ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: јнал≥з сучасного стану економ≥чноњ сп≥впрац≥ ”крањни з зах≥дноЇвропейськими державами ≥ розробка шл¤х≥в њњ поширенн¤
јнал≥з сучасного стану економ≥чноњ сп≥впрац≥ ”крањни з зах≥дноЇвропейськими державами ≥ розробка шл¤х≥в њњ поширенн¤
ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни
ƒн≥пропетровський ƒержавний ун≥верситет.
факультет м≥жнародноњ економ≥ки
афедра м≥жнародних економ≥чних в≥дносин ≥ б≥знесу
«в≥т
з преддипломноњ практики
на тему:
Ђ јнал≥з сучасного стану економ≥чноњ сп≥впрац≥ ”крањни з зах≥дноЇвропейськими державами ≥ розробка шл¤х≥в њњ поширенн¤ї
ер≥вник
ќднорог ¬.¬
¬иконав
—тудент групи
¬¬-95-1
Ћ≥тюк ¬.¬
ƒн≥пропетровськ 2000
«м≥ст
¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.2
–озд≥л 1
Ќеобх≥дн≥сть розширенн¤ економ≥чноњ сп≥впрац≥ ”крањни з крањнами «ах≥дноњ ™вропи на сучасному етап≥. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...4
–озд≥л 2
јнал≥з торгово-економ≥чноњ ”крањни сп≥впрац≥ з крањнами «ах≥дноњ ™вропиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..Е.7
2.1 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з Ќ≥меччиноюЕЕЕЕЕЕЕ..16
2.2 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з ≤тал≥ЇюЕЕЕЕЕЕЕЕЕ....22
2.3 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з јвстр≥ЇюЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.26
2.4 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з ¬еликобритан≥ЇюЕЕЕЕЕ...29
2.5 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з ‘ранц≥ЇюЕЕЕЕЕЕЕЕЕ32
–озд≥л 3
ѕерспективи сп≥впрац≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.34
¬исновок ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..45
¬ступ
ќб`Їктивна необх≥дн≥сть вимагаЇ поступового , але неухильного включенн¤ економ≥ки ”крањни до системи м≥жнародного под≥лу прац≥ (ћѕѕ) , св≥тових ≥нтеграц≥йних процес≥в. Ќин≥шн¤ ситуац≥¤ характеризуЇтьс¤ глобальною трансформац≥Їю ус≥х крањн св≥ту до нового ¤к≥сного стану , нового типу цив≥л≥зац≥њ третього тис¤чол≥тт¤ .
¬ майбутньому велике значенн¤ буде мати ≥нтеграц≥¤ ”крањни в ™вропу. ”крањна широким фронтом виходить на зах≥дноЇвропейський соц≥ально-економ≥чний прост≥р.
“аким чином самост≥йн≥сть ”крањни зовс≥м не означаЇ њњ само≥зол¤ц≥њ на м≥жнародн≥й арен≥.
—учасн≥ тенденц≥њ св≥тового розвитку ставл¤ть перед ”крањною нов≥ проблеми та потребують в≥д нењ активноњ участ≥ в њх р≥шенн≥.
ћетою дипломноњ роботи Ї вивченн¤, анал≥з економ≥чноњ сп≥впрац≥ ”крањни з крањнами «ах≥дноњ ™вропи.
” робот≥ в≥дпов≥дно до даноњ мети поставлен≥ наступн≥ задач≥:
розкрити основн≥ напр¤ми сп≥впрац≥
дати характеристику сучасного стану зовн≥шньоторг≥вельного обороту ”крањни з крањнами «ах≥дноњ ™вропи
проанал≥зувати динам≥ку розвитку зовн≥шньоторг≥вельних зв'¤зк≥в
Ќам≥тити основн≥ шл¤хи, дати рекомендац≥њ по вдосконаленню економ≥чноњ сп≥впрац≥.
ќб'Їктом досл≥дженн¤ Ї сукупн≥сть зв'¤зк≥в (торгових, ≥нвестиц≥йних, ф≥нансових) м≥ж ”крањною ≥ крањнами «ах≥дноњ ™вропи.
ѕредметом досл≥дженн¤ Ї процес взаЇмод≥њ суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни ≥ крањн «ах≥дноњ ™вропи.
“еоретичною ≥ методолог≥чною основою роботи послужили закони ≥ нормативн≥ акти, публ≥кац≥њ друкован≥, пер≥одичн≥ виданн¤.
–озд≥л 1
Ќеобх≥дн≥сть розширенн¤ економ≥чноњ сп≥впрац≥ ”крањни з крањнами «ах≥дноњ ™вропи на сучасному етап≥.
«ах≥дна ™вропа Ї одним з головних тор говельних партнер≥в ”крањни, ≈кспорт до ™— становив 1998 р. понад $3,3 млрд., ≥мпорт - $2,1 млрд. ÷ей показник сп≥≥вм≥рний з п≥дсумками зовн≥шньоторговельних операц≥й ”крањни з крањнами —Ќƒ. јле ¤кщо негатив в обм≥нах ≥з —Ќƒ обумовлений ≥мпортом енергонос≥њв, то Ївропейський негатив Ї резуль татом недол≥к≥в нашоњ зовн≥ш ньоторговельноњ пол≥тики в ц≥лому, а конкретно - пасивн≥стю експортного сектора, його неготовн≥стю працю вати за конкретних умов, пере вантажен≥стю експорту бартерними операц≥¤ми, неадекватним менедж ментом.
«ах≥дн≥ пол≥тики ≥ науковц≥,так ≥ засоби масовоњ ≥н формац≥њ звертають увагу на те, що, виборовши св≥й дер жавний суверен≥тет, ”крањна все ще не здобула повноњ еко ном≥чноњ незалежност≥. Ђ‘ормально суверенна, але еконо м≥чно п≥ддаЇтьс¤ тискуї Ч така влучна характеристика до сить часто з'¤вл¤Їтьс¤ на шпальтах видань.
—еред пр≥оритет≥в ”крањни маЇ бути актив≥зац≥¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥.
™вропейський кап≥тал в ”крањнi приваблюють певна пол≥тична ста б≥льн≥сть ≥ в≥дносна соц≥альна злагода пор≥вн¤но з ≥ншими рег≥онами пострад¤нського простору. Ќеаби¤ке значенн¤ мають на¤вн≥сть досить розвинутоњ ≥нфраструктури, квал≥ ф≥кованих кадр≥в, хороша науково-техн≥чна база, великий внутр≥шн≥й ринок ≥, що важливо,”крањна знаходитьс¤ поруч з «ах≥дною ™вропою, куди ™вропейськ≥ компан≥њ могли б збувати свою продукц≥ю, особливо тих п≥дприЇмств, ¤к≥ пов'¤зан≥ з в≥дповiдними галуз¤ми в ”крањн≥ давн≥ми усталеними зв'¤з ками та укладеними контрактами.
јле ≥снують труднощ≥, з ¤кими зустр≥чаютьс¤ б≥знесмени на украњнськ≥й земл≥. ѕерше, з чим вони зустр≥чаютьс¤ - митн≥ бар'Їри на шл¤ху њх продукц≥њ в нашу крањну. ѕричому нав≥ть т≥Їњ, ¤ка в ”крањн≥ не проiзводитьс¤.
Ѕагато проблем виникаЇ ≥ в сам≥й крањн≥.Ќаприклад, бюрократичн≥ бар'Їри при в≥дкритт≥ представництва або п≥дприЇмства, що вимагають оформленн¤ дес¤тк≥в н≥кому не потр≥бних папер≥в, а пот≥м довгого оч≥куванн¤ в≥зи на них з дозволом, що створюЇ родючий грунт дл¤ зловживань чиновник≥в.
ѕроте, ≥ це переборне. ј самоњ серйозною причиною головного болю б≥знесмен≥в було ≥ залишаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть стаб≥льноњ правовоњ бази. јдже не секрет, що закони, що регламентують п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ≥ ст¤гуванн¤ податк≥в, дуже часто зазнають значних зм≥н, роз≥братис¤ в ¤ких часто не можуть ≥ м≥сцев≥ б≥знесмени...
“ому, в≥дм≥чаючи бажанн¤ ≥ готовн≥сть ≈вропейськiих б≥знесмен≥в працювати в ”крањн≥, хочу в≥дм≥тити обережн≥сть багатьох. ƒумаю, що вс≥ побоюванн¤ зникнуть, ¤кщо власт≥ створ¤ть ч≥тк≥ довгостроков≥ правила гри, ¤к≥ забезпечать безпеку б≥знесу, а також ч≥тке ≥ прозоре правове поле дл¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмц≥в...
”крањна перебуваЇ в стад≥њ становленн¤ ринкових в≥дносин ≥ наладки свого економ≥чного механ≥зму.
Ѕ≥знесу необх≥дна упевнен≥сть. Ќа жаль, њњ не може гарантувати н≥ сьогодн≥шн¤ законодавча база, н≥ система оподаткуванн¤, н≥ закони, регулююча ≥нвестиц≥њ. ѕричому ситуац≥¤ м≥н¤Їтьс¤ дуже часто.
Ѕагато хто з Ївропейських компан≥й , вже нав≥ть розробили основн≥ п≥дходи в певних област¤х. ќднак без ч≥тких правил гри вони не зможуть працювати ≥ вкладати грош≥ в ”крањну. Ѕез цих правил сюди не прийдуть довгостроков≥ ≥нвестиц≥њ, ¤к≥ створ¤ть ≥ робоч≥ м≥сц¤, ≥ забезпечать перспективи розвитку економ≥ки. ≤ в результат≥ - стаб≥льн≥ше ≥ передбачуване майбутнЇ ”крањни.
«овн≥шн≥ зв'¤зки ”крањни.
«асв≥дчуюч≥м п≥дтримку державноњ незалежност≥ ”крањни, розвиваючи з нами економ≥чний д≥алог, крањни «ах≥дноњ ™вропи разом з тим неодм≥нно п≥дкреслюють,що поглибленн¤ партнерських сто сунк≥в значною м≥рою залежатиме в≥д ефективност≥ економ≥чних реформ в ”крањн≥ й створенн¤ спри¤тливого кл≥мату дл¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, ” цьому контекст≥ нам обов'¤зково сл≥д надавати вс≥л¤кого спри¤нн¤ тим компан≥¤м, банкам, ¤к≥ вже ви¤вл¤ють ≥нтерес до ”крањни й здобули у св≥т≥ високий авторитет. ÷е стане запорукою приходу в ”крањну приватного кап≥талу.
–озд≥л 2
јнал≥з торгово-економ≥чноњ сп≥впрац≥ ”крањни з крањнами «ах≥дноњ ™вропи.
Ѕезумовно, вже сьогодн≥ крањни «ах≥дноњ ≈вропи перетворилось на важливого партнера ”крањни у розвитку економ≥чних звТ¤зк≥в. ѕро це, зокрема, св≥дчать дан≥ статистики, ¤к≥ показують значне зб≥льшенн¤-торговельного обороту м≥ж ними в останн≥ роки.
ѕрот¤гом всього пострад¤н ського пер≥оду ”крањна переживала, ¤к це добре в≥домо, безперервне щор≥чне пад≥нн¤ ¬¬ѕ. ” 1998 року ¬¬ѕ ”крањни склав 37% в≥д р≥вн¤ 1992 року та 30% в≥д р≥вн¤ 1990 р. ¬ипуск промисловоњ продукц≥њ становив 1998 р. 42% в≥д р≥вн¤ 1990 р. —еред 25 трансформац≥йних економ≥к це ун≥кальний випадок за дес¤тир≥чний пер≥од спостережень (1989-1998).
ќднак на такому тл≥ зовн≥ш ньоторговельн≥ стосунки крањни з ™— в≥дзначалис¤ неаби¤ким ди нам≥змом. ”крањнський експорт до цих вимогливих ринк≥в прот¤гом 7 рок≥в (1992Ч1998) зростав щороку б≥льш ¤к на дес¤ть в≥дсотк≥в, деколи с¤гаючи нав≥ть 16-% зростанн¤ (рис 1). ÷е безперечна ознака досить швидкоњ переор≥Їнтац≥њ експортного сектору та зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни на «ах≥д. „астка ™— у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ ”крањни з 1992 року пост≥йно зрос тала й дос¤гла у 1998 роц≥ майже 17% загального експорту ”крањни та близько 23% загального ≥мпорту .
ѕроте ≥ сьогодн≥ вс≥ крањни ™—, разом уз¤т≥, УважатьФ дл¤ ”крањни у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ десь утрич≥ менше пор≥вн¤но з одн≥Їю лише –ос≥Їю. ѕричому ц¤ УвагаФ досить нер≥вном≥рна, ¤кщо розгл¤дати њњ у розр≥з≥ окремих крањн (рис 2). “ак, на дв≥ крањни - Ќ≥меччину та ≤тал≥ю припадаЇ приблизно половина ¤к експорту, так й ≥мпорту ”крањни стосовно крањн «ах≥дноњ ™вропи. ј це означаЇ, що дл¤ б≥льшост≥ держав -
–ис 1
–ис 2
член≥в ™вросоюзу ”крањна все ще лишаЇтьс¤ в економ≥чному сенс≥ terra incognita.
р≥м того, сл≥д звернути увагу на те, що украњнський ≥мпорт з рег≥ону ™— лише приблизно на 60% покриваЇтьс¤ укра њнським експортом. “ак що ≥снуЇ нега тивне сальдо взаЇмноњ торг≥вл≥ у розм≥р≥ понад 1 млрд. дол. —Ўј. ÷е не т≥льки п≥дтверджуЇ низьку конкурентоспро можн≥сть украњнського експорту на ринках ™—, але ще також ≥ те, що Ївропейськ≥ крањни розгл¤дають ”крањну переважно ¤к ринок збуту дл¤ власних товар≥в.
ƒо цього варто додати вже традиц≥йн≥ дл¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни УхворобиФ. ≥ зокрема, структура експорту, ор≥Їнтована ≥ на товари з низьким ступенем переробки, що њх виготовл¤ють у низько динам≥чних секторах св≥товоњ економ≥ки, стосовно ¤ких в ™— застосовують протекц≥йн≥ заходи (вироби чорноњ металург≥њ, тек стильноњ промисловост≥, продукц≥¤ с≥ль ського господарства). ÷е також спотворена структура ≥мпорту, де в останн≥ роки високотехнолог≥чн≥ засоби виробництва зам≥нювалис¤ ввезенн¤м готових спо живчих товар≥в, випуск ¤ких ≥снуЇ або маЇ би бути налагоджений безпосередньо в ”крањн≥. ќтже, чимало торговельно-економ≥чних в≥дносин з ™— нерацюнальн й не в≥дпов≥дають довгостроковим пот ребам економ≥ки ”крањни.
¬ галуз≥ ≥ноземного ≥нвестуванн¤ крањни ™— значною м≥рою займають вич≥кувальну позиц≥ю. Ћише три крањни на середину 1997 р. мали вкладенн¤ кап≥тал в украњнську економ≥ку в сум≥ понад 100 млн дол. —Ўј: Ќ≥меччина Ч $ 165,9 млн або 10,0% вс≥х ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ ”крањну, Ќ≥дерланди -$ 160,2 млн. (9,7%) ¬еликобритан≥¤ - $ 130,9 млн. (7,9%). ѕри цьому, наприклад, ≥нвестиц≥њ пров≥дного партнера Ч Ќ≥меччини Ч пор≥вн¤но з к≥нцем 1996 р. нав≥ть зменшилис¤ на 17млн. дол. ѕрактично немаЇ великих ≥нвестиц≥й у виробничий сектор, що значне обмежуЇ реальне значенн¤ таких ка п≥таловкладень дл¤ украњнськоњ економ≥ки
ќднак ≥снуЇ ц≥ла низка проблем торговельних стосунках ”крањни з крањнами ™—. √оловними з них видаютьс¤ наступн≥:
’рон≥чна деф≥цитн≥сть торг≥вл≥
¬≥дсутн≥сть пом≥тних зрушень у товарн≥й структур≥
ќбмеженн¤ щодо подальшого нарощуванн¤ експорту
ѕроблеми ≥мпорту
’рон≥чна деф≥цитн≥сть торг≥вл≥
ƒан≥ граф≥ку 1 св≥дчать, що негативне сальдо ”крањни у торг≥вл≥ з ™— пост≥йно зростало впродовж 1994 - 1997 рок≥в, зменшившись лише 1998 року пор≥вн¤но з 1997 р. на 600 млн дол. «меншенн¤ торго-вельного деф≥циту 1998 р. стало ≥ насл≥дком ф≥нансовоњ кризи в ”крањн≥, що призвела, зокрема, до в≥дчут ного знец≥ненн¤ украњнськоњ грив н≥, а в≥дтак - до в≥дносного подо рожчанн¤ ≥мпорту в умовах нест≥йкоњ платоспроможност≥ украњнських ≥мпортер≥в.
—л≥д зазначити, що торговельний деф≥цит з розвиненими крањнами Ч нормальна р≥ч дл¤ трансформа ц≥йних економ≥к, адже його можна компенсувати надлишком на решт≥ ринк≥в; торговельн≥ ддеф≥цит≥ спричинен≥, ¤к правило, по силеним ≥мпортом так званих "≥н вестиц≥йних товар≥в" Ч машин, устаткуванн¤ тощо, необх≥дних дл¤ модерн≥зац≥њ виробництва. «а лог≥ кою системноњ трансформац≥њ крањ на, використавши цей ≥мпорт за при значенн¤м, здатна згодом ком пенсувати тимчасовий торговельний деф≥цит. Ќа жаль, ”крањна дос≥ недостатньо використовувала цю можлив≥сть .
¬≥дсутн≥сть пом≥тних зрушень у товарн≥й структур≥
«ростанн¤ обс¤г≥в торг≥вл≥ з ™— було дос¤гнуто без будь-¤ких ≥стот-
них зрушень у товарн≥й структур≥. ¬≥дкритт¤ Ївропейських ринк≥в ”крањна використала дл¤ наро щуванн¤ експорту тих продукт≥в, ¤к≥ вже у минулому мали досить висок≥ експортн≥ квоти, спираючись на технолог≥чну базу ≥ а ноу-хау ра д¤нських час≥в. «-пом≥ж експортноњ пал≥три металург≥њ та х≥м≥њ ”крањна експортувала до ™вропи надто вузький асортимент простих вироб≥в з невеликими ступенем обробки. ќтже, зростанн¤ обс¤г≥в продажу цих кап≥талоЇмних товар≥в у ™— було дос¤гнуто не завд¤ки нарощуванню њхнього виробництва, а лише через переор≥Їнтац≥ю поставок з внут р≥шнього ринку та ринк≥в колишн ього —–—– на решту св≥ту .
√оловн≥ нос≥њ експортного буму ”крањни до ™— - це металург≥¤ (чорн≥ та кольоров≥ метали й вироби з них), од¤г, продукц≥¤ основноњ х≥м≥њ та овоч≥. —аме за рахунок цих продукт≥в експорт ”крањни зростав щороку двозначними темпами. —тру ктурн≥ зрушенн¤ в структур≥ ≥мпорт≥ пол¤гали у зростанн≥ питомоњ ваги перероблених продукт≥в харчуванн¤;
натом≥сть ≥мпорт машин та устат куванн¤ Ч певна р≥ч, через поглиб ленн¤ загальноњ економ≥чноњ кризи - в≥дчутно скорочувавс¤.
—аме останн¤ тенденц≥¤ й стала на завад≥ широкому використанню ≥мпорту на ц≥л≥ модерн≥зац≥њ. Ћише у гнучких галуз¤х промисловост≥ -харчов≥й та легк≥й - останн≥м часом можна спостер≥гати ознаки пожвав ленн¤ виробництва, зокрема через використанн¤ на п≥дприЇмствах
≥мпортованих ≥нвестиц≥йних товар≥в.
–ешта ж галузей дос≥ на змогла опа нувати сучасн≥ технолог≥њ. —кепсис Ївропейських партнер≥в щодо зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й у важку промисл ов≥сть ”крањни пов'¤заний з добре в≥домими хрон≥чними валами п≥ дприЇмницького кл≥мату в крањн≥ -неустален≥стю законодавства, поши ренн¤м корупц≥њ та втручанн¤м державних орган≥в в д≥¤льн≥сть компан≥й. ¬насл≥док цього неспри ¤тлив≥ зрушенн¤ в галузев≥й структур≥ промисловост≥ на користь енер гоЇмних виробництв т≥льки закр≥ пилис¤.
ќбмеженн¤ щодо подальшого нарощуванн¤ експорту
—труктурн≥ вади, притаманн≥ украњнськ≥й промисловост≥, у свою чергу ускладнюють подальше наро щуванн¤ обс¤г≥в експорту ”крањни до ™— та, власне, п≥двод¤ть експорт ний потенц≥ал до меж≥ вичерпанн¤. ќдним з головних структурних викривлень Ї в цьому план≥ так званий ≥мпортний компонент в екс порт≥. “радиц≥йний украњнський експорт Ї надто енергоЇмним. ¬≥дтак, ”крањна неспроможна експор тувати своњ традиц≥йн≥ товари без зб≥льшенн¤ (або принаймн≥ збере женн¤ незм≥нним) ≥мпорту енерго нос≥њв. ¬исокий ступ≥нь концентра ц≥њ експорту (коли обмежена к≥ль к≥сть товарних груп або товар≥в мають високу питому вагу у за гальному обс¤з≥) змушуЇ крањну продовжувати енергетичний ≥мпорт. «в≥дси виникаЇ замкнене коло, що далос¤ взнаки вже 1998 року: скоро ченн¤ енерго≥мпорту призвело до пад≥нн¤ обс¤г≥в випуску в металург≥њ, а це, серед ≥ншого, спричинило ≥сто тне пад≥нн¤ обс¤г≥в експорту мета л≥в.
≤нше глибинне структурне ви кривленн¤ звернуло на себе увагу завд¤ки поширенню антидемп≥нгових процес≥в проти украњнського експор ту. ” с≥чн≥ 1999 року експерти ќ≈—– звинуватили украњнських та рос≥й ських виробник≥в стал≥ у недотри манн≥ м≥жнародних стандарт≥в бух галтерського обл≥ку та св≥домому заниженн≥ ц≥н збуту на ринках —Ўј та ™—. ѕопри вкрай низьку ефек тивн≥сть виробництва (витрати на виробництво одн≥Їњ тони стал≥ в –ос≥њ та ”крањн≥ становл¤ть в середньому 19,5 години проти 4,1 години в крањ нах ќ≈—–) обидв≥ крањни "спромоглис¤" пропонувати сталь влас ного виробництва за ц≥нами суттЇво нижчими за так≥, що в≥дпов≥дають т.зв. дом≥нуючим ринковим умовам (prevailing market conditions), а в≥дтак вважаютьс¤ прийн¤тними на м≥ж народному ринку стал≥. —в≥доме , заниженн¤ ц≥н Ї безперечним пору шенн¤м узгоджених правил торг≥вл≥ та засад м≥жнародноњ конкуренц≥њ. «розум≥ло, що ц≥ д≥њ дають п≥дстави дл¤ запровадженн¤ проти поруш ник≥в антидемп≥нгових розсл≥дувань.
ѕогл¤д на чинники, що умож ливили такий неспри¤тливий дл¤ ”крањни переб≥г под≥й, недвозначно св≥дчить про њхн≥й зв'¤зок з глибин ними структурними викривленн¤ми, притаманними тепер≥шн≥й систем≥ господарюванн¤ в ”крањн≥. Ќедо триманн¤ м≥жнародних стандарт≥в обл≥ку стало можливим завд¤ки втеч≥ п≥дприЇмств у взаЇмну забор гован≥сть, використанн¤м грошових сурогат≥в та бартеру у розрахунках та "заощадженню" кошт≥в шл¤хом невиплати зароб≥тноњ плати прац≥в никам. якщо украњнськ≥ виробники дос¤гають низькоњ соб≥вартост≥ своЇњ продукц≥њ саме завд¤ки цим особ ливост¤м, то так звана абсолютна конкурентоспроможн≥сть чорних метал≥в на ринку ™— в≥дразу стаЇ сумн≥вною. «а таких умов, кр≥м того, неможливо з'¤сувати, чи Ї р≥вень ц≥н, за ¤кими йдуть розрахунки на украњнському внутр≥шньому ринку, економ≥чно виправданим. „асто нав≥ть ≥ сам≥ ц≥ни не п≥ддаютьс¤ в≥дстеженню. ясно одне: за ≥сну ванн¤ системи неплатеж≥в та барте ру прозорост≥, а в≥дтак справжнього використанн¤ конкурентних переваг ”крањни у торг≥вл≥ з ™— бути не може. ўо довше в ”крањн≥ ≥снувати муть означен≥ викривленн¤, то важче буде крањн≥ аргументовано спросто вувати закиди в демп≥нгу через пору шенн¤ м≥жнародних стандарт≥в обл≥ку. Ќайб≥льш уразливими при цьому залишатимутьс¤ саме чутлив≥ товари (зокрема метали), частка ¤ких складаЇ майже 60% експорту ”крањни до ™—.
ѕроблеми ≥мпорту
ћожливост≥ ”крањни зб≥льшувати закуп≥влю вкрай необх≥дних ≥нвес тиц≥йних товар≥в з ™— обмежуЇтьс¤ подорожчанн¤м ≥мпорту через зне ц≥ненн¤ нац≥ональноњ валюти, що в≥дбулос¤ внасл≥док ф≥нансовоњ кризи вересн¤ - грудн¤ 1998 р. ѕом≥с¤чн≥ обс¤ги ≥мпорту товар≥в з крањн "решти св≥ту" починаючи з вересн¤ 1998 року, були пом≥тно меншими, н≥ж у в≥дпов≥дн≥ м≥с¤ц≥ тор≥к. ѕо лютий 1999 року включно ”крањна так ≥ не спро моглас¤ в≥дновити минулор≥чний обс¤г ≥мпортних надходжень з≥ св≥тових ринк≥в поза межами —Ќƒ.
« огл¤ду на зазначен≥ вище структурн≥ вали украњнського госпо дарства стаЇ зрозум≥лим, що ”крањ на повинна будь-що вдосконалити товарну структуру ≥мпорту Ч зберегти в ньому наукоЇмк≥ товари та ско ротити справд≥ некритичний ≥мпорт готового продовольства, автомоб≥л≥в т.≥н. Ќараз≥ в крањн≥, не в останню чергу завд¤ки вже згадуваному пристосуванню гнучких виробництв харчовоњ та легкоњ промисловост≥, виникла спри¤тлива кон'юнктура дл¤ конкуренц≥њ в≥тчизн¤них вироб ник≥в з ≥мпортними поставками.
2.1 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з Ќ≥меччиною.
« моменту проголошенн¤ незалежност≥ ”крањна почала вживати енерг≥йн≥ заходи по встановленню ≥ розвитку зовн≥шньоњ торг≥вл≥ з Ќ≥меччиною. « огл¤ду на економ≥чний розвиток Ќ≥меччини, њњ потен ц≥ал, на њњ м≥сце серед ≥нших розвинутих крањн «аходу торговельно-економ≥чн≥ в≥дносини з нею, безумовно, мають пр≥оритетне значенн¤.
” галуз≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ Ќ≥меччина була ≥ залишаЇтьс¤ одним з найважлив≥ших партнер≥в ”крањни, на нењ припадаЇ близько 7% загального обороту нашоњ держави. «а п≥дсумками 1998 р. ”крањна ув≥йшла до дес¤тки головних торгових партнер≥в Ќ≥меччини у ÷ентральн≥й та —х≥дн≥й ™вроп≥ й впевнено пос≥даЇ друге м≥сце п≥≥сл¤ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. ƒос¤гнутий р≥вень взаЇмноњ торг≥вл≥ ( 2 млрд.дол) Ї найвищим за весь час ≥снуванн¤ незалежноњ ”крањнськоњ держави, хоча й досить скромним пор≥вн¤но ≥з загальними обс¤гами н≥мецькоњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, де наша частка становить лише 0,2 %.
” структур≥ торг≥вельного обороту спостерiгаЇтьс¤ в≥д'Їмне сальдо взаЇмноњ торг≥вл≥, ¤ке на жаль, набуло хрон≥чного характеру (рис 3) аналог≥чною, проблемою стикаютьс¤ й ≥нш≥ крањни з перех≥дною економ≥кою. ¬арто зауважити, що серед 27 держав ÷—™ та —Ќƒ т≥льки три (–ос≥¤, —ловен≥¤, —ловаччина) спромоглис¤ дос¤гти позитивного торговельного балансу з Ќ≥меччиною.
‘актично у 1994 рр. щор≥чний обс¤г торг≥вл≥ м≥ж ”крањною Ќ≥меччиною становив близько 669 млн дол, у ¤кому експортна частка ”крањни була близько 228 м≥льйон≥в. “акий обс¤г експорту взагалом характерний дл¤ невеликоњ крањни, що розвиваЇтьс¤, проте за своЇю товарною структурою в≥н був под≥бний до експорту високорозвинутих крањн. ” 1993 роц≥ 50 в≥дсотк≥в украњнського експорту становили промислов≥ вироби: ма шинобуд≥вне устаткуванн¤ ≥ од¤г.
–ис 3
” 1995 роц≥ особливо зб≥ль шивс¤ н≥мецький ≥мпорт з ”крањни Ч на 20 % (до 325 м≥льйон≥в дол), а н≥мецький експорт до ”крањни зр≥с всього на 11 % (до 910 м≥льйон≥в долар≥в). Ќав≥ть п≥сл¤ цього Ќ≥меччина все ще збер≥гала позитивне сальдо у розм≥р≥ 584 м≥льйон≥в дол. ≤мпорт з ”крањни лише на третину покривав експорт з Ќ≥меччини.
” 1995 р. зб≥льшенн¤ обс¤г≥в зов н≥шньо-торговельного обороту м≥ж нашими двома крањнами в≥дбувалос¤ завд¤ки прискореному зростанню украњнських поставок на н≥мецький ринок на фон≥ призупиненн¤ росту нашого ≥мпорту.
ƒос¤гнут≥ внасл≥док л≥берал≥зац≥њ украњнськоњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та стаб≥л≥зац≥њ на внутр≥шньому валютному ринку позитивн≥ тенденц≥њ в украњнсько-н≥мецькому товарообм≥н≥ набули новоњ динам≥ки у 1996 р.” 1996 року товарооборот м≥ж ”крањною й Ќ≥меччиною пор≥вн¤но з 1995 роком зб≥льшивс¤ на 24 в≥дсотки, украњнський експорт Ч на 25,9%, ≥мпорт Ч на 21,4%.
Ќезважаючи на таке зб≥льшенн¤, н≥мЇцько - украњнськ≥й товарообмiн за умов незначноњ вих≥дноњ бази розви валис¤ у дуже вузьких рамках.
” 1997 роц≥ спостер≥галас¤ тенденц≥¤ паритетного зб≥льшенн¤ ¤к ≥мпорту так i експорту. ¬ 1998 ”крањнський експорт вир≥с в пор≥вн¤нн≥ з 1997 роком на 10%. “аким чином спостер≥гаЇтьс¤ позитивна тенденц≥¤ .
ѕитома вага ”крањни у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ Ќ≥меччини складаЇ зараз майже 0,2 в≥дсотка. √оловним чином з ”крањни до Ќ≥меччини експортуютьс¤ товари промислового сектора, њх питома вага у структур≥ експорту складаЇ близько 90 в≥дсотк≥в. ѕров≥дне м≥сце загального украњнського експорту пос≥дають текстильн≥ вироби ≥ од¤г , виготовлен≥ переважно ≥з давальницькоњ сировини (33%), друге Ч вироби фармацевтичноњ та х≥м≥чноњ промисловост≥ (13%), а також вироби з зал≥за та стал≥ (13%) (рис 4,5). Ќа вироби харчовоњ промисловост≥ припадаЇ 8,5%. ” н≥мецькому експорт≥ до ”крањни також переважають товари промислового сектора з питомою вагою близько 90%.
–ис 4
–ис 5
ѕерше м≥сце пос≥дають машини (27%), друге - транспортн≥ засоби (12%), дал≥ Чсировина та вироби х≥м≥чноњ й фармацевтичноњ промисловост≥ (10%), електротехн≥чн≥ вироби (10%) ≥ текстиль (9%) Ќа продукти харчовоњ про мисловост≥ припадаЇ 10% .
Ќа сьогодн≥ ”крањна стала одним з найб≥льших торгових партнер≥в Ќ≥меччини у придбанн≥ продукц≥њ машинобуду ванн¤ ≥ поставок текстильних та деревообробних вироб≥в.
Ќа жаль, значно скоротивс¤ ≥мпорт ≥нвестиц≥йних товар≥в, зокрема обладнанн¤ дл¤ п≥дприЇмств легкоњ та харчовоњ промисловост≥, металообробних верстат≥в, ви≥роб≥в точноњ механ≥ки, що, зрозум≥ло, не спри¤Ї поновленню основних виробничих фонд≥в в ”крањн≥ Ќа цьому тл≥ залишаютьс¤ значними обс¤ги так званого некритичного ≥мпорту. “≥льки тютюнових вироб≥в, алкогольних напоњв та пива було ввезено у 1998 –. майже на 10 млн. марок, що св≥дчить про необх≥дн≥сть подальшого вдосконалений державноњ митно-тарифноњ пол≥тики.
ƒл¤ забезпеченн¤ н≥мецького екс порту до ”крањни через гарант≥њ ф≥рми Ђ√ермесї щор≥чно створюЇтьс¤ фонд розм≥ром у 300 м≥льйон≥в н≥мецьких марок. ѕередумовою наданн¤ гарант≥й Ї в≥дпов≥дн≥ гарант≥њ ур¤ду ”крањни.
ќднак сл≥д зважити на те, що становленн¤ економ≥чних ≥ торговельних зв'¤зк≥в м≥ж нашими державами в≥дбуваЇть с¤ у складних умовах стагнац≥њ внутр≥шньоњ кон'юнктури Ќ≥меччини., особливо у ≥≥ зах≥дних земл¤х, та загальноњ кри зи господарства ”крањни. “ому налагодженн¤ ефективних комерц≥йних ≥ виробничих зв'¤зк≥в м≥ж ф≥рмами ≥ устано вами, п≥дприЇмствами ≥ п≥дприЇмц¤ми, створенн¤ —ѕ ,тор говельних представництв потребуЇ на¤вност≥ в≥дпов≥дних умов дл¤ сп≥вроб≥тництва, п≥дписанн¤ необх≥дних договор≥в та угод, м≥жнародних контакт≥в р≥зних р≥вн≥в.
“орг≥вл¤ м≥ж ”крањною та Ќ≥меччиною перебуваЇ на переломному етап≥ товарообм≥н зазнаЇ значних зм≥н. але, ¤к у¤вл¤Їтьс¤, поки що не виникла така його структура, ¤ка була б взаЇмовиг≥дною дл¤ нац≥ональних економ≥к обох стор≥н ≥ в≥дпов≥дала њх потенц≥йним можливост¤м.
√оловною задачею зовн≥шньоторг≥вельноњ пол≥тики ”крањни Ї подоланн¤ негативного сальдо торгового балансу ”крањни з Ќ≥меччиною, а також зб≥льшенн¤ частини готових вироб≥в в у структур≥ украњнського експорту.
Ќа¤вн≥сть негативного сальдо у зовн≥шньоторг≥вельному оборот≥ ”крањни з Ќ≥меччиною св≥дчить про те, що украњнськ≥ товари в цей час менш конкурентоздатн≥ в пор≥вн¤нн≥ з продукц≥Їю н≥мецьких виробник≥в. «а останн≥м часом актив≥зувалас¤ робота по сертиф≥кац≥њ украњнськоњ продукц≥њ, впровадженню нових технолог≥й, орган≥зац≥њ сп≥льних виробництв. –еал≥зац≥¤ цих ≥ ≥нших заход≥в вплине ≥стотний чином на п≥двищенн¤ конкурентоздатност≥ украњнських товар≥в ≥ прискоренню терм≥н≥в њх просуванн¤ на ринки Ќ≥меччини.
јнал≥зуючи динам≥ку зм≥ни стану зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни ≥ Ќ≥меччини, можна констатувати, що Ї перспективи дл¤ њх подальшого розвитку. ќсновою цього Ї поглибленн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, зд≥йснюване не т≥льки на м≥жур¤довому р≥вн≥ але ≥ окремими п≥дприЇмствами ”крањни ≥ Ќ≥меччини.
2.2 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з ≤тал≥Їю.
≤тал≥¤ Ї другим п≥cл¤ √ерман≥њ торговим партнером ”крањни у ≈вроп≥.
¬≥дм≥тною особлив≥стю ≥таль¤но-украњнських торгових в≥дносин Ї динам≥зм зовн≥шньоторг≥вельного обороту.
Ќа початковому етап≥ торг≥вл≥ м≥ж ≤тал≥Їю ≥ ”крањною спостер≥галос¤ значне перевищенн¤ обс¤г≥в украњнського експорту над ≥мпортом, ≥ в 1994 р. величина сальдо товарообороту м≥ж крањнами становила 80 млн (рис 6). Ќадал≥ ц¤ величина поменшала ≥ в 1996 р. становила $12.9 млн. ¬ир≥внюванн¤ структури торг≥вл≥ вдалос¤ забезпечити за рахунок скороченн¤ питомоњ ваги украњнськоњ продукц≥њ низькоњ технолог≥чноњ переробки, що поставл¤Їтьс¤ до ≤тал≥ю, ≥ зб≥льшенн¤м частки готовоњ продукц≥њ. “ак, ¤кщо в 1994 р. питому вагу чорних метал≥в, що продаютьс¤ ”крањною ≥ вироб≥в з них становив 47,9% в≥д всього експорту в ≤тал≥ю, то в 1996 р. 13,0%. Ќар≥вн≥ з цим обс¤г украњнського експорту од¤гу ≥ взутт¤ зб≥льшивс¤ б≥льш н≥ж у 10 раз≥в .
ќрган≥зац≥¤ сп≥льних украњно-≥тал≥йських п≥дприЇмств спри¤ла ≥ зм≥н≥ структури украњнського ≥мпорту. “ак, дл¤ сп≥льного виробництва сучасного взутт¤ було потр≥бне зб≥льшенн¤ обс¤гу постачанн¤ в ”крањну шк≥р¤ноњ сировини з $106,1 тис. в 1994 р. до 510,4 млн. в 1996 р. ќдночасно з цим зб≥льшилас¤ закуп≥вл¤ ”крањною ≥ обладнанн¤ дл¤ легкоњ промисловост≥.
. ” 1997 роц≥ об'Їм товарообороту дос¤г 769 м≥ль¤рди долар≥в —Ўј. ѕричому 60% склав експорт з ”крањни в ≤тал≥ю ≥ 40% експорт ≥тал≥йських товар≥в.
≤тал≥йц≥ купують в ”крањн≥ нап≥вфабрикати металург≥йноњ промисловост≥, вироби х≥м≥чного виробництва, металолом, машинобуд≥вну продукц≥ю, агропромислов≥ товари, товари легкоњ промисловост≥: мебл≥, взутт¤, од¤г ≥ т.д. ≥ природно те, що ≤тал≥¤ дуже зац≥кавлена в украњнських природних ресурсах (рис 7,8).
–ис 6
–ис 7
–ис 8
«б≥льшенн¤ обс¤г≥в украњнського експорту по р¤ду товар≥в, особливо взутт¤ ≥ од¤гу, Ї результатом роботи сп≥льних украњно-≥тал≥йських п≥дприЇмств.
Ќеобх≥дн≥сть розширенн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ м≥ж ≤тал≥Їю ≥ ”крањною обумовлюЇтьс¤ ≥ тим, що обидв≥ держави в недостатн≥й м≥р≥ можуть забезпечити своњ потреби в таких первинних енергонос≥¤х. ¤к нафта, природний газ. ≤тал≥¤ з вир≥шенн¤м ц≥Їњ проблеми з≥ткнулас¤ давно ≥ накопичений нею досв≥д по диверсиф≥кац≥њ постачальник≥в енергетичноњ сировини може бути вельми корисний ≥ дл¤ ”крањни.
2.3 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з јвстр≥Їю.
Ќа¤вн≥сть певних негативних тенденц≥й у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ јвстр≥њ з крањнами-членами ™— була одн≥Їю з головних причин зб≥льшенн¤ об'Їму експортно-≥мпортних операц≥й з державами —х≥дноњ ≥ ÷ентральноњ ™вропи, в тому числ≥ ≥ з ”крањною.
« 1993 по 1994 р. товарооборот м≥ж ”крањною ≥ јвстр≥Їю зр≥с майже на одну третину при значному його позитивному сальдо на користь ”крањни (рис 9). ”крањна зб≥льшила об'Їми закуп≥вл≥ з јвстр≥њ алкогольних ≥ безалкогольних напоњв, л≥карських засоб≥в вироб≥в з чорних метал≥в.
” 1995-1997 рр. нам≥тилас¤ тенденц≥¤ зб≥льшенн¤ товарообороту двох крањн.јле сальдо торгового балансу було негативне.
” к≥нц≥ 1998 року почавс¤ спад цього динам≥чного_ розвитку, ¤кий ще б≥льше посиливс¤ в 1999 роц≥. ” 1998 роц≥ обс¤г експорту з ”крањни в јвстр≥ю становив 134 млн..дол, обс¤г ≥мпорту з јвстр≥њ становив 257 млн..амерiканських. долар≥в.
” товарах, ¤к≥ експортуютьс¤ з ”крањни, переважаЇ передус≥м сировина, причому його частина в загальному об'Їм≥ в останн≥ роки меншаЇ. «б≥льшуЇтьс¤ обс¤г ≥мпорту таких груп товар≥в, ¤к оброблен≥ товари, машини ≥ автомоб≥л≥, а також ≥нш≥ товари. јвстр≥¤ закуповуЇ в ”крањн≥ передус≥м зал≥зн¤к, телекомун≥кац≥йн≥ прилади, зал≥зо ≥ сталь, деревину спортивн≥ обладнанн¤ ≥ од¤г. ” 1998 р. ”крањна продала јвстр≥њ чорних метал≥в на суму $2,74., а закупила вироби з них на $28,34 .
ћайже половина австр≥йського експорту в ”крањну доводитьс¤ на машини ≥ автомоб≥л≥. ќсновн≥ продукти експорту в ”крањну прилади телекомун≥кац≥њ, медикаменти, обладнанн¤, паперов≥ вироби, транспортн≥ кошти, вироби з металу, оф≥сне обладнанн¤ ≥ комп'ютерна техн≥ка.
–ис 9
Ќа проведених у иЇв≥, Ћьвов≥, ƒн≥пропетровську, ќдес≥ б≥знес≥-форумах австр≥йц¤м вдалос¤ налагодити д≥лов≥ зв'¤зки з б≥льш н≥ж 600 украњнськими партнерами. “ака активн≥сть спри¤Ї не т≥льки зб≥льшенню обс¤гу експорту украњнськоњ продукц≥њ (оск≥льки в ход≥ цих переговор≥в вдалос¤ з'¤сувати потреби австр≥йськоњ сторони), але ≥ усуненню негативного сальдо, що Ї в торг≥вл≥ ”крањни з јвстр≥Їю..
2.4 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з ¬еликобритан≥Їю.
„ерез консерватизм окремих ур¤дових ≥ д≥лових к≥л ¬еликобритан≥њ крањна не в повну м≥ру використовуЇ потенц≥йн≥ можливост≥ крањн —х≥дноњ ≥ ÷ентральноњ ™вропи, в тому числ≥ ≥ ”крањни, дл¤ подальшою розвитку взаЇмовиг≥дних торгових в≥дносин
ƒо цього часу торгов≥ в≥дносини м≥ж ”крањною ≥ ¬еликобритан≥Їю знаход¤тьс¤ в положенн≥ пошуку рац≥ональних шл¤х≥в проведенн¤ експортно-≥мпортних операц≥й. –езультатом такого положенн¤ з'¤вилис¤ нест≥йк≥ об'Їми зовн≥шньоњ торг≥вл≥.
Ќа початковому етап≥ товарооборот м≥ж крањнами не перевищував $100 млн, ≥ т≥льки в 1994 р. вдалос¤ подолати цей руб≥ж. ” цей же пер≥од спостер≥галос¤ незначне позитивне значенн¤ сальдо украњнського товарообороту.
ѕроведен≥ д≥лов≥ зустр≥ч≥ ур¤дових делегац≥њ ≥ п≥дприЇмц≥в обох крањн в 1994 ≥ 1995 рр. спри¤ли зб≥льшенню обс¤гу експорту в ¬еликобритан≥ю з $ 48 млн. 1994-м до $164 млн. в1995 м. ўор≥чний прир≥ст товарообороту становив б≥л¤ 15-20% . јле при цьому ≥мпорт зб≥льшувавс¤ б≥льш високими темпами (б≥льш н≥ж у п'¤ть раз≥в в пор≥вн¤нн≥ в попередн≥м роком). ÷е привело до негативного значенн¤ сальдо украњнського товарообороту з Ѕритан≥Їю. у 1997.
≤стотна питома вага в структур≥ товар≥в, що експортуютьс¤ ”крањною, займали чорн≥ метали. Ќадал≥, в зв'¤зку з введенн¤м в≥дпов≥дних обмежень з боку ™—, њх частка в 1995 р. скоротилас¤ до 16,3% в≥д загального обс¤гу украњнського експорту в цю крањну (. ƒана тенденц≥¤ збереглас¤ ≥ в пер≥од 1996 р. - I п≥вр≥чч¤ 1997 р., коли частка продажу ”крањною чорних метал≥в знаходилас¤ в межах 10% в≥д усього украњнського експорту в цю крањну.
–ис 10
¬елика Ѕритан≥¤ ≥мпортуЇ, насамперед, сировину, а також продукц≥ю металлопромисловост≥, стальн≥ труби, вироби трубопрокатноњ промисловост≥..
ѕопитом в ¬еликобритан≥њ користуЇтьс¤ украњнське ол≥йне с≥м'¤. в основному, сон¤шника, добрива (в 1997 р. об'Їм постачанн¤ њх р≥зко поменшав), вата ≥ текстильна сировина. —талас¤ де¤ка стаб≥л≥зац≥¤ в об'Їмах продукт≥в неорган≥чноњ х≥м≥њ, що поставл¤ютьс¤ ”крањною (на р≥вн≥ 7% в≥д усього украњнського експорту в ¬еликобритан≥њ). Ќар≥вн≥ з цим перел≥к товар≥в, що експортуютьс¤ ”крањною в ¬еликобритан≥ю, досить вузький нав≥ть в пор≥вн¤нн≥ з њх ≥мпортом.
—тан зовн≥шньоњ торг≥вл≥ м≥ж ”крањною ≥ ¬еликобритан≥Їю поки незадов≥льний. ” зв'¤зку з цим робл¤тьс¤ практичн≥ заходи по створенню умов дл¤ њњ пожвавленн¤.
2.5 “оргово-економ≥чна сп≥впрац¤ ”крањни з ‘ранц≥Їю.
“орговий баланс м≥ж ”крањною ≥ ‘ранц≥Їю е несбалансирований. …ого динам≥ка весь час пог≥ршуЇтьс¤. “ак, перем≥стившись з 1992 по 1998 р≥к з 94 на 63 позиц≥ю по обс¤гах ≥мпорту французькоњ продукц≥њ, ”крањна за той же час опустилас¤ з 58 на 71 м≥сце по обс¤гах експорту у ‘ранц≥ю. ќбс¤з≥ експорту морозило (чергувалис¤ п≥дйоми ≥ пад≥нн¤), в≥н н≥ разу не зм≥г дос¤гнути р≥вн¤ 1992 року, а негативне сальдо, що утворилос¤ в 1994 роц≥ весь час зростало (рис 11).
як багатооб≥ц¤ючий факт, можна вва жати зм≥ну структури експорту товар≥в ”крањни у б≥к зростанн¤ у ньому частки продукц≥њ промисловост≥ та. продукт≥в пере робка с≥льгосппродукц≥њ. як пока зуЇ анал≥з, основн≥ можливост≥ - украњнського експорту пов'¤зуютьс¤ з продукц≥Їю украњнськоњ х≥м≥чноњ промисловост≥ ( капролактам, полихлорвинил, добрива), металург≥њ ( дл¤ реекспорту в трет≥ крањни), деревообробноњ промисловост≥ ( в основному деревна сировина), продукц≥њ с≥льського господарства( ол≥йними культурам), а також орган≥зац≥Їю сп≥льних виробництв од¤гу, його нап≥вфабрикат≥в та њх подальшим вивезенн¤м до ‘ранц≥њ та трет≥х крањн.
–ис 11
–озд≥л 3
ѕерспективи сп≥впрац≥.
” звТ¤зку з викладеними фактами можна сфор мулювати ≥ основн≥ завданн¤ зовн≥шньо економ≥чноњ пол≥тики ”крањни у в≥дно синах з крањнами «ах≥дн≥ ™вропи.
1. якомога повн≥ша реал≥зац≥¤ у в≥дносинах з ™— та його крањнами-членами загальних принцип≥в торговельно-еко ном≥чного сп≥вроб≥тництва, викладених в √ельс≥нському «аключному акт≥ Ќаради з питань безпеки та сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥ (ЌЅ—™), ѕаризьк≥й харт≥њ дл¤ новоњ ™вропи, документах ћадридськоњ та ¬≥денськоњ нарад ЌЅ—™, Ѕонськоњ он ференц≥њ ЌЅ—™ з економ≥чного сп≥в роб≥тництва, у √ельс≥нському документ≥ ЌЅ—™ У¬иклик зм≥нФ, ™вропейськ≥й енергетичн≥й харт≥њ, ƒекларац≥њ Ћюцер-нськоњ конференц≥њ (кв≥тень 1993 р.), а також заф≥ксованих в ”год≥ про парт нерство ≥ сп≥вроб≥тництво м≥ж ™вро пейськими сп≥втовариствами та њх дер жавами-членами ≥ ”крањною в≥д 14 червн¤ 1994 року. “имчасов≥й угод≥ про торг≥влю та питанн¤, повТ¤зан≥ з торг≥влею, м≥ж крањнами зах≥дно≥ ™вропи ≥ ”крањною 1червн¤ 1995 року.
2. —воЇчасне ≥ комплексне зд≥йсненн¤ економ≥чних та пол≥тичних заход≥в, що Ї необх≥дними дл¤ початку переговор≥в з крањнами «ах≥дноњ ™вропи щодо створенн¤ в перспектив≥ в њх в≥дносинах зони в≥льноњ торг≥вл≥.
«- «добутт¤ посл≥довноњ п≥дтримки з боку ™— та його крањн-член≥в у питанн≥ ¤кнайшвидшого приЇднанн¤ ”крањни до √енеральноњ угоди про тарифи ≥ торг≥влю (√ј““) /—в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (—ќ“), одержанн¤ ¤кнайширшого доступу до «агальноњ системи преференц≥й з крањнами «ах≥дноњ ™вропи, грунтуючись на визнанн≥ ”крањни крањною з перех≥дною економ≥кою.
4. ¬ир≥шенн¤ питань, повТ¤заних з можлив≥стю приЇднанн¤ ”крањни до окремих Ївропейських програм ≥нтег рац≥йного характеру, насамперед у сферах енергетики, транспорту, науки ≥ техн≥ки, ≥нформатики, с≥льського господарства,
окремих галузей промисловост≥, охоронї навколишнього середовища, осв≥ти.
5. «абезпеченн¤ безперешкодного недискрим≥нац≥йного доступу основних експортних товар≥в ≥ послуг ”крањни на ринки з крањнами «ах≥дноњ ™вропи.
6. «добутт¤ стаб≥льноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки ≥ техн≥чноњ допомоги дл¤ усп≥шного проведенн¤ ринкових пере творень в економ≥ц≥ ”крањни, насамперед ¤комога б≥льш динам≥чних ≥ безбол≥сних структурних зрушень ≥ формуванн¤ м≥жнародно-конкурентоспроможно≥ економ≥ки.
ѕитанн¤ про можливе набутт¤ ста тусу асоц≥йованого члена ™.— (за межами 2000 р.) маЇ розгл¤датис¤ в майбутньому не ¤к самост≥йне завданн¤, а ¤к можливий альтернативний вар≥ант розвитку в≥дносин з з крањнами «ах≥дноњ ™вропи залежно в≥д дос¤гнутих результат≥в адаптац≥њ до вимог ™— ≥ ефективност≥ розвитку в≥дносин в рамках —Ќƒ.
Ѕезумовно, було б невиправданим ставити вс≥ ц≥ завданн¤ одночасно, оск≥льки у цьому раз≥ навр¤д чи вдастьс¤ виконати хоча б одне ≥з них. ќтже, необх≥дно вид≥лити окрем≥ етапи розвитку взаЇмних економ≥чних в≥дносин. “аких ¤к≥сно р≥зних етап≥в можна визначити, принаймн≥, три.
ѕерший етап створенн¤ передумов дл¤ розвитку сп≥вроб≥тництва, в ¤кий ”крањна вступила в 1994 роц≥. Ќа цьому етап≥ головна увага маЇ бути зосереджена на таких проблемах.
Ќасамперед сл≥д вир≥шити завданн¤ усп≥шного проведенн¤ внутр≥шн≥х еко ном≥чних перетворень в ”крањн≥ з метою створенн¤ ринкового середовища, здатного до взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва з ™— та його крањнами-членами та ≥нтеграц≥њ в Ївропейськ≥ економ≥чн≥ структури.
Ќеобх≥дно також створити орган≥ зац≥йн≥ макроеконом≥чн≥ передумови дл¤ майбутнього включенн¤ в Ївропейськ≥ економ≥чн≥ структури (насамперед зао хотити створенн¤ здатних до масштабноњ м≥жнародноњ кооперац≥њ великих ф≥рм, ф≥нансово-промислових груп).
ўе одним завданн¤м початкового етапу Ї гармон≥зац≥¤ законодавства ”крањни, що регулюЇ зовн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини та створюЇ дл¤ них загальне економ≥чне
середовище, до вимог системи √ј““/—ќ“ ≥ початку пристосуванн¤ до вимог гар мон≥зованого та ун≥ф≥кованого законо давства ™—.
¬ажливе значенн¤ маЇ визначенн¤ пр≥оритетних галузей ≥ сектор≥в укра њнськоњ економ≥ки, що волод≥ють або можуть волод≥ти конкурентними пере вагами у св≥тов≥й ≥ Ївропейськ≥й економ≥ц≥, динам≥чне нарощуванн¤ њх експортного потенц≥алу, в тому числ≥ за рахунок залученн¤ кредит≥в та пр¤мих ≥нвестиц≥й з крањнЧчлен≥в ™—.
ѕаралельно з цим потр≥бен розвиток догов≥рних в≥дносин з крањнами «ах≥дноњ ™вропи, виборюванн¤ б≥льш в≥льного доступу на його Їдиний ринок, в тому числ≥ шл¤хом отриманн¤ в≥дпов≥дних квот стосовно певних екс портних товар≥в, ≥мпорт ¤ких до з крањн «ах≥дноњ ™вропи обмежуЇтьс¤, одержанн¤ доступу до так званоњ «агальноњ системи преференц≥й ™вропейських сп≥втовариств в≥д 1971 року.
—л≥д опрацювати питанн¤ про мож лив≥сть виб≥ркового п≥дключенн¤ до тих проект≥в Ївропейського сп≥вроб≥тництва та ≥нтеграц≥њ, де ”крањна вже сьогодн≥ здатна дотримуватись жорстких м≥жнародних вимог ≥ стандарт≥в й використанн¤ такого п≥дключенн¤ з метою апробац≥њ конкрет них механ≥зм≥в взаЇмод≥њ ”крањни з Ївро пейськими економ≥чними структурами.
Ќарешт≥, сл≥д подбати про найб≥льш рац≥ональне використанн¤ ф≥нансовоњ допомоги ™— з метою подоланн¤ тим часових ускладнень з плат≥жним балансом ”крањни, забезпеченн¤ критичного ≥м порту, реальноњ макроеконом≥чноњ ста б≥л≥зац≥њ на основ≥ переходу до розвитку виробництва, створенн¤ ≥нституц≥йноњ основи ринковоњ економ≥ки та динам≥зац≥њ прогресивних структурних зрушень.
Ћише ефективне вир≥шенн¤ основних завдань першого етапу зробить право м≥рною постановку нових, б≥льш складних завдань на другому етап≥ - етап≥ при скореноњ адаптац≥њ ≥ початку входженн¤ в Ївропейськ≥ економ≥чн≥ структури, що може зайн¤ти 6-10 рок≥в. √оловним зм≥стом другого етапу маЇ стати:
прискорений вих≥д ≥ закр≥пленн¤ на сп≥льному з крањн «ах≥дноњ ™вропи украњнських ви робник≥в товар≥в ≥ послуг у пр≥оритетних м≥жнародно-спец≥ал≥зованих сферах ≥ секторах украњнськоњ економ≥ки;
≥стотне розширенн¤ ≥ поглибленн¤ процесу виб≥ркового входженн¤ ”крањни в Ївропейськ≥ економ≥чн≥ структури, на самперед через розвиток великих ≥нтер нац≥онал≥зованих ф≥рм, ф≥нансово- промислових груп, ≥ створенн¤ тим самим передумов дл¤ майбутньоњ комплексноњ ≥нтеграц≥њ в Ївропейськ≥ економ≥чн≥ структури в ц≥лому;
значна диверсиф≥кац≥¤ форм еко ном≥чноњ ≥ науково-техн≥чноњ взаЇмод≥њ з особливою увагою на розвиток ст≥йких ≥ комплексних форм м≥жнародноњ науково-техн≥чноњ ≥ виробничоњ кооперац≥њ;
за умови дос¤гненн¤ принциповоњ зго ди ™— на створенн¤ в перспектив≥ з ”крањною зони в≥льноњ торг≥вл≥ Ч про веденн¤ переговор≥в з з крањнами «ах≥дноњ ™вропи ≥ дос¤гненн¤ комплексноњ угоди щодо поступового створенн¤ зони в≥льноњ торг≥вл≥, що передбачала б повне скасуванн¤ мита та аналог≥чних податк≥в ≥ збор≥в, к≥льк≥сних та будь-¤ких ≥нших адм≥н≥стративних обмежень на шл¤ху в≥льного перем≥щенн¤ товар≥в ≥ послуг, застосуванн¤ нац≥ онального режиму внутр≥шнього оподат куванн¤ до товар≥в ≥ послуг ≥ншоњ сторони;
прийн¤тт¤ гармон≥зованих правил щодо регулюванн¤ взаЇмних економ≥чних та науково-техн≥чних стосунк≥в; до с¤гненн¤ приблизноњ адекватност≥ закон≥в ”крањни та крањн «ах≥дноњ ™вропи у таких сферах: митне законодавство, законодавство про ком пан≥њ, банк≥вську справу, бухгалтерський обл≥к компан≥й та податки, ≥нтелектуальну власн≥сть, охорону прац≥, ф≥нансов≥ послуги, правила конкуренц≥њ, державн≥ закупки, охорону здоровТ¤ та житт¤ людей, тварин ≥ рослин, навколишнЇ середовище, захист прав споживач≥в, непр¤ме оподаткуванн¤, техн≥чн≥ правила ≥ стандарти, законодавство та норматив н≥ правила стосовно ¤дерноњ енерг≥њ, транспорт;
поступове створенн¤ передумов дл¤ подальшоњ л≥берал≥зац≥њ економ≥чних звТ¤зк≥в Ч у сфер≥ перем≥щенн¤ кап≥тал≥в та робочоњ сили з п≥двищенн¤м ступен¤ координац≥њ зовн≥шньоеконом≥чноњ та загальноеконом≥чноњ пол≥тики.
24Ќарешт≥, на третьому етап≥ - етап≥ комплексноњ ≥нтеграц≥њ в Ївропейськ≥ економ≥чн≥ структури (його можлива тривал≥сть - 10-20 рок≥в) можна було б вир≥шити найб≥льш складн≥ проблеми ≥нтеграц≥њ економ≥ки ”крањни в ц≥лому в Ївропейськ≥ економ≥чн≥ структури. ÷≥ структури, однак, на наш погл¤д, не Ї тотожними ≥нтеграц≥йним структурам ™—:
останн≥ виступатимуть своЇр≥дним ≥н теграц≥йним ¤дром загальноЇвропейських економ≥чних структур.
—л≥д зазначити, що конкретний зм≥ст цього в≥ддаленого етапу зараз визначити непросто: в≥н буде значною м≥рою залежати в≥д результат≥в попередн≥х етап≥в ≥ за гального геопол≥тичного становища в Ївропейському та Ївраз≥йському рег≥онах в майбутньому.
ќц≥нюючи перспективи економ≥чного сп≥вроб≥тництва ”крањни ≥ ™— та його крањн-член≥в, сл≥д особливу увагу прид≥лити двом ключовим проблемам.
ѕерспективи економ≥чноњ взаЇмод≥њ ”крањни з ™— та його крањнами-членами залежать насамперед в≥д рац≥ональност≥ експортноњ пол≥тики ”крањни в≥дносно цього рег≥ону. ÷е маЇ бути ¤дром вс≥Їњ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики крањни-ўоб бути ефективною, вона маЇ буду ватис¤ на принцип≥ селективного розвитку на баз≥ використанн¤ конкурентних переваг, ¤кими волод≥Ї економ≥ка ”крањни сьогодн≥ ≥ реально може волод≥ти в майбутньому, з урахуванн¤м специф≥чних потреб ≥ вимог Їдиного Ївропейського ринку.
¬ результат≥ реал≥зац≥њ експортноњ пол≥тики маЇ в≥дбутис¤ суттЇве зб≥льшенн¤ питомоњ ваги кран «ах≥дноњ ™вропи в експорт≥ ”крањни - з нин≥шн≥х 11% до, принаймн≥, 18-20% в 2005р.
ѕричому на початку цю проблему доведетьс¤ вир≥шувати в неспри¤тливих умовах в≥дсутност≥ ч≥тко вираженоњ довгостроковоњ проф≥л≥зац≥њ украњнського експорту на основ≥ м≥жнародноњ спе ц≥ал≥зац≥њ виробництва ≥ ст≥йких н≥ш на Їдиному ринку ™—. «а таких умов головним завданн¤м буде забезпеченн¤ швидкоњ реакц≥њ на поточн≥ на¤вн≥ можливост≥ зб≥льшенн¤ експорту. ѕри цьому уукрањнськ≥ виробники експортних повар≥в ≥ послуг мають змогу спиратись на ≥стотно менший р≥вень оплати прац≥ в крањн≥, що створюЇ передумови дл¤ пол≥тики ц≥новоњ конкуренц≥њ по техн≥чно нескладних виробах та окремих технолог≥чних опе рац≥¤х з п≥двищеним р≥внем трудом≥сткост≥ в переробн≥й промисловост≥, включаючи лету ( в тому числ≥ на основ≥ переробки давальницькоњ сировини), деревообробну промислов≥сть, збиранн¤ електронних та електротехн≥чних вироб≥в з ≥мпортних комплектуючих, окрем≥ види виробниц тва в чорн≥й ≥ кольоров≥й металург≥њ. ѕередумовою використанн¤ цих мож ливостей Ї, однак, врегулюванн¤ з крањнами «ах≥дноњ ™вропи питань, повТ¤заних ≥з необгрунтованим в численних випадках застосуванн¤м до ”крањни антидемп≥нгових процедур.
¬ажливим напр¤мом експортноњ по л≥тики на першому етап≥ маЇ бути роз ширенн¤ або ¤к≥сний розвиток тих обмежених Уплацдарм≥вФ на ринку крањн «ах≥дноњ ™вропи, ¤к≥ було завойовано в минул≥ роки.
« метою нарощуванн¤ експорту в крањни ™— на першому етап≥ певну роль можуть в≥д≥грати створен≥ на територ≥њ ”крањни п≥дприЇмства за участю ≥нвестор≥в з крањн «ах≥дноњ ™вропи. ÷е особливо стосуЇтьс¤ галузей переробноњ промисловост≥.
¬ подальшому буде закладено основи селективного розвитку виробничо-екс портного потенц≥алу ”крањни на дов гострокову перспективу. ѕри цьому дос¤гнуто ст≥йкоњ м≥жнародноњ кон курентоспроможност≥ по окремих видах виробництва товар≥в ≥ послуг, де ”крањна волод≥Ї або волод≥тиме в недалек≥й перспектив≥ конкурентними перевагами.
—тратег≥¤ виходу на ринки крањнами «ах≥дноњ ™вропи маЇ поЇднувати сировинний напр¤м (при дос¤гненн≥ ¤комога б≥льш високого ступен¤ переробки вих≥дноњ сировини) з напр¤мом проникненн¤ на ринки про дукц≥њ з високим ступенем обробки на основ≥ ретельно проведеноњ д≥агностики конкурентоспроможност≥ украњнських товар≥в ≥ послуг на ринку крањнами «ах≥дноњ ™вропи.
¬ажливим перспективним завданн¤м маЇ стати вих≥д на ринки крањн ™— з принципово новими виробами: в галуз≥ ракетноњ та ав≥ац≥йноњ техн≥ки (особливо
виробництва важких транспортних л≥так≥в), середнього та прсцизного машинобу дуванн¤, приладобудуванн¤, окремих виробництв електронноњ та електро техн≥чноњ промисловост≥, виробництва зварювальноњ апаратури. –азом з тим Ї можливост≥ закр≥питис¤ на Їдиному ринку крањн «ах≥дноњ ™вропи ¤к постачальника певного класу суд≥в, с≥льськогосподарських машин. ¬ажливою, ¤кщо не вир≥шальною, передумовою дл¤ цього буде використанн¤ технолог≥чного потенц≥алу п≥дприЇмств ¬ѕ : ¤к тих, що перепроф≥люктс¤, так ≥ д≥ючих.
ѕр≥оритетним напр¤мом реал≥зац≥њ експортного потенц≥алу ”крањни у в≥д носинах з крањнами ™— повинно стати перетворенн¤ у пров≥дн≥ експортоор≥Їнтован≥ галуз≥ виробництв, безпосередньо повТ¤заних з реал≥зац≥Їю науково-тех н≥чних дос¤гнень, де ”крањна маЇ без умовний пр≥оритет (порошкова ме талург≥¤, надтверд≥ ≥ високо¤к≥сн≥ ма тер≥али ≥з заданими властивост¤ми).
ƒосить серйозн≥ можливост≥ ≥сну ватимуть дл¤ значного розширенн¤ експорту послуг, насамперед науково-техн≥чних, ≥нжинирингових, туристичних (особливо за рахунок включенн¤ в Ївропейську туристську систему таких рег≥он≥в, ¤к арпатський та рим), транспортно-експедиц≥йних. ѕовинно в≥дбутис¤ ≥стотне зб≥льшенн¤ обс¤г≥в продажу л≥ценз≥й на запатентован≥ техн≥чн≥ р≥шенн¤ ≥ ноу-хау, насамперед у тих сферах, де ”крањна не маЇ реальних можливостей њх використанн¤ у власному виробництв≥ або таке використанн¤ недостатньо ефективне.
–азом з пр≥оритетною увагою щодо ефективноњ експортноњ пол≥тики необх≥д но зосередитись ≥ на прогресуючому впровадженн≥ в практику взаЇмних еко ном≥чних в≥дносин њх найб≥льш сучасних форм, що ведуть до т≥сноњ взаЇмод≥њ економ≥чних потенц≥ал≥в ”крањни ≥ крањн ™—. “ут насамперед мова йде про розвиток м≥жнародноњ промисловоњ ≥ науково-техн≥чноњ кооперац≥њ.
«вичайно, за нин≥шн≥х умов основн≥ потенц≥йн≥ можливост≥ дл¤ розвитку кооперац≥њ ”крањни з крањнами «ах≥дноњ ™вропи можуть концентруватис¤ лише в досить обмежен≥й
25к≥лькост≥ галузей науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва. √оловним завданн¤м стосовно науково-техн≥чноњ кооперац≥њ ”крањни з крањнами «ах≥дноњ ™вропи Ї п≥дключенн¤ ”крањни до роб≥т, що виконуютьс¤ в рамках програми науково-техн≥чноњ ≥нтеграц≥њ у галуз≥ високих технолог≥й У≈¬–≤ јФ ≥ таких м≥жнародних науково-техн≥чних програм ™—, ¤к ≈—ѕ–ѓ“, Ѕ–ѓ“≈, Ѕјѕ та ≥нш≥, спр¤мованих на вир≥шенн¤ фундаментальних науково-техн≥чних проблем ≥ дос¤гненн¤ на ц≥й основ≥ ¤к≥сно нового р≥вн¤ виробничого потенц≥алу, участь у створенн≥ ≥ робот≥ м≥жнародних досл≥дницьких центр≥в.
ѕри цьому необх≥дно враховувати той факт, що в ™— останн≥м часом у галуз≥ науково-техн≥чноњ пол≥тики спостер≥ гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до б≥льшого урахуванн¤ потреб ринку ≥ до ор≥Їнтац≥њ на можливост≥ практичного застосуванн¤ наукових розробок. ¬ звТ¤зку з цим важливим напр¤мом сп≥вроб≥тництва ”крањни з кра≥нами «ах≥дноњ ™вропи може бути встановленн¤ кооперативних звТ¤зк≥в ¤к з в≥домими ф≥рмами ≥ науковими центрами, так ≥ з невеликими та середн≥ми компан≥¤ми, в тому числ≥ УвенчурнимиФ, що займаютьс¤ питанн¤ми розробки окремих передових технолог≥й та њх швидким впровадженн¤м у виробництво. ѕроте на перших фазах налагодженн¤ такоњ взаЇмод≥њ можливе лише виб≥ркове застосуванн¤ модел≥ науково-виробничоњ кооперац≥њ, при ¤к≥й сфера виробництва буде представлена головним чином ф≥рмами з крањн «ах≥дноњ ™вропи.
Ќа жаль, розвиток промисловоњ коо перац≥њ, ¤ким би привабливим в≥н не вигл¤дав ¤к альтернатива роз≥рваним виробничим звТ¤зкам з державами ко лишнього —–—–, за нин≥шн≥х умов не матиме ≥нтенсивного характеру через значний загальний технолог≥чний розрив та недосконал≥сть господарського ме хан≥зму в ”крањн≥. ’оча нав≥ть за цих умов значно б≥льш≥ можливост≥ дл¤ такого сп≥вроб≥тництва могли би створити на територ≥њ ”крањни технопарки ≥ тех-нопол≥си, про ¤к≥ було багато розмов ≥ майже н≥чого не зроблено на практиц≥. ѕроте ≥нтенсивне розгортанн¤ в окремих пр≥оритетних сферах науково-виробничоњ
26кооперац≥њ, при ¤к≥й в процес сп≥в роб≥тництва будуть значно ширше за лучатис¤ ≥ конкурентоспроможн≥ ви робнич≥ п≥дприЇмства ”крањни, рац≥о нально розгл¤дати ¤к перспективне завданн¤, вир≥шенн¤ ¤кого дуже т≥сно повТ¤зане з формуванн¤м в ”крањн≥ м≥жнародно-конкурентоспроможного сектора економ≥ки. “≥льки це дасть змогу п≥дприЇмствам ≥ ф≥рмам ”крањни утвер дитись ¤к над≥йн≥ партнери по кооперац≥њ ≥ ув≥йти у велик≥ ≥нтернац≥ональн≥ ви робнич≥ та науково-виробнич≥ системи.
ћехан≥зм реал≥зац≥њ зовн≥шньоеко ном≥чноњ пол≥тики ”крањни стосовно ™— та його крањн-член≥в маЇ охоплювати комплекс догов≥рно-правових ≥нструмент≥в ¤к багатостороннього, так ≥ двосто роннього характеру, включаючи договори про взаЇмний захист ≥ заохоченн¤ ≥нвес тиц≥й, про запоб≥ганн¤ подв≥йному опо даткуванню, про допомогу у правових питанн¤х, про захист ≥нтелектуальноњ власност≥, стосовно розвитку сп≥вро б≥тництва у сферах науково-техн≥чноњ, с≥льськогосподарськоњ, енергетичноњ, промисловоњ пол≥тики, пол≥тики розвитку транспорту ≥ звТ¤зку, охорони нав колишнього середовища, сп≥вроб≥тництва в галуз≥ ≥нформац≥њ.
≤ншим важливим блоком цього ме хан≥зму повинна бути належна ≥нс-титуц≥йна основа сп≥вроб≥тництва. ¬она маЇ включати не лише м≥ждержавн≥ макроеконом≥чн≥ структури (–аду з питань сп≥вроб≥тництва та ом≥тет з питань сп≥вроб≥тництва, що складаЇтьс¤ в≥д пов≥дно до ”годи про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво з член≥в –ади ™вро пейського союзу та з член≥в ом≥с≥њ ™—, з одного боку, та член≥в ”р¤ду ”крањни -з ≥ншого), але й низку, так би мовити, секторальних орган≥в дл¤ налагодженн¤ ефективного сп≥вроб≥тництва з окремих напр¤м≥в.
Ѕ≥льше того, такий механ≥зм навр¤д чи буде д≥йовим без мереж≥ сп≥льних ≥нсти туц≥й, створених на основ≥ приватного права: сп≥льних торгових палат, сп≥льних ком≥тет≥в та асоц≥ац≥й д≥лового сп≥в роб≥тництва ”крањни та крањн «ах≥дноњ ™вропи, торгових дом≥в ”крањни в пров≥дних крањнах «ах≥дноњ ™вропи, ¤к≥
займалис¤ б просуванн¤м на в≥дпов≥дн≥ ринки украњнських товар≥в ≥ послуг, м≥жнародних ф≥налсово-нромио≥ових груп, в ¤ких з боку ™— могли би виступати в≥дом≥ банк≥вськ≥ структури, ф≥нансов≥ та ≥нвестиц≥йн≥ установи крањн-член≥в ™—.
Ќарешт≥, будь-¤к≥ проекти розвитку взаЇмного сп≥вроб≥тництва ”крањни з ™— та його крањнами-членами будуть лише добрими побажанн¤ми, ¤кщо не буде знайдено реальних джерел ф≥нансуванн¤ заход≥в з налагодженн¤ такоњ взаЇмод≥њ, з≥ структурноњ адаптац≥њ економ≥ки ”крањни до вимог ™—. “ак≥ джерела не варто шукати лише на поверхн≥, наприклад в актив≥зац≥њ вже ≥снуючих поток≥в ф≥нансовоњ ≥ техн≥чноњ допомоги крањн крањнами «ах≥дноњ ™вропи та ≈— в ц≥лому. ’оча й тут Ї невикористан≥ резерви. “ак, ”крањн≥ варто було б прагнути до налагодженн¤ т≥сних д≥лових стосунк≥в з кредитно-ф≥нансовими установами типу ™вропейського ≥нвестиц≥йного банку, ¤кий, до реч≥, вже надавав кредити дл¤ струк турноњ перебудови економ≥ки р¤ду крањн ÷ентрально-—х≥дноњ ™вропи.
јле найб≥льш≥ можливост≥ криютьс¤ в сфер≥ потенц≥йних приватних ≥нституц≥йних ≥нвестор≥в, що вимагаЇ в≥д нас прийн¤тт¤ заход≥в стосовно створенн¤ в ”крањн≥ спри¤тливих умов дл¤ д≥¤льност≥ ф≥л≥й та представництв банк≥в крањн «ах≥дноњ ™вропи з наданн¤м њм повною м≥рою нац≥онального режиму, стимулюванн¤ створенн¤ в ”крањн≥ за участю кап≥талу крањн крањнами «ах≥дн≥ ™вропи сп≥льних банк≥в, а також небанк≥вських ф≥нансових установ Ч страхових компан≥й, ≥нвестиц≥йних ≥ взаЇмних фонд≥в тощо, зокрема через можливе створенн¤ спе ц≥альних (в≥льних) економ≥чних зон.
ѕевну роль у залученн≥ зовн≥шн≥х ресурс≥в може в≥д≥грати ≥ розвиток системи портфельного ≥нвестуванн¤ з крањн «ах≥дноњ ™вропи, зокрема через випуск акц≥й та ≥нших ф≥нансових ≥нструмент≥в (зобовТ¤зань), що можуть поширюватись на територ≥њ ™— п≥д гарант≥њ найб≥льш в≥домих банк≥вських та небанк≥вських ф≥нансових установ.
ѕроте марно спод≥ватис¤, що проблеми ф≥нансуванн¤ можна вир≥шити насамперед за рахунок зовн≥шн≥х джерел. ќсновну увагу сл≥д прид≥лити розвитку кон курентоспроможного ≥ потужного внут-
р≥шнього ф≥нансового сектора з пер спективою транснац≥опал≥зац≥њ пров≥дних украњнських комерц≥йних банк≥в ≥ по ширенн¤ њх д≥¤льност≥ на рег≥он ™—, насамперед у звТ¤зку з реал≥зац≥Їю сп≥льних економ≥чних програм ”крањни та ™вро пейського союзу ≥ його крањн-член≥в.
Ѕезумовно, п≥дх≥д до орган≥зац≥њ Упрориву ”крањни в ™вропуФ маЇ бути обовТ¤зково комплексним. ќкрем≥, нав≥ть сам≥ собою дуже важлив≥, заходи (¤к, наприклад, укладенн¤ м≥ждержавних договор≥в з р¤ду питань) навр¤д чи здатн≥ принести ≥стотн≥ дос¤гненн¤. Ѕез сис темних конкретних перетворень вони здатн≥ лише ≥м≥тувати певну активн≥сть ”крањни в згаданому напр¤м≥. ћайбутнЇ покаже, чи здатна ”крањна п≥ти дал≥ м≥жнародне-правових декларац≥й у в≥д носинах з ™— ≥ створити справд≥ ефек тивний ≥ взаЇмовиг≥дний механ≥зм еко ном≥чноњ сп≥впрац≥.
¬исновок
” ход≥ проходженн¤ практики ознайомивс¤ з сучасним станом зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни ≥з зах≥дноЇвропейськими крањнами, проанал≥зував стан ≥ динам≥ку розвитку товарообороту з цими крањнами, розкрив проблеми, перешкоджаюч≥ розвитку сп≥впрац≥, зб≥льшенню об'Їм≥в торг≥вл≥.
” робот≥ дан≥ рекомендац≥њ по подальшому розвитку сп≥впрац≥, п≥двищенн¤ ефективност≥ сп≥впрац≥ в р≥зних област¤х економ≥ки.
‘ормуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в пот¤гло за собою виникненню, пов'¤заних з цим процесом, багаточисельних проблем, преодол≥нн¤ ¤ких потр≥бно дл¤ подальшого усп≥шного функц≥онуванн¤ зовн≥шн≥х зв'¤зк≥в.
¬ даному розр≥з≥ можна вид≥лити сл≥дуюч≥ ключев≥ проблеми розвитку
зв'¤зк≥в ”крањни з кра≥нами «ах≥дно≥ ™вропи, ¤к≥ потребують першочергового р≥шенн¤.
ѕреодл≥нн¤ негативно вл≥¤ючих зовн≥шн≥х фактор≥в, тобто господарського кризису, пол≥тичноњ та соц≥альноњ нестаб≥льност≥.
ѕол≥пшенн¤ ¤к≥сних характеристик в≥тчизн¤них товар≥в
- наращуванн¤ обс¤г≥в та перех≥д в категор≥ю класиф≥цируючих товар≥в
- прес≥ченн¤ об≥гу сурогат≥в та незаконноњ д≥¤льност
ѕ≥двищенн¤ рол≥ держави, дл¤ чого потр≥бно:
створенн¤ державноњ довгостроковоњ концепц≥њ та пол≥тики д≥й в галуз≥
в≥дновленн¤ зовн≥шн≥х зв'¤зк≥в та його регулюванн¤, фрмуванн¤ согласованоњ системи державного регулюванн¤, прискорене созданн¤ регул¤тивноњ ≥нфраструктури та правовоњ бази.
ѕ≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ та наданн¤ товарного виду
«ниженн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ в украњнськ≥й економ≥ц≥
«находженн¤ нових ринк≥в збуту дл¤ украњнських товар≥в”крањна не Ї самотньою у своњх намаганн¤х вир≥шувати нагальн≥ завданн¤ економ≥чних в≥дносин з кра≥нами «ах≥дно≥ ™вропи . онсультац≥њ з цього приводу з представниками к≥лькох крањн-член≥в ™— св≥дчать , зокрема , про њх принципову готовн≥сть у межах пол≥тичних та економ≥чних реал≥й спри¤ти зменшенню митних та ≥нших збор≥в на продукцњю , що експортуЇтьс¤ з ”крањни до ™— та розширенн¤ ≥снуючих квот по груп≥ так званих Ђчутливих товар≥вї : стал≥ , текстилю , ¤дерних товар≥в та с≥льгосппродукц≥њ.÷≥ крањни п≥дтримують рац≥ональне ≥ прагматичне ставленн¤ ”крањни до њњ ≥нтеграц≥њ у
зах≥дноЇвропейськ≥ структури .
—писок використаноњ л≥тератури
ѕол≥тика ≥ час 1997 є 8 —iденко ¬.– Ђѕрорив в ™вропуї
ѕол≥тика ≥ час 1996 є 12 рупп √. У якщо процес реформ триватимеФ
”крањнський промисловець 1999 є 7 —екаркв У“орговельнi вiдносини ”крањни з крањнами ≈—Ф
ѕосередник 17.05.1999 √аврилюк Ћ. УЅельг≥йська економ≥чна м≥с≥¤ в ”крањнуФ
ѕосередник 31.051999 урочк≥н Ћ. Ђ≤тал≥¤ ≥ ”крањна- ¬заЇмний ≥нтерес Ф
¬ече є6 1998 ћайкоУЅез ≥cтотних проривiвФ
”р¤довий кур'Їр 16.03.1999 ќл≥йник ЂЎвец≥¤ вважаЇ ”крањну пр≥оритетним партнеромФ
ѕедос ћ У “оргов≥ партнери ”крањни Ф и≥в 1998
9 ≈коном≥ка заруб≥жних крањн ; ињв ЂЋиб≥дьї 1996
10 ѕолитическа экономи¤ - словарь;ћосква политиздат 1979
11 Ђ”крањна - ™вропейський —оюз : зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть ≥ перспективи сп≥вроб≥тництваї ; ињв 1995
ќр≥Їнтир, ≥нформац≥йний додаток. ”р¤довий кур''Їр. 10.98
–озм≥щенн¤ продуктивних сил - .: ¬ища школа, 1997
—пецвыпуск.¬нешн¤¤ торговл¤. Ѕизнес є15 20 апрел¤ 1998 года
—оц≥ально-економ≥чна географ≥¤ ”крањни .Ћьвов. "—в≥т". 1995
≈коном≥ка ”крањни у 1997 роц≥. ƒокументи.
¬се про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть . ƒ≥ло 1-2.1998
|
