ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: јкци¤
јкци¤
¬ступ.
1. ѕередумови сп≥льного п≥дприЇмництва в ”крањн≥.
1.1.¬плив сп≥льного п≥дприЇмництва на актив≥зац≥ю д≥¤льност≥ у ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йн≥й сфер≥.
1.2.¬иб≥р ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йноњ стратег≥њ д≥¤льност≥ сп≥льних п≥дприЇмств.
¬исновки
2. ≈коном≥чна оц≥нка та управл≥нн¤ результативт≥стю сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
2.1.Ўл¤хи дос¤гненн¤ економ≥чноњ ефективност≥ ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ при функц≥онуванн≥ —ѕ (на приклад≥ «ј“ У”-ѕейдж).
2.2.јнал≥з ризик≥в ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йних процес≥в.
2.3.ƒос¤гненн¤ конкурентност≥йких позиц≥й на ринку при впровадженн≥ ≥нновац≥йноњ продукц≥њ
¬исновки
«аключенн¤
Ћ≥тература
ƒодатки
¬ступ.
Ќа сучасному етап≥ розвитку наша крањна внасл≥док трансформац≥йних процес≥в у минулому переживаЇ пер≥од нестаб≥льност≥ та встановленн¤ ( вже прот¤гом двох дес¤тил≥ть ) економ≥чноњ, правовоњ та соц≥альних структур. Ѕудь ¤к≥ зм≥ни под≥бного характеру не проход¤ть без значних затрат ресурс≥в, а зм≥ни в масштаб≥ ц≥лоњ крањни потребують залученн¤ кап≥тал≥в колосального масштабу. Ќажаль, наша економ≥ка не може забезпечити достатн≥й р≥вень ≥нвестуванн¤. ¬нутр≥шн≥ ≥нвестиц≥њ гальмуютьс¤ нерозвинут≥стю в≥тчизн¤ного фондового ринку, а також станом банк≥вськоњ системи ”крањни. ¬ результат≥ цього, питанн¤ залученн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в з-за кордону Ї досить актуальною вже прот¤гом довготривалого пер≥оду часу. Ќезважаючи на це, ситуац≥¤ з зовн≥шн≥ми кап≥таловкладенн¤ми теж складаЇтьс¤ не кращим чином Ц внасл≥док не найспри¤тлив≥шого ≥нвестиц≥йного кл≥мату та нестаб≥льн≥стю законодавства. ’оча спостер≥гаЇть тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ обТЇм≥в зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥йних поток≥в, все одно крањна в≥дчуваЇ њх нестачу.
«араз ситуац≥¤, з точки зору експерт≥в, повертаЇтьс¤ на краще. ”крањна вступила в наступний (п≥сл¤ пер≥оду з 1992 по 1994 р.р.) ≥нвестиц≥йний пер≥од. ѕ≥дставою дл¤ такого розпод≥лу стала вже усталена думка про те, що до 1994 року макроеконом≥чн≥ вимоги просто не в≥дпов≥дали вимогам зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ ¤к такоњ. ≤нфл¤ц≥¤ (28,9 Ц 47,1 % за м≥с¤ць ), мл¤в≥ приватизац≥йн≥ процеси, Узародковий станФ фондового ринку, завд¤ки ¤кому в ринков≥й економ≥ц≥ в≥дбуваЇтьс¤ залученн¤ кап≥тал≥в ≥ перерозпод≥л ≥нвестиц≥йних поток≥в, все це спри¤ло тому, що р≥вень пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й у 1992-1993 роках був близько 219,4 млн. долар≥в —Ўј. ¬же у 1994 роц≥ њх р≥вень зр≥с до 264,1 млн., в 1995р. Ц 413,4 млн., в 1996 Ц 526,3 млн., в 1997 Ц 759, 2 млн., а прот¤гом 1998 року њх р≥вень зр≥с до позначки у 922,4 млн..
як бачимо, обТЇм припливу ≥ноземних кап≥тал≥в значно зр≥с, проте н≥хто не каже про те, що сучасний р≥вень ≥нвестуванн¤ Ї достатн≥м.
÷е в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док того, що дан≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси використовуютьс¤ не найефективн≥шим способом. ƒос¤гти ефективност≥ можна за допомогою проведенн¤ процесу ≥нвестуванн¤ у вже сформован≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ структури.
“аки вар≥ант розвТ¤зку проблеми може запропонувати м≥жнародне сп≥льне п≥дприЇмництво. ј саме одна з його складових Ц сп≥льн≥ п≥дприЇмства.
2. ѕередумови сп≥льного п≥дприЇмництва в ”крањн≥.
Ќа сучасному етап≥ розвитку з ус≥х вид≥в сп≥льного п≥дприЇмництва основним джерелом надходженн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в наш≥й крањн≥ виступають сп≥льн≥ п≥дприЇмства. —творенн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату в держав≥, галуз≥, рег≥он≥ або в окрем≥й ф≥рм≥ зв'¤зане з ч≥тким регулюванн¤м ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
«алученн¤ в широких масштабах ≥ноземних ≥нвестиц≥й в украњнську економ≥ку пересл≥дуЇ довготривал≥ стратег≥чн≥ ц≥л≥ створенн¤ цив≥л≥зованого, соц≥ально ор≥Їнтованого сусп≥льства, що характеризуЇтьс¤ високою ¤к≥стю житт¤ населенн¤, в основ≥ ¤кого лежить економ≥ка, що передбачаЇ не т≥льки сп≥льне ефективне функц≥онуванн¤ р≥зних форм власност≥, але ≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥ю ринку товар≥в, робочоњ сили ≥ кап≥талу.
—уб'Їктами ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ Ї ≥нвестори, замовники, виконавц≥ роб≥т, користувач≥ об'Їкт≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, а так само постачальники, юридичн≥ особи ( банк≥вськ≥, страхов≥ ≥ посередницьк≥ орган≥зац≥њ, ≥нвестиц≥йн≥ б≥рж≥) ≥ ≥нш≥ учасники ≥нвестиц≥йного процесу.
ќб'Їктами ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ Ї основн≥ фонди, що модерн≥зуютьс¤, що створюютьс¤ ≥ оборотн≥ кошти у вс≥х галуз¤х ≥ сферах народного господарства, ц≥нн≥ папери, ц≥льов≥ грошов≥ внески, науково-техн≥чна продукц≥¤, ≥нш≥ об'Їкти власност≥, а так само майнов≥ права ≥ права на ≥нтелектуальну власн≥сть. «аборон¤Їтьс¤ ≥нвестуванн¤ в об'Їкти, створенн¤ ≥ використанн¤ ¤ких не в≥дпов≥даЇ вимогам еколог≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ≥ ≥нших норм, встановлених законодавством, д≥ючим на територ≥њ ”крањни [ є18, с.12 ].
ѕ≥двищенн¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ нин≥ маЇ стати ключовою проблемою ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики ¤к окремоњ ф≥рми так ≥ держави вц≥лому. “аке п≥двищенн¤ потре буЇ створенн¤ певних передумов: зниженн¤ р≥вн¤ (темп≥в) ≥нфл¤ц≥њ;
стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти; вдосконаленн¤ системи оподатку ванн¤; зб≥льшенн¤ заощаджень населенн¤; стаб≥льност≥ прот¤гом тривалого часу основних законодавчо-нормативних акт≥в, що регу люють р≥зн≥ аспекти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
ƒержава повинна активно зд≥йснювати заходи щодо стимулюванн¤ приватних ≥нвестиц≥й, включаючи спец≥ально створюван≥ ≥нвести ц≥йно-ф≥нансов≥ ≥нституц≥њ.
јктивна ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть завжди е важливою ознакою динам≥чного розвитку п≥дприЇмництва ≥ позитивно впливаЇ на зрос танн¤ його соц≥ально-економ≥чноњ ефективност≥. «араз правова система ”крањни складаЇтьс¤ з низки закон≥в та ≥нших нормативних акт≥в, котр≥ мають регулювати весь комплекс питань ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ ф≥рм. « них варто назвати закони Уѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥стьФ, Уѕро державну програму заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥Ф, Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ, ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤Ф.
≤снуюча законодавча система нашоњ крањни визначаЇ статус ф≥рм (≥нвестор≥в) - суб'Їкт≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ приймають р≥ шенн¤ про вкладанн¤ власних ≥ позичкових майнових та ≥нтелектуаль них ц≥нностей в об'Їкти ≥нвестуванн¤. ”с≥ ф≥рми незалежно в≥д фор ми власност≥ та господарюванн¤ мають певн≥ права на отриманн¤ прибутку.
ќдним з пункт≥в з метою стимулюванн¤ розвитку сп≥льного ≥нвестуванн¤ у закон≥ ”крањни Уѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥стьФ Ї дозв≥л зд≥йснювати ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть у форм≥ сп≥льного ≥нвестуванн¤ кошт≥в ≥ ц≥нностей громад¤нами ≥ юридичними особами ”крањни та ≥ноземних держав. ѕ≥дприЇмством з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми вважаЇтьс¤ таке, у статутному фонд≥ ¤кого не менше 10 % вкладень припадаЇ на долю ≥ноземного ≥нвестора [ є 24, с.35 ].
«а характером участ≥ в ≥нвестуванн≥ вс≥ ≥нвестиц≥њ под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥, причому пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ - це вкладенн¤ кап≥талу в певн≥ об'Їкти ≥нвестором самост≥йно (без допомоги ф≥нансових посередник≥в), непр¤м≥ - в≥дпов≥дно, ≥нвестуванн¤ за допомогою покупки ц≥нних папер≥в та ≥нших вид≥в ≥нвестуванн¤, що потребують допомоги посередник≥в.
«а формою власност≥ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в звичайно розр≥зн¤ють приватн≥, державн≥, ≥ноземн≥ та сп≥льн≥ ≥нвестиц≥њ. ѕриватн≥ ≥нвестиц≥њ Ч вкладенн¤ кошт≥в, зд≥йснюване громад¤нами, а також ф≥рмами недер жавних форм власност≥. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њЧ це вс≥ види ц≥нностей, що вкладаютьс¤ ≥ноземними ≥нвесторами в об'Їкти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ можуть надходити у сл≥дуючих формах:
- ≥ноземна валюта, що визнаЇтьс¤ конвертованою ЌЅ”;
- валюта ”крањни при ре≥нвестиц≥¤х в обТЇкт первинного ≥нвестуванн¤ чи в будь-¤к≥ ≥нш≥ обТЇкти ≥нвестуванн¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни;
- будь-¤ке рухоме та нерухоме майно та повТ¤зан≥ з ним майнов≥ права;
- акц≥њ, обл≥гац≥њ, ≥нш≥ види ц≥нних папер≥в, а також корпоративн≥ права;
- будь-¤к≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, варт≥сть ¤ких у конвертован≥й валют≥ п≥дтверджена зг≥дно з законами крањн-≥нвестор≥в та експертною оц≥нкою в ”крањн≥;
- права на зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, включаючи право на використанн¤ надр ≥ природних ресурс≥в.
«розум≥ло, що не ус≥ вищеназван≥ форми ≥нвестиц≥й мають широке застосуванн¤. практика св≥дчить, що найбльш прийн¤тними ≥ поширеними у сучасних умовах Ї в≥льноконвертована валюта ≥ рухоме та нерухоме майно.
≤ноземними ≥нвесторами закон Уѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤Ф визнаютьс¤:
- юридичн≥ особи, що створен≥ по законодавству ≥ншому, н≥ж законодавство ”крањни;
- ф≥зичн≥ особи, що не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ на територ≥њ ”крањни;
- ≥ноземн≥ держави, м≥жнародн≥ державн≥ та недержавн≥ орган≥зац≥њ; - ≥нш≥ ≥ноземн≥ субТЇкти господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ визнаютьс¤ д≥ючим законодавством ”крањни.
≤нвесторам надано право волод≥ти, користуватись ≥ розпо р¤джатис¤ об'Їктами ≥ результатами ≥нвестуванн¤, включаючи ре≥нвестиц≥њ ≥ торгов≥ операц≥њ на територ≥њ ”крањни.
ѕор¤д з правами ф≥рм-≥нвестор≥в чинне законодавство передба чаЇ певн≥ њхн≥ обов'¤зки. «окрема, ≥нвестор повинен: подавати до ф≥нансових орган≥в декларац≥ю про обс¤ги ≥ джерела зд≥йснюваних ним ≥нвестиц≥й; отримати необх≥дний дозв≥л державних орган≥в ≥ спец≥альних служб на кап≥тальне буд≥вництво; мати висновки (ре зультати) обов'¤зковоњ експертизи ≥нвестиц≥йних проект≥в стосовно дотриманн¤ технолог≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних, рад≥ац≥йних, еколог≥чних ≥ арх≥тектурних вимог; придбати л≥ценз≥ю на виконанн¤ спец≥альних вид≥в роб≥т.
ќкр≥м того, суб'Їкти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ зобов'¤зан≥: дотри мувати державних норм ≥ стандарт≥в; подавати своЇчасно в≥дпов≥д ним органам бухгалтерську ≥ статистичну зв≥тн≥сть; не допускати недобросов≥сноњ конкуренц≥њ; виконувати вимоги антимонопольного регулюванн¤.
ѕрийн¤тт¤ закон≥в та ≥нших нормативних акт≥в, що регулюють ≥н вестиц≥йну д≥¤льн≥сть, належить до найважлив≥ших умов ≥нвестиц≥й ноњ пол≥тики. «аконодавч≥ акти ц≥Їњ пол≥тики регулюють ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва в р≥зних орган≥зац≥йно-економ≥чних формах :
1. –егулюванн¤ об 'Їкт≥в ≥ сфер ≥нвестуванн¤ визначаЇ загальн≥ вимоги до њх вибору ≥ формуЇ найб≥льш пр≥оритетн≥ напр¤мки вкла данн¤ кап≥талу.
. Ќ≥хто не може обме жувати права ≥нвестор≥в щодо вибору об'Їкт≥в ≥нвестуванн¤ за вин¤т ком випадк≥в, передбачених законодавством (об'Їкти, створенн¤ ≥ ви користанн¤ ¤ких не в≥дпов≥даЇ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним, еколог≥чним та ≥ншим нормам).
¬≥дпов≥дно до державноњ програми залученн¤ ≥ноземного кап≥талу пр≥оритетними сферами ≥нвестуванн¤ визнан≥ п≥дприЇмства агропромислового, л≥сопромислового, паливно-енергетичного ≥ металург≥йного комплекс≥в; машинобудуванн¤, легкоњ, медичноњ промисловост≥.
2. ѕодаткове регулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ забезпечуЇ спр¤муванн¤ ≥нвестиц≥й у пр≥оритетн≥ сфери економ≥ки встановлен н¤м в≥дпов≥дних податкових ставок ≥ п≥льг. «окрема основна ставка податку на прибуток р≥зних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й коливаЇтьс¤ у значному д≥апазон≥ ≥ завд¤ки цьому Ї д≥йовим регул¤тором потоку ≥нвестиц≥й в окрем≥ сфери д≥¤льност≥. ƒл¤ ф≥рм з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми встановлен≥ додатков≥ п≥льги щодо оподаткуванн¤ зб≥ль шенн¤м п'¤тир≥чного пер≥оду зв≥льненн¤ в≥д податку на прибуток залежно в≥д розм≥ру ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ: на один р≥к дл¤ ≥нвестиц≥й в≥д 500 тис¤ч до 5 м≥льйон≥в; на три роки Ч в≥д 5 до 50 м≥льйон≥в; на п'¤ть рок≥в Ч понад 50 м≥льйон≥в долар≥в —Ўј.
3. –егулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ зд≥йсненн¤м в≥дпов≥д ноњ амортизац≥йноњ пол≥тики вже практично започатковано. —то совно окремих галузей економ≥ки, елемент≥в основних фонд≥в ≥ вид≥в устаткуванн¤ дозволено користуватис¤ нормами прискореноњ амортизац≥њ. ќск≥льки амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ з вартост≥ основ них фонд≥в ≥ нематер≥альних актив≥в в≥днос¤тьс¤ на соб≥варт≥сть про дукц≥њ, то використанн¤ норм прискореноњ амортизац≥њ дозвол¤Ї, з одного боку, зменшити базу оподаткуванн¤ отриманого прибутку, а з ≥ншого Ч у б≥льшому обс¤з≥ формувати кошти амортизац≥йного фонду п≥дприЇмства, ¤к≥ пот≥м можуть бути спр¤мован≥ на нове ≥нвестуванн¤.
4. –егулюванн¤ участ≥ ≥нвестор≥в у приватизац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з чинним законодавством ”крањни (Уѕро приватизац≥ю майна державних п≥дприЇмствФ, Уѕро приватизац≥йн≥ папериФ), ¤ке гаран туЇ ≥ноземним ≥нвесторам право брати участь у приватизац≥њ окре мих п≥дприЇмств ≥ об'Їкт≥в незавершеного буд≥вництва, стати акц≥онером. ѕриваблюватиме ≥ наданн¤ права власност≥ на земельну д≥л¤нку, де розм≥щено об'Їкт ≥нвестуванн¤ з ≥ноземним кап≥талом ≥ статусом юридичноњ особи ”крањни.
Ќажаль, практичн≥ дан≥ св≥дчать про пов≥льн≥ кроки залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у приватизац≥йн≥ процеси. ѕрот¤гом 1998 року ≥ноземн≥ кап≥таловкладенн¤ залучалис¤ лише в 7 випадках. ( , с.37).
ѕри цьому доц≥льно наголоси ти, що прискоренн¤ приватизац≥њ дозвол¤Ї ≥стотно актив≥зувати ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть. як показуЇ досв≥д, чим б≥льше крањна просу нулась шл¤хом приватизац≥њ, тим охоч≥ше ≥ноземн≥ ≥нвестори вклада ють кап≥тал у р≥зн≥ ≥нвестиц≥йн≥ проекти.
5. –егулюванн¤ ф≥нансових ≥нвестиц≥й на в≥дм≥ну в≥д реальних маЇ певн≥ особливост≥. ѕравову основу цього регулюванн¤ станов л¤ть закони ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ, Уѕро господарськ≥ товаристваФ. ”каз ѕрезидента Уѕро ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њФ. ÷≥ та ≥нш≥ нормативн≥ акти визначають положенн¤ в≥дносно монопольноњ ситуац≥њ в крањн≥: компан≥њ не мають права придбати понад 5 % ц≥нних папер≥в одного ем≥тента; ≥нвестувати понад 10 % власних ц≥нних папер≥в (за вин¤т ком обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики, скарбничих зобов'¤ зань та ≥нших ц≥нних папер≥в, отриманн¤ доход≥в в≥д ютрих гарантуЇ ур¤д ”крањни); тримати в ц≥нних паперах менше 70 % актив≥в; купу вати ≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати ≥нших под≥бних фонд≥в ≥ компан≥й, що Ї ф≥нансовими посередниками.
6. ≈кспертиза ≥нвестиц≥йних проект≥вЇ обов'¤зковою в ”крањн≥ дл¤ об'Їкт≥в, що реал≥зуютьс¤ за рахунок бюджетних ≥ позабюджетних кошт≥в. ƒо того ж, в основах грошово-кредитноњ пол≥тики ЌЅ” та ур¤ду ч≥тко вказано, що кр≥м конкурсноњ основи в≥дбору ≥нвестиц≥йних проект≥в, 50% необх≥дних кошт≥в отримувач≥ бюджетних кошт≥в повинн≥ отримувати з позабюджетних джерел [ є36, с.21 ]..
≤нвестиц≥њ за рахунок ≥нших джерел п≥дл¤гають державн≥й експертиз≥ щодо дотриманн¤ еколог≥чних та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ви мог. ќсоблив≥ вимоги ставл¤тьс¤ до експертизи ≥ноземних ≥нвестиц≥й. “ак≥ ≥нвестиц≥йн≥ проекти повинн≥:
а) забезпечувати впровадженн¤ ресур созбер≥гаючих ≥ еколог≥чно безпечних технолог≥й;
б) спри¤ти створенню нових робо чих м≥сць на п≥дприЇмствах;
в) ор≥Їнтувати на зниженн¤ енерговитрат ≥ рац≥ональне використанн¤ сировинноњ бази ”крањни;
г) бути конкурентоспроможними на м≥жнародному ринку.
≈кспертизу таких проект≥в зд≥йснюЇ јгентство м≥жнародного сп≥вроб≥тництва та ≥нвестиц≥й (јћ—≤), спираючись на висновки ство рюваноњ ц≥Їю самою орган≥зац≥Їю незалежноњ експертноњ ком≥с≥њ.
7. –егулюванн¤ умов зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й за меж≥ держави покладено на Ќац≥ональний банк ”крањни. ¬≥дпов≥дно до чинних нормативних акт≥в ≥снують певн≥ правила (умови) наданн¤ ≥ндив≥дуаль них л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ резидентами ≥нвестиц≥й за кордоном. «окрема:
1) резиденти (пост≥йно функц≥онуюч≥ представники) можуть зд≥йснювати п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, створивши за кордоном ф≥рми (ф≥л≥њ), що повн≥стю на лежать в≥тчизн¤ним ≥нвесторам; придбавши нерухоме та рухоме майно, ц≥нн≥ папери тощо;
2) ≥нвестиц≥њ за кордоном зд≥йснюютьс¤ резидентами виключно за рахунок власних кошт≥в; використанн¤ дл¤ цього позичкових кошт≥в заборонено;
3) ус≥ види грошових ≥нвестиц≥й за кордон мають зд≥йснюватис¤ лише у безгот≥вков≥й форм≥ ≥ т≥льки через кореспондентськ≥ рахунки вповноважених банк≥в у банках крањн ≥нвестуванн¤;
4) ус≥ надходженн¤ в ≥ноземн≥й валют≥ (прибуток, див≥денди) в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ за кордоном мають бути зарахован≥ на валютн≥ рахунки резидент≥в
8. «абезпеченн¤ захисту ≥нвестиц≥й зд≥йснюЇтьс¤ державними ор ганами управл≥нн¤ економ≥кою ”крањни у р≥зних формах. ѕередо вс≥м держава гарантуЇ такий захист ус≥м ≥нвесторам (≥нституц≥ональ-ним та ≥ндив≥дуальним). ќстанн≥ мають однаковий правовий режим ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. «аконодавство передбачаЇ умови ≥ пор¤док вивезенн¤ вкладених ц≥нностей ≥ результат≥в ≥нвестуванн¤ (прибут ку). ѕриватн≥ ≥нвестиц≥њ не можуть бути безкоштовно нац≥онал≥зован≥ чи рекв≥зован≥. ” передбачених чинним законодавством випадках це може зробити держава з в≥дшкодуванн¤м у повному обс¤з≥ вс≥х збит к≥в, зв'¤заних з припиненн¤м ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, включаючи втрачений зиск ≥ моральн≥ втрати.
2.1. ¬плив сп≥льного п≥дприЇмництва на актив≥зац≥ю д≥¤льност≥ у ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йн≥й сфер≥.
ѕерех≥д ”крањни до ринковоњ економ≥ки зумовлюЇ необх≥дн≥сть створенн¤ механ≥зму, ¤кий би стимулював науково-рехн≥чну д≥¤льн≥сть та допомагав би впроваджувати в житт¤ принципи ≥нновац≥йноњ пол≥тики. ƒо таких принцип≥в сл≥д в≥днести:
- по-перше, ор≥Їнтац≥ю на довгостроков≥ та середньостроков≥ цикли ≥нновац≥йних процес≥в;
- по-друге, ор≥Їнтац≥¤ на високотехнолог≥чн≥ виробництва;
- по-третЇ, ор≥Їнтац≥¤ на впровадженн¤ ≥нновац≥йних процес≥в на п≥дприЇмствах та доведенн¤ њх до к≥нцевого результату ( ≥з споживанн¤м в наш≥й крањн≥ ) ( , с.45).
Ћише м≥зерна частка п≥дприЇмств маЇ можлив≥сть провадити нов≥ розробки та оновлювати виробнич≥ потужност≥. ÷е по¤снюЇтьс¤ обмежен≥стю ≥нвестиц≥йних кошт≥в. ≤нновац≥йний процес в розвинутих крањнах - це те, що поЇднуЇ науку, техн≥ку, економ≥ку, п≥дприЇмництво, управл≥нн¤, охоплюЇ весь комплекс в≥дносин виробництва, обм≥ну, споживанн¤. « ус≥х ≥нновац≥й лише 10% зак≥нчуЇтьс¤ усп≥хом.
≈фективн≥сть проведенн¤ ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йних процес≥в на макрор≥вн≥ залежить в≥д умов макросередовища, а точн≥ше, в≥д ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йного кл≥мату крањни. ” ринков≥й економ≥ц≥ ≥нвестиц≥йним кл≥матом називають сукупн≥сть пол≥тичних, соц≥ально-економ≥чних, ф≥нансових, соц≥окультурних, орган≥зац≥йно-правових ≥ географ≥чних чинник≥в, властивих т≥й або ≥нш≥й крањн≥, залучаючих або в≥дштовхуючих ≥нвестор≥в. –анжуванн¤ крањн по ≥ндексу ≥нвестиц≥йного кл≥мату або зворотному йому показнику ≥ндексу ризику служить узагальнюючим показником ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ крањни, УбарометромФ дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в.
¬ ”крањн≥, на жаль, дос≥ в≥дсутн¤ сво¤ система оц≥нки ≥нвестиц≥йного кл≥мату крањни ≥ њњ окремих рег≥он≥в. ≤ноземн≥ ≥нвестори ор≥Їнтуютьс¤ на оц≥нки численних консалт≥нгових ф≥рм, що регул¤рно в≥дстежують ≥нвестиц≥йний кл≥мат в багатьох крањнах св≥ту, в тому числ≥ ≥ в ”крањн≥. ќднак оц≥нки ≥нвестиц≥йного кл≥мату, що даютьс¤ заруб≥жними експертами на њх регул¤рних зас≥данн¤х, що провод¤тьс¤ поза ”крањною ≥ без участ≥ украњнських експерт≥в, представл¤ютьс¤ мало достов≥рними, а можливо, ≥ упередженими. «а даними У—ентрал юрон≥ен економ≥к ревТюФ ”крањна знаходитьс¤ на 15-му м≥сц≥ ( з 25 ) серед крањн з перех≥дною економ≥кою за ступенню привабливост≥. ’оча зараз можна казати про пол≥пшенн¤ ситуац≥њ внасл≥док недавнього обвалу украњнськоњ економ≥ки ≥, ¤к результат, поверненн¤ уваги ≥ноземних ≥нвестор≥в до сус≥дньоњ, б≥льш стаб≥льноњ ”крањни. ¬ажко визначити в таких досл≥дженн¤х долю похибки, тим б≥льше, що де¤к≥ наш≥ власн≥ досл≥дники, анал≥зуючи стан украњнськоњ економ≥ки приход¤ть до невт≥шних висновк≥в:
√рупи фактор≥в
ѕоточний стан
ѕрогноз
на 10 рок≥в
ј
Ѕ
1.ѕол≥тико-правове середовище
2.20
2.30
3.40
2.≈коном≥чне середовище
1.90
1.80
3.30
3.—оц≥ально-культурне середовище
2.20
2.10
3.20
4.–есурси та ≥нфраструктура
2.30
2.00
3.30
—ередн¤ оц≥нка
2.15
2.05
3.30
“аблиц¤ 1. –езультати анал≥зу ≥ пргнозу середовища фактор≥в ”крањни за 5-бальною шкалою [ є 3 , с.10].
ќц≥нки типу ј прогнозують пог≥ршенн¤ майже ус≥х фактор≥в (без урахуванн¤ зм≥н у економ≥ко-пол≥тичному середовищ≥). јле нав≥ть при реал≥зац≥њ комплексу позитивно спр¤мованих заход≥в к≥льк≥сн≥ оц≥нки покращенн¤ положенн¤ Ї незначними (оц≥нки Ѕ).
ѕрийн¤тт¤ р≥шень про розробку ≥ впровадженн¤ новац≥й, про створенн¤ —ѕ Ї функц≥Їю конкретних ф≥рм ¤к первинних субТЇкт≥в ринкових в≥дносин. ѕо своњй сут≥, ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть носить м≥кроеконом≥чний характер [є15, с.12]. ¬ результат≥ цього, державна пол≥тика при всьому њњ вагомому вплив≥ маЇ вторинн≥ риси.
—тан економ≥чноњ системи визначаЇтьс¤ сл≥дуючими параметрами:
1) обТЇм, склад та структура попиту;
2) обТЇм, склад та структура ресурс≥в, що використовуютьс¤;
3) система способ≥в трансформац≥њ ресурс≥в у предмети, вже готов≥ до споживанн¤.
ƒл¤ забезпеченн¤ найефективн≥шого використанн¤ ≥нвестиц≥й в ≥нновац≥йних процесах сл≥д намагатис¤ дос¤гти максимальноњ ефективност≥ при проходженн≥ кожного параметру. ќсновним недол≥ком нашого ≥нновац≥йного процесу була в≥дсутн≥сть ор≥Їнтац≥њ на споживича. ѕри створенн≥ —ѕ ≥ноземн≥ партнери можуть допомогти усунути цей недол≥к. ¬ зах≥дн≥й практиц≥ стало звичним потреби споживач≥в ставити на перше м≥сце. ¬ результат≥ цього висуваЇтьс¤ ц≥лий р¤д фактор≥в, тенденц≥њ ¤ких треба в≥дсл≥дковувати дл¤ стаб≥льного зростанн¤ ф≥рми:
є п/п
ƒетерм≥нанти попиту
“енденц≥¤ зм≥ни попиту
I
¬нутр≥шн≥
1
¬≥дпов≥дн≥сть галузевим стандартам
пр¤ма
2
¬≥дпов≥дн≥сть тенденц≥¤м моди
пр¤ма
3
¬исока ¤к≥сть новоњ продукц≥њ
пр¤ма
4
«абезпеченн¤ гарант≥йного ≥ серв≥сного обслуговуванн¤ новоњ продукц≥њ
пр¤ма
5
¬еличина витрат на науков≥ досл≥дженн¤
пр¤ма
6
“ехн≥чний р≥вень п≥дприЇмства-вигот≥вника новоњ продукц≥њ
пр¤ма
7
Ўвидк≥сть освоЇнн¤
пр¤ма
8
“ранснац≥ональний р≥вень галуз≥
пр¤ма
9
÷≥на
зворотна
10
јвторитет покупц¤
пр¤ма
11
—егмент ринку
специф≥чна
12
омун≥кац≥¤
пр¤ма
13
¬итрати на рекламу
пр¤ма
14
–≥вень профес≥йноњ п≥дготовки кадр≥в
пр¤ма
II
«овн≥шн≥
1
—тан економ≥ки
пр¤ма
2
ѕол≥тична обстановка
специф≥чна
3
ѕравова база
пр¤ма
4
≈колог≥чна обстановка
зворотна
5
“ехн≥чний прогрес
пр¤ма
6
—п≥вв≥дношенн¤ на ринку староњ ≥ новоњ продукц≥њ
специф≥чна
7
ѕ≥двищенн¤ ефективност≥ роботи споживача
пр¤ма
8
ƒ≥Їв≥сть реклами
пр¤ма
9
ѕрибутки споживач≥в
пр¤ма
10
Ќа¤вн≥сть зам≥нник≥в
зворотна
11
Ќевизначен≥сть
зворотна
“аблиц¤ 2. јнал≥з впливу фактор≥в зовн≥шнього та внутр≥шнього середовища на споживацький попит [ є24 , с.231].
2.2.¬иб≥р ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йноњ стратег≥њ д≥¤льност≥ сп≥льних п≥дприЇмств.
“а сама мета може бути дос¤гнута р≥зними методами ≥ способами. ” зв'¤зку з цим виникаЇ природне запитанн¤: ¤к визначена мета може бути практично реал≥зована ≥ ¤кий спос≥б њњ дос¤гненн¤ Ї найкра щим. Ќамагаючис¤ дати на нього в≥дпов≥дь, п≥дприЇмець розробл¤Ї к≥лька р≥зних вар≥ант≥в стратег≥њ ≥ вибираЇ з-пом≥ж них найб≥льш ефек тивний ≥ придатний дл¤ власного б≥знесу.
«азначимо, що п≥д стратег≥Їю прийн¤то розум≥ти комплексну програму д≥й (заход≥в), ¤ка забезпечуЇ зд≥йсненн¤ м≥с≥њ (генеральноњ мети) ф≥рми ≥ дос¤гненн¤ њњ множинних ц≥лей. ѕри цьому стратег≥¤ завжди Ї багато-об'Їктною. «окрема, об'Їктами стратег≥њ можуть бути продукц≥¤, кап≥тал, максим≥зац≥¤ прибутку, повед≥нка на ринку, конкурентоспро можн≥сть, технолог≥¤ та ≥нш≥ елементи ринковоњ системи господа рюванн¤ [ є36, с. 53 ].
—тратег≥ю в≥д ≥нших план≥в ≥ програм в≥др≥зн¤ють:
Х комплексний характер;
Х практична спр¤мован≥сть;
Х ор≥Їнтац≥¤ на використанн¤ переваг ф≥рми.
ѕроцес стратег≥чного плануванн¤ (далекогл¤дного передбачен н¤) Ї досить складним ≥ трудом≥стким, але в≥н забезпечуЇ усп≥х п≥дпри Їмницькоњ д≥¤льност≥, оск≥льки:
- привчаЇ п≥дприЇмц¤ до чесного й активного веденн¤ справ у власному б≥знес≥;
- значно п≥двищуЇ шанси п≥дприЇмц¤ не лише вижити, а й ефективно д≥¤ти в конкретному середовищ≥;
- допомагаЇ п≥дприЇмцю ч≥тко усв≥домлювати м≥с≥ю своЇњ орган≥зац≥њ та в≥рог≥дних конкурент≥в.
«агальна процедура формуванн¤ п≥дприЇмницькоњ стратег≥њњ подана на малюнку.
ƒ≥агностика стратег≥њ ф≥рми передбачаЇ анал≥тичну оц≥нку њњ вну тр≥шн≥х можливостей щодо задоволенн¤ потреб ринку ≥ дос¤гнутого ступен¤ њх використанн¤. ƒ≥Їздатн≥сть стратег≥њ маЇ визначатись за допомогою в≥дпов≥дних критер≥њв ≥ умов. ќсновними з них Ї так≥:
- наск≥льки стратег≥¤ ф≥рми характеризуЇтьс¤ ц≥л≥сн≥стю; за ¤ких умов кожна з њњ складових може УпрацюватиФ на загальну стратег≥ю;
- наск≥льки стратег≥¤ ф≥рми УвписуЇтьс¤Ф в навколишнЇ зовн≥шнЇ ринкове середовище (в≥дпов≥даЇ принципу сум≥сност≥ з ним) з огл¤ ду на його швидк≥ зм≥ни;
- наск≥льки збалансован≥ м≥ж собою стратег≥чн≥ ц≥л≥ ≥ матер≥ально-ф≥нансов≥ ресурси ф≥рми;
- наск≥льки стратег≥¤ ф≥рми враховуЇ потенц≥йну можлив≥сть комерц≥йного ризику ≥ передбачаЇ конкретн≥ заходи дл¤ його м≥н≥м≥зац≥њ або повноњ" нейтрал≥зац≥њ;
- наск≥льки стратег≥¤ ф≥рми в≥дбиваЇ обгрунтований горизонт д≥лового плануванн¤ ≥ терм≥ни реал≥зац≥њ; ¤к≥ м≥стить у соб≥ довго- та короткостроков≥ ц≥л≥;
- наск≥льки стратег≥¤ ф≥рми спираЇтьс¤ на д≥њ њњ л≥н≥йних та функц≥ональних структур, њхн≥ перспективн≥ ор≥Їнтири ≥ ц≥нност≥.
јнал≥з д≥ючоњ стратег≥њ ф≥рми може засв≥дчити, що ф≥рма:
а) перебуваЇ у б≥льш-менш повн≥й в≥дпов≥дност≥ з сучасною ≥нвестиц≥йною, виробничою ≥ комерц≥йно-ф≥нансовою пол≥тикою п≥дприЇмництва;
б) в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам ринку частково ≥ потребуЇ ко ригуванн¤ стратег≥чних альтернатив;
в) потребуЇ докор≥нного перегл¤ду своЇњ д≥¤льност≥.
¬насл≥док перегл¤ду результат≥в д≥¤льност≥ ф≥рми ≥ ви¤вленн¤ нев≥дпов≥дност≥ м≥ж запланованими результатами та фактичними даними, може висуватис¤ пропозиц≥¤ щодо перегл¤ду д≥ючо≥ стратег≥њ ф≥рми.
«алежно в≥д того, на ¤к≥й стад≥њ життЇвого циклу перебуваЇ ф≥рма у даний час, њњ кер≥вництво може вибрати одну з наведених нижче базових стратег≥й :
- стратег≥ю виживанн¤ - вона Ї, по сут≥, захисною стра тег≥Їю ≥ використовуЇтьс¤ за кризового стану економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства;
- стратег≥ю стаб≥л≥зац≥њ - стратег≥ю д≥¤льност≥ п≥дпри Їмства з урахуванн¤м нестаб≥льност≥ (коливанн¤) обс¤гу продажу своЇњ продукц≥њ ≥ отримуваноњ величини доход≥в;
—тратег≥ю зростанн¤ (наступальну) Ц стратег≥ю стаб≥льного зростанн¤ обс¤г≥в продажу, прибутку кап≥талу, зайн¤тт¤ виг≥дних положень (н≥ш) на ринку (таб. 3).
Ѕазова
стратег≥¤
ѕоказники вибору
альтернатив
ћожлив≥ стратег≥чн≥
альтернативи
1.—тратег≥¤
виживанн¤
(захисна)
1.1.—об≥варт≥сть продукц≥њ
1.2.ћ≥н≥мальний р≥вень
рентабельност≥
≤.«.„астка ф≥рми на ринку 1.4. „исельн≥сть персоналу
1.1.«м≥на стратег≥њ
маркетингу
1.2.«м≥на товарноњ
пол≥тики
1.3.∆орстка економ≥¤
ресурс≥в
1 4.”досконаленн¤ управ-
л≥нн¤ ф≥рмою
2.—тратег≥¤
стаб≥л≥зац≥њ
(наступаль но-
захисна)
2.1 ƒох≥д в≥д продажу
товар≥в
2.2ƒох≥д на активи ф≥рми
2.3ƒох≥д на акц≥њ та
обл≥гац≥њ
2.4.Ўвидк≥сть оновленн¤
продукц≥њ
2.1.≈коном≥¤ ресурс≥в
2.2.–ев≥з≥¤ витрат,
консол≥да ц≥¤, пожвавленн¤
2.«.«меншенн¤ питомих
витрат, в≥дновленн¤ р≥вн¤
доходу
2.4.—таб≥л≥зац≥¤ и
економ≥чноњ ситуац≥њ
3.—тратег≥¤
зростанн¤
(насту пальна)
3.1.ќбс¤г продажу
про дукц≥њ
3.2.¬еличина отримувано го доходу
3.1.≤нтенсиф≥кац≥¤ ринку
3.2ƒиверсиф≥кац≥¤
власного виробництва
«.«.ћ≤жф≥рмове
д≥лове сп≥вроб≥тництво
“аблиц¤ 3 . ћожлив≥ альтернативи стратег≥чноњ пол≥тики ф≥рми
Aea?? eiie?aoiiai aeao no?aoaa?? ii aaeeeiio ?aooieo ca?eni??ouny ia iniia? aiae?co ?ici??o o??ie: iae? oa na?aai? i?ai?e?inoaa iae?a?ou no?aoaa?? iai?iiiiai oa?aeoa?o ( no?aoaa?? ae?eaaiiy - iae? o??ie, no?aoaa?? noaa?e?cao?? - na?aai? );
aaeee? o??ie ii?oou aicaieeoe nia? ianooiaeuio no?aoaa?? ( oi?a, ca?nii, aoaa?ou ? aeee??aiiy ).
Oaeee ?iciia?e aaco?ouny ia oiio, ui o??ie iaaaeeeeo ?ici???a ia?ou iaia?ai? iaoa??aei-oaoi??i?, o?iainia? oa ?io? aeae ?ano?n?a ? ia ia?ou ciiae i?iaiaeoe ooiaaiaioaeui? aine?a?aiiy oa iaoeiai-oaoi??i? ?ic?iaee ia?aeaeuii c ae?iaieooaii. Aiane?aie ouiai, i?ai?e?inoai ii?a iae?aoe iai?yiie eii??aaiiy - aine?a?aiiy oiaa??a, ui ei?enoo?ouny iiieoii oa ia?ou aeanio i?oo, aenieo o?io, ? i?aai?cao?y ae?iaieooaa aiaeia??ieo oiaa??a, aea aaoaaoeo oa ie??i? yeino?.
?io? iia?ai? aa??aioe ia?aaaa?a?ou no?aoaa?? iaia?aiiai ?inoo, o?anou o ae?iaieooa? aaeeei? o??ie oa o?ai?aeceia ( iaoia ca?eniaiiy i?ai?e?iieouei? a?yeuiino?, ca yeiai ainoaoiui iioo?ia o??ia aaeaao? ?ioiio i?ai?e?inoao i?aai aeei?enoiaoaaoe nai? ?iТy oa oiaa?iee ciae a iai?i ia ciaiaТycaiiy aeaioiaeyoe aai i?iaaaaoe ?? i?iaoeo??. Ca i?aao a?yoe i?a oi?a?aaeuii? ia?ei? oa a?a ?iai? o??ie-o?ae?aeciaaaoy ?ioa i?ai?e?inoai - o?ae?aeciio?eioaa? ia? aeiea?oaaoe iaaiee iaoiiaeaiee a?anioie naiai aioiao ).
Caoenia no?aoaa?y ia?aaaa?a? ca?eniaiiy ianooiieo caoia?a:
1) у сфер≥ маркетингу - перегл¤д товарноњ пол≥тики, системи товаропросуванн¤, њњ б≥льшу адаптац≥ю до зовн≥шнього середови ща ≥ кон'юнктури ринку; проведенн¤ гнучк≥шоњ ц≥новоњ пол≥тики; вне сенн¤ необх≥дних зм≥н в орган≥зац≥ю виробництва;
2) у ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ - створенн¤ умов жорсткоњ економ≥њ витрат матер≥альних ресурс≥в, обмеженн¤ до виправданого м≥н≥муму процесу ≥нвестуванн¤; залученн¤ нових банк≥вських кредит≥в (бажа но на п≥льгових та ощадливих умовах); централ≥зац≥ю ф≥нансових операц≥й; аукц≥онний продаж чи закритт¤ збиткових виробництв;
3) у систем≥ управл≥нн¤ - перегл¤д метод≥в управл≥нн¤, сп≥вв≥дношенн¤ централ≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ управл≥нських р≥шень; проведенн¤ необх≥дних кадрових зм≥н.
ѕри цьому варто наголосити, що стратег≥¤ виживанн¤ не може бути довготривалою, оск≥льки не в≥дпов≥даЇ економ≥чним ≥нтересам п≥дприЇмц¤ ≥ всього персоналу. ѓњ практична реал≥зац≥¤ майже завж ди потребуЇ жорсткоњ централ≥зац≥њ управл≥нн¤ виробництвом, гра ничноњ обачливост≥ у прийн¤тт≥ та максимальноњ р≥шучост≥ в проведенн≥ управл≥нських р≥шень.
—тратег≥¤ стаб≥л≥зац≥њ теж маЇ своњ особливост≥. «алежно в≥д реальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ на п≥дприЇмств≥ реко мендуЇтьс¤ використовувати один з трьох в≥рог≥дних п≥дход≥в до практичного зд≥йсненн¤ стратег≥њ стаб≥л≥зац≥њ:
1) економ≥¤ та найб≥льш ощадливе використанн¤ вс≥х вид≥в ресурс≥в з активним нам≥ром швидкоњ стаб≥л≥зац≥њ системи господарюванн¤;
2) пози тивне зрушенн¤ в обс¤гах ≥ ефективност≥ виробництва з певною над≥Їю на швидке пожвавленн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
3) обгрунтована стаб≥л≥зац≥¤ економ≥чноњ ситуац≥њ, за ¤коњ стають необх≥дними довгостроков≥ науково-техн≥чн≥ ≥ соц≥ально-економ≥чн≥ програми дл¤ дос¤гненн¤ м≥цноњ ринковоњ позиц≥њ ф≥рми.
1) cтратег≥¤ економ≥њ може бути використана у випадках, коли спад виробництва передбачений ≥ контролюЇтьс¤ дирекц≥Їю ф≥рми або йоли починаЇтьс¤ непередбачений раптовий спад обс¤гу прода жу ≥ загальноњ величини прибутку.
÷≥л≥ даноњ стратег≥њ у в≥дпов≥дному вим≥р≥ часу можна сфор мулювати так: найближча (терм≥нова) Ч зупинити спад д≥ловоњ активност≥ та результативност≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; середньо-строиоваЧрозпочати процес пол≥пшенн¤ економ≥чного стану ф≥рми;
довгострокова Ч започаткувати стад≥ю пожвавленн¤ ≥ зростанн¤. ѕри цьому стратег≥¤ економ≥њ може охоплювати три фази:
a) рев≥з≥¤ витрат - звичайно передбачаЇ: скороченн¤ чисельност≥ персоналу ≥ витрат на його утриманн¤; зменшенн¤ накладних витрат;
здешевленн¤ маркетингових досл≥джень, науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських роб≥т тощо. ќсобливу увагу звертають на програ ми жорсткоњ економ≥њ по кожному виробу, застосовуван≥й технолог≥њ по вс≥х виробничих п≥дрозд≥лах, пост≥йно регулюючи ц≥ програми з урахуванн¤м кон'юнктури ринку.
a) консол≥дац≥¤ - ¤к окрема фаза економ≥њ витрат зв'¤зана з обгрун туванн¤м часу ≥ швидкост≥ пожвавленн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ та розробкою програми п≥двищенн¤ прибутковост≥ ф≥рми. ” ц≥й пло щин≥ д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства концентруЇтьс¤ на розв'¤занн≥ таких завдань: загальне кер≥вництво Ч рац≥онал≥зац≥¤ системи управл≥нн¤ ≥ м≥н≥м≥зац≥¤ адм≥н≥стративних витрат; науково-техн≥чн≥ досл≥дженн¤ ≥ розробки - перем≥щенн¤ головних зусиль у сфер≥ ф≥нансуванн¤ з пошукових до досл≥дно-конструкторських роб≥т; виробництво - анал≥тична оц≥нка чинник≥в динам≥ки продуктивност≥ прац≥ та прак тична реал≥зац≥¤ ви¤влених резерв≥в зростанн¤.
в) пожвавленн¤ - особлива фаза стратег≥њ ф≥рми, що може передувати переходу да наступальноњ статег≥њ д≥¤льност≥. ÷е маЇ супроводжуватись завершенн¤м прин ципових перегрупувань у систем≥ формуванн¤ ≥ використанн¤ ресурс≥в, актив≥зац≥Їю маркетинговоњ та ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.
2)cтаб≥л≥зац≥¤ економ≥чноњ ситуац≥њ звичайно зд≥йснюЇтьс¤ за умови, коли результативн≥сть п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ харак теризуЇтьс¤ значними коливанн¤ми.
—пециф≥чн≥ д≥њ дирекц≥њ ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ) щодо дос¤гненн¤ стаб≥л≥зац≥њ звод¤тьс¤ до такого. якщо коливанн¤ показник≥в ефективност≥ б≥знесу мають короткостроковий характер, то варто домагатис¤ необх≥дноњ збалансованост≥ м≥ж обс¤гами виготовленоњ продукц≥њ ≥ ринку њњ збуту. «а досить тривалого пер≥оду коливань, коли ф≥рма тривалий час не спроможна забезпечити стаб≥льн≥сть виробництва ≥ продажу товар≥в, њй варто розпочати зд≥йсненн¤ програми переходу на випуск ≥ншого виду продукц≥њ.
” випадку усп≥шного функц≥онуванн¤ ф≥рми, достатнього р≥вн¤ забезпеченост≥ ресурсами, високого виробничого та науково-техн≥чного потенц≥алу, кер≥вництво п≥дприЇмства може обирати наступальну стратег≥ю.
—тратег≥¤ зростанн¤ е важливою ≥ привабливою дл¤ будь-¤коњ п≥дприЇмницькоњ структури. ѓњ можна ≥ треба розгл¤дати ¤к певну сукупн≥сть окремих стад≥й ≥ адекватних њм р≥зновид≥в стратег≥й за гального циклу зростанн¤, а саме:
1) початкову; 2) проникненн¤;3) прискореного зростанн¤; 4) перех≥дну.
1) початкова стад≥¤ ≥ стратег≥¤ зростанн¤. ѕочаткова стад≥¤ характеризуЇтьс¤ певними особливост¤ми. ќсновн≥ з них так≥:
- ви¤вл¤ють ≥ л≥кв≥дують вузьк≥ м≥сц¤ у процесах ≥ структур≥ реал≥зац≥њ конкретних проект≥в (≥нновац≥йних, ≥нвестиц≥йних, виробничих, серв≥сних), що не передбачен≥ планом ≥ програмами;
- обс¤г прода жу товару пов≥льно зростаЇ, проте прибутку ф≥рма практично не отримуЇ. ћетою цього р≥зновиду стратег≥њ Ї поступове зростанн¤ д≥ловоњ активност≥ дл¤ того, щоб забезпечити ф≥рм≥ (п≥дприЇмству, орган≥зац≥њ) дос¤гненн¤ оптимальноњ ефективност≥ господарськоњ д≥¤льност≥. ѕри цьому необх≥дне достатньо виважене ставленн¤ до ви¤вленн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ Увузьких м≥сцьФ (не узгоджених за спроможн≥с тю ланок виробництва, вс≥Їњ системи господарюванн¤). –еал≥зац≥¤ цього р≥зновиду стратег≥њ вимагаЇ значних витрат ресурс≥в.
2) стад≥¤ ≥ стратег≥¤ проникненн¤. ƒо визначальних ≥ харак терних њхн≥х властивостей належать:
- подальше проникненн¤ ф≥рми на товарний ринок, знаходженн¤ нових збутових н≥ш;
- в≥дносно пропорц≥йне зростанн¤ обс¤гу продажу та прибутку (доход≥в);
- по¤ва певних конкурентних переваг в окремих напр¤мках д≥¤ль ност≥. —тратег≥¤ проникненн¤ звичайно передбачаЇ: б≥льш глибоку дифуз≥ю у ринков≥ н≥ш≥, зб≥льшенн¤ темп≥в зростанн¤ обс¤гу прода жу, придбанн¤ (куп≥влю) ≥нших п≥дприЇмницьких структур; актив≥ зац≥ю реал≥зац≥њ довгострокових програм з метою модерн≥зац≥њ технолог≥чноњ бази ф≥рми ≥ зм≥цненн¤ ф≥нансового њњ стану.
3) стад≥¤ ≥ стратег≥¤ прискореного зростанн¤ супроводжуЇть с¤ швидким зб≥льшенн¤м обс¤гу продажу ≥ доход≥в. ѕричому маЇ м≥сце позитивна тенденц≥¤, ¤ка пол¤гаЇ у тому, що зростанн¤ доход≥в за своњми темпами випереджаЇ динам≥ку обс¤гу продажу. –азом з тим спостер≥гаЇтьс¤ ≥ негативна тенденц≥¤ - необх≥дн≥сть вкладанн¤ великих ф≥нансових ресурс≥в у техн≥чний розвиток виробництва ≥ п≥сл¤продажний серв≥с. ћетою цього р≥зновиду стратег≥њ зростанн¤ Ї максимально можливе використанн¤ внутр≥шньоф≥рмових мож ливостей. “ому ф≥рм≥ виг≥дно стратег≥ю прискореного зростанн¤ п≥дтримувати ¤комога довше.
ƒо того ж, д≥¤льн≥сть крупних ф≥рм при вибор≥ даного виду стратег≥чних д≥й передбачаЇ проведенн¤ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. ÷ей вид д≥¤льност≥ маЇ, в свою чергу, свою особливу стратег≥ю. «а ознакою важливост≥ ≥ впливу на ефективн≥сть п≥дприЇмництва стратег≥¤ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ заслуговуЇ на окрему ≥ детальну характеристику. ѕередус≥м зазначимо, що стратег≥¤ д≥¤льност≥ у сфер≥ Ќƒƒ – охоп люЇ ч≥тко визначен≥ складники: технолог≥чне прогнозуванн¤ (плану ванн¤); рац≥онал≥зац≥¤ структури за застосовуваними видами; адап тац≥¤ управл≥нн¤ Ќƒƒ – до сучасних вимог; можлив≥ напр¤мки (ком поненти) стратег≥њ Ќƒƒ – ф≥рми.
1. “ехнолог≥чне прогнозуванн¤ маЇ на мет≥ отриманн¤ в≥дпов≥д ними менеджерами ф≥рми новоњ ≥нформац≥њ щодо оч≥куваних нова ц≥й технолого-техн≥чного характеру, технолог≥чних прорив≥в у т≥й або ≥нш≥й сфер≥ продукуванн¤ вироб≥в. ѕрогноз (план) науково-техн≥чно го розвитку ф≥рми насамперед маЇ концентруватис¤ на такому важли вому аспект≥ стратег≥њ Ќƒƒ –, ¤к обгрунтований розпод≥л ус≥х вид≥в ресурс≥в м≥ж науковими фундаментальними досл≥дженн¤ми, досл≥ дно-конструкторськими розробками ≥ технолог≥чною п≥дготовкою ф≥рми. “реба звернути увагу на галузеву приналежн≥сть ф≥рми. якщо в традиц≥йних галуз¤х економ≥ки витрати на науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть не перевищують 1Ч2 % загальних витрат, то у пр≥оритетних галуз¤х вони можуть с¤ гати 6Ч7 %.
«а де¤кими даними, р≥вень галузей з найб≥льшою економ≥чною в≥ддачею на ”крањн≥ вигл¤даЇ наступним чином:
√рупи галузей за ≥нвестиц≥йною
приваблив≥стю
ѕерел≥к галузей промисловост≥
за окремими групами
1. ѕр≥оритетн≥ за р≥внем
≥нвестиц≥й ноњ привабливост≥
1.1. ћеталург≥¤ (кольорова ≥ чорна)
1.2. ќбслуговуванн¤ населенн¤
1.3. “орг≥вл¤
2. 3 достатньо високою
≥нвестиц≥й ною приваблив≥стю
2.1. Ќафтодобувна ≥ газова промис лов≥сть
2.2. ћашинобудуванн¤ ≥ металообробка
2.3. ÷ементна промислов≥сть
2.4. ¬иноробна промислов≥сть
3. 3 середньою ≥нвестиц≥йною
приваблив≥стю
3.1. ’≥м≥чна ≥ нафтох≥м≥чна промис лов≥сть
3.2. ¬иробництво зб≥рного зал≥зобетону
3.3. ¬овн¤на промислов≥сть
3.4. ¬иробництво плодоовочевих кон серв≥в
3.5. ћасложирова промислов≥сть
4. 3 низькою ≥нвес тиц≥йною
приваб лив≥стю
4.1. ¬уг≥льна промислов≥сть
4.2. ≈лектроенергетика
“аблиц¤ 4 . ≤нвестиц≥йна приваблив≥сть галузей народного господарства ”крањни ( є34 ,с.132).
2. —труктура Ќƒƒ – Ї одним з важливих елемент≥в стратег≥њ техн≥чного розвитку ф≥рми. ќб'Їктами анал≥зу й обгрунтуванн¤ ма ють бути:
по-перше, збалансован≥сть пропорц≥њ за обс¤гом м≥ж нау ково-досл≥дними ≥ досл≥дно-конструкторськими роботами;
по-дру ге, сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж проведенн¤м власних Ќƒƒ – у повному об с¤з≥, участь у м≥жф≥рмовому сп≥вроб≥тництв≥ ≥ кооперац≥њ або придбанн¤ л≥ценз≥й за кордоном з метою технолог≥чного переосна щенн¤ виробництва.
3.”правл≥нн¤ Ќƒƒ – маЇ бути адекватним реал≥зац≥њ в≥дпов≥д ноњ стратег≥њ техн≥чного розвитку ф≥рми. ƒо вимог, що ставл¤тьс¤ до системи управл≥нн¤ Ќƒƒ – на сучасному етап≥ господарюванн¤, належать: гнучк≥сть ≥ можлив≥сть швидкоњ адаптац≥њ до нових умов д≥¤льност≥, вм≥ле використанн¤ науково-техн≥чного потенц≥алу, на ¤вн≥сть жорсткого контролю за строками ≥ ефективн≥стю виконанн¤ роб≥т.
—кладн≥сть розробки под≥бноњ стратег≥њ пол¤гаЇ у поЇднанн≥ ≥нновац≥йного процесу з ≥нвестиц≥йним циклом.
¬исновки.
—п≥вроб≥тництво у межах сп≥льних п≥дприЇмств передбачаЇ не т≥льки залученн¤ кап≥тальних вкладень, матер≥ально-техн≥чних та ф≥нансових вкладень, але й сучасних форм орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ даними кап≥талами. ѕереймаючи досв≥д заруб≥жних п≥дприЇмств, в≥тчизн¤н≥ ф≥рми стають на шл¤х у напр¤мку до стаб≥л≥зац≥њ. «а под≥бних умов ф≥рма в питанн¤х управл≥нн¤ та координац≥њ виробничо-комерц≥йноњ д≥¤льност≥ може використовувати не лише оперативне, а й стратег≥чне плануванн¤.
¬ироб≥тка ≥ реал≥зац≥¤ стратег≥њ ф≥рми передбачаЇ анал≥тичну оц≥нку њњ вну тр≥шн≥х можливостей щодо задоволенн¤ потреб ринку ≥ дос¤гнутого ступен¤ њх використанн¤. ƒ≥Їздатн≥сть стратег≥њ маЇ визначатись за допомогою в≥дпов≥дних критер≥њв ≥ умов. ¬иб≥р базовоњ стратег≥њ - прерогатива кер≥вництва ф≥рми або самого п≥дприЇмц¤; вона реал≥зуЇтьс¤, коли отримано всеб≥чну ≥нформац≥ю щодо реального стану п≥дприЇмства (ф≥рми).
3. ≈коном≥чна оц≥нка результативност≥ сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
¬ економ≥ку з ус≥ма ознаками кризовоњ будь-¤кий розсудливий ≥нвестор просто побоњтьс¤ вкладати кошти через велику ймов≥рн≥сть њх втрати. «ат¤гнувшийс¤ процес приватизац≥њ, основна роль державноњ форми власност≥, велика ступ≥нь бюрократизац≥њ економ≥ки ( що на 20%, за матер≥алами зах≥дноњ преси, зб≥льшують ≥нвестиц≥йн≥ витрати ), все це доводить позначку ризикованост≥ ≥нвестиц≥йних проект≥в до 80% [ є17 , с. 10 ].
ƒл¤ достов≥рноњ оц≥нки результат≥в ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ сп≥льних п≥дприЇмств треба проводити анал≥з по наступним напр¤мкам:
1. ќборотн≥сть актив≥в. ≈фективн≥сть ≥нвестуванн¤ у значн≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤ тим, наск≥льки швидко вкладен≥ у виробництво кошти обертаютьс¤ в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥ ф≥рми. ѕер≥ од обороту актив≥в в основному зумовлюЇтьс¤ внутр≥шньовироб ничими чинниками д≥¤льност≥ ф≥рми, ефективн≥стю маркетинговоњ, виробничоњ ≥ ф≥нансовоњ стратег≥й ≥ тактичного управл≥нн¤.
2. ѕрибутков≥сть кап≥талу. «абезпеченн¤ високого прибутку на вкладен≥ кошти Ї одн≥Їю з головних ц≥лей ≥нвестуванн¤. ” сучас них умовах ф≥рма може значно вар≥ювати показник прибутку, зали шаючись у ц≥лому ефективно господарюючою п≥дприЇмницькою структурою. ѕроте у процес≥ анал≥зу можна ≥ доц≥льно ретельно досл≥дити потенц≥ал його (прибутку) формуванн¤ пор≥вн¤но з≥ вкла деним кап≥талом.
3. ‘≥нансова ст≥йк≥сть. јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ф≥рми даЇ можлив≥сть оц≥нити ≥нвестиц≥йний ризик, зв'¤заний з≥ структурою формуванн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, ви¤вити рац≥ональн≥сть дже рел ф≥нансуванн¤ поточноњ виробничоњ д≥¤льност≥, що фактично склалас¤.
4. Ћ≥кв≥дн≥сть актив≥в. ќц≥нка ≥ прогнозуванн¤ ступен¤ л≥кв≥дност≥ ƒозвол¤ють визначити (передбачити) здатн≥сть п≥дприЇмства опла чувати короткостроков≥ зобов'¤занн¤, запоб≥гати можливому банк рутству за рахунок швидкоњ реал≥зац≥њ окремих вид≥в на¤вних актив≥в. ≤накше кажучи, стан л≥кв≥дност≥ актив≥в характеризуЇ р≥вень ≥нвести ц≥йних ризик≥в у короткостроковому пер≥од≥ [є31, с.45].
«в≥сно, тут наведен≥ далеко не вс≥ напр¤мки анал≥зу дл¤ визначенн¤ економ≥чноњ результативност≥ сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, але основними з них Ї оц≥нки ефективност≥ та ризик≥в.
3.1 Ўл¤хи дос¤гненн¤ економ≥чноњ ефективност≥ ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ при функц≥онуванн≥ —ѕ (на приклад≥ «ј“ У”-ѕейдж).
омпан≥¤ У”-ѕейдж" була створена в 1996 роц≥ у форм≥ —ѕ асоц≥ац≥Їю Уƒ≥ловий ћир" ( ”крањна: 51 % акц≥й ) ≥ компан≥Їю PTT Telecom ( Ќ≥дерланди, 49 % акц≥й ), а 8 жовтн¤ 1997 року зТ¤вилас¤ на ринку иЇва. —татутной кап≥тал компан≥њ - 1000000 дол. омпан≥¤ Уѕейдж" працюЇ в новому м≥жнародному високошвидк≥сному стандарт≥ Ermes. ¬она задумана ¤к загальноЇвропейська система передач≥ рад≥опов≥домлень, Ermes ( The European Radio Message System ) була розроблена групою експерт≥в: до складу ¤коњ ув≥йшли представники виробник≥в пейджингового обладнанн¤ ≥ Ївропейських ф≥рм-оператор≥в: п≥д ег≥дою ™вропейського ≥нституту по стандартах в област≥ телекомун≥кац≥й ( The European Telecommunication Standard Institute ETSI ).
ќтже, компан≥¤ функц≥онуЇ на ринку пейджингових послуг вже б≥л¤ 3-х рок≥в. ≈фективн≥сть њњ ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йной д≥¤льност≥ насамперед залежить в≥д реальних насл≥дк≥в ≥нвестуванн¤ кап≥талу, ¤к≥ можна описати такими категор≥¤ми ¤к: УефектФ та Уефективн≥сть ≥нвес тиц≥йФ.
≈фект - це к≥нцевий результат, що оч≥куЇтьс¤ або фактично до с¤гаЇтьс¤ за рахунок зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й. ¬≥н може виражатись у додатков≥й сум≥ товарооб≥гу (обс¤гу продажу), валового або чисто го доходу (прибутку), грошового потоку, тобто суми чистого при бутку ≥ амортизац≥йних в≥драхувань з вартост≥ матер≥альних ≥ немате р≥альних актив≥в ф≥рми.
≈фективн≥сть характеризуЇ к≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн¤ показник≥в –езультат≥в ≥ витрат на њх дос¤гненн¤.
ѕри оц≥нц≥ результат≥в ≥нвестиц≥йного процесу можуть використовуватис¤ наступн≥ загальн≥ методи (таб. ):
ћетоди
”загальнююч≥
показники
ƒинам≥чн≥
—татичн≥
јболютн≥
- метод приведеноњ вартост≥
- метод аню≥тета
≤нтегральний
економ≥чний ефект
–≥чний економ≥чний ефект
-
–≥чний економ≥чний ефект
¬≥дносн≥
- метод рентабельност≥
¬нутр≥шн≥й
коеф≥ц≥Їнт ефективност≥
–озрахункова рентабельн≥сть
“имчасов≥
- метод л≥кв≥дност≥
ѕер≥од
поверненн¤ кап≥таловкладень
ѕер≥од
поверненн¤ кап≥таловкладень
“аблиц¤ 5 . ћетоди ≥нвестиц≥йних розрахунк≥в ≥ узагальнююч≥ показники (є46, с. 263)
р≥м того, оц≥нка результат≥в ≥нвестуванн¤ повинна включати в себе наступн≥ принципи:
1) оц≥нка поверненн¤ ≥нвестованого кап≥талу у вигл¤д≥ грошового потоку. ѕри цьому показник грошового потоку може бути диференц≥йованим по окремих роках експлуатац≥њ обТЇкта ≥нвестиц≥йного проекту або беруть його середню величину за р≥к.
2) обовТ¤зкове приведенн¤ загальних величин кап≥талу ≥ грошового потоку до тепер≥шньоњ вартост≥.
Ќа перший погл¤д може видаватис¤, що ≥нвестован≥ кошти завж ди виражен≥ через нин≥шню варт≥сть, оск≥льки значно передують у час≥ њх поверненню (в≥дшкодуванню) у вигл¤д≥ грошового потоку. јле ≥нвестуванн¤ у б≥льшост≥ випадк≥в зд≥йснюЇтьс¤ не одномомен-тно, а прот¤гом певного пер≥оду (к≥лькох рок≥в). “ому вс≥ наступн≥ (кр≥м першого року) ≥нвестован≥ суми треба приводити до тепер≥ш ньоњ вартост≥ диференц≥йовано за кожний р≥к циклу ≥нвестуванн¤. ” такий спос≥б потр≥бно приводити до тепер≥шньоњ вартост≥ й ус≥ гро шов≥ потоки.
3) характеризуЇ виб≥р диференц≥йованоњ ставки в≥дсотка (дисконтноњ ставки) дл¤ дисконтуванн¤ грошового потоку в≥д реал≥зац≥њ р≥зних ≥нвестиц≥йних проект≥в. –озм≥р доходу в≥д ≥нвес тиц≥й (грошовий пот≥к) формуЇтьс¤ з урахуванн¤м таких впливових чинник≥в: середньоњ реальноњ депозитноњ ставки; темпу ≥нфл¤ц≥њ;
прем≥њ за ризик ≥ низьку л≥кв≥дн≥сть. ” звТ¤зку з цим при оц≥нц≥ ≥нвес тиц≥йних проект≥в з р≥зним р≥внем ризику та неоднаковою тривал≥ стю загальних пер≥од≥в ≥нвестуванн¤ (л≥кв≥дн≥стю ≥нвестиц≥й) варто диференц≥ювати дисконтну ставку.
4) за зм≥стом зводитьс¤ до вар≥ац≥њ форм вико ристовуваноњ ставки в≥дсотка дл¤ дисконтуванн¤ залежно в≥д мети оц≥нки зд≥йснюваних ≥нвестиц≥й. ѕри розрахунках показник≥в ефек тивност≥ ≥нвестиц≥й за дисконтну ставку можна брати:
середню депозитну або кредитну ставку;
≥ндив≥дуальну норму дох≥дност≥ ≥нвестиц≥й з урахуванн¤м р≥вн¤ (темп≥в) ≥нфл¤ц≥њ, ризику ≥ л≥кв≥дност≥ ≥нвестиц≥й;
альтернативну норму дох≥дност≥ дл¤ ≥нших можливих вид≥в ≥нве стиц≥й;
норму дох≥дност≥ в≥д поточноњ господарськоњ д≥¤льност≥ тощо.
« урахуванн¤м вищевикладених принцип≥в можна застосовувати методику оц≥нки ефективност≥ реальних ≥нвестиц≥й на основ≥ наступних показник≥в [є33, с.110]:
„истий приведений дох≥д („ѕƒ) даЇ узагальнену характерис тику результату ≥нвестуванн¤ Ч абсолютну величину ефекту в≥д ре ал≥зац≥њ ≥нвестиц≥њ, тобто
„ѕƒ=√ѕ-≤ , (1)
де √ѕ Ч тепер≥шн¤ варт≥сть грошового потоку; ѕ— Ч сума ≥нвес тиц≥йних кошт≥в за проектом, що реал≥зуЇтьс¤.
ѕри цьому треба памТ¤тати, що показник √ѕ беруть за весь пер≥од експлуатац≥њ обТЇкта, введеного в д≥ю внасл≥док реал≥зац≥њ проекту.
оли його визначити з ¤кихось причин важко, то розрахунки ведутьс¤ за дек≥лька рок≥в. ѕоказник „ѕƒ може бути використаний ¤к критер≥й доц≥льност≥ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й взагал≥.
” процес≥ розрахунку цього показника використовувана дискон тна ставка маЇ бути диференц≥йована стосовно р≥вн≥в ризику ≥ л≥кв≥дност≥.
–≥зниц¤ м≥ж майбутньою варт≥стю ≥ поточною варт≥стю Ї дисконтом [є24, с.258].
оеф≥ц≥Їнти дисконтуванн¤ розраховуютьс¤ по формул≥ складних в≥дсотк≥в:
, (2)
де
i - процентна ставка, виражена дес¤теричним дробом (норматив дисконтуванн¤;
tp р≥к приведенн¤ витрат ≥ результат≥в (розрахунковий р≥к);
t - р≥к, витрати ≥ результати ¤кого привод¤тьс¤ до розрахункового.
ѕри умов≥ приведенн¤ до року початку реал≥зац≥њ ≥нновац≥й маЇмо tp = 0 :
(3)
ѕри позитивн≥й величин≥ норми процента на кап≥тал i коеф≥ц≥Їнт дисконтуванн¤ завжди менше одиниц≥.
ѕор≥вн¤нн¤ р≥вн¤ прибутку на кап≥тал з процентною ставкою - це один з способ≥в обгрунтуванн¤ ефективност≥ ≥нвестиц≥й в ≥нновац≥йному процес≥.
р≥м чистого приведеного доходу дл¤ оц≥нки ≥нновац≥йних проект≥в використовуютьс¤ показники:
терм≥н окупност≥ (“ок);
пер≥од окупност≥ (ѕок);
внутр≥шн¤ норма прибутковост≥ (¬п);
рентабельн≥сть .
“ерм≥н окупност≥ показник, що в≥дпов≥даЇ на питанн¤, за ¤кий терм≥н можуть окупитис¤ ≥нвестиц≥њ в ≥нновац≥йний проект. ÷ей показник враховуЇ первинн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤.
” м≥жнародн≥й практиц≥ застосовуЇтьс¤, в основному, пер≥од окупност≥. ѕ≥д пер≥одом окупн≥сть розум≥Ї тривал≥сть пер≥оду, прот¤гом ¤кого сума чистих прибутк≥в, дисконтованих на момент завершенн¤ ≥нвестиц≥й, буде р≥вна сум≥ ≥нвестиц≥й.
¬нутр≥шн¤ норма прибутковост≥ - це розрахункова ставка процент≥в, при ¤к≥й кап≥тал≥зац≥¤ прибутку, що отримуЇтьс¤ регул¤рно даЇ суму, р≥вну ≥нвестиц≥¤м. ÷е означаЇ, що ≥нвестиц≥њ окупаютьс¤.
–екомендують в≥дбирати т≥ проекти, внутр≥шн¤ норма прибутковост≥ ¤ких не нижче за 15-20%.
¬нутр≥шн¤ норма рентабельност≥ визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ ефекту ≥ витрат на реал≥зац≥ю проекту. «наченн¤ даного коеф≥ц≥Їнта , при ¤кому проект вважаЇтьс¤ привабливим, повинне перевищувати умовну варт≥сть кап≥талу ≥нвестора. «азвичай, м≥н≥мально припустима величина цього показника приймаЇтьс¤ б≥льшою, н≥ж варт≥сть кап≥талу з врахуванн¤м ризику проекту.
” практиц≥ оц≥нки ≥нновац≥йних проект≥в розрахують в≥дношенн¤ приведених прибутк≥в до ≥нвестиц≥йних витрат (benefit - cost ratio).
” зах≥дн≥й л≥тератур≥ цей показник називають ≥ндексом прибутковост≥ (profitabiliti index).
–≤ = PVCI : PVCO , (4) де
PVCI - зведен≥ надходженн¤ (Present value of cash inflows)
PVCO - зведен≥ виплати (Present value of cash outflows)
«агальним дл¤ вс≥х показник≥в ефективност≥ ≥нновац≥йного проекту Ї розрахунок коеф≥ц≥Їнта ефективност≥ по наступних формулах:
(пр¤мий показник), (5)
(обернений показник), (6)
де
≈ - ефект (результат) в≥д реал≥зац≥њ проекту;
¬ - витрати, повТ¤зан≥ з реал≥зац≥Їю проекту.
. р≥м даних показник≥в ефективност≥, можна використовувати б≥льш загальний показник ст≥йк≥сть орган≥зац≥њ (Z) [ є 61, с.7 ]:
Z = 1.2 ’1 + 1.4 ’2 + 3.3’3 + 0.6 ’4 + 1.0 ’5, (7)
де ’1 - показник ефективност≥ робочого кап≥талу;
’2 - показник ефективност≥ нагромадженого кап≥талу;
’3 - рентабельн≥сть виробництва;
’4 - показник заборгованост≥;
’5 - показник ефективност≥ актив≥в.
ќкш - ќкр
X1 = ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ , (8)
ј
де ќср - оборотн≥ кошти;
ќкр - короткостроков≥ зобов'¤занн¤;
ј - загальн≥ активи;
наг
’2 = ЦЦЦЦЦЦЦЦ , (9)
ј
де нак - нагромаджений кап≥тал (залишок минулих
рок≥в)
ѕбал
X3 = ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ , (10)
ј
де ѕбал - балансовий прибуток;
’4 = ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ , (11)
Ѕ
де - кап≥тал ф≥рми (основн≥ фонди плюс нематер≥альн≥
активи);
Ѕ - загальний борг ф≥рми;
V
’5 = ЦЦЦЦЦЦЦЦЦ , (12)
A
де V Ч загальний обс¤г продаж≥в.
ѕерерахован≥ показники Ї показниками ефективност≥ функц≥онуванн¤ сп≥льного п≥дприЇмства. Ќа основ≥ приведених даних можна провести наступн≥ розрахунки:
ѕоказники
ѕозначенн¤
«наченн¤
ќборотн≥ кошти, тис.грн
ќкш
14,7
ороткостроков≥ зобов'¤занн¤, тис. грн
ќкр
13,27
«агальн≥ активи тис.грн
ј
4593,17
Ѕалансовий прибуток, тис. грн
ѕбал
31,124
ап≥тал ф≥рми (ќсновн≥ фонди + нематер≥альн≥ активи), тис. грн
4113,39
Ќагромаджений кап≥тал (залишок минулих рок≥в), тис.грн
наг
412,237
«агальний борг ф≥рми тис. грн
Ѕ
499,768
«агальний обс¤г продаж≥в тис. грн
V
790,583
“аблиц¤ 6. ƒе¤к≥ ф≥нансов≥ показники д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ( Ќа основ≥ бухгалтерськоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства У”-ѕейджФ за 1999 р≥к).
¬иход¤ч≥ з вищенаведених формул ( 7-12 ) маЇмо:
Z=5,258865716 –екомендоване значенн¤ - б≥льше 3.
X1= 0,000311332
X2=0,089749998
X3=0,006776148
X4=8,230598998
X5=0,172121432
јнал≥зуючи наведен≥ вище розрахован≥ значенн¤, можна сказати, що ст≥йк≥сть та ефективн≥сть даного п≥дприЇмства за роки функц≥онуванн¤ входить у рекомендован≥ меж≥.“ак ¤к п≥дприЇмство ≥снуЇ всього близько 3 рок≥в, сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власними та залученими коштами вигл¤даЇ досить непогано. р≥м того, залучен≥ кошти використовуютьс¤ з досить великою ефективн≥стю, що у майбутньому допоможе п≥дприЇмству зайн¤ти одне з л≥дируючих м≥сць на украњнському ринку пейджингових послуг.
3.2. јнал≥з ризик≥в ≥нвестоц≥йно-≥нновац≥йних процес≥в.
–изиком в економ≥чн≥й л≥тератур≥ називають небезпеку втрат, ¤к≥ вит≥кають з т≥Їњ чи ≥ншоњ господарськоњ операц≥њ ≥ повТ¤зан≥ з невизначен≥стю ситуац≥њ.
–изиковим п≥дприЇмництвом назтвають, в свою чергу, п≥дприЇмництво, що засноване в наукоЇмних сферах ≥ займаЇтьс¤ створенн¤м та розповсюдженн¤м нових технолог≥й [є57, c.104].
–изики можуть бути двох вид≥в:
1) диверсиф≥кован≥ ;
2) недиверсиф≥кован≥.
ƒо перших належать ризики, загрозу ¤ких можна усунути шл¤хом диверсиф≥кац≥њ - випуск дек≥лькох вид≥в новоњ продукц≥њ, на¤вн≥сть резервних джерел постачанн¤ ресурс≥в тощо [є62 ,c. 36].
ƒо других належать саме т≥ ризики, ¤к≥ виникають через зовн≥шн≥ обставини ≥ впливають на ринок вц≥лому, з ¤кими найчаст≥ше зустр≥чаЇтьс¤ п≥дприЇмець на украњнському ринку - ≥нфл¤ц≥йний, ризик економ≥чного спаду тощо.
«а методами SWOT - анал≥зу можна зробити певн≥ висновки про можлив≥ загрози дл¤ функц≥онуванн¤ компан≥њ в майбутньому (таб.7 ).
«агрози —туп≥нь впливу …мов≥рн≥сть
7-10
4-6
1-3
7-10
4-6
1-3
1) скороченн¤ ринку
6
5
2) по¤ва нових конкурент≥в
7
5
3) зростанн¤ плати за використанн¤ рад≥очастот
10
7
4) зростанн¤ плати за поновленн¤ л≥ценз≥њ
6
6
5) зменшенн¤ к≥лькост≥ кл≥Їнт≥в
8
1
6) перех≥д ≥нших компан≥й конкурент≥в на стандарт ERMES
8
7
7) винах≥д альтернативного та сп≥вставимого способу передач≥ ≥нформац≥њ
7
4
8) ≥нфл¤ц≥¤
8
7
“аб. 7. јнал≥з ймов≥рних ризик≥в компан≥њ У”-ѕейджФ.
Ќа анал≥з≥ таблиц≥ 2 можна побудувати матрицю можливих ризик≥в компан≥њ:
ймов≥рност≥
10
5
0 5 10
ризики
ћал. 3. ћатриц¤ ймов≥рних ризик≥в ф≥рми.
Ќа основ≥ малюнка 1 можна зробити висновки про пр≥оритетн≥ напр¤мки стратег≥чного плануванн¤ на наступн≥ пер≥оди.
ќсновними напр¤мками розвитку ф≥рми сл≥д вважати ор≥Їнтац≥ю на споживача, тобто, посиленн¤ рекламноњ кампан≥њ, контроль за ¤к≥стю послуг, пропонуванн¤ нових, можливо, б≥льш привабливих пакет≥в обслуговуванн¤, налагодженн¤ б≥льш ≥нтенсивного сп≥лкуванн¤ з контактними аудитор≥¤ми, можлив≥ заходи ц≥новоњ конкуренц≥њ за умов посиленн¤ тиску на ринку з боку ≥нших компан≥й - оператор≥в пейджингових послуг, але окр≥м цього дотриманн¤ стандарт≥в ¤кост≥ та ефективност≥.
јнал≥зуючи вплив зовн≥шнього середовища в майбутньому, сл≥д зауважити, що фактори оточуючого середовища мають вплив середнього р≥вн¤ на функц≥онуванн¤ ф≥рми. јле, вважаючи на те, що де¤к≥ з них ( зокрема ≥нфл¤ц≥¤, зменшенн¤ к≥лькост≥ кл≥Їнт≥в, перех≥д ≥нших компан≥й на стандарт ERMES ) мають досить вагоме значенн¤ дл¤ компан≥њ, сл≥д вжити запоб≥жних заход≥в ( вказувати ц≥ни в умовних одиниц¤х, б≥льше уваги прид≥л¤ти кл≥Їнтам, що вже користуютьс¤ послугою У™вротекстФ тощо).
3.3. ƒос¤гненн¤ конкурентност≥йких позиц≥й на ринку при впровадженн≥ ≥нновац≥йноњ продукц≥њ.
‘ункц≥онуванн¤ компан≥њ - оператора пейджингового звТ¤зку на ринку звТ¤зку ”крањни ¤кщо ≥ не неможливо без участ≥ ≥ноземного партнера ( внасл≥док ≥нновац≥йност≥ даного виду д≥¤льност≥, а отже: в≥дсутност≥ в≥тчизн¤ноњ модел≥ функц≥онуванн¤ даного виду компан≥й, в≥дсутн≥сть власного виробництва обладнанн¤ необх≥дного техн≥чного р≥вн¤, р≥дк≥сть спец≥ал≥ст≥в по ремонту та наладц≥ цих самих технолог≥чних систем та ≥нш≥ проблеми Унестач≥Ф перех≥дноњ економ≥ки), то в крайньому випадку - досить складно.
¬насл≥док цього, майже ус≥ сучасн≥ пейджингов≥ компан≥њ мають у своЇму статутному фонд≥ певну частку ≥ноземних ≥нвестиц≥й. —еред компан≥й, що працювали на ринку ”крањни на к≥нець 1997 року близько одн≥Їњ третини компан≥й оф≥ц≥йно мали статус сп≥льних п≥дприЇмств ( додаток 1). ≤нш≥, можливо, на той момент зм≥нили оф≥ц≥йний статус просто на акц≥онерне товариство або або товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю ( 2 найпоширен≥ш≥ типи орган≥зац≥њ п≥дприЇмств у дан≥й сфер≥: 19 % та 37 % в≥дпов≥дно ).
Ќайпл≥дн≥шим роком дл¤ створенн¤ компан≥й пейджингового звТ¤зку став 1995 р≥к ( близько 80 % компан≥й отримали л≥ценз≥њ у 1995 роц≥; додаток 1).
¬насл≥док цього стрибка р≥зько вир≥с р≥вень конкуренц≥њ у галуз≥. ’оча по окремим област¤м ( ¬≥нницька, ƒонецька, ∆итомирська, ћиколањвська, „ерн≥г≥вська ) компан≥њ, що працювали на њх територ≥њ мали 100 - в≥дсоткову вагу в≥д всього ринку послуг в рег≥он≥, проте в де¤ких област¤х ( Ћьв≥вська, ƒн≥пропетровська, ’арк≥вська ) дек≥лька компан≥й д≥лили ринки м≥ж собою майже на р≥вних умовах (додаток ).
—правжн≥м рекордсменом у 1995 роц≥ по р≥вню конкуренц≥њ став ињв. Ќа кињвському ринку функц≥онувало вже тод≥ 5 компан≥й. –езультатом цього стало значне пад≥нн¤ ц≥н на пейджингов≥ послуги з 30-50 у.о в 1995 роц≥ до 25-30 у.о. в 1998 ≥ до тепер≥шнього часу.
¬насл≥док таких зрушень, Їдиними над≥йними методами конкуренц≥њ у галуз≥ стала конкуренц≥¤ ¤кост≥ та просуванн¤ товару. ƒл¤ п≥двищенн¤ ефекту в≥д ≥нвестованих кошт≥в, компан≥¤ У”-ѕейджФ зробила акцент на обох напр¤мках завоюванн¤ та утриманн¤ конкурентних позиц≥й у сфер≥ пейджингу.
Ќайважлив≥шою перевагою стало те, що компан≥¤ Їдина на кињвському ринку працюЇ у стандарт≥ ERMES. ÷¤ ≥нновац≥йна дл¤ нашоњ крањни технолог≥¤ ( за кордоном вже у с≥чн≥ 1990 року 23 зац≥кавлен≥ Ївропейськ≥ компан≥њ п≥дписали ћеморандум про ¬заЇморозум≥нн¤ ERMES, але на сьогодн≥шн≥й день цей документ п≥дписан вже 48 компан≥¤ми з 28 крањн св≥ту, в число ¤ких входить ≥ ”крањна) надаЇ, окр≥м переваг дл¤ користувачей ц≥њ с≥т≥, переваги операторам системи ERMES, а також дл¤ виробник≥в обладнанн¤.
ƒл¤ оператор≥в основними перевагами Ї:
1) в≥дкритий стандарт
2) значне зб≥льшенн¤ Їмност≥ канал≥в
3) сум≥сн≥сть з ≥снуючими телекомун≥кац≥йними системами
4) б≥льш низька варт≥сть використанн¤ та обслуговуванн¤ с≥тьового обладнанн¤
5) с≥тьова сум≥сн≥сть з ≥ншими пейджинговими стандартами.
¬ результат≥ використанн¤ даного стандарту, компан≥¤ У”-ѕейджФ вже зараз зд≥йснюЇ автомаичний роум≥нг з ƒн≥пропетровськом, використовуЇ послугу в≥дсиланн¤ пов≥домленн¤ через сайт ф≥рми у ≥нтернет≥ та в≥дправку пов≥домлень обход¤ч≥ послуги операторського центру - за допомогою голосовоњ пошти (¤ка п≥двищуЇ ступ≥нь конф≥денц≥йност≥ ≥нформац≥њ при передач≥ пов≥домленн¤ та може використовуватис¤ ¤к з цифровими, так ≥ з л≥теро-цифровими пейджерами).
«в≥сно, ефективн≥сть даних нововведень була б значно меншою, ¤кби ц≥ ≥нновац≥њ не знаходили п≥дтримку у сфер≥ маркетингу та реклами. ќсновним рекламним виконавцем компан≥њ виступало рекламне агенство УArc CommunicationФ.
“аблиц¤, подана нижче, складена на основ≥ анал≥зу та обробки реальних даних зв≥тност≥ в≥дд≥лу маркетингу компан≥њ У”-ѕейджФ ( структура подана в процентах на проханн¤ кер≥вництва компан≥њ):
¬иди реклами
1 квартал
1997р.
2 квартал
1997р.
3 квартал
1997р.
4 квартал
1997р.
«а р≥к
–ад≥о
31 %
27,9 %
29,8 %
11,3 %
25,3 %
ƒрукован≥ виданн¤
22,7 %
25,6 %
20,3 %
31,4 %
50 %
–екламн≥ щити
__
__
__
100 % 30 сайт≥в
3 : 6 м.
24,7%
¬сього
100%
ћал.4. —труктура рекламних витрат
ƒинам≥ку витрат вц≥лому зображено на малюнку 5:
ћал.5. –≥чна динам≥ка витрат на рекламу
¬насл≥док жорсткоњ конкурентноњ боротьби де¤к≥ ф≥рми - оператори пейджингового звТ¤зку вдалис¤, починаючи з 1995 року до метод≥в ц≥новоњ конкуренц≥њ. ¬ результат≥, в пер≥од з 1995 по 1999 р≥к ц≥ни на послуги пейджингового звТ¤зку впали майже у 2 рази. “ак ¤к багато оператор≥в працювали на ринку ”крањни вже понад 2-х рок≥в (на 1995 р≥к), компан≥њ У”-ѕейджФ дл¤ входу на ринок необх≥дно було проводити зважену ц≥нову пол≥тику. ¬она пол¤гала у тому, що поЇднуючи невисок≥ ц≥ни (40 у.о. в пор≥вн¤нн≥ з 45-50 у.о. в середньому) вона пропонувала високу ¤к≥сть обслуговуванн¤). јнал≥з ц≥новоњ пол≥тики компан≥њ зображено на малюнку:
ћал. 6. ÷≥нова пол≥тика компан≥њ У”-ѕейджФ.
¬исновки.
ќц≥нка ефективност≥ реальних ≥нвестиц≥й Ї найважлив≥шим ≥ найв≥дпов≥дальн≥шим етапом процесу прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного р≥шен н¤ щодо ≥нвестуванн¤ конкретних обТЇкт≥в. ¬≥д того, наск≥льки обТЇк тивно ≥ всеб≥чно буде проведена така оц≥нка, залежать темпи розвит ку ф≥рми ≥ строки поверненн¤ вкладеного кап≥талу. р≥м того, необх≥дною умовою усп≥шного функц≥онуванн¤ Ї визначенн¤ можливих ризик≥в компан≥њ ( дл¤ чого можна застосовувати ¤к статистичн≥ методи, так ≥ методику SWOT-анал≥зу). јнал≥зуючи дан≥ показники на п≥дприЇмств≥ «ј“ У”-ѕейджФ, можна зробити висновки про досить вдал≥ на даний момент результати функц≥онуванн¤. “аким чином, будемо спод≥ватис¤, що вдале поЇднанн¤ ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йних процес≥в на п≥дприЇмств≥ У”-ѕейджФ з продуманою стратег≥Їю маркетингу забезпечать дан≥й компан≥њ достойне м≥сце серед оператор≥в пейджингового звТ¤зку.
«аключенн¤.
¬ивчаючи стан м≥жнародного сп≥льного п≥дприЇмництва на ”крањн≥ наприк≥нц≥ двадц¤того стор≥чч¤, можна зробити висновки про те, що у ц≥Їњ сфери м≥жнародного сп≥вроб≥тництва все попереду. ƒо такого результату п≥двод¤ть нас ¤к широкомасштабн≥ ≥нтеграц≥йн≥ процеси в межах всього св≥ту, так ≥ наш≥ нагальн≥ внутр≥шн≥ потреби у приплив≥ ≥ноземних кап≥тал≥в.
≤нвестуванн¤ ≥ноземних кошт≥в може зд≥йснюватис¤ у р≥зних формах : це може бути кредитуван¤ або покупка акц≥й заруб≥жного ем≥тента, але Їдина форма ≥нвестуванн¤ поЇднуЇ в соб≥ не т≥льки надходженн¤ грошових поток≥в, але й використанн¤ ≥нтелектуальних ресурс≥в, управл≥нське Уноу-хауФ, ¤ке ≥нколи ц≥нуЇтьс¤ набагато б≥льше, н≥ж певн≥ матер≥альн≥ активи.
Ќедостатн¤ швидк≥сть розвитку економ≥чноњ системи на ”крањн≥ багато в чому по¤снюЇтьс¤ неспри¤тливим економ≥чним кл≥матом кл≥матом. «в≥сно, сп≥льн≥ п≥дприЇмства не ставл¤ть на мет≥ формуванн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату у макромасштаб≥, але, пересл≥дуючи своњ власн≥ ≥нтереси, вони позитивно впливають на ≥нвестиц≥йну сферу. ‘ункц≥онуванн¤ —ѕ на ”крањн≥ призводить до ор≥Їнтац≥њ не лише на програми з точковою або короткостроковою сп≥вд≥Їю, але й на б≥льш т≥сн≥ взаЇмов≥дносини.
“≥ сам≥ тенденц≥њ в≥дбуваютьс¤ ≥ в ≥нновац≥йн≥й сфер≥. «в≥сно, на р≥вн≥ нац≥ональних програм науково-техн≥чного розвитку пр≥ор≥тети визначаютьс¤ державою. јле ≥снуЇ така р≥ч, ¤к дифуз≥¤ ≥нновац≥й - розповсюдженн¤ результат≥в ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ на м≥крор≥вн≥ - саме такими звТ¤зуючими ланками з зах≥дним науковим св≥том ≥ виступають сп≥льн≥ п≥дприЇмства.
≈фективн≥сть функц≥онуванн¤ економ≥ки починаЇтьс¤ з ефективност≥ у д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. —аме тому необх≥дним Ї досл≥дженн¤ цих субТЇкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ на р≥вн≥ визначенн¤ њх результативност≥.. ¬изначенн¤ ефективност≥ у минулому пер≥од≥, анал≥з ризик≥в та загроз з боку конкурент≥в допоможе запоб≥гти под≥бним негараздам трапитис¤ в майбутньому.
’оча, зв≥сно ¤к ≥ у кожн≥й справ≥, при створенн≥ —ѕ виникають певн≥ негативн≥ моменти, ¤к розб≥жност≥ ц≥лей ≥нвестор≥в з пр≥оритетами держави, розвиток монопол≥зму в галуз¤х тощо, але вони наближають ”крањну до м≥жнародного процесу ≥нтеграц≥њ, а це досить приваблива р≥ч, щоб за нењ поборотис¤.
Ћ≥тература
Ѕела¤ Ќ. Ёффективность использовани¤ иностранных инвестиций. / Ѕизнес-информ / 1996, є17. - с.28.
Ѕеренс ¬., ’авранек ѕ. –уководство по оценке эффективности инвестиций: ѕер. с англ. - Ќовое перерабю и доп. изд. - ћ., 1995 - 528 с.
Ѕирман √., Ўмидт —.. Ёкономический анализ ивестиционных прэктов. - ћ..: јланс. 1997. - 288 с.
Ѕорисов —.ј. —овместна¤ де¤тельность: учет и налогооблажение. - ћ., 1997. - 112 с.
Ѕр≥ль ћ.—. ќрган≥зац≥¤ ≥ функц≥онуванн¤ сп≥льних п≥дприЇмств: јвтореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01. / ’арк≥вський економ. ун-т. - ., 1997. - 26 с.
Ѕузько ».–. и др. Ёкономический риск и управление инновационной де¤тельностью предпри¤тий. - ., 1996. - 135 с.
¬≥тл≥нський ¬.¬., Ќаконечний —.≤., Ўарапов ќ.ƒ. ≈коном≥чний ризик ≥ методи його вим≥рюванн¤: ѕ≥дручник. - .: ≤«ћЌ, 1996. - 400 с.
¬одачек Ћ., ¬одачкова ќ. —тратеги¤ управлени¤ инновации на предпри¤тии. - ћ.ФЁкономикаФ, 1989г.
√лухов ¬.¬., Ѕахрамов ё.ћ. ‘инансовый менеджмент (учасники рынка, инструменты, решени¤). - —ѕ-б., 1995 - 429 с.
√лазьев —.ё. “еори¤ долгосрочного технико-экономического развити¤ - ћ. У¬лад-ƒарФ, 1993г.
√ончаров ¬.¬. –уководство дл¤ высшего управленческого персонала. - ћ.: ћѕ У—увенирФ. - 1993. - 488 с.
√ончаров ¬.¬. ¬ поисках совершенства управлени¤: руководство дл¤ высшего управленческого персонала - ћ. ћѕ У—увенирФ, 1993 - 325 с.
ƒед≥ков ќ.≤. ≤нвестиц≥њ та њх роль у формуванн≥ економ≥чних пропорц≥й: јвтореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.01 / ињвський ун-т ≥м. “араса Ўевченка. - ., 1996, - 21 с.
ƒикань ¬.Ћ., »ванилов ј.—. »новационна¤ и инвестиционна¤ политика в услови¤х обеспечени¤ конкурентоустойчивости предпри¤ти¤: ѕрактические аспекты / ’арьковский гос. политех. ун-т. - .: »—Ќќ, 1996. - 225 с.
ƒронов ƒ. ћикроекономика инноваций. / Ѕизнес-информ. / 1995, є45 (46-48).
«абелин ѕ.¬., ћоисеева Ќ. . ќсновы стратегического управлени¤. ”чебное пособие. ћ. 1997. - 195 с.
«акон ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ.
«акон ”крањни Уѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥стьФ.
«акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф
«акон ”крањни Уѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤Ф
«м≥ст та структура господарського ризику при розробц≥ новоњ продукц≥њ / Ѕалика —.ё.; ’арк≥вський держ. економ. ун-т. -’арк≥в, 1996. -13 с.
»ванцевич ƒж., Ћобанов ј.ј. У„еловеческие ресурсы управлени¤Ф, ћ.ФƒелоФ, 1993г. - 134 с.
»льенкова Ќ.ƒ. У—прос: анализ и управлениеФ, ћ. У‘инансы и статистикаФ, 1997г.
»льенкова Ќ.ƒ. »нновационный менеджмент. - ћ. У‘инансы и статистикаФ, 1997. - 385с.
»нвестиции в ”краине / —.». ¬акарин (ред.); –екламно -»нформ омпани¤ У≤DAФ .: онкорд, 1996. - 94 с.
»ностранные инвестиции в современных услови¤х: статистика, опыт, проблемы / ё.¬. ћакагон, ¬.». Ћ¤шенко и др.; ƒонецк. управление статистики. - ѕреп. докл. - ƒонецк, 1994. - 38 с.
лименко .ќ. —творенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств ¤к зас≥б включенн¤ ”крањни у св≥тогосподарськ≥ звТ¤зки.: јвтореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.03 / ЌјЌ ”кр.. ≤н-т св≥т. економ≥ки та м≥жнародних в≥дносин. - ., 1995. - 24 с.
У омплексна¤ оценка эффективности меропри¤тий, направленных на ускорение научно-технического прогресса. ћетодические рекомендации и комментарии по их применениюФ, ћ. У»нформэлектроФ, 1989г.
рицков ¬.‘., ягудин —.ё. Уќсобенности оценки эффективности создани¤ и освоени¤ новой техники в шинной промышленностиФ, ћ. ÷Ќ»»“ЁЌ≈‘“≈’»ћ, 1991г.
отлер ‘. ќсновы маркетинга, ѕер. с англ. / общ. ред. и вступ. стать¤ ѕеньковой ≈.—. - ћ.: ѕрогресс, 1992 - 325 с.
охно ѕ.ј. и др. УћенеджментФ, ћ. У‘инансы и статистикаФ, 1993г.
утейников ј.ј. У»скусство быть новаторомФ, ћ. У«наниеФ, 1990г.
Ћукашевич ». У–азвитие идей Ќ.ƒ. ондратьева в теори¤х длинных волн нововведенийФ, У¬опросы экономикиФ, 1992г., є 3.
ћенеджмент организации. ”чебное пособие. –ум¤нцева «.ѕ., —аломатин Ќ.ј., јкбердин –.«. и др. - ћ.: »Ќ‘–ј - ћ.1997. - 432 с.
ћескон ћ.’., јльберт ћ., ’едоури ‘. Уќсновы менеджментаФ. ѕер. с англ. ћ.ФƒелоФ, 1992г.
Ућетодические указани¤ по оценке эффективности инвестиционных проектов и их дл¤ финансировани¤Ф, ћ. У»нформэлектроФ, 1990г.
ће¤кулов я.—. Ёкономическа¤ оценка эффективности инвестиций и финансировани¤ инвестиционных проектов. - ћ.: ƒ —, 1997. - 160 с.
ћоисеева Ќ. ., јнискин ё.ѕ. У—овременное предпри¤тие: конкурентоспособность, маркетинг, обновлениеФ, т. 1 и 2, ћ. У¬нешторгиздатФ, 1993г.
Ќародное хоз¤йство ”краины в 1993 году. —татистический ежегодник. . “ехника. 1994, с.13;221;
Уќсновы управлени¤ персоналомФ. ѕод ред. проф. Ѕ.ћ.√енкина, ћ. У¬ысша¤ школаФ, 1996г.
ѕортер ћ. ћеждународна¤ конкуренци¤ - —-инфо, ћ, 1993 г.
ѕерминов —.Ѕ., ѕетров ј.». Ућалые научно-технические фирмы (зарубежный и отечественный опыт)Ф, ћ. У«наниеФ, 1990г.
–иск инвестиций и теоретико-игровой подход к его оценке / Ѕузанова —.¬., ѕерепелица ¬.ј.; «апорож. гос. ун-т. - «апорожье, 1996. - 27 с.
—анто Ѕ. У»нноваци¤ как средство экономического развити¤Ф. ѕер. с венг. ћ. УѕрогрессФ, 1990г.
—ерегин ј.ћ. УЁффективность малого бизнесаФ, ћ. УЁкономикаФ, 1990г.
—овременна¤ инвестиционна¤ политика ”краины и способы стимулировани¤ зарубежных инвесторов / ”ƒЁЌ“« о-ва У«нанн¤Ф ”краины. - ., 1995. - 15 с.
—п≥льн≥ п≥дприЇмства в ”крањн≥: орган≥зац≥¤ ≥ умови ефективного розвитку: ѕ≥дручник дл¤ студент≥в ун-в, екон. вуз≥в та фак. / ƒ.√.ЋукТ¤ненко, ¬.ј.Ѕ≥лошапка, ќ.≤, ѕестрЇцова; ињвський держ. економ. ун-т. - .: ’вил¤- ѕрес, 1995. - 176 с.
У—татистика науки и инновацийФ. раткий терминологический словарь. ÷ентр исследований и статистики науки. ћ. 1996г.
“висс Ѕ. У”правление научно-техническими нововведени¤миФ, ћ. УЁкономикаФ, 1989г.
“одрина ».¬. «арубежные инвестиции как фактор структурных преобразований в экономике переходного периода: јвтореф. дис... канд. экон. наук: 08. 01. 01 / ’арьковский гос. ун-т - ’., 1995. - 18 с.
“они –айс, Ѕрайан ойли. ‘инансовые инвестиции и риск. / ќбщ. ред., вступит. стать¤ ћ.ј. ’асан-Ѕек. - ., 1995. - 590 с.
“ро¤н ¬.ћ. —п≥льне п≥дприЇмництво. - “ерноп≥ль: “арнекс, 1995. - 132 с.
”отерман –. У‘актор обновлени¤Ф. ѕер. с англ. јкадеми¤ народного хоз¤йства при правительстве –‘, ћ. УƒелоФ, Ћ“ƒ, 1995г.
‘ункционирование —ѕ в ”краине: “еоретические и практические аспекты / “омилин Ќ.ј., иржнер Ћ.ј., Ћепейко. - ’.: ќснова, 1994 - 80 с.
’учек ћ. У»нновации на предпри¤ти¤х и их внедрениеФ, ћ. УЋучФ, 1992г.
’рулев —. »нвестиции в —ѕ - выгоды –оссии и «апада. „то нарушает это равновесие. // »нвестиции в –оссии, - ћ. 1997. - є9/10 - с. 22-24.
÷ай “.ћ. и др. онкуренци¤ и управление рисками на предпри¤ти¤х в услови¤х рынка. / “.Ќ. ÷ай, ћ. јланс. 1997. - 288 с.
УЁкономика и бизнес (теори¤ и практика предпринимательства)Ф. ѕод ред. ¬.ƒ. амаева, ћ., 1993г.
УЁкономика и статистика фирмФ. ѕод ред. проф. —.ƒ.»льенковой, ћ. У‘инансы и статистикаФ, 1996г.
Ёкспертиза инвестиций. ¬ помощь предпренимателю и банкиру. - ћ.: ƒж. »ѕјЋјлимитед, 1992.
Ёкономика и жизнь. // 1995 - є2.
‘≥нанси ”крањни. // 1997. - є2 - с.48-53.
|
