ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: јвтомобильна¤ травма
јвтомобильна¤ травма
ѕлан.
≤. ¬ступ.
≤≤. ќсновн≥ питанн¤ вивченн¤ судовоњ бал≥стики.
1) «агальна характеристика судовоњ бал≥стики ¤к галуз≥ крим≥нал≥стичних знань.
2) ѕон¤тт¤ вогнепальноњ зброњ та њњ класиф≥кац≥¤.
3) рим≥нал≥стичне досл≥дженн¤ сл≥д≥в застосуванн¤ вогнепальноњ зброњ при вчиненн≥ злочину Ц загальна характеристика.
4) Ќов≥ техн≥чн≥ засоби проведенн¤ судово-бал≥стичноњ експертизи.
≤≤≤. ¬исновки по викладен≥й ≥нформац≥њ, проблемн≥ питанн¤.
≤. ¬ступ.
¬ сучасн≥й крим≥нал≥стичн≥й науц≥ ≥снуЇ дек≥лька думок про те, що вивчаЇ судова бал≥стика. јле вс≥ вони погоджуютьс¤ в одному: що одним з предмет≥в вивченн¤ Ї ручна вогнепальна збро¤ ≥ сл≥ди њњ д≥њ. ќчевидно, що дедал≥ б≥льше злочин≥в вчин¤ютьс¤ з застосуванн¤м вогнепальноњ зброњ. ÷е повТ¤зано перш за все тим, що де в чому ринок вогнепальноњ зброњ став л≥беральн≥шим, а також зТ¤вилос¤ б≥льше можливостей дл¤ здобутт¤ зброњ незаконним шл¤хом. “ому важливо розвивати судову бал≥стику, застосовувати нов≥ технолог≥њ в процес≥ судово-бал≥стичноњ експертизи. ÷е приведе до швидкого ≥ точного накопиченн¤ доказового ≥ оперативного матер≥алу ≥, звичайно, полегшить роботу сл≥дчим та оперативним органам. ќск≥льки част≥ше за все злочинц¤ми використовуЇтьс¤ ручна вогнепальна зброю, ≥ хоч спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ використанн¤ вибухових пристроњв, все ж таки в моњй курсов≥й робот≥ ¤ вир≥шив б≥льш детально викласти аспект вогнепальноњ зброњ в судов≥й бал≥стиц≥.
≤≤. ќсновн≥ питанн¤ вивченн¤ судовоњ бал≥стики.
1. «агальна характеристика судовоњ бал≥стики
¤к галуз≥ крим≥нал≥стичних знань.
як розд≥л крим≥нал≥стичноњ науки судова бал≥стика використовуЇ спец≥альн≥ знанн¤ в≥йськовоњ бал≥стики дл¤ отриманн¤ доказовоњ ≥нформац≥њ, розробл¤Ї методи ≥ техн≥чн≥ засоби дл¤ ви¤вленн¤, ф≥ксац≥њ та досл≥дженн¤ матер≥альних сл≥д≥в, ¤к≥ утворюютьс¤ внасл≥док використанн¤ вогнепальноњ зброњ при вчиненн≥ злочин≥в.
ќбТЇктами судово-бал≥стичного досл≥дженн¤ Ї:
а) ручна вогнепальна збро¤ та њњ частини;
б) патрони до ручноњ вогнепальноњ зброњ Ц ¤к спор¤джен≥, так ≥ њх компоненти, в тому числ≥ вистр≥л¤н≥ кул≥, стр≥л¤н≥ г≥льзи, др≥б, картеч, пиж≥, прокладки, порох ≥ т.д.;
в) сл≥ди-пошкодженн¤ при ураженн≥ з ручноњ вогнепальноњ зброњ;
г) ≥нш≥ боЇприпаси (гранати, м≥ни), њх частини, сл≥ди њх застосуванн¤;
д) вибухов≥ пристроњ, вибухов≥ речовини ≥ сл≥ди њх застосуванн¤.
ƒе¤к≥ досл≥дники, так≥, ¤к Ѕ≥ленчук, ƒубовий, —алтевський, “имошенко, дещо розширили обТЇкти досл≥дженн¤ ≥ до вище перерахованих додали приладд¤ до зброњ (шомпол, протирка, кобура чохол; тайники збер≥ганн¤ зброњ (книги, бруски дерева з вињмками дл¤ збер≥ганн¤ зброњ); пристроњ та предмети, ¤к≥ не Ї зброЇю, але схож≥ з нею (стартов≥ п≥столети, буд≥вельно-монтажн≥ п≥столети, газов≥ п≥столети, п≥столети-запальнички, ≥грашки, пневматична збро¤ та ≥нш≥); матер≥али та ≥нструменти дл¤ виготовленн¤ та спор¤дженн¤ боЇприпас≥в; сл≥ди-в≥дображенн¤ на г≥льзах, кул¤х, дробинах прокладках та пижах. “ак, можна визначити, що судова бал≥стика Ц це розд≥л крим≥нал≥стичноњ науки, ¤кий використовуЇ спец≥альн≥ знанн¤ в≥йськовоњ бал≥стики та ≥нших наук дл¤ д≥агностики та ≥дентиф≥кац≥њ ручноњ вогнепальноњ зброњ, вибухових пристроњв, боЇприпас≥в, њх частин, тощо, що Ї основою дл¤ накопиченн¤ доказового матер≥алу у справах про злочини, повТ¤зан≥ з використанн¤м, виготовленн¤м, збер≥ганн¤м вогнепальноњ зброњ, вибухових пристроњв, вибух≥вки, та ≥нших боЇприпас≥в.
„им же в≥др≥зн¤Їтьс¤ судова бал≥стика в≥д в≥йськовоњ бал≥стики. ¬загал≥ то бал≥стика вивчаЇ метанн¤ снар¤ду (кул≥) з ствольноњ зброњ. Ѕал≥стику под≥л¤ють на внутр≥шню та зовн≥шню. ¬нутр≥шн¤ бал≥стика вивчаЇ ¤вища, що мають м≥сце в ствол≥ в момент постр≥л. «овн≥шн¤ бал≥стика по¤снюЇ Уповед≥нкуФ кул≥ п≥сл¤ вильоту њњ з стволу. —удова ж бал≥стика використовуЇ техн≥чн≥ знанн¤ ¤к зовн≥шньоњ так ≥ внутр≥шньоњ бал≥стики, але задач≥ њњ багато в чому в≥др≥зн¤ютьс¤.
¬с≥ задач≥, що вир≥шуютьс¤ в бал≥стичних досл≥дженн¤х, под≥л¤ютьс¤ на ≥дентиф≥кац≥йн≥ ≥ досл≥дницьк≥. ƒо перших в≥днос¤тьс¤: ототожненн¤ зброњ по стр≥л¤ним кул¤м, г≥льзам, дробу; встановленн¤ груповоњ належност≥, в тому числ≥ загального джерела походженн¤ боЇприпас≥в, њх компонент≥в, частин; ≥дентиф≥кац≥¤ шл¤хом встановленн¤ ц≥лого по частин≥ (кул¤ ≥ г≥льза, пиж ≥ частина аркушу паперу). ƒо д≥агностичних задач в≥днос¤тьс¤: а) задач≥, повТ¤зан≥ з встановленн¤м в≥дпов≥дност≥ обТЇкту заданим характеристикам: чи Ї даний обТЇкт вогнепальною зброЇю; чи справна вогнепальна збро¤ ≥ чи придатна вона дл¤ стр≥льби; чи можливий постр≥л з даноњ зброњ без натиску на спусковий гачок; чи Ї даний обТЇкт вибуховим пристроЇм, тощо; б) задач≥ по ви¤сненню механ≥зму под≥њ, що в≥дбулас¤: встановленн¤ факту постр≥лу; визначенн¤ його напр¤мку ≥ дистанц≥њ; встановленн¤ м≥сц¤ постр≥лу, м≥сц¤ вибуху, тощо.
—удова бал≥стика взаЇмоповТ¤зана з ≥ншими розд≥лами крим≥нал≥стики, зокрема, трасолог≥Їю, теор≥Їю ≥дентиф≥кац≥њ та встановленн¤ груповоњ належност≥ за сл≥дами на кул¤х та г≥льзах. “расолог≥чним досл≥дженн¤м саморобних куль, дробу УкатанкиФ та Ус≥чкиФ ≥нколи можливо встановити, ¤кими ≥нструментами користувавс¤ злочинець, розшукати њх та ототожнити. ћожна см≥ливо сказати, що основн≥ положенн¤ трасолог≥њ в≥дображаютьс¤ в судов≥й бал≥стиц≥. —удова бал≥стика також безпосередньо повТ¤зана з судовою медициною, судовою х≥м≥Їю та судовою б≥олог≥Їю, прийоми ≥ методи ¤ких використовуютьс¤ дл¤ досл≥дженн¤ зброњ, боЇприпас≥в та сл≥д≥в постр≥лу. “ак при на¤вност≥ пошкоджень на т≥л≥ та одеж≥ живих ос≥б ≥ труп≥в проводитьс¤ комплексне судово-бал≥стичне та судово-медичне досл≥дженн¤. ‘≥зичними та ф≥зико-х≥м≥чними методами визначають ¤к≥сно-к≥льк≥сний склад дробу, сл≥д≥в метал≥зац≥њ на пошкоджених снар¤дами обТЇктах.
Ѕал≥стичне досл≥дженн¤ дозвол¤Ї встановити факти, необх≥дн≥ дл¤ належноњ квал≥ф≥кац≥њ злочину. «а допомогою крим≥нал≥стичних досл≥джень зброњ, боЇприпас≥в ≥ сл≥д≥в постр≥лу, ви¤сн¤ють сутн≥сть под≥њ, що в≥дбулас¤, визначають м≥сце, час ≥ зас≥б його скоЇнн¤; встановлюють причинний звТ¤зок м≥ж д≥¤ми ≥ насл≥дками (к≥льк≥сть постр≥л≥в, њх чергов≥сть ≥ т.д.). «нанн¤ судовоњ бал≥стики та практичне використанн¤ њњ даних дозвол¤Ї сл≥дчому одержувати докази про використанн¤ вогнепальноњ зброњ при вчиненн≥ злочин≥в.
2. ѕон¤тт¤ вогнепальноњ зброњ та њњ класиф≥кац≥¤
”крањнськ≥ досл≥дники дають таке визначенн¤ вогнепальноњ зброњ: вогнепальна збро¤ Ц це пристр≥й, в ¤кому дл¤ вильоту кул≥ з каналу ствола використовуЇтьс¤ енерг≥¤ х≥м≥чного розкладу вибухових речовин. ÷е визначенн¤ де в чому звужене, оск≥льки стосуЇтьс¤ вогнепальноњ зброњ, що використовуЇ кул≥ дл¤ постр≥лу ≥ не стосуЇтьс¤ вогнепальноњ зброњ, що використовують дл¤ постр≥лу др≥б, тощо. ѕеревагами цього визначенн¤ Ї те, що в ньому в≥дображена енерг≥¤, за рахунок ¤коњ функц≥онуЇ вогнепальна збро¤. Ќауковц≥ кафедри крим≥нал≥стики “омського юридичного ≥нституту дають таке визначенн¤: вогнепальна збро¤ Ц це ствольна збро¤ дл¤ стр≥льби кул¤ми або ≥ншими уражуючими елементами. Ќа мою думку доц≥льно було б обТЇднати вказан≥ визначенн¤ ≥ дати б≥льш повне ≥ точне визначенн¤ вогнепальноњ зброњ. Ќаприклад, вогнепальна збро¤ Ц це ствольна збро¤, в ¤к≥й дл¤ вильоту кул≥ або ≥ншого уражуючого елементу з каналу ствола використовуЇтьс¤ енерг≥¤ х≥м≥чного розкладу вибухових речовин. ” сл≥дчий практиц≥ зустр≥чаЇтьс¤ багато предмет≥в, ¤к≥ можуть вражати, але вони не Ї вогнепальною зброЇю. “ак≥ стр≥л¤юч≥ обТЇкти можуть бути заводського, кустарного чи саморобного виготовленн¤. ≤нколи вони за зовн≥шн≥м вигл¤дом та формою нагадують вогнепальну зброю, нав≥ть стр≥л¤ють, але не Ї вогнепальною зброЇю. “ому в≥днесенн¤ предмет≥в до вогнепальноњ зброњ чи боЇприпас≥в в≥дбуваЇтьс¤ не лише за в≥йськово-техн≥чними ознаками, а й за ц≥льовим призначенн¤м.
¬огнепальну зброю класиф≥кують за призначенн¤м, за способом перезар¤дки ≥ ступенем автоматизац≥њ, за характером стр≥льби, за к≥льк≥стю патрон≥в, за способом зар¤дки, за к≥льк≥стю ствол≥в, за кал≥бром зброњ, за довжиною ствола, за конструктивними особливост¤ми каналу ствола, за способом виготовленн¤, за особливост¤ми конструкц≥њ, способу використанн¤ та триманн¤.
«а ц≥льовим призначенн¤м розр≥зн¤ють бойову (в≥йськову, цив≥льну, пол≥цейську (м≥л≥цейську)), мисливську (промислову, мисливсько-спортивну), спортивну (тренувальне, ц≥льове). Ѕойова збро¤ ¤вл¤Ї собою зброю заводського виготовленн¤, найчаст≥ше одноствольну, багатозар¤дну, з нар≥зним стволом, призначену дл¤ стр≥льби кул¤ми. јле, звичайно, ≥снують вин¤тки з такого визначенн¤, так на озброЇнн≥ арм≥њ —Ўј стоњть 6-ти ствольний станковий кулемет Vulcan. ћисливська збро¤ Ц це збро¤ заводського виготовленн¤, довгоствольна, призначена дл¤ промислового чи спортивного мисливства. ћисливська збро¤ буваЇ кульова, дробова, комб≥нована. ульова мисливська збро¤ маЇ один нар≥зний ствол дл¤ стр≥льби кул¤ми (оболонковими та нап≥воболонковими). ульовою мисливською зброЇю Ї караб≥ни (кал≥бр 5,6-9 мм), н≥троекспреси (кал≥бр менше 16 мм), штуцера (кал≥бр 12-28 мм). ƒробова мисливська збро¤ маЇ один або дек≥лька гладких ствол≥в, розташованих горизонтально або вертикально по в≥дношенню один до одного. “ак≥ рушниц≥ призначен≥ дл¤ стр≥льби дробом або картечею, а також свинцевими кул¤ми круглоњ форми або спец≥альноњ конструкц≥њ. ал≥бр њх в≥дпов≥даЇ к≥лькост≥ сферичних (шарових) куль, р≥вних д≥аметру каналу ствола, ¤ку можливо в≥длити ≥з англ≥йського фунту чистого свинцю (453,5 г). Ќайб≥льш розповсюдженими кал≥брами гладкоствольних рушниць: 12 (18,2 Ц19,3 мм); 16 (16,8-17,75 мм) 20 (15,7 Ц16,6 мм); 24 (14,7-15,5 мм). ƒл¤ пол≥пшенн¤ бойових ¤костей дульна частина ствола може мати звуженн¤ (УчокФ). ƒо спортивноњ зброњ в≥днос¤ть малокал≥берн≥ гвинт≥вки та п≥столети, ц≥льов≥ п≥д патрони дл¤ в≥йськовоњ зброњ, садочн≥ рушниц≥ (двохствольн≥ гладкоствольн≥, призначен≥ дл¤ спортивноњ стендовоњ стр≥льби.
«а способом перезар¤дки ≥ ступенем автоматизац≥њ розр≥зн¤ють:
неавтоматичну зброю (стр≥лецьку зброю, в ¤к≥й вс≥ операц≥њ перезар¤дки ≥ виконанн¤ кожного постр≥лу зд≥йснюЇтьс¤ стр≥лком вручну. ƒо нењ в≥днос¤тьс¤ револьвери, вс¤ однозар¤дна та магазинна збро¤, в ¤к≥й патрони подаютьс¤ в патронник ствола вручну).
автоматичну зброю (стр≥лецьку зброю, в ¤к≥й вс≥ операц≥њ перезар¤дки ≥ виконанн¤ чергового постр≥лу зд≥йснюютьс¤ без участ≥ людини за рахунок енерг≥њ порохових газ≥в або ≥нших джерел енерг≥њ).
самозар¤дну зброю (не дозвол¤Ї вести безперервний вогонь, хоч перезар¤дка зд≥йснюЇтьс¤ автоматично, а дл¤ виконанн¤ кожного постр≥лу необх≥дно натисканн¤ на спусковий гачок. ƒо нього в≥днос¤тьс¤ б≥льш≥сть п≥столет≥в, багато караб≥н≥в, гвинт≥вки ≥ т.д.)
«а характером стр≥льби розр≥зн¤ють:
зброю одиночного вогню (дозвол¤Ї вести стр≥льбу т≥льки одиночними постр≥лами; до нењ в≥днос¤тьс¤ вс¤ неавтоматична ≥ самозар¤дна збро¤);
збро¤ безперервного вогню (не розрахована на виконанн¤ одиночних постр≥л≥в ≥ дозвол¤Ї вести т≥льки безперервну стр≥льбу: вс≥ кулемети, де¤к≥ п≥столети-кулемети);
стр≥лецька збро¤ сер≥йного вогню (¤вл¤Їтьс¤ автоматичною з≥ спусковим механ≥змом, що автоматично обмежуЇ тривал≥сть безперервноњ стр≥льби; сер≥њ Ї короткими, за звичай 3 або 5 постр≥л≥в; зТ¤вилась така збро¤ лише в окремих крањнах в останн≥ дес¤тир≥чч¤ ≥ розповсюдженн¤ не отримала);
збро¤ комб≥нованого вогню (дозвол¤Ї вести стр≥льбу б≥льше чим одним його видом; част≥ше за все комб≥нуЇтьс¤ збро¤ одиночного ≥ безперервного вогню (автомати, б≥льш≥сть п≥столет≥в-кулемет≥в, автоматичн≥ гвинт≥вки, де¤к≥ автоматичн≥ п≥столети).
«а к≥льк≥стю патрон≥в вид≥л¤ють однозар¤дну зброю (ручна ствольна збро¤, що маЇ пристр≥й дл¤ розм≥щенн¤ одного патрона або пул≥ в кожний ствол) та багатозар¤дну зброю (ручна ствольна збро¤, що маЇ пристр≥й дл¤ розм≥щенн¤ ≥ подач≥ двох або б≥льше патрон≥в або куль хоча б в один ствол).
ѕо способу зар¤джанн¤ зброю под≥л¤ють на дульнозар¤дну (¤к правило саморобну), ¤ка в свою чергу за засобом спламен≥нн¤ под≥л¤Їтьс¤ на капсульну, кременеву, ф≥т≥льну, запальну, ≥ казнозар¤дну (виготовл¤Їтьс¤ за звичай п≥д ун≥тарн≥ патрони) ≥ под≥л¤Їтьс¤ на:
зброю бокового бою (шпилечну) Ц капсюльний склад розташовуЇтьс¤ всередин≥ г≥льзи безпосередньо в контакт≥ з зар¤дом димного пороху, а кр≥зь бокову ст≥нку г≥льзи вставлена шпилька, що виконуЇ роль бойка, один к≥нець ¤кого спираЇтьс¤ в капсюльний склад, а по другому наноситьс¤ удар пласкою д≥л¤нкою курка зброњ при постр≥л≥;
зброю к≥льцевого бою Ц вибухова речовина, що ≥н≥ц≥юЇ постр≥л, розташована в кра¤х шл¤пки (фланц¤) г≥льзи по колу, бойок ударника розташований так, що наносить удар по краю денц¤ г≥льзи;
зброю центрального бою Ц бойок ударника наносить удар в центр денц¤ г≥льзи, де розм≥щуЇтьс¤ капсюль.
“акож розр≥зн¤ють зброю за к≥льк≥стю ствол≥в Ц одноствольну, двоствольну, багатоствольну; за кал≥бром зброњ Ц малокал≥берну (9 мм); за довжиною ствола Ц довгоствольну (>550 мм), середньоствольну (160-550 мм); короткоствольну («а особливост¤ми конструкц≥њ, способу використанн¤ та триманн¤:
1. —тандартна збро¤.
2. Ќестандартна збро¤.
3. јтип≥чна збро¤.
—тандартна збро¤ буваЇ таких вид≥в:
1) –евольвери (в≥д англ. revolve Ц крутитись) Ц портативна ручна вогнепальна збро¤ з барабаном, що крутитьс¤, на 4-12 (найчаст≥ше 5-7) патрон≥в, камери ¤кого служать патронником. ƒовжина ствола за звичай не б≥льше 200 мм. ѕризначений дл¤ ураженн¤ противника на в≥дстан≥ до 50 м.
ѕо¤ва револьвер≥в в≥дноситьс¤ до XVI ст. Ўирокого розповсюдженн¤ набули з 30-х рок≥в XIX ст. « по¤вою в перш≥й половин≥ ’’ ст. самозар¤дних п≥столет≥в, револьвери поступово втратили своЇ значенн¤ ≥ були зн¤т≥ з озброЇнн¤ арм≥й. ќднак, завд¤ки своњй висок≥й над≥йност≥ ≥ пост≥йноњ готовност≥ до застосуванн¤, в пол≥ц≥њ, спецп≥дрозд≥лах, а також дл¤ спортивноњ стр≥льби револьвери використовуютьс¤ по наш час. ал≥бр бойових револьвер≥в складаЇ 7,62-11,56 мм, маса Ц 0,7-1,3 кг, Їмн≥сть барабану Ц 5-7 патрон≥в, швидк≥сть стр≥льби Ц 6-7 постр≥л≥в за 15-20 секунд.
2) ѕ≥столети Ц портативна ручна збро¤ без барабану, одно- або багатозар¤дна, дл¤ ураженн¤ противнику на в≥дстан≥ до 50-70 м. ƒовжина ствола за звичай не б≥льше 200 мм.
—учасн≥ п≥столети, ¤к правило, самозар¤дн≥. ƒе¤к≥ зразки можуть вести автоматичний вогонь. ƒл¤ п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ при стр≥льб≥ так≥ модел≥ мають приставний плечовий оп≥р, а також пристосован≥ дл¤ прикр≥пленн¤ деревТ¤ноњ чи пластмасовоњ кобури-прикладу або мають додаткову в≥дкидну руко¤тку.
3) √винт≥вки Ц це ручна вогнепальна збро¤ з гвинтовими нар≥зами дл¤ ураженн¤ противника на в≥дстан≥ до 2000 м. ƒовжина ствола б≥льше 600 мм. ѕерш≥ зразки зброњ з гвинтовою нар≥зкою в канал≥ ствола зТ¤вились на початку ’VI ст. ¬ –ос≥њ називалис¤ гвинтовими пищал¤ми (до XVIII ст.), п≥зн≥ше гвинтовими рушниц¤ми, штуцерами, а з 1856 р. Ц гвинт≥вками. ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни в основному застосовуютьс¤ автоматичн≥ гвинт≥вки ≥ караб≥ни. ≤снують також снайперськ≥ ≥ спортивн≥ гвинт≥вки. ¬ автоматичн≥й гвинт≥вц≥ передбачено веденн¤ ¤к автоматичного вогню так ≥ одиночноњ стр≥льби. ¬ пор≥вн¤нн≥ з неавтоматичною (магазинною) вона маЇ б≥льшу швидк≥сть стр≥льби, забезпечуЇ меншу втому стр≥льц¤ ≥ зручн≥сть спостер≥ганн¤ за ц≥л¤ми. ѕерший проект такоњ зброњ був запропонований в 1863 р. американцем –.ѕ≥лоном. ¬ –ос≥њ перша автоматична гвинт≥вка була створена ƒ.ј.–удницьким в 1886 р. јвтоматичн≥ гвинт≥вки п≥д малокал≥берний мало≥мпульсний патрон мають вагу 3,0-3,9 кг, темп стр≥льби 650 постр≥л≥в за хвилину, бойову швидк≥сть стр≥льби 30-200 постр≥л≥в за хвилину, Їмн≥сть магазину 20-50 патрон≥в, приц≥льну дальн≥сть стр≥льби 300-800 м. ¬ гвинт≥вках нормального кал≥бру використовуютьс¤ б≥льш потужний патрон, вони т¤жче на 1-2 кг ≥ менш точн≥ при автоматичн≥й стр≥льб≥. « самозар¤дноњ гвинт≥вки стр≥льба ведетьс¤ т≥льки одиночними постр≥лами. ¬она маЇ масу 4-4,5 кг, бойову швидк≥сть стр≥льби 30-60 постр≥л≥в за хвилину, Їмн≥сть магазину 10-20 патрон≥в, приц≥льну дальн≥сть стр≥льби 500-1300 м. —найперськ≥ гвинт≥вки призначен≥ дл¤ веденн¤ високоточноњ стр≥льби по найб≥льш важливим одиночним ц≥л¤м з використанн¤м оптичного приц≥лу. ѕри стр≥льб≥ вноч≥ використовуЇтьс¤ н≥чний приц≥л або п≥дсв≥тка приц≥льноњ марки оптичного приц≥лу. —найперськ≥ гвинт≥вки можуть бути неавтоматичними, магазинними та самозар¤дними. ƒл¤ стр≥льби застосовуютьс¤, ¤к правило, снайперськ≥ патрони з покращенною бал≥стикою.
4) араб≥ни (в≥д франц. carabine) Ц точна коп≥¤ гвинт≥вки з довжиною ствола до 600 мм. ¬икористовувалась дл¤ озброЇнн¤ переважно особового складу кавалер≥њ ≥ артилер≥њ. ¬перше зТ¤вл¤Їтьс¤ в XVI ст. –озр≥зн¤ють магазинн≥ та автоматичн≥. ѓх вага складаЇ 2,5-3,5 кг, бойова швидк≥сть стр≥льби 10-40 постр≥л≥в за хвилину, Їмн≥сть магазина 5-10 патрон≥в, приц≥льна дальн≥сть стр≥льби Ц 1000 м.
5) ѕ≥столети-кулемети (ручна вогнепальна нар≥зна збро¤ з довжиною стволу 200-500 мм дл¤ ураженн¤ противника на в≥дстан≥ до 200 м.)
¬они збирають в соб≥ портативн≥сть п≥столету з безперервним кулеметним вогнем. ѕерший зразок п≥столета-кулемета створений ≥тал≥йцем ј.–евелл≥ в 1915 р. Ўироке застосуванн¤ набрали п≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни. ¬ наш час сто¤ть на озброЇнн≥ спец≥альних п≥дрозд≥л≥в, ћ¬ƒ, пол≥ц≥њ, пов≥тр¤но-десантних в≥йськ, ек≥пажей бойових машин та ≥н.
6) јвтомати (в≥д грецького automatos Ц самод≥ючий, терм≥н УавтоматФ застосовуЇтьс¤ т≥льки в крањнах —Ќƒ, в ≥нших крањнах зразки зброњ под≥бного класу називаютьс¤ автоматичними гвинт≥вками або автоматичними караб≥нами) Ц ручна вогнепальна збро¤ з довжиною стволу 200-500 мм п≥д пром≥жн≥ патрони.
¬перше автомат створений в –ос≥њ в 1916 р. ¬.√. ‘едоровим, п≥д 6,5 мм ¤понський гвинт≥вковий патрон. јвтомати розроблен≥ п≥д патрон, що займаЇ пром≥жне положенн¤ м≥ж п≥столетним ≥ гвинт≥вковим патроном, а також п≥д мало≥мпульсний патрон малого кал≥бру.
6) –ушниц≥ Ц призначен≥ дл¤ полюванн¤, дуже р≥зноман≥тн≥ за конструкц≥Їю Ц гладкоствольн≥, нар≥зн≥, комб≥нован≥, к≥льк≥сть ствол≥в в≥д 1 до 4; довжина ствол≥в в≥д 600 до 800 мм; курков≥ та безкурков≥.
7) Ўтуцери Ц призначен≥ дл¤ полюванн¤, довжина ствол≥в в≥д 400 до 500 мм, кал≥бр в≥д 13 до 21 мм.
8) улемети Ц це автоматична стр≥лецька збро¤ дл¤ стр≥льби з спец≥альноњ опори (станка, сошок), призначене дл¤ ураженн¤ кул¤ми, наземних, пов≥тр¤них та надводних ц≥лей (найпотужн≥ша в≥йськова бойова стр≥лецька збро¤ безперервного вогню з нар≥зними стволами (≥нод≥ зм≥нними)). ал≥бр в≥д 5,45 до 8 мм, а у крупнокал≥берних Ц в≥д 12,7 до 14,5 мм.
ѕерший кулемет був винайдений в 1883 р. американцем ’.—.ћаксимом. —воњм зовн≥шн≥м вигл¤дом в≥н нагадував артилер≥йську гармату. ∆ивленн¤ патронами зд≥йснювалось за допомогою холщовоњ стр≥чки. ƒл¤ охолодженн¤ стволу застосовувалась вода, що заливалас¤ в кожух, в ¤кому знаходивс¤ ствол. ¬перше в бойових д≥¤х кулемет був застосований в англо-бурськ≥й в≥йн≥ 1899-1902 рр., де показав достатньо високу бойову ефективн≥сть. Ќа початку ’’ ст. зТ¤вились ручн≥ кулемети, а в 1918 р. Ц крупнокал≥берн≥. —танков≥ ≥ ручн≥ кулемети широко застосовувались в роки першоњ ≥ другоњ св≥тових в≥йн. ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни на озброЇнн¤ арм≥й поступили нов≥ кулемети з б≥льш високими бойовими характеристиками. ƒ≥¤ автоматики б≥льшост≥ сучасних кулемет≥в базуЇтьс¤ на використанн≥ енерг≥њ в≥ддач≥ стволу або на в≥двод≥ порохових газ≥в через отв≥р в ст≥нц≥ стволу. ∆ивленн¤ патронами в≥дбуваЇтьс¤ з стр≥чки чи магазину. —тр≥льба може вестись короткими (до 10 постр≥л≥в), довгими (до 30 постр≥л≥в) чергами та безперервно. ќхолодженн¤ стволу, ¤к правило, пов≥тр¤не. ∆ивуч≥сть де¤ких кулемет≥в (наприклад ћ Ц кулемету алашн≥кова модерн≥зованого) забезпечуЇтьс¤ зам≥ною роз≥гр≥того при стр≥льб≥ стволу на запасний, що входить до комплекту. ¬ залежност≥ в≥д способу (м≥сц¤) використанн¤, будови ≥ призначенн¤ кулемети под≥л¤ютьс¤ на ручн≥ (на сошках), станков≥, крупнокал≥берн≥ п≥хотн≥, зен≥тн≥, танков≥, бронетранспортерн≥, казематн≥, корабельн≥ та ав≥ац≥йн≥. ¬ ¤кост≥ зен≥тних, танкових, бронетранспортерних ≥ корабельних за звичай використовуютьс¤ п≥хотн≥ кулемети, пристосован≥ до умов експлуатац≥њ та монтажу. ¬ наш час великого розповсюдженн¤ набули так зван≥ Їдин≥ кулемети, що мають великий спектр тактичного застосуванн¤.
™диний кулемет дозвол¤Ї вести стр≥льбу ¤к з сошок, так ≥ з≥ станка. —тоњть на озброЇнн≥ мотостр≥лецьких (п≥хотних, мотоп≥хотних) взвод≥в ≥ рот. ал≥бр Їдиних кулемет≥в 6,5-8 мм, маса 9-15 кг (17-27 кг з≥ станком), темп стр≥льби 500-1300 постр≥л≥в за хвилину, бойова швидк≥сть стр≥льби 100-300 постр≥л≥в за хвилину, приц≥льна дальн≥сть 1000-2000 м.
рупнокал≥берн≥ кулемети застосовуютьс¤ дл¤ ураженн¤ пов≥тр¤них ≥ легкоброньованих наземних та морських ц≥лей. ¬они сто¤ть на озброЇнн≥ мотостр≥лецьких (п≥хотних, мотоп≥хотних) п≥дрозд≥л≥в. р≥м того вони можуть встановлюватись на танках, бронетранспортерах, л≥таках, вертольотах та корабл¤х. ѓх кал≥бр 9-14,5 мм маса 28-50 кг, темп стр≥льби Ц 400-600 постр≥л≥в за хвилину, бойова швидк≥сть стр≥льби Ц 100-150 постр≥л≥в за хвилину, дальн≥сть ефективноњ стр≥льби до 2000 м. крупнокал≥берн≥ кулемети, що використовуютьс¤ в ¤кост≥ зен≥тних, застосовуютьс¤ з ун≥версальних станк≥в або установок (зен≥тних, турельних), що забезпечують велик≥ кути п≥двищенн¤ (до 90 градус≥в) ≥ коловий обстр≥л, з використанн¤м дл¤ наводки зен≥тних приц≥л≥в (ракурсних та колиматорних).
—тр≥льба з ручних кулемет≥в ведетьс¤ з сошок з упором прикладу в плече. ќбслуговуютьс¤ одною людиною або двома (наводчик та його пом≥чник). ал≥бр ручних кулемет≥в складаЇ 5,45-8 мм, маса 5-10 кг, темп стр≥льби 600-750 постр≥л≥в за хвилину, бойова швидк≥сть стр≥льби 150-250 постр≥л≥в за хвилину, приц≥льна дальн≥сть 1000-1500 м.
—танков≥ кулемети ¤вл¤ютьс¤ груповою зброЇю, при пересуванн≥ розбираютьс¤ на дек≥лька частин. ƒл¤ забезпеченн¤ ст≥йкост≥, зручност≥ наводки ≥ високоњ точност≥ стр≥льби по наземним ≥ пов≥тр¤ним ц≥л¤м вони встановлюютьс¤ на спец≥альному станку (кол≥сному або тренажному). —тр≥чкове живленн¤, масивн≥ стволи, њх охолодженн¤ або зам≥на дозвол¤ють отримати високу бойову швидк≥сть стр≥льби (250-300 постр≥л≥в за хвилину) ≥ вести безперервну ≥нтенсивну стр≥льбу (до 500 постр≥л≥в) без зам≥ни стволу на дальн≥сть д≥ючого вогню (до 1000 м). ал≥бр станкових кулемет≥в 6,5-8 мм, маса 15-20 кг (до 46-65 кг з≥ станком), темп стр≥льби 500-700 постр≥л≥в за хвилину, приц≥льна дальн≥сть до 3000 м.
рим≥нальна збро¤, ¤к правило, короткоствольна. ¬она под≥л¤Їтьс¤ на:
а) саморобна, тобто виготовлена в ц≥лому або з використанн¤м окремих частин заводського виробництва. ÷е можуть бути п≥столети, що зар¤джаютьс¤ з дула (шомпольн≥), або казнозар¤дн≥, виконан≥ по типу п≥столета чи револьвера. —аморобна збро¤ може бути ¤к однозар¤дна так ≥ магазинна, ≥, нав≥ть, автоматична. —тволи за звичай гладк≥. Ќер≥дко таку зброю маскують п≥д авторучки, парасольки, тощо;
б) обр≥зи, що виготовл¤ютьс¤ шл¤хом в≥др≥занн¤ ствол≥в (а також ложа) бойовоњ або мисливськоњ зброњ;
в) спец≥альн≥ пристроњ, призначен≥ дл¤ стр≥льби снар¤дами (п≥столети ≥ револьвери сигнальн≥, стартов≥, газов≥, буд≥вельно-монтажн≥);
г) заводська збро¤, що перероблена п≥д ≥нший патрон.
3. рим≥нал≥стичне досл≥дженн¤ сл≥д≥в застосуванн¤ вогнепальноњ зброњ при вчиненн≥ злочину Ц загальна характеристика.
рим≥нал≥стичне досл≥дженн¤ в широкому розум≥нн≥ в будь-¤кому випадку направлене на ви¤вленн¤, ф≥ксац≥ю та досл≥дженн¤ сл≥д≥в вчиненн¤ злочину. «астосуванн¤ вогнепальноњ зброњ при вчиненн≥ злочин≥в призводить до численних сл≥д≥в на м≥сц≥ под≥њ. —л≥ди зброњ р≥зноман≥тн≥ ≥ залежать в≥д багатьох фактор≥в: модел≥ зброњ; використовуваних боЇприпас≥в; умов вчиненн¤ злочину; д≥й, що виконуЇ субТЇкт дл¤ прихованн¤ сл≥д≥в злочину. —л≥ди зброњ Ц це, насамперед, сл≥ди-предмети: залишен≥ збро¤, боЇприпаси, р≥зн≥ реч≥ (шомпол, протирка, кобура, пакувальний матер≥ал, в ¤кому збер≥галась збро¤ (тканина, пап≥р, дерево)), а також патрони з ос≥чкою, г≥льзи, др≥б, пиж≥, прокладки, незгор≥л≥ порошинки, сл≥ди копт≥. ѕо-друге, це сл≥ди взаЇмод≥њ зброњ, боЇприпас≥в з предметами оточенн¤: пробоњни, вмТ¤тини, зруйнован≥ предмети (скл¤н≥, керам≥чн≥), зрештою, це сл≥ди на т≥л≥ людини, розриви, к≥поть на тканинах (по¤сок обтиранн¤), укор≥нен≥ порошинки, оп≥ки, тощо. Ќайб≥льша к≥льк≥сть сл≥д≥в зброњ залишаЇтьс¤ на г≥льзах, снар¤дах (кул¤, др≥б), перешкодах (предмети, т≥ло людини), т≥л≥ того, хто стр≥л¤в ≥ потерп≥лого (на руках, обличч≥, од¤з≥). “ому при огл¤д≥ м≥сц¤ под≥њ саме ц≥ джерела ≥нформац≥њ заслуговують на особливу увагу, проводити огл¤д њх ≥ досл≥дженн¤ необх≥дно з залученн¤м спец≥ал≥ста. ¬ид сл≥д≥в, особливост≥ њх розм≥щенн¤ допоможуть розвТ¤зати багато питань, ¤к≥ постають перед сл≥дчим. р≥м того ф≥ксац≥¤ њх забезпечить усп≥шне проведенн¤ судово-бал≥стичноњ експертизи та ≥нших судових експертиз. ƒл¤ того, щоб розсл≥дувати злочин, вчинений з застосуванн¤м вогнепальноњ зброњ необх≥дно ч≥тко мати у¤вленн¤ про механ≥зм утворенн¤ сл≥д≥в, засоби ф≥ксац≥њ та досл≥дженн¤.
рим≥нал≥стичне досл≥дженн¤ може бути направлене ¤к на досл≥дженн¤ самоњ зброњ безпосередньо (на предмет чи Ї вона вогнепальною, до ¤кого типу вогнепальноњ зброњ вона в≥дноситьс¤, його бал≥стична характеристика, на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть факту постр≥лу з ц≥Їњ зброњ, справн≥сть зброњ, здатн≥сть до постр≥лу та самопостр≥лу, тощо), так ≥ на досл≥дженн¤ патрон≥в, в тому числ≥ стр≥л¤них куль та г≥льз, ≥ на досл≥дженн¤ сл≥д≥в постр≥лу.
ѕри ви¤вленн≥ зброњ на м≥сц≥ под≥њ њњ фотографують, не беручи в руки, в≥дм≥чають м≥сце њњ знаходженн¤ в протокол≥ ≥ на план≥ (схем≥), вказують вид ≥ систему зброњ, розташуванн¤ по в≥дношенню до трупа, куди направлений ствол, на ¤к≥й сторон≥ (боку) лежить збро¤ ≥ т.д. ¬илучають зброю обережно, маючи на уваз≥ те, що вона може бути зар¤джена. ѕерш за все зброю необх≥дно розр¤дити, п≥сл¤ чого приступити до огл¤ду. ќгл¤даючи зброю звертають увагу на те, чи немаЇ на њњ поверхн≥ в≥дбитк≥в пальц≥в, сл≥д≥в кров≥, бруду, тощо. ќсобливу увагу звертають на стан зброњ, в тому числ≥ його ударно-спускового механ≥зму, на¤вн≥сть патрону в патроннику ≥ патрон≥в в магазин≥ (барабан≥), на¤вн≥сть в ствол≥ порохового нагару ≥ порошинок, що не згор≥ли, запаху гор≥лого пороху в канал≥ стволу. ѕ≥сл¤ огл¤ду зброњ њњ упаковують ≥ направл¤ють на експертне досл≥дженн¤. —амими розповсюдженими Ї досл≥дженн¤ зброњ на предмет њњ справност≥ ≥ здатност≥ до зд≥йсненн¤ постр≥л≥в. ¬ир≥шенн¤ кожного з цих питань маЇ самост≥йне значенн¤. «бро¤ може бути несправною, але придатною до стр≥льби, тому ставити питанн¤ дл¤ експертизи т≥льки про справн≥сть зброњ було б нев≥рним. ¬изначаючи справн≥сть зброњ, ви¤сн¤ють, чи можлива з нього систематична стр≥льба або т≥льки одиночними постр≥лами. ¬ажливо встановити характер несправност≥ зброњ, оск≥льки злочинець може вилучити ¤кусь частину ударно-спускового механ≥зму, а п≥д час ви¤вленн¤ зброњ послатис¤ на њњ принципову непридатн≥сть. ¬становленн¤ причин несправност≥ зброњ важливо ≥ дл¤ тих крим≥нальних випадк≥в, коли необх≥дно ви¤вити можлив≥сть самов≥льних постр≥л≥в (не плутати з випадковими постр≥лами, коли присутнЇ натисканн¤ на спусковий гачок).
–озгл¤немо механ≥зми утворенн¤ сл≥д≥в при використанн≥ вогнепальноњ зброњ зг≥дно з етапами постр≥лу: зар¤джанн¤м, постр≥лом ≥ екстрагуванн¤м г≥льзи.
ѕри зар¤джанн≥ неавтоматичноњ зброњ патрон вручну вставл¤ють в патронник, пот≥м замикають ствол. Ќа денц≥ г≥льзи утворюютьс¤ сл≥ди ковзанн¤ в≥д нер≥вностей щитка колодки, ≥нколи сл≥ди в≥д бойка у вигл¤д≥ трас. ѕри зар¤джанн≥ автоматичноњ зброњ затвор, рухаючись вперед, натикаЇтьс¤ на патрон, при цьому на краю денц¤ г≥льзи може утворитис¤ сл≥д досилювача, характерний дл¤ ј ≥ ј —. ѕри цьому г≥льза ковзаЇ по губках магазину ≥ на њњ корпус≥ нер≥дко виникають л≥н≥йн≥ сл≥ди ковзанн¤ у вигл¤д≥ паралельних бор≥здок, ¤к≥ розм≥щен≥ д≥аметрально протилежно одна одн≥й. «атвор продовжуЇ рухатись вперед, досилаЇ патрон в патронник. оли патрон повн≥стю ув≥йде в патронник, зач≥п викидача заскочить в к≥льцеву проточку ≥ залишить сл≥д ковзанн¤ на ребр≥ денц¤ г≥льзи. –ух затвора зупинитьс¤, патронник ви¤витьс¤ закритим, а збро¤ Ц зар¤дженою.
ѕри натисканн≥ на спусковий гачок ударник з бойком зриваЇтьс¤ з бойового взводу ≥, рухаючись вперед, натикаЇтьс¤ на капсуль, утворюючи на ньому обТЇмний сл≥д тиску, ¤кий за формою схожий на форму бойка. ѕри удар≥ бойка капсуль загор¤Їтьс¤ ≥ п≥дпалюЇ пороховий зар¤д. ¬ патроннику виникаЇ великий тиск порохових газ≥в, п≥д д≥Їю ¤ких снар¤д отримуЇ к≥нетичну енерг≥ю ≥ виштовхуЇтьс¤ ≥з ствола, а г≥льза з такою ж силою притискуЇтьс¤ до затвору ≥ на њњ денц≥ утворюютьс¤ сл≥ди тиску, ¤к≥ називають сл≥дами переднього зр≥зу затвору (патронного опору). ќск≥льки метал капсул¤ значно тонший денц¤ ≥ б≥льш мТ¤кий, тому сл≥ди переднього зр≥зу затвора утворюютьс¤ насамперед на капсул≥ навколо сл≥ду бойка. ѕрактично сл≥д бойка ≥ сл≥д попереднього зр≥зу затвора залишаЇтьс¤ на г≥льзах, в≥дстр≥л¤них ≥з будь-¤коњ зброњ ¤к заводськоњ, так ≥ атип≥чноњ.
Ќа снар¤дах (кул¤, др≥б) залишаютьс¤ сл≥ди каналу ствола зброњ. ѕ≥д тиском газ≥в снар¤д, рухаючись по стволу, ковзаЇ по його ст≥нках ≥ на цил≥ндричн≥й частин≥ кул≥ утворюютьс¤ сл≥ди пол≥в нар≥з≥в (виступ≥в м≥ж канавками Ц нар≥зами) ≥ сл≥ди граней нар≥з≥в Ц дл¤ нар≥зноњ зброњ. ул¤, залишаючи патронник, рухаЇтьс¤ пр¤мол≥н≥йно ≥ при вход≥ в нар≥зи на н≥й залишаютьс¤ первинн≥ сл≥ди нар≥з≥в, ¤к≥ розм≥щен≥ паралельно ос≥ кул≥ у вигл¤д≥ бор≥здок ≥ валик≥в. ѕри подальшому рус≥ кул¤ повторюЇ напр¤мки нар≥з≥в, отримуЇ обертовий рух ≥ на њњ поверхн≥ залишаютьс¤ сл≥ди граней нар≥з≥в ≥ пол≥в у вигл¤д≥ нахилених пучк≥в трас. ” в≥тчизн¤н≥й бойов≥й зброњ ствол маЇ, ¤к правило, чотири нар≥зи, ¤к≥ вТютьс¤ вверх зл≥ва направо. Ўирина пол≥в ≥ нар≥з≥в може бути визначена за њхн≥ми сл≥дами на цил≥ндричн≥й частин≥ кул≥. ÷≥ сл≥ди називають в л≥тератур≥ повторними сл≥дами каналу ствола. ” гладкоствольн≥й зброњ сл≥ди каналу ствола залишаютьс¤ на дробу ≥ спец≥альних кул¤х. ” дробовому зар¤д≥ не вс≥ дробинки торкаютьс¤ ствола, а лише крайн≥, до того ж не вс≥Їю поверхнею, а окремими точками. ¬ цих точках утворюютьс¤ сл≥ди каналу ствола у вигл¤д≥ площадок поверхн≥ на сферичн≥й частин≥ дробин. Ќа дробу, розм≥щеному всередин≥ зар¤ду, сл≥д≥в каналу ствола не залишаЇтьс¤, але ≥нколи зустр≥чаютьс¤ незначн≥ поглибленн¤ в≥д контакту з сус≥дн≥ми дробинками. “ак≥ сл≥ди називають контактними пол¤ми. ќстанн≥ часом можна зустр≥ти на поверхн≥ пижа або картонноњ прокладки.
ѕроцедура постр≥лу триваЇ мить ≥ за цей час затвор набуваЇ моменту руху, ≥, переборюючи стан спокою, починаЇ рухатись назад. «ач≥п викидача, ¤кий утримуЇ г≥льзу в чашечц≥ (в≥нчику) затвора, вит¤гуЇ г≥льзу ≥ разом з нею в≥дходить назад. ѕри рус≥ г≥льзи в патроннику на њњ ст≥нках можуть утворитись сл≥ди патронника в≥д нер≥вностей, ¤к≥ Ї на його ст≥нках. —л≥ди патронника мають форму паралельних трас, розм≥щених на цил≥ндричн≥й частин≥ г≥льзи, ближче до њњ денц¤. як т≥льки г≥льза залишить патронник, вона натикаЇтьс¤ на в≥дбивач, одержуЇ обертовий момент ≥ викидаЇтьс¤. ќск≥льки в≥дбивач майже у вс≥х зразках зброњ розм≥щений зл≥ва внизу, то г≥льза вил≥таЇ вправо. ѕри цьому в≥д удару г≥льзи об в≥дбивач на њњ нижн≥й кромц≥ утворюЇтьс¤ сл≥д тиску, ¤кий називаЇтьс¤ сл≥дом в≥дбивача. ” де¤ких зразках в≥тчизн¤ноњ зброњ, а саме ј , — —, ѕћ, ј —, екстрагуючись, г≥льза при польот≥ вдар¤Їтьс¤ об край в≥кна кожуха затвора або ствольноњ коробки ≥ на г≥льз≥ утворюЇтьс¤ характерний сл≥д тиску або ковзанн¤, ¤кий називаЇтьс¤ сл≥дом в≥кна кожуху затвора (дл¤ п≥столет≥в), або в≥кна ствольноњ коробки (дл¤ автомат≥в ≥ караб≥н≥в — —).
—л≥ди на г≥льзах ≥ снар¤дах атип≥чноњ зброњ р≥дко в≥дпов≥дають стандартним сл≥дам, оск≥льки атип≥чна збро¤, ¤к правило, ненар≥зна, неавтоматична, не маЇ в≥дкидача. якщо ж така збро¤ виготовлена ≥з заводськоњ зброњ (обр≥з), утворенн¤ ≥ види сл≥д≥в на кул¤х та г≥льзах залишаютьс¤ такими ж, ¤к ≥ дл¤ зброњ, з ¤коњ вона виготовлена. —аморобна збро¤ найчаст≥ше виробл¤Їтьс¤ п≥д 5,6 мм малокал≥берний патрон ≥ механ≥зм утворенн¤ сл≥д≥в на кул¤х та г≥льзах залежить в≥д ¤кост≥ њњ виготовленн¤.
ѕри з≥ткненн≥ з перешкодою снар¤д, волод≥ючи к≥нетичною енерг≥Їю, може утворити обТЇмний сл≥д тиску, пробоњну (наскр≥зний отв≥р), або ненаскр≥зний (сл≥пий) отв≥р. Ќавколо пробоњни Ї сл≥ди к≥пт≥, незгор≥л≥ порошинки (при близькому постр≥л≥), на ст≥нках кульового каналу можуть бути сл≥ди метал≥зац≥њ, ¤к правило, невидим≥, а на еластичних тканинах по кра¤х отвору Ц по¤сок обтиранн¤ у вигл¤д≥ частинок змазки, металу снар¤да. —л≥ди к≥пт≥ Ї не лише на поверхн≥ Уц≥л≥Ф, але й на ≥нших обТЇктах, ¤к≥ були в зон≥ д≥њ порохових газ≥в, а саме на т≥л≥ й од¤з≥ особи, ¤ка стр≥л¤ла ≥ ос≥б, ¤к≥ були присутн≥ при цьому. ќсобливо це важливо при встановлен≥ факту: чи стр≥л¤ли в живу людину або в мертве т≥ло.
ѕри сл≥дчому огл¤д≥ кул≥ в≥дм≥чають њњ зовн≥шн≥ ознаки: вид (оболонкова, нап≥воболонкова, безоболонкова); кол≥р металу (кул≥, оболонки); на¤вн≥сть пофарбуванн¤ (дл¤ кул≥ спец≥ального призначенн¤, тобто трасуючоњ, запалюючоњ); форму головноњ частини (гострок≥нцева, тупок≥нцева, тощо); розм≥ри (довжина, д≥аметр); на¤вн≥сть на поверхн≥ кул≥ сл≥д≥в в≥д нар≥з≥в. ¬казан≥ загальн≥ ознаки дозвол¤ють встановити, до зброњ ¤кого типу ≥ ¤ких систем призначавс¤ патрон, з ¤кого ¤вилас¤ кул¤. ≈кспертне досл≥дженн¤ цих ознак ≥ в особливост≥ сл≥д≥в в≥д нар≥з≥в дозвол¤Ї визначити, з≥ зброњ ¤коњ системи стр≥л¤на кул¤. ул¤, що направл¤Їтьс¤ на експертизу, пакуЇтьс¤ в окрему коробочку або обшиваЇтьс¤ целофаном на аркуш≥ картону, так щоб не пошкодити сл≥ди, що на н≥й залишен≥. якщо куль дек≥лька, то кожн≥й з них присвоюЇтьс¤ номер з вказ≥вкою на план≥, де ¤ка кул¤ знайдена.
4. Ќов≥ техн≥чн≥ засоби проведенн¤
судово-бал≥стичноњ експертизи.
ќск≥льки ствол кожноњ окремоњ зброњ маЇ ≥ндив≥дуальний м≥крорельЇф, то практикуЇтьс¤ ≥дентиф≥кац≥¤ зброњ по сл≥дам на кул≥. –ан≥ше це було можливо лише у випадку ви¤вленн¤ зброњ, застосуванн¤ ¤коњ при вчиненн≥ злочину потр≥бно було довести. ¬ такому випадку робивс¤ в≥дстр≥л дек≥лькох куль ≥ УвручнуФ пор≥внювались залишен≥ сл≥ди на в≥дстр≥л¤них кул¤х ≥ на кул¤х, знайдених на м≥сц≥ вчиненн¤ злочину. «араз практика такоњ ≥дентиф≥кац≥њ звичайно не сильно зменшилась, але зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥ засоби, що виникли внасл≥док розвитку компТютерних технолог≥й. “ак в 1995 роц≥ в п≥дрозд≥лах ћ¬— –ос≥њ почали використовувати систему ј–—≈ЌјЋ, що використовуЇтьс¤ ¤к дл¤ досл≥дженн¤ сл≥д≥в на кул¤х та г≥льзах, так ≥ дл¤ створенн¤ рег≥ональних баз даних по нар≥зн≥й зброњ, що стоњть на обл≥ку в органах внутр≥шн≥х справ, створенн¤ рег≥ональних баз даних по кул¤м ≥ г≥льзам, що вилучен≥ з м≥сць вчиненн¤ злочин≥в, вводу ≥ збер≥ганн¤ зображень ведучоњ поверхн≥ куль ≥ сл≥д≥в на г≥льзах в баз≥ даних, автоматизац≥њ перев≥рок по базам даних ≥ пор≥вн¤льних досл≥дженн¤х куль та г≥льз, автоматизац≥њ документуванн¤ результат≥в експертиз, м≥жрег≥онального обм≥ну ≥нформац≥Їю.
ѕерш≥ верс≥њ ц≥Їњ системи комплектувалис¤ м≥кроскопом ћЅ—-10. “ак≥ системи були встановлен≥ в —оч≥, „ел¤б≥нську, та ≥нших м≥стах. « 1997 року система ј–—≈ЌјЋ почала комплектуватис¤ бал≥стичним сканером Уѕап≥лон Ѕ— 7.00.1Ф, що автоматизувати отриманн¤ боковоњ розгортки куль. —истеми з таким прибором усп≥шно функц≥онують ≥ сьогодн≥ у ¬аршав≥ (ѕольща), јстан≥ ( азахстан). ¬ к≥нц≥ 1999 року запущений у виробництво бал≥стичний сканер нового покол≥нн¤ Уѕап≥лон Ѕ— 7.00.2Ф, заснований на л≥н≥йн≥й ѕ«— матриц≥. ѕрибор дозвол¤Ї не т≥льки отримувати бокову розгортку куль, а й сканувати денц¤ г≥льз.
ѕап≥лон Ѕ— 7.00.2 ¬становленн¤ кул≥ ѕроцес скануванн¤ ќбробка ≥нформац≥њ
√нучк≥сть такоњ системи пол¤гаЇ в тому, що можливий п≥дб≥р необх≥дноњ конф≥гурац≥њ в залежност≥ в≥д потреб. ќсновними критер≥¤ми дл¤ вибору необх≥дноњ конф≥гурац≥њ Ї Їмн≥сть бази даних обТЇкт≥в (в≥д дек≥лькох сотень до дек≥лькох сотень тис¤ч обТЇкт≥в), к≥льк≥сть робочих м≥сць оператор≥в, к≥льк≥сть бал≥стичних сканер≥в. Ќаприклад, конф≥гурац≥¤ системи ј–—≈ЌјЋ, що розрахована на базу даних з 10000 обТЇкт≥в, складаЇтьс¤ з: бал≥стичного сканеру Уѕап≥лон Ѕ— 7.00.2Ф, мон≥тор 17 дюйм≥в 1600х1200, —истемний блок Dual Pentium III 500 MHz, 196 MB RAM, 10 GB i 2x20 GB HDD, 3,5ФFDD, пристр≥й дл¤ запису компакт-диск≥в, мон≥тор 21 дюйм≥в, 1600х1200; принтер Ќ– Laserjet 1100; модем 33600, пристр≥й безперервного живленн¤ Smart 1000.
–езультат прац≥ експерта крим≥нал≥ста напр¤му залежить в≥д часу, що необх≥дний на досл≥дженн¤ обТЇкту. «атримка в розкритт≥ злочину ускладнюЇ в≥дверненн¤ ≥нших злочин≥в. —истема ј–—≈ЌјЋ набагато скорочуЇ час пор≥внювальних досл≥джень, а часто дозвол¤Ї знайти той Їдиний з багатьох тис¤ч обТЇкт≥в, що вручну знайти було б неможливо.
≤≤≤. ¬исновки по викладен≥й ≥нформац≥њ, проблемн≥ питанн¤.
—удова бал≥стика Ц широка галузь знань крим≥нал≥стичноњ науки, тому в моњй курсов≥й робот≥ висв≥тлен≥ лише окрем≥ питанн¤, найголовн≥ш≥, що стосуютьс¤ широкого кола ос≥б, а саме Ц сл≥дчих, учасник≥в крим≥нального процесу, експерт≥в, тощо, багато питань було висв≥тлено в≥дносно поверхнево, оск≥льки вони стосуютьс¤ лише експерт≥в. “ак, наприклад, особливост≥ проведенн¤ бал≥стичноњ експертизи в моњй робот≥ не висв≥тлювалось. ѕочинаючи цю роботу, ¤ вважав за необх≥дне висв≥тлити лише т≥ питанн¤, ¤к≥ в б≥льш≥й м≥р≥ стосуютьс¤ роботи сл≥дчого. √оловною проблемою Ц Ї систематизац≥¤ зброњ й боЇприпас≥в. ѕричиною цього Ї на¤вн≥сть безл≥ч≥ критер≥њ, а також безл≥ч≥ зразк≥в зброњ. “аким чином, можна зробити висновок, що систематизац≥¤ зброњ ≥ боЇприпас≥в потребуЇ подальшого доопрацюванн¤.
“акож неможна не зазначити важливост≥ розвитку технолог≥й дл¤ проведенн¤ судово-бал≥стичноњ експертизи. Ќа приклад≥ застосуванн¤ системи ј–—≈ЌјЋ в –ос≥њ та крањнах —Ќƒ можна сказати Ц що встановленн¤ таких систем по всьому св≥ту спри¤тиме п≥двищенню ¤кост≥ ≥ швидкост≥ бал≥стичного досл≥дженн¤. Ќа сьогодн≥, на мою думку, - це найперспективн≥ший напр¤мок розвитку крим≥нал≥стичноњ техн≥ки, ≥ за недовгий час ≥снуванн¤ поступово стаЇ пр≥оритетним.
Ћ≥тература:
1. ѕ.ƒ. Ѕ≥ленчук, ќ.ѕ. ƒубовий, ћ.¬. —алтевський, ѕ.ё. “имошенко Ђ рим≥нал≥стикаї, -1998.
2. “.¬. јверь¤нова, –.—.ЅЇлк≥н, ё.√. орухов, ™.–. –ос≥нська Ђ рим≥нал≥стикаї. ѕ≥дручник дл¤ вуз≥в. ћ.-1999.
3. ѕ.ƒ.Ѕ≥ленчук Ђ—учасна крим≥нал≥стикаї, .-1989.
4. ћ.¬. —алтевський Ђ рим≥нал≥стикаї, ’.-1997.
—тор≥нки в ≥нтернет≥:
1. www.crime.tsu.ru/crimeteh
2. www.papillon.ru/arsenal
3. www.ada.ru/guns/ballistic
4. plinker.w3.kiev.ua/ballist.htm
|
