нна конкуренц≥¤. 19
¬исновки 30
—писок л≥тератури 32
¬ступ
—учасна ринкова економ≥ка ¤вл¤Ї собою складний орган≥зм, що складаЇтьс¤ з р≥зноман≥тних виробничих, комерц≥йних, ф≥нансових та ≥нформац≥йних структур, ¤к≥ взаЇмод≥ють на тл≥ розгалуженоњ системи правових норм, ≥ обТЇднуютьс¤ Їдиним пон¤тт¤м - ринок.
«а визначенн¤м ринок - це орган≥зована структура, де "зустр≥чаютьс¤" виробники ≥ споживач≥, продавц≥ ≥ покупц≥, де в результат≥ взаЇмод≥њ попиту споживач≥в (попитом називаетьс¤ к≥льк≥сть товару, ¤ку споживач≥ можуть купити за певною ц≥ною) ≥ пропозиц≥њ виробник≥в (пропозиц≥¤ - це к≥льк≥сть товару, ¤ку виробники продають за певною ц≥ною) встановлюютьс¤ ≥ ц≥ни товар≥в, ≥ обс¤ги продаж. ѕри розгл¤д≥ структурноњ орган≥зац≥њ ринку визначальне значенн¤ маЇ к≥льк≥сть виробник≥в (продавц≥в) ≥ к≥льк≥сть споживач≥в (покупц≥в), що беруть участь у процес≥ обм≥ну загального екв≥валенту вартост≥ (грошей) на ¤кийсь товар. ÷¤ к≥льк≥сть виробник≥в ≥ споживач≥в, характер ≥ структура в≥дносин м≥ж ними визначають взаЇмод≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ.[4,5]
÷ентральним пон¤тт¤м, що виражаЇ сутн≥сть ринкових в≥дносин Ї пон¤тт¤ конкуренц≥њ (competition). онкуренц≥¤ - це найважлив≥ша ланка вс≥Їњ системи ринкового господарства. —тимулом, що спонукаЇ людину до конкурентноњ боротьби, Ї прагненн¤ перевершити ≥нших. ѕредметом конкурентного суперництва на ринках Ї частки ринку, контрольован≥ тими чи ≥ншими товаровиробниками≥. онкурентна боротьба - це динам≥чний процесс. ќн спри¤Ї л≥пшому забезпеченню ринку товарами.
¬ ¤кост≥ засоб≥в в конкурентн≥й боротьб≥ дл¤ пол≥пшенн¤ своњх позиц≥й на ринку компан≥њ використовують, зокрема, ¤к≥сть вироб≥в, ц≥ну, серв≥сне обслуговуванн¤, асортимент, умови поставок ≥ платеж≥в, рекламу.
—творенн¤ конкурентного середовища й подоланн¤ монопол≥зму Ї одним з найважлив≥ших напр¤м≥в економ≥чноњ реформи в ”крањн≥. ўе в «акон≥ про економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни (серпень 1990 р.) та в постанов≥ ¬ерховноњ –ади Уѕро проекти концепц≥њ та програми переходу ”крањнськоњ –—– до ринковоњ економ≥киФ (листопад 1990 р.) Упередбачалос¤ провести роздержавленн¤ ≥ приватизац≥ю, створивши справжнЇ п≥дприЇмницьке середовище ≥ ринкову конкуренц≥юФ[9,363]. ѕроте зд≥йснена в ”крањн≥ приватизац≥¤ ще не призвела до створенн¤ спри¤тливого дл¤ економ≥чного зростанн¤ конкурентного середовища. —хоже на те, що Уобмеженн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в дл¤ цього недостатньо, поза¤к в наш час б≥льше половини великих п≥дприЇмств Ї монопол≥стами у своњх галуз¤х, ≥ тому т≥льки приватизац≥¤, розкрупненн¤ там, де це можливо, й зац≥кавлен≥сть у розвитку альтернативних недержавних виробництв може забезпечити нормальну конкуренц≥ю на украњнському ринкуї [3,8-9].
1.—уть ≥ функц≥њ економ≥чноњ конкуренц≥њ.
онкуренц≥¤ м≥ж виробниками ¤вл¤Ї собою тип взаЇмов≥дносин м≥ж виробниками з приводу встановленн¤ ц≥н ≥ обс¤г≥в пропозиц≥њ товар≥в на ринку. јналогично можна визначити конкуренц≥ю м≥ж споживачами ¤к њхн≥ взаЇмов≥дносини з приводу формуванн¤ ц≥н ≥ обс¤гу попиту на ринку.[2,43].
—лово УсoncurrentiaФ в переклад≥ з латинськоњ мови означаЇ Узмаганн¤, суперництвоФ. Ф як економ≥чна категор≥¤ конкуренц≥¤ Ц це боротьба м≥ж товаровиробниками за найвиг≥дн≥ш≥ умови виробництва ≥ збуту товар≥в ≥ послуг, за привласненн¤ найб≥льших прибутк≥вФ [5,182]. онкуренц≥¤ виконуЇ роль регул¤тора темп≥в ≥ обс¤г≥в виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-техн≥чн≥ дос¤гненн¤, п≥двищувати продуктивн≥сть прац≥, вдосконалювати технолог≥ю, орган≥зац≥ю прац≥ тощо.
онкуренц≥¤ Ї визначальним фактором впор¤дкуванн¤ ц≥н, стимулом ≥нновац≥йних процес≥в (запровадженн¤ в виробництво нових винаход≥в та технолог≥й). ¬она спри¤Ї вит≥сненню з виробництва неефективних п≥дприЇмств, рац≥ональному використанню ресурс≥в, забоп≥гаЇ диктату виробник≥в-монопол≥ст≥в по в≥дношенню до споживача.
онкуренц≥¤ виконуЇ в ринков≥й економ≥ц≥ наступн≥ функц≥њ:
функц≥¤ регулюванн¤;
функц≥¤ мотивац≥њ;
функц≥¤ розпод≥лу;
функц≥¤ контролю.
‘ункц≥¤ регулюванн¤. ƒл¤ того, щоби утриматис¤ в боротьб≥, п≥дприЇмець маЇ пропонувати вироби, ¤ким в≥ддаЇ перевагу споживач. ќтже ≥ фактори виробництва п≥д впливом ц≥ны спр¤мовуютьс¤ в т≥ галуз≥, де в них в≥дчуваЇтьс¤ найб≥льша потреба.
‘ункц≥¤ мотивац≥њ. ƒл¤ п≥дприЇмц¤ конкуренц≥¤ означаЇ шанс та ризик одночасно:
п≥дприЇмства, ¤к≥ пропонують л≥пшу за ¤к≥стю продукц≥ю або виробл¤ють њњ з меншими виробничими витратами, отримують винагороду в вигл¤д≥ прибутку (позитивн≥ санкц≥њ). ÷е стимулюЇ техн≥чний прогрес;
п≥дприЇмства, ¤к≥ не реагують на побажанн¤ кл≥Їнт≥в або порушенн¤ правил конкуренц≥њ своњми суперниками на ринку, отримують покаранн¤ в вигл¤д≥ збитк≥в або вит≥сн¤ютьс¤ з ринку (негативн≥ санкц≥њ).
‘ункц≥¤ розпод≥лу. онкуренц≥¤ не т≥льки включаЇ стимули до вищоњ продуктивност≥, але ≥ дозвол¤Ї розпод≥л¤ти доход серед п≥дприЇмств ≥ домашн≥х господарств у в≥дпов≥дност≥ з њхн≥м ефективним внеском. ÷е в≥дпов≥даЇ пан≥вному в конкурентн≥й боротьб≥ принципу вознаграждени¤ за результатами.
‘ункц≥¤ контролю. онкуренц≥¤ обмежуЇ й контролюЇ економ≥чну потужн≥сть кожного п≥дприЇмства. Ќаприклад, ¤кщо монопол≥ст може призначати Їдино можливу ц≥ну, то конкуренц≥¤ надаЇ покупцев≥ можлив≥сть вибору серед дек≥льох продавц≥в. „им досконал≥ше конкуренц≥¤, тим справедлив≥ше ц≥на.
ѕолитика держави в област≥ конкуренц≥њ спр¤мована на те, щоби конкуренц≥¤ могла виконувати своњ функц≥њ. ер≥вний принцип "оптимальноњ ≥нтенсивност≥ конкуренц≥њ" в ¤кост≥ ц≥лей пол≥тики в област≥ конкуренц≥њ передбачаЇ, що:
техн≥чний прогрес швидко поширюЇтьс¤ щодо виробництва (≥нновац≥¤ п≥д тиском конкуренц≥њ);
п≥дприЇмства гнучко адаптуютьс¤ до зм≥ни умов, наприклад, до потреб споживач≥в (адаптац≥¤ п≥д тиском конкуренц≥њ).
ћасштаб ≥нтенсивност≥ конкуренц≥њ визначаЇтьс¤ тим, наск≥льки швидко переваги в прибутку втрачаютьс¤ в результат≥ усп≥шного в≥дтворенн¤ ≥нновац≥й конкурентами. ¬ першу чергу це залежить в≥д того, наск≥льки швидко конкуренти реагують на ривок вперед п≥дприЇмства-п≥онера ≥ наск≥льки динам≥чним Ї попит.
” в≥дпов≥дност≥ з кер≥вним принципом оптимальноњ ≥нтенсивноњ конкуренц≥њ спри¤тлив≥ умови дл¤ нормального функц≥онуванн¤ суперництва з`¤вл¤ютьс¤ тод≥, коли в економ≥ц≥ ≥снуЇ "широка" ол≥гопол≥¤ з "пом≥рною" ≥ндив≥дуал≥зац≥Їю продукц≥њ. "¬узька" ол≥гопол≥¤ ≥з сильною ≥ндивидуал≥зац≥Їю продукц≥њ, навпаки, зменшуЇ ≥нтенсивн≥сть конкуренц≥њ.
¬ кожн≥й ринков≥й економ≥ц≥ ≥снуЇ небезпека того, що учасники конкурентноњ боротьби спробують ухилитис¤ в≥д обов`¤зкових норм ≥ ризику, пов`¤заних з в≥льною конкуренц≥Їю, вдаючись, наприклад, до змови про ц≥ни чи до ≥м≥тац≥њ товарних знак≥в. “ому держава повинна видавати нормативн≥ документи, ¤к≥ регламентирують правила конкурентноњ боротьби«а —м≥том сутн≥сть конкурентноњо повед≥нки виробник≥в становило "чесне"- без змови Ц суперництво виробник≥в завд¤ки, ¤к правило, ц≥новому тиску на конкурент≥. Ќе суперництво у встановленн≥ ц≥ни, а в≥дсутн≥сть можливост≥ впливати на ц≥ну Ї найважлив≥шим моментом у сучасн≥й трактовц≥ пон¤тт¤ конкуренц≥њ.
2. ‘орми економ≥чноњ конкуренц≥њ.
2.1. «агальне пон¤тт¤ про види економ≥чноњ конкуренц≥њ.
«алежно в≥д сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю виробник≥в ≥ к≥льк≥стю споживач≥в розр≥зн¤ють наступн≥ форми економ≥чноњ конкуренц≥њ:
¬елика к≥льк≥сть самост≥йних виробник≥в де¤кого однородного товару ≥ маса в≥докремлених споживач≥в даного товару. —труктура зв`¤зк≥в м≥ж ними Ї такою, що кожен споживач може купити товар у будь-¤кого виробника, виход¤чи з власноњ оц≥нки корисност≥ товару, його ц≥ни, його ц≥ни ≥ власних можливостей придбанн¤ даного товару. ожен виробник може продати товар будь-¤кому споживачев≥, виход¤чи т≥льки з власноњ вигоди. ∆оден з≥ споживач≥в не придбаваЇ ¤кусь ≥стотну частку сукупного попиту. ƒана структура ринку називаетс¤ пол≥пол≥Їю ≥ породжуЇт так звану досконалу конкуренц≥ю.
¬еличезна чисельн≥сть в≥докремлених споживач≥в ≥ мала чисельн≥сть виробник≥в, кожен з ¤ких може задовольнити значну частку сукупного попиту. “ака структура называетьс¤ ол≥гопол≥Їю, ≥ породжуЇ так звану недосконалу конкуренц≥ю. √раничним випадком даноњ структури, коли мас≥ споживач≥в протистоить Їдиний виробник, здатний задовольнити загальний попит вс≥х споживач≥в, Ї монопол≥¤. ¬ раз≥, коли на ринку Ї в≥дносно велика чисельн≥сть виробник≥в, що пропонують гетерогенну (р≥знор≥дну) продукц≥ю, то говор¤ть про монополистичну конкуренц≥ю.
™диний споживач товару ≥ багато самост≥йних виробник≥в. ѕри цьому Їдиний споживач придбаваЇ весь обс¤г пропозиц≥њ товару, ¤кий постачаЇтьс¤ вс≥ма виробниками. ƒана структура породжуЇ особливий тип недоконалоњ конкуренц≥њ, ¤кий називають монопсон≥Їю (монопол≥¤ попиту).
—труктура взаЇмозвТ¤зк≥в, де Їдиному споживачев≥ протистоњть Їдиний виробник (двосторонн¤ монопол≥¤), взагал≥ не Ї конкурентною, але також не Ї ≥ ринковою.
2.2. ƒосконала та недосконала конкуренц≥¤.
2.2.1. ƒосконала конкуренц≥¤.
«а умов досконалоњ конкуренц≥њ (perfect competition) ринкова ситуац≥¤ характеризуЇтьс¤ пол≥пол≥Їю, тобто великою к≥льк≥стю продавц≥в ≥ покупц≥в того самого товару. «м≥ни в ц≥н≥ ¤когось продавц¤ викликають в≥дпов≥дну реакц≥ю т≥льки серед покупц≥в, але не серед ≥нших продавц≥в.
–инок в≥дкрито дл¤ кожного. –екламн≥ кампан≥њ за цих умов не Ї надто важливими, бо дл¤ продажу пропонуютьс¤ т≥льки гомогенн≥ (однор≥дн≥) товари, ринок Ї прозорим ≥ в≥дсутн≥ будь-¤к≥ переваги. Ќа ринку з под≥бною структурою ц≥на - це задана величина.
’оча ц≥на й формуетьс¤ в процес≥ конкуренц≥њ серед вс≥х учасник≥в ринку, але водночас кожен окремий продавець не зд≥йснюЇ жодного пр¤мого впливу на ц≥ну. якщо продавець заправл¤Ї б≥льш високу ц≥ну, вс≥ покупц≥ в≥дразу ж переход¤ть до його конкурент≥в.
якщо ж продавець заправл¤Ї б≥льш низьку ц≥ну, то в≥н ви¤витьс¤ не в змоз≥ задовольнити весь попит, ¤кий буде ор≥Їнтовано на нього, через його незначну частку на ринку, при цьому пр¤мого впливу на ц≥ну з боку цього конкретного продавц¤ не в≥дбуваЇтьс¤.
якщо продавець змушений згодитис¤ з ц≥нами, що переважають на ринку, то в≥н може пристосуватис¤ до ринку шл¤хом регулюванн¤ обс¤гу свого продажу. ¬ цьому раз≥ в≥н визначаЇ к≥льк≥сть, ¤ку в≥н розраховуЇ продати за заданою ц≥ною. ѕокупцев≥ також залишаЇтьс¤ т≥льки обрати, ск≥льки в≥н захоче отримати за заданою ц≥ною.
”мови досконалоњ конкуренц≥њ визначаютьс¤ наступними параметрами:
велика к≥льк≥сть продавц≥в ≥ покупц≥в, жоден з ¤ких не маЇ пом≥тного впливу на рикову ц≥ну ≥ к≥льк≥сть товару;
кожен продавець виробл¤Ї однор≥дний продукт, ¤кий в жодному в≥дношенн≥ не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д продукту ≥нших продавц≥в;
бар`Їри дл¤ входу на ринок в долгостроковому аспект≥ або м≥н≥мальн≥, або взагал≥ в≥дсутн≥;
жодних штучних обмежень попиту, пропозиц≥њ або ц≥ни не ≥снуЇ ≥ ресурси - зм≥нн≥ фактори виробництва Ц мобильн≥;
кожен продавець ≥ покупець маЇ повну й правильну ≥нформац≥ю про ц≥ну, к≥льк≥сть продукту, витрати й попит на ринку.
ќтже, зрозум≥ло, що жоден реальний ринок не задовольн¤Ї вс≥м перерахованим умовам. “ому схема досконалоњ конкуренц≥њ маЇ здеб≥льшого теоретичне значенн¤. ѕроте вона Ї ключем до розум≥нн¤ б≥льш реальних ринкових структур. —аме в цьому њњ ц≥нн≥сть.
ƒл¤ учасник≥в ринку за умов досконалоњ конкуренц≥њ ц≥на - це задана величина. “ому продавець може лише вир≥шувати, ¤ку к≥льк≥сть товару в≥н захоче запропонувати за даною ц≥ною. ÷е означаЇ, що в≥н одночасно акцептант ц≥ни ≥ регул¤тор к≥лькост≥.
2.2.2. Ќедосконала конкуренц≥¤.
« попереднього пункту курсовоњ роботи видно, що УЕдосконально конкурентн≥ ринки ефективно розпод≥л¤ють ресурси без державного втручанн¤, але це не означаЇ, що реально ≥снуюч≥ ринков≥ економ≥ки Ї ефективнимиФ [10,191]. Ќа практиц≥ конкуренц≥¤ звичайно Ї недосконалою. ѕрикладами недосконалоњ конкуренц≥њ (imperfect competition) Ї монол≥стична та ол≥гопол≥стична конкуренц≥¤.
ћонопол≥стична конкуренц≥¤
«а умов монопол≥стичноњ конкуренц≥њ велика к≥льк≥сть виробник≥в пропонуЇ схожу, але не ≥дентичну продукц≥ю, тобто на ринку присутн≥ гетерогенн≥ товари. якщо за умов досконалоњ конкуренц≥њ ф≥рми виробл¤ють стандартизовану (однор≥дну) продукц≥ю, то за умов монопол≥стичноњ конкуренц≥њ виробл¤Їтьс¤ диференц≥йована продукц≥¤. ƒифференц≥ац≥и¤ стосуЇтьс¤ передовс≥м ¤кост≥ продукту чи послуг, завд¤ки чому у споживача складаютьс¤ ц≥нов≥ переваги. ѕродукц≥¤ може бути диференц≥йована також за умовами п≥сл¤продажного обслуговуванн¤ (дл¤ товар≥в тривалого користуванн¤), за близьк≥стю до покупц≥в, за ≥нтенсивн≥стю реклами тощо.[7,91].
“аким чином, ф≥рми на ринку монопол≥стичноњ конкуренц≥њ вступають в суперництво не т≥льки (ба нав≥ть не ст≥льки) за допомогою ц≥н, але й шл¤хом всеб≥чноњ диференц≥ац≥њ продукц≥њ й послуг. ћонопольн≥сть в так≥й модел≥ пол¤гаЇ в тому, що кожна ф≥рма за умов диференц≥ац≥њ продукц≥њ маЇ певною м≥рою монопольну владу над своњм товаром; вона може п≥двищувати й знижувати ц≥ну на нього незалежно в≥д д≥й конкурент≥в, хоч ц¤ влада ≥ обмежуЇтьс¤ на¤вн≥стю виробник≥в аналог≥чних товар≥в. р≥м того, на монопол≥стичних ринках пор¤д з др≥бними й середн≥ми Ї досить велик≥ ф≥рми.
«а такоњ модел≥ ринку ф≥рми прагнуть розшир¤ти свою область переваг шл¤хом ≥ндив≥дуал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ передовс≥м за допомогою товарних знак≥в, найменувань ≥ рекламноњ кампан≥њ, ¤к≥ наголошують на в≥дм≥нност¤х товар≥в.
ћонопол≥стична конкуренц≥¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д досконалоњ за наступними ознаками:
на ринку продаютьс¤ не гомогенн≥, а гетерогенн≥ товари;
дл¤ учасник≥в ринку нема повноњ прозорост≥ ринку, й вони д≥ють не завжди в≥дпов≥дно до економ≥чних принцип≥в;
п≥дприЇмства прагнуть розширити свою область переваг шл¤хом ≥ндив≥дуал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ;
доступ на ринок дл¤ нових продавц≥в при монопол≥стичн≥й конкуренц≥њ утруднений через на¤вн≥сть переваг.[8,92].
ќл≥гопол≥стична конкуренц≥¤
ќл≥гопол≥¤ характеризуЇтьс¤ небагато-чисельн≥стю учасник≥в конкуренц≥њ - коли в≥дносно мала (в межах дес¤тку) к≥льк≥сть ф≥рм пануЇ на ринку товар≥в чи послуг. ласичним прикладом ол≥гопол≥њ Ї "велика тр≥йка" в —Ўј - "ƒженерал моторз", "‘орд", " райслер".
«а умов ол≥гопол≥њ можуть виробл¤тис¤ ¤к однор≥дн≥, так ≥ диференц≥йован≥ товари. ќднор≥дн≥сть найчаст≥ше маЇ м≥сце на ринках сировини й нап≥вфабрикат≥в: руди, нафти, стал≥, цементу тощо; диференц≥ац≥¤ - на ринках споживчих товар≥в.
Ќебагаточисельн≥сть ф≥рм спри¤Ї монопол≥стичним угодам м≥ж ними: щодо встановленн¤ ц≥н, розд≥лу чи розпод≥лу ринк≥в або щодо ≥нших способ≥в обмеженн¤ конкуренц≥њ м≥ж ними. ƒоведено, що конкуренц≥¤ на ол≥гопол≥стичному ринку тим ≥нтенсивн≥ше, чим нижче р≥вень концентрац≥њ виробництва (велика к≥льк≥сть ф≥рм), ≥ навпаки.
¬ажливу роль в характер≥ конкурентних в≥дносин на такому ринку в≥д≥грають обс¤г ≥ структура тоњ ≥нформац≥њ про конкурент≥в ≥ про умови попиту, ¤кою ф≥рми волод≥ють: чим менше такоњ ≥нформац≥њ, ти б≥льш конкурентним буде повед≥нка ф≥рми. ќсновна в≥дм≥нн≥сть ол≥гопол≥стичного ринку в≥д ринку досконалоњ конкуренц≥њ пов`¤зано з динамикою ц≥н. якщо за досконалоњ конкуренц≥њ вони пульсують безперервно й безсистемно залежно в≥д коливань попиту й пропозиц≥њ, то за ол≥гопол≥њ ц≥ни мають тенденц≥ю до ст≥йкоњ ф≥ксац≥њ й зм≥нюютьс¤ не так часто. “иповим Ї т.зв. л≥дерство в ц≥нах, коли њх переважно диктуЇ одна пров≥дна ф≥рма, ≥нш≥ ж ол≥гопол≥сти ≥дуть сл≥дом за л≥дером. ƒоступ до ринку новим продавц¤м утруднений. ¬ раз≥ згоди ол≥гопол≥ст≥в з приводу ц≥н, конкуренц≥¤ все б≥льше зм≥щуЇтьс¤ в напр¤м≥ ¤кост≥, реклами ≥ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ.
2.3.÷≥нова та нец≥нова конкуренц≥¤
2.3.1.÷≥нова конкуренц≥¤
ќдн≥Їю з традиц≥йних форм конкурентноњ боротьби Ї ман≥пулюванн¤ ц≥нами - т.зв."в≥йна ц≥н". ¬она зд≥йснюЇтьс¤ багатьма способами: зниженн¤м ц≥н, локальними зм≥нами ц≥н, сезонними розпродажами, наданн¤м б≥льшого обс¤гу послуг за ≥снуючими ц≥нами, подовженн¤м терм≥н≥в споживчого кредиту тощо. «деб≥льшого ц≥нова конкуренц≥¤ застосовуЇтьс¤ дл¤ виштовхуванн¤ з ринку слабших суперник≥в або проникненн¤ на вже засвоЇнний ринок.
2.3.2.Ќец≥нова конкуренц≥¤
Ѕ≥льш ефективною й б≥льш сучасною формою конкурентноњ боротьби Ї нец≥нова конкуренц≥¤, тобтощо пропонуЇтьс¤ на ринок. Ќадходженн¤ на ринок продукц≥њ б≥льш високоњ ¤кост≥ або новоњ споживчоњ вартост≥ утруднюЇ в≥дпов≥дн≥ заходи з боку конкурента, поза¤к формуванн¤ ¤кост≥ проходить тривалий цикл, що починаЇтьс¤ накопиченн¤м економ≥чноњ ≥ науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ. ¬ ¤кост≥ прикладу можна навести той факт, що в≥дома ¤понська ф≥рма "SONY" зд≥йснювала розробку в≥деомагн≥тофона одночасно по 10 конкурентних напр¤мах.
¬ наш час набули великого розвитку р≥зноман≥тн≥ маркетингов≥ досл≥дженн¤, що мають на мет≥ вивченн¤ запит≥в споживача, його в≥дношенн¤ до тих чи ≥нших товар≥в, поза¤к знанн¤ виробником под≥бнлоњ ≥нформац≥њ дозвол¤Ї йому точн≥ше у¤вл¤ти майбутн≥х покупц≥в його продукц≥њ, точн≥ше розум≥ти й прогнозувати ситуац≥ю на ринку в результат≥ його д≥й, зменшувати ризик невдач≥ тощо.
¬елику роль в нец≥нов≥й конкуренц≥њ в≥д≥граЇ до- ≥ п≥осл¤продажне обслуговуванн¤ покупц¤. ѕередпродажне обслуговуванн¤ включаЇ задоволенн¤ вимог споживач≥в по умовах поставок: скороченн¤, регул¤рн≥сть, ритм≥чн≥сть поставок (например, комплектуючих деталей ≥ вузл≥в). ѕ≥слепродажне обслуговуванн¤ передбачаЇ створенн¤ р≥зних серв≥сних центр≥в з обслуговуванн¤ купленоњ продукц≥њ, включа¤чи забезпеченн¤ запасними частинами, ремонт и т.≥.
” зв`¤зку з≥ зростанн¤м впливу на громадськ≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, преси реклама стала одним з найважлив≥ших метод≥в вед≥нн¤ конкурентноњ боротьби, поза¤к за допомогою реклами можна певним чином формувати думку споживач≥в про той чи инший товар, причому ¤к в л≥пший, так ≥ в г≥рший б≥к. ¬ ¤кост≥ доказу можна навести наступний приклад.
¬ часи ≥снуванн¤ ‘–Ќ у зах≥днон≥мецьких споживач≥в великим попитом користувалос¤ французьке пиво. «ах≥днон≥мецьк≥ споживач≥ робили все можливе, щоби не допустити французьке пиво на внутр≥шн≥й ринок ‘–Ќ. Ќ≥ реклама н≥мецького пива, н≥ патр≥отичн≥ заклики "н≥мц≥, пийте н≥мецьке пиво", н≥ ман≥пулюванн¤ ц≥нами н≥ до чого не призвели. “од≥ преса ‘–Ќ стала робити наголос на тому, що французьке пиво м≥стить р≥зн≥ шк≥длив≥ дл¤ здоров`¤ х≥м≥чн≥ речовини, в той час ¤к н≥мецьке, мовл¤в, Ї виключно чистим продуктом. ѕочалис¤ р≥зн≥ акц≥њ в прес≥, арб≥тражн≥ суди, медичн≥ експертизи. ¬ результат≥ всього цього попит на французьке пиво все-таки впав - про вс¤к випадок н≥мц≥ перестали покупати французьке пиво.
2.4.—умл≥нна та несумл≥нна конкуренц≥¤
2.4.1.—умл≥нна конкуренц≥¤
« огл¤ду на засоби, ¤к≥ застосовують суперники в конкурентн≥й боротьб≥ конкуренц≥ю можна умовно под≥лити на сумл≥нну й несумл≥нну.
ќсновними методами сумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї:
зниженн¤ ц≥н ("в≥йна ц≥н");
п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ;
розвиток до- й п≥сл¤продажного обслуговуванн¤;
створенн¤ нових товар≥в ≥ послуг з використанн¤м дос¤гнень Ќ“– тощо.
2.4.2.Ќесумл≥нна конкуренц≥¤.
јле пор¤д з методами сумл≥нноњ конкуренц≥њ ≥снують ≥ ≥нш≥, менш законн≥, методи вед≥нн¤ конкурентноњ боротьби Ц т.зв. несумл≥нна конкуренц≥¤:
ќсновними методами несумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї:
економ≥чне (промислове) шпигунство;
п≥дробка продукц≥њ конкурент≥в;
п≥дкуп ≥ шантаж;
обдурюванн¤ споживач≥в;
мах≥нац≥њ з д≥ловою зв≥тн≥стю;
валютн≥ мах≥нац≥њ;
приховуванн¤ дефект≥в тощо.
ƒо цього можна також додати й науково-техн≥чне шпигунство, поза¤к будь-¤ка науково-техн≥чна розробка т≥льки тод≥ Ї джерелом прибутку, коли вона знаходить застосуванн¤ в практиц≥, тобто коли науково-техн≥чн≥ ≥дењ вт≥люютьс¤ на виробництв≥ в вигл¤д≥ конкретних товар≥в або нових технолог≥й.
—аме промислове шпигунство, так би мовити, "створило" патент на винах≥д. ѕоза¤к зберегти секрети виробництва не вдавалось, винах≥дник, витративши роки прац≥, м≥г ≥ не одержати жодноњ винагороди за св≥й винах≥д, адже з результата винаходу часто користалис¤ ц≥лковито сторонн≥ люди, що не мали жодного в≥дношенн¤ до винаходу.
«апоб≥гти так≥й несправедливост≥ мав патент, що посв≥дчуЇ винах≥д ≥ закр≥пл¤Ї за власником патенту виключне право на користуванн¤ результатами свого винаходу. якщо патент використовуЇтьс¤ без дозволу власника, власник може за допомогою суду в≥дшкодувати збитки або припинити незаконне користуванн¤ його винаходом. р≥м того, в≥н може видати л≥ценз≥ю ≥ншим особам на використанн¤ запатентованого винаходу.
јле патент, теоретично спр¤мований проти промислового шпигунства, практично став свого роду стимулом цього ¤вища. ќдин з перших закон≥в про патенти на винах≥д було видано у ‘ранц≥њ наприк≥нц≥ XVIII стол≥тт¤, в ньому передбачалос¤, що за вс¤ким, хто першим привезе у ‘ранц≥ю ¤кийсь ≥ноземний винах≥д, визнаютьс¤ так≥ сам≥ п≥льги, ¤кими б користувавс¤ його винах≥дник. “аким чином, за промисловим шпигуном визнаютьс¤ права, р≥вн≥ правам винах≥дника. [1,50]
„асто терм≥ни "промислове шпигунство" та "економ≥чне шпигунство" застосовують ¤к синон≥ми. јле м≥ж ними ≥снуЇ певна в≥дм≥нн≥сть, адже промислове шпигунство, зрештою, Ї частиною економ≥чного. ≈коном≥чне шпигунство, кр≥м промислового, охоплюЇ й так≥ сфери, ¤к показники валового нац≥онального продукту, тобто сума доход≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ населенн¤ в матер≥альному й нематер≥альному виробництв≥ й амортизац≥йних в≥драхувань), його розпод≥л по галуз¤х економ≥ки, процентн≥ ставки, запаси природних ресурс≥в, можлив≥ зм≥ни в техн≥чн≥й пол≥тиц≥, проекти створенн¤ великих державних об`Їкт≥в - завод≥в, пол≥гон≥в, маг≥стралей тощо.
¬≥дпов≥дь на питанн¤, чому в центр≥ уваги економ≥чного шпигунства ви¤вл¤ютьс¤ вищеперел≥чен≥ показники держави, пол¤гаЇ в тому, що багато крањн дають узагальнен≥ дан≥, з ¤ких важко встановити формуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в тоњ чи ≥ншоњ галуз≥ або вс≥Їњ держави. ќсобливо це в≥дноситьс¤ до таких сфер, ¤к ф≥нансуванн¤ р≥зного роду науково-досл≥дницьких роб≥т в област≥ ¤дерноњ ф≥зики й електроники, косм≥чноњ промисловост≥ ≥ т.≥.
ќсновними обТЇктами уваги промислових шпигун≥в Ї патенти, кресленн¤, секрети виробництва, технолог≥њ, структура витрат; економ≥чне шпигунство кр≥м промислових секрет≥в охоплюЇ й макроеконом≥чн≥ показники ≥ вбираЇ в себе розв≥дку природних ресурс≥в, ви¤вленне промислових запас≥в; у звТ¤зку з розвитком маркетингу великоњ ц≥нност≥ набуваЇ збиранн¤ ≥нформац≥њ про смаки й доходи р≥злних соц≥альних груп.
« розвитком промислового шпигунства монопол≥стичн≥ ф≥рми ретельно охорон¤ють зм≥ст патент≥в, результати науково-техн≥чних досл≥дджень, проекти ≥ еск≥зи будь-¤коњ своЇњ продукц≥њ. ¬ орган≥зац≥йну структуру транснац≥ональних корпорац≥й (“Ќ ) вход¤ть т.зв. техн≥чн≥ центри, основним завданн¤м ¤ких Ї розробка нових товар≥в, п≥двищенн¤ ¤кост≥ вже ≥снуючоњ продукц≥њ, розробка нових технолог≥й тощо.
« метою п≥двищенн¤ прибутку “Ќ прагнуть до встановленн¤ ≥стинноњ ц≥нност≥ власноњ продукц≥њ. ƒл¤ цього зд≥йснюЇтьс¤ детальний анал≥з продукц≥њ конкурент≥в дл¤ встановленн¤ пор≥вн¤льноњ ¤кост≥ своЇњ продукц≥њ.
¬с≥ промислов≥ монопол≥њ мають засекречен≥ лаборатор≥њ, де по вс≥х параметрах пор≥внюють р≥вн≥ техн≥чних р≥шень, ¤к≥сть, продуктивн≥сть ≥ над≥йн≥сть своЇњ продукц≥њ з аналог≥чною продукц≥Їю конкурент≥в. ¬ цих лаборатор≥¤х розбирають кожен вузол ≥ агрегат власних машин ≥ аналог≥чноњ продукц≥њ конкурент≥в, щоби обТЇктивно пор≥вн¤ти њх ≥ ви¤вити д≥йсну ц≥нн≥сть тоњ чи иншоњ продукц≥њ. ¬раховуютьс¤ вс≥ недол≥ки та переваги своњх ≥ чужих товар≥в. ¬се л≥пше в конкурент≥в переймають ≥ пристосовують дл¤ своњх машин, механ≥зм≥в ≥ конструкц≥й, ¤кшо при цьому можна обминути патентне законодавство або ¤кщо це виг≥дно ф≥рм≥.
Ќедол≥ки своЇњ продукц≥њ ретельно вивчаютьс¤. ѕот≥м шукаютьс¤ шл¤хи њх усуненн¤, ¤кщо це ви¤вл¤Їтьс¤ виг≥дно. јле н≥коли ≥нформац≥¤ про слабк≥ сторони своЇњ продукц≥њ не виходить за меж≥ таких лаборатор≥й ≥, звичайно, н≥коли не доходить до звичайних споживач≥в. —аме ≥снуванн¤ таких лаборатор≥й також не аф≥шуетьс¤.[6,78]
≤снують р≥зн≥ способи здобутт¤ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть конкурент≥в, ¤к законних, так ≥ незаконних. «аконними засобами вважаютьс¤ збиранн¤ й анал≥з ≥нформац≥њ з офиц≥йно опубликованих джерел, допов≥дей, зв≥т≥в, вивченн¤ продукц≥њ конкурент≥в тощо.
ќсновними законними шл¤хами збиранн¤ ≥нформац≥њ про конкурент≥в Ї: публ≥кац≥њ конкурент≥в ≥ зв≥ти про д≥¤льн≥сть ф≥рм; в≥домост≥, що дади публ≥чно колишн≥ службовц≥ конкурент≥в; щор≥чн≥ ф≥нансов≥ зв≥ти; огл¤ди ринк≥в ≥ допов≥д≥ ≥нженер≥в-консультант≥в; виданн¤, що њх видають конкуренти; анал≥з вироб≥в конкурент≥в; зв≥ти заруб≥жних ф≥л≥й тощо.
ѕоза¤к кожна “Ќ знаЇ про можлив≥ д≥њ проти нењ конкурент≥в, досл≥дженн¤, зд≥йснюван≥ ними, то в оф≥ц≥йних публ≥кац≥¤х ≥ зв≥тах кожна “Ќ намагаЇтьс¤ дати м≥н≥мальну ≥нформац≥ю про свою д≥¤льн≥сть ≥ ф≥нансове становище, про науково-досл≥дницьк≥ роботи. «деб≥льшого будь-¤ка велика компан≥¤ складаЇ дек≥лька вар≥ант≥в зв≥ту.
«в≥т, що в≥дбиваЇ справжн≥й стан справ, в л≥чених прим≥рниках подаЇтьс¤ вищим кер≥вникам “Ќ , ¤к≥ визначають пол≥тику ≥ стратег≥ю корпорац≥њ.
≤нший вар≥ант зв≥ту, з ¤кого вилучена найб≥льш важлива ≥нформац≥¤, структура виробничих витрат, подаЇтьс¤ кер≥вникам корпорац≥њ середнього р≥вн¤, де¤ким управл¤ючим заруб≥жними ф≥л≥¤ми, де¤ким особам з середовища основних акц≥онер≥в.
ћожливий ≥ трет≥й - попул¤рний вар≥ант зв≥ту, в ¤кому в≥дсутн≥й конкретний зм≥ст, але присутн≥ в≥дм≥нн≥ ≥люстрац≥њ, зв≥т прекрасно видано тощо; такий зв≥т призначений дл¤ акц≥онер≥в ≥ широкоњ громадськост≥.
јле конкурентн≥ ф≥рми, знаючи про можлив≥ способи приховуванн¤ ≥нформц≥њ, збирають конф≥денц≥альну ≥нформац≥ю наступними шл¤хами:
р≥зноман≥тн≥ питанн¤, що ставл¤тьс¤ спец≥ал≥стам конкурента;
запрошенн¤ на роботу спец≥ал≥ст≥в конкурента;
удаван≥ пропозиц≥њ роботи спец≥ал≥стам ≥з ф≥рм-конкурент≥в без нам≥ру брати њх на роботу.
“акож можуть бути реал≥зован≥ наступн≥ засоби:
таЇмне спостереженн¤ за спец≥ал≥стом, в≥дд≥лом, лаборатор≥Їю конкурента;
использование профессиональных шпионов дл¤ получени¤ информации;
п≥дкуп сп≥вроб≥тник≥в з основних в≥дд≥лов ф≥рми-конкурента;
впровадженн¤ "потр≥бних" ос≥б в структуру ф≥рми-конкурента;
п≥дслуговуванн¤ розмов тощо;
викраденн¤ креслень, зразк≥в, документ≥в;
шантаж та ≥нш≥ способи тиску;
-здобутт¤ ≥нформац≥њ в≥д джерел у державних структурах;
збиранн¤ ≥нформац≥њ в≥д заруб≥жних ф≥л≥й ≥ в≥д сп≥льних постачальник≥в.
ўе одним ефективним способом економ≥чного шпигунства Ї впровадженн¤ "своЇњ людини" в державн≥ органи, покликан≥ регулювати д≥¤льность промислових монопол≥й, що дозвол¤Ї одержувати необх≥дну ≥нформац≥ю про конкурент≥в, контролювати д≥њ, повТ¤заны з антимонопольною полытикою тощо.
ѕ≥дсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що основним зм≥стом промислового шпигунства ¤к засобу несумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї збереженн¤ своњх секрет≥в ≥ одержанн¤ ≥нформац≥њ про секрети конкурента.
≤ншим засобом несумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї фальсиф≥кац≥¤ ф≥рмовоњ продукц≥њ.
÷≥ д≥њ також т≥сно повТ¤зан≥ з патентуванн¤м. « економ≥чноњ точки зору патентуванн¤ р≥внозначно монопол≥зац≥њ виг≥д, повТ¤заних з використанн¤м патенту.
Ќайчаст≥ше патент надаЇ реальн≥ вигоди впродовж семи рок≥в, що дозвол¤Ї за цей час одержувати чималий прибуток його власников≥. јле з ≥ншого боку, по¤ва патенту, щоззаборон¤Ї використовувати ¤кийсь запатентований винах≥д безпосередньо конкурентами, спонукаЇ њх до форсованоњ розробки ¤кихось нових техн≥чних прийом≥в, технолог≥й.
р≥м того, багато важливих винаход≥в часто не патентуютьс¤, щоби не привертати до них увагу конкурент≥в. ÷е здеб≥льшого стосуЇтьс¤ технолог≥й, техн≥чних процес≥в, ¤к≥ т¤жко скоп≥ювати, на в≥дм≥ну в≥д створенн¤ нових товар≥в.
Ўл¤х в≥д винайденн¤ до комерц≥йного застосуванн¤ вимагаЇ великих ф≥нансових, трудових ≥ матер≥альних витрат. “ому, ¤кщо нема небезпеки, що конкурент не запровадить винах≥д швидше, н≥ж сама корпорац≥¤, то винах≥д не патентуЇтьс¤, ¤кщо ж ≥снуЇ ризик, що винах≥д буде використано конкурентом, то його в≥дразу ж патентують ≥ конкурент змушений 15-20 рок≥в оч≥кувати, доки мине строк монопольного права. —екрети виробництва тих чи инших товар≥в не патентуютьс¤ дл¤ того, щоби по зак≥нченн≥ певного строку не обнародувати технолог≥ю њх виготовленн¤. Ќа¤вн≥сть патенту служить потужним засобом дл¤ контролю над ринком, поза¤к його порушенн¤ караетьс¤ конф≥скац≥Їю незаконно виробленоњ продукц≥њ, в≥дшкодуванн¤м збитк≥в ≥ сплатою порушником великих штраф≥в, що дос¤гають 10 млн. долар≥в. ѕатенти застосовуютьс¤ передовс≥м дл¤ охорони продукц≥њ ф≥рми в≥д п≥дробок чи ≥м≥тац≥њ ¤к≥сних товар≥в.
ƒл¤ ф≥рм, чию продукц≥ю коп≥юють, п≥дробки мають катастроф≥чн≥ насл≥дки: р≥зко звужуЇтьс¤ ринок збуту, прибуток р≥зко знижуЇтьс¤, уход¤чи до виробник≥в п≥дробок, п≥дробки п≥дривають авторитет ф≥рми, бо вони кр≥м своЇњ дешевизни мають ще й низьку ¤к≥сть, тому п≥дробки швидко виход¤ть з ладу, пог≥ршуючи в такий спос≥б дов≥ру споживач≥в до ф≥рми, чи¤ марка була п≥дроблена.
“акий метод несумл≥нноњ конкуренц≥њ ¤к сучасне промислове шпигунство користуЇтьс¤ нов≥тн≥ми дос¤гненн¤ми науки й техн≥ки. „асто стали застосовуватис¤ р≥зн≥ м≥кроскоп≥чн≥ прилади на основ≥ електронних схем.
—пец≥альна технолог≥¤ дозвол¤Ї перехоплювати будь-¤ку ≥нформац≥ю, передаЇтьс¤ усно, по телефону, телефаксу, компТютеру. ¬≥конне скло може служити м≥крофоном: за його коливанн¤м спец≥альн≥ пристроњ в≥дтворюють зм≥ст розмови. «астосуванн¤ електронноњ техн≥ки забезпечуЇ спец≥альним службам монопол≥й, ¤к ≥ державним спецслужбам можлив≥сть одержувати необх≥дну ≥нформац≥ю про стан справ конкурент≥в, њхн≥ переговори тощо.
« розвитком компТютерной техн≥ки й створенн¤м компТютерних мереж ¤к глобального масштабу, так ≥ р≥зних локальних мереж (наприклад, банк≥вських) постаЇ проблема захисту джерел ≥нформац≥њ в цих мережах, бо будь-¤ке несанкц≥оноване вторгненн¤ скаж≥мо в банк≥вську мережу може призвести до втрати важливоњ ≥нформац≥њ, до втрати њњ секретност≥ та, ¤к насл≥док, використанню ц≥Їњ ≥нформац≥њ з ¤коюсь корисливою метою.
–озвиток компТютерного п≥ратства й злод≥йства змусив ур¤ди багатьох крањн застосовувати р≥зн≥ заходи.; наприклад, в —Ўј орган≥зована спец≥альна група, що в≥дпов≥даЇ за безпеку й недоторкан≥сть компТютерних мереж ≥ компТютерних баз даних, поза¤к будь-¤ка людина, що маЇ компТютер, доступ у мережу та певн≥ навички роботи з компТютером може здобути доступ у так≥ компТютерн≥ банки даних, що м≥ст¤ть конф≥денц≥йну й секретну ≥нформац≥ю, ¤ка не призначена дл¤ р¤дового користувача. ¬ ¤кост≥ прикладу можна навести випадок, що в≥дбувс¤ в —Ўј, коли один користувач зм≥г п≥дключитис¤ до мереж≥ компТютер≥в м≥н≥стерства обороны —Ўј, в результат≥ його злого нам≥ру була повн≥стю знищена важлива ≥нформац≥¤ одного з пентагон≥вських компТютер≥в.
¬исновки
онкуренц≥¤ Ї необх≥дною ≥ визначальною умовою нормального функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки. явище конкуренц≥њ маЇ своњ плюси й м≥нуси. ƒо позитивних рис можна в≥днести: актив≥зац≥ю ≥нновац≥йного процесу, гнучке пристосуванн¤ до попиту, висока ¤к≥сть продукц≥њ, високу продуктивн≥сть прац≥, м≥н≥м≥зац≥ю витрат, реал≥зац≥ю принципу оплати прац≥ за њњ ¤к≥стю й к≥льк≥стю, можлив≥сть регулюванн¤ з боку держави. ƒо негативних насл≥дк≥в Ц те, що перемога одних супроводжуЇтьс¤ т¤жкою, а подекуди катастроф≥чною поразкою ≥нших, застосуванн¤ нечесних прийом≥в, надм≥рна експлуатац≥¤ природних ресурс≥в, еколог≥чн≥ порушенн¤ ≥ т.≥.
як показано в курсов≥й робот≥, надм≥рна монопол≥зац≥¤, по¤ва конкурентноњ боротьби м≥ж монопол≥¤ми, без в≥дпов≥дного контролю з боку держави може призвести до створенн¤, так би мовити, "держав у держав≥", ¤кими ≥ Ї сучасн≥ “Ќ . ћонопол≥зм призводить до упов≥льненн¤ науково-техн≥чного прогресу, консервуЇ низька ¤к≥сть продукц≥њ, робл¤ть цю продукц≥ю неконкурентноспроможною на св≥товому ринку, втрачютьс¤ стимули пошуку б≥льш ефективных р≥шень при розвТ¤занн≥ проблем орган≥зац≥њ виробництва.
√овор¤чи про негативн≥ методи зд≥йсненн¤ конкурентноњ боротьби необх≥дно зазначити, що конкуренц≥њ притаманне й таке ¤вище, ¤к промислов шпигунство. «вичайно, не можна заперечувати певну ефективн≥сть промислового шпигунства, наприклад в≥н зд≥йснюЇ значний вплив на розвиток в≥йськово-промислового комплексу. ѕроте промислове шпигунство не може зам≥нити розвитку в галузевих, державних ≥ глобальних масштабах, не може зам≥нити науково-досл≥дницьк≥ роботи, в≥дкритт¤, адже, ¤кщо пост≥йно користуватис¤ чужим, вкраденим, то при цьому втрачаЇтьс¤ де¤кий власний потенц≥ал розвитку, що зрештою веде до регресу.
¬ ц≥лому ж, конкуренц≥¤ маЇ менше негативних ознак, н≥ж позитивних; конкуренц≥¤ - значно менше лихо, н≥ж монопол≥¤, ¤ка зловживаЇ своњм пан≥вним положенн¤м в економ≥ц≥.
онкуренц≥¤ Ц визначальна умова п≥дтриманн¤ динам≥зму в економ≥ц≥, за умов конкуренц≥њ створюЇтьс¤ б≥льше нац≥ональне багатство при менш≥й вартост≥ кожного виду продукц≥њ пор≥вн¤но з монопол≥Їю й плановою економ≥кою.
—писок л≥тератури
√асанов –.ћ ѕромышленный шпионаж на службе монополий. - ћ.: ћеждународные отношени¤,1986
«айдель. ’ , “еммен.– ќсновы учени¤ об экономике. ћ.: ƒело Ћ“ƒ,1994
алина ј.¬., ќсок≥на ¬.¬. ≈коном≥чна теор≥¤ ≥ практика господарюванн¤: Ќавч. пос≥бник. Ц .: ћј”ѕ, 1998.
ћаконнелл. ., Ѕрю. — . Ёкономикс : принципы, проблемы и политика. - ћ.: –еспублика. 1992. “. 1
ќснови економ≥чноњ теор≥њ/ —.¬.ћочерний, —.ј.™рох≥н, Ћ.ќ. ан≥щенко та ≥н. «а ред. —.¬.ћочерного. Ц .: ¬÷ Ујкадем≥¤Ф, 1997.
ѕортер. ћ. ћеждународна¤ конкуренци¤. ћ.:1994
–обинсон. ƒж. Ёкономическа¤ теори¤ несовершенной конкуренции. ћ. 1986
“олкачев. —. Ќесовершенна¤ конкуренци¤. // –оссийский экономический журнал. 1993. N.5.
”крањна ≥ св≥т. ≤стор≥¤ господарства в≥д перв≥сноњ доби ≥ перших цив≥л≥зац≥й до становленн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства/ Ѕ.ƒ.Ћановик, «.ћ.ћатис¤кевич, –.ћ.ћатейко та ≥н. Ц .: √енеза, 194.
‘ишер —., ƒорнбуш –., Ўмалензи –. Ёкономика. Ц ћ.: Ђƒело Ћ“ƒї, 1993.
|
