ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: ƒействие населени¤ в чрезвычайных ситуаци¤х
ƒействие населени¤ в чрезвычайных ситуаци¤х
ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ≤ Ќј” » ” –јѓЌ»
„≈– ј—№ »… ≤Ќ∆≈Ќ≈–Ќќ-“≈’ЌќЋќ√≤„Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“
‘ј ”Ћ№“≈“ ѕ≈–≈ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ » ‘ј’≤¬÷≤¬
ќ Ќ “ – ќ Ћ № Ќ ј – ќ Ѕ ќ “ ј
по дисципл≥н≥ Ђ Ѕезпека життед≥¤льност≥ ї
—лухач: —идоркевич ƒмитро ≤ванович
—пец≥альн≥сть, група: «‘ Ц 02
ер≥вник:
—аленко ¬.√.
–езультат, дата:
–еЇстрац≥йний номер, дата:
м. „еркаси
2001 р.
“≈ћј : јтестац≥¤ робочого м≥ста
1. ќхорона прац≥ на п≥дприЇмств≥.
¬ умовах сучасного виробництва окрем≥ приватн≥ заходи щодо пол≥пшенн¤ умов прац≥, дл¤ попередженн¤ травматизации Ї неефективними. “ому њх зд≥йснюють комплексно, створюючи в загальн≥й систем≥ керуванн¤ виробництвом, п≥дсистему керуванн¤ безпекою прац≥. “аким чином, керуванн¤ охороною прац≥ це програмно-ц≥льовий комплекс по п≥дготуванню, прийн¤ттю ≥ реал≥зац≥њ вир≥шень (орган≥зац≥йно-техн≥чних, ≥ л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в), спр¤мованих на забезпеченн¤ безпеки, збер≥ганн¤ здоров'¤ ≥ працездатност≥ людини в процес≥ прац≥.
ќб'Їкт керуванн¤ - це безпека прац≥ на робочому м≥сц≥, д≥л¤нц≥, цеху, у вс≥й систем≥ людина - виробництво, характеризуЇтьс¤ взаЇмод≥Їю людей ≥з предметами ≥ знар¤дд¤ми прац≥ ≥ виробничого середовища.
еруюча частина м≥стить у соб≥ кер≥вник≥в п≥дприЇмства, кер≥вник≥в п≥дрозд≥л≥в, службу охорони прац≥. ѕри цьому тут закладен≥ принципи системного п≥дходу, коли виходи об'Їкта керуванн¤ (показники безпеки) через систему збору й опрацюванн¤ ≥нформац≥њ пов'¤зан≥, тобто ≥нформац≥¤ про в≥дхиленн¤ в процес≥ контролю надходить у керуючий орган, де вона анал≥зуЇтьс¤ ≥ приймаЇтьс¤ адекватне вир≥шенн¤. “аким чином, — ќѕ д≥Ї за принципом зворотноњ зв'¤зок.
ѕлануванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ складених план≥в:
перспективний (5 л≥тн≥й) - комплекс планового пол≥пшенн¤ умов по охорон≥ прац≥. ¬они Ї частиною б≥знес-плану;
поточн≥ (р≥чн≥) - вони включаютьс¤ в щор≥чну угоду по охорон≥ прац≥ колективного договору м≥ж адм≥н≥страц≥Їю ≥ трудовим колективом;
оперативно-календарн≥ плани по охорон≥ прац≥ (ќ ѕ), м≥с¤чн≥ ≥ квартальн≥.
” комплекс заход≥в щодо охорони прац≥ вход¤ть:
боротьба з≥ шк≥дливими ≥ небезпечними чинниками (шум, випром≥нюванн¤, в≥брац≥¤ ≥ т.д.);
соц≥альн≥ заходи.
ћета атестац≥њ робочого м≥ста визначити вс≥ фактори виробничого середовища ≥ трудового процесу, ¤к≥ шк≥длив≥ фактори впливають на прац≥вника, ¤к њх усунути або послабити њх д≥ю. “акож визначити п≥льги та компенсац≥њ ¤к≥ на даютьс¤ прац≥вников≥ п≥д час роботи та п≥льги при визначенн≥ пенс≥йного забезпеченн¤.
« метою послабленн¤ негативних фактор≥в необх≥дно розробл¤ти колективн≥ та ≥ндив≥дуальн≥ заходи по забезпеченню нормативних умов по охорон≥ прац≥ ( розпод≥л обовТ¤зк≥в м≥ж службами, посадов≥ обовТ¤зки). Ќеобх≥дн≥ умови осв≥тленн¤, опаленн¤, заземленн¤ Їлектроплилад≥в та електроустановок, огородженн¤ та блокуванн¤, св≥тлова та звукова сигнал≥зац≥¤.
Ќеобх≥дно проводити зоходи по зменшенню шк≥дливих речовин, против≥брац≥йн≥ засоби, протишумов≥, протипожежн≥, електробезпечн≥сть.
«аконодавством Уѕро охорону прац≥Ф ст.9, Уѕро в≥дпусткиФ ст.7,8 , Уѕро пенс≥њФ ст.13 передбачено п≥льги ≥ компенсац≥њ за важк≥ та шк≥длив≥ умови прац≥.
«г≥дно «акону ”крањни в≥д 14.10.92 р. є 44 ст. 669 Уѕро охорону прац≥Ф кожний громад¤нин маЇ право на охорону прац≥.
√ј–јЌ“≤ѓ ѕ–ј¬ √–ќћјƒяЌ Ќј ќ’ќ–ќЌ” ѕ–ј÷≤
—татт¤ 6. ѕрава громад¤н на охорону прац≥ при укладенн≥ трудового договору
”мови трудового договору не можуть м≥стити положень, ¤к≥ не в≥дпов≥дають законодавчим та ≥ншим нормативним актам про охорону прац≥, що д≥ють в ”крањн≥.
ѕри укладенн≥ трудового договору громад¤нин маЇ бути про≥нформований власником п≥д розписку про умови прац≥ на п≥дприЇмств≥, на¤вн≥сть на робочому м≥сц≥, де в≥н буде працювати, небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в, ¤к≥ ще не усунуто, можлив≥ насл≥дки њх впливу на здоров'¤ та про його права на п≥льги ≥ компенсац≥њ за роботу в таких умовах в≥дпов≥дно до законодавства ≥ колективного договору.
«аборон¤Їтьс¤ укладенн¤ трудового договору з громад¤нином, ¤кому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'¤.
—татт¤ 7. ѕрава прац≥вник≥в на охорону прац≥ п≥д час роботи на п≥дприЇмств≥
”мови прац≥ на робочому м≥сц≥, безпека технолог≥чних процес≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в виробництва, стан засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту, що використовуютьс¤ прац≥вником, а також сан≥тарно-побутов≥ умови повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам нормативних акт≥в про охорону прац≥.
ѕрац≥вник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д дорученоњ роботи, ¤кщо створилас¤ виробнича ситуац≥¤, небезпечна дл¤ його житт¤ чи здоров'¤ або дл¤ людей, ¤к≥ його оточують, ≥ навколишнього природного середовища. ‘акт на¤вност≥ такоњ ситуац≥њ п≥дтверджуЇтьс¤ спец≥ал≥стами з охорони прац≥ п≥дприЇмства з участю представника профсп≥лки ≥ уповноваженого трудового колективу, а в раз≥ виникненн¤ конфл≥кту - в≥дпов≥дним органом державного нагл¤ду за охороною прац≥ з участю представника профсп≥лки.
«а пер≥од простою з цих причин не з вини прац≥вника за ним збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток.
ѕрац≥вник маЇ право роз≥рвати трудовий догов≥р за власним бажанн¤м, ¤кщо власник не виконуЇ законодавство про охорону прац≥, умови колективного договору з цих питань. ” цьому випадку прац≥вников≥ виплачуЇтьс¤ вих≥дна допомога в розм≥р≥, передбаченому колективним договором, але не менше трим≥с¤чного зароб≥тку.
ѕрац≥вник≥в, ¤к≥ за станом здоров'¤ потребують наданн¤ легшоњ роботи, власник повинен в≥дпов≥дно до медичного висновку перевести, за њх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеженн¤ строку.
ќплата прац≥ при переведенн≥ прац≥вник≥в за станом здоров'¤ на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата њм допомоги по соц≥альному страхуванню провад¤тьс¤ зг≥дно з законодавством.
Ќа час зупиненн¤ експлуатац≥њ п≥дприЇмства, цеху, д≥льниц≥, окремого виробництва або устаткуванн¤ органом державного нагл¤ду чи службою охорони прац≥ за прац≥вниками збер≥гаЇтьс¤ м≥сце роботи.
—татт¤ 8. —оц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань
”с≥ прац≥вники п≥дл¤гають обов'¤зковому соц≥альному страхуванню власником в≥д нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань.
—трахуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку ≥ на умовах, що визначаютьс¤ законодавством ≥ колективним договором (угодою, трудовим договором).
≤з фонду соц≥ального страхуванн¤ зд≥йснюютьс¤ виплати сум, що належать потерп≥лому прац≥вников≥ за пер≥од його тимчасовоњ непрацездатност≥ або в пор¤дку в≥дшкодуванн¤ шкоди та одноразовоњ допомоги, передбаченоњ статтею 11 цього «акону. ¬ласник зобов'¤заний повернути зазначен≥ суми до фонду соц≥ального страхуванн¤, ¤кщо нещасний випадок або профес≥йне захворюванн¤ сталис¤ з вини власника.
—татт¤ 9. ѕраво прац≥вник≥в на п≥льги ≥ компенсац≥њ за важк≥ та шк≥длив≥ умови прац≥
ѕрац≥вники, зайн¤т≥ на роботах з важкими та шк≥дливими умовами прац≥, безплатно забезпечуютьс¤ л≥кувально-проф≥лактичним харчуванн¤м, молоком або р≥вноц≥нними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачуван≥ перерви сан≥тарно-оздоровчого призначенн¤, скороченн¤ тривалост≥ робочого часу, додаткову оплачувану в≥дпустку, п≥льгову пенс≥ю, оплату прац≥ у п≥двищеному розм≥р≥ та ≥нш≥ п≥льги ≥ компенсац≥њ, що надаютьс¤ в передбаченому законодавством пор¤дку.
ѕри роз'њзному характер≥ роботи прац≥внику виплачуЇтьс¤ грошова компенсац≥¤ на придбанн¤ л≥кувально-проф≥лактичного харчуванн¤, молока або р≥вноц≥нних йому харчових продукт≥в на умовах, передбачених колективним договором.
¬ласник може за своњ кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) прац≥вникам п≥льги ≥ компенсац≥њ, не передбачен≥ чинним законодавством.
ѕрот¤гом д≥њ трудового договору власник повинен своЇчасно ≥нформувати прац≥вника про зм≥ни у виробничих умовах та в розм≥рах п≥льг ≥ компенсац≥й, включаючи й т≥, що надаютьс¤ йому додатково.
—татт¤ 10. ¬идача прац≥вникам спецод¤гу, ≥нших засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засоб≥в
Ќа роботах ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, а також роботах, пов'¤заних ≥з забрудненн¤м або зд≥йснюваних у неспри¤тливих температурних умовах, прац≥вникам видаютьс¤ безплатно за встановленими нормами спец≥альний од¤г, спец≥альне взутт¤ та ≥нш≥ засоби ≥ндив≥дуального захисту, а також змиваюч≥ та знешкоджуюч≥ засоби.
¬ласник зобов'¤заний орган≥зувати комплектуванн¤ та утриманн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту в≥дпов≥дно до нормативних акт≥в про охорону прац≥.
¬ласник компенсуЇ прац≥вников≥ витрати на придбанн¤ спецод¤гу та ≥нших засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту, ¤кщо встановлений нормами строк видач≥ цих засоб≥в порушено ≥ прац≥вник був змушений придбати њх за власн≥ кошти. ” раз≥ дострокового зносу цих засоб≥в не з вини прац≥вника власник зобов'¤заний зам≥нити њх за св≥й рахунок.
—татт¤ 11. ¬≥дшкодуванн¤ власником шкоди прац≥вникам у раз≥ ушкодженн¤ њх здоров'¤
¬ласник зобов'¤заний в≥дшкодувати прац≥вников≥ шкоду, запод≥¤ну йому кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤, пов'¤заним з виконанн¤м трудових обов'¤зк≥в, у повному розм≥р≥ втраченого зароб≥тку в≥дпов≥дно до законодавства, а також сплатити потерп≥лому (членам с≥м'њ та утриманц¤м померлого) одноразову допомогу. ѕри цьому пенс≥њ та ≥нш≥ доходи, одержуван≥ прац≥вником, не враховуютьс¤.
–озм≥р одноразовоњ допомоги встановлюЇтьс¤ колективним договором (угодою, трудовим договором). якщо в≥дпов≥дно до медичного висновку у потерп≥лого встановлено ст≥йку втрату працездатност≥, ц¤ допомога повинна бути не менше суми, визначеноњ з розрахунку середньом≥с¤чного зароб≥тку потерп≥лого за кожен процент втрати ним профес≥йноњ працездатност≥.
” раз≥ смерт≥ потерп≥лого розм≥р одноразовоњ допомоги повинен бути не менше п'¤тир≥чного зароб≥тку прац≥вника на його с≥м'ю, кр≥м того, не менше р≥чного зароб≥тку на кожного утриманц¤ померлого, а також на його дитину, ¤ка народилас¤ п≥сл¤ його смерт≥.
якщо нещасний випадок трапивс¤ внасл≥док невиконанн¤ потерп≥лим вимог нормативних акт≥в про охорону прац≥, розм≥р одноразовоњ допомоги може бути зменшено в пор¤дку, що визначаЇтьс¤ трудовим колективом за поданн¤м власника та профсп≥лкового ком≥тету п≥дприЇмства, але не б≥льш ¤к на п'¤тдес¤т процент≥в. ‘акт на¤вност≥ вини потерп≥лого встановлюЇтьс¤ ком≥с≥Їю по розсл≥дуванню нещасного випадку.
¬ласник в≥дшкодовуЇ потерп≥лому витрати на л≥куванн¤ (в тому числ≥ санаторно-курортне), протезуванн¤, придбанн¤ транспортних засоб≥в, по догл¤ду за ним та ≥нш≥ види медичноњ ≥ соц≥альноњ допомоги в≥дпов≥дно до медичного висновку, що видаЇтьс¤ у встановленому пор¤дку; подаЇ ≥нвал≥дам прац≥, включаючи не працюючих на п≥дприЇмств≥, допомогу у вир≥шенн≥ соц≥ально-побутових питань за њх рахунок, а при можливост≥ - за рахунок п≥дприЇмства.
«а прац≥вниками, ¤к≥ втратили працездатн≥сть у зв'¤зку з нещасним випадком на виробництв≥ або профес≥йним захворюванн¤м, збер≥гаЇтьс¤ м≥сце роботи (посада) та середн¤ зароб≥тна плата на весь пер≥од до в≥дновленн¤ працездатност≥ або визнанн¤ њх у встановленому пор¤дку ≥нвал≥дами. ” раз≥ неможливост≥ виконанн¤ потерп≥лим попередньоњ роботи власник зобов'¤заний забезпечити в≥дпов≥дно до медичних рекомендац≥й його переп≥дготовку ≥ працевлаштуванн¤, встановити п≥льгов≥ умови та режим роботи.
якщо власник не маЇ можливост≥ працевлаштувати на своЇму п≥дприЇмств≥ ос≥б, ¤к≥ частково втратили працездатн≥сть, але не стали ≥нвал≥дами, в≥н зобов'¤заний в≥драхувати ц≥льовим призначенн¤м до ƒержавного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ кошти у розм≥р≥ середньор≥чноњ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в за кожне нестворене робоче м≥сце дл¤ таких ос≥б. ѕрацевлаштуванн¤ цих ос≥б зд≥йснюЇтьс¤ державною службою зайн¤тост≥ населенн¤.
„ас перебуванн¤ на ≥нвал≥дност≥ у зв'¤зку з нещасним випадком на виробництв≥ або профес≥йним захворюванн¤м зараховуЇтьс¤ до стажу роботи дл¤ призначенн¤ пенс≥њ за в≥ком, а також до стажу роботи ≥з шк≥дливими умовами, ¤кий даЇ право на призначенн¤ пенс≥њ на п≥льгових умовах ≥ у п≥льгових розм≥рах.
—татт¤ 12. ¬≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди
¬≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди провадитьс¤ власником, ¤кщо небезпечн≥ або шк≥длив≥ умови прац≥ призвели до моральноњ втрати потерп≥лого, порушенн¤ його нормальних життЇвих зв'¤зк≥в, вимагають в≥д нього додаткових зусиль дл¤ орган≥зац≥њ свого житт¤.
ѕ≥д моральною втратою потерп≥лого розум≥ютьс¤ стражданн¤, запод≥¤н≥ прац≥вников≥ внасл≥док ф≥зичного або псих≥чного впливу, що спричинило пог≥ршенн¤ або позбавленн¤ можливостей реал≥зац≥њ ним своњх звичок ≥ бажань, пог≥ршенн¤ в≥дносин з оточуючими людьми, ≥нших негативних насл≥дк≥в морального характеру.
¬≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди можливе без втрати потерп≥лим працездатност≥.
ѕор¤док в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди визначаЇтьс¤ законодавством.
—татт¤ 13. ѕерегл¤д розм≥ру в≥дшкодуванн¤ шкоди
” раз≥ зм≥ни вартост≥ житт¤ пор¤док пов'¤заного з цим перегл¤ду розм≥ру в≥дшкодуванн¤ шкоди ≥ одноразовоњ допомоги визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
–озм≥р в≥дшкодуванн¤ шкоди ≥ розм≥р одноразовоњ допомоги, що сплачуютьс¤ потерп≥лому (або членам с≥м'њ та утриманц¤м померлого), не п≥дл¤гають оподаткуванню.
—татт¤ 14. ќхорона прац≥ ж≥нок
«аборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ ж≥нок на важких роботах ≥ на роботах ≥з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, на п≥дземних роботах, кр≥м де¤ких п≥дземних роб≥т (неф≥зичних роб≥т або роб≥т по сан≥тарному та побутовому обслуговуванню), а також залученн¤ ж≥нок до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ дл¤ них граничн≥ норми.
ѕерел≥к важких роб≥т та роб≥т ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, на ¤ких заборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ ж≥нок, а також граничн≥ норми п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ важких речей ж≥нками затверджуютьс¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни за погодженн¤м з ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.
ѕрац¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають неповнол≥тн≥х д≥тей, регулюЇтьс¤ чинним законодавством.
—татт¤ 15. ќхорона прац≥ неповнол≥тн≥х
«аборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ неповнол≥тн≥х, тобто ос≥б в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в, на важких роботах ≥ на роботах ≥з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, а також на п≥дземних роботах. ѕор¤док трудового ≥ профес≥йного навчанн¤ неповнол≥тн≥х профес≥й, пов'¤заних з цими роботами, визначаЇтьс¤ положенн¤м, ¤ке затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.
«аборон¤Їтьс¤ також залучати неповнол≥тн≥х до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ дл¤ них граничн≥ норми.
ѕерел≥к важких роб≥т ≥ роб≥т ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, на ¤ких заборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ неповнол≥тн≥х, а також граничн≥ норми п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ важких речей неповнол≥тн≥ми затверджуютьс¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни за погодженн¤м з ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.
Ќеповнол≥тн≥ приймаютьс¤ на роботу лише п≥сл¤ попереднього медичного огл¤ду.
«аборон¤Їтьс¤ залучати неповнол≥тн≥х до н≥чних, надурочних роб≥т та роб≥т у вих≥дн≥ дн≥.
¬≥к, з ¤кого допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу, тривал≥сть робочого часу, в≥дпусток та де¤к≥ ≥нш≥ умови прац≥ неповнол≥тн≥х визначаютьс¤ чинним законодавством.
—татт¤ 16. ќхорона прац≥ ≥нвал≥д≥в
” випадках, передбачених законодавством, власник зобов'¤заний орган≥зувати навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥ю ≥ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в в≥дпов≥дно до медичних рекомендац≥й, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень ≥ п≥льгов≥ умови прац≥ на проханн¤ ≥нвал≥д≥в.
«алученн¤ ≥нвал≥д≥в до надурочних роб≥т ≥ роб≥т у н≥чний час без њх згоди не допускаЇтьс¤.
ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ використовують працю ≥нвал≥д≥в, зобов'¤зан≥ створювати дл¤ них умови прац≥ з урахуванн¤м рекомендац≥й медико-соц≥альноњ експертизи та ≥ндив≥дуальних програм реаб≥л≥тац≥њ, вживати додаткових заход≥в щодо безпеки прац≥, ¤к≥ в≥дпов≥дають специф≥чним особливост¤м ц≥Їњ категор≥њ прац≥вник≥в.
ќ–√јЌ≤«ј÷≤я ќ’ќ–ќЌ» ѕ–ј÷≤ Ќј ¬»–ќЅЌ»÷“¬≤
—татт¤ 17. ”правл≥нн¤ охороною прац≥ на п≥дприЇмств≥ та обов'¤зки власника
¬ласник зобов'¤заний створити в кожному структурному п≥дрозд≥л≥ ≥ на робочому м≥сц≥ умови прац≥ в≥дпов≥дно до вимог нормативних акт≥в, а також забезпечити додержанн¤ прав прац≥вник≥в, гарантованих законодавством про охорону прац≥.
« ц≥Їю метою власник забезпечуЇ функц≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥, дл¤ чого:
створюЇ в≥дпов≥дн≥ служби ≥ призначаЇ посадових ос≥б, ¤к≥ забезпечують вир≥шенн¤ конкретних питань охорони прац≥, затверджуЇ ≥нструкц≥њ про њх обов'¤зки, права та в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ покладених на них функц≥й;
розробл¤Ї за участю профсп≥лок ≥ реал≥зуЇ комплексн≥ заходи дл¤ дос¤гненн¤ встановлених норматив≥в з охорони прац≥, впроваджуЇ прогресивн≥ технолог≥њ, дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки, засоби механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва, вимоги ергоном≥ки, позитивний досв≥д з охорони прац≥ тощо;
забезпечуЇ усуненн¤ причин, що призвод¤ть до нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань, ≥ виконанн¤ проф≥лактичних заход≥в, визначених ком≥с≥¤ми за п≥дсумками розсл≥дуванн¤ цих причин;
орган≥зовуЇ проведенн¤ лабораторних досл≥джень умов прац≥, атестац≥њ робочих м≥сць на в≥дпов≥дн≥сть нормативним актам про охорону прац≥ в пор¤дку ≥ строки, що встановлюютьс¤ законодавством, вживаЇ за њх п≥дсумками заход≥в щодо усуненн¤ небезпечних ≥ шк≥дливих дл¤ здоров'¤ виробничих фактор≥в;
розробл¤Ї ≥ затверджуЇ положенн¤, ≥нструкц≥њ, ≥нш≥ нормативн≥ акти про охорону прац≥, що д≥ють у межах п≥дприЇмства та встановлюють правила виконанн¤ роб≥т ≥ повед≥нки прац≥вник≥в на територ≥њ п≥дприЇмства, у виробничих прим≥щенн¤х, на буд≥вельних майданчиках, робочих м≥сц¤х в≥дпов≥дно до державних м≥жгалузевих ≥ галузевих нормативних акт≥в про охорону прац≥, забезпечуЇ безплатно прац≥вник≥в нормативними актами про охорону прац≥;
зд≥йснюЇ пост≥йний контроль за додержанн¤м прац≥вниками технолог≥чних процес≥в, правил поводженн¤ з машинами, механ≥змами, устаткуванн¤м та ≥ншими засобами виробництва, використанн¤м засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту, виконанн¤м роб≥т в≥дпов≥дно до вимог щодо охорони прац≥;
орган≥зовуЇ пропаганду безпечних метод≥в прац≥ та сп≥вроб≥тництво з прац≥вниками у галуз≥ охорони прац≥.
¬ раз≥ в≥дсутност≥ в нормативних актах про охорону прац≥ вимог, ¤к≥ необх≥дно виконати дл¤ забезпеченн¤ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥ на певних роботах, власник зобов'¤заний вжити погоджених з органами державного нагл¤ду заход≥в, що забезпечать безпеку прац≥вник≥в.
” раз≥ виникненн¤ на п≥дприЇмств≥ надзвичайних ситуац≥й ≥ нещасних випадк≥в власник зобов'¤заний вжити терм≥нових заход≥в дл¤ допомоги потерп≥лим, залучити при необх≥дност≥ профес≥йн≥ авар≥йно-р¤тувальн≥ формуванн¤.
«г≥дно «акону ”крањни в≥д 15.11.96 р. Уѕро в≥дпусткиФ кожний громад¤нин маЇ право на додатков≥ в≥дпустки за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥.
—татт¤ 7. ўор≥чна додаткова в≥дпустка за роботу ≥з шк≥дливими
≥ важкими умовами прац≥ та њњ тривал≥сть
( —татт¤ 7 вводитьс¤ в д≥ю з 1 с≥чн¤ 1998 року зг≥дно з
ѕостановою ¬– N 505/96-¬– в≥д 15.11.96 )
ўор≥чна додаткова в≥дпустка за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥ тривал≥стю до 35 календарних дн≥в надаЇтьс¤ прац≥вникам, зайн¤тим на роботах, пов'¤заних ≥з негативним впливом на здоров'¤ шк≥дливих виробничих фактор≥в, за —писком виробництв, цех≥в, профес≥й ≥ посад, затверджуваним аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
онкретна тривал≥сть в≥дпустки, зазначеноњ в частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥, встановлюЇтьс¤ колективним чи трудовим договором залежно в≥д результат≥в атестац≥њ робочих м≥сць за умовами прац≥ та часу зайн¤тост≥ прац≥вника в цих умовах.
—татт¤ 8. ўор≥чна додаткова в≥дпустка за особливий характер
прац≥ та њњ тривал≥сть
( —татт¤ 8 вводитьс¤ в д≥ю з 1 с≥чн¤ 1998 року зг≥дно з
ѕостановою ¬– N 505/96-¬– в≥д 15.11.96 )
ўор≥чна додаткова в≥дпустка за особливий характер прац≥ надаЇтьс¤:
1) окремим категор≥¤м прац≥вник≥в, робота ¤ких пов'¤зана з п≥двищеним нервово-емоц≥йним та ≥нтелектуальним навантаженн¤м або виконуЇтьс¤ в особливих природних географ≥чних ≥ геолог≥чних умовах та умовах п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤, - тривал≥стю до 35 календарних дн≥в за —писком виробництв, роб≥т, профес≥й ≥ посад, затверджуваним аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
2) прац≥вникам з ненормованим робочим днем - тривал≥стю до 7 календарних дн≥в зг≥дно ≥з списками посад, роб≥т та профес≥й, визначених колективним договором, угодою.
онкретна тривал≥сть щор≥чноњ додатковоњ в≥дпустки за особливий характер прац≥ встановлюЇтьс¤ колективним чи трудовим договором залежно в≥д часу зайн¤тост≥ прац≥вника в цих умовах.
«г≥дно «акону ”крањни в≥д 16.12.91 р. Уѕро пенс≥њФ кожний громад¤нин маЇ право пенс≥њ на п≥льгових умовах , ¤кщо виконуЇ шк≥дливу роботу.
—татт¤ 13. ѕенс≥њ за в≥ком на п≥льгових умовах
Ќа п≥льгових умовах мають право на пенс≥ю за в≥ком, незалежно в≥д м≥сц¤ останньоњ роботи:
а) прац≥вники, зайн¤т≥ повний робочий день на п≥дземних роботах, на роботах з особливо шк≥дливими ≥ особливо важкими умовами прац≥, - за списком N 1 виробництв, роб≥т, профес≥й, посад ≥ показник≥в, затверджуваним аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥ за результатами атестац≥њ робочих м≥сць;
чолов≥ки - п≥сл¤ дос¤гненн¤ 50 рок≥в ≥ при стаж≥ роботи не менше 20 рок≥в, з них не менше 10 рок≥в на зазначених роботах;
ж≥нки - п≥сл¤ дос¤гненн¤ 45 рок≥в ≥ при стаж≥ роботи не менше 15 рок≥в, з них не менше 7 рок≥в 6 м≥с¤ц≥в на зазначених роботах.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ мають не менше половини стажу роботи з особливо шк≥дливими ≥ особливо важкими умовами прац≥, пенс≥њ на п≥льгових умовах призначаютьс¤ ≥з зменшенн¤м в≥ку, передбаченого статтею 12 цього «акону, на 1 р≥к за кожний повний р≥к такоњ роботи чолов≥кам ≥ на 1 р≥к 4 м≥с¤ц≥ - ж≥нкам;
б) прац≥вники, зайн¤т≥ повний робочий день на ≥нших роботах ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥, - за списком N 2 виробництв, роб≥т, профес≥й, посад ≥ показник≥в, затверджуваним аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥ за результатами атестац≥њ робочих м≥сць:
чолов≥ки - п≥сл¤ дос¤гненн¤ 55 рок≥в ≥ при стаж≥ роботи не менше 25 рок≥в, з них не менше 12 рок≥в 6 м≥с¤ц≥в на зазначених роботах;
ж≥нки - п≥сл¤ дос¤гненн¤ 50 рок≥в ≥ при стаж≥ роботи не менше 20 рок≥в, з них не менше 10 рок≥в на зазначених роботах.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ мають не менше половини стажу роботи ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥, пенс≥њ на п≥льгових умовах призначаютьс¤ ≥з зменшенн¤м в≥ку, передбаченого статтею 12 цього «акону, на 1 р≥к за кожн≥ 2 роки 6 м≥с¤ц≥в такоњ роботи чолов≥кам ≥ за кожн≥ 2 роки такоњ роботи - ж≥нкам;
в) трактористи-машин≥сти, безпосередньо зайн¤т≥ у виробництв≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в колгоспах, радгоспах, ≥нших п≥дприЇмствах с≥льського господарства, - чолов≥ки п≥сл¤ дос¤гненн¤ 55 рок≥в ≥ при загальному стаж≥ роботи не менше 25 рок≥в, з них не менше 20 рок≥в на зазначен≥й робот≥;
г) ж≥нки, ¤к≥ працюють трактористами-машин≥стами, машин≥стами буд≥вельних, шл¤хових ≥ вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на баз≥ трактор≥в ≥ екскаватор≥в, - п≥сл¤ дос¤гненн¤ 50 рок≥в ≥ при загальному стаж≥ роботи не менше 20 рок≥в, з них не менше 15 рок≥в на зазначен≥й робот≥;
д) ж≥нки, ¤к≥ працюють до¤рками (операторами машинного доњнн¤), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, ≥нших п≥дприЇмствах с≥льського господарства, - п≥сл¤ дос¤гненн¤ 50 рок≥в ≥ при стаж≥ зазначеноњ роботи не менше 20 рок≥в за умови виконанн¤ встановлених норм обслуговуванн¤.
Ќорми обслуговуванн¤ дл¤ цих ц≥лей встановлюютьс¤ в пор¤дку, що визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
е) ж≥нки, зайн¤т≥ прот¤гом повного сезону на вирощуванн≥, збиранн≥ та п≥сл¤збиральн≥й обробц≥ тютюну,- п≥сл¤ дос¤гненн¤ 50 рок≥в ≥ при стаж≥ зазначеноњ роботи не менше 20 рок≥в;
Ї) роб≥тниц≥ текстильного виробництва, зайн¤т≥ на верстатах ≥ машинах, - за списком виробництв ≥ профес≥й, затверджуваним у пор¤дку, що визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, - п≥сл¤ дос¤гненн¤ 50 рок≥в ≥ при стаж≥ зазначеноњ роботи не менше 20 рок≥в;
ж) ж≥нки, ¤к≥ працюють у с≥льськогосподарському виробництв≥ та виховали п'¤теро ≥ б≥льше д≥тей, - незалежно в≥д в≥ку ≥ трудового стажу, в пор¤дку, що визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
з) вод≥њ м≥ського пасажирського транспорту (автобус≥в, тролейбус≥в, трамвањв) ≥ великовагових автомоб≥л≥в, зайн¤тих у технолог≥чному процес≥ важких ≥ шк≥дливих виробництв:
чолов≥ки - п≥сл¤ дос¤гненн¤ 55 рок≥в ≥ при стаж≥ роботи 25 рок≥в, в тому числ≥ на зазначен≥й робот≥ не менше 12 рок≥в 6 м≥с¤ц≥в;
ж≥нки - п≥сл¤ дос¤гненн¤ 50 рок≥в ≥ при стаж≥ роботи 20 рок≥в, в тому числ≥ на зазначен≥й робот≥ не менше 10 рок≥в. ( ѕункт "з" частини першоњ статт≥ 13 в редакц≥њ «акону N 2356-12 в≥д 15.05.92 )
( „астину другу статт≥ 13 виключено на п≥дстав≥ «акону N 1461-III ( 1461-14 ) в≥д 17.02.2000 )
( „астину третю статт≥ 13 виключено на п≥дстав≥ «акону N 198/96-¬– в≥д 16.05.96 )
ѕрац≥вникам ≥нших виробництв, профес≥й та посад достроков≥ пенс≥њ залежно в≥д умов прац≥ (але не ран≥ш ¤к п≥сл¤ дос¤гненн¤ 55 рок≥в чолов≥ками ≥ 50 рок≥в ж≥нками) можуть встановлюватис¤ за результатами атестац≥њ робочих м≥сць за рахунок кошт≥в п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, призначених на оплату прац≥, ¤к≥ перераховуютьс¤ до ѕенс≥йного фонду ”крањни на виплату пенс≥й до дос¤гненн¤ прац≥вником пенс≥йного в≥ку, передбаченого статтею 12 цього «акону. ( „астина трет¤ статт≥ 13 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 198/96-¬– в≥д 16.05.96 )
ѕор¤док пенс≥йного забезпеченн¤ ос≥б, ¤к≥ працювали до введенн¤ в д≥ю цього «акону на роботах ≥з шк≥дливими й важкими умовами прац≥, передбачених законодавством, що д≥¤ло ран≥ше, визначаЇтьс¤ статтею 100 даного «акону.
онтроль за правильн≥стю застосуванн¤ списк≥в на п≥льгове пенс≥йне забезпеченн¤ ≥ ¤к≥стю проведенн¤ атестац≥њ робочих м≥сць на п≥дприЇмствах та в орган≥зац≥¤х, п≥дготовка пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤ цих списк≥в покладаютьс¤ на органи ƒержавноњ експертизи умов прац≥. ѕоложенн¤ про органи ƒержавноњ експертизи умов прац≥ та пор¤док проведенн¤ атестац≥њ робочих м≥сць затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
2.јнал≥з шк≥дливих ≥ небезпечних чинник≥в
ѕо природ≥ д≥њ на орган≥зм людини небезпечн≥ ≥ шк≥длив≥ виробнич≥ чинники (Ќ¬„ ≥ Ў¬„) п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на чотирьох групи:
‘≥зичн≥;
’≥м≥чн≥;
Ѕ≥олог≥чн≥;
ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥.
ƒо ф≥зичних Ў¬„ в≥днос¤тьс¤ частини машин; гостр≥ крайки; п≥двищений р≥вень в≥брац≥њ, шуму; аномальне значенн¤ м≥крокл≥мату; п≥двищена запиленн≥сть ≥ загазован≥сть, випром≥нюванн¤ ≥ т.д.
’≥м≥чн≥ чинники д≥л¤тьс¤ на токсичн≥, що дратують (алергени), канцерогенн≥, мутагенн≥.
Ѕ≥олог≥чн≥ Ќ¬„: патогенн≥ м≥кроорган≥зми ≥ продукти њхньоњ життЇд≥¤льност≥; рослини; тварини; людина.
ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥ Ќ¬„: нервово-емоц≥йн≥ перевантаженн¤; монотонн≥сть; статичне, динам≥чне навантаженн¤; робота в н≥чну зм≥ну ≥ т.д.
” залежност≥ в≥д енерговитрат ус≥ роботи д≥л¤тьс¤ на три категор≥њ:
- легк≥;
- середньоњ ваги;
- важк≥.
Ћегк≥ ф≥зичн≥ роботи провад¤тьс¤ сто¤чи, сид¤чи або пов'¤зан≥ з ходьбою, але без систематичних ф≥зичних напруг або п≥дн¤ть ≥ перенесенн¤ ваг. ≈нерговитрати до 172 ƒж/з або 174 ¬т або 150 кал/ч. Iа - легк≥ роботи до 120 ал/ч, Iб - 121-150 кал/ч.
‘≥зичн≥ роботи середньоњ ваги: 151-250 кал/ч або 175-290 ¬т. IIа - енерговитрати (172-232 ƒж/з або 151-200 кал/ч) пов'¤зан≥ з пост≥йною ходьбою, але без перенесенн¤ ваг. IIб - перенесенн¤ ваг до 10 к≥лограм≥в (232-293 ƒж/з або 201-250 кал/ч).
¬ажка ф≥зична робота пов'¤зана ≥з систематичними ф≥зичними напругами, а також п≥дйомом ≥ переноской вагами б≥льш 10 кг (>293 ƒж/з або 250 кал/ч або 290 ¬т).
3.Ўк≥длив≥ речовини
¬еденн¤ р¤ду технолог≥чних процес≥в супроводжуЇтьс¤ вид≥ленн¤м у пов≥тр¤ робочоњ зони шк≥дливих х≥м≥чних речовин у вид≥ пар≥в, гази ≥ пилюки. ѕо ступен≥ д≥њ на орган≥зм людини шк≥длив≥ речовини п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на чотирьох класу небезпеки:
Ќадзвичайно небезпечн≥: ѕƒ ¬исоконебезпечн≥: ѕƒ в≥д 0,1 до 1,0 мг/м3;
”м≥ренонебезпечн≥: ѕƒ в≥д 1,1 до 10,0 мг/м3;
ћалонебезпечн≥: ѕƒ >10,0 мг/м3.
” основу даноњ класиф≥кац≥њ призначена середн¤ смертельна концентрац≥¤ (—— ) гранично припустима концентрац≥¤ (ѕƒ ).
ѕƒ шк≥дливих речовин - це концентрац≥њ, що при щоденн≥й робот≥ прот¤гом восьми час≥в або ≥ншоњ тривалост≥, але не б≥льш 41 часу в тиждень, прот¤гом усього робочого стажу не можуть викликати захворюванн¤ або в≥дхиленн¤ в стан≥ здоров'¤ що ви¤вл¤ютьс¤ сучасними методами досл≥джень у процес≥ роботи або у в≥ддален≥ терм≥ни житт¤ д≥йсних ≥ наступних покол≥нь.
”мовою безпеки шк≥дливих речовин Ї сп≥вв≥дношенн¤:
≈доп. обм≥рюван≥ —‘ ≥ ѕƒ мг/м3.
ѕри перебуванн≥ в робоч≥й зон≥ дек≥лькох шк≥дливих речовин однонаправленного д≥њ повинно дотримуватис¤ сп≥вв≥дношенн¤:
ѕо характер≥ д≥њ вони п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на:
«агальнотоксичн≥ - отруЇнн¤ всього орган≥зму , що викликають чадний газ, бензол, ртуть, свинець, ц≥ан≥ди, арсениды - з'Їднанн¤ миш'¤ку;
ѕодразн≥ (хлор, ам≥ак, с≥рчистий газ, ацетон); сенсибилизируют - алергени (формальдегид, розчинники ≥ лаки на основ≥ н≥тросполук);
анцерогенн≥ Ц ¤к≥ викликають рак (н≥кель, з'Їднанн¤ кульгави, азбест, ам≥ни ≥ т.д.);
ћутагенные Ц ¤к≥ впливають на репродуктивну функц≥ю (магн≥й, ртуть)
ѕри розм≥рах часток б≥льш 100мкм - у пилоосаждаючих камерах.
Ѕ≥льш 30 мкм - обчищаютьс¤ циклонами.
¬≥д 0.5 до 30 мкм - рукавний ф≥льтр (¤к великий пилосос).
ƒо 5 мкм - методом електростатики (электроф≥льтрац≥њ).
«асоби ≥ндив≥дуального захисту в≥д шк≥дливих речовин.
«асоби ≥ндив≥дуального захисту орган≥в подиху. ѕ≥дрозд≥л¤ютьс¤ на: противопильов≥ маски-распираторы; протигазов≥ респ≥ратори (в≥д пилюки ≥ газу); противогази (що ф≥льтрують ≥ ≥золюють).
«асоби ≥ндив≥дуального захисту т≥ла. ƒл¤ захисту т≥ла застосовують спец≥альн≥ костюми, халати в кислотно - полум'¤ - ¤дохимзащитном виконанн¤х. ƒл¤ захисту рук застосовують спец≥альн≥ рукавиц≥, гидрофобные або гидрофильные маз≥. ƒл¤ захисту голови - спец≥альн≥ каски.
«асоби ≥ндив≥дуального захисту очей. ƒл¤ захисту очей використовуютьс¤ спец≥альн≥ очки, скафандри, особист≥ захисн≥ щитки.
¬есь персонал, що працюЇ з≥ шк≥дливими речовинами пер≥одично ≥ попередньо проходить контроль.
4.ќсв≥тленн¤.
90% ≥нформац≥њ людина одержуЇ через органи зору. —в≥тло робить позитивний вплив на обм≥н речовин, серцево-судинну систему, нервово-псих≥чну сферу. –ац≥ональне осв≥тленн¤ спри¤Ї п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, його безпеки. ѕри недостатньому осв≥тленн≥ ≥ поган≥й його ¤кост≥ в≥дбуваЇтьс¤ швидке стомленн¤ зорових анал≥затор≥в, п≥двищуЇтьс¤ травматичность. «анадто висока ¤скрав≥сть викликаЇ ¤вище осл≥пленн¤, порушенн¤ функц≥њ ока.
„астина електромагн≥тного спектра з ( в≥д 10Е340000 нм називаЇтьс¤ оптичною областю спектра, що п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на ≥нфрачервоне випром≥нюванн¤(770Е340000), видиме випром≥нюванн¤ (380Е770), ”‘ область - 10Е380 нм. ” межах видимоњ област≥, випром≥нюванн¤ р≥зноман≥тноњ ( викликають р≥зн≥ св≥тлов≥ ≥ кол≥рн≥ в≥дчутт¤: в≥д ф≥олетового до червоного цв≥т≥в. Ќайб≥льше дошкульне людське око до 550 нм випром≥нюванн¤. ƒо меж спектра чутлив≥сть зменшуЇтьс¤.
Ќормуванн¤ осв≥тленн¤
ѕриродне ≥ штучне осв≥тленн¤ нормуЇтьс¤ —Ќ»ѕ II 4-79 у залежност≥ в≥д характеристики зоровоњ роботи, найменшого розм≥ру об'Їкта розр≥зненн¤, фона контрасту об'Їкта з фоном. ƒл¤ природного осв≥тленн¤ нормуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт природного осв≥тленн¤, причому дл¤ б≥чного осв≥тленн¤ нормуЇтьс¤ м≥н≥мальне значенн¤ ≈ќ, а дл¤ верхнього ≥ комб≥нованого - середнЇ значенн¤.
ƒл¤ кожного помешканн¤ будуЇтьс¤ крива розпод≥лу ≈ќ й осв≥тленост≥ в характерному розтин≥ помешканн¤ - фронтальна площина, що проходить по середин≥ помешканн¤ перпендикул¤рно площини остеклени¤. ¬им≥р ≈внутр≥шнього зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ 0.8 м в≥д р≥вн¤ стат≥. Ќормованою характеристикою дл¤ штучного осв≥тленн¤ Ї м≥н≥мальна осв≥тлен≥сть на робочому м≥сц≥ ≈min (люкс).
√оловн≥ вимоги до виробничого осв≥тленн¤ :
ќсв≥тлен≥сть на робочому м≥сц≥ повинна в≥дпов≥дати характеру зоровоњ роботи; р≥вном≥рний розпод≥л ¤скравост≥ на робоч≥й поверхн≥ ≥ в≥дсутн≥сть р≥зких т≥ней; розм≥р осв≥тленн¤, пост≥йн≥сть в часу (в≥дсутн≥сть пульсац≥њ св≥тлового потоку); оптимальна спр¤мован≥сть св≥тлового потоку й оптимальний спектральний склад; вс≥ елементи осв≥тлювальних установлень повинн≥ бути довгов≥чн≥, вибухоло-пожежо-электробезпечн≥.
≈ксплуатац≥¤ осв≥тлювальних установок ≥ контроль.
≈ксплуатац≥¤ включаЇ: регул¤рне очищенн¤ засклених прор≥з≥в ≥ св≥тильник≥в в≥д бруду; своЇчасну зам≥ну перегор≥лих ламп; контроль напруги в мереж≥; регул¤рний ремонт арматури св≥тильник≥в; регул¤рний косметичний ремонт помешканн¤. ƒл¤ цього передбачен≥ спец≥альн≥ пересувн≥ в≥зки з платформами, телескоп≥чн≥ сх≥дц≥, п≥дв≥сн≥ устроњ. ¬с≥ ман≥пул¤ц≥њ провад¤тьс¤ при в≥дключен≥й напруз≥. якщо висота п≥дв≥су до 5м - обслуговуютьс¤ сх≥дцевими драбинами (обов'¤зково 2 чолов≥к). онтроль осв≥тленн¤ зд≥йснюЇтьс¤ не р≥дше 1 разу в р≥к шл¤хом вим≥ру осв≥тленост≥ або сили св≥тла за допомогою фотометра; наступне пор≥вн¤нн¤ з нормативами.
5.¬≥брац≥¤.
ѕерем≥щенн¤ точки або механ≥чноњ системи при ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ почергове зростанн¤ й убуванн¤ в часу значень хоча б одн≥Їњ координати.
ѕричиною порушенн¤ в≥брац≥њ Ї виникаюч≥ при робот≥ машин неур≥вноважен≥ силов≥ впливи: ударн≥ навантаженн¤; зворотно-поступальн≥ перем≥щенн¤; дисбаланс. ѕричиною дисбалансу Ї: неоднор≥дн≥сть матер≥алу; розб≥жн≥сть центр≥в мас ≥ осей обертанн¤; деформац≥¤.
Ѕ≥олог≥чний вплив в≥брац≥њ.
¬≥брац≥¤ - загальноб≥олог≥чний шк≥дливий чинник, що призводить до фахових захворювань - в≥брозахворюваннь, л≥куванн¤ котрих можливо т≥льки на ранн≥х стад≥¤х. ’вороба супроводжуЇтьс¤ ст≥йкими порушенн¤ми в орган≥зм≥ людини (опорно-руховий апарат, необоротн≥ зм≥ни в к≥стках ≥ суглобах, зсуви в черевн≥й порожнин≥, нервово-псих≥чн≥й сфер≥). Ћюдина частково або ц≥лком утрачаЇ працездатн≥сть. ѕо способ≥ передач≥ на людину в≥брац≥¤ п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на загальну ≥ локальну. «агальна - д≥Ї через опорн≥ поверхн≥ н≥г на весь орган≥зм у ц≥лому. Ћокальна - на окрем≥ д≥л¤нки т≥ла. «агальну под≥л¤ють по характер≥ передач≥ на: транспортну (при пр¤муванн≥ машин); транспортно-технолог≥чну (при виконанн≥ роботи машиною пр¤муванн¤: кран, бульдозер); технолог≥чну (при робот≥ механ≥зм≥в ≥ людина знаходитьс¤ поруч)
ѕараметри в≥брац≥њ
1. „астота, √ц. Ћюдина Ї замкнутою системою з частотою коливань 5-9 √ц. якщо п≥двести зовн≥шн≥ коливанн¤ з т≥Їњ ж частотою - резонанс: повне припиненн¤ роботи серц¤.
2. јмпл≥туда ј, м.
3. —ереднЇ квадратичное значенн¤ в≥броскорост≥ Vt, м/с.
4. —ереднЇ квадратичное в≥броприскоренн¤ wt, м/с.
5. ¬≥дносний показник в≥броскорост≥ Lv, ƒб.
6. ¬≥дносний показник в≥броприскоренн¤ Lw, ƒб.
Ќормуванн¤ в≥брац≥й.
Ќормативними характеристиками, що служать дл¤ оц≥нки впливу в≥брац≥й на людину Ї:
—ередньоквадратичн≥ значенн¤ в≥броскорост≥ ≥ виброприскорени¤ та њхн≥ показники. ѕонад 10 √ц - нормуютьс¤ Vt ≥ wt. ћенше 10 - Lw Lv.
ѕо способу передач≥ на людину в≥брац≥¤ вим≥рюЇтьс¤ в 3 ортогональних ос¤х: x, y, z. Ќормуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в р≥зних ≥нтервалах частот:
ƒл¤ загальноњ в≥брац≥њ - 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 √ц
ƒл¤ локальноњ - 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000 √ц.
ћ≥ри боротьби.
” автоматичних виробництвах м≥рою боротьби Ї дистанц≥йне керуванн¤ (виключаЇ контакт). ” неавтоматических виробництвах:
«ниженн¤ в≥брац≥њ в джерелах њхн≥х виникнень: п≥двищенн¤ точност≥ опрацюванн¤ деталей; оптим≥зац≥¤ технолог≥чного процесу; пол≥пшенн¤ балансуванн¤.
¬≥дстройка в≥д режим≥в резонансу (зб≥льшенн¤ жорсткост≥ системи); вибродемпф≥руванн¤ (пружинн≥ в≥бро≥зол¤тори).
ѕол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ прац≥ в≥бронебезпечних процес≥в: загальна к≥льк≥сть часу в контакт≥ з в≥брообладнанн¤м не повинно перевищувати зм≥ни; одноразову д≥ю не повинно перевищувати дл¤ локальноњ - 20 хвилин, дл¤ загальноњ - 40 хвилин.
ƒо л≥кувально - проф≥лактичних м≥р в≥днос¤тьс¤: масаж; заходи, що загально укрепл¤ють; г≥дропродцедури. ¬≥брац≥¤ маЇ властив≥сть кумул¤ции (накаплюванн¤ в орган≥зм≥)
6.¬иробничий шум.
Ћюбий небажаний дл¤ людини звук, робить негативний вплив на здоров'¤ ≥ працездатн≥сть.
як ф≥зичне ¤вищ звук - механ≥чн≥ коливанн¤ упругого середовища, ¤ке сприймаЇтьс¤ людським вухом в ≥нтервал≥ частот 16 - 20 000 √ц. ƒо 16 √ц - инфразвуков≥ коливанн¤; понад 20 000 √ц - ультразвук.
ѕараметри шуму.
частота f, √ц
звуковий тиск –, ѕа - перем≥нна складового атмосферного тиску, що виникаЇ при звуков≥й хвил≥.
≤нтенсивн≥сть (сила звука) J, ¬т/м - енерг≥¤ стерпна хвилею в одиницю часу в≥днесена до поверхн≥.
¬≥дносний показник (р≥вень звукового тиску) L.
( - щ≥льн≥сть середовища, через ¤кий проходить звук.
с - Ўвидк≥сть поширенн¤ звука в середовищ≥
Ќормуванн¤ шуму.
« метою нормуванн¤ д≥апазон розбиваЇтьс¤ на октавн≥ смуги: f1, f2, f3, f4. ” кожн≥й смуз≥ знаход¤тьс¤ fср.
ќтримано середньогеометричн≥ частоти: 63, 125, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 √ц. Ќормованою характеристикою шуму Ї р≥вень звукового тиску L, тому що самий звуковий тиск ≥ ≥нтенсивн≥сть зм≥нюютьс¤ в широких межах ≥ њх нормувати неможливо. “акож людське вухо п≥дпор¤дковуЇтьс¤ закону ¬ебера - ‘ехнера: принцип в≥дносност≥ сприйн¤тт¤ шуму людиною. ѕоширено частотний метод анал≥зу шуму. ¬им≥р р≥вн¤ звукового тиску на среднегеометрических частотах ≥з наступним пор≥вн¤нн¤м по √ќ—“ам.
ћетоди ≥ засоби захисту в≥д шуму.
«ахист в≥д шуму дос¤гаЇтьс¤ розробкою шумобезопасноњ техн≥ки, застосуванн¤м засоб≥в ≥ метод≥в ≥ндив≥дуального ≥ колективного захисту, буд≥вельно-акустичними методами. «асоби колективного захисту д≥л¤тьс¤ стосовно джерела шуму: понижуюч≥ шум у джерел≥ виникненн¤ (найб≥льше ефективно); понижуюч≥ шум на шл¤хах його поширенн¤. ѕо способу реал≥зац≥њ:
јкустичн≥ - грунтуютьс¤ на акустичному вим≥р≥ помешканн¤ ≥ за принципом д≥њ п≥дбираютьс¤ засоби звуко≥зол¤ц≥њ, звукопоглинанн¤, в≥бро≥зол¤ц≥¤, демпф≥руванн¤, застосуванн¤ глушителей шуму.
Ѕуд≥вельно-акустичн≥ методи застосовують: екрани, звуко≥зол¤ц≥ю, каб≥ни спостереженн¤, дистанц≥йне керуванн¤, кожухи, ущ≥льненн¤ ≥ т.д. Ќайб≥льше ефективн≥ звуко≥золююч≥ матер≥али: трипласт (композиц≥йний матер≥ал); пластобетони з наповненн¤м з опилок деревини, соломи ≥ т.д. «вуковбирн≥ матер≥али: мармур, бетон, гран≥т, цеглина, ƒ¬ѕ, ƒ—ѕ, войлок, м≥нераловата, матер≥али з щ≥линною перфорац≥Їю.
јрх≥тектурно-планувальн≥: рац≥ональне розм≥щенн¤ робочих м≥сць; рац≥ональний режим прац≥ ≥ в≥дпочинку. ќрган≥зац≥йно-техн≥чн≥.
јктивна форма захисту - генерац≥¤ шуму в противофаз¤ до джерела. «асоби ≥ндив≥дуально захисту: навушники, вушн≥ вкладки, шлемофони, каски.
7.¬ипром≥нюванн¤ , що ≥он≥зують.
ƒо випром≥нювань , що ≥он≥зують, ставл¤тьс¤ корпускул¤рн≥ (мающ≥ масу) ≥ електромагн≥тн≥. орпускул¤рн≥: (, ( ≥ нейтрони. ≈лектромагн≥тн≥: ( ≥ рентген. ¬икликають ≥он≥зац≥ю середовища.
(-випром≥нюванн¤: пот≥к ¤дер випускаЇтьс¤ речовиною при рад≥оактивному розпад≥ або ¤дерних реакц≥¤х. ¬исока ≥он≥зуюча ≥ мала проникаюча спроможн≥сть. ѕроб≥г 8-9 мм у пов≥тр≥ ≥ дек≥лька м≥крон у жив≥й тканин≥.
(-випром≥нюванн¤: пот≥к електрон≥в або позитрон≥в виникаючих при ¤дерному розпад≥. —проможн≥сть , що ≥он≥зуЇ , менше, проникаюча - б≥льше, тому що маса значно менше при однаков≥й енерг≥њ. ” пов≥тр≥ проб≥г 1.8 м, у жив≥й тканин≥ 2.5 см.
Ќейтрони перетвор¤ють свою енерг≥ю у взаЇмод≥ю з частками речовини ≥ спри¤ють одержанню (-випром≥нюванн¤. ѕроникаюча спроможн≥сть залежить в≥д виду атом≥в.
(-випром≥нюванн¤ фотонов маЇ колосальну проникаючу ≥ малу ≥он≥зуючу спроможн≥сть. Ўвидк≥сть поширенн¤ ( швидкост≥ св≥тла.
–ентген≥вське випром≥нюванн¤ складаЇтьс¤ з тормозного ≥ характеристичного. “ормозне ≥спускаетьс¤ при зм≥н≥ к≥нетичноњ енерг≥њ часток, характеристичне - при зм≥н≥ енергетичного стана ¤дра, т≥Їњ ж властивост≥, що ≥ (.
Ѕ≥олог≥чна д≥¤.
” результат≥ опром≥ненн¤ живоњ тканини в н≥й виникаЇ ≥он≥зац≥¤ молекул ≥ розпаданн¤ на ≥они. ≤он≥зац≥¤ супроводжуЇтьс¤ порушенн¤м молекул, ¤к сл≥дство роз≥рванн¤ молекул¤рних зв'¤зк≥в ≥ зм≥ною х≥м≥чноњ структури з'Їднань, тому що в основному т≥ло - це вода. ¬ода розпадаЇтьс¤ на в≥льн≥ радикали (рад≥ол≥з води). ÷≥ радикали дуже активн≥ ≥ призвод¤ть до катал≥тичних реакц≥й ≥ окислюванн¤, у результат≥ чого в≥дбуваЇтьс¤ руйнац≥¤ кл≥тин. ¬≥дбуваЇтьс¤ гальмуванн¤ функц≥њ кровотворних орган≥в, звуженн¤ сосуд≥в, розлад шлунково-кишкового тракту й ≥мунноњ системи орган≥зму.
«овн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ опром≥ненн¤.
«овн≥шнЇ опром≥ненн¤ - опром≥ненн¤, коли джерело рад≥ац≥њ знаходитьс¤ поза орган≥змом ≥ улученн¤ випром≥нюванн¤ усередину виключаЇтьс¤ - видеотерминалы, рентген, ≥з герметичним джерелом випром≥нюванн¤. ѕри зовн≥шньому опром≥ненн≥ небезпечним Ї (, (, рентген≥вське, нейтронне випром≥нюванн¤. Ѕ≥олог≥чний ефект залежить в≥д дози опром≥ненн¤, його виду, часу впливу, розм≥ри поверхн≥, ≥ндив≥дуальноњ чутливост≥ орган≥зму.
ќзнаки опром≥ненн¤: сух≥сть шк≥ри, ламк≥сть к≥сток, тр≥щини шк≥ри, променев≥ виразки. ( ≥ рентген≥вське опром≥ненн¤ може призводити до летального виходу без зовн≥шн≥х ознак. ( ≥ ( викликають шк≥рн≥ поразки.
¬нутр≥шн≥ опром≥ненн¤ - в≥дбуваЇтьс¤ при влученн≥ рад≥оактивноњ речовини усередину орган≥зму при вдиханн≥ забрудненого пов≥тр¤, через стравох≥д, через шк≥ру. ” цьому випадку людина п≥ддаЇтьс¤ безупинному опром≥ненню доти, поки речовина не розсосетьс¤ або не буде виведено з орган≥зму шл¤хом ф≥з≥олог≥чного обм≥ну. ¬нутр≥шньЇ опром≥ненн¤ небезпечно, тому що уражають внутр≥шн≥ органи, кров. Ќайб≥льше небезпечно (.
ѕараметри випром≥нювань , що ≥он≥зують.
≈кспозиц≥йна доза
d - число ≥он≥в одного знака випром≥нюванн¤ , що утвор¤тьс¤ в пов≥тр≥ dm - маса пов≥тр¤ в цьому елементарному обс¤з≥. ’ - системна; [P] - внесистемна.
ѕотужн≥сть експозиц≥йноњ дози
јктивн≥сть рад≥оактивноњ речовини
ѕоглинена доза
d - к≥льк≥сть енерг≥њ, переданоњ речовин≥ в де¤кому елементарному обс¤з≥. dm - маса речовини в обс¤з≥.
ѕотужн≥сть поглиненоњ дози
≈кв≥валентна доза
Q - коеф≥ц≥Їнт ¤кост≥, що враховуЇ вид випром≥нюванн¤.
ѕон¤тт¤ екв≥валентноњ дози введено в зв'¤зку з тим, що р≥зн≥ види випром≥нюванн¤ при однаков≥й поглинен≥й доз≥ викликають р≥зноман≥тн≥ б≥олог≥чн≥ ефекти. Q знаходитьс¤ по таблиц¤х Ќорм –ад≥ац≥йноњ Ѕезпеки.
ѕриродний фон.
Ћюдина пост≥йно п≥ддаЇтьс¤ опром≥ненню природним фоном, що складаЇтьс¤ з косм≥чного випром≥нюванн¤ ≥ випром≥нюванн¤ природно розпод≥лених природних, рад≥оактивних речовин (пищачи, вода, грунт). ѕриродний фон визначаЇтьс¤ в одиниц¤х потужност≥ експозиц≥йноњ дози. Ќа територ≥њ ЅЇларус≥ - в≥д 4 до 20 мк/час. ‘люорограф≥¤: 0.5 - 0.2 –ентгена. –ентгеноскоп≥¤ грудноњ кл≥тини: 2 –ентгени. –ентгеноскоп≥¤ зуба: до 5 –ентген.
“рет¤ стад≥¤ - розпал хвороби: блювота, температура 40о - 41о, кровотеча з носа ≥ внутр≥шн≥х органи. ѕонад 700 - смерть п≥д променем на м≥сц≥.
Ќормуванн¤ випром≥нювань , що ≥он≥зують.
” основу нормуванн¤ призначен≥ становища:
не перевищенн¤ дозового меж≥;
вин¤тки необгрунтованого опром≥ненн¤ людей.
√оловними нормативними документами, що регламентують припустим≥ р≥вн≥ опром≥ненн¤ Ї: норма рад≥ац≥йноњ безпеки - Ќ–Ѕ-87; головн≥ сан≥тарн≥ правила роботи з рад≥оактивними речовинами й ≥ншими джерелами випром≥нювань , що ≥он≥зують , -ќ—ѕ 72-87.
¬≥дпов≥дно до Ќ–Ѕ ≥ ќ—ѕ облучает особи д≥л¤тьс¤ на трьох категор≥њ:
ј - особи, що пост≥йно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами випром≥нюванн¤;
Ѕ - обмежена частина населенн¤, що безпосередньо не працюЇ з джерелами випром≥нюванн¤, але за умовами проживанн¤ або розм≥щенн¤ можуть п≥ддаватис¤ опром≥ненню.
¬ - ≤нше населенн¤ в област≥, крањ, республ≥ц≥.
”становлено три групи орган≥в, опром≥ненн¤ ¤ких приносить найб≥льша шкода здоровью в пор¤дку убуванн¤ чутливост≥: усе т≥ло, гонады, червоний к≥стковий мозок; щитовидна залоза, печ≥нка, нирки, селез≥нка, ∆ “, легк≥, хрусталик ока, жирова тканина, м'¤зи; шк≥рний покров, к≥сткова тканина, пензл¤, предплечь¤.
” залежност≥ в≥д групи орган≥в дл¤ персоналу категор≥њ Ђјї - ѕƒƒ, дл¤ категор≥њ ЂЅї - ѕƒ (межа дози), дл¤ Ђ”ї - природний фон.
ѕƒƒ характеризуЇ найб≥льше значенн¤ ≥ндив≥дуальноњ екв≥валентноњ дози за р≥к, що при р≥вном≥рному вплив≥ прот¤гом 50 рок≥в не викликаЇ в стан≥ здоров'¤ персоналу неспри¤тливих зм≥н, що ви¤вл¤ютьс¤ сучасними методами. ѕƒ установлюЇтьс¤ менше ѕƒƒ - дл¤ запоб≥ганн¤ необгрунтованого опром≥ненн¤ ос≥б категор≥њ ЂЅї.
«ахист в≥д випром≥нювань , що ≥он≥зують.
ƒо головних м≥р захисту в≥днос¤тьс¤: використанн¤ джерел ≥з м≥н≥мальним виходом випром≥нюванн¤ (захист к≥льк≥стю); обмеженн¤ часу роботи (захист часом); видаленн¤ робочих м≥сць в≥д джерел (захист в≥дстанню); екран≥зуванн¤ джерел або робочих м≥сць.
–озр≥зн¤ють захист: в≥д зовн≥шнього опром≥ненн¤, що виникаЇ при робот≥ з закритими джерелами; в≥д внутр≥шнього опром≥ненн¤, що виникаЇ при робот≥ з в≥дкритими джерелами.
«акрит≥ джерела - устроњ, що виключають вилученн¤ рад≥оактивних речовин у середовище.
ѕри нам≥р≥ захисного екрана визначають характеристики джерела ≥ гранично припустим≥ р≥вн≥ випром≥нюванн¤. ѕроектуванн¤ захисту виконуютьс¤ з урахуванн¤м призначенн¤ помешканн¤, категор≥њ ос≥б, що облучаютьс¤, тривалост≥ опром≥ненн¤. ѕри цьому визначаЇтьс¤ кратн≥сть ослабленн¤ опром≥ненн¤ –о Цпотужн≥сть дози, ¤ка зам≥р¤Їтьс¤ на робочому м≥сц≥; –х - гранично припустима потужн≥сть дози.
“овщина екрана розраховуЇтьс¤ в залежност≥ в≥д енерг≥њ випром≥нюванн¤ ≥ кратност≥ ослабленн¤ з урахуванн¤м щ≥льност≥ матер≥алу. ” залежност≥ в≥д матер≥алу ≥ конструкц≥њ захист буваЇ: вод¤ний; сухий; зм≥шаний.
8.≈лектробезпечн≥сть
—истема орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в ≥ засоб≥в, що забезпечують захист людей в≥д шк≥дливих вплив≥в ел. току, эл. дуги, Ёћ пол¤ ≥ статичноњ електрики. ѕорушенн¤ вимог ел-безпеки призводить до ел. травм.
≈лектрична травма - травма, викликана впливом эл. току ≥ дуги. —укупн≥сть таких травм - электротравматизм.
≈лектрична установка - сукупн≥сть машин, апарат≥в, л≥н≥й ≥ допом≥жного устаткуванн¤, призначених дл¤ пр-ва, перетворенн¤, трансформац≥њ, передача ≥ розпод≥лу эл. енерг≥њ.
ѕричини електротравматизма
однофазне (однополюсне) дотик людини до не≥зольованих струмоведучих частин
одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неизольованих частин п≥д напругою.
наближенн¤ на небезпечну в≥дстань людини, до не≥зольованого в≥д земл≥ або до не≥зольованих струмоведучих частин п≥д напругою.
доторк людини до металевих корпус≥в п≥д напругою.
Ѕ≥олог≥чна д≥¤ току на орган≥зм людини
ѕроход¤чи через орган≥зм людини эл т≥к робить 4 види впливу:
терм≥чна д≥¤ Ц ¤ка пр¤вл¤Їтьс¤ в оп≥ках окремих частин, нагр≥ванн≥ до високих температур кровоносних судин, кров≥, нерв≥в, серц¤, мозку, що викликаЇ серйозний розлад
електрол≥тична д≥¤ - розкладанн¤ орган≥чноњ р≥дини (л≥мфи ≥ кров≥) ≥з порушенн¤м њњ складу.
механ≥чна д≥¤ - (динам≥чне) розшаруванн¤, розрив тканин орган≥зму (м'¤з≥в серц¤, судин) у результат≥ эл динам≥чного ефекту; миттЇвого вибухопод≥бного утворенн¤ пару в≥д перегр≥тоњ током тканинноњ р≥дини ≥ кров≥.
б≥олог≥чне - подразненн¤ живих тканин орган≥зму; порушенн¤ внутр≥шн≥х б≥оелектричних процес≥в, що прот≥кають у нормальному орган≥зм≥.
ƒ≥¤ току може бути:
пр¤мим (по тканинах)
рефлекторним (по нервових волокнах)
÷≥ д≥њ току призвод¤ть до р≥зноман≥тних елтравм - м≥сцевим ≥ загальним. ƒо м≥сцевого ставл¤тьс¤ електрооп≥ки, електрознаки (м≥тки), метал≥зац≥¤ шк≥ри (електротатуюванн¤), механ≥чн≥ ушкодженн¤; електроофтальм≥¤ (запаленн¤ переднього в≥дд≥лу ока).
ќп≥ки бувають: токов≥, контактн≥, дугов≥ (супров. обвуглюванн¤м тканин).
ћехан≥чн≥ ушкодженн¤ в≥дбуваютьс¤ через судорожне скороченн¤ мТ¤з≥в.
ƒо загального в≥днос¤ть: ел удари - уражаЇтьс¤ або створюЇтьс¤ погроза поразки всього орган≥зму через порушенн¤ нормальноњ д≥¤льност≥ життЇважливих орган≥в (серц¤, мозку, леген). 4 ступен¤ ел удару:
судорожне скороченн¤ м'¤з≥в без утрати св≥домост≥
судорожне скороченн¤ м'¤з≥в ≥з утратою св≥домост≥, але з≥ збереженою роботою серц¤
утрата св≥домост≥ ≥ порушенн¤ серцевоњ д≥¤льност≥ або подиху (або ≥ того, ≥ ≥ншого)
кл≥н≥чна смерть - (в≥дсутн≥сть подиху ≥ кровооб≥гу). ѕерех≥дний процес в≥д житт¤ до смерт≥, що наступаЇ з моменту припиненн¤ роботи серц¤ ≥ леген. ” людини в≥дсутн≥ ознаки житт¤, розширен≥ з≥ниц≥ (мозок погано постачаЇтьс¤ кров'ю), проте життЇв≥ процеси йдуть на старому р≥вн≥ (мозок ще живий). ÷е дозвол¤Ї шл¤хом впливу на органи повернути постраждалого до житт¤. ѕершими гинуть кл≥тини головного мозку (нейрони), дуже вразлив≥ до кисневого голодуванн¤. “ому тривал≥сть коми обмежуЇтьс¤ з моменту припиненн¤ серцебитт¤ 5-7 хвилинами
Ѕ≥олог≥чна смерть - необоротне ¤вище, що характеризуЇтьс¤ припиненн¤м б≥олог≥чних процес≥в у кл≥тинах орган≥зму, розпадом б≥лкових структур. ЌаступаЇ п≥сл¤ кл≥н≥чноњ смерт≥.
„инники впливаюч≥ на поразку електричним током
—туп≥нь небезпечноњ д≥њ.
¬≥д роду току (небезпечн≥ше дл¤ людини - перем≥нний т≥к у силу створенн¤ додатковоњ Їмкост≥ м≥ж електродами);
–озм≥р току;
–озм≥р напруги;
Ўл¤х току (через життЇво важлив≥ органи);
ќп≥р т≥ла людини (укладаЇтьс¤ з опору верхнього прошарку шк≥ри й опору внутр≥шн≥х орган≥в; в≥д 1000 до 10 000 ом;
ўо призводить до зменшенн¤ опору:
ћетал≥зац≥¤ (у металург≥в, наприклад); зволоженн¤; захворюванн¤ шк≥ри; хрон≥чн≥ захворюванн¤ людини; нервово псих≥чний настр≥й; тривал≥сть д≥њ току (≥з зб≥льшенн¤м д≥њ току оп≥р зменшуЇтьс¤); умови зовн≥шнього середовища.
¬≥дпов≥дно до правил устрою електричних установок у в≥дношенн≥ небезпеки поразки в≥д електричного струму, помешканн¤ п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на три категор≥њ
7.1. ѕомешканн¤ з п≥двищеною небезпекою поразки током. ’арактеризуютьс¤ на¤вн≥стю одного з ознак:
ѕ≥двищена волог≥сть пов≥тр¤ (понад 75%);
ѕ≥двищена температура пов≥тр¤ (понад 35о);
Ќа¤вн≥сть токопроводноњ пилюки;
ћожлив≥сть одночасного доторку людини до токопровод¤чих частин, з одн≥Їњ сторони ≥ заземленим до ≥ншоњ.
7.2. ќсобливо небезпечн≥ помешканн¤. ’арактеризуютьс¤ на¤вн≥стю одного з ознак:
ќсоблива волог≥сть (волог≥сть ( 100%);
Ќа¤вн≥сть х≥м≥чно агресивного середовища, що руйнуЇ ≥зол¤ц≥ю;
Ќа¤вн≥сть двох або б≥льш ознак помешканн¤ з п≥двищеною небезпекою.
7.3. Ѕез п≥двищеноњ небезпеки
Ќебезпека току оц≥нюЇтьс¤ по в≥дпов≥дних реакц≥¤х людини. «амиканн¤ цепу через т≥ло людини може викликати судорожн≥ скороченн¤ м'¤з≥в в≥д перем≥нного току, болюч≥ подразненн¤ в≥д пост≥йного току, може викликати ф≥бр≥л¤ц≥ю (спонтанне скороченн¤ серцевого м'¤за не по синусоњдальн≥й ампл≥туд≥, а по загасаюч≥й ампл≥туд≥; звичайно передуЇ повному припиненню роботи серц¤).
√раничний що не в≥дпускаЇ (скороченн¤ м'¤з≥в 10 - 15 м);
‘≥бр≥л¤ц≥йний 100м (25 - 30 м важко дихати).
Ќормуванн¤ напруги доторку ≥ ток≥в.
¬≥дпов≥дно до √ќ—“ установлен≥ гранично припустим≥ р≥вн≥ доторку ≥ ток≥в, значенн¤ котрих, а також тривал≥сть впливу установлен≥ з реакц≥њ в≥дчутт¤.
ƒл¤ перем≥нного току частотою 50 √ц ѕƒ” - 2¬; дл¤ току - 0,3 м.
ƒл¤ пост≥йного току ѕƒ” не б≥льш 8¬ ≥ т≥к не б≥льш 1м.
ƒл¤ ос≥б виконуючу роботу в особливих умовах ц≥ р≥вн≥ нормуютьс¤ в три рази менше.
√оловн≥ м≥ри захисту в≥д поразки електричним током.
≤зол¤ц≥¤ струмоведучих частин з устро¤ми контролю. «абезпечуЇ нормальну роботу електроустановок ≥ захист в≥д поразки током. –обоча ≥зол¤ц≥¤ передбачаЇтьс¤ дл¤ захисту на випадок ушкодженн¤ робочоњ ≥зол¤ц≥њ. ≤зол¤ц≥¤, ¤ка складаЇтьс¤ з робочоњ ≥ додатковоњ - подв≥йна. ѕол≥пшена робоча ≥зол¤ц≥¤, що забезпечуЇ ту ж ступ≥нь захисту, що ≥ подв≥йна, називаЇтьс¤ посиленою ≥зол¤ц≥Їю. онтроль ≥зол¤ц≥њ може бути пер≥одичний ≥ пост≥йний. ¬им≥рюЇтьс¤ оп≥р ≥зол¤ц≥њ мегометрами. онтроль зд≥йснюЇтьс¤ при приймально здавальних ≥спитах електроустановок п≥сл¤ монтажу, ремонту, при ви¤вленн≥ дефекту ≥зол¤ц≥њ ≥ в установлен≥ нормативн≥ терм≥ни. Ќормуванн¤: найменше припустиме значенн¤ опору ≥зол¤ц≥њ нормуЇтьс¤ правилами устрою електроустановок: дл¤ котушок, контакти, пускач≥, силових щит≥в ≥ осв≥тлювальних установлень ѕƒ” не менше 0,5 ћќм; дл¤ повторних ланцюг≥в не менше 1ћќм. ѕост≥йний контроль ≥зол¤ц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ спец≥альними приладами, що включаютьс¤ в цеп разом з електроустановкою, автоматично контролюють оп≥р установки, сигнал≥зують про зниженн¤ опору ≥зол¤ц≥њ нижче припустимого значенн¤.
ќгородженн¤ ≥ неприступн≥сть струмоведучих частин. «астосовуЇтьс¤ з метою виключенн¤ доторку з≥ струмоведучими частинами або наближенн¤ до них на небезпечну в≥дстань. √оловн≥ вимоги: механ≥чна й електрична тривал≥сть.
ј–“ј ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤
ѕ≥дприЇмство /орган≥зац≥¤, установа/
Ќомер робочого м≥ста___________________
¬иробництво____________________
ѕрофес≥¤ (посада)______________________
÷ех /д≥льниц¤ в≥дд≥лу/______________
(код по ™“ƒ , ƒ. ѕовне найменуванн¤)
ќц≥нка фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу
є п/п
‘актори виробничого серидовища ≥ трудового процесу
Ќормативне значенн¤
/√ƒ–/ /√ƒ /
‘актичне значенн¤
“ривал≥сть д≥њ фактора % за зм≥ну
III клас Ц шк≥длив≥ ≥ небезпечн≥ умови ≥ характер прац≥
Ќебезпе-чний (екстре-мальний)
ѕри-м≥тка
1
2
3
4
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1.
Ўк≥длив≥ х≥м≥чн≥ речовини
1 клас небезпеки________________________
2 клас небезпеки________________________
3-4 клас небезпеки______________________
2.
ѕил переважно ф≥брогенноњ д≥њ
3.
¬≥брац≥¤ / загальна ≥ локальна /
4.
Ўум
5.
≤нфразвук
6.
”льтразвук
7.
Ќе≥онезуюч≥ випром≥нюванн¤ :
- рад≥очастотний д≥апазон ;
- д≥апазон промисловоњ частоти;
- лазерне випром≥нюванн¤
8.
≈лектромагнитне поле
9.
ѕост≥йне магн≥тне поле
10.
ћ≥крокл≥мат у прим≥щенн≥ :
- температура пов≥тр¤ (теплий/холодний), 0—
- швидк≥сть руху повтр¤ (тепл./холод.),м/сек
- в≥дносна волог≥сть пов≥тр¤ (тепл./холод.), %
- ≥нфрочервоне випром≥нюванн¤, ¬т/м2
11.
ќсв≥тленн¤ :
- природнЇ
- штучне
12.
≤онезуюче випром≥нюванн¤
13.
Ѕ≥олог≥чн≥ фактори :
ћ≥кроорган≥зми
1 клас небезпеки
2 клас небезпеки
3-4 клас небезпеки
ѕриродн≥ комполненти орган≥зму
/ам≥нок≥слоти, в≥там≥ни тощо/
1 клас небезпеки
2 клас небезпеки
3-4 клас небезпеки
14.
ћаса вантажу, що п≥д≥ймаЇтьс¤ та перем≥щюЇтьс¤ (сумарна прот¤гом робочоњ зм≥ни)
дл¤ чолов≥к≥в
дл¤ ж≥нок
15.
–обоча поза
16.
Ќахил корпуса (к≥льк≥сть за зм≥ну)
17.
ѕерем≥щенн¤ у простор≥, км
18.
«м≥ст роботи
19.
—прийманн¤ сигнал≥в
20.
—туп≥нь складност≥ завданн¤
21.
’арактер виконуваноњ роботи
22.
“ривал≥сть зостереженного спостереженн¤
23.
ў≥льн≥сть сигнал≥в
24.
≥льк≥сть виробничих обТЇкт≥в одночасного спостереженн¤
25.
Ќавантаженн¤ на зоровий анал≥затор
- розм≥р обТЇкта розр≥зненн¤
- робота з оптичними приладами
- спостереженн¤ за екранами в≥деотерм≥нал≥в
26.
Ќавантаженн¤ на слуховий анал≥затор
27.
≈моц≥йне навантаженн¤
- ступ≥нь в≥дпов≥дальност≥
- ступ≥н≥ ризику дл¤ власного житт¤
- ступ≥нь ризику за безпеку ≥нших ос≥б
28.
ћонотонн≥сть навантажень
29.
–ежим прац≥
30.
«м≥нн≥сть роботи
≥льк≥сть фактор≥в
√≥г≥Їн≥чна оц≥нка умов прац≥
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ќц≥нка техн≥чного та орган≥зац≥йного р≥вн¤
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
јтестац≥¤ робочого м≥сц¤
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
–екомендац≥њ щодо покращенн¤ умов прац≥, њх економ≥чне обгрунтуванн¤
ѕ≥льги ≥ компенсац≥њ
ƒ≥юч≥
«апропанован≥
¬итрати /грн./
ѕенс≥йне забеспеченн¤
ƒоплати
√олова атестац≥йноњ ком≥с≥њ
ƒодатков≥ в≥дпустки
≤нш≥
„лени атестац≥йноњ ком≥с≥њ
« атестац≥Їю ознайомлен≥ :
___________________________
___________________________
______________________
______________________
Ћ≥тература:
1. рикунов Ђ Ѕезопасность жизнеде¤тельности ї ƒнепропетровск;
2. ѕ≥д ред. я. Ѕедр≥¤ Ђ Ѕезпека життед≥¤льност≥ ї Ћьв≥в ≥зд. Ујф≥шаФ 1998 р.;
3. ѕиськун Ђ Ѕезпека життед≥¤льност≥ ї Ћьв≥в;
4. обевник Ђ ќхрана труда ї ;
5. «акон ”краины Ђ ѕро охорону прац≥ї в≥д 14 жовтн¤ 1992 р.
|
